WWW.UK.X-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Книги, видання, автореферати

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:     | 1 |   ...   | 8 | 9 || 11 | 12 |   ...   | 38 |

«Hydroecosystems at the protected areas of Upper Pripyat in conditions of climate change BOOK · JANUARY 2013 DOI: 10.13140/RG.2.1.3715.9840 READS 29 AUTHORS, INCLUDING: O. Manturova ...»

-- [ Страница 10 ] --

Гідрохімічний режим річок басейну р. Прип’ять визначається зміною домінуючого типу живлення і за характером внутрішньорічного розподілу належить до Східно-Європейського типу. Для таких річок характерні помірні коливання мінералізації і витрат води упродовж року з високим і тривалим водопіллям [2, 54]. Під час водопілля спостерігається зростання водного стоку, тоді як концентрації головних іонів та мінералізації води зменшуються внаслідок розбавлення руслових вод маломінералізованими атмосферними опадами. Для кривої і= f (Q) характерна ступенева залежність, на яку суттєво впливає високий ступінь заболоченості [84]. При цьому більш низькі значення мінералізації спостерігаються на підйомі водопілля порівняно з його спадом. Така особливість пояснюється станом карбонатної рівноваги і проявляється у зниженні відносної частки іонів HCO3-, обумовленому збільшенням вмісту іонів водню через надходження органічних речовин із заболочених водозборів. Сезонні відмінності мінералізації та вмісту головних іонів у воді р. Прип’ять представлено у табл. 3.3.

–  –  –

Значної мінливості вмісту головних іонів і мінералізації води за довжиною р. Прип’ять не виявлено. Можна лише зазначити незначне локальне зменшення мінералізації води нижче впадіння меліоративного дренажного каналу та р. Цир, передусім за рахунок гідрокарбонатів і кальцію (рис. 3.8).

Біогенні елементи (БЕ), до яких відносять мінеральні сполуки азоту, фосфору та кремнію, з одного боку, своїм утворенням пов’язані з життєдіяльністю гідробіонтів, а з іншого – визначають біопродуктивність водних екосистем. Ця функція БЕ прямо відображається у їхній англійській назві – nutrients, тобто Гідроекосистеми заповідних територій верхньої Прип’яті в умовах кліматичних змін поживні речовини. Нестача БЕ призводить до пригнічення біопродуктивності водних об’єктів, а надлишок може викликати її неконтрольоване зростання, наслідком чого є евтрофікація і різке погіршення якості води [2, 46].

Результати дослідження вмісту БЕ у водних об’єктах національного парку наведено у табл. 3.4.

–  –  –

За ред. В. Д. Романенка, С. О. Афанасьєва та В. І. Осадчого За матеріалами системи державного моніторингу гідрометслужби, упродовж 2000–2012 рр. середній вміст амонійної, нітритної і нітратної форм азоту у воді р. Стохід (смт Любешів) становив відповідно 0,77, 0,03, 0,18 мгN/дм3, фосфору мінерального – 0,03 мгР/дм3, тобто отримані нами дані експедиційних досліджень співпадають з результатами багаторічних спостережень. У роботах [4, 55], що характеризують умови 60-х років минулого сторіччя, для р. Прип’ять вказані такі межі коливань: NH4+ – 0,1–1,2 мгN/дм3, NO2- – 0–0,05 і NO3- – 0–0,8 мгN/дм3. Вміст фосфатних іонів – від нуля до 0,14 мг/ дм3.

Згідно з сучасними дослідженнями [56], межі коливань NH4+ у воді р. Прип’ять становили 0,2–0,62 мгN/дм3, NO2- – 0–0,15 мгN/дм3, NO3- – 0,016–0,07 мгN/дм3. Для води р. Стохід зазначені параметри варіювали у межах відповідно 0,25–0,53, 0–0,04 мгN/дм3 і 0,016–0,07 мгN/дм3.

