WWW.UK.X-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Книги, видання, автореферати

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:     | 1 |   ...   | 12 | 13 || 15 | 16 |   ...   | 38 |

«Hydroecosystems at the protected areas of Upper Pripyat in conditions of climate change BOOK · JANUARY 2013 DOI: 10.13140/RG.2.1.3715.9840 READS 29 AUTHORS, INCLUDING: O. Manturova ...»

-- [ Страница 14 ] --

По-друге, утворення комплексних сполук ГР з ВМ знижує фізіологічну активність останніх. Відомо, що найбільшу токсичність для живих організмів виявляють незв’язані у комплекси акваіони металів. Утворення комплексних сполук з більш високомолекулярними фракціями ГР перешкоджає проникненню цих сполук через мембрану клітин. Межею проникності для клітин є молекула розміром 5 кДа [36]. Однак під впливом осмотичного шоку у мембранах можливе утворення «дірок», у які можуть надходити і більш високомолекулярні сполуки [36]. У водному середовищі захисна дія ГР зумовлена не лише утворенням нетоксичних комплексів, а й їхньою власною біологічною активністю. Захисна дія ГР по відношенню до рослин в умовах абіотичних стресів зумовлена як утворенням комплексів ГР з токсикантами, так і включенням ГР в ліпідний метаболізм рослин [36].

Важливим аспектом впливу ГР на якість води є їх участь у процесі детоксикації ксенобіотиків. Шляхом біотестування показано зниження токсичності купруму у присутності ГР для дафній [86] та Clorella sp. [105], зменшення впливу ПАР (пірена, флуорантена, антрацена) на харчову активність дафній [71].

Виявлено кореляцію між значеннями константи детоксикації ГР та їх ароматичністю [71].

Загальновизнаним фактом є біологічна активність ГР. Молекула ГК бере активну участь у окисно-відновних процесах клітини, слугуючи з одного боку джерелом активованого кисню, а з іншого – акцептором О2 [74, 90]. Вони полегшують надходження та пересування поживних речовин у рослинах та оптимізують їх дихання. В монодисперсному стані ГК проникають у рослини і включаються у загальний обмін речовин організму [72, 97].

Фізіологічна активність ГР пов’язана з хімічною структурою їх молекули і визначається наявністю у поліфенолів з ортохіноїдним розташуванням функціональних груп [74]. Встановлено зв’язок фізіологічної активності ГР з їх молекулярними параметрами [58]. Однією з причин фізіологічної активності ГК є наявність у молекулах фрагментів з властивостями стабільних вільних радикалів, вміст яких знижується із збільшенням частки високомолекулярних фракцій у складі ГР.

За ред. В. Д. Романенка, С. О. Афанасьєва та В. І. Осадчого Виникнення біологічних ефектів визначається ступенем проникненням через мембрану, який збільшується із зменшенням ММ. Отримано результати, що показали переважну роль ФК порівняно із ГК на розвиток картоплі [23].

Гумусові речовини забарвлені у жовто-коричневий, іноді чорний колір і при їхньому розчиненні у воді остання також набуває жовтуватого відтінку. У результаті проведених нами досліджень встановлено, що як для ФК, так і для ГК спостерігається пряма залежність між колірністю води і вмістом досліджуваних речовин, однак для ГК кут нахилу кривої значно більший [62]. За відсутності прямих вимірювань колірності води, цей показник можна встановити розрахунковим шляхом, залучивши дані про перманганатну окиснюваність (ПО) води.

Для висококольорових вод це рівняння:

Колірність = 2,71 ПО.

Оптична густина розчинів ФК та ГК прямо залежить від величини рН і концентрації ГР у розчині.

Наступною характерною особливістю болотних вод є кисла реакція. Концентрація іонів водню у природних екосистемах зазвичай визначається карбонатною рівновагою:

H2O + СО2 H+ + HCO3- 2H++CO32.

H2CO3 Вуглекислий газ у болото частково надходить з атмосфери, але переважно є продуктом розкладання органічної речовини в анаеробній обстановці. Його вміст може коливатися від 0,03% до повного насичення.

