WWW.UK.X-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Книги, видання, автореферати

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:     | 1 |   ...   | 20 | 21 || 23 | 24 |   ...   | 38 |

«Hydroecosystems at the protected areas of Upper Pripyat in conditions of climate change BOOK · JANUARY 2013 DOI: 10.13140/RG.2.1.3715.9840 READS 29 AUTHORS, INCLUDING: O. Manturova ...»

-- [ Страница 22 ] --

Характер заростання вищою водною рослинністю поясний та масивнопоясний. Пояс повітряно-водної рослинності розвинений добре, представлений двома ступенями (лепешняк великий та очерет озерний), що свідчить про виробленість мілководної зони у річок такого типу. Пояс рослинності з плаваючим листям утворений глечиками жовтими та рдесником плаваючим. Пояс зануреної рослинності представлено рдесником пронизанолистим. Видовий склад багатий, широко представлені всі екологічні групи рослин. Ступінь заростання русла 50%. Відмічена добре розвинена альгосинузія зелених нитчастих водоростей (30% ПП).

У макрозообентосі домінував водяний віслючок Asellus aquaticus. Різноманітність донних макробезхребетних досить висока – відмічено 12 індикаторних груп: Chironomidae, Oligochaeta, Isopoda, Gammaridae, Gastropoda, Trichoptera, Odonata, Bivalvia, Spongia, Hirudinea, Sphaeriidae, Ephemeroptera.

У складі іхтіофауни відмічені плітка, плоскирка, вівсянка, уклея.

дуже великі річки в органічних породах на низовині Ділянка р. Случ, де були проведені дослідження, розташована неподалік від м. Сарни. Заплава висока, складена піщаними та суглинистими відслоненнями, її більша частина зайнята лучним покривом. Заболочені ділянки За ред. В. Д. Романенка, С. О. Афанасьєва та В. І. Осадчого приурочені до притерасної частини. Береги високі (до 3 м), піщані, обривисті. Русло з меандрами, його ширина 80 м, глибина до 1,5 м, швидкість течії 0,3–0,5 м/с, дно піщане.

Внаслідок високої швидкості течії та рухливих піщаних ґрунтів вища водна рослинність практично відсутня. Зустрічаються окремі екз.емпляри реофільних макрофітів (лепешняк великий, сусак зонтичний, елодея канадська). Ступінь заростання русла менше 1%.

У складі макрозообентосу домінують молюски роду Anоdonta. Також відмічена відносно багата фауна Ephemeroptera (3 види) та Trichoptera (5 видів). Загалом відмічено 12 груп: Ephemeroptera, Trichoptera, Oligochaeta, Odonata, Unionidae, Gammaridae, Gastropoda, Chironomidae, Isopoda, Hirudinea, Sphaeriidae.

Іхтіофауна різноманітна, зареєстровані плітка, плоскирка, лящ, окунь, щука, щипівка, пічкур, вівсянка, гірчак.

Крім того, до цього ж типу відносять ділянку р. Прип’ять, розташовану перед її виходом за межі України, в малонаселеній місцевості. Широка заболочена заплава з потужними торф’янистими відкладами знаходиться у природному стані. Береги річки низькі, вологі. Русло оточене вербняками, меандрує, його ширина 30 м, глибина – більше 3 м, швидкість течії – 0,4 м/с, прозорість – 1,5 м, кольоровість води висока, донні відклади – пісок та замулений пісок.

Внаслідок високої швидкості течії та відсутності мілководних ділянок вища водна рослинність розвивається лише вузькою смугою вздовж берега. Добре виражено два пояси рослинності. В поясі повітряно-водних домінує лепешняк великий, також зустрічаються рогіз вузьколистий та очерет. Пояс рослинності з плаваючим листям утворений глечиками жовтими з великою часткою болотних видів (ряски, різак, кушир занурений). Ступінь заростання русла 10–15%.