Підвищений вміст сполук азоту у водах річок басейну р. Прип’ять відзначався історично. Це пов’язано з накопиченням БЕ за рахунок мінералізації органічних речовин, які утворюються у болотах. Низький окисно-відновний потенціал болотних ландшафтів сприяє відновленню азоту і його міграції переважно в амонійній формі. Внаслідок цього у воді річок із заболоченими водозборами спостерігається підвищений регіональний фон вмісту БЕ.

Найбільший вміст сполук азоту спостерігався під час зимової межені, що пов’язано з мінералізацією органічних речовин на фоні незначного споживання біогенних елементів [4]. Навесні, у період водопілля високі концентрації БЕ забезпечується їх вимиванням з боліт. Лише по мірі прогрівання води річок і активізації біологічних процесів концентрація мінеральних сполук азоту і фосфору знижуються і досягають мінімуму у періоди максимальних показників біомаси фітопланктону. За даними наших експедиційних досліджень, вміст БЕ був більшим на початку літа, а під кінець вегетаційного періоду значно знизився (табл. 3.5). Значне споживання БЕ гідробіонтами може бути проілюстроване результатами вимірювання їх концентрації у воді р. Прип’ять поблизу с. Люб’язь у заростях різака (рис. 3.9).

–  –  –

Найважливішою особливістю басейну р. Прип’ять є підвищений по відношенню до лісової фізико-географічної зони регіональний фон органічних речовин, який супроводжується високою колірністю води. Цей факт пов’язаний з вимиванням жовто-коричневих речовин гумусового походження із заболочених Гідроекосистеми заповідних територій верхньої Прип’яті в умовах кліматичних змін територій. Колірність болотних вод зазвичай досягає максимальних значень, характерних для природних об’єктів, і в окремі періоди може досягати 300–4000 Pt-Co шкали (табл. 3.6).

–  –  –

За ред. В. Д. Романенка, С. О. Афанасьєва та В. І. Осадчого Отримані результати співвідносяться з тими, що характеризували окиснюваність води у 60-х роках ХХ ст. (ПО – 8–26 мгО/дм3, БО – 25–60 мгО/дм3) [4].

Співвідношення показників окиснюваності води, отриманих за різними індексами (ПО/БО), використовують для характеристики природи органічних речовин.

У випадку, коли ПО/БО перевищує 37%, серед органічних речовин домінують гумусові кислоти, за умови ПО/БО 37% переважають лабільні органічні речовини [78]. Для вод р. Прип’ять цей показник у період проведення досліджень у середньому становив 62%, що підтверджує переважну роль гумусових кислот у формуванні стоку органічних речовин. У складі останніх вивчали вміст двох основних фракцій: гумінових кислот (ГК), які розчиняються у лужному середовищі і нерозчинні у кислому, та фульвокислот (ФК), які розчинні за всього діапазону рН поверхневих вод.

Гумусові кислоти активно поглинають хвилі нижньої (голубої) ділянки видимого спектру та ультрафіолетової радіації, що визначає їх жовте забарвлення [52]. Найбільшу здатність до поглинання світла проявляють ГК, що забарвлені у темно-коричневий або чорний колір і характеризуються високою біологічною стійкістю [28, 92].

Забарвлення гумусових речовин (ГР) має подвійну природу: на 40–60% воно зумовлене ароматичними структурними одиницями, а інша частина пов’язана із порівняно нестійкими подвійними зв’язками хромофорних функціональних груп (азогрупою, азометиновою, карбоїміновою, нітро- та нітрозогрупою) [27].

Кислотні групи, більш властиві для ФК, не впливають на світлопоглинання ГР.

Встановлено залежність селективності поглинання світла від трофності водного об’єкта [89]. Так, в прозорих оліготрофних водах домінує ділянка спектра з довжиною хвилі до 500 нм (синя частина), у слабко забарвлені мезотрофні проникає світло з довжиною хвилі 500–600 нм, що відповідає зеленій частині спектра. У сильнозабарвлених евтрофних водах переважає світло з довжиною хвилі 600–750 нм (жовто-червона частина спектра).

