WWW.UK.X-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Книги, видання, автореферати

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:     | 1 |   ...   | 10 | 11 || 13 | 14 |   ...   | 38 |

«Hydroecosystems at the protected areas of Upper Pripyat in conditions of climate change BOOK · JANUARY 2013 DOI: 10.13140/RG.2.1.3715.9840 READS 29 AUTHORS, INCLUDING: O. Manturova ...»

-- [ Страница 12 ] --

Клімат відіграє визначальну роль у формуванні хімічного складу вод в умовах позитивного балансу вологи [15]. До основних кліматичних чинників відносять атмосферні опади та випаровування. Враховуючи, що коефіцієнт зволоження досліджуваної території перевищує 2,4, величина випаровування не впливатиме на хімічний склад вод регіону. Детальна кліматична характеристика надана у розділі 1, тому тут буде наголошено лише на особливостях, що стосуються хімічного складу води.

У межах НПП «Прип’ять – Стохід» щорічно випадає трохи більше 600 мм атмосферних опадів. Характер та інтенсивність випадіння зумовлює внутрішньорічний розподіл стоку, до основних фаз якого належать весняна повінь та тривала межень, яка переривається частими паводками.

Гідроекосистеми заповідних територій верхньої Прип’яті в умовах кліматичних змін Весняна повінь пов’язана з таненням снігового покриву, вологозапаси якого становлять 150–180 мм/рік. Основна частина опадів випадає у теплий період. Для басейну Прип’яті характерне формування рясних дощів, які охоплюють значні території. Це зумовлює формування паводків, що спостерігаються кожні 6–8 років [47]. Під час повені чи паводку витрати води різко збільшуються.

Підвищений об’єм водного стоку по-різному впливає на динаміку компонентів хімічного складу природних вод. Якщо зона аерації збіднена на певні компоненти, то випадіння (танення) атмосферних опадів призводить до розбавлення і, відповідно, зменшення їх концентрацій у руслових водах. У разі значної присутності компонентів у зоні інфільтрації, підвищений стік буде зумовлювати їх транспортування у напрямку похилу і, як результат, збільшення концентрації.

Так, мінералізація атмосферних опадів регіону незначна і коливається у межах 20–30 мг/дм3. За складом вони сульфатно-магнієві. У гумідному кліматі, що зумовив значну промитість ґрунтів, випадіння таких опадів призводить до значного зменшення мінералізації води.

Виконані нами розрахунки показали, що у 1998 році, який був найбільш багатоводним, у басейні р. Прип’ять всього було винесено 5 824,4 тис. тонн солей, серед яких 827,6 тис. тонн, або сьома частина, надійшла з атмосферними опадами. Це підтверджує той факт, що опади чинять не прямий, а опосередкований вплив на формування хімічного складу води. Вони у першу чергу формують водний стік, який транспортує хімічні компоненти.

Принциповою для формування хімічного складу води є генетична структура стоку, який поділяється на поверхневий, підповерхневий та глибоких ґрунтових горизонтів. За характером і швидкістю стікання від може бути класифікований на швидкий, поверхневий стік, та повільний – підповерхневий та глибоководний. Приклад розділення стоку за генетичною природою представлено на рис. 3.10. Глибоководний стік забезпечується підземними водами, які поширені у породах різного віку, і становить практично стабільну величину.

За складом це гідрокарбрнатно-кальцієві води з мінералізацією 400 мг/дм3.

Поверхневий стік (Wпов) прямо залежить від загального і описується рівнянням (R2 = 0,96):

Wпов, км3 = 0,1143 Wзаг, км3 – 4,8578 (3.4)

Підповерхневий зв’язаний із загальним стоком більш складною залежністю. У маловодні та середні за водністю роки він зростає прямо пропорційно загальному стоку, а у багатоводні роки збільшення загального стоку, навпаки, призводить до зменшення підповерхневого.

Домінування кожного з видів живлення річки зумовлює гідрохімічний режим та сезонні коливання показників хімічного cкладу.

За ред. В. Д. Романенка, С. О. Афанасьєва та В. І. Осадчого

3.10. Розподіл стоку р. Прип’ять (створ м. Мозир) за генетичними складовими (за [17] Температура води впливає на міжфазові переходи важкорозчинних речовин, передусім карбонату кальцію, добуток розчинності якого за t = 250С та P = 1 атм становить 3,310-9. Збільшення температури призводить до зменшення розчинності СаСО3. За дії інших чинників вплив температури на хімічний склад води практично не прослідковується.