У складі макрозообентосу домінують молюски та бокоплави. Відносно широко представлені Ephemeroptera (3 види) та Trichoptera (3 види). Загалом відмічено12 груп: Ephemeroptera, Trichoptera, Odonata, Bivalvia, Gammaridae, Gastropoda, Spongia, Asellus, Hirudinea, Sphaeriidae, Hemiptera, Chironomidae, Oligochaeta.

У складі іхтіофауни відмічені плітка, плоскирка, лящ, окунь, щука, сом, карась срібний, карась золотий, уклея, щипівка, пічкур, вівсянка, гірчак, минь, верхівка.

річки у вапнякових породах Річки, що протікають у вапнякових породах, характерні для невеликої частини басейну Прип’яті. До цієї групи переважно відносять ділянки річок, що починаються на Волино-Подільськой височині, і лише в нижній течії розташовані на Поліській низовині. Через значні похили поверхні швидкість течії, як правило, висока. Іонний склад води формується під впливом вапняків та мергельно-крейдових відслонень, у зв’язку з чим мінералізація води порівняно висока. Води характеризуються значною каламутністю, низькою колірністю, величинами рН 7,1–8,5. Береги високі, абразійні.

Гідроекосистеми заповідних територій верхньої Прип’яті в умовах кліматичних змін малі річки у вапнякових породах на середніх висотах Район дослідження розташований у верхній течії р. Іква, вище с. Сапанівчик, вище водосховища. Лучна заплава добре розвинена, заболочена, знаходиться у природному стані, помірно використовується під сінокоси та пасовища.

Ширина русла – 10 м, глибина – до 2,5 м, прозорість – 1,0 м, швидкість течії – 0,4 м/с. У донних відкладах переважають пісок та замулений пісок..

Русло значною мірою (до 40%) заростає вищою водною рослинністю.

У поясі повітряно-водних рослин домінували рогіз та лепешняк великий. Пояс рослинності з плаваючим листям (шириною до 2–3 м) утворений глечиками жовтими.

Склад зообентосу дуже різноманітний, загалом відмічено 7 груп:

Ephemeroptera, Trichoptera, Bivalvia, Gastropoda, Asellus, Hirudinea, Chironomidaе.

У донній фауні за чисельністю домінують личинки комарів-дзвінців роду Chironomus, за біомасою – Lymnaea auricularia.

В іхтіофауні переважали карась срібний, плітка, краснопірка, окунь, уклея, щука.

середні річки у вапнякових породах на височині Район дослідження розташований у верхній течії р. Стир, на межі Львівської та Рівненської областей, між населеними пунктами Мерва і Берестечко, вище водосховища. Лучна заплава добре розвинена, широка, поза населеними пунктами знаходиться у природному стані. Ширина русла – 15–20 м, глибина – до 2,5 м, прозорість – до 1,8 м, швидкість течії – 0,4 м/с. У донних відкладах переважають пісок та замулений пісок..

Внаслідок невеликих глибин русло річки значною мірою (до 60%) заростає вищою водною рослинністю. У поясі повітряно-водних домінували рогіз вузьколистий та лепешняк великий, пояс рослинності з плаваючим листям (шириною до 2–3 м) утворений глечиками жовтими та плаваючою формою стрілолиста стрілолистого. Третій пояс утворений переважно зануреною формою стрілолисту.

Видовий склад зообентосу різноманітний, відмічені Chironomidae, Oligochaeta, Ephemeroptera, Trichoptera, Bivalvia, Gastropoda, Hirudinea, Asellus.

За біомасою домінують черевоногі молюски рода Lymnaea, а за чисельністю – личинки комарів-дзвінців.

В іхтіофауні переважали плітка, краснопірка, окунь, уклея, пічкур, вівсянка, щука.

Фрагментарні дані з вивчення альгофлори річок, озер і боліт Волинського Полісся датуються кінцем ХІХ – початком ХХ ст. Дані про видовий склад планктону р. Прип’ять до проведення широкомасштабної меліорації в її басейні наводяться в роботі [6], де показано, що у 1961–1963 рр. у фітопланктоні переважали зелені хлорококові, діатомові і синьозелені водорості. Видовий склад фітопланктону заплавних водойм значно відрізнявся від руслового наявністю динофітових, криптофітових, евгленових, зелених вольвоксових і золотистих водоростей.