Забарвлення води належить до фізичних показників і полягає у зміні спектрального складу видимого світла, інтенсивність якого характеризують за допомогою показника колірності. З огляду на вищезазначений прямий зв’язок між останньою і ГР, одним із способів кількісної оцінки їх вмісту є встановлення колірності води. За результатами експедиційних досліджень колірність води верхньої Прип’яті у середньому становила 720 Cr–Co шкали (далі 0) за меж коливання 27–1370. У водах р. Цир та р. Стохід цей показник досягав у середньому 92 та 1130. За результатами, отриманими на початку 60-х років ХХ ст. [4], колірність води становила 10–1400 за водності близької до 50-ти % забезпеченості.

Нами експериментально встановлено [62], що у діапазоні концентрацій, характерних для природних поверхневих вод, колірність 1 мг ФК коливається у межах 4–60 і у середньому становить 50 шкали, що підтверджується даними, отриманим для витоку р. Москви. Враховуючи те, що вміст ГК у поверхнеГідроекосистеми заповідних територій верхньої Прип’яті в умовах кліматичних змін вих водах незначний, а у складі ГР переважають добре розчинні ФК, зроблено висновок, що колірність поверхневих вод визначається саме менш забарвленими ФК [62].

Оптичні властивості ГР не є сталою характеристикою і значною мірою залежать від фізико-хімічних умов водного середовища. Нами експериментально встановлено, що оптична густина розчинів ФК та ГК лінійно зростає у діапазоні рН від 2 до 12 [62]. При зниженні величини рН колірність зменшується, а при підвищенні – забарвлення ставало інтенсивнішим. Вплив рН на спектри поглинання ГР пов’язаний із присутністю в молекулах іоногенних електрон-донорних груп [27, 28].

Спектральні характеристики ГР також залежать від їх концентрації у воді.

Лінійна залежність зазначених параметрів спостерігається у межах концентрацій, властивих природним водам, – ГК –1–10 мг/дм3 і ФК – 1–100 мг/дм3.

Це пов’язано з такою важливою властивістю ГР, як структурна нестійкість, і їх схильністю до асоціації через утворення водневих зв’язків [75, 101].

Висока колірність води має надзвичайно вагомий екологічний наслідок, що полягає в уповільненні розвитку фітопланктону за рахунок зменшення фотичного шару води. Цей факт було підтверджено нами на підставі спеціальних досліджень, виконаних на окремих об’єктах басейну Дніпра [68, 69].

Внутрішньорічний розподіл значень колірності води має яскраво виражений сезонний характер. Навесні вона значно збільшується і досягає найбільших за рік значень внаслідок вимивання забарвлених органічних сполук із підстильної поверхні. Найменші значення спостерігаються під час осінньо-зимової межені, коли річка переходить на підземне живлення. У багатоводні роки сезонні відмінності згладжуються.

Колірність води непрямо характеризує вміст у воді забарвлених ГР, які переважають у складі органічних сполук природних вод. Визначення концентрації ГР показало, що не зважаючи на погану розчинність ГК, їхній середній вміст у водах верхньої Прип’яті досить істотний – 1,7 мг/дм3, а вміст добре розчинних ФК у середньому досягав 23,9 мг/дм3. Співвідношення СГК:СФК досить широке і у середньому становило 1 : 9. Аналогічне значення (ФК : ГК = 10 : 1) відзначено для вод Полісся у роботі [4].

Згідно [39] межі коливання концентрацій гумусових кислот у річкових водах зони широколистяних лісів становлять для ГК 0,07–0,35 мг С/дм3, що складає близько 0,13–0,65 мг/дм3 ГК; для ФК – 0,93–2,98 мг С/дм3 (близько 2,33–7,45 мг/дм3). Результати наших натурних досліджень показали, що концентрація ГР у водах парку «Прип’ять – Стохід» змінювалась у широкому діапазоні і значно перевищувала значення, характерні для цієї географічної зони (див. табл. 3.6), що пояснюється високою заболоченістю водозбору. Сезонні закономірності вмісту ГР аналогічні колірності води. У багатоводні періоди болота накопичують поверхневий стік, який, насичуючись органічними речовинами, поступово стікає у напрямку основних дрен – річкових русел [12].

