WWW.UK.X-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Книги, видання, автореферати

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:     | 1 |   ...   | 29 | 30 || 32 | 33 |   ...   | 38 |

«Hydroecosystems at the protected areas of Upper Pripyat in conditions of climate change BOOK · JANUARY 2013 DOI: 10.13140/RG.2.1.3715.9840 READS 29 AUTHORS, INCLUDING: O. Manturova ...»

-- [ Страница 31 ] --

Сучасний видовий склад іхтіофауни НПП «Прип’ять – Стохід» налічує 34 види риб та один вид міног (табл. 4.14). Це майже вдвічі більше за кількість видів (та родин, до яких вони належать), ніж відмічено у 2000 році [12]. Таку розбіжність результатів при використанні майже однакових знарядь лову можна пояснити насамперед різною тривалістю досліджень. Дані про сучасний склад іхтіофауни НПП отримані упродовж 2007–2011 рр., тоді як попередні – лише в літній період одного року. Відомо, що кількість знайдених видів певною мірою є функцією кількості відібраних проб. Тому не дивно, що тоді не були відловлені рідкісні види: вугор, мінога українська, марена дніпровська, карась звичайний, більшість яких занесені до Червоної книги України [26].

Однак, незважаючи на значно більшу тривалість досліджень та більшу кількості ловів, можна відзначити і певні об’єктивні зміни у видовому складі іхтіофауни НПП. Новими для нього, як і для всього басейну р. Прип’ять, є білий амур, карась сріблястий, чебачок амурський, карликовий сомик, дев’ятиголкова колючка та головешка-ротань, що становить 17% загальної кількості видів, зарестрованих у НПП. Іншими словами, кожен шостий вид у парку є новим. Порівнюючи ці дані з ситуацією у 2000 р., коли нові види складали лише 11,1%, можна констатувати, що в останнє десятиріччя інвазія риб у НПП набула характеру масової експансії, що проходить із наростаючою швидкістю. За період з 2000 по 2012 р. кількість видів чужорідної іхтіофауни у НПП збільшилася більш як вдвоє порівняно з попереднім майже піввіковим періодом.

–  –  –

35 видів, знайдених у межах НПП, становлять 62,5% загальної кількості видів, зареєстрованих на сьогодні у басейні р. Прип’ять. Якщо взяти до уваги, що у р. Прип’ять при її загальній довжині 775 км зареєстровано 56 видів риб, тобто їх середня концентрація складає 0,07 видів на 1 км дожини річки, то в межах НПП, де довжина відрізка річки становить всього 58 км, цей показник становить 0,6 видів на 1 км, що майже в дев’ять разів перевищує середній для всієї річці. Слід, однак, зауважити, що не всі види можна знайти, власне, у руслі самої Прип’яті, деякі відомі лише у притоках. Проте запропонований показник середньої концентрації (щільності) видів на 1 кілометр довжини річки досить адекватно характеризує високу цінність акваторії НПП.

Перелічені в таблиці 4.14 види належать до 11 родин. Найбагатшою серед них є родина коропових (Cyprinidae), яка налічує 22 види, інші представлені переважно одним – двома видами.

Як вже вказувалось, більшість нових для Прип’яті видів з’явилися внаслідок направленої інтродукції (риби китайського рівнинного (далекосхідного) фауністичного комплексу) з метою підвищення рибопродуктивності водойм, окрім амурського чебачка та головешки-ротаня, які потрапили у європейські За ред. В. Д. Романенка, С. О. Афанасьєва та В. І. Осадчого акваторії ненавмисно – разом з зарибком рослиноїдних риб (амурський чебачок), або через необачність (головешка-ротань). Акліматизовані види цього комплексу зараз не мають значних популяцій у річковій мережі р. Прип’ять, за винятком окремих руслових водосховищ. Низька чисельність їх популяцій пов’язана з тим, що в кліматичних і гідрологічних умовах Полісся вони не можуть відтворюватись природним шляхом, а їх вселення у трансформовану річкову екосистему останніми десятиліттями або не здійснюється взагалі, або здійснюються в незначних обсягах. Так, за звітними матеріалами територіальних органів рибоохорони останнє зариблення р. Прип’ять дволітками білого амура (у кількості 11 333 тис. екз. із середньою біомасою 150 г) було проведено Інститутом гідробіології НАН України у 2007 р. біля с. Сваловичі Любешівського р-ну Волинської області.

