WWW.UK.X-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Книги, видання, автореферати

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:     | 1 |   ...   | 17 | 18 || 20 | 21 |   ...   | 38 |

«Hydroecosystems at the protected areas of Upper Pripyat in conditions of climate change BOOK · JANUARY 2013 DOI: 10.13140/RG.2.1.3715.9840 READS 29 AUTHORS, INCLUDING: O. Manturova ...»

-- [ Страница 19 ] --

Відхилення у режимі водних об’єктів та температурні аномалії в них, викликані глобальними змінами клімату, змінюють ареали гідробіонтів, щільність їх популяцій [38] або взаємовідносини з іншими представниками екосистеми [34, 35]. На основі моделі існування річкової біоти в умовах потепління клімату з використання 69 різних показників було зроблено висновок, що навіть невелике підвищення температури води, викликане потеплінням клімату, значно вплине на розподіл річкових риб у р. Вісконсін, при цьому 23 види потенційно збережуть ділянку свого розповсюдження, інші 23 – розширять її, а у 4 видів вона зменшиться [41]. Позитивний вплив зростання температури води відмічають для Рибінського водосховища [26] та р. Волга [37], при цьому останні автори підкреслюють, що пульсуючий гідрорежим та підвищення температури води у весняний період виявились найбільш сприятливими для риб великого розміру, що проявилось у пришвидшенні статевого дозрівання та високій плодючості деяких видів (щука, плітка, в’язь). Однією з причин такого явища є безпосередній вплив температури на терміни статевої зрілості риб [28, 50]. З іншого боку, викликане зміною клімату підвищення температури води у період нерестової міграції негативно відбивається на чисельності молоді горбуші [19] та нерки [31]. Особливо чутливою до змін температурного чинника виявилась молодь риб, для якої існують певні критичні періоди, пов’язані з індексами сонячної осциляції [39]. Вважають, що клімат впливає на риб як серія імпульсів, що відповідає окремим подіям їх життєвого циклу, і саме з ним пов’язують 52% варіацій чисельності морського окуня [49].

Крім безпосереднього впливу температури, зміна клімату проявляється у зменшенні площ нерестовищ та нагулу риб у результаті річного перерозподілу стоку та зміни часу розливу річок [12, 39], розвитку кормової бази [21, 33, 36, 47], коливання солоності води [44]. Особливо потужним чинником, що визначає стан біорізноманіття водойм, є вміст розчинених у воді кисню та вуглекислоти.

Так, низькі концентрації кисню у воді, обумовлені товстим льодовим покривом, призводять до загибелі чутливих до нього представників фауни. Так, за нашими підрахунками, в лютому – березні 2010 р. в результаті задухи на Київському водосховищі за 2 тижні загинуло близько 30% маточного стада судака, сома, ляща та інших видів риб. Загибель бентосних угруповань спостерігалась орієнтовно на 25% площі дна водосховища. Така маса загиблих тварин призвела до помітного погіршення якості води у Дніпрі в районі м. Києва та навіть до деяких проблем у питному водопостачанні міста.

За ред. В. Д. Романенка, С. О. Афанасьєва та В. І. Осадчого Ще однією загрозою для водних екосистем, викликаною змінами клімату, є інвазії чужорідних видів. На фоні кліматичних змін серед чинників, що визначають темпи їх розселення, основними вважають водний транспорт, великі канали, штучні зміни фізичного чи хімічного режиму водойм, випадкове занесення у нові водойми, цілеспрямована акліматизація корисних видів [18]. Поява інвазійних видів вважається однією із ознак неблагополуччя водойми в результаті різноманітних порушень, викликаних антропогенним пресом [2]. Найбільш успішно розповсюджуються види з широким екологічним діапазоном, зокрема представники солонуватих вод та літоральної зони. Широкою екологічною валентністю відзначаються види понто-каспійської фауни, що інтенсивно розселяються у прісноводні водойми басейну річок Волги та Дніпра. За рахунок проникнення з пониззів Дніпра іхтіофауна малих річок басейну поповнилась еврибіонтними видами, здатними пристосовуватись до поступового підвищення мінералізації води (морська голка пухлощока, атерина, чорноморський бичокмартовик, тюлька азовсько-чорноморська, берш) [24]. До числа вселенців у Дніпровському басейні в останні роки додались також такі види з Азії, Америки та Африки, як чебачок амурський, канальний сомик американський, сонячний окунь, головешка-ротань і навіть тіляпія мозамбікська, яка утворила постійну популяцію в р. Десна в зоні впливу Смоленської АЕС [24].