3.3.4. Утворення боліт

Болотами вважаються ділянки суші з постійним або тимчасовим перезволоженням, що мають органічний шар відкладів різної потужності та вкриті вологофільною рослинністю.

Для утворення болота має відбутись поєднання низки необхідних умов:

1) позитивний баланс вологи. Стійкому болотоутворенню з акумуляцією органічної речовини сприяє відсутність різких контрастів у розподілі атмосферних опадів за сезонами, періодів активної мінералізації органічної речовини в умовах високої аерації та змиву продуктів трансформації. Температура та кількість опадів визначають високу біопродуктивність ландшафту, а для розвитку болотного процесу необхідно дотримання нерівності: кількість рослинного опаду маси мінералізованих форм за період. Для зони широколистяних лісів оцінки названих параметрів складають 55–70 ц/га у рік для опаду і 50–60 ц/га Гідроекосистеми заповідних територій верхньої Прип’яті в умовах кліматичних змін у рік для мінералізованих форм [14]. Це дає кількісне уявлення про масштабність концентрації органічної речовини і відображає потенційну здатність лісів до заболочування;

2) рівнинний рельєф. Максимальне згладжування диференціації атмосферних опадів за територією спостерігається лише на крупних рівнинах. Внаслідок високого розташування базису ерозії рівень ґрунтових вод знаходиться близько до поверхні і сприяє постійному перезволоженню суші. Уповільненість стоку через малий похил перешкоджає відведенню продуктів трансформації органічної речовини та сприяє низькій аерації глибших горизонтів.

Поєднання перелічених вище чинників спостерігається у Прип’ятському Поліссі, що створює умови для розвитку заболоченості території, ступінь якої досягає ~35%.

Серед болотних комплексів на території парку переважають низинні (за класифікацією K.Weber – евтрофні) болота, які розвиваються на понижених формах рельєфу, передусім на заплавах і надзаплавних терасах. Літологічно вони представлені осоковими, дерев’яно-осоковими торф’яниками різного ступеня розкладу і товщиною 2–5 м. Серед характерної болотної рослинності, крім осоки, також відзначаються осочники, хвощі, щавель, різнотрав’я. На заплавних стариках поширені рогіз, різні види осоки, очерет, латаття, рдесник. Ці рослини вимогливі до наявності достатньої кількості мінеральних компонентів, які забезпечуються живленням болота.

Болото являє собою умовно безстічну акумуляційну ділянку, до якої стікають поверхневі стоки з оточуючої території, надходять ґрунтові води та атмосферні опади і пил. За результатами досліджень [81], заплавні та заплавно-притерасні болота отримують мінеральне живлення в основному з поверхнево-стічними та паводковими водами. У [7, 8] також показано, що у низинних болотах Полісся основну частку живлення складає поверхневий стік. Для Поліських низинних боліт важливу роль у підвищенні мінералізації води відіграє мулистий матеріал, який осідає на поверхні болота [48]. Мінералізація таких боліт коливається у межах 100–300 мг/дм3, що забезпечує нормальний розвиток болота за низинним типом [16]. Торфи характеризуються підвищеною зольністю (9%), серед мінеральних речовин 2,4% припадає на гідроксиди Fe та Al. Досить висока зольність пояснюється періодичними затопленнями боліт під час розливів, що супроводжується додатковим відкладанням мінеральних речовин.

Безпосередніх досліджень болотних вод нами не проводилось, тому для їх характеристики залучили роботи інших авторів. Зокрема, у [48] показано середній хімічний склад вод низинних боліт Білорусі (табл. 3.7).

Домінуючою складовою болотних вод є органічна речовина, наявність якої визначає природну фільтруючу здатність болотних ценозів [76]. Про масштабність дії органічної речовини як геологічного чинника першої величини вперше було наголошено В. І. Вернадським.

За даними [48], середня величина окиснюваності вод низинних торфовищ Полісся становить 135 мгО/дм3, а їхня колірність досягає 4000 Сr-Co шкали. Для низинних торфів, які переважають на території басейну, характерний гранично високий вміст ГК (до 42%) (табл. 3.8) [25].

