WWW.UK.X-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Книги, видання, автореферати

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:     | 1 |   ...   | 9 | 10 || 12 | 13 |   ...   | 38 |

«Hydroecosystems at the protected areas of Upper Pripyat in conditions of climate change BOOK · JANUARY 2013 DOI: 10.13140/RG.2.1.3715.9840 READS 29 AUTHORS, INCLUDING: O. Manturova ...»

-- [ Страница 11 ] --

наприкінці водопілля, коли річка вийшла на заплаву, у воді знаходиться максимальна кількість ГР, які споживають значну кількість кисню на своє окиснення. Температура води у літній період досягає високих показників, вналідок чого фізична розчинність газу різко зменшується. Фітопланктон у кольорових водах пригнічений. В цілому рівновага кисню зміщена у бік його витрачання, а процеси, що забезпечують постачання кисню, мінімізовані.

Із заболочених заплав у річкову мережу надходить значна кількість поживних речовин, які сприяють розвитку фітоценозів. Значна колірність води стримує вегетацію фітопланктону, в той час як малі похили русел та повільна течія створюють умови для закріплення вищої водної рослинності. Зарості останьої створюють значні перешкоди для вільної течі води і різко зменшують пропускну здатність русел. Внаслідок цього збагачені ГР весняні води тривалий час утримуються на заплаві, порушують кисневий режим і сприяють заболочуванню території.

У складі вбирного комплексу боліт, торфово-болотних і лучно-болотних ґрунтів переважає іон водню, що призводить до утворення вод з низьким рН та існування ГР у найбільш рухливій і агресивній формі кислоти. Внаслідок цього величина рН води у період водопілля може знижуватись до 6,0 одиниць. Склад гідробіонтів у поверхневих водах із заболоченими заплавами буде представлений видами, стійкими до кислих умов середовища.

Крім міграції біогенних елементів, ГР значною мірою відповідальні за перенос важких металів (ВМ), пестицидів та інших органічних екотоксикантів, контролюючи їх геохімічні потоки у навколишньому середовищі за рахунок збільшення міграційної здатності та наступний перерозподіл між різними ланками ландшафтів.

Збільшення мобільності ВМ визначається реакціями комплексоутворення з ГР, завдяки яким значно зменшується здатність ВМ до сорбції та осадження у вигляді продуктів гідролізу. Результати термодинамічних розрахунків комплексоутворювальної здатності ГР щодо феруму, купруму та нікелю показали, що у воді р. Прип’ять для зазначених металів характерний високий ступінь закомплексованості з ГР. Так, ферум практично на 100% міститься у складі розчинних гідроксофульватних комплексів складу 1 : 1 та 1 : 2. Утворення зазначених сполук зменшує його здатність до сорбції глинистими мінералами та сприяє зсуву рН його гідролізу у бік більш лужних величин.

Гідроекосистеми заповідних територій верхньої Прип’яті в умовах кліматичних змін Домінуючою формою міграції купруму є комплексні сполуки з ФК (CuФК0 та [Cu(OH)2ФК]2-), відносний вміст яких у слабкокислих та нейтральних водах варіює у межах 65–95% Cuрозч. Роль ГК в утворенні комплексних сполук купруму незначна. Збільшення концентрації ФК не чинить істотного впливу на ступінь закомплексованості досліджуваного металу. Це пояснюється тим, що для повного зв’язування купруму достатньо наявності у воді 1 мг/дм3 ФК.

Нікель зазнає значно меншого гідролізу порівняно з Cu та Fe за діапазону рН поверхневих вод. Помітна кількість його гідроксоформ спостерігається лише за рН 9,0. Середній вміст фульватних (NiФК0) та гідроксофульватних (Ni(OH) ФК-) комплексів нікелю у воді р. Прип’ять змінюється у межах відповідно 22–54 та 30–94%. Збільшення концентрації ФК до 30–50 мг/дм3 приводить до значного збільшення частки його сполук з цими речовинами.