Вирішивши систему рівнянь карбонатної рівноваги за законом діючих мас, отримуємо, що концентрація іонів водню у болотній воді буде визначатися наступним виразом:

[H+] = (K•K1•PCO2 )1/2, (3.5) де К та К1 – відповідно константа утворення вугільної кислоти та перша константа її дисоціації;

РСО2 – вміст діоксиду вуглецю.

Отже, за повного насичення системи СО2, рН, обумовлене карбонатною рівновагою, буде становити 3,93. Така ситуація найбільш властива верховим болотам.

За наявності мінеральних речовин-нейтралізаторів рН зміститься у більш лужну область. Так, якщо у системі міститься СаСО3, рН зросте на 2,1–2,7 одиниць. У цілому зберігається залежність зростання рН від збільшення загальної суми мінеральних елементів. За вмісту СаО 7–8% на формування величини рН буде впливати передусім карбонатно-кальцієва система [2].

Водночас у болотних водах присутня значна кількість органічних кислот, як простих карбонових, так і гумусового походження. Останнім кислотних властивостей надають функціональні групи: карбоксильні (–COOH), гідроксильГідроекосистеми заповідних територій верхньої Прип’яті в умовах кліматичних змін ні (–ОН), карбонільні (=С=О), метоксильні (–О–СН3) та ін., серед яких масова частка двох перших є найбільшою. Фенольні гідроксили відносно малоактивні, їх водень легко заміщується лише катіонами лужних металів. Натомість карбоксильні групи значно переважають всі інші за активністю, а їх водень може заміщуватись йонами лужних і лужноземельних металів та катіонами півтораокислів. За своїми хімічними властивостями ГР – це двоосновні кислоти. Для карбоксильних груп ФК рKа (1) і рKа (2) становлять відповідно 2,62–2,7 та 4,3– 5,2 [67]. Для таких же груп ГК – рKа (1) становить 3,40, рKа (2) змінюється у межах 4,8–5,02. [20, 67]. Неоднозначність величини рK пов’язана з тим, що величина електростатичного потенціалу, який визначає енергію відриву протонів карбоксильних груп, залежить не лише від ступеня дисоціації цих груп, але й від протийона. Із збільшенням радіуса протийона значення рK зростає. Вміст карбоксильних груп у ФК значно більший порівняно з ГК, що визначає їх підвищену реакційну та міграційну здатність. За умови вмісту ФК у воді 10 мг/дм3 рН розчину становитиме дещо більше 3,0 одиниць. Отже, за наявності гумусових речовин роль карбонатної системи і СО2 у протонуванні відходить на другий план, а домінуючий вплив матимуть саме вони.

Вищезазначене показало, що у верхових болотах рН коливатиметься у межах 3,5–4,5, перехідних – 4,5–5,5, низинних – 5,5–7,0. За даними [48, 83], у низинних болотах Прип’ятського Полісся рН становить 6,5 одиниць. До значення рН дуже чутливі болотні рослини. Так, очерет розвивается за рН 6,0–6,4, осоки – рН 5,5–6,0, хвощ – рН 5,5–6,5, мох – рН 4,5–5,0, молінія – рН 3,5–3,9, карликова береза – 3,6–5,5 [81].

Окисно-відновні властивості визначають окисно-відновний потенціал (Eh), який регулюється діяльністю болотною мікрофлори. У поверхневих водах типовим окиснювачем є кисень, а за його відсутності у болотних системах основної потенціал-задаючої ролі набувають ГР. Окисно-відновні властивості болотних ценозів істотно впливають на міграційну здатність елементів, хімічні властивості яких значною мірою визначаються їх валентністю.

Експериментальні роботи показали, що ГР здатні до прийняття електронів від широкого спектра донорів та передачі електронів також широкому спектру акцепторів, таким чином зв’язуючи зазвичай, термодинамічно дискретні окисно-відновні пари [88]. Їх окисно-відновний потенціал досить високий і варіює у межах Е0 = 0,5 В (ФК) – 0,7 В (ГК). За даними [9], Eh розчинів ГК при рН = 5,0 становить +0,74 В, а ФК – +0,76 В. Як видно, ФК мають більш сильні відновлювальні властивості.

