WWW.UK.X-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Книги, видання, автореферати

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:     | 1 |   ...   | 16 | 17 || 19 | 20 |   ...   | 38 |

«Hydroecosystems at the protected areas of Upper Pripyat in conditions of climate change BOOK · JANUARY 2013 DOI: 10.13140/RG.2.1.3715.9840 READS 29 AUTHORS, INCLUDING: O. Manturova ...»

-- [ Страница 18 ] --

Wershaw, P.MacCarthy. – New York: John Wiley and Sons, Inc., 1985. – 692 p.

Humic substances. Ecology and Biogeochemistry // Ed. by D. O. Hessen, L. G. Tranvik. – 98.

Berlin; Heidelberg : Springer Verlag, 1998. – 346 p.

Kleinhempel D. Ein Beitrag zur Theorie des Huminstoffzustandes //Albrecht–Thaer– 99.

Archiv. – 1970. – Vol.14, N 1. – P. 3–144.

Гідроекосистеми заповідних територій верхньої Прип’яті в умовах кліматичних змін

100. McDonald S., Bishop A. G., Prenzler P. D. Analytical chemistry of freshwater humic substances // Anal. chim. acta. – 2004. – Vol. 527, N 2. – P. 105–124.

101. Schnitzer M., Wnight J. R. Nitric acid oxidation of the organic matter of podzol // Soil. Sci.

Soc. Amer. Proc. – 1960. – Vol. 24, N 4. – P. 121–126.

102. Schnitzer M. Some observation on the chemistry of humic substances // Agrochemica. – 1978. – Vol. 22, N 3–4. – P. 216–225

103. Stevenson F. J. Humus chemistry: Genesis, Composition, Reactions. 2nd Edition. – New York: John Willey, 1994. – 512 p.

104. Tan K. H. Humic matter in Soil and the Environment. Principles and Controversies. – New York; Basel: Marcel Dekker, 1998. – 521 p.

105. Toledo A. P. P., Tundisi J. G., D’Aquini V. A. Humic acid influence on the growth and copper tolerance of Chlorella sp. // Hydrobiologia. – 1980. – Vol. 71, N 3. – P. 261–263.

106. Zaharia V. Couplinds wetlands, surface water and groundwater through mathematical modeling: Water resources and wetlands conference proceedings 14–16 Sept. 2012, Tulcea – Romania / Ed. Petre Gtescu, W. Lewis, Jr. Petre Brecan. – www.limnology.ro

–  –  –

Г лобальні зміни клімату значною мірою визначають умови формування і функціонування компонентів гідросфери, викликаючи зміни і у планетарному кругообігу води. Доведено [14], що чутливими до змін клімату є всі елементи кількісного і якісного стану водних ресурсів. До таких відносять річковий стік, рівень води у водоймах, водотоках та вологих зонах, підземні водні горизонти, інтенсивність і частоту паводків та повеней, у тому числі аномальних, температуру, солоність, концентрацію біогенних елементів та забруднювачів, якість поверхневих та підземних вод як середовища проживання гідробіонтів, розподіл та різноманіття видів і екосистем. Зокрема, в результаті потепління зростає випаровування вологи та випадання опадів [48]. Разом зі зростанням температури повітря на 5–10% збільшилась кількість опадів, злив та випадків їх надмірного випадання у середніх та помірних широтах північної півкулі [20]. Середній рівень Світового океану підвищується щорічно на 1–2 мм, тривалість льодоставу на річках і озерах скоротилась на два тижні, товщина льодового покрову арктичних морів зменшилась на 15–40%, сніговий покрив – на 10%, багаторічна мерзлота почала деградувати. Про підсилення тенденції танення льоду свідчить і зростання швидкості цього процесу в Гренландії та Антарктиці, де площа літнього льоду в 2007–2009 рр. була на 40% меншою від прогнозованої та найнижчою за всю історію спостережень [14]. Все це викликало у 2005 р.

підйом рівня моря на 3,4 м порівняно з 1993 р., що на 80% перевищило прогноз ІРСС (Intergovernmental Panel on Climate Change). За даними цієї організації, у 2010 році очікували двометрове зростання рівня моря, що також пов’язували з подвоєним внеском від танення льоду [10]. Дагу та ін. [30] показали, що зміна максимальної товщини льоду та дати початку льодоходу у Північній півкулі обумовлені зменшенням кількості снігу, яка у кінці 1980-х щомісяця, крім листопада і грудня, зменшувалась у середньому на 5%. Зростання середньорічних температур повітря призводить також до танення гірських льодовиків, що відображається на річному стоку річок з льодовиково-сніговим типом живлення.