Отже, незважаючи на підвищений вміст ВМ, поверхневі води національного парку «Прип’ять – Стохід» мають значну буферну ємність по відношенню до них.

ГК відіграють визначальну роль у багатьох геохімічних, біологічних та біохімічних процесах. Численні функції ГР у біосфері пов’язані як з їх молекулярним різноманіттям за складом та властивостям, так і з молекулярною масою.

Основні біосферні функції ГР сформульовані у роботах видатного радянського дослідника гумусу Д. С. Орлова. Серед найважливіших він відзначав [58–60]:

• акумулятивну, що полягає у накопиченні хімічних елементів і енергії у доступній для рослин формі. Упродовж тривалого часу свого існування ГР поступово віддають їх рослинами, тим самим забезпечуючи безперервність відновлення біоматерії;

• транспортну, що забезпечує формування у ґрунтах та водному середовищі геохімічних потоків мінеральних і органічних речовин за рахунок утворення легкорозчинних стійких комплексів з катіонами металів та гідроксидами;

• регуляторну, яка забезпечує регулювання реакцій іонного обміну між твердими і рідкими фазами, вплив на кислотно-основні та окисновідновні умови, зміну розчинності мінеральних компонентів;

• протекторну, яка полягає в утворенні малорозчинних чи важкодисоційованих сполук токсичних елементів у забруднених середовищах. ГР здатні зв’язувати радіонукліди та ВМ, руйнувати пестициди після закінчення строку їх дії. Екологічним наслідком цього процесу є зміна форми існування та міграційної здатності елементів, зменшення токсичності та біодоступності;

• фізіологічну, що зумовлює стимулюючий вплив на розвиток рослин, збільшує їх стійкість до хвороб, засухи, перезволоження, підвищених доз солей азоту у ґрунті.

Природний комплекс НПП «Прип’ять – Стохід» сформувався під впливом ландшафтоутворюючих чинників, властивих фізико-географічній зоні мішаних лісів, яка у межах України представлена Поліською провінцією. У західній частині цієї провінції виділяється область Волинського Полісся, у межах якої розташований парк.

До основних ландшафтних особливостей зазначеної області відносять [49]:

– поширення осадових крейдових відкладів, перекритих різними видами відкладів четвертинного віку мінливої потужності;

– поширення флювіогляціальних, алювіальних, біогенних форм рельєфу;

– позитивний баланс вологи;

– малий похил річок – 0,05–0,09 м/км для Прип’яті та 0,11 м/км для Стоходу;

– високий ступінь заболоченості;

– домінування серед ґрунтів болотних, торфово-болотних і лучно-болотних відміни із зольністю 6–45%.

Вплив кожного з перелічених чинників розглядався нами з позицій формування структурно-функціональних характеристик гідрохімічної системи Волинського Полісся.

3.3.1. Гірські породи

Гірські породи та мінерали, які поширені у літолого-мінералогічному комплексі річкових басейнів, здійснюють безпосередній вплив на формування хімічного складу вод, особливо ґрунтових. Внаслідок їх контакту із природними водами останні збагачуються різноманітними елементами.

У геологічному профілі досліджуваного регіону виділяються відклади мезозою та кайнозою. Перші з них відносять до періоду верхньої крейди і літологічно представлені писальною крейдою та мергелями. Залягають крейдяні відклади на глибині 8–20 м, їхня потужність коливається в межах 2–8 м. Крейда належить до осадових порід, які є основним джерелом розчинених у воді солей.

За хімічним складом вона на 99% складається з СаСО3. Мергель складений карбонатами на 50–75%.