–  –  –

Гумусові речовини (ГР) за визначенням відомих дослідників гумусу – Д. С. Орлова [58, 59, 60], Ф. Стевенсона (F. Stevenson) [103], Г. Айкена (G. Aiken) [97] та ін. – це складні суміші стійких до біодеструкції високомолекулярних органічних сполук жовто-чорного кольору, які утворюються повсюдно (ґрунтах, торфі, водах, донних відкладах, сапропелі, бурому вугіллі) внаслідок процесу розкладання рослинних і тваринних залишків за дії мікроорганізмів та абіотичних чинників середовища. Цей процес, що є основною об’єднавчою ознакою ГР, називається гуміфікацією. М. М. Кононова [35] наголошувала на вирішальній ролі саме мікроорганізмів у цьому процесі.

Природа і механізм синтезу ГР відзначається великою складністю. Як відомо, гумус ґрунтів вивчається понад 200 років, але однозначного висновку щодо механізму його утворення ще не дійшли й дотепер. На сьогодні існує декілька теорій гуміфікації, серед яких найпоширенішими є деґрадаційна гіпотеза, Гідроекосистеми заповідних територій верхньої Прип’яті в умовах кліматичних змін що передбачає новоутворення ГР шляхом окиснення рослинних решток [3], та гіпотеза полімеризації мономерів, згідно якої спочатку відбувається розпад рослинних залишків до мономерів, а потім їх полімеризація і конденсація на поверхні глинистих мінералів [75]. Висловлено припущення про ймовірність одночасного протікання всіх механізмів гуміфікації [37, 102]. Досить поширеними є гіпотези про біосинтез ГР та клітинний автоліз [104].

В останні роки набуло розвитку уявлення про стохастичний характер гуміфікації, тобто вона не регулюється генетичним кодом, а відбувається спонтанно і залежить від багатьох абіотичних і біотичних параметрів. У результаті цього відбувається накопичення найстійкіших у зазначеній термодинамічній обстановці структур, які існують значно довше порівняно з лабільними речовинами. Стохастичний характер процесу призвів до того, що ГР, на відміну від індивідуальних речовин, не мають усталеного складу і являють собою складну суміш хімічних сполук. Як вважає Р. Тейт III [80], ГР не містять якоїсь однієї субодиниці, яка б повторювалася, а являють собою полімери, до складу яких входять різні ароматичні фрагменти. До інших фундаментальних властивостей гумусу відносять гетерогенність структурних елементів та полідисперсність. Незважаючи на змінний склад і нерегулярну будову, ГР, виділені із різних джерел, характеризуються загальним принципом молекулярної будови і близькими властивостями.



Pages:     | 1 |   ...   | 10 | 11 || 13 | 14 |   ...   | 38 |
Похожие работы:

«See discussions, stats, and author profiles for this publication at: https://www.researchgate.net/publication/273318302 Екоморфічний аналіз консорцій ґрунтових тварин BOOK · JANUARY 2009 DOI: 10.13140/RG.2.1.2029.7764 READS 1 AUTHOR: Alexander Zhukov Dnepropetrovsk National University 139 PUBLICATIONS 31 CITATIONS SEE PROFILE Available from: Alexander Zhukov Retrieved on: 10 April 2016 Екоморфічний аналіз консорцій ґрунтових тварин О. В. Жуков Екоморфічний аналіз консорцій ґрунтових тварин...»

«УДК 556.531.3/.4 + 53.072 Н.М.Мостова ОСОБЛИВОСТІ ТЕМПЕРАТУРНОГО І КИСНЕВОГО РЕЖИМІВ ВОДОЙМ В УМОВАХ ТЕПЛОВОГО НАВАНТАЖЕННЯ За матеріалами експериментальних і експедиційних досліджень на водоймі-охолоджувачі Запорізької АЕС і прилеглій акваторії Каховського водосховища досліджено особливості формування температурного і кисневого режимів водойм в умовах теплового навантаження та виявлено умови і чинники, що їх визначають. Вступ Температура води належить до найбільш універсальних екологічних...»

«МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ВНУТРІШНІХ СПРАВ ФАКУЛЬТЕТ № 2 НАВЧАЛЬНО–МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ для студентів 1–К–П курсу з підготовки фахівців освітньо–кваліфікаційного рівня «бакалавр» з галузі знань 0301 «Соціально–політичні науки» за спеціальністю «Психологія» (6.030102) факультету № 2 (термін навчання-5 років) на основі повної загальної середньої освіти на умовах договору з фізичними та юридичними особами Національної академії внутрішніх справ Київ – 2015 ББКХ Н156...»

