WWW.UK.X-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Книги, видання, автореферати

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:     | 1 |   ...   | 6 | 7 || 9 | 10 |   ...   | 59 |

«Екоморфічний аналіз консорцій ґрунтових тварин BOOK · JANUARY 2009 DOI: 10.13140/RG.2.1.2029.7764 READS 1 AUTHOR: Alexander Zhukov Dnepropetrovsk National University ...»

-- [ Страница 8 ] --

вання» – усього за кілька хвилин. У такому стані черепашкові корененіжки можуть переносити скороминучі умови висихання (до 3 місяців) без значних витрат енергії, необхідних для утворення справжньої цисти спокою. Водні види, що володіють цією здатністю, легше переходять до існування в мохах і в ґрунті. Було відзначено, що в Trigonopyxis arcula – виду, який часто зустрічається в лісових ґрунтах, присутня складчаста чи мембранна пелікула, яка оточує цитоплазму. Це утворення непостійне і може за сприятливих умов зникати. Оболонка перешкоджає формуванню епіподію, але псевдоподії вільно утворюються, тому що вони не захоплюють область псевдостома.

Спостерігалося утворення цист спокою у звичайного ґрунтового виду Plagiopyxis minuta. Циста розміром 35–40 мкм займає задню частину раковинки і має гіалінову, іноді жовтувату оболонку товщиною 2–3 мкм. Усередині міститься друга, тонша оболонка.

Псевдостом може закупорюватися «пробочкою».

Більшість тестацид інцистується усередині раковинки, іноді (Sphenoderia, Difflugia bicuspidata) – поза нею. Поверх оболонки на цисту іноді накладаються ксеносоми. Види, у яких у плазмі маються резервні пластинки, можуть відкладати їх у вигляді додаткової мембрани, що покриває цисту як кожух (Euglypha acanthophora), при цьому сама раковинка перекривається діафрагмою. Часто евгліфіди утворюють тільки діафрагму без оболонки цисти.

Повільний темп пульсації простих за будовою скоротних вакуоль і рідке утворення псевдоподій свідчать про сповільненість процесів обміну, що, очевидно, також має адаптивне значення в мінливих осмотичних умовах ґрунту. Так, вакуолі Corythion pulchellum із ґрунту скорочуються з інтервалом у 120 секунд, із торф’яних боліт – лише 60 секунд (Schonborn, 1968). Бонне і Тома (Bonnet et Thomas, 1955) відзначають надзвичайно рідкісне утворення псевдоподій, наприклад у Plagiopyxis callida, залежно від криптостомної будови раковинки (псевдостом зміщений у кінець дуже довгого переддвер’я).

Стаут (Stout, 1963) називає кілька фізіологічних властивостей, якими повинні володіти водні тварини для успішного заселення ґрунту: толерантність до зміни рН, простота розмноження й невимогливість до їжі.

Володіючи цими властивостями й охарактеризованим комплексом адаптацій (як загальних для всіх груп найпростіших, так і властивих лише черепашковим корененіжкам) до екстремальних умов існування, які являє собою ґрунт для водних організмів, тестациди освоїли це середовище практично повсюдно і за сприятливих умов багато представлені як у видовому, так і в кількісному відношенні.

Вплив шпаруватого простору ґрунтів на найпростіших та процеси мінералізації

Доступний об’єм шпаруватого простору ґрунтів визначає біомасу бактерій та тварин, що ними живляться, до складу яких входять і найпростіші. Таким чином, активність бактерій та швидкість мінералізації вуглецю та азоту залежать від цієї властивості ґрунту. У ґрунтах граслендів біомаса бактерій складає значну частину від біомаси угруповання бактерій, найпростіших, грибів та нематод (Hassink, 1993). Гриби, найпростіші та нематоди складають разом не більше 10% загальної біомаси такого угруповання. У вапняних та глинистих ґрунтах більша частина пор має діаметр менший за 0,2 мкм та завдовжки від 0,2 до 1,2 мкм.

У піщаних ґрунтах діаметр пор складає 6–30, а довжина пор становить від 30 до 90 мкм.

Найбільша біомаса бактерій пов’язана з порами 0,2–1,2 мкм, а біомаса нематод – з порами 30–90 мкм у діаметрі. Гриби та найпростіші не мають чіткої прив’язки до визначеного розмірного класу пор. Кількість мінералізованого азоту залежить від трофічного тиску нематод та джгутикових. Питома кількість мінералізованого азоту на одну бактеріальну клітину зростає в умовах високого тиску найпростіших та нематод. Достовірного зв’язку з трофічним тиском амеб та швидкістю мінералізації не спостерігалося (Hassink, 1993).

