WWW.UK.X-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Книги, видання, автореферати

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:     | 1 |   ...   | 23 | 24 || 26 | 27 |   ...   | 38 |

«Hydroecosystems at the protected areas of Upper Pripyat in conditions of climate change BOOK · JANUARY 2013 DOI: 10.13140/RG.2.1.3715.9840 READS 29 AUTHORS, INCLUDING: O. Manturova ...»

-- [ Страница 25 ] --

Прибережно-водна і водна рослинність р. Стохід дещо відрізняється. Серед повітряно-водяної домінуюча роль належить лепешняку великому та очерету звичайному, меншою мірою розвивається рогіз вузьколистий. На берегах та біля урізу води вегетують болотні види – осоки, вербозілля звичайне (Lysimachia vulgaris L.), куничник сіруватий (Calamagrostis canescens Web.), вехи (Cicuta sp. L.).

Також значні площі займає водяний різак алоевидний. Більш інтенсивно розвиваються м’ята водна, жабурник звичайний і лататтєві.

Привертає увагу розвиток макрофітів на ділянці р. Прип’ять с. Ветли – оз. Люб’язь, де нижче села біомаса вищих водних рослин різко збільшується (у 2–10 разів) і активно вегетують види – індикатори евтрофування (кушир занурений (Ceratophyllum demersum L.), елодея канадська, нитчасті водорості). Таке збільшення біомаси та поява нових видів свідчить про наявність додаткового надходження біогенів.

На р. Прип’ять в районі с. Ветли уздовж берегів розвивається пояс повітряноводної рослинності шириною 1–4 м, який утворюють рогіз вузьколистий (60% площі проективного покриття, ППП), куга озерна (25%) і очерет звичайний (15%).

У цьому поясі зустрічаються також стрілолист стрілолистий, щавель прибережний, лепеха звичайна, м’ята водяна. Рослинність із плаваючим листям менш розвинена, зустрічаються жабурник звичайний, глечики жовті, ряска. Занурена рослинність також розвинена слабко, рослини зустрічаються лише уздовж берега перед поясом повітряно-водних, до її складу входить елодея канадська і плавушник болотний. Найбільш типова асоціація для цієї ділянки: рогіз + глечики + ряска.

Гідроекосистеми заповідних територій верхньої Прип’яті в умовах кліматичних змін Через 2–3 км нижче за течією склад макрофітів починає змінюватись, домінантом серед повітряно-водяної рослинності стає очерет звичайний (70%) в асоціації з м’ятої водяною і жабурником звичайним, частіше зустрічається щавель прибережний. Значного розвитку досягає стрілолист, у якого переважає підводна форма листя. Занурена рослинність, представлена переважно стрілолистом і дещо менше зануреними глечиками, розвинена незначно (не більше 50% ППП). З’являються окремі екземпляри рдесника плаваючого та нитчастих водоростей.

Упродовж наступних двох кілометрів в руслі відбувається різке збільшення кількості зануреної рослинності, проективне покриття досягає 80–100%. До її складу входять стрілолист стрілолистий із зануреною формою листя (60%), глечики жовті (30%) і рдесник (10%). Дещо зростає кількість нитчастих водоростей. Характер прибережної повітряно-водної рослинності в цілому зберігається, але поруч з очеретом з’являються чагарники верби, частка якої в заростях поступово зростає.

На відстані 6 км нижче за течією від с. Ветли водяний різак алоевидний досягає максимального розвитку, разом із жабурником і ряскою він утворює щільні килими уздовж берегів шириною 0,5–5,0 м, а також спільно із рдесником плаваючим, жабурником, нитчастими водоростями і ряскою «острови» діаметром 1–3 м посередині русла. З’являється кушир, який утворює щільні зарості уздовж повітряно-водних рослин. Натомість кількість стрілолисту і глечиків, що домінували перед цим, різко зменшується.