Розчинення карбонатних мінералів у відкритій до СО2 системі відбувається за схемою:

СаСО3+Н2О+СО2 Са2++2НСО3-. (3.2) Гідроекосистеми заповідних територій верхньої Прип’яті в умовах кліматичних змін Вказана рівновага має зворотній характер. Підтримання у розчині відповідного вмісту НСО3- забезпечується рівноважною концентрацією СО2. У водах гумідної зони внаслідок процесів окиснення органічної речовини вміст СО2 СО2рівнов, що спричиняє інтенсивне розчинення карбонатних порід. У таких водах aCa : aCO ДР СаСО3. Умови насичення вод СаСО3 спостерігаються за вмісту НСО3 2+ 32

–  –  –

Здатність до вивітрювання зумовлює поширення на карбонатних породах карсту, який розповсюджений у верхів’ях Прип’яті та басейнах її правих приток, у тому числі р. Стохід.

Вищезазначене свідчить, що в районах поширення карбонатних порід можуть утворюватись лише прісні води гідрокарбонатно-кальцієвого складу з мінералізацією не більше 1000 мг/дм3.

Крейдяні відклади мезозою перекриті породами кайнозою четвертинного віку, серед яких значного розповсюдження набули флювіогляціальні продукти часів відступу дніпровського льодовика. У їхньому складі переважають дрібнозернисті піски. Сучасні геологічні утворення післяльодовикового часу представлені частково замуленими алювіальними пісками, супісками, які залягають на заплавах, а також болотними відкладами, поширеними на понижених ділянках заплав. Повсюдно розповсюджені алювіальні відклади у вигляді перешарувань різнозернистих пісків і супісків потужністю до 1,5 м.

Піщані відклади інертні щодо контактуючого з ними розчину. Їхньою важливою особливістю є висока фільтраційна здатність, внаслідок чого атмосферні опади можуть легко проникати на глибину і досягати місцевого водотривкого горизонту. Про роль болотних відкладів буде сказано нижче.

3.3.2. Рельєф

Рельєф Поліської низовини плаский, головну роль відіграють річкові долини, зандрові, моренно-зандрові і моренні рівнини, денудаційні форми на корінних відкладах. З півночі і півдня Поліська низовина обмежена височинами, з яких до р. Прип’ять стікається значна кількість приток. Такий вид рельєфу поряд з іншими чинниками зумовлює розвиток заболоченості.

Алювіальні форми представлені заплавою та надзаплавними терасами.

Перша разом із заплавою займає осьову частину долини і має висоту 3–5 м, друга розташована на 5–10 м вище урізу річки [49], третя піднята на 10–20 м. Згідно [22] у долині річки простежується одна надзаплавна тераса і заплава з двома рівнями.

За ред. В. Д. Романенка, С. О. Афанасьєва та В. І. Осадчого Під час весняної повені заплава заливається водою, яка не сходить упродовж 70–180 днів і сприяє розвитку процесів заболочування. На заплавах та надзаплавних терасах поширені болотні, торфово-болотні та лучно-болотні ґрунти, вкриті лучною, болотною та чагарниковою рослинністю.

У алювіальних відкладах річок містяться ґрунтові води, які мають вільну поверхню рівня і потужність у межах 0,5–7,0 м. Вони утворюють єдиний водоносний комплекс з першою надзаплавною терасою. Також сформовані водоносні комплекси в алювіальних відкладах других та третіх надзаплавних терас середнього неоплейстоцену. Водоносні горизонти представлені пісками та супісками.

Відсутність регіональних водотривів призвела до гідравлічного зв’язку підземних вод і визначила їх вільне надходження у контактуючі товщі порід, що, у свою чергу, зумовлює значну частку підземного живлення річок. Зазначений фактор відіграє значущу роль у формуванні хімічного складу поверхневих вод.

Умови водообміну значною мірою визначають верхньокрейдові відклади.

Дзеркало ґрунтових вод знижується у напрямку долини р. Прип’ять відповідно до ухилу водозбору. Рельєф поверхні знижується швидше за дзеркало ґрунтових вод, тому глибини їхнього залягання зменшуються від периферії до центральної частини. Рух ґрунтових вод направлений до русла, яке є основною природною дреною. У живленні річок беруть участь три основні горизонти болотних, алювіальних та верхньокрейдових відкладів.