Інші далекосхідні переселенці – амурський чебачок та головешка-ротань знайшли в умовах Полісся сприятливі умови і успішно натуралізувались, наразі вони являють певну небезпеку для аборигенних видів.

Головешка-ротань належить до евритермних риб, вона демонструвала нормальну життєдіяльність в дуже широкому діапазоні температур – від 1°С до 20°С і навіть 28°С. Вона переживає вплив високих температур і навіть пересихання водойм краще, ніж аборигенні риби. В басейнах рр. Стир, Прип’ять головешкаротань виявлялася у незначних, пересихаючих, відокремлених від річки водоймах, що залишалися після виходу річки на заплаву. Життєздатність зберігали як дорослі особини, так і личинки, при цьому температура води була від +20 до +23°С. Найбільшу кількість головешки-ротаня за весь період досліджень було відмічено в низці замкнутих мілководних озер (Шині, Плотичне, Глибоке та ін.), на мілководних ділянках Хрінницького та Млинівського водосховищ, заплавах рр. Стир, Прип’ять, Стохід та ін.

Головешка-ротань пiд час зимівлі утворює скупчення у вигляді напівсфери різного діаметру (від 15–20 см до 80–90 см), навколо якого в льоду утворюється незамерзаючий простір, верхня точка якої розташовується на відстані 20-40 см від поверхні льоду. Температура в місці зимівлі цієї риби близько 0°С, вони знаходяться в стані заціпеніння і при вилові злегка ворушаться. При перенесенні їх в ємність з водою заціпеніння швидко проходить і риби починають активно плавати [2].

У водоймах невеликої площі головешка-ротань конкурує за кормові об’єкти з багатьма видами аборигенної іхтіофауни, активно споживаючи личинок хірономід та інших комах. Окрім поїдання потенційного корму цінних коропових риб, головешка-ротань також використовує в їжу їхню ікру, що призводить до зниження чисельності останніх. Був також підтверджений факт канібалізму головешки-ротаня (у шлунках виявлені мальки власної молоді) [2]. Такий широкий спектр живлення дозволяє його популяціям існувати в монокультурі і підтримувати чисельність на постійному рівні.

У водоймах Західного Полісся природними ворогами головешки-ротаня є хижі види риб – щука звичайна, окунь звичайний, меншою мірою судак звичайний.

Гідроекосистеми заповідних територій верхньої Прип’яті в умовах кліматичних змін Другим інвазійним далекосхідним переселенцем є амурський чебачок.

Вважається, що він проник в р. Прип’ять із ставкового господарства в Мінському районі, куди був завезений з посадковим матеріалом далекосхідних рослиноїдних видів риб. Перші екземпляри чебачка амурського на території НПП «Прип’ять – Стохід» (оз. Любязь) було зафіксовано в червні 2009 р. В умовах НПП живе, головним чином, у водоймах зі стоячою водою або в місцях з повільною течією (ставки, озера, заплави річок) на невеликих глибинах. Довжина тіла виловлених у НПП ПС екземплярів коливалася в межах 3,5–7,2 см (в середньому 5,45 ± 0,05 см). Живуть чебачки амурські не більш як три – чотири роки.

Ще один новий для НПП «Прип’ять – Стохід» вид – карликовий сомик коричневий є представником американської іхтіофауни. Вважається, що карликового сомика коричневого в західні області Білорусі було завезено в 1935 р. Це типово донна риба, віддає перевагу прибережним ділянкам водойми, місцям з добре розвиненою підводною рослинністю і мулистим, піщано-мулистим або глинистим дном. Веде відносно малорухливий спосіб життя. Дорослі риби зазвичай тримаються невеликими групами або поодиноко, молодь – зграями, іноді досить чисельними. Зазвичай уникає шумних місць і у момент небезпеки стрімко спливає, закопується в мул або лягає на дно. Він дуже витривалий і невибагливий до якості води, зустрічається іноді там, де інші види риб існувати не можуть. При висиханні або замерзанні водойми карликовий сомик коричневий закопується в мул, де й перечікує несприятливі умови. Встановлено, що він виживає в діапазоні температур вiд +1 до + 36,0°С, взимку може жити при вмісті кисню у воді 0,2 мг/дм3, досить стійкий до побутових і промислових відходів.