Дослідники переважно дотримуються думки, що проникнення та натуралізація чужорідних видів гідробіонтів несе загрозу існуючим екосистемам, при цьому ступінь екологічних та економічних втрат є досить високими. Такий висновок базується передусім на негативному впливі видів-вселенців. Показано, що інтродукція рачків Cercopagis pengоi (Ostroumov ) викликає структурні і функціональні зміни зоопланктонних угруповань [17], а хронічна дія водорості Prymnesium parvum призводить до різкого послаблення росту рачків род.

Daphniidae, їх плодючості та виживання [46].

Однією з причин погіршення стану аборигенних видів при інтродукції чужорідних є конкурентна боротьба за харчові ресурси, при цьому відмічають особливу загрозу вселення видів з широким спектром пристосувальних реакцій [1, 6]. Дослідження, проведені в мікро- та мезокосмах показали [15], що інтродукція у водну екосистему чужорідних організмів викликає перебудову харчового ланцюга та може змінити трофічний статус екосистеми. У випадку, коли показник стабільності природних угруповань перевищить одиницю, виникає розбалансування системи, що може закінчитися її руйнуванням. Тобто, підвищення чисельності видів-еврибіонтів, що мають широкий спектр пристосувальних властивостей, може стати функціонально загрозливим.

Щодо існуючих загроз від змін клімату для водних екосистем верхньої Прип’яті і зокрема тих, що розташовані на заповідних територіях, то слід відзначити, що серед водно-болотних систем України Полісся займає одне з найважливіших місць. Завдяки нечисленності населення і збереженню традиційних, ощадних до природного середовища способів ведення господарства, тут доГідроекосистеми заповідних територій верхньої Прип’яті в умовах кліматичних змін нині збереглися практично незмінені природні екосистеми. Болотні комплекси басейну р.

Прип’ять знаходяться на перехресті двох шляхів міграції птахів:

великого Дніпровського (меридіонального) і Поліського (широтного). Заболочені заплави багатьох річок регіону є не лише місцями відпочинку численних птахів, але й найважливішими гніздуваннями багатьох зникаючих видів водноболотного та лісового комплексу. Це самобутній регіон щодо біологічного різноманіття: в ньому відзначена багата флора і фауна, багатий комплекс бореальних і центральноєвропейських видів, що знаходяться на межі ареалу. Лише на території Волинської області відзначено 72 види рослин і 94 – тварин, занесених до Червоної книги України. Також відмічена велика кількість видів, занесених до Європейського списку, та таких, що знаходяться під загрозою у світовому масштабі. Серед рідкісних видів є чимало таких, які у Поліссі мають основні або одні з основних місць існування, у зв’язку з чим регіон представляє особливу цінність для збереження біорізноманіття в загальноєвропейських масштабах. Завдяки наявності унікальних, практично непорушених ландшафтних комплексів, значних площ боліт, лісів, численних річок тут створено велику кількість територій та об’єктів природно-заповідного фонду. Все це надзвичайно загострює перелічені проблеми, викликані змінами клімату.

