WWW.UK.X-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Книги, видання, автореферати

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:     | 1 |   ...   | 26 | 27 || 29 | 30 |   ...   | 38 |

«Hydroecosystems at the protected areas of Upper Pripyat in conditions of climate change BOOK · JANUARY 2013 DOI: 10.13140/RG.2.1.3715.9840 READS 29 AUTHORS, INCLUDING: O. Manturova ...»

-- [ Страница 28 ] --

29. Управление трансграничным бассейном Днепра: суббассейн реки Припяти / под ред. А. Г. Ободовского, А. П Станкевича, С. А. Афанасьева. – К.: Кафедра. – 2012. – 448 с.

30. Яковенко Н., Овандер Е. Анотований список бделоідних коловерток (Rotifera:

Eurotatoria, Bdelloidea) фауни України // Біологія. – 2011. – № 58. – С. 25–29.

31. Галкоуская Г. А., Малаткоу Д. В., Зарубау А. I., Смирнова I. А. Вiдавы састау i колькасць зоапланктону р. Прыпяць на участку Лемяшэвiчы-Нароуля // Весцi АН БССР, сер. бiял. навук. – 1985. – № 3. – С. 92–97.

32. Galkovskaya G.A., Molotkov D.V. Species diversity and dominance in the planktonic rotifer community of the Pripyat River in the Chernobyl region (1988–1996) // Hydrobiologia. – 2001. – Vol. 446/447. – P. 179–185.

33. Kotov A., Forrо L., Korovchinsky N. M., Petrusek A. World checklist of freshwater Cladocera species // [World Wide Web electronic publication]. Available online 1 May 2009 at http:// fada.biodiversity.be/group/show/17.

34. Segers H. The nomenclature of the Rotifera: annotated checklist of valid family- and genusgroup names // J. Nat. History. – 2002. – Vol. 36. – P. 631–640.

35. Segers H. Annotated checklist of the rotifers (Phylum Rotifera), with the notes on nomenclature, taxonomy and distribution // Zootaxa. – 2007. – Vol. 1564 – P. 1–104.

Системні дослідження фауни водних макробезхребетних у річках і озерах Прип’ятського Полісся фактично почалися лише в останній чверті минулого сторіччя. Зокрема, найбільш повний огляд бентофауни приток Прип’яті, що охоплює більшість річок басейну, наведений у роботі В. В. Поліщука та ін. [9]. На жаль, на сьогодні практично все українське Полісся зазнало потужного впливу меліорації, яка суттєво змінила умови існування гідробіонтів та призвела до комплексної перебудови річкових екосистем [8]. Меліоративні заходи не лише змінили структуру біоти, але й запустили механізм довгострокової адаптації біоценозів до нових умов існування. Ситуація ускладнюється ще й тим, що екосистеми не можуть стабілізуватися на новому рівні, адже з розпадом радянської системи господарювання значна частина меліоративних споруд зазнала деградації і їх вплив на природні екосистеми поступово зменшується. Отже, структура водних біоценозів зазнає постійних змін і потребує регулярних досліджень. У кінці минулого сторіччя комплексні дослідження, що зокрема охоплювали вивчення донної фауни, проводились на лівобережній частини басейну Прип’яті [1, 7].

Порівняльний аналіз динаміки бентосних угруповань за період 1949–1983 рр., що містить також деякі дані щодо зообентосу озер басейну р. Прип’ять, був проведений С. Столяровою [10]. Чорнобильська аварія 1986 року викликала зростання інтересу дослідників до гідробіологічної ситуації у водоймах, що зазнали радіаційного забруднення, зокрема, у водоймі-охолоджувачі ЧАЕС та у заплавних водоймах зони відчуження [2, 3].

На початку ХХI століття владнання транскордонних екологічних питань між молодими державами СНД викликало чергове підвищення наукового інтересу до транскордонних річок, зокрема українського Полісся. З’явилися великі оглядові праці, цілі розділи яких були присвячені вивченню донної фауни водойм басейну р. Прип’ять [6, 14]. В останні роки дослідження водних екосистем басейну виконувалися головним чином в рамках методології Водної Рамкової Директиви ЄС, що вимагає типізації водних об’єктів та визначення референційних ділянок як основи подальшого управління екосистемами річок [5, 10, 12, 14]. Таким чином, за останні 50 років накопичилось чимало даних, які дозволяють оцінити довгострокові тенденції змін у структурі угруповань донних макробезхребетних та виділити з них складову, пов’язану з кліматичними змінами у регіоні.

