WWW.UK.X-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Книги, видання, автореферати

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:     | 1 |   ...   | 11 | 12 || 14 | 15 |   ...   | 38 |

«Hydroecosystems at the protected areas of Upper Pripyat in conditions of climate change BOOK · JANUARY 2013 DOI: 10.13140/RG.2.1.3715.9840 READS 29 AUTHORS, INCLUDING: O. Manturova ...»

-- [ Страница 13 ] --

За будовою молекули ГР – гетерополіконденсати, вони являють собою зв’язані упорядковані конденсовані ядра, оточені неупорядкованою периферійною частиною [38, 51]. Центральна частина складається з ароматичних фрагментів (кільця бензолу, фурану, нафталіну, антрацену, пірролу, індолу, піридину, тіофену, хіноліну та ін.), що утворюють своєрідний вуглецевий каркас. Алкільні, ефірні та інші містки, які з’єднують систему кілець, надають сітці пухкої будови. Ароматична частина практично не зазнає дії гідролізу. З ядром ковалентно зв’язана периферійна частина полісахаридно-пептидного складу, що легко гідролізує. Аліфатичні сполуки можуть бути також представлені у вигляді окремих фрагментів у межах основного ланцюга полімерів. Масова частка амінокислот у ГР може становити 6–10%, а при гідролізі у розчин переходять аспарагінова, глютамінова кислоти, гліцин, аланін, валін, лейцин та ін. Вуглеводи можуть складати до 25% маси ГР, у їх складі переважає глюкоза, за нею у порядку зменшення вмісту йдуть галактоза, манноза, ксилоза, арабіноза, рибоза та ін. Аліфатичні сполуки представлені ланцюгами, до яких входять від 1 до 20 атомів вуглецю, але переважають сполуки із короткими ланцюгами. До периферійної частини також можуть входити зольні компоненти – силікати, алюмосилікати, оксиди феруму, які через кисневі містки зв’язані з центральним ядром. Як при ядрі, так і на бокових ділянках макромолекул знаходяться здатні до дисоціації кислотні і основні групи, що надають цим сполукам властивостей поліелектролітів [75].

Залежно від переважання каркасної частини чи периферії істотно змінюється реакційна здатність ГР або спорідненість до сорбції та взаємодії з поверхневоактивними речовинами (ПАР).

За ред. В. Д. Романенка, С. О. Афанасьєва та В. І. Осадчого Найпоширеніша систематика ГР базується на різній розчинності окремих фракцій у лугах і кислотах. До групи розчинних у воді ГР відносять фульвокислоти (ФК), які розчиняються у всьому діапазоні рН поверхневих вод; гумінові кислоти (ГК) нерозчинні у кислотах (рН 2) та розчинні у лугах; нерозчинна фракція ГР – гуміни, до яких входять міцно зв’язані з мінеральною частиною ґрунту ГК і ФК та компоненти рослинних решток, що важко розкладаються мікроорганізмами.

Незважаючи на те, що така властивість ГР ніколи не реалізується у природі, а ФК і ГК у грунтах взаємопов’язані і знаходяться у формі сполук за типом складних ефірів, класифікація на ГК і ФК стійко закріпилася у літературі. Термін «фульвокислоти» введено у 30-ті роки ХХ ст. І. В. Тюріним, який під ними розумів ту частину ГР, розчинність якої майже не залежить від рН і яку знаходять у кислому фільтраті після осадження і виділення ГК [82]. Згідно У. Форсіту, до ФК слід відносити речовини, які виділяють із кислоторозчинної фракції на активованому вугіллі [цит. за 94]. За кількісним вмістом у ґрунтах ГК зазвичай значно перевищують ФК, їх співвідношення у середньому становить 3 : 1 [96, 100], а у природних водах, навпаки, концентрація ФК перевищує вміст ГК більш ніж у десять разів [100].

