WWW.UK.X-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Книги, видання, автореферати

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:     | 1 |   ...   | 21 | 22 || 24 | 25 |   ...   | 38 |

«Hydroecosystems at the protected areas of Upper Pripyat in conditions of climate change BOOK · JANUARY 2013 DOI: 10.13140/RG.2.1.3715.9840 READS 29 AUTHORS, INCLUDING: O. Manturova ...»

-- [ Страница 23 ] --

видовий склад водотоків басейну р. Прип’ять формували переважно діатомові та зелені водорості, сумарна частка яких складала 68–95%. На ділянках річок у місцях розширення русла, сповільнення течії та інтенсифікації процесів За ред. В. Д. Романенка, С. О. Афанасьєва та В. І. Осадчого заболочування акцент домінування зміщувався від діатомових у бік зелених водоростей, активну участь у формуванні угруповань брали хлорококові, вольвоксові та десмідієві. Евгленові водорості були постійним компонентом фітопланктону на підтоплених ділянках річок та приймали активну участь в формуванні чисельності угруповань у червні, у період спаду повені, та у вересні, у період дощових паводків. Важливу роль у формуванні чисельності фітопланктону відігравали синьозелені водорості, вегетація яких мала масовий характер на мілководдях та на зарослих вищою водною рослинністю ділянках русла. Показники біомаси у всіх водотоках формували переважно діатомові водорості за участі зелених та евгленових, а також динофітових (у верхній течії р. Прип’ять).

4.3.1.2. Результати досліджень фітопланктону водних об’єктів у межах НПП «Прип’ять – Стохід»

У період досліджень водних об’єктів в межах НПП «Прип’ять – Стохід»

у липні 2011 р. температура води в них коливалась в межах 20–23С. У липні 2012 р. в руслах річок Прип’ять та Стохід було відмічено аномально високу для літньої межені температуру води (25–27оС). У каналізованому руслі р. Цир та каналі, що з’єднується з руслом р. Прип’ять в районі с. Ветли, масово розвивалась вища водна рослинність.

Фітопланктон верхів’я р. Прип’ять у липні 2011 р. характеризувався невисокими показниками як якісного, так і кількісного розвитку, налічувалось 127 видів та внутрішньовидових таксонів з семи відділів. Видову структуру фітопланктону формували діатомові (42%), зелені (30%), синьозелені (14%), евгленові (10%), динофітові та криптофітові – по 2%. Видовий склад у фітопланктонних пробах річки коливався від 14 до 27 таксонів рангом нижчу роду, в озерах Люб’язь та Нобель – відповідно 34 і 29. Показники чисельності фітопланктону в руслі р. Прип’ять коливалися в межах 1,94–9,71 млн кл/дм3, біомаси – 1,03–3,90 мг/дм3, в оз. Люб’язь показники кількісного розвитку досягали 23,50 млн кл/дм3 і 16,63 мг/дм3, в оз. Нобель – 12,44 млн кл/дм3 і 9,81 мг/дм3. Основу чисельності фітопланктонних угруповань в руслі річки формували синьозелені (60–70%), діатомові і зелені водорості (майже в рівних частках, близько 10%). Серед них домінували Oscillatoria tennuis Ag., O. amphibia Ag., Anabaena flos-aquae (Lyngb.) Brb., Microcystis pulverea, M. aeruginosa Ketz. emend. Elenk., Gomphosphaeria lacustris, Dictyosphaerium pulchellum Wood, Aulacoseira granulata (Ehr.) Sim. За показниками біомаси домінували діатомові (72–80%), динофітові (5–10%) та криптофітові водорості (майже 5%). Основу біомаси формували Aulacoseira granulata, Melosira varians Ag., Peridinium cinctum (O. Mll.) Ehr.