Фактично упродовж життя одного покоління у басейні верхньої течії р. Прип’ять спостерігається надмірне заростання русел вищою водною рослинністю, що призводить до погіршення їх водопропускної здатності. Наслідками такого зменшення проточності є погіршення кисневого режиму, замулення русел, збіднення біорізноманіття (зокрема іхтіофауни) за рахунок елімінації реофільних видів і угруповань. Для більшості місцевого населення висока швидкість змін, що відбуваються, означає, що своєчасно вжиті заходи можуть відновити «природний» стан річкових екосистем. У регіоні були здійснені спроби механічної меліорації русел річок з використанням техніки. Однак, як показав досвід, такий підхід не досягає мети – русло річки не поглиблюється, а розширюється, тому проблема надмірного заростання рослинністю залишається невирішеною. Крім того, при проведенні таких робіт відбувається спрямлення та каналізація русла, порушується природна система плесо-перекат, зменшується біотопічне різноманіття. Відновлення зруйнованих річкових і заплавних біотопів розтягується на багато років. Водночас, як показує більш глибокий аналіз, для верхньоприп’ятських ландшафтів відсутність вираженого постійного головного русла є природною рисою, боротися з якою людина почала дуже давно, «підпорядковуючи» природу своїм потребам, зокрема створюючи водний шлях для плавзасобів. І в цій давній постійній боротьбі за чисте русло людина забула (не знала, не хотіла знати) про те, що це, власне, її бажання, а не відображення природного ходу біологічних, кліматичних та геологічних процесів. Чи можна на сьогодні, базуючись на сучасному рівні знань, вирішити цю проблему без глибокого дослідження гідробіологічних характеристик, всіх аспектів біорізноманіття, історії походження Прип’яті, її озер і рукавів? Безперечно, не можна.

За ред. В. Д. Романенка, С. О. Афанасьєва та В. І. Осадчого В аспекті досягнення мети та виконання завдань щодо визначення впливу глобальних кліматичних змін необхідно зрозуміти основні тенденції природного процесу становлення річкової біоти. Це можна зробити, лише проаналізувавши відомості стосовно генези структури біотичних угруповань (передусім складу біоти), а також розглянувши сучасні дані щодо розвитку гідромережі. В іншому випадку неможливо коректно визначити та відокремити тенденції у природному русі від таких, що викликані діяльністю людини, та розробити компенсаторні заходи щодо подолання негативних тенденцій.

список використаних джерел Бигун В. К., Афанасьев С. А. Питание и пищевое поведение инвазийных видов рыб в 1.

водоемах Западного Полесья Украины // Гидробиол. журн. – 2010. – Т. 46. – № 5. – С. 54–64.

2. Биологические инвазии в водных и наземных экосистемах / ред. А. Ф. Алимов, Н. Г. Богуцкая. – М.; СПб.: Т-во науч. изд. КМК, 2004. – 436 с.

3. Бэйтс Б. К., Кундцевич З. В., У С., Палютикоф Ж. П. (ред.). Изменение климата и водные ресурсы. Технический документ Межправительственной группы экспертов по изменению климата. – Женева: Секретариат МГЭИК, 2008. – 228 с.

4. Василенко С. В. Аналіз факторів формування весняного водопілля на річках правобережної Прип’яті // Гідрологія, гідрохімія і гідроекологія.– 2011.– № 3 (24). – С. 99–105.

5. Георгиевский В. Ю. Изменение стока рек России и водного баланса Каспийского моря под влиянием хозяйственной деятельности и глобального потепления: автореф. дис. … докт. техн. наук.– СПб., 2005. – 39 с.

6. Горлачева Е. П. Роль чужеродного вида Gmelinoides fasciatus в питании окуня Perca fluviatilis Linnaeus, 1758 озера Арахлей // Уч. зап. Забайкальского гос. гуманит.-пед.

ун-та. Сер. Естеств. науки. – 2011. – № 1 (36) – С. 162–165.