Дослідним шляхом та в результаті натурних досліджень показано яскраво виражені відновлювальні властивості ГР щодо ванадію, ртуті, феруму, мангану, хрому, урану, актинидів [19, 75, 79]. Розраховано, що 1 г ФК може відновити 28 мг Fe3+. Зокрема, що ГК та ФК є найбільш ефективними відновниками ванадію, швидкість і ступінь відновлення якого зростають зі зменшенням рН розчину. Процес відновлення металів зі змінним ступенем окиснення особливого значення За ред. В. Д. Романенка, С. О. Афанасьєва та В. І. Осадчого набуває у слабкокислих болотних водах. На думку М. М. Кононової, відновлювальні властивості ГР пов’язані з наявністю у їх складі вуглеводів, які мають високий запас внутрішньої енергії, найперші використовуються у біохімічному метаболізмі [35] і визначаються перетвореннями хінонних груп [45]. Нижчі значення Eh будуть характерні для органічних речовин, що початково містять більшу кількість компонентів, які легко зазнають гідролізу [33]. Така ж залежність спостерігається між кількістю легкорозчинних цукрів і Eh.

Оскільки цей процес супроводжується обміном протонів, то його перебіг буде прямо залежати від протолітичних властивостей середовища. Експериментальні дослідження відновлення вищезгаданих металів показали, що перебіг процесу залежить від рН і, як правило, уповільнюється із його підвищенням.

Цей самий висновок можна зробити на основі рівняння Нернста для обчислення Eh поверхневих вод, згідно з яким Eh зменшується із збільшенням рН. Так, максимальні значення Eh (+800 мВ) визначено в кислих водах (рН 2), а мінімальні – у сильнолужних (рН 12) [13]. Параметри окисно-відновних властивостей ГР в Eh-pH координатах наведено на рис. 3.11.

Як видно, за значень рН поверхневих вод відновлювальні властивості ГР проявляються при зменшенні у воді вмісту розчиненого кисню. Поблизу рівня ґрунтових вод відновлювальна здатність торфу є найвищою і постійною, найактивнішим відновником – свіжий рослинний матеріал [44]. Газова складова торфу визначається перебігом внутрішніх процесів перетворення органічних речовин та зв’язком з атмосферою.

3.11. Області стаціонарних потенціалів окисно-відновної системи гумусових кислот [за 45] Гідроекосистеми заповідних територій верхньої Прип’яті в умовах кліматичних змін У верхній зоні торфу, у межах якої відбувається коливання рівня ґрунтових вод, простежується вплив обох чинників. У періоди опускання рівня товща торфу активно аерується, посилюється діяльність аеробних мікроорганізмів. Під час обводнення гази витискаються і діють анаеробні процеси.

Основними газовими компонентами торфу вище ґрунтових вод є азот, кисень, вуглекислий газ. Перші два гази пов’язані з атмосферою, СО2 – відображає процеси у ґрунтах, причому його концентрації у десятки і сотні разів вищі порівняно з атмосферою. Азотисті компоненти представлені молекулярним азотом.

Амоніфікуючі бактерії продукують невелику кількість аміаку. У нижній інертній частині торфу переважає метан.

Четвертинні відклади, на яких формуються болота, збагачують торф кварцем і польовими шпатами [77]. З підзолистих грунтів надходить більшість мікроелементів. Геохімічне середовище боліт впливає на подальшу міграцію елементів, багато з яких стають більш рухливими. У водах поліських торф’яників одним із основних компонентів є ферум, вміст якого досягає 10,7% зольності.

Відмінністю від перехідних і верхових торфовищ є значна перевага вмісту закисного феруму над окисним (Fe2+ : Fe3+ = 15). Його вміст у торфовищі закономірно підвищується у напрямку поверхні болота (рис. 3.12). З торфу ферум активно переходить у болотні води.