Є. Мілановським [50] розроблено систематику ГР, яка передбачає поділ на гідрофобно-гідрофільні сполуки, що є важливим чинником територіальної диференціації гумусу. В природних умовах саме ці властивості продуктів гуміфікації зумовлюють їх здатність знаходитися у розчині, мігрувати з водними потоками чи залишатися на місці утворення.

Дослідами з моделювання промивного режиму ґрунтів [50] показано, що водорозчинні ГР представлені переважно гідрофільними сполуками, які не осаджуються кислотою. Тобто, в межах традиційної класифікації ГР гідрофільні компоненти близькі за властивостями до ФК, а гідрофобні – до ГК.

За хімічною природою ГР – це нерегулярні співполімери ароматичних оксиполікарбонових кислот із включеннями азотистих і вуглеводних фрагментів. Точних молекулярних формул ГР не існує, однак багатьма дослідниками розроблено гіпотетичні схеми будови усередненої молекули ГР з урахуванням всіх наявних даних про їх склад і властивості. Найвідоміші – схеми Д. С. Орлова [59] та D. Kleinhempel [99].

Досить добре вивчено елементний склад ГР. Їх молекули утворені переважно вуглецем (40–60%), киснем (33–37%), воднем (3–6%). Азот, сірка та фосфор знаходяться у незначній кількості – відповідно 3–5%, 0,7–1,2% та 0,5%. ГК та ФК істотно відрізняються за вмістом вуглецю, який у ГК у середньому досягає 60% маси, а у ФК – 40%. Відповідно у складі ФК значно більший вміст кисню, тобто вони більше окиснені порівняно з іншими групами ГР. Крім вищенаведених елементів, до складу ГР обов’язково входить вода та можуть бути включені зольні елементи – метали, оксиди силіцію та алюмінію. За даними елементного аналізу можна судити про походження і природу ГР. Так, вміст вуглецю зростає у ряду ФКґрунтів ГРвод ГКґрунтів ГРторфу ГКвугілля.

Гідроекосистеми заповідних територій верхньої Прип’яті в умовах кліматичних змін Слід зазначити, що хімічний склад ГР – це ще не визначальна їхня характеристика, оскільки ці органічні кислоти належать до колоїдно-дисперсних систем, властивості яких не залежать від хімічного складу. Існування ГР у вигляді дисперсних систем є вирішальним для визначення їх властивостей, механізму зв’язків з мінеральною частиною та ін.

Спектри поглинання ГР в ультрафіолетовій і видимій областях (220–750 нм) монотонні і мають вигляд плавних кривих, що опускаються в бік більших довжин хвиль, без характеристичних піків. Тому для характеристики ГР прийнято застосування співвідношення оптичної густини при = 465 нм та 665 нм (показник Е4 : Е6). Коефіцієнт колірності може дати первинну інформацію про елементи будови ГР. Експериментально показано [91], що Е4 : Е6 збільшується із зменшенням вмісту вуглецю та молекулярної маси, збільшенням кількості функціональних груп та ступеня окисненості ГР. Максимальні величини Е4 : Е6 (7–15) характерні для ФК як низькомолекулярних окиснених сполук з аліфатичною структурою. Мінімальні значення Е4 : Е6 (3–5) – чорним ГК чорноземів, що свідчить про їх завуглецьованість і присутність у складі ароматичних сполук.

Встановлено, що Е4 : Е6 зменшується із збільшенням здатності ГР вступати у гідрофобні взаємодії.

Складність будови ГР як специфічного класу природних сполук та неоднорідність їх складу і властивостей на перший план висувають необхідність характеристики з молекулярних позицій. Молекулярна маса (ММ) – це фундаментальна характеристика ГР, що визначає їх розчинність, здатність до міграції в природних екосистемах, можливість споживання мікроорганізмами та вищими рослинами.

Ступінь проникнення молекули ГР через зовнішні мембрани збільшується із зменшенням ММ, а межею проникності клітинних мембран є ММ, що не перевищує 5 КДа [36]. Молекулярна маса ГР за різними даними складає від 700 до 200 000 Да, причому молекулярна маса ГК значно більша, порівняно з ФК.