Зимує карликовий сомик коричневий в тих самих водоймах, де мешкає, закопуючись в мул у глибоких місцях.

список використаних джерел

1. Белинг Д. Е. Очерки по ихтиофауне Днепра. 1. Ихтиофауна Днепровского бассейна под Киевом // Тр. Дніпр. биол. ст. – 1914. – вып. 1. – С. 53–110.

2. Бігун В. К. Інвазійні види риб та їх вплив на аборигенну іхтіофауну річково-озерної мережі Західного Полісся України: автореф. дис.... канд. біол. наук. – К., 2012. – 24 с.

3. Блакiтная кнiга Беларусi. – Мiнск, 1994. – 415 с.

4. Бэйтс Б. К., Кундцевич З. В., У С., Палютикоф Ж. П. (ред.) Изменение климата и водные ресурсы. Технический документ Межправительственной группы экспертов по изменению климата. – Женева: Секретариат МГЭИК, 2008. – 228 с.

5. Валетов В. В., Лебедев Н. А., Ризевский В. К. Видовое разнообразие рыб в уловах на участке реки Припять в летний период // Весн. Мазыр. дзярж. пед. ун-та. – 2008. – №4(21). – С. 7–15.

За ред. В. Д. Романенка, С. О. Афанасьєва та В. І. Осадчого

6. Влияние рыбного хозяйства на биологическое разнообразие в бассейне реки Днепр.

Определение пробелов и проблем / В. Д. Романенко, С. А. Афанасьев, В. Б. Петухов и др. – К.: Академпериодика, 2003. – 188 с.

7. Грацианов В. И. Опыт обзора рыб Российской империи в систематическом и географическом отношении // Тр. Отд. ихтиологии императ. рус. об-ва акклиматизации животных и растений. – СПБ., 1907. – Т. 4. – 567 с.

8. Долинский В. Л. О проникновении черноморской иглы Syngnathus nigrolineatus Eichwald в днепровские водохранилища // II Междунар. симп. «Чужеродные виды в Голарктике (БОРОК-2)». – Борок, 2005. – С. 187–188.

9. Емельяненко П. Рыбы Днепровского бассейна. – Вестник рыбопромышленности. – 1914. – Т. 29. – № 10–11. – С. 268–318.

10. Жуков П. И. Рыбы Белоруссии. – Минск: Наука и техника. – 1965. – 416 с.

11. Зимбалевская Л. Н., Сухойван П. Г., Черногоренко М. И. и др. Беспозвоночные и рыбы Днепра и его водохранилищ. – К.: Наук. думка, 1989. – 248 с.

12. Клєстов М. Л., Щербак В. І., Ковальчук І. П. та ін. Сучасний стан водно-болотних угідь регіонального ландшафтного парку «Прип'ять – Стохід» та їх біорізноманіття. – К.: Фітосоціоцентр, 2001. – 108 с.

13. Куницкий Д. Ф., Ризевский В. К. Об изменениях в ихтиофауне р. Припять // Вопросы экспериментальной экологии. – Минск: Наука и техника, 1983. – С. 32–37.

14. Кудрицкая А. П. Лебедев Н. А. Видовое разнообразие ихтиофауны малых рек Ельского района // Весн. Мазыр. дзярж. пед. ун-та. – 2012. – №3 (36). – С. 26–32.

15. Лесник В. В. Современное состояние ихтиофауны водоемов бассейна Верхней Припяти // Тез. Всесоюзного совещания по проблемам кадастра и учета животного мира. – Уфа, 1989. – С. 353–356.

16. Лукина И. И. Распространение ротана (Perccottus glenii Dybowski, 1877) в Беларуси // Росс. журн. биол. инвазий. – 2011. – № 2. – С. 114–119.

