WWW.UK.X-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Книги, видання, автореферати

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:     | 1 |   ...   | 27 | 28 || 30 | 31 |   ...   | 38 |

«Hydroecosystems at the protected areas of Upper Pripyat in conditions of climate change BOOK · JANUARY 2013 DOI: 10.13140/RG.2.1.3715.9840 READS 29 AUTHORS, INCLUDING: O. Manturova ...»

-- [ Страница 29 ] --

У річках з високою (такою, що не затоплюється під час водопілля) або лісистою заплавою (таких як Уборть, Ствига, Льва) процеси замулення розвиваються значно повільніше, тут значною мірою збереглися аборигенні псаммореофільні біоценози. Головною кліматичною загрозою для них є надмірне обміління під час літньої межені, що виникає за рахунок перерозподілу річного стоку і підсилення його у зимовий період. Зокрема, р. Уборть біля с. Хочине характеризувалась помірною течією та піщаними ґрунтами з різним ступенем замулення. Фауна макробезхребетних нараховувала 14 видів з п’яти груп, кількісні показники на піщаних ґрунтах становили 3 118 екз./м2 і 5,8 г/м2, на замулених пісках – 3 445 екз./м2 і 7,7 г/м2. Домінували личинки комарів-дзвінців, які були представлені вісьмома видами із чисельністю 1300 екз./м2 (70% загальної) та біомасою 0,7 г/м2 (54,3%). За біомасою домінував Polypedilum breviantenatum – 400 екз./м2 і 0,2 г/м2. В р. Ствига біля с. Блажове макробезхребетні були представлені сімома видами з двох груп. Їх кількісні показники коливались від 1462 екз./м2 і 13,3 г/м2 на чистому піску до 5 750 екз./м2 і 94,1 г/м2 на замулених пісках. За чисельністю домінували малощетинкові черви, кількість яких становила 500 екз./м2, біомаса – 0,03 г/м2, за біомасою – двостулкові молюски. У р. Льва середні кількісні показники зообентосу становили 2 050 екз./м2 та 7,2 г/м2. Найбільш масовим видом тут були одноденки Caenis macrura, чисельність яких на окремих ділянках досягала 26 000 екз./м2, а біомаса – 140,9 г/м2. Друге місце за чисельністю належало личинкам комарів-дзвінців – 10 000 екз./м2 та 7,4 г/м2, серед яких найчисельнішими були Cladotanytarsus mancus та Polypedilum breviantenatum. Крім того, у якісній пробі були відмічені личинки бабок та представники род. Tubificidae, а також губки Ephydatia mulleri, Spongilla lacustris та комарі-дзвінці Cryptochironomus rolly.

Ще одна категорія річок Полісся, що меншою мірою зазнає трансформацій, викликаних кліматичними змінами, – це досить повноводні річки, у яких середня швидкість течії на значній частині перевищує незамулюючу швидкість.

Це такі річки, як Горинь і дещо меншою мірою Стир. Яскраво виражений річковий режим в них сприяє стабільності біоценозів лотичного типу, гальмуючи замулення, розвиток вищої водної рослинності та інші тенденції, викликані кліматичними змінами. Для цього типу річок головною загрозою на сьогоднішній день є антропогенне забруднення та деградація річкової біоти. Так, у р. Горинь у повноводні роки при високих рівнях води швидкість течії збільшується, формуючи в руслі чисто піщані рухливі донні відклади, що не сприяє розвитку різноманітної бентофауни. На піску знайдено чотири види з трьох таксономічних груп, загальні показники чисельності становили 12 000 екз./м2, біомаси – 5,6 г/м2. Домінували личинки мошок (3 000 екз./м2 та 3,8 г/м2). Таку ж саму чисельність зареєстровано і у личинок комарів-дзвінців Procladius ferrugineиs і За ред. В. Д. Романенка, С. О. Афанасьєва та В. І. Осадчого Procladius chorеus, біомаса яких досягала відповідно 0,583 г/м2 та 1,200 г/м2. В якісній пробі зареєстровані личинки бабок та молюски род. Viviparidae і Sphaeriidae.

