WWW.UK.X-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Книги, видання, автореферати

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:     | 1 |   ...   | 28 | 29 || 31 | 32 |   ...   | 38 |

«Hydroecosystems at the protected areas of Upper Pripyat in conditions of climate change BOOK · JANUARY 2013 DOI: 10.13140/RG.2.1.3715.9840 READS 29 AUTHORS, INCLUDING: O. Manturova ...»

-- [ Страница 30 ] --

– збільшення ризику сильних паводків і катастрофічних повеней на річках, посилення літніх опадів у Центральній і Східній Європі;

– більш високі температури зменшать насичення киснем і підвищать небезпеку кисневого голодування;

– збільшення температури може викликати порушення екологічної рівноваги, витіснення одних видів іншими;

– передбачається, що тепловодні риби будуть здатні освоїти прісноводні середовища в більш високих широтах, тоді як холодноводні риби зникнуть із південних частин їх ареалів, де літні температури вже досягають максимальних термічних границь цих риб [29, 30];

– більш високі температури можуть призвести до збільшення видового різноманіття у прісноводних екосистемах у Північній Європі і його зменшення в деяких частинах Південно-Західної Європи [4].

Різні види риб по-різному реагують на зміну температурного чинника.

Стенотермні особливо чутливі до змін температури, тому використання їх як маркерів змін клімату може бути цілком перспективним. Водночас широко розповсюджені такі евритермні види, як короп, канальний сомик та синьозябровий окунь, що не можуть бути надійними індикаторами впливу клімату, тому що вони порівняно нечутливі і їх ареали поширюються далеко на південь [29, 31].

Сказане дозволяє підійти до питання про виявлення можливих проявів впливу кліматичних змін на рибне населення р. Прип’ять.

Теза про те, що підвищені температури зменшать рівні насичення киснем і небезпека кисневого голодування зросте, добре ілюструється подією, що відбулась у період з 30.06 по 05.07.2012 р. в межах НПП «Прип’ять – Стохід», а саме в руслі р. Прип’ять вище оз. Люб’язь. Внаслідок надзвичайно жаркого літа на прибережних мілководних ділянках температура води коливалась від 24°С до 34,5°С, що разом з низьким вмістом кисню у вранішні години (від 0,9–1,2 до 3,5–4,0 мг О2/дм3), а також на фоні надходження болотних вод і розпаду ВВР спричинило Гідроекосистеми заповідних територій верхньої Прип’яті в умовах кліматичних змін масштабні задухи і загибель риб. Так, на ділянці берега довжиною близько одного кілометра було зафіксовано мертвих риб: 50 екз. щуки вагою 0,4–1,2 кг, 32 екз.

окуня вагою 0,1–0,2 кг, 4 екз. миня вагою 0,3–1 кг та 12 екз. в’язя вагою 1,5–2 кг.

Матеріали сучасних досліджень Інституту гідробіології та літературні джерела по іхтіофауні р. Прип’ять та її верхньої частини дозволяють проаналізувати ще одну тезу – про можливий вплив змін клімату на склад рибних угруповань.

Природне формування іхтіофауни р. Прип’ять, що почалося в період відступу льодовика останнього (Валдайського) зледеніння і тривало десятки тисяч років, отримало значні антропогенні поштовхи в останні сторіччя. Антропогенне втручання виявилося насамперед у гідробудівництві. Ще у 1775–1783 рр. було побудовано Дніпровсько-Бузький канал, що з’єднав басейни Чорного й Балтійського морів для здійснення судноплавства між Херсоном і Гданськом [3]. Було також побудовано Дніпровсько-Німанський канал (Огинська система). Утворений таким чином водний зв’язок між басейнами Чорного і Балтійського морів створив умови для взаємного проникнення бореальної та понто-каспійської іхтіофаун і розширення ареалів їх представників.

Другим поштовхом стало грандіозне гідробудівництво на Дніпрі, яке справило на іхтіофауну Дніпра й Прип’яті двоякий вплив: поява гребель, незабезпечених рибоходами, брутально перервала шлях прохідним і напівпрохідним видам риб, які здійснювали анадромні міграції, що призвело до збіднення дніпровської і прип’ятської іхтіофаун. З іншого боку, поява водоймищ із уповільненою течію сприяла і сприяє розширенню ареалів видів, які раніше були неспроможні її подолати. На формування рибного населення Прип’яті також значно вплинули масштабні роботи зі збагачення іхтіофауни новими видами [6].

Процеси глобальних кліматичних змін, природа яких одними дослідниками кваліфікується як природна, іншими – як наслідок антропогенного парникового ефекту, безумовно, також відбиваються на процесах формування локальних угруповань і складу іхтіофауни акваторій різного масштабу, у тому числі й басейну р. Прип’ять.