Фітопланктон приток р. Прип’ять був бідним як в якісному відношенні, так і в кількісному. У фітопланктоні р. Стохід зареєстровано 12 таксонів водоростей з п’яти відділів. Флористичний спектр формували діатомові (35%), крипГідроекосистеми заповідних територій верхньої Прип’яті в умовах кліматичних змін тофітові (24%), зелені (22%) та синьозелені водорості (близько 10%). Чисельність та біомаса досягали 0,95 млн кл/дм3 та 0,24 мг/дм3. За чисельністю домінували синьозелені (35%), діатомові та зелені водорості (по 20%), за біомасою – зелені, криптофітові та діатомові (майже в рівних частках, по 20–25%). Масово розвивалися Rhodomonas pusilla (із криптофітових) та Aphanizomenon flos-aquae (із синьозелених). Фітопланктон р. Цир характеризувався бідним видовим складом (10 внутрішньовидових таксонів із чотирьох відділів) і низькими показниками кількісного розвитку (0,71 млн кл/дм3 і 0,43 мг/дм3). Масово розвивалися синьозелені водорості Microcystis pulverea і M. aeruginоsa. Фітопланктон каналу, що з’єднується з руслом Прип’яті в районі с. Ветли, також характеризувався бідним видовим складом (8 внутрішньовидових таксонів водоростей із чотирьох відділів). Кількісні показники були невисокі: чисельність – 1,30 млн кл/дм3, біомаса – 0,96 мг/дм3. Масовими формами, що формували чисельність угруповань, були синьозелені водорості Microcystis pulverea і Gomphosphaeria lacustris.

Фітопланктон водних об’єктів верхньої Прип’яті в липні 2012 р. був значно біднішим і налічував 92 види та таксони рангом нижче роду, з шести відділів.

Видову структуру угруповань формували діатомові (34%), зелені (24%), евгленові (20%), синьозелені (16%), криптофітові та динофітові водорості – відповідно, 4 та 2%. Нижче представлено детальний аналіз формування структури фітопланктону по профілю р. Прип’ять в умовах аномально високих температур літньої межені.

Русловий фітопланктон верхів’я р. Прип’ять на ділянці від с. Річиця до впадіння р. Цир характеризувався невисокими показниками як якісного, так і кількісного розвитку. Видовий склад коливався в межах 11–19 видових і внутрішньовидових таксонів з шести відділів. Структуру фітопланктону формували діатомові (15–46%), евгленові (9–39%), синьозелені водорості (18–33%) та зелені (9–31%), видова насиченість яких характеризувалася широкою амплітудою коливань. Фітопланктон річки до з’єднання з каналом у районі с. Ветли в якісному відношенні був переважно діатомовим, нижче – переважали синьозелені та евгленові водорості, в районі с. Люботин і до впадіння р. Цир фітопланктон відновлював свою структуру (переважання діатомових). Показники чисельності фітопланктону річки до злиття з каналом коливались в межах 3,74–5,10 млн кл/дм3, біомаси – 0,73–2,32 мг/дм3. Основу чисельності угруповань формували синьозелені (41–63%) та зелені водорості (20–35%). Серед них домінували Microcystis pulverea, M. aeruginosa, Gomphosphaeria lacustris, Oscillatoria splendida Grew., Coelastrum microporum Ng. in A. Br. За показниками біомаси домінували зелені (12–54%), діатомові (28–42%) і криптофітові водорості (майже 10%). Серед діатомових основу біомаси формували Synedra ulna, серед зелених – вольвоксові Pteromonas aculeata Lemm., серед синьозелених – M. aeruginosa.

Фітопланктон каналу характеризувався бідним видовим складом. Він налічував 9–13 внутрішньовидових таксонів водоростей із п’яти відділів і характеризувався як евгленово-синьозелений. Кількісні показники також були невисокі:

чисельність коливалася в межах 3,99–6,52 млн кл/дм3, біомаса – 1,17–1,47 мг/дм3.

За ред. В. Д. Романенка, С. О. Афанасьєва та В. І. Осадчого Масовими видами, що формували чисельність угруповань, були синьозелені Microcystis aeruginosa і Gomphosphaeria lacustris. Основу біомаси формували Synedra ulna із діатомових, а також представники роду Trachelomonas із евгленових.