За ред. В. Д. Романенка, С. О. Афанасьєва та В. І. Осадчого Гідрологічні та кліматичні зміни, розглянуті в попередніх розділах, суттєво впливають на екологічний режим функціонування річкових систем. Такі зміни призводять до перебудови низки абіотичних та біотичних чинників, що, у свою чергу, запускає механізм довготривалих сукцесійних перебудов усієї структури біоценозів. Найбільш важливими серед кліматичних чинників (за впливом на гідробіоценози) є збільшення максимальних температур повітря, а також сезонний перерозподіл об’ємів стоку, що призводить до зменшення максимальних рівнів весняної повені.

Тенденції змін гідрологічної ситуації на річках регіону вказують на подальше збільшення періоду водопілля поряд зі зменшенням його максимальних величин. Така ситуація, з одного боку, викликає затримку річкових вод на заплаві на довгий час, а з іншого – зменшення максимальних показників швидкості течії. Затримка води на заплаві створює передумови для погіршення кисневого режиму, викликаючи явища задухи, коли бідна киснем вода надходить із заплави в основне русло річки. Нестача кисню може сягати катастрофічних значень як взимку, якщо вихід води із заплави відбувається за наявності товстого льодового покриву, що утруднює кисневий обмін, так і в літню спеку, коли аналогічне явище відбувається за високої температури води, за якої розчинність кисню у воді зменшується, а мінералізація органічних решток інтенсифікується.

Погіршення кисневого режиму негативно впливає на розвиток оксифільних та реофільних видів гідробіонтів, цей ефект підсилюється також зменшенням максимальних значень швидкості течії у періоди водопілля. Відповідно, зменшується частка таких гідробіонтів у структурі водних біоценозів, реофільні лотичні комплекси поступово витісняються лімничними. Зокрема, це проявляється у зменшенні частки представників Ephemeroptera та Trichoptera у складі фітофільних та, особливо, донних угруповань, а також перехід домінування до переважно лімничних видів, таких, як Asellus aquaticus, Lymnaea stagnalis, Chironomus plumosus та ін. Збільшується кількість станцій з домінуванням представників Oligochaeta.

Зменшення потужності повеней спричиняє також замулення річкових русел і заплавних водойм, що сприяє розвитку в них вищої водної рослинності, яка, у свою чергу, сповільнює швидкість течії та посилює накопичення мулу і фіксує його дні. Мулові відклади, багаті на органічні рештки, сприяють подальшому погіршенню кисневого режиму, особливо у придонних шарах води. Дія згаданих чинників призводить до зменшення частки псаммофільних видів та комплексів гідробіонтів і, відповідно, до розвитку пелофільних. Загалом ця тенденція веде до збільшення біомаси бентофауни і збільшення її внеску в енергетичний баланс річкових екосистем, адже на мулах та замулених пісках донна фауна зазвичай багатша, ніж на чисто піщаних, що раніше були типовими для річок Полісся (табл. 4.10).

За останні 20 років у річках регіону зменшились площі чистих пісків та, відповідно, збільшились площі замулених пісків та мулів. На руслових ділянках річок стали значно поширенішими піски з різним ступенем замулення. Змінився Гідроекосистеми заповідних територій верхньої Прип’яті в умовах кліматичних змін видовий склад донної фауни – зменшилась роль представників роду Tanytarsus, зникли або зменшилась кількість реофілів, різко зросла кількість малощетинкових червів родини Tubificidae (Psammoryctides barbatus, Tubifex tubifex, Limnodrilus hoffmeisteri, L. udekemianus) та лімнофільних личинок комарів-дзвінців. Аналіз загального характеру кількісного розподілу безхребетних показує, що у цілому у річках басейну р. Прип’ять домінують личинки комарів-дзвінців, їх чисельність коливалась у широких межах – від 40 до 11 500 екз./м2, середні кількісні показники становили 4 117 екз./м2 та 0,8 г/м2. З цієї групи найбільших кількісних показників досягали Cladotanytarsus mancus, що відзначений на 40% станцій з середніми показниками 2385,8 екз./м2 та 0,8 г/м2, і Polypedilum breviantenatum, що зустрічається на 35% станцій, з середніми показниками 1 569 екз./м2 і 2,1 г/м2. Друге місце займає група малощетинкових червів, серед яких домінував Psammoryctides barbatus, а також личинки одноденок Caenis macrura.