Вказані види впливу на формування рибного населення р. Прип’ять можна простежити за списками іхтіофауни, складеними у різний час І. Зеленським (1864), Ф. Ястремським (1897), К. Ф. Кесслером (1864), А. Валецьким (1864), В. І. Граціановим (1907), А. Ф. Ляшенко (1949), В. С. Пенязем, Ф. Н. Вороніним.

Досить повний огляд цих робіт зроблено П. І. Жуковим [10]. Ці списки мають велике значення для аналізу поширення риб по водоймах, що зазнали потужного антропогенного впливу.

З огляду на те, що найбільш сильне потепління відбувається в останні кілька десятиріч, початком відліку для порівняння із сучасним складом рибного населення було прийнято список П. І. Жукова, опублікований у 1965 р. [10]. Дані про сучасний склад іхтіофауни р. Прип’ять, узагальнені за матеріалами досліджень ІГБ НАНУ в 2009–2012 р. [25], В. К. Бігуна [2], публікацій українських та білоруських дослідників [5, 14, 15, 18, 19, 23, 24, 27, 28], представлені у таблиці 4.13.

За ред. В. Д. Романенка, С. О. Афанасьєва та В. І. Осадчого Порівняння списку П. І. Жукова і сучасних даних показало, що за 47 років іхтіофауна р. Прип’ять поповнилася на 18 видів, тобто збільшилась у півтора рази. Аналогічне збагачення відзначене також для Волги й Дону [22]. Вугрі, на думку П. І. Жукова, зустрічаються лише у басейні Балтійського моря, можливо, тому він і не вказав цей вид для р. Прип’ять. Однак попередні дослідники зазначали, що вугор може проникати у її верхів’я системою каналів із річок Західного Бугу і Німану. Про випадки вилову вугра у р. Прип’ять повідомляв В. С. Пенязь [17]. За даними В. К. Бігуна, вугра виловлювали у 1975–1988 рр.

у притоці Прип’яті р. Стир та у 2007–2011 р. в озерах Шацького НПП [2]. Таким чином, вугра не слід вважати новим для Прип’яті видом, тим більше пов’язувати його появу з кліматичними змінами.

Дійсно новими для басейну Прип’яті стали рослиноїдні риби з Далекого Сходу – білий амур, білий та строкатий товстолобики, яких інтродукували у різні роки у водойми басейну. Разом з ними ненавмисно потрапив й амурський чебачок, який досить успішно натуралізувався в нових для нього водах. Успішним інтервентом виявився представник тієї ж далекосхідної фауни головешкаротань [2, 16]. Об’єктом акліматизації стали також сомики американський і канальний [28].

Перелічені представники далекосхідної та американської іхтіофаун потрапили у води басейну р. Прип’ять завдяки їх штучному переселенню з метою підвищення рибопродуктивності водойм, окрім чебачка та ротаня, які потрапили у європейські акваторії або випадково – разом із зарибком рослиноїдних риб (чебачок), або через необачність (ротань). У будь-якому випадку їх поява у басейні не може бути пов’язана зі зміною клімату.

Деякі «нові» для р. Прип’ять види, такі як білоперий пічкур та йорж Балона, скоріш за все, не є новими, а аборигенними [18, 21]. Їхня поява у сучасному списку іхтіофауни пояснюється недостатнім ступенем вивченості і розвитку іхтіології в цілому. Так, наприклад, у 1984 р. у р. Прип’ять був зареєстрований йорж Балона, вперше описаний як вид у 1974 р. Цього представника родини окуневих, який, безсумнівно, жив у басейні і раніше, помилково сприймали за широкотілу форму йоржа звичайного [27].

Появу у р. Прип’ять представників арктичного морського фауністичного комплексу – триголкової та дев’ятиголкової колючок, пояснюють міграцією по воднотранспортних і меліоративних каналах, які порушують природні вододіли між річковими басейнами [28]. Дев’ятиголкова колючка вперше була зареєстрована В. І. Граціановим ще в 1907 р. [7], а триголкова – у 1983 р. [13]. Зважаючи на те, що дев’ятиголкову колючку знайдено у басейні р. Прип’ять понад сто років тому, її поява не може бути пов’язана з глобальним потеплінням, яке спостерігаться в останнє півстоліття.

Нещодавно українська частина басейну р. Прип’ять поповнилась ще одним представником родини колючкових – багатоголковою колючкою південною Pungitius platygaster [6]. Цілком ймовірно, що невдовзі вона з’явиться і у біГідроекосистеми заповідних територій верхньої Прип’яті в умовах кліматичних змін лоруській частині басейну, тим більше її вже знайшли у Дніпрі у межах Брагинського району Білорусі [21].

Те саме можна сказати і про іншого представника іншої родини (голкових) ряду колючкоподібних – морську голку пухлощоку, яку зареєстровано у 2008 р.