На початку 70-х років фітопланктон річок Полісся вивчала М. О. Литвинова [3], яка показала, що найбільше видове різноманіття і чисельність формуються влітку за рахунок діатомових та зелених (хлорококових і вольвоксових) водоростей, навесні переважають діатомові, взимку основний фон створюють синьозелені водорості. Фітопланктон р. Стохід взимку відрізнявся бідним видовим складом при домінуванні діатомових і хлорококових водоростей, в інші сезони акцент домінування зміщувався в бік діатомових. За показниками чисельності в літньому фітопланктоні домінували (до 43%) діатомові водорості з родів Nitzschia, Navicula, Cocconeis, евгленові (35%) і зелені хлорококові (17%) – Ankistrodesmus, Elakatothrix. За показниками біомаси домінували евгленові (Euglena granulata (Klebs) Schmitz, Trachelomonas volvocina Ehr., Lepocinclis globula f. minor Perty). За сапробіологічною характеристикою у р. Стохід переважали бета-мезосапроби, такі як Aphanizomenon flos-aquae, Rhoicosphenia curvata (Ktz.) Grun., Synedra ulna (Nitzsch.) Ehr., Pediastrum boryanum (Turp.) Menegh., Acutodesmus obliquus (Turp.) Hegew. et Hanagata emend. Tsar.

О. Ф. Крахмальний [2], порівнюючи склад фітопланктону до та після меліорації, відмітив зворотну залежність між показниками видового різноманіття й інтенсивністю меліоративної діяльності. Автором встановлено зменшення кількості таксонів десмідієвих, динофітових, золотистих, евгленових та діатомових водоростей та збільшення кількості представників хлорококових в руслі р. Прип’ять.

Гідроекосистеми заповідних територій верхньої Прип’яті в умовах кліматичних змін У монографії, присвяченій вивченню екологічного стану транскордонних ділянок річок басейну Дніпра в 2000–2001 рр. [7], наведено структурні показники фітопланктону р. Прип’ять, її приток та озер. Авторами встановлено, що у фітопланктоні водотоків, як восени, так і навесні, домінували діатомові і зелені водорості. В р. Стохід домінуючий комплекс супроводжувався восени розвитком евгленових та золотистих водоростей, у верхів’ї р. Прип’ять домінували діатомові, вони створювали основу чисельності та біомаси осіннього фітопланктону, навесні – в супроводі зелених вольвоксових водоростей. У весняному фітопланктоні озер домінували зелені та золотисті.

У монографії за редакцією В. І. Щербака [4] узагальнено результати багаторічних натурних досліджень таксономічного і кількісного різноманіття фітопланктону та фітомікроепіфітону водних об’єктів НПП «Прип’ять – Стохід», оцінено якість водного середовища річок Прип’ять, Стохід, Коростянка та озер

Люб’язь, Біле, Рогізне, Скорінь. У роботі проведено аналіз змін у фітопланктоні р. Прип’ять за період 2000–2009 рр. порівняно з даними Д.О. Радзимовського [6], що свідчить про:

• збільшення різноманіття синьозелених водоростей із родів Aphanizomenon, Anabaena, Microcystis, Oscillatoria – збудників «цвітіння» води;

• зростання частки зелених хлорококових водоростей (від 2% у 60-х рр.

до 20% у 2000 р.), що є свідченням інтенсифікації евтрофування водойм басейну;

• зниження ролі десмідієвих водоростей із родів Closterium, Cosmarium, Staurastrum та Astrodesmus, що домінували раніше [6];

• практичну відсутність змін у флористичному спектрі діатомових водоростей, але значне зростання частки видів-індикаторів евтрофування – представників родів Stephanodiscus, Aulacoseira, Cyclotella, Flagilaria.

