WWW.UK.X-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Книги, видання, автореферати

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:     | 1 |   ...   | 14 | 15 || 17 | 18 |   ...   | 38 |

«Hydroecosystems at the protected areas of Upper Pripyat in conditions of climate change BOOK · JANUARY 2013 DOI: 10.13140/RG.2.1.3715.9840 READS 29 AUTHORS, INCLUDING: O. Manturova ...»

-- [ Страница 16 ] --

Гідроекосистеми заповідних територій верхньої Прип’яті в умовах кліматичних змін Вимивання ГР тісно пов’язане з чинниками формування водного режиму річки. Останній визначається її живленням і залежить від природних умов: кліматичних, гідрометеорологічних, геоморфологічних та геологічних особливостей басейну. Як було показано у [63–66], у багаторічному аспекті надходження ГР визначається величиною водного стоку, а для внутрішньорічного розподілу характерний яскраво виражений сезонний хід з максимумом навесні (62–83%) і мінімумом восени, що пов’язано зі зміною типу живлення річки.

У генетичній структурі стоку виділяють поверхневий (overland flow), підповерхневий (subsurface) та ґрунтовий (ground water) [87]. Розподіл на поверхневий і підземний стік передусім залежить від кількості та режиму випадіння атмосферних опадів, типу і властивостей ґрунту, рельєфу водозбору. Першим після випадіння атмосферних опадів формується поверхневий схиловий стік, утворення якого виражається в інтенсивному підвищенні витрат води і на гідрографі стоку відповідає висхідній лінії. Підземне живлення, як справедливо зазначав А. В. Огієвський [57], значною мірою визначається фільтраційними властивостями порід і, у свою чергу, поділяється на два основних складники: верхній латеральний стік, пов’язаний з рухом у водоносному підземному горизонті, та нижній, який дренується річкою разом з частиною напірних вод. Перший з них відповідає пов’язаним з денною поверхнею ґрунтовим водам першого водоносного горизонту, а під другим найчастіше розуміють ті, що зазвичай і визначаються терміном «ґрунтові води», або глибоководне ґрунтове живлення. Останні мають стаціонарні упродовж усього року показники стоку, що визначаються як середні із найменших місячних витрат окремих років. Запаси ґрунтових вод формують постійне підземне живлення річки.

Для болотних ландшафтів К. Є. Івановим [24, 25, 26] введене поняття діяльного та інертного шару, внаслідок чого розділення на підґрунтовий і ґрунтовий стік набуває чіткого фізичного сенсу. Швидкість стікання води по поверхні болота прямо пропорційна значенню коефіцієнта фільтрації. Верхній горизонт, представлений шаром живого та відмерлого, але не розкладеного рослинного покриву, має високу водопроникність і відіграє провідну роль у всіх гідрологічних процесах. Нижній, інертний горизонт, складений торфами різного ступеню розкладання, у межах якого коефіцієнт фільтрації зменшується у 103–104 разів, характеризується постійною кількістю вологи. Поверхневе стікання води у болотних масивах спостерігається як виняток, або відсутнє взагалі [11, 24]. Формування як дощових паводків, так і весняного водопілля відбувається переважно під впливом фільтраційного руху води, який є функцією розподілу значень коефіцієнту фільтрації за глибиною і похилом вільної поверхні води по території болотного масиву. Тому з незначною похибкою можна вважати, що основна частина вологи стікає з болота шляхом фільтрування через активний горизонт [24–26]. Тобто, стік з болотних масивів фактично відповідає підґрунтовому стоку річкових структур. Середня багаторічна витрата води на посту р. Прип’ять с. Люб’язь становить 12,4 м3/с, що формує водний стік 391 млн м3/рік.