Підсумовуючи сказане, необхідно зазначити, що до ГК відносять речовини, що розчиняються у слабких лугах і коагулюють при підкисленні розчину. У їх складі вміст органічного вуглецю найбільший (до 60%). Вуглець ароматичних сполук значно переважає над вуглецем аліфатичних ланцюгів. Ступінь ароматизації тісно пов’язаний з колірністю ГР. Більш ароматизовані ГК мають темнокоричневе або чорне забарвлення і характеризуються високою біологічною стійкістю. Вони надають ґрунтам темного кольору навіть за незначного вмісту гумусу. Через погану розчинність у воді ГК накопичуються у верхньому шарі ґрунту і таким чином формують гумусний горизонт. Встановлено, що питома оптична густина ГК зменшується від чорноземів до підзолистих ґрунтів. Молекулярна маса ГК змінюється від кількох десятків до сотень кДа. Кількість функціональних груп у їх складі значно менша порівняно з ФК.

ФК мають жовте забарвлення і добре розчиняються у воді. В умовах, де переважає синтез ФК, ґрунти зазвичай бідні на гумус. Високий вміст кислотних груп призводить до того, що ФК мають високу ємність обміну, більш руйнівну За ред. В. Д. Романенка, С. О. Афанасьєва та В. І. Осадчого дію стосовно до мінералів, схильні до утворення комплексних сполук з металами, які мають високу рухливість. Дані рентгеноструктурного аналізу свідчать про те, що сітка ароматичного вуглецю у ФК виражена вкрай слабко, у них переважають бічні радикали, що складаються з амінокислот і полісахаридів. Молекулярна маса ФК, за різними даними, змінюється від кількох сотень до кількох тисяч Да.

Гуміни являють собою сукупність міцно зв’язаних з мінеральною частиною ґрунту ГК і ФК. До їх складу входять також компоненти рослинних решток, що важко розкладаються мікроорганізмами: целюлоза, лігнін. Гуміни не розчиняються у жодному розчиннику, тому їх ще називають інертним гумусом. Відмінності у будові основних фракцій ГР впливають на їх поведінку у навколишньому середовищі.

ГК відіграють визначальну роль у багатьох геохімічних, біологічних та біохімічних процесах. Численні функції ГР у біосфері пов’язані як з їх молекулярним різноманіттям за складом та властивостям, так і з молекулярною масою.

У поверхневих водах ГР також відіграють ряд важливих функцій, підтримання яких дозволяє вважати їх одними з найважливіших чинників, що впливають на властивості води. ГР – це високореакційно-здатні і активні іонообмінні речовини, що утворюють міцні зв’язки з багатьма іонами і молекулами. Наявність великої кількості кислих функціональних груп надає ГР кислотних властивостей, що разом з вуглекислим газом значно підвищує агресивні властивості води.

Однак, якщо СО2 в основному спричиняє вивітрювання карбонатних порід, то гумусові кислоти сприяють руйнуванню вивержених алюмосилікатів.

Як було зазначено вище, ГР містять у своєму складі азотисті сполуки поліпептидного характеру. Частина їх зазнає гідролізу з наступною мінералізацією.

Тим самим ГР сприяють надходженню у водне середовище Nмінер. Наявність великої кількості ГР погіршує розвиток фітопланктону. Отримано ступеневу залежність між чисельністю фітопланктону та колірністю води [68]. Вважають, що це пов’язано з пригніченням фотосинтезу через колірність води та зі зв’язуванням біогенних елементів у недоступні форми.

Накопичені на цей час дані свідчать про виняткову роль ГР у зв’язуванні важких металів, радіоактивних елементів та органічних забруднювальних речовин. У численних роботах [9, 40, 41, 42, 89, 93, 95, 97, 98] показано, що це домінуючий ліганд у прісноводних екосистемах, що зв’язує токсиканти у стійкі комплексні сполуки. За ступенем закомплексованості ВМ розташовуються в наступній послідовності: Pb (94%) Cu (78%) Zn (74%) Cr (71%) Cd (71%) Mn (30%) [41, 42]. Найбільшу здатність до зв’язування з ГР виявляють ферум та купрум. Розчинений ферум (III) практично повністю перебуває у вигляді комплексних органічних сполук, причому до 70% його зв’язано з речовинами, молекулярна маса яких становить 1–5 кДа [9, 29, 89].