У маловодні роки швидкість течії зменшується, що одразу призводить до інтенсифікації процесів замулення – в руслі з’являються значні ділянки замулених пісків, фауна яких характеризується більшим багатством. На замуленому піску було знайдено сім видів із п’яти груп, з кількісними показниками 1600 екз./м2 і 30,93 г/м2. Чисельно переважали малощетинкові черви – 900 екз./м2 (56,3%) і 0,17 г/м2, з яких вирізнявся Tubifex sp. jun. – 800 екз./м2 і 0,2 г/м2. За біомасою домінували молюски Sphaerium rivicola: 30,0 г/м2 (при чисельності 100 екз./м2).

Річка Стир біля с. Іванчиці характеризувалася досить сильною течією та інтенсивним замуленням, викликаним природними та антропогенними руслоутворуючими процесами у штучному руслі. Донна фауна тут була представлена сімома видами, чисельність яких досягала 3300 екз./м2, біомаса – 10,7 г/м2. За біомасою домінували молюски р. Вythinia – 9,6 г/м2. Чисельність личинок комарів-дзвінців та ювенільних Tubificidae була однаковою – по 700 екз./м2, біомаса цих груп становила відповідно 0,8 і 0,1 г/м2. Також у якісній пробі були зареєстровані такі види, як Chironomus annularis, Cryptochironomus vytshegdae, Polipedilum scalaenum, Peronais simplex, Caenis horariа, Unio tumidus.

4.3.4.2. Результати досліджень макробезхребетних водних об’єктів в межах НПП «Прип’ять – Стохід»

Видовий склад та розподіл донних безхребетних по водних об’єктах басейну Прип’яті в межах НПП «Прип’ять – Стохід» наведено у таблиці 4.11. Посилення заростання русел річок вищою водною рослинністю, обумовлене описаними вище чинниками, сприяє розвитку фітофільних гідробіонтів та зростанню ролі цього екологічного угруповання у структурі та функціонуванні водних екосистем. Особливо це актуально для умов, що склалися на території НПП «Прип’ять – Стохід», де заростання русел річок набуло масового характеру.

–  –  –

Дослідження фітофільної фауни у НПП «Прип’ять – Стохід» показали, що кількісні показники та біорізноманіття у заростях вищої водної рослинності досягають значних величин (табл. 4.12). Найбільш численною була макрофауна, асоційована із зануреною рослинністю, а найменш – асоційована з рослинами із плаваючим листям (глечики, латаття).

–  –  –

Як зазначалося вище, для р. Прип’ять в межах НПП характерний значний розвиток різака алоевидного. Було проаналізовано особливості заселення заростей цього макрофіту макробезхребетними (рис. 4.4)

4.4. Просторовий розподіл макробезхребетних серед заростей різака алоевидного в основному руслі р. Прип’ять (а) і в озероподібному розширенні русла (б) За ред. В. Д. Романенка, С. О. Афанасьєва та В. І. Осадчого Найбільш щільним і багатим було населення різака біля берега (16 груп макробезхребетних із чисельністю 900 екз./кг). По мірі віддалення від берега таксономічне багатство і чисельність зменшувались, найнижчі значення відмічені на максимальній відділі від берега на межі заростей (11 груп із чисельністю 420 екз./кг). Населення заростей різака алоевидного в озероподібному розширенні русла дещо відрізнялося. Загальна кількість таксономічних груп макробезхребетних також зменшувалася з 16 біля берега до 11 на межі заростей, при цьому чисельність дещо зростала – з 580 до 800 екз./кг.