За ред. В. Д. Романенка, С. О. Афанасьєва та В. І. Осадчого Високий вміст ГР є найбільш характерною рисою поверхневих вод національного парку, як і Полісся у цілому, і визначає структурно-функціональні характеристики їх гідрохімічної системи. Як зазначалося вище, забарвлення, якого надають воді ГР, спричиняє збіднення фітопланктону. Недостатній розвиток останнього призводить до виникнення явищ задухи як у зимовий, так і в літній період. Взимку річки вкриваються кригою, що слугує своєрідним екраном і унеможливлює інвазію з атмосфери. У цей період баланс кисню зміщується у бік витратної частини. Він активно витрачається на окиснення ГР, а його втрати не компенсуються за рахунок інших процесів.

Літні задухи пов’язані з наступним:



Pages:     | 1 |   ...   | 8 | 9 || 11 | 12 |   ...   | 38 |
Похожие работы:

«УДК 346.54+351.824.11 О.Ю. Трач Національний університет “Львівська політехніка” РЕГУЛЮВАННЯ ВИРОБНИЦТВА І СПОЖИВАННЯ ЕНЕРГЕТИЧНИХ РЕСУРСІВ В УКРАЇНІ © Трач О.Ю., 2012 Проланалізовано основні закони України, постанови Кабінету Міністрів України та постанови Національної комісії регулювання електроенергетики України, що стосуються регулювання ринку енергетики в державі. Наведено основні пільги, що стосуються енергозбереження в Україні та основні пільги щодо енергозбереження в Європі. Наведено...»

«С.А. Вдовенко Вирощування їстівних грибів УДК 635.82:635-1/-2 ББК 42.349я73 В 25 Рецензенти: Петриченко В.Ф. доктор сільськогосподарських наук, професор, членкореспондент НААН України, директор Інституту кормів НААН України Підпалий І.Ф. д.с.-г. н., професор, завідувач кафедри кормовиробництва, луківництва та сільськогосподарської меліорації Вінницького національного аграрного університету Рекомендовано до друку Вченою радою Вінницького національного аграрного університету (протокол № 11 від 23...»

«УДК 636 Денисюк П.В., кандидат біологічних наук Інститут свинарства ім. О.В. Квасницького УААН БІОРИТМИ У ТВАРИННИЦТВІ У статті обґрунтовується необхідність підтримання біоритмічної життєдіяльності теплокровних організмів, яке дасть змогу покращити їх здоров’я, підвищити репродуктивний потенціал та продуктивність. Пропонується відповідний спосіб, яким можна цього досягти цієї мети, а саме за допомогою осциляторних прийомів утримання та годівлі. Постановка проблеми. Організація життєдіяльності...»

«УКРАЇНСЬКА АКАДЕМІЯ АГРАРНИХ НАУК ДЕРЖАВНИЙ НІКІТСЬКИЙ БОТАНІЧНИЙ САД МОЙСІЄНКО Іван Іванович УДК 582.998 (477.72) УРБАНОФЛОРА ХЕРСОНА 03.00.05 ботаніка Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук Ялта 1999 Дисертацією є рукопис. Робота виконана в Херсонському державному педагогічному університеті Міністерства освіти. Науковий керівник: доктор біологічних наук, професор Бойко Михайло Федосійович, Херсонський державний педагогічний університет, завідувач...»

«УДК 591.5:598.296.1 Я.І. Капелюх – Природний заповідник Медобори ОСОБЛИВОСТІ БІОТОПІЧНОГО РОЗПОДІЛУ ДРОЗДА СПІВОЧОГО (TURDUS PHYLOMELOS BR.) У ЗАПОВІДНИКУ МЕДОБОРИ ТА ЙОГО ОКОЛИЦЯХ Розглянуто особливості біотопічного розподілу дрозда співочого (Turdus phylomelos Br.) у заповіднику Медобори та його околицях. Ya.I. Kapeliukh – Natural Reserve Medobory The peculiarities of Turdus phylomelos Br. biotopic distribution in the natural reserve Medobory and its outskirts The article deals with the...»