Нижче злиття з каналом кількісні показники руслового фітопланктону суттєво не відрізнялися від таких вищерозташованих ділянок (2,49 млн кл/дм3 і 0,84 мг/дм3). За показниками чисельності домінували переважно синьозелені (понад 80%), такі як Microcystis aeruginosa, Gomphosphaeria lacustris, Anabaena flos-aquae, Oscillatoria planctonica Woosz.. За показниками біомаси переважали діатомові (38%), евгленові (до 34%) та синьозелені (майже 15%), переважно Synedra ulna, Euglena acus Ehr. і Anabaena flos-aquae.

В районі с. Люботин і на ділянці річки до впадіння р. Цир кількісні показники руслового фітопланктону досягали 7,24–13,23 млн кл/дм3 і 1,83– 2,97 мг/дм3 та формувалися переважно за рахунок синьозелених, діатомових та евгленових водоростей. Домінуючий комплекс включав Microcystis aeruginosa, Gomphosphaeria lacustris, Oscillatoria agardhii Gom., Aulacoseira distans (Ehr.) Sim., A. granulata, Synedra ulna, Trachelomonas volvocina, T. intermedia Dang.

Річка Цир – каналізована, перетворена на одамбований штучний водотік, її меандри і заплава знищені, русло випрямлене, майже повністю заростає вищою водною рослинністю. Фітопланктон річки характеризувався бідним видовим складом (9 внутрішньовидових таксонів водоростей) і низькими показниками кількісного розвитку (1,99 млн кл/дм3 і 0,77 мг/дм3). Видову структуру формували евгленові (понад 33%), криптофітові та зелені (майже по 22%), синьозелені та діатомові (по 11%). Масово розвивалися Microcystis pulverea, Trachelomonas volvocina, T. intermedia, Lepocinclis ovum (Ehr.) Lemm.

Нижче впадіння р. Цир (50 м нижче по руслу) фітопланктон річки збагачувався до 26 таксонів рангом нижче роду за рахунок збільшення кількості видів евгленових та зелених, переважно вольвоксових водоростей. Видову структуру угруповань формували евгленові (майже 39%), зелені (понад 30%), діатомові водорості (15%), синьозелені та криптофітові (по 7%). Кількісні показники розвитку були невисокі: 5,70 млн кл/дм3 і 2,65 мг/дм3. Основу в чисельності складали синьозелені (понад 65%) та зелені водорості (майже 20%). Серед них домінували Microcystis pulverea і Oscillatoria limosa Ag.. Біомасу фітопланктону формували евгленові (майже 72%) і зелені водорості (близько 12%), серед яких найбільшого розвитку досягали Euglena granulata та E. oblonga Schmitz.

Русловий фітопланктон на ділянці 5 км вище впадіння в оз. Люб’язь збіднювався до 19–22 таксонів рангом.. На проточній ділянці русла в якісному відношенні переважали евгленові (42%) та зелені вольвоксові водорості (21%), співдомінували синьозелені та криптофітові (по 16%). Показники кількісного розвитку досягали 15,32 млн кл/дм3 і 4,48 мг/дм3, переважно за рахунок масового розвитку синьозеленої водорості Anabaena flos-aquae (майже 82% загальної чисельності та 50% загальної біомаси). Співдомінантами за біомасою були евгленові водорості з р. Trachelomonas, Euglena, Phacus, сумарна частка яких досягала Гідроекосистеми заповідних територій верхньої Прип’яті в умовах кліматичних змін 37%. Як показали дослідження, русловий фітопланктон малопроточної розширеної частини, яка заростає макрофітами відрізнявся як якісно, так і кількісно.

Видову структуру угруповань формували переважно синьозелені і евгленові водорості (по 26%), а також зелені десмідієві і улотриксові (21%) та криптофітові водорості (майже 16%). Нами відмічено, що макрофіти пригнічували і кількісний розвиток альгофлори, кількісні показники становили 5,98 млн кл/дм3 і 3,43 мг/дм3. За чисельністю домінували синьозелені (Microcystis aeruginosa f.

flos-aquae (Wittr.) Elenk.emend.Kom., Oscillatoria amphibia, O. planctonica, Anabaena flos-aquae), сумарна частка яких досягала 71%. Біомасу формували переважно евгленові (Trachelomonas hispida (Perty) emend. Defl., T. volvocina, T. verrucosa Stokes) та динофітові водорості (Peridinium cinctum), частка яких відповідно складала 67% і 14% загальної біомаси фітопланктону.