Зміни клімату призвели до збільшення тривалості затримки повеневих і паводкових вод на заплаві, а у досліджуваному регіоні паводки можуть спостерігатися упродовж всього року, частіше в літній і осінній періоди. Тобто відбувається постійний виніс речовини із заплави, особливо з торфовищ. На ділянці р. Прип’ять між с. Ветли і оз. Люб’язь основними шляхами надходження дренажних вод із заплави, крім прямого стоку, є канали, які безпосередньо впадають у р. Прип’ять або її притоку – р. Цир. З метою визначення впливу приток на розвиток руслової біоти було досліджено фітофільну макрофауну у найбільшому каналі та р. Цир, а також у руслі р. Прип’ять вище і нижче впадіння цих водотоків. Встановлено, що у р. Цир і особливо у каналі розвиток фітофільної макрофауни дещо пригнічений. Так, якщо у каналі із різаком було асоційовано 10 таксономічних груп із чисельністю 210 екз./кг, то у р. Прип’ять вище каналу ці показники були вищими – 14 та 4 800 екз./кг. Канал не чинив помітного впливу на кількісні показники фітофільних макробезхребетних, можливо, через значно менші витрати води. Ситуація може змінитись при проходженні паводку. У р. Цир фітофільна макрофауна була дещо біднішою та менш численною, ніж на вищерозташованих ділянках р. Прип’ять. Межиріччя річок Цир і Прип’яті більшу частину року затоплене водою і суцільно заростає вищою водною рослинністю із домінуванням очерету звичайного, в залежності від рівнів в річках вода може перетікати крізь ці зарості. На вказаній ділянці заплава низька, і вода дуже часто виходить на неї та поступово повертається до русла. Можливо, саме це призводить до деякого зниження кількісних показників фітофільної макрофауни.

Таким чином, заплавні води можуть викликати незначне пригнічення розвитку фітофільної макрофауни, але як відмічалося вище, потрапляючи до русла вони стимулюють розвиток вищої водної рослинності всіх екологічних груп, що слугує субстратом для заселення фітофільними макробезхребетними.

1. Арабина И. П., Шаловенков Н. Н. Животный мир Белорусского Полесья, охрана и рациональное использование // Фауна Полесья: Обл. науч.-практ. конф.: тезисы докл. – Гомель, 1982. – С. 77–81.

2. Афанасьев С. А. Динамика видового состава зоопеpифитона водоема-охладителя атомной электpостанции.// Гидpоэкологические пpоблемы внутpенних водоемов Укpаины. – К. : Наук. думка. 1991. – С. 64–70.

3. Афанасьев С. А., Панькова Н. Г. Популяция дрейссены в водоеме-охладителе Чернобыльской АЭС – десять лет после аварии // 2 з’їзд Гiдpоекологiчного т-ва Укpаїни, Київ, 26–31 жовтня 1997 p.: тези доповiдей. – К., 1997. – С. 25.

4. Афанасьев С. А., Примак А. Б. Планктонные и донные группировки беспозвоночных рек бассейна Западного Буга // Наук. зап. Терноп. пед. ун-ту. Сер. біологія. – 2001. – № 3 (14). – С. 28–29.

5. Афанасьєв С. О., Карпова Г. О., Триліс В. В. Біорізноманіття та екологічний стан річкових систем басейну Прип’яті // Створення транскордонного біосферного резервату та регіональної екологічної мережі в Поліссі. – К., 2008. – С.111–122.

6. Мониторинг, использование и управление водными ресурсами бассейна р. Припять / под ред. А. Ободовского, М. Калинина. – Минск: Белсэнс, 2003. – 269 с.

7. Наумова Л. А. Ставинская А. М. Зообентос левобережных притоков реки Припять. – К., 1985. – 20 с. – Деп. в ВИНИТИ 23.04.85, № 6262–85.

8. Полищук В. В., Гарасевич И. Р., Дягилева Р. М. и др. Характер изменений биома Припятского Полесья под влиянием мелиорации // V Съезд ВГБО, 15–19 сент. 1986 г.:

тезисы докл. – Куйбышев, 1986. – Ч. 2. – С. 282–283.

9. Поліщук В. В., Травянко В. С., Коненко Г. Д., Гарасевич І. Г. Гідробіологія і гідрохімія річок правобережного Придніпров’я. – К.: Наук. думка, 1978. – 267 с.

10. Столярова С. А. Изменение видового состава и количественного развития зообентоса р. Припять за период с 1949 по 1983 год. – Минск, 1989. – 31 с. – Деп. в ВИНИТИ, № 832–В89.