«Випуск 173. Том 185 УДК 577.156; 612.015.349 Чорна В. І., Лянна О. Л., Бразалук О. З. ІНІЦІАЦІЯ АДАПТИВНОЇ ВІДПОВІДІ КЛІТИН ГОЛОВНОГО МОЗКУ НА ВПЛИВ НИЗЬКИХ ДОЗ ІОНІЗУЮЧОГО ВИПРОМІНЮВАННЯ Метою даної роботи було дослідження адаптивної відповіді клітин головного мозку на вплив низьких доз іонізуючого випромінювання, яку визначали за зміною активності лізосомного цистеїнового катепсину L у структурах головного мозку щурів. Показано, що дозова залежність активності катепсину L структур головного...»

«Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского Серия «Биология, химия». Том 26 (65). 2013. № 2. С. 67-74. УДК 577.151:54-38 ВПЛИВ НАВАНТАЖЕННЯ МАРГАНЦЕМ НА ВМІСТ МАКРОЕЛЕМЕНТІВ В ОРГАНАХ ЩУРІВ Коновалова О.О., Гончаренко О.В. Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна, Харків, Україна E-mail: valeolog@univer.kharkov.ua Створено реальну модель дослідження механізму розвитку марганцевого мікроелементозу на основі застосування підгострих доз хлориду...»

«НАУКОВИЙ ВІСНИК МЕЛІТОПОЛЬСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО ПЕДАГОГІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ УДК 378.6:371.32(54+57) Савчук П.Н. ОРГАНІЗАЦІЯ НАВЧАННЯ ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ ДИСЦИПЛІН ХІМІЇ І БІОЛОГІЇ В ПЕДАГОГІЧНОМУ КОЛЕДЖІ Постановка проблеми. В умовах сьогодення, як зазначається у Національній доктрині розвитку освіти України в ХХI столітті [2], виникла потреба в підготовці освічених, моральних, мобільних, конструктивних і практичних людей, здатних до співпраці. Виконання цього відповідального завдання підвищує...»

«ДИСКУСІЙНІ НОТАТКИ Микола Ткач В космічному оркестрі Підвладно все одній руці. Павло Тичина МУЗИКА МОВИ І МОВА МУЗИКИ Дискусійний відгук на наукову працю А. І. Іваницького „Історичний синтаксис фольклору. Проблеми походження, хронологізації та декодування народної музики”. – Вінниця: НОВА КНИГА, 2009. – 404 с. з нотами, фото, схемами, покажчиками. Тривалий час у науці склався і превалює принцип лінійного сприйняття й вивчення еволюції життя на Землі. Він же застосовується й до питання...»

«ЛІСІВНИЦТВО І АГРОЛІСОМЕЛІОРАЦІЯ Харків: УкрНДІЛГА, 2009. – Вип. 115 УДК 502.201 М. М. ПРИХОДЬКО * ЗАГРОЗИ БІОРІЗНОМАНІТТЮ НА ТЕРИТОРІЇ ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ ТА ШЛЯХИ ЇХ УСУНЕННЯ Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу Наведено оцінку загроз біорізноманіттю на території Івано-Франківської області. Розглянуті питання збереження й відтворення біотичної складової в антропогенних ландшафтах. К л ю ч о в і с л о в а : біорізноманіття, забруднення, фрагментація,...»

«Геніальні відкриття – це 99% праці та 1 % таланту Томас Едісон РІК, ЩО МИНАЄ. Через продовження воєнного конфлікту, стрімку інфляцію та гальмування довгоочікуваних реформ рік 2015 видався дуже складним для України загалом та для науково-освітньої галузі зокрема. Проте, незважаючи на всі негаразди та перешкоди, колектив кафедри біохімії та біотехнології намагався та продовжує професійно робити свою справу, а саме: проводити дослідження світового рівня, публікуватися у визнаних наукових виданнях...»

«Національний лісотехнічний університет України Література 1. Лех П., Сєрота З., Гриник Г. Фітопатологічний моніторинг як частина загальнодержавного біологічного моніторингу у Польщі: звіт за 2001 р.// Наук. вісник УкрДЛТУ: Зб. наук.-техн. праць. – Львів: УкрДЛТУ. – 2002, вип. 12.4. – С. 177-191.2. Новик В., Грузинка Ф., Стари Б. Атлас комах шкідників лісових порід. – Харків, 2004.3. Падій М.М. Лісова ентомологія. – К: УСГА, 1993. – 236 с.4. Станек В.Я. Иллюстрированная энциклопедия насекомых. –...»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2013 www.uk.x-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»