За ред. В. Д. Романенка, С. О. Афанасьєва та В. І. Осадчого Розділення стоку р. Прип’ять у створі м. Мозир за характерними точками відповідно до методики А. В. Огієвського [57] виконано Л. О. Горбачовою у роботі [17]. За цією схемою підземне живлення досягає мінімуму в період проходження піка водопілля і високих дощових паводків. Глибоководне ґрунтове живлення виділялось на основі середнього найменших місячних витрат ряду років [17]. Для розробки прогнозу виносу ГР з водами р. Прип’ять у створі смт Люб’язь скористалися отриманими нею результатами для року з 50%-ою забезпеченістю водного стоку (рис. 3.14). Приймали, що відносна частка кожного із джерел живлення у створах м. Мозир і смт Люб’язь відрізнятиметься не значимо. На основі результатів розчленування гідрографу отримали характеристики внутрішньорічного розподілу стоку річки за складниками живлення (табл. 3.9).

–  –  –

Гідроекосистеми заповідних територій верхньої Прип’яті в умовах кліматичних змін Згідно з отриманими даними було розрахованоий внутрішньорічний розподіл стоку ГР (табл. 3.10, 3.11). Їх концентрації у різних складових стоку отримані нами шляхом фізичного моделювання на експериментальній стоковій ділянці [64].

<

–  –  –

Як видно з наведених таблиць, основна частка стоку ГР формується у період водопілля, що співпадає з результатами наших попередніх досліджень, виконаних у гирловій частині р. Прип’ять [63–66]. Прогнозування виносу ГР ґрунтувалося на висновках щодо зміни гідрологічного режиму. Внаслідок потепління клімату очікується, що частка підземного живлення зросте за рахунок підґрунтової складової. Зими, що стали теплішими, призведуть до переведення значної частини поверхневого стоку у підґрунтовий, в цілому зросте водність зимової межені, а літньо-осінньої – зменшиться. Загальний об’єм водного стоку практично не зміниться.

Розрахунок стоку ГР виконували для варіантів, коли внутрішньорічний перерозподіл водного стоку досягне 10 та 20% загальної водності. Граничними умовами було наступне: стік періоду водопілля знизиться на 10% (20%) порівну за рахунок поверхневої і підповерхневої складових. Незважаючи на часті відлиги, повністю активний шар боліт не розмерзнеться і не братиме участі у масообміні речовин. Скорочення стоку літньо-осінньої межені, вірогідно, відбудеться за рахунок поверхневої складової. Стан вологонасичення ґрунтів та переважно зливовий характер опадів у цей період не дозволить підґрунтовій складовій сформуЗа ред. В. Д. Романенка, С. О. Афанасьєва та В. І. Осадчого ватися. Збільшення стоку зимової межені відбудеться за рахунок підґрунтового живлення. Отримані результати наведено на рисунку 3.15.

Отже, при збереженні нинішнього об’єму стоку виніс ГР зросте за рахунок його внутрішньорічного перерозподілу. За 10%-их змін виніс ГК збільшиться на 15%, а за 20%-их змін – на 31%. Для стоку ФК зростання становитиме відповідно 9 та 19%. Це пояснюється тим, що істотно збільшиться частка підповерхневого живлення, яке є основним джерелом надходження ГР. При цьому частка підповерхневого стоку для ГК зросте від 94 до 97%, для ФК будуть спостерігатися зміни від 72 та 81%. Частка поверхневого стоку буде знижуватись для ГК від 6 до 3%, для ФК – від 26 до 21% і до 17% при 20%-их змінах розподілу водного стоку (табл. 3.12–3.15).

3.15. Прогноз зміни стоку ГР за перерозподілу водного стоку 10% та 20% загальної водності для водозбору р. Прип’ять у створі смт Люб’язь

–  –  –

При збільшенні водності року частка підґрунтового стоку, як було показано нами раніше, буде зменшуватись. Однак істотного зменшення виносу ГР не спостерігатиметься за рахунок виходу річки на заплаву і тривалого стояння вод, що створює сприятливі умови для їх переходу з твердої фази у воду.

Підсумовуючи отримані результати, зазначаємо, що в результаті кліматичних змін виніс органічних речовин гумусової природи, які визначають стан гідрохімічної системи Полісся, збільшиться. В результаті зросте надходження біогенних елементів, які стимулюватимуть процес евтрофікації водних об’єктів на фоні пригнічення розвитку фітопланктону. У річках та озерах зросте ймовірність утворення задух. Збільшиться винос важких металів з водозбірної території у руслову частину.