Наступні 10–15 км, до впадіння р. Цир, береги і прибережжя займають зарості очерету звичайного в асоціації з м’ятою водяною, часто зустрічаються верба і рогіз вузьколистий, з’являється нова асоціація: очерет звичайний + теліптерис болотяний (Thelypteris palustris Schotl.). Значного розвитку досягає занурена рослинність, представлена переважно куширом, що утворює самостійні або в асоціації із рдесником зарості, які можуть займати весь вільний переріз. Уздовж берегів розташовані щільні килими водяного різака і жабурника. У значній кількості зустрічаються глечики жовті, нитчасті водорості, іноді елодея.

Склад прибережної рослинності гирлової ділянки р. Цир подібний до такої в р. Прип’ять. У зануреній рослинності домінує кушир, особливо слід відзначити значну кількість ряски, яка зноситься течією до р. Прип’ять. Нижче гирла р. Цир значно розвиваються нитчасті водорості, рдесники блискучий та плаваючий, частіше зустрічається елодея, водяний різак продовжує формувати прибережний килим разом з жабурником. Кількість зануреної рослинності значна (80–100%). Через 3 км поступово її кількість починає зменшуватися, частка глечиків незначно збільшується. Ще нижче за течією на розширеннях русла з’являється латаття біле, а на відстані 7 км вище оз. Люб’язь відмічаються зарості латаття сніжно-білого (виду, занесеного до Червоної книги України). На цій ділянці при незмінному видовому складі проективне покриття русла зменшується з 90–100% до 30–60%.

За ред. В. Д. Романенка, С. О. Афанасьєва та В. І. Осадчого В останні роки спостерігається посилення заростання русла зануреною рослинністю на ділянці с. Ветли – оз. Люб’язь, окремо слід зазначити значний стік ряски з р. Цир та збільшення площ, зайнятих водяним різаком алоевидним.

Особливості розподілу водяного різака алоевидного було вивчено влітку та восени у русловій проточній ділянці р. Прип’ять та затоці. Оцінювали кількісні показники в різних частинах суцільних заростей за прокладеною поперечною трансектою: досліджували рослини на краю заростей біля берега, у середині заростей та біля їх краю зі сторони центра русла. Отримані кількісні характеристики представлені у таблиці 4.3.

–  –  –

Влітку у русловій ділянці в заростях водяного різака біля берега зустрічалися ряска триборозенчаста, ряска мала (Lemna minor L.), жабурник звичайний, глечики жовті. Швидкість течії у середині заростей становила менше 0,005 м/с.

Через високу щільність водяного різака листя у рослин було довге, тонке і тендітне, в середньому на 1 м2 серед 28 рослин відмічали дві молоді. У середині заростей крім водяного різака були присутні ряска триборозенчаста, жабурник, рдесник. Швидкість течії становила 0,005–0,008 м/с. З 26 рослин на 1 м2 було п’ять молодих. На краю заростей від центра русла (глибина 3 м) крім водяного різака були присутні ряска триборозенчаста, рдесник, жабурник, нитчасті водорості в стадії розкладання. Швидкість течії перевищувала 0,015 м/с. У середньому на 1 м2 відмічали три молоді рослини.

Біля берега, на глибинах 1–2 м, крім різака були присутні глечики жовті, ряски, рдесник, жабурник, нитчасті водорості, що розкладаються, поверхня води вкрита плівкою. В середині заростей, на глибині 1,5 м, поодиноко зустрічались глечики, рдесник, жабурник, ряска, на поверхні води спостерігалася в незначній кількості плівка (до 10% площі). На найбільшому віддалені від берега, на краю заростей від центра затоки, глибина становила 2,2 м, крім різака були присутні ряска, жабурник, рдесник, глечики, нитчасті водорості, поодиноко пригнічені Гідроекосистеми заповідних територій верхньої Прип’яті в умовах кліматичних змін стебла елодеї. На самому краю заростей на поверхні концентрувалася плівка з утворенням піни.