Гідроекосистеми заповідних територій верхньої Прип’яті в умовах кліматичних змін За даними С. Р. Ібатуліна та ін. [11], площа льодовиків у країнах Середньої Азії в сучасний період зменшилась на 20–70%.

Важливими індикаторами клімату, особливо перехідних періодів року, є терміни настання льодових явищ на річках, які також зазнають значних змін у результаті глобального потепління клімату. Зокрема показано, що тривалість стійкого льодового покриву на річках скорочується, пізніше настає час осінніх льодових явищ, скресання відбувається раніше, стає можливим навіть відсутність льоду у зимові місяці [16]. За даними, наведеними у технічному документі «Зміни клімату і водні ресурси» [3], у Північній півкулі за останні 150 років початок льодоставу затримувався на 5,8 ± 1,9 днів кожні 100 років, а льодохід починався на 6,5 ± 1,4 дні раніше. Результати, отримані Є. Р. Рахматуліною та В. В. Гребенем [23], показали суттєве зменшення максимальної та середньої товщини льодового покриву р. Південний Буг за останні два десятиріччя (відповідно на 27 та 30%). Скорочення періодів стійкого льодового покриву та зменшення його товщини є характерним і для озер [40]. На думку авторів, підвищення температури води та збільшення тривалості безльодового періоду відбивається на термальній стратифікації та гідродинаміці озер, перешкоджаючи апвелінгу та перемішуванню води, що забезпечує поживними речовинами всіх представників харчового ланцюга та призводить до зменшення концентрації кисню. Зміщення у часі настання льодоставу на річках льодовиково-снігового типу живлення за даними [11] складе 30–50, снігово-льодовикового та снігово-дощового відповідно 15–20 та 8–10 діб. На думку авторів, це пов’язано з тим, що на рівнинах при підвищенні температури повітря зменшується глибина промерзання, внаслідок чого збільшуються втрати стоку на інфільтрацію, а також зменшується період снігонакопичення. Таким чином, глобальне потепління викличе не лише зростання середньорічної температури повітря, а й призведе до зниження рівня внутрішніх озер і морів у зв’язку з інтенсифікацією процесів випаровування.

Вважають, що першими ознаками дії тих чи інших чинників на формування гідрологічного режиму є зміна величини стоку води та її мінливість у часі і просторі [4]. Показано [5], що вплив кліматичних факторів на водні ресурси і водний режим проявляється як безпосередньо в результаті змін гідрологічного циклу, так й опосередковано, за рахунок змін втрат стоку при господарській діяльності. За даними автора, основними особливостями водного режиму річок Росії упродовж останніх 20–25 років є суттєве збільшення водності в меженний період. Для більшості з них спостерігається збільшення стоку під час зимової та літньо-осінньої межені та скорочення весняного водопілля. На думку автора, зміни водності, що спостерігаються на фоні сучасного потепління клімату, обумовлені збільшенням річного стоку річок басейну Північного Льодовитого океану та р. Волги. Зростання температури повітря, особливо у холодний період року, на території Руської рівнини супроводжується збільшенням кількості опадів і стоку, а також зменшенням випаровування та дефіциту вологості повітря [8]. Водночас території південного заходу Європейської частини Росії, включно За ред. В. Д. Романенка, С. О. Афанасьєва та В. І. Осадчого з басейном р. Дон та російської частини басейну р. Дніпро, будуть мати певні проблеми у забезпеченні водними ресурсами саме через зменшення їх водності.

Зростання середньорічної температури повітря, особливо у зимовий та весняний період, та перерозподіл опадів досить суттєво позначилися на багаторічному і внутрішньорічному стоці річок на території м. Києва. Причиною зменшення внутрішньорічної амплітуди коливань стоку вважають зменшення водопілля та збільшення меженного стоку [13]. За даними [14], загальний об’єм стоку р. Дністер на території України зменшиться на 5–7% у північній частині і на 15–30% на півдні. На території Молдови упродовж 2020–2080 рр. цей показник може досягти 10–36,5%. Розраховане за різними сценаріями потепління клімату, подальше зменшення стоку буде характерним і для річок України, воно може досягти 25% [7]. На думку Н. С. Лободи та В. П. Дорофеєва, [16] водні ресурси України можуть бути навіть зруйнованими, якщо рівень водогосподарських перетворень у них збережеться на рівні минулого сторіччя. За даними цих дослідників, при одночасному подвоєнні концентрації забруднюючих газів у атмосфері водні ресурси р. Дністер можуть найближчим часом зменшитися до 25–26%, у 2030–2040 рр. – до 33%, а у 2080 р. – до 50%, що є ознакою руйнівної межі. При цьому у степовій та лісостеповій зоні водозбору стадія руйнації може настати вже у 2030–2040 рр.