11. Триліс В. В., Карпова Г. О., Новосьолова Т. М., Панькова Н. Г. Гідробіологічна характеристика референційної ділянки р. Случ (притоки р. Горинь) // Наук. зап. Терноп.

пед. ун-ту. Спец. вип. Гідроекологія. – 2010. – № 2 (43). – С. 489–492.

12. Трылис В. В., Летицкая Е. Н., Цибульский А. И. Оценка экологического состояния трансграничных участков бассейна Припяти по структурным показателям фауны макробеспозвоночных // Сотрудничество в области использования природных ресурсов и экологического оздоровления бассейна Днепра: мат-лы Междунар. науч.практ. конф. – Гомель, 2011. – С. 183–188.

13. Управление трансграничным бассейном Днепра: суббасейн реки Припяти: монография / под ред. А. Г. Ободовского, А. П. Станкевича, С. А. Афанасьева. – К.: Кафедра, 2012. – 448 с.

14. Экологическое состояние трансграничных участков рек бассейна Днепра на территории Украины / под ред. А. Г. Васенко, С. А. Афанасьева. – К.: Академпериодика, 2002. – 355 с.

Згідно з даними Міжнародної групи експертів з вивчення змін клімату (МГЕЗК), середня річна глобальна температура приземного шару повітря за останні 100 років зросла на 0,74°С. При цьому в останні 50 років спостерігається тенденція до більш швидкого потепління [4].

Оцінки прогнозованих змін клімату на екологічні ресурси дали змогу припустити такі види впливу на умови перебування й склад рибних угруповань:



Pages:     | 1 |   ...   | 27 | 28 || 30 | 31 |   ...   | 38 |
Похожие работы:

«УДК 346.54+351.824.11 О.Ю. Трач Національний університет “Львівська політехніка” РЕГУЛЮВАННЯ ВИРОБНИЦТВА І СПОЖИВАННЯ ЕНЕРГЕТИЧНИХ РЕСУРСІВ В УКРАЇНІ © Трач О.Ю., 2012 Проланалізовано основні закони України, постанови Кабінету Міністрів України та постанови Національної комісії регулювання електроенергетики України, що стосуються регулювання ринку енергетики в державі. Наведено основні пільги, що стосуються енергозбереження в Україні та основні пільги щодо енергозбереження в Європі. Наведено...»

«Національний лісотехнічний університет України У процесі створення вуличних посадок вздовж автомобільних шляхів звичайно необхідно враховувати газостійкість деревних рослин. Згідно з [5], високий ступінь стійкості мають ільм, дуб північний, вільхи чорна та сіра, каркас, шелюга червона, спірея, лох вузьколистий, дещо нижчий серед хвойних: модрини: європейська, Сукачова, сибірська і японська, ялівець козацький, туя, тис, дуб звичайний, тополя канадська, ясен зелений, в'яз, верби сіра і козяча,...»

«Науковий вісник НЛТУ України. – 2009. – Вип. 19.6 22. Афанасьєва М.М., Великанов Л.Л. Участие микромицетов в биодеструкции лесного опада и их влияние на прорастание семян ели // Микология и фитопатология. – 1989. – 23.– Вып. 4. – С. 305-309.23. Рипачек В. Биология дереворазрушающих грибов. – М. : Изд-во Лесн. пром-сть, 1967. – 276 с. УДК 631.524+712.41 Ст. наук. співроб. А.І. Івченко, канд. с.-г. наук; ст. наук. співроб. І.М. Пацура, канд. с.-г. наук; ст. наук. співроб. А.С. Мельник; інж. О.С....»

«78 ЛІТЕРАТУРА 1. Скальный А.В. Химические элементы в физиологии и экологии человека / Скальный А.В. – М.: Оникс 21 век, 2004. – 216с.2. Хімічні елементи і речовини в організмі у нормі та в патології: укр.-рос.довідник / Ф.О. Чмиленко, Т.С.Чмиленко, Ю.С. Сапа та ін. – Д.: Вид-во Дніпропетр. ун-ту, 2006. – 216с.3. Tudor R. Zinc in health and chronic disease / R.Tudor, P.D.Zaleski, R.N.Ratnaike // J.Nutr. Health Aging. – 2005. – Vol. 9, №1. – P.45-51. 4. Кравців Р.Й. Цинк як модулятор імунної...»