Восени площі, зайняті водяним різаком, зменшувались, рослини опускались на дно водойми, тому виділяли лише дві ділянки – край заростей біля берега та край заростей від центра затоки. На русловій ділянці водяний різак біля берега вегетував у асоціації з ряскою, поодиноко зустрічались глечики жовті та м’ята водяна. На 1 м2 в середньому розміщувалось 18 екз. рослин із загальною біомасою 14,1 кг, середня маса 1 екз. становила 0,78 кг. На краю заростей від центра затоки більшість екземплярів водяного різака була занурена у воду, іноді між ними зустрічались глечики жовті. На 1 м2 в середньому розміщувалось 14 екз. із загальною біомасою 7,5 кг, середня маса однієї рослини становила 0,54 кг.

У затоці р. Прип’ять восени біомаса водяного різака біля берега становила 9,1 кг/м2, на цій площі знаходилось у середньому 18 рослин з тонким ламким листям і середньою вагою 0,51 кг. На краю заростей від центра затоки рослини водяного різака були більш крупними, із товстим листям, середня маса одного екземпляра досягала 1,2 кг, в середньому на 1 м2 знаходилось вісім рослин із загальною масою 9,6 кг. Серед заростей поодиноко зустрічалася ряска та біля краю – елодея у пригніченому стані.

Отже, найбільш щільні і продуктивні зарості водяного різака розвиваються на русловій малопроточній ділянці біля берега, де за рахунок його вегетації течія сильно уповільнюється (0,015–0,025 м/с). У затоці біля берега ситуація зворотня – величини кількісних показників найменші. У затоці середня маса рослини більша, ніж на проточній ділянці, при цьому більш крупні розташовані на віддалі від берега. В щільних заростях водяного різака занурена вища водна рослинність відсутня практично повністю.

Таким чином, у руслі р. Прип’ять формуються щільні зарості водяного різака алоевидного з високими показниками біомаси. Влітку 2012 р. вони досягали 14 кг/м2, в середньому 9 кг/м2, тобто близько 38 кг сирої маси на погонний метр проточного русла без заток і близько 100–150 кг на погонний метр русла із затоками. Щільність заростей залежить від гідрологічних умов та від просторового розташування заростей.

Слід зауважити, що така щільність заростей погіршує кисневий режим, знижуючи вміст кисню передусім за рахунок дихання рослин, тим більше, що температура води серед заростей водяного різака прогрівається на 1,5°С вище, ніж на вільних ділянках (влітку 2012 року у період досліджень вона досягала 27,7°С).

У сукупності це сприяє дефіциту розчиненого кисню, особливо у ранкові години.

Інші ризики виникають внаслідок значної продукції ряски, яка дрифтує руслом р. Цир. У її гирловій частині періодично спостерігається утворення заторів з цієї рослини. Восени 2012 р. було досліджено затор, довжина якого становила близько 200 м, товщина шару ряски в середньому 15 см, біомаса досягала 57,5 ± 5,6 кг/м2 (рис. 4.1). За підрахунками загальна сира біомаса ряски у заторі на цій ділянці річки становила близько 138 тонн.

За ред. В. Д. Романенка, С. О. Афанасьєва та В. І. Осадчого

4.1. Гирлова ділянка р. Цир, затор із ряски

Така висока концентрація ряски суттєво впливає на фізико-хімічні характеристики води та функціонування біоти. Так, вміст кисню на ділянці перед затором становив 7,2 мгО/дм3, на ділянці, безпосередньо вкритій ряскою – 2,0 мгО/ дм3, нижче затору – 5,6 мгО/дм3. Зазначимо, що температура води під час досліджень становила 4,9°С. Контрольні лови вказали на відсутність риби на значній відстані нижче затору (до кількох кілометрів) та її концентрацію на ділянці перед ним. Причина утворення таких заторів полягає в механічній затримці стоку ряски або гілками і фрагментами деревини, які зачепились за повітряно-водні рослини, або безпосередньо пагонами очерету чи рогозу, що впали на поверхню води. Утворення заторів викликає тривогу: розкладання такої кількості фітомаси не лише призводить до катастрофічного зниження вмісту розчиненого кисню, а й до забруднення води продуктами розкладу.