«УДК 631.51:631.81.86:633/635.358 Ф.С.Галиш, кандидат сільськогосподарських наук ХМЕЛЬНИЦЬКА ДСГДС ВПЛИВ СИСТЕМ ОСНОВНОГО ОБРОБІТКУ ҐРУНТУ Й УДОБРЕННЯ НА ПРОДУКТИВНІСТЬ ГОРОХУ Зернобобові культури, зокрема горох розглядаються в Україні, передусім, як джерело високоякісного білка у харчуванні людей та годівлі тваринництва. Крім того, горох є важливим поліпшувачем грунту. За рахунок зв’язування азоту повітря він вносить на кожний гектар посіву 100 150 кг азоту (д.р.), що еквівалентно 300 400 кг...»

«НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМИЯ НАУК УКРАЇНИ ІНСТИТУТ ЗООЛОГІЇ ІМ. І.І. ШМАЛЬГАУЗЕНА Ростовська Ольга Вікторівна УДК 597.851:575.17(477) ГЕОГРАФІЧНІ ЗАКОНОМІРНОСТІ ЗМІН СТРУКТУРИ ПОСЕЛЕНЬ ГІБРИДНИХ ЗЕЛЕНИХ ЖАБ PELOPHYLAX ESCULENTUS COMPLEX (LINNAEUS, 1758) В МЕЖАХ УКРАЇНИ 03.00.08 — зоологія АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук Київ – 2011 Дисертацією є рукопис Робота виконана у Відділі еволюційно-генетичних основ систематики Інституту зоології ім. І. І....»

«УДК 504.054 131:551. 3 П.К. Волошин Львівський національний університет імені Івана Франка МОНІТОРИНГОВІ ДОСЛІДЖЕННЯ ПІДЗЕМНИХ ВОД УРБОСИСТЕМИ ЛЬВОВА Розглянуто особливості створення спеціального моніторингового полігону для спостереження за екологічним станом підземних вод в історичній частині м. Львова. Охарактеризовано просторово-часові закономірності зміни глибини залягання вод, їх хімічного складу і якості. Виявлено основні джерела порушення природного гідрохімічного і гідродинамічного...»

«УДК 631.811.98: 577.125:635.72 ЕФЕКТИВНІСТЬ ЗАСТОСУВАННЯ РЕГУЛЯТОРА РОСТУ РОСЛИН ГАРТ НА ПОСАДКАХ М’ЯТИ ПЕРЦЕВОЇ Mentha piperita L. В РІЗНІ ЗА АГРОМЕТЕОРОЛОГІЧНИМИ УМОВАМИ РОКИ ЇЇ ВИРОЩУВАННЯ О.П. ПОПОВ кандидат біологічних наук Прилуцька дослідна станція УААН Наведенорезультати вивчення впливу різних доз регулятора росту Гарт на урожайність надземної маси та ефіроолійну продуктивність м’яти перцевої Mentha piperita сорту Удайчанка в різні за метеорологічними показниками роки вирощування. М’ята...»

«МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ ЗАПОРІЗЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ МАСЛОВА ІРИНА МИКОЛАЇВНА УДК: 611.316+612.313.5].068.8:616-097]-053.13 ВІКОВА МОРФОФУНКЦІОНАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ВЕЛИКИХ СЛИННИХ ЗАЛОЗ ЩУРІВ В ПОСТНАТАЛЬНОМУ ПЕРІОДІ В НОРМІ ТА ПІСЛЯ ВНУТРІШНЬОУТРОБНОЇ АНТИГЕННОЇ ДІЇ 14.03.01 – нормальна анатомія Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук Запоріжжя – 2016 Дисертацією є рукопис. Робота виконана в Запорізькому державному медичному...»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2013 www.uk.x-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»