на мілководдях р. Дніпро у тому ж Брагинському районі Білорусі [20], хоча в українській частині басейну р. Прип’ять (у кан. Хабарище) її неодноразово виявляли, починаючи з 1986 р. [15, усне повідомлення В. Лiсника].

У волзькому басейні останніми десятиліттями також помічене просування цього виду на Північ, що зазвичай пов’язують із зарегулюванням. Просування морської голки пухлощокої на Північ у Дніпрі являє собою певну загадку [8], оскільки цей мешканець прибережних солонуватих вод Чорного і Азовського морів з далеко не видатними плавальними здібностями був зареєстрований Д. Белінгом біля Києва ще у 1914 році [1], тобто задовго до створення водосховищ. Тому на питання про можливість зв’язку між просуванням морської голки пухлощокої у високі широти та глобальним потеплінням скоріш за все треба дати негативну відповідь, в усякому разі для Дніпровського басейну.

Останнім часом досить інтенсивно розширює свій ареал у північному напрямку родина бичкових (Gobiidae). Найбільш розповсюдженим видом з них є бичок-пісочник, знайдений трохи північніше Києва ще до 1914 року [9], а у білоруській частині Дніпра та р. Сож – з 30-х років минулого сторіччя [10]. Незважаючи на давню присутність пісочника у Дніпрі північніше впадіння Прип’яті, на 1957 р. В. С. Пенязь ще не мав власного матеріалу по цьому виду [17]. Пряма вказівка на наявність цього бичка у р. Прип’ять міститься в більш пізній роботі [10].

Таким чином, цей вид, піднявшись по Дніпру значно раніше інших представників понто-каспійської фауни – понад сто років тому, у р. Прип’ять опинився лише через півсторіччя, що співпало з початком прискореного потепління. Тому саме його можна вважати індикатором глобального потепління. Разом з тим цей випадок свідчить також про складність процесу розширення ареалу та можливу відсутність безпосередньої залежності цього процесу від зміни температури.

Ще два види з бичкових – бичок-кругляк та бичок-гонець зареєстровані у Прип’яті, лише починаючи з 1998 року [19, 24]. Останньою фауністичною знахідкою у р. Прип’ять є бичок-цуцик, вперше у виявлений у її верхній частині у 2007 р. [19]. Його ареал постійно розширюється. Так, якщо в 50-х роках XX століття цей вид зустрічався в р. Дніпро вище м. Запоріжжя, то у 80-ті роки – у районі м. Києва і в Київському водосховищі [7].

Таким чином, з перелічених нових для р. Прип’ять видів риб поява лише 11 є синхронною зі змінами клімату. З цих 11 видів п’ять є штучно інтродукованими, досить вірогідним зв’язок широтного поширення ареалу з сучасними кліматичними змінами є лише для шести інших. Це п’ять представників тепловодної понто-каспійської іхтіофауни: багатоголкова колючка південна, бичокпiсочник, бичок-кругляк, бичок-гонець, бичок-цуцик та один представник холодноводної бореальної іхтіофауни – колючка триголкова.

За ред. В. Д. Романенка, С. О. Афанасьєва та В. І. Осадчого 4.3.5.2. Іхтіофауна НПП «Прип’ять – Стохід»



Pages:     | 1 |   ...   | 28 | 29 || 31 | 32 |   ...   | 38 |
Похожие работы:

«УДК 630*174.753 Доц. Ю.М. Дебринюк, канд. с.-г. наук – УкрДЛТУ ДО ПИТАННЯ ВИРОЩУВАННЯ ЛІСОВИХ КУЛЬТУР ЗА УЧАСТЮ МОДРИНИ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ У ЗАХІДНОМУ РЕГІОНІ УКРАЇНИ1 На підставі досліджень росту і продуктивності 202-ох 18-160-річних чистих і змішаних насаджень за участю модрини за період 1986-2000 рр. рекомендується застосування схем і способів змішування при створенні лісових культур за участю модрини європейської. У статті дискутується проблема, положення якої стали об'єктом критичних зауважень...»

«Тадеуш Глов’як 300-річчя Вроцлавського університету Tadeusz Gowiak 300-lecie Uniwersytetu Wrocawskiego Міністерство освіти і науки України Львівський національний університет імені Івана Франка Серія «DOCTOR HONORIS CAUSA» Тадеуш ГЛОВ’ЯК 300-річчя Вроцлавського університету Львів • 2003 УДК 378.4.096:548.3(438.26-25)(092)Т.Глов’як ГЛОВ’ЯК Тадеуш. 300-річчя Вроцлавського університету / Укладач Б.Котур. Вступ. сл. Я.Каличака та Б.Котура. Редкол.: І.Вакарчук (голова) та ін. – Львів, 2003. – 28 с....»