Таким чином, видовий склад і кількісні показники вищої водяної рослинності вказують на евтрофування річки на зазначеній ділянці. При цьому розвиток макрофітів може досягати рівня повного заростання усього перерізу русла, що створює не тільки механічні перешкоди вільній течії, а й сприяє виникненню задух.

Гідроекосистеми заповідних територій верхньої Прип’яті в умовах кліматичних змін список використаних джерел

1. Андрієнко Т. Л., Прядко О. І., Арап Р. Я., Коніщук М. О. Національний природний парк «Прип’ять – Стохід». Рослинний світ. – К.: Фітосоціоцентр, 2009. – 86 с.

2. Клєстов М. Л., Щербак В. І., Ковальчук І. П. та ін. Сучасний стан водноболотних угідь регіонального ландшафтного парку «Прип’ять – Стохід» та їх біорізноманіття. – К.: Фітосоціоцентр, 2001. – 108 с.

3. Мониторинг, использование и управление водными ресурсами бассейна р.

Припять / под ред. М. Ю. Калинина, А. Г. Ободовского. – Минск: Белсэнс, 2003. – 269 с. : ил.,



Pages:     | 1 |   ...   | 23 | 24 || 26 | 27 |   ...   | 38 |
Похожие работы:

«Національний лісотехнічний університет України 15. Юглічек Л.С. Нарис рослинності східної частини Малого Полісся// Наукові записки Тернопільського державного педагогічного ун-ту ім. В. Гнатюка. Серія: Біологія, 2002, № 2 (17). – С. 30-36.16. Юглічек Л.С. Нові місцезнаходження рідкісних гігрофітних видів у східній частині Малого Полісся// Укр. ботан. журн, 2001, т.58., № 1. – С. 40-47.17. Юглічек Л.С. Раритетна компонента флори східної частини Малого Полісся// Зб. праць Всеукраїнська науково –...»

«МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ ЗАПОРІЗЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ МАСЛОВА ІРИНА МИКОЛАЇВНА УДК: 611.316+612.313.5].068.8:616-097]-053.13 ВІКОВА МОРФОФУНКЦІОНАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ВЕЛИКИХ СЛИННИХ ЗАЛОЗ ЩУРІВ В ПОСТНАТАЛЬНОМУ ПЕРІОДІ В НОРМІ ТА ПІСЛЯ ВНУТРІШНЬОУТРОБНОЇ АНТИГЕННОЇ ДІЇ 14.03.01 – нормальна анатомія Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук Запоріжжя – 2016 Дисертацією є рукопис. Робота виконана в Запорізькому державному медичному...»

«МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ і НАУКИ УКРАЇНИ ДЕРЖАВНИЙ ЕКОНОМІКО-ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ТРАНСПОРТУ ЗБІРНИК НАУКОВИХ ПРАЦЬ СТУДЕНТІВ ЧАСТИНА 1 СЕРІЯ «ТРАНСПОРТНІ СИСТЕМИ І ТЕХНОЛОГІЇ» Київ·ДЕТУТ·2014 УДК 656 Збірник наукових праць студентів Державного економіко-технологічного університету транспорту: Серія «Транспортні системи і технології». К.: ДЕТУТ, 2014. 112с. До збірника увійшли матеріали науково-дослідних робіт студентів та магістрів, які присвячені теоретичним, методологічним та прикладним...»

«Науковий вісник, 2003, вип. 13.5 3. Голубець М.А., Царик Й.В. Стійкість і стабільність – важливі ознаки живих систем// Ойкумена. – 1992, №1. – С. 21–26.4. Козловський М.П. Біотичне різноманіття ґрунтових фітонематод рослинних поясів Українських Карпат// Наук. вісник Львівського НУ. Серія біологічна. – 2001, вип. 28. – С. 65–71.5. Козловський М.П. Оцінка функціональної організації ґрунтових безхребетних на основі фітонематодних угруповань// Наук. вісник Львівського НУ. Серія біологічна. – 2002,...»