–  –  –

Взаємодія між дощовими черв’яками та ґрунтовими найпростішими Відомо, що у багатьох ґрунтах найпростіші та дощові черв’яки становлять найважливіші компоненти біомаси тваринного населення. Кількість дощових черв’яків у ґрунті може бути пов’язана з кількістю голих амеб. Цей зв’язок обумовлений трофічним фактором, бо черв’яки живляться найпростішими (Bonkowski, 1997). Було показано, що приріст ваги молодих черв’яків Aporrectodea caliginosa (Savigny) удвічі більший за умов присутності у ґрунті амеб порівняно з ґрунтами, де ці найпростіші відсутні. Прямі спостереження за свіжими копролітами підтвердили перетравлення активних форм найпростіших дощовими черв’яками. Меншу кількість найпростіших знайдено в екскреціях дощового черв’яка Octolasion lacteum (Oеrley), ніж у навколишньому ґрунті. Експериментальні дані свідчать про те, що люмбрициди активно вишукують місця з більш високою щільністю найпростіших і що ця група тварин відіграє важливу роль у живленні дощових черв’яків (Bonkowski, 1997).

Використання найпростіших з метою біоіндикації

Ґрунтово-зоологічні дослідження припускають використання особливостей розподілу ґрунтових тварин залежно від екологічних чи зоогеографічних факторів для вирішення спірних питань класифікації ґрунтів, характеристики ґрунтових умов, їх зміни під впливом господарської діяльності людини (Гиляров, 1965). Серед інших груп найпростіших черепашкові корененіжки для досліджень у зазначеному напрямку становлять особливий інтерес. Раковинки є свого роду посередником між організмом і середовищем і акумулюють екологічні впливи на популяцію. Вони тривалий час зберігаються у ґрунтах, особливо в заторфованих і болотних із кислою реакцією. Слабка рухова активність групи й обмежені можливості поширення також сприяють утворенню характерних комплексів. Наявність раковинки дає можливість застосування порівняно нескладних методів дослідження, при яких «голі» форми важко ідентифікувати.

Початок систематичному дослідженню видового складу, розподілу ґрунтової фауни та її застосуванню для характеристики умов існування поклали роботи Бонне (Bonnet, 1959, 1961, 1964 та ін.), Бонне і Тома (Bonnet, Thomas, 1955, 1960). Уже в ранній праці (1955) вони відзначають поряд із населенням водойм, мохів, сфагнумів існування специфічної ґрунтової фауни і наводять список видів, що ставлять особливі вимоги до умов існування. Застосування багатофакторного аналізу сприяло виявленню функціональної залежності поширення тестацид від фізико-хімічних характеристик ґрунтів і встановленню на цій основі екологічних угруповань. На підставі вивчення ґрунтів Франції було виявлено ряд закономірностей, що відбивають зв’язок особливостей ґрунту і його сформованості з певними фауністичними комплексами черепашкових амеб. Переважаючими є евритопні види; стенотопні, з помітним екологічним оптимумом, порівняно рідкісні. Безсумнівно характерними є Geopyxella sylvicola, Pseudawerintzewia calcicola, Centropyxis halophila, які регулярно зустрічаються відповідно в білих рендзинах на м’якому вапняку, декальцинованих глинах на твердому вапняку і засолених ґрунтах Середземноморського узбережжя. Наявність зазначених видів дозволяє розрізняти ці ґрунти з першого погляду на препарат. Проміжні типи ґрунтів населені одночасно і Geopyxella і Pseudawerintzewia. Вузьку приуроченість до лужних ґрунтів виявляють Arcella arenaria, Bullinularia indica, Heleopera petricola v. humicola. Trigonopyxis arcula. Представники виду Hyalosphenia subflava віддають перевагу кислим лісовим ґрунтам, Centropyxis loevigata пов’язані з ґрунтами, багатими на гумус, а С. minuta – зі скелетними. Можуть бути виділені верхівкові болота з характерними фауністичними комплексами торфовищ і мінеральні ґрунти, де ця фауна відсутня. У мінеральних ґрунтах розрізняють види-убіквісти (Corythion dubium, Trinema lineare), види, характерні для скелетних і азональних ґрунтів (Assulina muscorum, Жуков О. В.

Centropyxis vandeli, C. aerophild), і види, характерні для «зрілих» зональних ґрунтів (Plagiopyxis declivis, P. penardi, Phryganella acropodia, Trinema lineare).

Відмінності у фауні найзначніші в слаборозвинених (скелетних, скельних) ґрунтах, що перебувають під хімічним впливом породи, на якій ґрунт формується. Так, ґрунти на кислих породах зазначені автори, використовуючи ботанічну термінологію, характеризують асоціацією Centropyxidetum vandeli, а на м’яких вапняках формуються асоціації Geopyxelletum syluicolae. Навпаки, ґрунти розвинені, що досягли «клімаксу», мають фауну, подібну між собою, незалежно від розходжень у властивостях материнської породи. Фауна молодих чи незрілих ґрунтів складається, таким чином, переважно з представників родини Centropyxidae. Для зональних чи «зрілих» ґрунтів найбільш характерна родина Plagiopyxidae.