За ред. В. Д. Романенка, С. О. Афанасьєва та В. І. Осадчого список використаних джерел Абрамец А. М., Лиштван И. И., Чураев Н. В. Массо-перенос в природных дисперсных 1.

системах. – Минск: Навука і техніка, 1992. – 287 с.

Алекин О. А. Оcновы гидрохимии. – Л.: Гидрометеоиздат, 1970. – 443 с.

2.

Александрова Л. Н. Органическое вещество почвы и процессы его трансформации. – 3.

Л.: Наука, 1980. – 329 с.

Алмазов А. М., Денисова А. И., Майстренко Ю. Г., Нахшина Е. П. Гидрохимия Днепра, 4.

его водохранилищ и притоков. – К.: Наук. думка, 1967.–316 с.

Анисимова М. А., Перминова И. В., Лебедева Г. Ф. Детоксицирующая способность 5.

гуминовых кислот по отношению к гербициду трифлуралину // Почвоведение. – 1998. – № 9. – С. 1079–1084.

Атлас почв Украинской ССР / под ред. Н. К. Крупского и Н. И. Полупана. – К.:

6.

Урожай, 1979. – 160 с.

Бавина Л. Г. Водный баланс низинних болот полесской низменности // Труды 7.

ГГИ. – 1966. – Вып. 135. – С.181–198.

Бавина Л. Г. Определение водопроницаемости торфяной залежи низинного болотного массива // Труды ГГИ. – 1974. – Вып. 222. – С.83–92.

Варшал Г. М., Велюханова Т. К, Кощеева И. Я. Геохимическая роль гумусовых кислот 9.

в миграции элементов // Гуминовые вещества в биосфере. – М.: Наука. – 1993. – С. 97–116.

Войцехович О. В., Горбачова Л. О. Ефективні коефіцієнти змиву цезію-137 для басейну р. Прип’ять // Наук. праці УкрНДГМІ. – 2002. – Вип. 250. – С. 278–287.

Воробьев П. К. Привязка результатов экспериментальных исследований воднофизических свойств торфа к поверхности болота // Труды ГГИ. – 1966. – Вып. 135. – С. 210–222.

Воронков П. П.,. Соколова О. К. Сезонные изменения состава гумусовых веществ в 12.

водах Карельского перешейка // Труды ГГИ. – 1951. – Вып. 33 (87). – С. 146–167.

Гаррелс Р. М., Крайст Ч. А. Растворы, минералы, равновесия. – М.: Мир, 1982. – 13.

367 с.

Геохимия озерно-болотного литогенеза / под ред. И. Шарафановича. – Минск: Наука и техника, 1971. – 281с.

Гидрохимическое картирование с применением вероятносно-статистических методов. – К.: Вища школа, 1979. – 100 с.

Гідрохімія та радіогеохімія річок і боліт Житомирської області / за ред. С. І. Сніжка, 16.

О.О. Орлова. – Житомир: Волинь, 2002. – 264 с.

Горбачева Л. А. Влияние генезиса водного стока на самоочищение бассейна реки 17.

Припять от радионуклидного цезия-137 // Метеорологія, кліматологія та гідрологія. – 2003. – Вип. 47. – С.161–167.

Гречищева Н. Ю. Взаимодействие гумусовых кислот с полиядерными ароматическими углеводородами, химические и токсикологические аспекты: автореф. дис. … канд. хим. наук. – М., 2000. – 27 с.

Гуминовые вещества в биосфере / под ред. Д. С. Орлова. – М.: Наука, 1993. – 237с.

19.

Драгунов С. С. Химическая природа гуминовых кислот // Гуминовые удобрения, теория и практика их применения. – К.: Гос. изд-во сельхоз. лит-ры. – 1962. – Ч. II. – С. 11–22.

Гідроекосистеми заповідних територій верхньої Прип’яті в умовах кліматичних змін

21. Дривер Дж. Геохимия природных вод. – М.: Мир, 1985. – 440 с.

22. Дрозд В. В., Ревера О. З. Река Припять. – Минск: Университетское, 1988. – 78 с.