17. Пенязь В. С. Рыбы реки Припяти // Уч. зап. Белорус. ун-та. Сер. биол. – 1957. – Вып.

33. – С.107–146.

18. Ризевский В. К., Плюта М В., Лещенко А. В., Ермолаева И. А. Новый для ихтиофауны Беларуси вид рыб – пескарь белоперый Romanogobio albipinnatus // Весцi Нац. акад.

навук Беларусi. Сер. бiял. навук. – 2009. – № 3. – С. 89–93.

19. Ризевский В. К., Плюта М В., Лещенко А. В., Ермолаева И. А. Новый для ихтиофауны Беларуси вид рыб – бычок-цуцик Proterorhinus marmoratus // Весцi Нац. акад. навук Беларусi. Сер. бiял. навук. – 2010. – № 1. – С. 100–103.

20. Ризевский В. К., Плюта М В., Лещенко А. В., Ермолаева И. А. Новый для фауны Беларуси вид рыб – пухлощекая рыба-игла (Syngnathus abaster) // Весцi Нац. акад. навук Беларусi. Сер. бiял. навук. – 2011. – № 2. – С. 102.

21. Ризевский В. К., Плюта М В., Лещенко А. В. и др. Новые виды рыб в фауне Беларуси // Докл. Нац. акад. наук Беларуси. – 2009. – Т. 53. – № 3. – С. 95–97.



Pages:     | 1 |   ...   | 29 | 30 || 32 | 33 |   ...   | 38 |
Похожие работы:

«1 Руйнування озонового шару Подивіться вгору: озоновий шар Автори: Клімент Мінджов, Iвелiна Ангелова, Леонід Фірсов Основна концепція Руйнування озонового шару становить істотну загрозу для здоров’я людей та інших живих істот на планеті. Тривалість 2-3 навчальні години Дата проведення Будь-яка Місце проведення Класна кімната Обладнання Bідеоколекція «Зеленого пакета» Навчальні предмети Природознавство, біологія, екологія, географія Цілі • Навести інформацію про проблеми, спричинені руйнуванням...»

«ЛІСІВНИЦТВО І АГРОЛІСОМЕЛІОРАЦІЯ Харків: УкрНДІЛГА, 2009. – Вип. 115 УДК 630*575.17:582.475 В. В. МИТРОЧЕНКО * РЕГІОНАЛЬНИЙ ПРИНЦИП ВИКОРИСТАННЯ ГЕНЕТИЧНО ПОКРАЩЕНОГО НАСІННЯ СОСНИ ЗВИЧАЙНОЇ ДП Київська лісова науково-дослідна станція УкрНДІЛГА Визначено структуру синтетичних популяцій плюсових дерев сосни звичайної восьми областей і природного насадження Київської області за формами череззерності шишок. Виявлені відмінності за структурою природного насадження та синтетичної популяції однієї...»

«УДК 619:616:981:55 В.П.РИЖЕНКО, доктор ветеринарних наук, професор Г.Ф.РИЖЕНКО, кандидат біологічних наук, доцент О.І.ГОРБАТЮК, кандидат ветеринарних наук, доцент В.О.АНДРІЯЩУК, науковий співробітник Л.С.МІЛЬКО, провідний лікар ветеринарної медицини М.С.ЮЩЕНКО, аспірант* Інститут ветеринарної медицини УААН (м. Київ) СТАН ТА ПЕРСПЕКТИВИ УДОСКОНАЛЕННЯ СПЕЦИФІЧНОЇ ПРОФІЛАКТИКИ ФУЗОБАКТЕРІОЗУ (НЕКРОБАКТЕРІОЗУ) Висвітлені результати розробки та ефективності засобів специфічної профілактики...»

«УДК 591.5:598.296.1 Я.І. Капелюх – Природний заповідник Медобори ОСОБЛИВОСТІ БІОТОПІЧНОГО РОЗПОДІЛУ ДРОЗДА СПІВОЧОГО (TURDUS PHYLOMELOS BR.) У ЗАПОВІДНИКУ МЕДОБОРИ ТА ЙОГО ОКОЛИЦЯХ Розглянуто особливості біотопічного розподілу дрозда співочого (Turdus phylomelos Br.) у заповіднику Медобори та його околицях. Ya.I. Kapeliukh – Natural Reserve Medobory The peculiarities of Turdus phylomelos Br. biotopic distribution in the natural reserve Medobory and its outskirts The article deals with the...»