«Національний лісотехнічний університет України У процесі створення вуличних посадок вздовж автомобільних шляхів звичайно необхідно враховувати газостійкість деревних рослин. Згідно з [5], високий ступінь стійкості мають ільм, дуб північний, вільхи чорна та сіра, каркас, шелюга червона, спірея, лох вузьколистий, дещо нижчий серед хвойних: модрини: європейська, Сукачова, сибірська і японська, ялівець козацький, туя, тис, дуб звичайний, тополя канадська, ясен зелений, в'яз, верби сіра і козяча,...»

«Титульний аркуш Підтверджую ідентичність електронної та паперової форм інформації, що подається до Комісії, та достовірність інформації, наданої для розкриття в загальнодоступній інформаційній базі даних Комісії. В.О. директора Лукієнко Олександр Михайлович (посада) (підпис) (прізвище та ініціали керівника) 25.04.2015 (дата) М.П. Річна інформація емітента цінних паперів за 2014 рік I. Загальні відомості 1. Повне найменування емітента Акціонерне товариство АТП 16361 2. Організаційно-правова...»

«СПОРТИВНІ ЖУРНАЛИ В СИСТЕМІ ДОКУМЕНТАЛЬНОЇ НАУКОВОЇ КОМУНІКАЦІЇ Свістельник І.Р. Львівський державний університет фізичної культури Анотація. У статті представлені спортивні наукові журнали, що формують систему документальної наукової інформації. Описано становлення, розвиток і формування наукових видань, а також їх типологоформуючі ознаки та проблемно-тематичну спрямованість. Окреслено самодостатність спеціалізованих спортивних журналів. Проаналізовано наукові видання України, Російської...»

«Прилади і системи біомедичних технологій УДК 615.837. 3 ОЦІНКА ВПЛИВУ УЛЬТРАЗВУКОВОГО СИГНАЛУ НА БІОЛОГІЧНІ ТКАНИНИ. Частина 1 Терещенко М.Ф., Кирилова А.В., Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут», м. Київ, Україна Проведено дослідження впливу ультразвукового сигналу на біологічні тканини. Визначені закономірності зміни концентрацій речовин в при мембранних шарових просторах. Запропонована модель дифузії та отримана математична залежність впливу параметрів...»

«1 Руйнування озонового шару Подивіться вгору: озоновий шар Автори: Клімент Мінджов, Iвелiна Ангелова, Леонід Фірсов Основна концепція Руйнування озонового шару становить істотну загрозу для здоров’я людей та інших живих істот на планеті. Тривалість 2-3 навчальні години Дата проведення Будь-яка Місце проведення Класна кімната Обладнання Bідеоколекція «Зеленого пакета» Навчальні предмети Природознавство, біологія, екологія, географія Цілі • Навести інформацію про проблеми, спричинені руйнуванням...»

«С.А. Вдовенко Вирощування їстівних грибів УДК 635.82:635-1/-2 ББК 42.349я73 В 25 Рецензенти: Петриченко В.Ф. доктор сільськогосподарських наук, професор, членкореспондент НААН України, директор Інституту кормів НААН України Підпалий І.Ф. д.с.-г. н., професор, завідувач кафедри кормовиробництва, луківництва та сільськогосподарської меліорації Вінницького національного аграрного університету Рекомендовано до друку Вченою радою Вінницького національного аграрного університету (протокол № 11 від 23...»

«Національний лісотехнічний університет України Література 1. Лех П., Сєрота З., Гриник Г. Фітопатологічний моніторинг як частина загальнодержавного біологічного моніторингу у Польщі: звіт за 2001 р.// Наук. вісник УкрДЛТУ: Зб. наук.-техн. праць. – Львів: УкрДЛТУ. – 2002, вип. 12.4. – С. 177-191.2. Новик В., Грузинка Ф., Стари Б. Атлас комах шкідників лісових порід. – Харків, 2004.3. Падій М.М. Лісова ентомологія. – К: УСГА, 1993. – 236 с.4. Станек В.Я. Иллюстрированная энциклопедия насекомых. –...»

«ЛІСІВНИЦТВО І АГРОЛІСОМЕЛІОРАЦІЯ Харків: УкрНДІЛГА, 2009. – Вип. 115 УДК 630*575.17:582.475 В. В. МИТРОЧЕНКО * РЕГІОНАЛЬНИЙ ПРИНЦИП ВИКОРИСТАННЯ ГЕНЕТИЧНО ПОКРАЩЕНОГО НАСІННЯ СОСНИ ЗВИЧАЙНОЇ ДП Київська лісова науково-дослідна станція УкрНДІЛГА Визначено структуру синтетичних популяцій плюсових дерев сосни звичайної восьми областей і природного насадження Київської області за формами череззерності шишок. Виявлені відмінності за структурою природного насадження та синтетичної популяції однієї...»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2013 www.uk.x-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»