Формування ґрунтових вод у четвертинних алювіальних відкладах за інтенсивного водообміну й доброї промитості порід зумовило їх низьку мінералізацію (~300 мг/дм3) та гідрокарбонатно-кальцієвий склад [15]. Води, що охоплюють товщу відкладів крейди, також мають гідрокарбонатно-кальцієвий склад, але їх мінералізація вища і в середньому становить 436 мг/дм3. Хімічний склад болотних вод буде охарактеризований нижче.

3.3.3. Клімат



Pages:     | 1 |   ...   | 9 | 10 || 12 | 13 |   ...   | 38 |
Похожие работы:

«Національний лісотехнічний університет України 5. ІНФОРМАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ ГАЛУЗІ УДК 517.9:577.4:303.101 Доц. В.М. Онишкевич, канд. фіз.-мат. наук; доц. В.З. Холявка, канд. екон. наук; студ. Х.О. Гапаляк – НЛТУ України, м. Львів МАТЕМАТИЧНЕ МОДЕЛЮВАННЯ ЕКОЛОГІЧНИХ ПРОЦЕСІВ ЗА ДОПОМОГОЮ СИСТЕМ ЛІНІЙНИХ ДИФЕРЕНЦІАЛЬНИХ РІВНЯНЬ Зроблено спробу математичного опису взаємодії кількох біологічних змінних в екосистемі. Для цього запропоновано використати систему лінійних диференціальних рівнянь першого...»

«78 ЛІТЕРАТУРА 1. Скальный А.В. Химические элементы в физиологии и экологии человека / Скальный А.В. – М.: Оникс 21 век, 2004. – 216с.2. Хімічні елементи і речовини в організмі у нормі та в патології: укр.-рос.довідник / Ф.О. Чмиленко, Т.С.Чмиленко, Ю.С. Сапа та ін. – Д.: Вид-во Дніпропетр. ун-ту, 2006. – 216с.3. Tudor R. Zinc in health and chronic disease / R.Tudor, P.D.Zaleski, R.N.Ratnaike // J.Nutr. Health Aging. – 2005. – Vol. 9, №1. – P.45-51. 4. Кравців Р.Й. Цинк як модулятор імунної...»

«УДК 611.01:001.4 Тетяна Король, Соломія Бичкова, Володимир Манько Львівський національний університет імені Івана Франка СУЧАСНА УКРАЇНСЬКА АНАТОМІЧНА ТЕРМІНОЛОГІЯ В ПРОФЕСІЙНІЙ ОСВІТІ ТА ПРАКТИЦІ © Король Т. В., Бичкова С. В., Манько В. В., 2012 Статтю присвячено проблематиці вживання анатомічних термінів у сучасній українській науковій практиці. Автори висвітлюють суть проблеми через аналіз літературних джерел та формулюють власне бачення важливості дотримання міжнародного й національного...»

«Національний лісотехнічний університет України 15. Юглічек Л.С. Нарис рослинності східної частини Малого Полісся// Наукові записки Тернопільського державного педагогічного ун-ту ім. В. Гнатюка. Серія: Біологія, 2002, № 2 (17). – С. 30-36.16. Юглічек Л.С. Нові місцезнаходження рідкісних гігрофітних видів у східній частині Малого Полісся// Укр. ботан. журн, 2001, т.58., № 1. – С. 40-47.17. Юглічек Л.С. Раритетна компонента флори східної частини Малого Полісся// Зб. праць Всеукраїнська науково –...»

«Технічні науки  придатна для ефективного врахування її в процесі проектування взуття і сприяє забезпеченню високої якості і оперативності впровадження нового асортименту. Висновки Проведений аналіз анатомії, морфологічних і функціональних характеристик будови стоп дозволяє раціонально проектувати ДВВ та суттєво підвищити якість та споживчі властивості взуття. Література 1. Бегняк В. І. Основи конструювання і проектування виробів із шкіри: Навч. посібник. – Хмельницький, 2002. – 260 с. 2....»

