WWW.UK.X-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Книги, видання, автореферати

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:     | 1 |   ...   | 22 | 23 || 25 | 26 |   ...   | 38 |

«Hydroecosystems at the protected areas of Upper Pripyat in conditions of climate change BOOK · JANUARY 2013 DOI: 10.13140/RG.2.1.3715.9840 READS 29 AUTHORS, INCLUDING: O. Manturova ...»

-- [ Страница 24 ] --

Нижче оз. Люб’язь (у районі с. Сваловичі) розвиток та продукційний потенціал руслового фітопланктону р. Прип’ять пригнічувався заростями макрофітів. Бідний видовий склад угруповань налічував 14 таксонів рангом нижче роду із чотирьох відділів. Показники кількісного розвитку знизились до 4,95 млн кл/дм3 і 5,79 мг/дм3 через випадіння зі складу угруповань синьозелених та багатьох представників зелених водоростей, що домінували в озерному фітопланктоні.

Видову структуру формували діатомові (50%) і криптофітові (майже 21%), чисельність – діатомові (35%), зелені, переважно вольксові, (понад 25%), евгленові та криптофітові (по 20%) за чисельністю угруповань, біомасу – переважно евгленові (39%), діатомові (36%) та зелені водорості (20%). Домінуючий комплекс включав Coelastrum microporum, Trachelomonas volvocina, T. planctonica Swir., Rhodomonas pusilla, Chlamydomonas monadina Stein, Synedra ulna.

Фітопланктон гирлової ділянки р. Стохід був бідним (зареєстровано 11 таксонів водоростей з шести відділів). Флористичний спектр формували діатомові та криптофітові (по 27%), синьозелені (18%), зелені, динофітові та евгленові водорості (по 9%). Чисельність та біомаса становили 1,46 млн кл/дм3 та 1,62 мг/дм3. За чисельністю домінували синьозелені (майже 46%), криптофітові (27%) та евгленові водорості (11%). За біомасою переважали діатомові (41%), динофітові (25%) та евгленові (17%). Домінуючий комплекс формували За ред. В. Д. Романенка, С. О. Афанасьєва та В. І. Осадчого Oscillatoria tenuis, Trachelomonas volvocina, Cryptomonas erosa Ehr., Rhodomonas pusilla, Peridinium cinctum, Gyrosigma acuminatum (Ktz.) Rabenh.

У період досліджень 2011 р. в руслі р. Прип’ять формувались переважно полідомінантні фітопланктонні комплекси (індекси Шеннона – 2,93–3,65 біт/кл і 2,24–3,05 біт/мг), в літню межінь 2012 р. індекси Шеннона коливались у більш широких межах (1,60–3,53 біт/кл і 2,32–4,04 біт/мг) з ознаками олігодомінування синьозелених водоростей за показниками чисельності.

Індекси сапробності у водоймах та водотоках верхньої Прип’яті в літню межінь 2011 р. коливалися в межах 1,80–2,01, у 2012 р. амплітуда коливань була ширша –1,56–1,99, за винятком гирлової ділянки р. Стохід (2,46). Коливання індексів сапробності за фітопланктоном були в межах бета-мезосапробної зони і свідчать про помірне органічне забруднення водних об’єктів регіону.

Аналіз результатів досліджень фітопланктону водних об’єктів верхньої

Прип’яті у 2011–2012 рр. та ретроспективних даних показав:

• Аномально високі температури у період літньої межені 2012 р. пригнічують розвиток та різноманіття фітопланктону майже у всіх досліджених водоймах і водотоках регіону.

• Як стверджують гідрологи, зміни складових водно-теплового балансу, що відбулися впродовж останніх десятиріч, призвели до зростання частки підземного живлення річок регіону, зараз вона досягає 53% проти 37% до 1990 р.

Масовий розвиток синьозелених водоростей (із родів Microcystis, Anabaena, Aphanizomenon) можна вважати реакцією угруповань на зміну гідрологічних умов в водних об’єктах регіону упродовж останнього десятиліття.