Фітопланктон оз. Люб’язь характеризувався досить багатим видовим складом (28 видів і внутрішньовидових таксонів із шести відділів) і високими показниками кількісного розвитку (чисельність – 17,98 млн кл/дм3, біомаса – 9,52 мг/дм3).

У формуванні видової структури провідна роль належала зеленим (32%), діатомовим та евгленовим водоростям (по 28%). Чисельність формували синьозелені (49%), зелені (30%) та діатомові водорості (12%). Основу біомаси складали евгленові (майже 39%) та діатомові водорості (32%). Масового розвитку досягали синьозелені Aphanizomenon flos-aquae і Anabaena flos-aquae та Dictyosphaerium pulchellum із зелених хлорококових водоростей. Домінуючий комплекс за показниками біомаси очолювали Trachelomonas volvocina із евгленових та Aulacoseira italica (Ehr.) Sim. із діатомових водоростей.



Pages:     | 1 |   ...   | 21 | 22 || 24 | 25 |   ...   | 38 |
Похожие работы:

«С.А. Вдовенко Вирощування їстівних грибів УДК 635.82:635-1/-2 ББК 42.349я73 В 25 Рецензенти: Петриченко В.Ф. доктор сільськогосподарських наук, професор, членкореспондент НААН України, директор Інституту кормів НААН України Підпалий І.Ф. д.с.-г. н., професор, завідувач кафедри кормовиробництва, луківництва та сільськогосподарської меліорації Вінницького національного аграрного університету Рекомендовано до друку Вченою радою Вінницького національного аграрного університету (протокол № 11 від 23...»

«НАУКОВИЙ ВІСНИК МЕЛІТОПОЛЬСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО ПЕДАГОГІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ УДК 378.6:371.32(54+57) Савчук П.Н. ОРГАНІЗАЦІЯ НАВЧАННЯ ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ ДИСЦИПЛІН ХІМІЇ І БІОЛОГІЇ В ПЕДАГОГІЧНОМУ КОЛЕДЖІ Постановка проблеми. В умовах сьогодення, як зазначається у Національній доктрині розвитку освіти України в ХХI столітті [2], виникла потреба в підготовці освічених, моральних, мобільних, конструктивних і практичних людей, здатних до співпраці. Виконання цього відповідального завдання підвищує...»

«ЗБІРНИК НАУКОВИХ ПРАЦЬ №7/2011 р. УДК 620.95 Голуб Г.А. (Національний науковий центр “Інститут механізації та електрифікації сільського господарства” Національної академії аграрних наук України) ПРОБЛЕМИ ТЕХНІКО-ТЕХНОЛОГІЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕНЕРГЕТИЧНОЇ АВТОНОМНОСТІ АГРОЕКОСИСТЕМ Приведены научно-технические и экономические проблемы, которые касаются производства и использования биотоплив в агроэкосистемах и пути их решения. Scientific, technical and economic problems which touch a production...»

«49 Експериментальна та клінічна фізіологія і біохімія, 2014, № 4 УДК 577.121.2 Н. РАКША, О. САУК,. КОНОПЕЛЬНЮК, Л.І. ОСТАПЕНКО Навчально-наукови центр «Інститут біології» Київського національного університету ім. Тараса Шевченка, м. Київ nkudina@ukr.net Пептиди як основа для створення фармакологічних препаратів спрямованої дії Останні десятиліття охарактеризувалися бурхливим розвитком пептидоміки – одного з нових напрямів ізико-хімічної біології, в межах якого вивчають склад, ункції, механізми...»