3.12. Форми знаходження феруму у низинному торфовищі (побудовано за даними [33]) За ред. В. Д. Романенка, С. О. Афанасьєва та В. І. Осадчого Сполуки Fe2+ зустрічаються у водах з рН 7 і низьким значенням Еh ( +250 мВ), тобто там, де практично немає розчиненого кисню (глибокі шари торфових відкладів). Внаслідок зростання вмісту кисню збільшується окисновідновний потенціал води, що призводить до швидкого окиснення Fe2+ до Fe3+ за схемою: 4Fe2+ + О2 + 10Н2О 4Fe(ОН)3 + 8Н+. Навіть нетривалий контакт гідрату закису феруму з повітрям обумовлює практично повне його окиснення упродовж кількох днів [33]. Максимальна швидкість окиснення спостерігається у нейтральному й слабколужному середовищі.

Подібно до інших металів Fe3+ у природних водах зазнає гідролізу з утворенням малорозчинної сполуки Fe3++3ОН- = Fe(ОН)3, що візуально проявляється в утворенні бурого осаду. Дослідження поведінки феруму в системі «Fe3+- OH-»



Pages:     | 1 |   ...   | 12 | 13 || 15 | 16 |   ...   | 38 |
Похожие работы:

«УДК 619:616:981:55 В.П.РИЖЕНКО, доктор ветеринарних наук, професор Г.Ф.РИЖЕНКО, кандидат біологічних наук, доцент О.І.ГОРБАТЮК, кандидат ветеринарних наук, доцент В.О.АНДРІЯЩУК, науковий співробітник Л.С.МІЛЬКО, провідний лікар ветеринарної медицини М.С.ЮЩЕНКО, аспірант* Інститут ветеринарної медицини УААН (м. Київ) СТАН ТА ПЕРСПЕКТИВИ УДОСКОНАЛЕННЯ СПЕЦИФІЧНОЇ ПРОФІЛАКТИКИ ФУЗОБАКТЕРІОЗУ (НЕКРОБАКТЕРІОЗУ) Висвітлені результати розробки та ефективності засобів специфічної профілактики...»

«ГРОМАДСЬКА ОРГАНІЗАЦІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА НАУКОВА ПЛАТФОРМА» (за підтримки Торговельно-Промислової Палати України та Iraqi-Ukrainian Business Council) МАТЕРІАЛИ МІЖНАРОДНОЇ НАУКОВО-ПРАКТИЧНОЇ КОНФЕРЕНЦІЇ «АКТУАЛЬНІ ПИТАННЯ СУЧАСНИХ НАУК» 17 листопада 2015 року ТОМ 1 м. Вінниця УДК 001(08) ББК 72.4(4УКР)я 431 H 34 Актуальні питання сучасних наук: матеріали міжнародної науково-практичної конференції H 34 (м.Вінниця, 17 листопада 2015 р.) / відп. за випуск Панасюк М. А. Вінниця : ФОП Рогальська І. О.,...»

«Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского Серия «Биология, химия». Том 24 (63). 2011. № 4. С. 292-302. УДК 581.524.1 РОЗМІРНА СТРУКТУРА ДЕРЕВОСТАНІВ СОСНИ ЗВИЧАЙНОЇ В ЛІСАХ НОВГОРОД-СІВЕРСЬКОГО ПОЛІССЯ Скляр В.Г. Сумський національний аграрний університет, Суми, Україна E-mail: geminiz@ukr.net Здійснена оцінка величин розмірних параметрів дерев та розмірної структури деревостанів сосни звичайної в різних лісових фітоценозах Новгород-Сіверського Полісся....»

«Шулдик Володимир кандидат педагогічних наук, доцент кафедри біології та методики навчання Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини ВЧИТЕЛЬ ПРИРОДНИЧОГО ЦИКЛУ І ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ПІДХІД В ОСВІТІ У статті розкриваються сучасні підходи до організації педагогічного процесу в загальноосвітній школі та вищому навчальному закладі, акцентується увага на їхньому особистісно орієнтованому характері. Автор дає коротку характеристику освітніх технологій, розкриває методичні можливості та...»