7. Гопченко Е. Д., Лобода Н. С. Оценка возможных изменений водных ресурсов Украины в условиях глобального потепления // Гидробиол. журн. – 2000. – Т. 36. – № 3. – С. 67–77.

8. Дебольский В. К., Зиновъев А. Т., Масликова О. Я., Широкова В. А. II Всероссийская конференция «Ледовые и термические процессы на водных объектах России» // Вод. ресурсы. – 2012. – Т. 39. – № 4. – С. 452–454.

9. Заличева И. Н. Закономерности и факторы устойчивости пресноводных экосистем к антропогенному загрязнению: автореф. дис. докт. биол. наук. – Петрозаводск, 2010. – 38 с.

10. Ибатулин С. Р., Ясинский В. Я., Мироненков А. П. Влияние изменений климата на водные ресурсы в Центральной Азии: отраслевой обзор. Евраз. банка развития, авг.

2009 г. – Алматы: Евраз. банк развития, 2009. – 41 c.



Pages:     | 1 |   ...   | 17 | 18 || 20 | 21 |   ...   | 38 |
Похожие работы:

«НАУКОВИЙ ВІСНИК МЕЛІТОПОЛЬСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО ПЕДАГОГІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ УДК 378.6:371.32(54+57) Савчук П.Н. ОРГАНІЗАЦІЯ НАВЧАННЯ ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ ДИСЦИПЛІН ХІМІЇ І БІОЛОГІЇ В ПЕДАГОГІЧНОМУ КОЛЕДЖІ Постановка проблеми. В умовах сьогодення, як зазначається у Національній доктрині розвитку освіти України в ХХI столітті [2], виникла потреба в підготовці освічених, моральних, мобільних, конструктивних і практичних людей, здатних до співпраці. Виконання цього відповідального завдання підвищує...»

«МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ б іл о ц е р к ів с ь к и й д е р ж а в н и й а г р а р н и й у н ів е р с и т е т ВІСНИК БІЛОЦЕРКІВСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО АГРАРНОГО УНІВЕРСИТЕТУ Збірник наукових праць Випуск 12 Біла Церква Редакційна колегія: В.М. Власенко (відповідальний редактор), Г.Г. Харута (заступник відповідального редактора), ЬА. Рудик, 0.1. Кононськнй (відповідальні за випуск), М.З. Басовський, Є. І. Адмін, М.М. Пономаренко, М. Я. Єфіменко, В.Г. Герасименко, В.П. Новак, В.І....»

«УДК 631.3:528.8:681.518 О.О. БРОВАРЕЦЬ* МАТЕМАТИЧНИЙ АПАРАТ ДЛЯ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОГНОСТИЧНОКОМПЕНСАЦІЙНОЇ ТЕХНОЛОГІЇ ЗМІННИХ НОРМ ВНЕСЕННЯ ТЕХНОЛОГІЧНОГО МАТЕРІАЛУ НА ОСНОВІ УТОЧНЕНИХ ДАНИХ ҐРУНТУ * Національний університет біоресурсів і природокористування України, Київ, Україна Анотація. У статті наведена прогностично-компенсаційна технологія змінних норм внесення технологічного матеріалу на основі уточнених даних ґрунту, що дозволяє на основі даних моніторингу параметрів стану...»

«УДК 339.137.2:338.439:663.35 ФОРМУВАННЯ ЯКОСТІ, ЦІНИ Й КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ СУНИЧНИХ ВИН А.Ю. Токар, кандидат сільськогосподарських наук О.Г. Мачушенко, старший викладач Н.С. Руда, аспірантка* Уманський національний університет садівництва В.І. Войцехівський, кандидат сільськогосподарських наук Національний університет біоресурсів і природокористування України Встановлено, що у формуванні ціни та конкурентоспроможності суничних вин важливу роль відіграє сорт суниці, з якого вони приготовлені....»