У складі ФК знайдено алкани, жирні кислоти, алкілфталати, які внаслідок взаємодії з ФК набувають розчинності та мігрують далі у воді. Серед фталатів Гідроекосистеми заповідних територій верхньої Прип’яті в умовах кліматичних змін знайдено етилгексилфталат, дибутилфталат, дициклогексилфталат, які є відходами промислових процесів [101, 102].

Наслідком комплексоутворення є важливі біосферні процеси. По-перше, комплексоутворення ВМ з ГР значно підвищує міграційну здатність металів порівняно з їх граничною розчинністю. За значень рН поверхневих вод більшість ВМ зазнавала б дії процесу гідролізу і поступово б виводилася із фази розчину.

Утворення комплексних сполук сприяє підтриманню розчиненого стану ВМ і забезпечує їх міграції з водним потоком. Це дозволило зробити висновок, що ГР сприяють геохімічному обігу важких металів у навколишньому середовищі [13, 21]. Накопичено також значну кількість робіт про зв’язування ГР органічних мікрополютантів [5, 18, 71, 73]. Зокрема, у роботі [71] показано, що ПАР зв’язуються переважно з ГР більшої молекулярної маси (понад 10–100 кДа).



Pages:     | 1 |   ...   | 11 | 12 || 14 | 15 |   ...   | 38 |
Похожие работы:

«Правила для авторів журналу “Вісник Харківського національного агарного університету. Серія – Біологія.” І. Профіль серії У журналі публікуються результати оригінальних досліджень з таких напрямів біологічних наук: фізіологія, біохімія, генетика і селекція рослин, біотехнологія, проблеми вивчення і збереження біорізноманіття, агроекологія.До публікації приймаються: – закінчені оригінальні роботи, ніде раніше не видані (статті обсягом до 0,75 друк. аркуша – 18 стор. машинопису, 30 рядків на...»

«Український державний лісотехнічний університет Література 1. Горшенин Н.М., Криницкий Г.Т., Савич И.П. Влияние трав'яного покрова вырубок на возобновление бука европейского и методы определения жизненности подроста// Лесоведение. – 1972, № 4. – С. 41-50.2. Работнов Т.А. Фитоценология. – М.: Изд-во МГУ, 1983. – 292 с.3. Бельков В.П. Некоторые закономерности развития живого покрова на вырубках// Докл. АН СССР. – Том 130. – М.: Изд-во АН СССР. – 1960. – С. 26-29. 4. Гроздов Б.В. Динамика покрова...»

«ЗБІРНИК НАУКОВИХ ПРАЦЬ №7/2011 р. УДК 620.95 Голуб Г.А. (Національний науковий центр “Інститут механізації та електрифікації сільського господарства” Національної академії аграрних наук України) ПРОБЛЕМИ ТЕХНІКО-ТЕХНОЛОГІЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕНЕРГЕТИЧНОЇ АВТОНОМНОСТІ АГРОЕКОСИСТЕМ Приведены научно-технические и экономические проблемы, которые касаются производства и использования биотоплив в агроэкосистемах и пути их решения. Scientific, technical and economic problems which touch a production...»

«УДК 330.101.5 Ю.М.Коваленко, канд. екон. наук Національний університет державної податкової служби України НЕФОРМАЛЬНІ НОРМИ ФІНАНСОВОГО СЕКТОРА ЕКОНОМІКИ: ЕКОНОМІЧНА МЕНТАЛЬНІСТЬ ТА ІНСТИТУЦІЙНА ДОВІРА Подано загальну характеристику впливовості неформальних (традиційних) норм на функціонування фінансового сектора економіки. Запропоновано розширення сфери економічних досліджень за рахунок залучення економічної ментальності й інституційної довіри. Показано модель етичної економічної людини. У...»