–  –  –

На підставі цих та інших праць Бонне (Bonnet, 1961) робить спробу класифікації угруповань черепашкових амеб і відповідних їм типів ґрунтів. Значне поширення Phryganella acropodia послужило підставою тому, що Бонне всі ґрунти в цілому охарактеризував як «Фріганелята» («Phryganellatea»).

Порівняльні дослідження фауни тестацид у ряді біотопів проведені також Д. Шарде (Chardez, 1959, 1960а, 1960б, 1965). Він відокремив фауну цілого ряду ґрунтів і порівняв прісноводних мешканців, населення сфагнумів, мохів і ґрунту. Автор установив, що серед водних форм широко представлені Difflugiidae. Nebelidae у розвинутих ґрунтах практично відсутні, а переважають у сфагнумі, тоді як Plagiopyxidae зустрічаються у ґрунтах, а Trinema і Phryganella поширені повсюдно.

Індикація повітряного режиму Певні групи війчастих є чутливими та порівняно простими біоіндикаторами кисневого режиму у ґрунті, особливо для індикації періодичного або спорадичного поглинання кисню у ґрунті, які часто важко визначити за допомогою звичайних фізико-хімічних методів.

Індикація базується на використанні метопідних гетеротрих, які можуть жити та розмножуватися тільки в мікроаеробних або анаеробних умовах. Це відбувається внаслідок відсутності у цієї групи війчастих типових мітохондрій. Метопіди живуть у симбіозі з метаногенними Екоморфічний аналіз консорцій ґрунтових тварин бактеріями (Methanobacterium formicicium), які використовують водень, що продукується в гідросомах війчастих. Ці органели дуже близькі за будовою до мітохондрій. Найбільш характерним видом метапід є Metopus hasei. Метапіди зустрічаються тільки в ґрунтах з анаеробними умовами.

Диференціація типів гумусу

Роль типу гумусу в розподілі ґрунтових тварин та у створенні родючості ґрунтів добре відома. Найчутливішими індикаторами типу гумусу серед найпростіших є черепашкові амеби.

Для війчастих необхідної кількості даних ще не накопичено. Хоча індикаторні види не зустрічаються тільки у відповідному типі гумусу, їх поява та чисельність поза межами переважаючих біотопів дуже незначна. Навіть тонкі розходження в типах гумусу, які часто складають проблему для ідентифікації при застосуванні класичних ґрунтознавчих методів, можуть бути виявлені за допомогою вивчення структури угруповань черепашкових амеб (рис. 2. 1).

Муль та мор легко відрізняються за допомогою вивчення співвідношення живих та мертвих тестацей. Їх раковинки розкладаються значно повільніше в гумусі типу мор, ніж у гумусі типу муль. Тому співвідношення живих черепашок до мертвих у гумусі типу муль становить менше 1:2, у гумусі типу модер цей показник складає від 1:2 до 1:10, а у гумусі типу мор – понад 1:10.

Залежність між властивостями різних типів ґрунтів Франції й переважанням у них тих чи інших характерних комплексів черепашкових амеб відзначає також М. Куто (Couteaux, 1975). Лісовому гумусу типу мор властива більш багата фауна тестацей, але вона не відрізняться специфічними видами, які характерні вапняним ґрунтам (Bullinularia gracilis, Pseudawerintzewia calcicold).



Pages:     | 1 |   ...   | 6 | 7 || 9 | 10 |   ...   | 59 |
Похожие работы:

«ЗБІРНИК НАУКОВИХ ПРАЦЬ №8/2011 р. УДК631.3:636 (075.8) Прасолов Є.Я. Знова Л.В. (Полтавська державна аграрна академія) ВДОСКОНАЛЕННЯ УСТАТКУВАННЯ ПО ВИРОБНИЦТВУ БІОГАЗУ ТА БІОДОБРИВ У статье проведено анализ перспектив внедрение альтернативных источников энергии в АПК. Разработана биогазавая установка которая имеет аератор-обеззараживач, что позволяет получить экологически чистый биогаз и биоудобрения. Ключевые слова: биогаз, аератор-обеззараживач, реактор, охрана окружающей среды. At clause...»