За даними Т. М. Новосьолової [5], у серпні 2003 р. фітопланктон р. Стохід та верхньої ділянки р. Прип’ять був найбідніший як в якісному, так і в кількісному відношеннях, порівняно з нижчерозташованими ділянками та іншими притоками. Його видовий склад налічував 8–29 видів та внутрішньовидових таксонів водоростей, показники чисельності та біомаси коливались в межах 0,55–2,59 млн кл/дм3 та 0,15–1,51 мг/дм3. Автором відмічено невластивий для річок басейну масовий розвиток криптофітової водорості Rhodomonas pusilla (Bachm.) Javorn., а також інтенсивний розвиток синьозелених. За показниками біомаси основна роль у формуванні фітопланктону належала криптофітовим та діатомовим водоростям. Водночас фітопланктон р. Прип’ять характеризувався полідомінантними комплексами (3,16–3,60 біт/кл і 3,01–3,88 біт/мг), у р. Стохід відмічено тенденцію до олігодомінування (1,95 біт/кл і 2,28 біт/мг).

Аналіз результатів досліджень фітопланктону [1] показав, що у 2010 р.



Pages:     | 1 |   ...   | 20 | 21 || 23 | 24 |   ...   | 38 |
Похожие работы:

«УДК 631.16:636.932.3 К.О. Свириденко, аспірант* Інститут тваринництва УААН ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИРОБНИЦТВА ПРОДУКЦІЇ НУТРІЇВНИЦТВА Постановка проблеми. З 1999 р. умови утримання та забою хутрових звірів на фермах Європи регламентуються вимогами Рекомендацій Постійної комісії Ради Європи з дотримання Європейської конвенції захисту тварин, яких розводять на фермах [6]. В сучасних умовах розвитку суспільства та на виконання загального державного курсу щодо входження до Євросоюзу і адаптації...»

«С.А. Вдовенко Вирощування їстівних грибів УДК 635.82:635-1/-2 ББК 42.349я73 В 25 Рецензенти: Петриченко В.Ф. доктор сільськогосподарських наук, професор, членкореспондент НААН України, директор Інституту кормів НААН України Підпалий І.Ф. д.с.-г. н., професор, завідувач кафедри кормовиробництва, луківництва та сільськогосподарської меліорації Вінницького національного аграрного університету Рекомендовано до друку Вченою радою Вінницького національного аграрного університету (протокол № 11 від 23...»

«ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД „ЗАПОРІЗЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ” МІНІСТЕРСТВА ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ КАФЕДРА САДОВО-ПАРКОВОГО ГОСПОДАРСТВА ТА ГЕНЕТИКИ РОСЛИН “ЗАТВЕРДЖУЮ” Декан біологічного факультету Л.О. Омельянчик “_” 2007 р. РОБОЧА ПРОГРАМА дисципліни “МЕТОДИ ТА МЕТОДИКИ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ В БІОЛОГІЇ” для студентів денної та заочної форм навчання спеціальностей: 8.070402 «Біологія» Запоріжжя, 2007 ВСТУП Мета курсу: дати студентам комплекс сучасних знань, необхідних для...»

«See discussions, stats, and author profiles for this publication at: https://www.researchgate.net/publication/273318302 Екоморфічний аналіз консорцій ґрунтових тварин BOOK · JANUARY 2009 DOI: 10.13140/RG.2.1.2029.7764 READS 1 AUTHOR: Alexander Zhukov Dnepropetrovsk National University 139 PUBLICATIONS 31 CITATIONS SEE PROFILE Available from: Alexander Zhukov Retrieved on: 10 April 2016 Екоморфічний аналіз консорцій ґрунтових тварин О. В. Жуков Екоморфічний аналіз консорцій ґрунтових тварин...»