–  –  –

Зообентос нового складу є більш пристосованим для утилізації органічних речовин, що надходять у водойми із заплави та утворюються безпосередньо у водоймі за рахунок розвитку вищої водної рослинності. Ця тенденція особливо яскраво проявляється у річках з низовинними торф’янистими заплавами, зарослими луками та очеретом, типовими, зокрема для НПП «Прип’ять – Стохід»

(річки Прип’ять, Стохід, Цир та ін.). Бентофауна річок НПП багата – загалом зареєстровано 114 видів із 14 таксономічних груп (табл. 4.11). Найбільш різноманітно були представлені личинки комарів-дзвінців, які у літній період нараховували 46 таксонів видового рангу (40% загального видового складу). Серед цієї групи домінували Polypedilum breviantenatum (на 35% станцій) та Cladotanytarsus mancus (на 30%). Великою кількістю видів були представлені і малощетинкові черви – їх було відмічено 15 видів (13% загального видового складу). Представники Tubifіcidae домінували на 20% станцій. Група волохокрильців представлена вісьмома видами, а одноденок – шістьма, серед останніх домінував Caenis macrura, відмічений на 15% станцій.

У донних угрупованнях верхів’я р. Прип’ять в районі с. Почепи (Вижівский водозабір), у біотопах з сильною течією з піщаним та мулисто-піщаним ґрунтом зообентос був представлений вісьмома видами з п’яти груп, кількісні показники становили 1770 екз./м2 і 13,9 г/м2. За біомасою домінували молюски Viviparus viviparus і п’явки Helobdella оctоculata. Також були зареєстровані молюски Unio tumidus.

У р. Прип’ять за 1 км вище оз. Люб’язь на глибині 1,5 м в руслі з досить сильною течією та піщаним ґрунтом бентофауна була представлена вісьмома видами, кількісні показники низькі – 360 екз./м2 і 0,523 г/м2. За чисельністю і біомасою переважали личинки комарів-дзвінців – 220 екз./м2 і 0,499 г/м2, серед них домінували Limnochironomus nervosus (0,267 г/м2, 80 екз./м2) та Endochironomus Гідроекосистеми заповідних територій верхньої Прип’яті в умовах кліматичних змін albipennis (0,139 г/м2, 60 екз./м2). У якісній пробі також були зареєстровані Bivalvia, Ephemeroptera, Trichoptera, Gastropoda, Tubificidae, Odonata, Hirudinea, Chironomidae.



Pages:     | 1 |   ...   | 26 | 27 || 29 | 30 |   ...   | 38 |
Похожие работы:

«УДК 636 Денисюк П.В., кандидат біологічних наук Інститут свинарства ім. О.В. Квасницького УААН БІОРИТМИ У ТВАРИННИЦТВІ У статті обґрунтовується необхідність підтримання біоритмічної життєдіяльності теплокровних організмів, яке дасть змогу покращити їх здоров’я, підвищити репродуктивний потенціал та продуктивність. Пропонується відповідний спосіб, яким можна цього досягти цієї мети, а саме за допомогою осциляторних прийомів утримання та годівлі. Постановка проблеми. Організація життєдіяльності...»

«УДК 330.101.5 Ю.М.Коваленко, канд. екон. наук Національний університет державної податкової служби України НЕФОРМАЛЬНІ НОРМИ ФІНАНСОВОГО СЕКТОРА ЕКОНОМІКИ: ЕКОНОМІЧНА МЕНТАЛЬНІСТЬ ТА ІНСТИТУЦІЙНА ДОВІРА Подано загальну характеристику впливовості неформальних (традиційних) норм на функціонування фінансового сектора економіки. Запропоновано розширення сфери економічних досліджень за рахунок залучення економічної ментальності й інституційної довіри. Показано модель етичної економічної людини. У...»

«МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ХАРЧОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ МІКРОБІОЛОГІЯ ЖИРІВ ТА ЖИРОЗАМІННИКІВ МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ до вивчення дисципліни та виконання лабораторних робіт для студентів спеціальності 6.091700 Технологія жирів та жирозамінників (ТЖ-ІV) напряму 0917 “Харчова технологія та інженерія” денної форми навчання Всі цитати, цифровий та факСХВАЛЕНО тичний матеріал, бібліографічні на засіданні кафедри відомості перевірені. біотехнології мікробного Написання одиниць...»