• До проведення меліорації в регіоні (за даними Д. О. Радзимовського) видовий склад фітопланктону заплавних водойм р. Прип’яті значно відрізнявся від планктону русла наявністю динофітових, криптофітових, евгленових, зелених джгутикових і золотистих водоростей, які в руслі траплялися в незначній кількості. Автори дійшли висновку, що фітопланктон річки не можна вважати похідним від планктону навколишніх водойм, він формується як самостійний комплекс внаслідок відбору форм та розвитку водоростей, пристосованих до умов водотоку [6]. У післямеліоративний період внаслідок порушення заплавного комплексу відбулися зміни умов формування планктонних угруповань. У формуванні видової структури річкового фітопланктону посилилась роль динофітових, криптофітових, евгленових та зелених вольвоксових водоростей, що особливо чітко проявилося в літню межінь 2012 р. за умови аномально високих температур, періодичних змін рівнів води в руслі під час дощових паводків та виходу річкових вод на заплаву.

• Порівняльний аналіз даних літньої межені та результатів досліджень в 2000–2009 рр. [4] демонструє, що кількісні показники фітопланктону у період аномально високих літніх температур знаходяться на нижній межі коливань і значно нижчі середніх багаторічних (таблиця 4.2).

• Аномально високі літні температури здатні порушувати кисневий режим водойм і, відповідно, сезонну сукцесію домінуючих комплексів та масових виГідроекосистеми заповідних територій верхньої Прип’яті в умовах кліматичних змін дів водоростей. Так, за даними [4], багаторічну динаміку чисельності та біомаси планктону р. Прип’ять у літній сезон визначали два відділи водоростей: синьозелені (за чисельністю) та діатомові (за біомасою), внесок інших відділів був незначний. В літню межінь 2012 р. чисельність руслового фітопланктону формували синьозелені та зелені водорості (в заростях співдомінували представники евгленових), основу біомаси складали діатомові та евгленові у супроводі динофітових та криптофітових водоростей.

–  –  –

Таким чином, різкі коливання кліматичних чинників здатні змінювати адаптаційні механізми водоростей, порушувати їх продукційний потенціал. Дестабілізуючими для окремих водойм та водотоків можуть бути як фізико-хімічні, так і гідрологічні чинники природного та антропогенного походження. Наслідки впливу на структуру та функціональну активність фітопланктону проявляються у зниженні показників різноманіття, випадінні зі складу оксифільних та реофільних видів, появі ознак евтрофікації, зниженні продукційного та самоочисного потенціалу водоростей.

За ред. В. Д. Романенка, С. О. Афанасьєва та В. І. Осадчого список використаних джерел

1. Афанасьев С. А., Громова Ю. Ф., Летицкая Е. Н., и др. Структура сообществ гидробионтов и биологическая оценка трансграничных водных объектов бассейна р. Припяти // Управление трансграничным бассейном Днепра: суббассейн реки Припяти / под ред. А. Г. Ободовского, А. П. Станкевича, С. А. Афанасьева. – К.: Кафедра, 2012. – С. 229–236.

2. Крахмальний А. Ф. Фитопланктон Припяти и ее притоков в условиях крупномасштабной мелиорации региона: автореф. дисс. … канд. биол. наук. – К., 1990. – 24 с.

3. Литвинова М. О. Фітопланктон малих річок Полісся // Проблеми малих річок України. – К.: Наук. думка, 1974. – С. 100–103.

4. Національний природний парк «Прип’ять – Стохід». Різноманіття альгофлори і гідрохімічна характеристика акваландшафтів / за ред. В. І. Щербака. – К.:

Фітосоціоцентр, 2011. – 156 с.

5. Новосьолова Т. М. Типізація річок басейну Прип’яті за структурними характеристиками фітопланктону / зб. наук. праць Природничий альманах. Сер.

біол. науки. – 2006. – Вип. 8. – С. 165–171.