«78 ЛІТЕРАТУРА 1. Скальный А.В. Химические элементы в физиологии и экологии человека / Скальный А.В. – М.: Оникс 21 век, 2004. – 216с.2. Хімічні елементи і речовини в організмі у нормі та в патології: укр.-рос.довідник / Ф.О. Чмиленко, Т.С.Чмиленко, Ю.С. Сапа та ін. – Д.: Вид-во Дніпропетр. ун-ту, 2006. – 216с.3. Tudor R. Zinc in health and chronic disease / R.Tudor, P.D.Zaleski, R.N.Ratnaike // J.Nutr. Health Aging. – 2005. – Vol. 9, №1. – P.45-51. 4. Кравців Р.Й. Цинк як модулятор імунної...»

«See discussions, stats, and author profiles for this publication at: https://www.researchgate.net/publication/262376344 Вуглець, клімат та землеуправління в Україні: лісовий сектор (Carbon, climate, and land-use in Ukraine: Forest sector) Book · May 2014 READS 5 authors, including: Anatoly Shvidenko Dmitry Schepaschenko International Institute for Applied Systems. International Institute for Applied Systems. 176 PUBLICATIONS 3,972 CITATIONS 85 PUBLICATIONS 573 CITATIONS SEE PROFILE...»

«ЗБІРНИК НАУКОВИХ ПРАЦЬ №7/2011 р. УДК 631.361 Свистунова І.В. Глотова В.О. Філатова А.В. (Національний університет біоресурсів та природокористування України) ТВЕРДЕ БІОПАЛИВО В ТЕПЛОЗАБЕЗПЕЧЕННІ СЕЛА Рассмотрены вопросы эффективного использования твердой биологической массы для теплоснабжения помещений разного назначения в условиях предприятия с промышленной базой производства сельскохозяйственной продукции. The questions of the effective use of the second products of hard biological mass are...»

«УДК 712.253:541.54(477.44) ОЦІНКА СУЧАСНОГО СТАНУ ДЕНДРОФЛОРИ ПАРКІВ М. ВІННИЦІ Н.О. СИПЛИВА, аспірантка* Досліджено дендрофлору парків відповідно до умов навколишнього середовища та дії екологічних факторів. Вказана кількісна видова характеристика дендрофлори за основними показниками інтродукції. Декоративна ознака, дендрофлора, зимостійкість, інтродукція, парк, мегатрофи, мезофіти. Інтродукція деревних видів рослин, що значно збагатила флору на території України в тому числі і Вінничини,...»

«УДК:635.25/26:631.52:575.41. КОРЕЛЯЦІЯ І ЕФЕКТИВНІСТЬ ДОБОРІВ В СЕЛЕКЦІЇ РІЗНИХ ВИДІВ ЦИБУЛІ Л.Д. БОРИСЕНКО, здобувач Донецька дослідна станція Інституту овочівництва і баштанництва УААН1 Наведено аналіз кореляційного зв’язку нових сортів різних видів цибулі. Доведено ефективність доборів морфологічних ознак, за якими слід проводити прискорений добір на продуктивність. Вихідний матеріал, селекція, добір, джерела, кореляція. Малопоширені овочеві рослини, до яких належать види цибулі батун,...»

«30 РОЗДІЛ 2. ЗООЛОГІЯ ТА ЕКОЛОГІЯ ТВАРИН УДК 564: 574.5 ЗНАЧЕННЯ ДРЕЙСЕНИ У ФОРМУВАННІ ІНДИВІДУАЛЬНИХ КОНСОРЦІЙ Домбровський К.О., к.б.н., доцент Запорізький національний університет Розглядаються питання загальнобіологічного характеру, що пов’язані з утворенням та функціонуванням консорції водних безхребетних, у яких детермінуючим центром є Dreissena. З’ясовано середовищеутворююче значення дрейсени у формуванні супутніх видів-консортів. Ключові слова: дрейсена, двостулкові молюски, консорція,...»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2013 www.uk.x-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»