«Національний лісотехнічний університет України Література 1. Лех П., Сєрота З., Гриник Г. Фітопатологічний моніторинг як частина загальнодержавного біологічного моніторингу у Польщі: звіт за 2001 р.// Наук. вісник УкрДЛТУ: Зб. наук.-техн. праць. – Львів: УкрДЛТУ. – 2002, вип. 12.4. – С. 177-191.2. Новик В., Грузинка Ф., Стари Б. Атлас комах шкідників лісових порід. – Харків, 2004.3. Падій М.М. Лісова ентомологія. – К: УСГА, 1993. – 236 с.4. Станек В.Я. Иллюстрированная энциклопедия насекомых. –...»

«Титульний аркуш Підтверджую ідентичність електронної та паперової форм інформації, що подається до Комісії, та достовірність інформації, наданої для розкриття в загальнодоступній інформаційній базі даних Комісії. В.О. директора Лукієнко Олександр Михайлович (посада) (підпис) (прізвище та ініціали керівника) 25.04.2015 (дата) М.П. Річна інформація емітента цінних паперів за 2014 рік I. Загальні відомості 1. Повне найменування емітента Акціонерне товариство АТП 16361 2. Організаційно-правова...»

«УДК 630*174.753 Доц. Ю.М. Дебринюк, канд. с.-г. наук – УкрДЛТУ ДО ПИТАННЯ ВИРОЩУВАННЯ ЛІСОВИХ КУЛЬТУР ЗА УЧАСТЮ МОДРИНИ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ У ЗАХІДНОМУ РЕГІОНІ УКРАЇНИ1 На підставі досліджень росту і продуктивності 202-ох 18-160-річних чистих і змішаних насаджень за участю модрини за період 1986-2000 рр. рекомендується застосування схем і способів змішування при створенні лісових культур за участю модрини європейської. У статті дискутується проблема, положення якої стали об'єктом критичних зауважень...»

«ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД „ЗАПОРІЗЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ” МІНІСТЕРСТВА ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ КАФЕДРА САДОВО-ПАРКОВОГО ГОСПОДАРСТВА ТА ГЕНЕТИКИ РОСЛИН “ЗАТВЕРДЖУЮ” Декан біологічного факультету Л.О. Омельянчик “_” 2007 р. РОБОЧА ПРОГРАМА дисципліни “МЕТОДИ ТА МЕТОДИКИ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ В БІОЛОГІЇ” для студентів денної та заочної форм навчання спеціальностей: 8.070402 «Біологія» Запоріжжя, 2007 ВСТУП Мета курсу: дати студентам комплекс сучасних знань, необхідних для...»

«УДК 630*114.5 ФАКТОР ТРОФНОСТІ У ЛІСОВІЙ ТИПОЛОГІЇ Б.Ф. ТАНЦЮРА, кандидат сільськогосподарських наук, А.Є. ЧЕРВОННИЙ, кандидат біологічних наук, ВП НАУ Боярська лісова дослідна станція Розглянуті результати дослідження одного з важливих чинників лісової типології. Трофність, родючість грунту, тип лісу, деревостан, фітомаса, трав’яні рослини Трофність є першою складовою поняття родючості ґрунту в частині вмісту в ньому поживних речовин. Другою частиною родючості є урожай на певній ділянці....»

«Науковий вісник, 2004, вип. 14.6 заних показників з урожайністю, відповідно 0,75; 0,40; 0,38 і 0,35. Аналіз фактичного та теоретичного значень F-критерію свідчить про високу достовірність отриманих результатів [1]. Істотність впливу інших таксаційних показників (приросту пагонів, маси повітряно-сухого плоду і листка (7,2 %)) незначна. Ймовірно, їхня частка у формуванні запасу плодів применшується дією сукупності більш вагоміших факторів. Одержані дані можуть бути використання для визначенні...»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2013 www.uk.x-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»