«УДК 556.531.3/.4 + 53.072 Н.М.Мостова ОСОБЛИВОСТІ ТЕМПЕРАТУРНОГО І КИСНЕВОГО РЕЖИМІВ ВОДОЙМ В УМОВАХ ТЕПЛОВОГО НАВАНТАЖЕННЯ За матеріалами експериментальних і експедиційних досліджень на водоймі-охолоджувачі Запорізької АЕС і прилеглій акваторії Каховського водосховища досліджено особливості формування температурного і кисневого режимів водойм в умовах теплового навантаження та виявлено умови і чинники, що їх визначають. Вступ Температура води належить до найбільш універсальних екологічних...»

«С.А. Вдовенко Вирощування їстівних грибів УДК 635.82:635-1/-2 ББК 42.349я73 В 25 Рецензенти: Петриченко В.Ф. доктор сільськогосподарських наук, професор, членкореспондент НААН України, директор Інституту кормів НААН України Підпалий І.Ф. д.с.-г. н., професор, завідувач кафедри кормовиробництва, луківництва та сільськогосподарської меліорації Вінницького національного аграрного університету Рекомендовано до друку Вченою радою Вінницького національного аграрного університету (протокол № 11 від 23...»

«Національний лісотехнічний університет України Література 1. Лех П., Сєрота З., Гриник Г. Фітопатологічний моніторинг як частина загальнодержавного біологічного моніторингу у Польщі: звіт за 2001 р.// Наук. вісник УкрДЛТУ: Зб. наук.-техн. праць. – Львів: УкрДЛТУ. – 2002, вип. 12.4. – С. 177-191.2. Новик В., Грузинка Ф., Стари Б. Атлас комах шкідників лісових порід. – Харків, 2004.3. Падій М.М. Лісова ентомологія. – К: УСГА, 1993. – 236 с.4. Станек В.Я. Иллюстрированная энциклопедия насекомых. –...»

«Кондратьєва Катерина Андріївна аспірантка кафедри екологічного права юридичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка тел.: 097 9207765; 050 8223661 e-mail: kateryna.kondratyeva@googlemail.com Правове регулювання екологічної безпеки у сфері поводження з пестицидами в сільському господарстві України Сучасне сільськогосподарське виробництво не може обходитися без пестицидів – хімічних засобів боротьби з хворобами рослин, шкідниками і бур’янами. При неправильному...»

«УДК 619:616:981:55 В.П.РИЖЕНКО, доктор ветеринарних наук, професор Г.Ф.РИЖЕНКО, кандидат біологічних наук, доцент О.І.ГОРБАТЮК, кандидат ветеринарних наук, доцент В.О.АНДРІЯЩУК, науковий співробітник Л.С.МІЛЬКО, провідний лікар ветеринарної медицини М.С.ЮЩЕНКО, аспірант* Інститут ветеринарної медицини УААН (м. Київ) СТАН ТА ПЕРСПЕКТИВИ УДОСКОНАЛЕННЯ СПЕЦИФІЧНОЇ ПРОФІЛАКТИКИ ФУЗОБАКТЕРІОЗУ (НЕКРОБАКТЕРІОЗУ) Висвітлені результати розробки та ефективності засобів специфічної профілактики...»

«ОДЕСЬКА ДЕРЖАВНА АКАДЕМІЯ ХАРЧОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ Мельник Ірина Василівна УДК 664. 84: 633. 654 РОЗРОБКА ТЕХНОЛОГІЇ КОНСЕРВОВАНИХ ХАРЧОВИХ ПРОДУКТІВ ІЗ НУТУ Спеціальність 05.18.13 – технологія консервованих продуктів Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук Одеса – 1999 Дисертацією є рукопис Робота виконана в Одеській державній академії харчових технологій, Міністерство освіти України Наукові керівники: доктор технічних наук, професор, академік-радник академії...»

«МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ і НАУКИ УКРАЇНИ ДЕРЖАВНИЙ ЕКОНОМІКО-ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ТРАНСПОРТУ ЗБІРНИК НАУКОВИХ ПРАЦЬ СТУДЕНТІВ ЧАСТИНА 1 СЕРІЯ «ТРАНСПОРТНІ СИСТЕМИ І ТЕХНОЛОГІЇ» Київ·ДЕТУТ·2014 УДК 656 Збірник наукових праць студентів Державного економіко-технологічного університету транспорту: Серія «Транспортні системи і технології». К.: ДЕТУТ, 2014. 112с. До збірника увійшли матеріали науково-дослідних робіт студентів та магістрів, які присвячені теоретичним, методологічним та прикладним...»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2013 www.uk.x-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»