Прогнозується, що в результаті змін клімату водні ресурси північної рівнинної частини Центрально-Азійського регіону до 2030 року скоротяться на 6–10%, а до 2050 року – ще на 4–8% [11]. Підвищення температури, інтенсифікація опадів та тривалі періоди низького стоку підсилять процеси евтрофікації та забруднення води наносами, розчиненим органічним вуглецем і пестицидами. Зростання теплового та сольового забруднення сприятиме «цвітінню» води, підвищенню вмісту бактерій та грибків [32]. Вплив змін клімату на водні об’єкти у більшості випадків супроводжується погіршенням якості води [42], негативно впливаючи на її прозорість через зростання вмісту завислих речовин, змінюючи динаміку різних груп водоростей, підсилюючи процеси евтрофікації через зростання біогенного навантаження, зменшення вмісту карбонату кальцію, швидкого виснаження запасів кисню у придонних шарах. Збільшення кількості опадів призводить до зростання каламутності води внаслідок ерозії ґрунту [14]. Тенденція до збільшення величини рН та поступового зменшення вмісту мінеральних сполук фосфору і мінерального азоту спостерігається в озерах з м’якою водою [43], що також відзначено у поверхневих водних об’єктах України [22]. У деяких водотоках (р. Десна), навпаки, виявлено тенденцію до збільшення вмісту мінеральних форм азоту та зниження величини рН, а також зростання мінералізації від витоку до гирла через наявність крейдових відкладів. Відомо [25], що найважливішим для будь-якого виду водопостачання є мінералізація води та склад головних іонів. Найнижче значення мінералізації у річках спостерігається під час водопілля та дощових паводків, а найвище – у зимовий період [14]. Тенденція підвищення мінералізації води спостерігається й у приморській частині Дніпра [27]. Підвищення температури впливає і на внутрішні хімічні процеси в Гідроекосистеми заповідних територій верхньої Прип’яті в умовах кліматичних змін озерах з м’якою водою, де через підвищену продуктивність фітопланктону спостерігається зниження вмісту розчинного неорганічного азоту, зростання величини рН [29, 45]. Для функціонування прісноводних екосистем Карелії прозорість води, обумовлена цвітінням, виявилась регіонально значущим параметром [9]. У багатьох річках і озерах відмічають зростання вмісту йонів, лужності та електропровідності внаслідок посилення вивітрювання силікатів, сульфатів або карбонатів кальцію та магнію у водозбірних басейнах. Зниження вмісту кремнію внаслідок регіонального потепління зареєстровано в оз. Байкал [3].



Pages:     | 1 |   ...   | 16 | 17 || 19 | 20 |   ...   | 38 |
Похожие работы:

«Науковий вісник НЛТУ України. – 2010. Вип. 20.6 5. Дем'яненко М.Я. Державна підтримка як фактор забезпечення конкурентоспроможного аграрного виробництва / М.Я. Дем'яненко, Ф.В. Іванина // Економіка АПК. – 2009. – № 9. – С. 3-9.6. Державна цільова програма розвитку українського села на період до 2015 року // Економіка АПК. – 2007. – № 11. – С. 3-50.7. Діброва А.Д. Сучасне трактування сутності державного регулювання агарного сектора економіки / А.Д. Діброва // Економічна теорія. – 2007. – № 1. –...»

«1 Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича УДК: 597.08/57.014 (477.71) Демченко Віктор Олексійович ЗАКОНОМІРНОСТІ ТРАНСФОРМАЦІЇ ІХТІОФАУНИ ВОДОЙМ АЗОВСЬКОГО БАСЕЙНУ ЗА ВПЛИВУ ПРИРОДНИХ ТА АНТРОПОГЕННИХ ЧИННИКІВ 03.00.16 екологія АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня доктора біологічних наук Чернівці – 2013 Дисертацією є рукопис. Робота виконана на кафедрі гідробіології Національного університету біоресурсів...»

«ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД „ЗАПОРІЗЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ” МІНІСТЕРСТВА ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ КАФЕДРА САДОВО-ПАРКОВОГО ГОСПОДАРСТВА ТА ГЕНЕТИКИ РОСЛИН “ЗАТВЕРДЖУЮ” Декан біологічного факультету Л.О. Омельянчик “_” 2007 р. РОБОЧА ПРОГРАМА дисципліни “МЕТОДИ ТА МЕТОДИКИ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ В БІОЛОГІЇ” для студентів денної та заочної форм навчання спеціальностей: 8.070402 «Біологія» Запоріжжя, 2007 ВСТУП Мета курсу: дати студентам комплекс сучасних знань, необхідних для...»