«Геодезія, картографія і аерофотознімання. Вип. 68. 2007 УДК 528.92 Л. Бабій, Н. Грицьків Національний університет “Львівська політехніка” КОСМІЧНІ МЕТОДИ ДЗЗ У ВИРІШЕННІ ЗАДАЧ ЛІСОВОГО ГОСПОДАРСТВА @ Бабій Л., Грицьків Н., 2007 Рассмотрены вопросы использования космических данных дистанционного зондирования Земли для применения в области лесоводства. Анализируются преимущества и возможности применения космических изображений для решения задач лесного хозяйства. There are considered questions of...»

«Науковий вісник, 2004, вип. 14.6 заних показників з урожайністю, відповідно 0,75; 0,40; 0,38 і 0,35. Аналіз фактичного та теоретичного значень F-критерію свідчить про високу достовірність отриманих результатів [1]. Істотність впливу інших таксаційних показників (приросту пагонів, маси повітряно-сухого плоду і листка (7,2 %)) незначна. Ймовірно, їхня частка у формуванні запасу плодів применшується дією сукупності більш вагоміших факторів. Одержані дані можуть бути використання для визначенні...»

«ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД „ЗАПОРІЗЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ” МІНІСТЕРСТВА ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ КАФЕДРА САДОВО-ПАРКОВОГО ГОСПОДАРСТВА ТА ГЕНЕТИКИ РОСЛИН “ЗАТВЕРДЖУЮ” Декан біологічного факультету Л.О. Омельянчик “_” 2007 р. РОБОЧА ПРОГРАМА дисципліни “МЕТОДИ ТА МЕТОДИКИ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ В БІОЛОГІЇ” для студентів денної та заочної форм навчання спеціальностей: 8.070402 «Біологія» Запоріжжя, 2007 ВСТУП Мета курсу: дати студентам комплекс сучасних знань, необхідних для...»

«Геодезія, картографія і аерофотознімання. Вип. 67. 2006 УДК 528.4 В.М. Сай Національний університет “Львівська політехніка” СУЧАСНИЙ СТАН ВОДНИХ РЕСУРСІВ ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ © Сай В.М., 2006 Проаналізовано на основі вивченого матеріалу сучасний стан водних ресурсів. Визначено основні напрями у галузях охорони і використання водного фонду. The modern state of waters resources is analysed in the article on the basis of the studied material. Basic directions are certain in industry of guard and use...»

«Тадеуш Глов’як 300-річчя Вроцлавського університету Tadeusz Gowiak 300-lecie Uniwersytetu Wrocawskiego Міністерство освіти і науки України Львівський національний університет імені Івана Франка Серія «DOCTOR HONORIS CAUSA» Тадеуш ГЛОВ’ЯК 300-річчя Вроцлавського університету Львів • 2003 УДК 378.4.096:548.3(438.26-25)(092)Т.Глов’як ГЛОВ’ЯК Тадеуш. 300-річчя Вроцлавського університету / Укладач Б.Котур. Вступ. сл. Я.Каличака та Б.Котура. Редкол.: І.Вакарчук (голова) та ін. – Львів, 2003. – 28 с....»

«УДК 366.1.001.57 Г.Я. Левків, канд. екон. наук, доцент Львівський державний університет внутрішніх справ ОСНОВНІ ЕЛЕМЕНТИ МОДЕЛЮВАННЯ ПОВЕДІНКИ СПОЖИВАЧА Постановка проблеми. Сьогодні однією з основних проблем молокопереробних підприємств, що діють в умовах ринку, є досягнення стійкості збуту продукції. Окремо взяте підприємство турбує не тільки загальна місткість конкретного ринку, але й та частка цього ринку, яка буде припадати на збут саме його продукції. Й саме тут важливими чинниками є...»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2013 www.uk.x-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»