«ЗЕМЛЕРОБСТВО Список використаних літературних джерел 1. Національна доповідь „Про стан родючості ґрунтів України” Блюк С.А., Медвєдєв В.В, Тараріко О.Г. – К., 2010 – 111с.2. Біопрепарати в біоорганічному землеробстві / Патика В.П., Патика М.В. // Сільськогосподарська мікробіологія : міжвідомчий тематичний науковий збірник. – 2006. – Вип. 4. – С. 7 – 20.3. Патика В.П. Біологічний азот / В.П. Патика, С.Я. Коць, В.В. Волкогон та ін. – К.:Світ, 2003.– 422 с. 4. Носко Б.С. Шляхи підвищення родючості...»

«Геніальні відкриття – це 99% праці та 1 % таланту Томас Едісон РІК, ЩО МИНАЄ. Через продовження воєнного конфлікту, стрімку інфляцію та гальмування довгоочікуваних реформ рік 2015 видався дуже складним для України загалом та для науково-освітньої галузі зокрема. Проте, незважаючи на всі негаразди та перешкоди, колектив кафедри біохімії та біотехнології намагався та продовжує професійно робити свою справу, а саме: проводити дослідження світового рівня, публікуватися у визнаних наукових виданнях...»

«АДМІНІСТРАТИВНО ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ВИРОБНИЦТВА ТА СПОЖИВАННЯ ГЕНЕТИЧНО МОДИФІКОВАНИХ Медичне право України: правовий статус пацієнтів в Україні та його законодавче забезпечення (генезис, розвиток, проблеми ХАРЧОВИХ ПРОДУКТІВ і перспективи вдосконалення). Матеріали II Всеукраїнської науково практичної конференції 17—18.04.2008, м. Львів Макаровська Вікторія Ростиславівна, Тернопільський національний економічний університет Генетично модифіковані продукти — це продукти, які отримані за рахунок...»

«Геодезія, картографія і аерофотознімання. Вип. 68. 2007 УДК 528.92 Л. Бабій, Н. Грицьків Національний університет “Львівська політехніка” КОСМІЧНІ МЕТОДИ ДЗЗ У ВИРІШЕННІ ЗАДАЧ ЛІСОВОГО ГОСПОДАРСТВА @ Бабій Л., Грицьків Н., 2007 Рассмотрены вопросы использования космических данных дистанционного зондирования Земли для применения в области лесоводства. Анализируются преимущества и возможности применения космических изображений для решения задач лесного хозяйства. There are considered questions of...»

«УДК 636 Денисюк П.В., кандидат біологічних наук Інститут свинарства ім. О.В. Квасницького УААН БІОРИТМИ У ТВАРИННИЦТВІ У статті обґрунтовується необхідність підтримання біоритмічної життєдіяльності теплокровних організмів, яке дасть змогу покращити їх здоров’я, підвищити репродуктивний потенціал та продуктивність. Пропонується відповідний спосіб, яким можна цього досягти цієї мети, а саме за допомогою осциляторних прийомів утримання та годівлі. Постановка проблеми. Організація життєдіяльності...»

«УДК 631.3:528.8:681.518 О.О. БРОВАРЕЦЬ* МАТЕМАТИЧНИЙ АПАРАТ ДЛЯ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОГНОСТИЧНОКОМПЕНСАЦІЙНОЇ ТЕХНОЛОГІЇ ЗМІННИХ НОРМ ВНЕСЕННЯ ТЕХНОЛОГІЧНОГО МАТЕРІАЛУ НА ОСНОВІ УТОЧНЕНИХ ДАНИХ ҐРУНТУ * Національний університет біоресурсів і природокористування України, Київ, Україна Анотація. У статті наведена прогностично-компенсаційна технологія змінних норм внесення технологічного матеріалу на основі уточнених даних ґрунту, що дозволяє на основі даних моніторингу параметрів стану...»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2013 www.uk.x-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»