«Науковий вісник НЛТУ України. – 2010. Вип. 20.6 5. Дем'яненко М.Я. Державна підтримка як фактор забезпечення конкурентоспроможного аграрного виробництва / М.Я. Дем'яненко, Ф.В. Іванина // Економіка АПК. – 2009. – № 9. – С. 3-9.6. Державна цільова програма розвитку українського села на період до 2015 року // Економіка АПК. – 2007. – № 11. – С. 3-50.7. Діброва А.Д. Сучасне трактування сутності державного регулювання агарного сектора економіки / А.Д. Діброва // Економічна теорія. – 2007. – № 1. –...»

«МІЖРЕГІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА дисципліни “ОСНОВИ МЕНЕДЖМЕНТУ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я” (для бакалаврів, спеціалістів) Київ 2005 Підготовлено доктором біологічних наук, професором О. В. Баєвою Затверджено на засіданні кафедри менеджменту (протокол № 9 від 15.06.04) Схвалено Вченою радою Міжрегіональної Академії управління персоналом Баєва О. В. Навчальна програма дисципліни “Основи менеджменту охорони здоров’я” (для бакалаврів, спеціалістів). — К.: МАУП, 2005. — 22 с....»

«ЗЕМЛЕРОБСТВО УДК631.8:631.559 К.В. ПОЛІЩУК, науковий співробітник Інститут водних проблем і меліорації НААН E-mail: polishchuk.k@mail.ru ВПЛИВ УДОБРЕННЯ НА ВМІСТ ПОЖИВНИХ РЕЧОВИН У ГРУНТІ НА ПОСІВАХ КУКУРУДЗИ Представлені результати досліджень вмісту поживних речовин (азоту сполук, що гідролізуються, рухомих сполук фосфору, обмінного калію) за застосування біопрепарату біогран та різних систем удобрення на дерново-підзолистих ґрунтах Поліської зони. Ключові слова: біопрепарат, системи...»

«УДК 524.581.630.907.1 Доц. О.Т. Данчук, канд. с.-г. наук – Природний заповідник Розточчя; доц. І.М. Горбань, канд. біол. наук – ЛНУ ім. Івана Франка МОНІТОРИНГ СТАНУ ПРИРОДНИХ ЕКОСИСТЕМ УКРАЇНСЬКОГО РОЗТОЧЧЯ Наведено пріоритетні напрямки організації моніторингу в лісових екосистемах. Розглянуто питання оцінки стану біологічного різноманіття, визначення основних параметрів екосистем регіону Розточчя. Рекомендовано запровадити систему регіонального моніторингу досліджень процесів дефоліації....»

«Національний лісотехнічний університет України У процесі створення вуличних посадок вздовж автомобільних шляхів звичайно необхідно враховувати газостійкість деревних рослин. Згідно з [5], високий ступінь стійкості мають ільм, дуб північний, вільхи чорна та сіра, каркас, шелюга червона, спірея, лох вузьколистий, дещо нижчий серед хвойних: модрини: європейська, Сукачова, сибірська і японська, ялівець козацький, туя, тис, дуб звичайний, тополя канадська, ясен зелений, в'яз, верби сіра і козяча,...»

«1 Руйнування озонового шару Подивіться вгору: озоновий шар Автори: Клімент Мінджов, Iвелiна Ангелова, Леонід Фірсов Основна концепція Руйнування озонового шару становить істотну загрозу для здоров’я людей та інших живих істот на планеті. Тривалість 2-3 навчальні години Дата проведення Будь-яка Місце проведення Класна кімната Обладнання Bідеоколекція «Зеленого пакета» Навчальні предмети Природознавство, біологія, екологія, географія Цілі • Навести інформацію про проблеми, спричинені руйнуванням...»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2013 www.uk.x-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»