«5. Петровский А. В. Личность. Деятельность. Коллектив / Петровский А. В. – М. : Политиздат, 1982.– 255 с. Рецензент: канд. психол. наук, доц. Курилюк С. І. УДК 378.147.88 ББК 74.200.585.4 Тарас Маланюк ПІДГОТОВКА ПЕДАГОГІВ ДО ВИКОРИСТАННЯ ТУРИСТСЬКОКРАЄЗНАВЧОЇ РОБОТИ У ПАТРІОТИЧНОМУ ВИХОВАННІ УЧНІВ ОСНОВНОЇ ШКОЛИ В статті розглядається питання підготовки педагогів у використанні засобів туристськокраєзнавчої роботи в системі патріотичного виховання школярів Ключові слова: патріотичне виховання,...»

«95 ПОДІЛЬСЬКІ ЛУЧНІ СТЕПИ В ЕКОЛОГІЧНОМУ КОНТИНУУМІ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ЧАСТИНИ СТЕПОВОЇ ОБЛАСТІ ЄВРАЗІЇ УДК 573.2:141.155 ПОДІЛЬСЬКІ ЛУЧНІ СТЕПИ В ЕКОЛОГІЧНОМУ КОНТИНУУМІ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ЧАСТИНИ СТЕПОВОЇ ОБЛАСТІ ЄВРАЗІЇ Г. М. Лисенко1, І. М. Данилик2 Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя вул. Кропив’янського, 2, Ніжин, Чернігівська область16600, Україна e-mail: lysenko_gena@yahoo.com Інститут екології Карпат НАН України, вул. Козельницька, 4, Львів 79026, Україна e-mail:...»

«ПРАВИЛА ДЛЯ АВТОРІВ I. Профіль журналу У журналі “Вісник Харківського національного аграрного університету. Серія Біологія” публікуються результати оригінальних досліджень в галузі біологічних наук з таких основних напрямів: фізіологія і біохімія рослин; генетика, селекція та біотехнологія; мікробіологія; проблеми вивчення і збереження біорізноманіття.До публікації приймаються: – закінчені оригінальні роботи, ніде раніше не видані (статті обсягом до 1 друк. арк. – 24 стор. тексту, 30 рядків на...»

«Науковий вісник, 2005, вип. 15.6 Звичайно ж, це далеко не всі напрямки, про які варто вести переорієнтацію держави на екологічно спрямовану політику в економічній, природоохоронній, політичній, соціальній сферах, однак варто починати саме з цього сьогодні, і тоді майбутнє країни буде захищено. Література 1. Кислий В.Н., Лапин Е.В., Трофименко Н.А. Экологизация управления предприятием: Монография. – Суми: ВТД Университетская книга, 2002. – 232 с.2. Синякевич І.М., Олійник О.І. Методи...»

«78 ЛІТЕРАТУРА 1. Скальный А.В. Химические элементы в физиологии и экологии человека / Скальный А.В. – М.: Оникс 21 век, 2004. – 216с.2. Хімічні елементи і речовини в організмі у нормі та в патології: укр.-рос.довідник / Ф.О. Чмиленко, Т.С.Чмиленко, Ю.С. Сапа та ін. – Д.: Вид-во Дніпропетр. ун-ту, 2006. – 216с.3. Tudor R. Zinc in health and chronic disease / R.Tudor, P.D.Zaleski, R.N.Ratnaike // J.Nutr. Health Aging. – 2005. – Vol. 9, №1. – P.45-51. 4. Кравців Р.Й. Цинк як модулятор імунної...»

«Науковий вісник, 2003, вип. 13.5 3. Голубець М.А., Царик Й.В. Стійкість і стабільність – важливі ознаки живих систем// Ойкумена. – 1992, №1. – С. 21–26.4. Козловський М.П. Біотичне різноманіття ґрунтових фітонематод рослинних поясів Українських Карпат// Наук. вісник Львівського НУ. Серія біологічна. – 2001, вип. 28. – С. 65–71.5. Козловський М.П. Оцінка функціональної організації ґрунтових безхребетних на основі фітонематодних угруповань// Наук. вісник Львівського НУ. Серія біологічна. – 2002,...»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2013 www.uk.x-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»