«125 ОСОБЛИВОСТІ РОЗПОВСЮДЖЕННЯ АЛЕРГЕННОГО ПИЛКУ ARTEMISIA В АТМОСФЕРІ МІСТ. УДК 581.162:582.632:616-056.3:(477) ОСОБЛИВОСТІ РОЗПОВСЮДЖЕННЯ АЛЕРГЕННОГО ПИЛКУ ARTEMISIA В АТМОСФЕРІ МІСТ СТЕПОВОЇ ТА ЛІСОСТЕПОВОЇ ЗОН УКРАЇНИ В. В. Родінкова Вінницький національний медичний університет ім. М. І. Пирогова вул. Пирогова, 56, Вінниця 21018, Україна e-mail: vikarodi@gmail.com У статті обговорюються інтенсивність і періодизація палінації рослин роду полин (Artemisia), пилок якого є чинником полінозу та...»

«Збірник матеріалів ІІ-го Всеукраїнського з’їзду екологів з міжнародною участю УДК 577.47.003.2 : 613.004.4 : 613.95 Сергета І.В. (Україна, Вінниця) НАВКОЛИШНЄ СЕРЕДОВИЩЕ ТА ПРОБЛЕМИ ЗБЕРЕЖЕННЯ І ЗМІЦНЕННЯ ЗДОРОВ’Я ДІТЕЙ, ПІДЛІТКІВ ТА МОЛОДІ В СУЧАСНИХ УМОВАХ Здоров’я людини, за визначенням Всесвітньої органiзацiї охорони здоров’я, являє собою стан повного фізичного, психічного та соціального благополуччя, а не лише вiдсутнiсть захворювань або інших фізичних дефектів. Такий підхід досить чітко...»

«Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского Серия «Биология, химия». Том 24 (63). 2011. № 4. С. 292-302. УДК 581.524.1 РОЗМІРНА СТРУКТУРА ДЕРЕВОСТАНІВ СОСНИ ЗВИЧАЙНОЇ В ЛІСАХ НОВГОРОД-СІВЕРСЬКОГО ПОЛІССЯ Скляр В.Г. Сумський національний аграрний університет, Суми, Україна E-mail: geminiz@ukr.net Здійснена оцінка величин розмірних параметрів дерев та розмірної структури деревостанів сосни звичайної в різних лісових фітоценозах Новгород-Сіверського Полісся....»

«ЗБІРНИК НАУКОВИХ ПРАЦЬ №8/2011 р. УДК631.3:636 (075.8) Прасолов Є.Я. Знова Л.В. (Полтавська державна аграрна академія) ВДОСКОНАЛЕННЯ УСТАТКУВАННЯ ПО ВИРОБНИЦТВУ БІОГАЗУ ТА БІОДОБРИВ У статье проведено анализ перспектив внедрение альтернативных источников энергии в АПК. Разработана биогазавая установка которая имеет аератор-обеззараживач, что позволяет получить экологически чистый биогаз и биоудобрения. Ключевые слова: биогаз, аератор-обеззараживач, реактор, охрана окружающей среды. At clause...»

«ПРАВИЛА ДЛЯ АВТОРІВ I. Профіль журналу У журналі “Вісник Харківського національного аграрного університету. Серія Біологія” публікуються результати оригінальних досліджень в галузі біологічних наук з таких основних напрямів: фізіологія і біохімія рослин; генетика, селекція та біотехнологія; мікробіологія; проблеми вивчення і збереження біорізноманіття.До публікації приймаються: – закінчені оригінальні роботи, ніде раніше не видані (статті обсягом до 1 друк. арк. – 24 стор. тексту, 30 рядків на...»

«49 Експериментальна та клінічна фізіологія і біохімія, 2014, № 4 УДК 577.121.2 Н. РАКША, О. САУК,. КОНОПЕЛЬНЮК, Л.І. ОСТАПЕНКО Навчально-наукови центр «Інститут біології» Київського національного університету ім. Тараса Шевченка, м. Київ nkudina@ukr.net Пептиди як основа для створення фармакологічних препаратів спрямованої дії Останні десятиліття охарактеризувалися бурхливим розвитком пептидоміки – одного з нових напрямів ізико-хімічної біології, в межах якого вивчають склад, ункції, механізми...»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2013 www.uk.x-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»