«Український державний лісотехнічний університет Література 1. Горшенин Н.М., Криницкий Г.Т., Савич И.П. Влияние трав'яного покрова вырубок на возобновление бука европейского и методы определения жизненности подроста// Лесоведение. – 1972, № 4. – С. 41-50.2. Работнов Т.А. Фитоценология. – М.: Изд-во МГУ, 1983. – 292 с.3. Бельков В.П. Некоторые закономерности развития живого покрова на вырубках// Докл. АН СССР. – Том 130. – М.: Изд-во АН СССР. – 1960. – С. 26-29. 4. Гроздов Б.В. Динамика покрова...»

«Науковий вісник НЛТУ України. – 2010. Вип. 20.6 5. Дем'яненко М.Я. Державна підтримка як фактор забезпечення конкурентоспроможного аграрного виробництва / М.Я. Дем'яненко, Ф.В. Іванина // Економіка АПК. – 2009. – № 9. – С. 3-9.6. Державна цільова програма розвитку українського села на період до 2015 року // Економіка АПК. – 2007. – № 11. – С. 3-50.7. Діброва А.Д. Сучасне трактування сутності державного регулювання агарного сектора економіки / А.Д. Діброва // Економічна теорія. – 2007. – № 1. –...»

«1 Руйнування озонового шару Подивіться вгору: озоновий шар Автори: Клімент Мінджов, Iвелiна Ангелова, Леонід Фірсов Основна концепція Руйнування озонового шару становить істотну загрозу для здоров’я людей та інших живих істот на планеті. Тривалість 2-3 навчальні години Дата проведення Будь-яка Місце проведення Класна кімната Обладнання Bідеоколекція «Зеленого пакета» Навчальні предмети Природознавство, біологія, екологія, географія Цілі • Навести інформацію про проблеми, спричинені руйнуванням...»

«МІЖРЕГІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ ЩОДО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТуДЕНТІв з дисципліни “ЗООПСИХОЛОГІЯ ТА ПОРІвНЯЛЬНА ПСИХОЛОГІЯ” (для бакалаврів) Київ2008 Підготовленостаршимвикладачемкафедримедичноїпсихології тапсихокорекціїТ. В. Шуповою Затвердженоназасіданнікафедризагальноїтапрактичноїпсихології (протокол№1від31.08.07) Схвалено Вченою радою Міжрегіональної Академії управління персоналом Шупова Т. в. Методичні рекомендації щодо забезпечення самостійної...»

«НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМИЯ НАУК УКРАЇНИ ІНСТИТУТ ЗООЛОГІЇ ІМ. І.І. ШМАЛЬГАУЗЕНА Ростовська Ольга Вікторівна УДК 597.851:575.17(477) ГЕОГРАФІЧНІ ЗАКОНОМІРНОСТІ ЗМІН СТРУКТУРИ ПОСЕЛЕНЬ ГІБРИДНИХ ЗЕЛЕНИХ ЖАБ PELOPHYLAX ESCULENTUS COMPLEX (LINNAEUS, 1758) В МЕЖАХ УКРАЇНИ 03.00.08 — зоологія АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук Київ – 2011 Дисертацією є рукопис Робота виконана у Відділі еволюційно-генетичних основ систематики Інституту зоології ім. І. І....»

«УДК 631.3:528.8:681.518 О.О. БРОВАРЕЦЬ* МАТЕМАТИЧНИЙ АПАРАТ ДЛЯ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОГНОСТИЧНОКОМПЕНСАЦІЙНОЇ ТЕХНОЛОГІЇ ЗМІННИХ НОРМ ВНЕСЕННЯ ТЕХНОЛОГІЧНОГО МАТЕРІАЛУ НА ОСНОВІ УТОЧНЕНИХ ДАНИХ ҐРУНТУ * Національний університет біоресурсів і природокористування України, Київ, Україна Анотація. У статті наведена прогностично-компенсаційна технологія змінних норм внесення технологічного матеріалу на основі уточнених даних ґрунту, що дозволяє на основі даних моніторингу параметрів стану...»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2013 www.uk.x-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»