«УДК 001.8.641.1.002.2 Шифр роботи 15-08-10 Б № держреєстрації 0107U010138 Міністерство освіти і науки України Харківський державний університет харчування та торгівлі Кафедра гігієни харчування та мікробіології 61051, м. Харків-51, вул. Клочківська, 333; тел. (057) 349-45-62 ЗАТВЕРДЖУЮ Ректор ХДУХТ д-р. техн. наук, проф. _О.І. Черевко (підпис) (ініціали, прізвище) «» 2010 р. ЗВІТ ПРО НАУКОВО-ДОСЛІДНУ РОБОТУ «НАУКОВІ ОСНОВИ СИСТЕМНОГО ВИКОРИСТАННЯ ПРОДУКТІВ ОЗДОРОВЧОЇ ДІЇ ДЛЯ РІЗНИХ ВЕРСТВ...»

«Збірник матеріалів ІІ-го Всеукраїнського з’їзду екологів з міжнародною участю УДК 634.0232+502.7 Зверковський В.М., Грицан Ю.І., Котович О.В., Романова Н.В., Карась О.Г. (Україна, Дніпропетровськ) ВІДНОВЛЕННЯ ЕКОСИСТЕМ Високі темпи господарського освоєння територій, у тому числі і Західного Донбасу, супроводжуються техногенною трансформацією природного середовища. Комплекс негативних змін довкілля немає аналогів у вітчизняній практиці. Наші дослідження спрямовані на розробку принципів...»

«Науковий вісник, 2003, вип. 13.3 УДК 630* 182.21 Проф. В.І. Парпан, д-р біол. наук; мол. наук. співроб. Р.М. Вітер; мол. наук. співроб. Т.В. Парпан –УкрНДІгірліс; Я.П. Целень – об'єднання Львівліс ЕКОЛОГІЧНА CУКЦЕСІЯ ТРАВ'ЯНОГО ВКРИТТЯ НА ЗРУБАХ В РІВНИННИХ БУКОВИХ ЛІСАХ УКРАЇНИ Наведено систематичну і еколого-біологічну структуру трав'яного вкриття зрубів букових лісів Українського Опілля. Виділено і охарактеризовано етапи і стадії сукцесій та проаналізовано динаміку різних екологічних груп...»

«УДК 524.581.630.907.1 Доц. О.Т. Данчук, канд. с.-г. наук – Природний заповідник Розточчя; доц. І.М. Горбань, канд. біол. наук – ЛНУ ім. Івана Франка МОНІТОРИНГ СТАНУ ПРИРОДНИХ ЕКОСИСТЕМ УКРАЇНСЬКОГО РОЗТОЧЧЯ Наведено пріоритетні напрямки організації моніторингу в лісових екосистемах. Розглянуто питання оцінки стану біологічного різноманіття, визначення основних параметрів екосистем регіону Розточчя. Рекомендовано запровадити систему регіонального моніторингу досліджень процесів дефоліації....»

«ЕКОНОМІЧНІ ТА ЕКОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ БІОЕНЕРГЕТИКИ (ВИРОБНИЦТВА БІОПАЛИВА) УДК 620.92:330.3 РОЗВИТОК РИНКУ БІОПАЛИВА – ЯК ФАКТОР ЕКОНОМІЧНОГО ЗРОСТАННЯ СЕЛА Денисюк В.О., Іонаш І.В., Юрчук Н.П. Вінницький національний аграрний університет Висвітлено основні проблеми розвитку ринку біопалива в сільському господарстві та їх вплив на розвиток села. Обґрунтовано використання біопалива як альтернативного джерела енергії. Освещены основные проблемы развития рынка биотоплива в сельском хозяйстве и их...»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2013 www.uk.x-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»