6. Радзимовський Д. О., Поліщук В. В. Планктон річки Прип’ять. – К.: Наук. думка, 1970. – 211с.

7. Экологическое состояние трансграничных участков рек бассейна Днепра на территории Украины / под ред. А. Г. Васенко, С. А. Афанасьева. – К.: Академпериодика, 2002. – 355 с.

О. Є. Усов, В. А. Мартинчук Річки басейну верхньої Прип’яті за характером заростання вищими водними рослинами поділяють на дві групи [3–5]: до першої входять річки з мулистими донними відкладеннями і невисокими торф’янистими берегами, нешироким руслом і невеликою швидкістю течії. До них зокрема відносять верхню течію р. Прип’ять, річки Стир та Здвиж. У руслі зазвичай розвивається два – три пояси рослинності, які розташовуються уздовж берегів і змінюють один одного за градієнтом глибини. Через мілководність на значних відрізках русла рослини із плаваючим листям (глечики жовті (Nuphar lutea L.), рдесник плаваючий (Potamogeton natans L.)) і занурені (занурена форма стрілолисту стрілолистого (Sagittaria sagittifolia L.), рдесник блискучий (Potamogeton lucens L.), рдесник пронизанолистий (Potamogeton perfoliatus L.)) утворюють змішані зарості, які займають весь переріз. Пояс повітряно-водних рослин складається переважно з очерету звичайного (Phragmіtes australіs Cav.), куги озерної (Scіrpus lacustrіs L.), їжачої голівки прямої (Sparganіum erectum L.). У тих випадках, коли глибина річки значна, при березі розвивається лише очеретяна сплавина, а в руслі відзначаються окремі екз.емпляри занурених рослин.

До другої групи належать річки, які формують русло в осадових породах, з високими берегами і швидкою течією, заплава яких не заторфована, а донні відклади переважно піщані. На деяких ділянках русел розвиваються два пояси рослинності – занурена і повітряно-водна, на окремих – лише занурена. Широко поширені «підводні луги» із занурених форм глечиків жовтих, стрілолисту стрілолистого, їжачої голівки малої (Sparganіum minimum Wallr.), сусака зонтичного (Butomus umbellatus L.), рдесників, які формуються в умовах значної течії і часто займають весь переріз русла. У цю групу входять річки Стохід, Стир (середня течія), Горинь, Случ, Устя, Уборть та інші.

Особливості розвитку вищої водної рослинності розглядали на прикладі р. Прип’ять в межах НПП «Прип’ять – Стохід». За характером співвідношення рослинних угруповань територія парку відбиває основні риси РатнівськоЛюбешівського (Верхньоприп’ятського) геоботанічного району [2], який займає заплаву та надзаплавні тераси Прип’яті і для якого характерна наявність значної кількості великих озер. Тут переважає лісова рослинність, також значні площі займає лучна та болотна. Зберігаючи загальні риси, властиві Українському Поліссю, вона має низку особливостей: провідну роль у рослинному покриві відіграють гідрофільні типи рослинності – водні і прибережно-водні, які у заплавах річок Прип’ять, Стохід та їх приток утворюють своєрідний комплекс із болотною і луговою [1].