«УДК 630*5 Доц. Г.Г. Гриник, канд. с.-г. наук; студ. В.В. Пукман – НЛТУ України, м. Львів; директор М.В. Костриба; гол. лісопатолог В.Я. Буній – Івано-Франківське державне спеціалізоване лісозахисне підприємство Західлісозахист ПОПЕРЕДНІ МОНІТОРИНГОВІ ДОСЛІДЖЕННЯ САНІТАРНОГО СТАНУ ЛІСІВ ІВАНО-ФРАНКІВЩИНИ15 Наведено огляд нормативно-правових актів загальнодержавного і міжнародного рівня щодо ведення моніторингу довкілля. Описано передумови ведення, завдання та головні засади моніторингу...»

«125 ОСОБЛИВОСТІ РОЗПОВСЮДЖЕННЯ АЛЕРГЕННОГО ПИЛКУ ARTEMISIA В АТМОСФЕРІ МІСТ. УДК 581.162:582.632:616-056.3:(477) ОСОБЛИВОСТІ РОЗПОВСЮДЖЕННЯ АЛЕРГЕННОГО ПИЛКУ ARTEMISIA В АТМОСФЕРІ МІСТ СТЕПОВОЇ ТА ЛІСОСТЕПОВОЇ ЗОН УКРАЇНИ В. В. Родінкова Вінницький національний медичний університет ім. М. І. Пирогова вул. Пирогова, 56, Вінниця 21018, Україна e-mail: vikarodi@gmail.com У статті обговорюються інтенсивність і періодизація палінації рослин роду полин (Artemisia), пилок якого є чинником полінозу та...»

«Серія «Біологічні науки», 2013 УДК 581.524.1 В.Г. Скляр ОСОБЛИВОСТІ ОНТОГЕНЕТИЧНОГО РОЗВИТКУ КЛЕНА ГОСТРОЛИСТОГО В ЛІСАХ НОВГОРОД-СІВЕРСЬКОГО ПОЛІССЯ Представлено декілька можливих моделей онтогенетичного розвитку особин клена гостролистого. Надана інформація про реалізацію зазначених моделей в різних лісових фітоценозах Новгород-Сіверського Полісся. Показана широка представленість в лісах регіону у клена гостролистого незавершеного онтогенезу Ключові слова: онтогенез, періодизація онтогенезу,...»

«Збірник матеріалів ІІ-го Всеукраїнського з’їзду екологів з міжнародною участю УДК 634.0232+502.7 Зверковський В.М., Грицан Ю.І., Котович О.В., Романова Н.В., Карась О.Г. (Україна, Дніпропетровськ) ВІДНОВЛЕННЯ ЕКОСИСТЕМ Високі темпи господарського освоєння територій, у тому числі і Західного Донбасу, супроводжуються техногенною трансформацією природного середовища. Комплекс негативних змін довкілля немає аналогів у вітчизняній практиці. Наші дослідження спрямовані на розробку принципів...»

«Національний лісотехнічний університет України 3. ФАУНА, ЇЇ МОНІТОРИНГ ТА ОХОРОНА УДК 597.6/9 (477) Ст. наук. співроб. Л.І. Горбань – Природний заповідник Розточчя ФАУНА ЛІСОВИХ ВИДІВ АМФІБІЙ ЗАПОВІДНИКА РОЗТОЧЧЯ На території природного заповідника Розточчя виявлено 11 видів амфібій. Серед них лише шість лісових видів належать до переліку Бернської конвенції. Найбільш тісно своєю біологією з лісовими екосистемами пов'язані: Bufo bufo, Triturus vulgaris, Hyla arborea та два види жаб – Rana...»

«УДК 631.4/95: 632.95 ВИВЧЕННЯ ЗАБРУДНЕННЯ АГРОЦЕНОЗІВ ПЕСТИЦИДАМИ В.Й. ЛОХАНСЬКА, кандидат біологічних наук Розглянуто проблему антропогенного впливу на забруднення агроценозів. Представлено результати пошукових досліджень щодо вивчення рівнів мікро кількостей пестицидів у грунтах та рослинності на територіях, прилеглих до складів непридатних пестицидів у Львівській та Черкаській областях. Агроценози, пестициди, забруднення, грунти Світова громадськість, особливо економічно розвинені країни,...»

«УДК 330.101.5 Ю.М.Коваленко, канд. екон. наук Національний університет державної податкової служби України НЕФОРМАЛЬНІ НОРМИ ФІНАНСОВОГО СЕКТОРА ЕКОНОМІКИ: ЕКОНОМІЧНА МЕНТАЛЬНІСТЬ ТА ІНСТИТУЦІЙНА ДОВІРА Подано загальну характеристику впливовості неформальних (традиційних) норм на функціонування фінансового сектора економіки. Запропоновано розширення сфери економічних досліджень за рахунок залучення економічної ментальності й інституційної довіри. Показано модель етичної економічної людини. У...»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2013 www.uk.x-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»