23. Духанина И. Я., Верещагин А. Л., Егорова Е. Ю. и др. Влияние состава экстрактов торфа и биогумуса на их физиологическую // Химия растительного сырья. – 1998. – № 4. – С. 47–51.

24. Иванов К. Е. Водообмен в болотных ландшафтах. – Л.: Гидрометеоиздат, 1975. – 280 с.

25. Иванов К. Е. Методика исследования роли болот в формировании химического состава речных вод // Рациональное использование природных ресурсов и охрана окружающей среды: межвуз. сб. – Пермь, 1980. – Вып.3. – С. 90–96.

26. Иванов К. Е. Основы гидрологии болот лесной зоны и расчеты водного режима болотных массивов. – Л.: ГГИ, 1957. – 500 с.

27. Ильин Н. П. Влияние света на некоторые свойства почв // Почвоведение. – 1980. – № 9. – С. 77–88.

28. Ильин Н. П., Орлов Д. С. Фотохимическая деструкция гумусовых кислот // Почвоведение. – 1973. – № 1. – С. 73–81.

29. Инцкирвели Л. Н. Исследование и определение форм железа в природных водах: автореф. дис. … канд. хим. наук. – М., 1975. – 31 с.



Pages:     | 1 |   ...   | 14 | 15 || 17 | 18 |   ...   | 38 |
Похожие работы:

«49 Експериментальна та клінічна фізіологія і біохімія, 2014, № 4 УДК 577.121.2 Н. РАКША, О. САУК,. КОНОПЕЛЬНЮК, Л.І. ОСТАПЕНКО Навчально-наукови центр «Інститут біології» Київського національного університету ім. Тараса Шевченка, м. Київ nkudina@ukr.net Пептиди як основа для створення фармакологічних препаратів спрямованої дії Останні десятиліття охарактеризувалися бурхливим розвитком пептидоміки – одного з нових напрямів ізико-хімічної біології, в межах якого вивчають склад, ункції, механізми...»

«УДК 630*174.753 Доц. Ю.М. Дебринюк, канд. с.-г. наук – УкрДЛТУ ДО ПИТАННЯ ВИРОЩУВАННЯ ЛІСОВИХ КУЛЬТУР ЗА УЧАСТЮ МОДРИНИ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ У ЗАХІДНОМУ РЕГІОНІ УКРАЇНИ1 На підставі досліджень росту і продуктивності 202-ох 18-160-річних чистих і змішаних насаджень за участю модрини за період 1986-2000 рр. рекомендується застосування схем і способів змішування при створенні лісових культур за участю модрини європейської. У статті дискутується проблема, положення якої стали об'єктом критичних зауважень...»

«МІЖРЕГІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА дисципліни “ОСНОВИ МЕНЕДЖМЕНТУ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я” (для бакалаврів, спеціалістів) Київ 2005 Підготовлено доктором біологічних наук, професором О. В. Баєвою Затверджено на засіданні кафедри менеджменту (протокол № 9 від 15.06.04) Схвалено Вченою радою Міжрегіональної Академії управління персоналом Баєва О. В. Навчальна програма дисципліни “Основи менеджменту охорони здоров’я” (для бакалаврів, спеціалістів). — К.: МАУП, 2005. — 22 с....»

«Національний лісотехнічний університет України 15. Юглічек Л.С. Нарис рослинності східної частини Малого Полісся// Наукові записки Тернопільського державного педагогічного ун-ту ім. В. Гнатюка. Серія: Біологія, 2002, № 2 (17). – С. 30-36.16. Юглічек Л.С. Нові місцезнаходження рідкісних гігрофітних видів у східній частині Малого Полісся// Укр. ботан. журн, 2001, т.58., № 1. – С. 40-47.17. Юглічек Л.С. Раритетна компонента флори східної частини Малого Полісся// Зб. праць Всеукраїнська науково –...»