Русло р. Прип’ять на дослідженій ділянці значно заростає вищими водними рослинами всіх екологічних груп. Прибережно-водна рослинність представлена За ред. В. Д. Романенка, С. О. Афанасьєва та В. І. Осадчого формаціями очерету, які займають найбільші площі, лепешняку великого (Glyceria maxima C. Hartm.) та рогозу вузьколистого (Typha angustifolia L.). Місцями трапляються куртини верби попелястої (Salix cinerea L.). Разом з очеретом та рогозом відмічені м’ята водна (Mentha aquatica L.), плетуха звичайна (Calystegia sepium L.), плавушник болотний (Hottonia palustris L.), паслін солодко-гіркий (Solanum dulcamara L.), чистець болотний (Stachys palustris L.). Окремими куртинами зустрічаються плакун верболистий (Lythrum salicaria L.), незабудка болотна (Myosotis palustris L.), щавель прибережний (Rumex hydrolapathum Huds.), півники болотні (Iris pseudоacorus L.). Рідше трапляються пухирник звичайний (Utricularia vulgaris L.) та вовче тіло болотне (Comarum palustre L.). Із водних ценозів найбільші площі займають угруповання водяного різака алоевидного (Stratiotes aloides Bernh.), рдесників вузлуватого (Potamogeton nodosus Poir.), блискучого (P. lucens L.), рідше пронизанолистого і гребінчастого (P. perfoliatus L. і P. pectinatus L.), елодеї канадської (Elodea canadensis Michx.), куширу (Ceratophyllum sp. L.), місцями зустрічається ряска триборозенчаста (Lemna trisulca L.). На неглибоких ділянках з повільною течією майже всю площу дна можуть займати занурені форми стрілолисту стрілолистого та глечиків жовтих. Серед рослин із плаваючим листям найчастіше зустрічаються жабурник звичайний (Hydrocharis morsus-ranae L.) та глечики жовті, а в невеликих затоках розвивається латаття біле (Nymphaea alba L.) і сніжно-біле (N. candida J. et C. Presel).



Pages:     | 1 |   ...   | 22 | 23 || 25 | 26 |   ...   | 38 |
Похожие работы:

«Національний лісотехнічний університет України Література 1. Стойко С.М. Біогеоценологічні основи заповідної справи, охорони фітогенофонду і фітоценофонду // Флора і рослинність Карпатського заповідника / С.М. Стойко. – К. : Вид-во Наук. думка, 1982. – С. 5-28.2. Стойко С.М. Наукові основи охорони раритетних фітоценозів // Раритетні фітоценози західних областей України (Регіональна зелена книга) / за ред. проф. С.М. Стойка. – Львів : Вид-во Поллі, 1998. – С. 7-15. 3. Стойко С.М. Автоматизована...»

«ЗЕМЛЕРОБСТВО Список використаних літературних джерел 1. Шевченко М.С. Екологічні гербіциди в системі вирощування зерна / Шевченко М.С., Шевченко О.М., Романенко О.А. //Хранение и переработка зерна.– 2004. – №8. – С. 21-23.2. Барабаш М. Використання біологічних препаратів – крок до біологічного землеробства / М.Барабаш, Г. Круковська // Пропозиція. – 2003. – №4. – С. 65-66.3. Громова А.А. Эффективность регуляторов роста и биопрепаратов на озимой пшенице и просе / Громова А.А., Щукин В.Б, Варавва...»

«Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского Серия «Биология, химия». Том 26 (65). 2013. № 2. С. 67-74. УДК 577.151:54-38 ВПЛИВ НАВАНТАЖЕННЯ МАРГАНЦЕМ НА ВМІСТ МАКРОЕЛЕМЕНТІВ В ОРГАНАХ ЩУРІВ Коновалова О.О., Гончаренко О.В. Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна, Харків, Україна E-mail: valeolog@univer.kharkov.ua Створено реальну модель дослідження механізму розвитку марганцевого мікроелементозу на основі застосування підгострих доз хлориду...»

«УДК 591.5:598.296.1 Я.І. Капелюх – Природний заповідник Медобори ОСОБЛИВОСТІ БІОТОПІЧНОГО РОЗПОДІЛУ ДРОЗДА СПІВОЧОГО (TURDUS PHYLOMELOS BR.) У ЗАПОВІДНИКУ МЕДОБОРИ ТА ЙОГО ОКОЛИЦЯХ Розглянуто особливості біотопічного розподілу дрозда співочого (Turdus phylomelos Br.) у заповіднику Медобори та його околицях. Ya.I. Kapeliukh – Natural Reserve Medobory The peculiarities of Turdus phylomelos Br. biotopic distribution in the natural reserve Medobory and its outskirts The article deals with the...»

«МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ВНУТРІШНІХ СПРАВ ФАКУЛЬТЕТ № 2 НАВЧАЛЬНО–МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ для студентів 1–К–П курсу з підготовки фахівців освітньо–кваліфікаційного рівня «бакалавр» з галузі знань 0301 «Соціально–політичні науки» за спеціальністю «Психологія» (6.030102) факультету № 2 (термін навчання-5 років) на основі повної загальної середньої освіти на умовах договору з фізичними та юридичними особами Національної академії внутрішніх справ Київ – 2015 ББКХ Н156...»

«БІОТЕХНОЛОГІЯ, МІКРОБІОЛОГІЯ УДК 615.281:615.451:615.453:438.135 О.Є. Макарова, ВИВЧЕННЯ АНТИМІКРОБНОЇ канд. фарм. наук, АКТИВНОСТІ ДОСЛІДНИХ Національний університет ЗРАЗКІВ ПРЕПАРАТУ харчових технологій, Київ «ПРОПОЦИД» Л.Ф. Сілаєва, канд. біол. наук Національний фармацевтичний університет, Харків Проведено вивчення антимікробної активності дослідних зразків присипки під умовною назвою «Пропоцид» на основі поєднання фармакотерапевтичноі дії екстрактивних речовин настойки прополісу з...»

«УДК 330.101.5 Ю.М.Коваленко, канд. екон. наук Національний університет державної податкової служби України НЕФОРМАЛЬНІ НОРМИ ФІНАНСОВОГО СЕКТОРА ЕКОНОМІКИ: ЕКОНОМІЧНА МЕНТАЛЬНІСТЬ ТА ІНСТИТУЦІЙНА ДОВІРА Подано загальну характеристику впливовості неформальних (традиційних) норм на функціонування фінансового сектора економіки. Запропоновано розширення сфери економічних досліджень за рахунок залучення економічної ментальності й інституційної довіри. Показано модель етичної економічної людини. У...»

«ПРАВИЛА ДЛЯ АВТОРІВ I. Профіль журналу У журналі “Вісник Харківського національного аграрного університету. Серія Біологія” публікуються результати оригінальних досліджень в галузі біологічних наук з таких основних напрямів: фізіологія і біохімія рослин; генетика, селекція та біотехнологія; мікробіологія; проблеми вивчення і збереження біорізноманіття.До публікації приймаються: – закінчені оригінальні роботи, ніде раніше не видані (статті обсягом до 1 друк. арк. – 24 стор. тексту, 30 рядків на...»

«Т.І. Мантула. Періоди взаємодії людства з природою УДК 502. 573 Т.І. Мантула, викладач (Кіровоградський ОІППО) ПЕРІОДИ ВЗАЄМОДІЇ ЛЮДСТВА З ПРИРОДОЮ У статті представлено характеристику періодів взаємодії людства з природою. Особлива увага акцентується як на екологічно виваженій поведінці, так і на споживацькому ставленні людей до природи. Останнім часом вчені звертають увагу на глобальні проблеми, що стосуються інтересів всіх націй, держав, усього людства. До їх числа належать: встановлення...»

«95 ПОДІЛЬСЬКІ ЛУЧНІ СТЕПИ В ЕКОЛОГІЧНОМУ КОНТИНУУМІ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ЧАСТИНИ СТЕПОВОЇ ОБЛАСТІ ЄВРАЗІЇ УДК 573.2:141.155 ПОДІЛЬСЬКІ ЛУЧНІ СТЕПИ В ЕКОЛОГІЧНОМУ КОНТИНУУМІ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ЧАСТИНИ СТЕПОВОЇ ОБЛАСТІ ЄВРАЗІЇ Г. М. Лисенко1, І. М. Данилик2 Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя вул. Кропив’янського, 2, Ніжин, Чернігівська область16600, Україна e-mail: lysenko_gena@yahoo.com Інститут екології Карпат НАН України, вул. Козельницька, 4, Львів 79026, Україна e-mail:...»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2013 www.uk.x-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»