«НАУКОВІ ПРАЦІ ІНСТИТУТУ БІОЕНЕРГЕТИЧНИХ КУЛЬТУР І ЦУКРОВИХ БУРЯКІВ, випуск 21 БІОТЕХНОЛОГІЯ УДК 581.143.6: 635.21 БОРОДАЙ В.В., кандидат біол. наук, доцент, КЛЯЧЕНКО О.Л., кандидат біол. наук, доцент Національний університет біоресурсів і природокористування України e-mail: veraboro@gmail.com ОСОБЛИВОСТІ ІНДУКОВАНОГО МОРФОГЕНЕЗУ ТА РЕГЕНЕРАЦІЇ ГЕНОТИПІВ SOLANUM TUBEROSUM L. УКРАЇНСЬКОЇ СЕЛЕКЦІЇ Досліджено особливості морфогенетичних реакцій Solanum tuberosum L. у культурі in vitro для низки...»

«Біомедичні вимірювання і технології Література 1. Методи і засоби психофізіологічного відбору кандидатів на службу за контрактом в Збройні Сили України: монографія / [С. М. Злепко, Л. Г. Коваль, В. В. Петренко, Р. С. Белзецький]. – Вінниця: ВНТУ, 2010. – 204 с. – ISBN 978-966-641-344-7.2. Тестовий психологічний комплекс для визначення типу особистості за опитувальником Айзенка / С. М. Злепко, Л. Г. Коваль, Д. Х. Штофель, В. В. Мельников // Вимірювальна та обчислювальна техніка в технологічних...»

«Геодезія, картографія і аерофотознімання. Вип. 68. 2007 УДК 528.92 Л. Бабій, Н. Грицьків Національний університет “Львівська політехніка” КОСМІЧНІ МЕТОДИ ДЗЗ У ВИРІШЕННІ ЗАДАЧ ЛІСОВОГО ГОСПОДАРСТВА @ Бабій Л., Грицьків Н., 2007 Рассмотрены вопросы использования космических данных дистанционного зондирования Земли для применения в области лесоводства. Анализируются преимущества и возможности применения космических изображений для решения задач лесного хозяйства. There are considered questions of...»

«Науковий вісник НЛТУ України. – 2009. – Вип. 19.6 22. Афанасьєва М.М., Великанов Л.Л. Участие микромицетов в биодеструкции лесного опада и их влияние на прорастание семян ели // Микология и фитопатология. – 1989. – 23.– Вып. 4. – С. 305-309.23. Рипачек В. Биология дереворазрушающих грибов. – М. : Изд-во Лесн. пром-сть, 1967. – 276 с. УДК 631.524+712.41 Ст. наук. співроб. А.І. Івченко, канд. с.-г. наук; ст. наук. співроб. І.М. Пацура, канд. с.-г. наук; ст. наук. співроб. А.С. Мельник; інж. О.С....»

«ЛІСІВНИЦТВО І АГРОЛІСОМЕЛІОРАЦІЯ Харків: УкрНДІЛГА, 2009. – Вип. 115 УДК 502.201 М. М. ПРИХОДЬКО * ЗАГРОЗИ БІОРІЗНОМАНІТТЮ НА ТЕРИТОРІЇ ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ ТА ШЛЯХИ ЇХ УСУНЕННЯ Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу Наведено оцінку загроз біорізноманіттю на території Івано-Франківської області. Розглянуті питання збереження й відтворення біотичної складової в антропогенних ландшафтах. К л ю ч о в і с л о в а : біорізноманіття, забруднення, фрагментація,...»

«УДК 634.11 : 663.293 : 663.1 : 653 ЗАХИСТ ПЛОДОВОГО РОЗСАДНИКА ВІД ВІЧКОВОЇ ГАЛИЦІ ТА ОСОБЛИВОСТІ ЇЇ БІОЛОГІЇ Й ШКІДЛИВОСТІ В ЦЕНТРАЛЬНОМУ ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ Й.Т. ПОКОЗІЙ, доктор біологічних наук, Ю.П. ЯНОВСЬКИЙ, доктор сільськогосподарських наук, І.С. КРАВЕЦЬ, кандидат сільськогосподарських наук, О.Г. СУХОМУД, кандидат сільськогосподарських наук Національний аграрний університет Мліївський інститут садівництва ім. Л.П. Симиренка УААН Уманський державний аграрний університет Наведено результати...»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2013 www.uk.x-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»