«30 РОЗДІЛ 2. ЗООЛОГІЯ ТА ЕКОЛОГІЯ ТВАРИН УДК 564: 574.5 ЗНАЧЕННЯ ДРЕЙСЕНИ У ФОРМУВАННІ ІНДИВІДУАЛЬНИХ КОНСОРЦІЙ Домбровський К.О., к.б.н., доцент Запорізький національний університет Розглядаються питання загальнобіологічного характеру, що пов’язані з утворенням та функціонуванням консорції водних безхребетних, у яких детермінуючим центром є Dreissena. З’ясовано середовищеутворююче значення дрейсени у формуванні супутніх видів-консортів. Ключові слова: дрейсена, двостулкові молюски, консорція,...»

«УДК 339.137.2:338.439:663.35 ФОРМУВАННЯ ЯКОСТІ, ЦІНИ Й КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ СУНИЧНИХ ВИН А.Ю. Токар, кандидат сільськогосподарських наук О.Г. Мачушенко, старший викладач Н.С. Руда, аспірантка* Уманський національний університет садівництва В.І. Войцехівський, кандидат сільськогосподарських наук Національний університет біоресурсів і природокористування України Встановлено, що у формуванні ціни та конкурентоспроможності суничних вин важливу роль відіграє сорт суниці, з якого вони приготовлені....»

«Загальні питання метрології, вимірювальної техніки і технологій УДК 519.246 С.А. ЛУПЕНКО, Г.В. ПОЛІЩУК, Н.С. ЛУЦИК Тернопільський національний технічний університет імені Івана Пулюя А.С. СВЕРСТЮК Тернопільський державний медичний університет імені І.Я. Горбачевського НАПРЯМИ РОЗВИТКУ МАТЕМАТИЧНОГО ТА ПРОГРАМНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ ДІАГНОСТИКИ ТА ПРОГНОЗУВАННЯ ЗА ЦИКЛІЧНИМИ БІОМЕТРИЧНИМИ СИГНАЛАМИ На  основі  аналізу  сучасних  інформаційних  систем  діагностики  та ...»

«Шулдик Володимир кандидат педагогічних наук, доцент кафедри біології та методики навчання Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини ВЧИТЕЛЬ ПРИРОДНИЧОГО ЦИКЛУ І ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ПІДХІД В ОСВІТІ У статті розкриваються сучасні підходи до організації педагогічного процесу в загальноосвітній школі та вищому навчальному закладі, акцентується увага на їхньому особистісно орієнтованому характері. Автор дає коротку характеристику освітніх технологій, розкриває методичні можливості та...»

«49 Експериментальна та клінічна фізіологія і біохімія, 2014, № 4 УДК 577.121.2 Н. РАКША, О. САУК,. КОНОПЕЛЬНЮК, Л.І. ОСТАПЕНКО Навчально-наукови центр «Інститут біології» Київського національного університету ім. Тараса Шевченка, м. Київ nkudina@ukr.net Пептиди як основа для створення фармакологічних препаратів спрямованої дії Останні десятиліття охарактеризувалися бурхливим розвитком пептидоміки – одного з нових напрямів ізико-хімічної біології, в межах якого вивчають склад, ункції, механізми...»

«НАУКОВІ ПРАЦІ ІНСТИТУТУ БІОЕНЕРГЕТИЧНИХ КУЛЬТУР І ЦУКРОВИХ БУРЯКІВ, випуск 21 АГРОХІМІЯ ТА ГРУНТОЗНАВСТВО 14. Розподіл важких металів у ґрунтах південнополіських ландшафтів Києва та приміської зони / [І.В. Кураєва, А.І. Самчук, Л.Ю. Сорокіна та ін.] // Мінералогічний журнал.– 2010. – 32, № 1. – С. 77-90.15. Соколов О.А. Экологическая безопасность и устойчивое развитие. Кн. 1. Атлас распределения тяжелых металлов в объектах окружающей среды / О.А. Соколов, В.А. Черников. – Пущино : ОНТИ ПНЦ РАН,...»

«ISSN 2304-1439. Вісник ОНУ ім. І.І. Мечникова. Соціологія і політичні науки. 2013. Т. 18. Вип. 2 (18). Ч. 1 УДК 316.39 В. М. Онищук д-р соціол. наук, проф., завідувач кафедри соціології Одеського національного університету імені І. І. Мечникова кв. 10, б. 2, вул. 40 років оборони Одеси, м. Одеса-69, 65069, Україна, тел.: 0675515436 e-mail: onushuk.v@yandex.ua КОНТУРИ ЕТНІЧНОСТІ ЯК СУСПІЛЬНОГО ІДЕАЛУ У статті здійснено комплексний аналіз проблеми етнічності в умовах корінних суспільно-політичних...»

«УДК 591.5:598.296.1 Я.І. Капелюх – Природний заповідник Медобори ОСОБЛИВОСТІ БІОТОПІЧНОГО РОЗПОДІЛУ ДРОЗДА СПІВОЧОГО (TURDUS PHYLOMELOS BR.) У ЗАПОВІДНИКУ МЕДОБОРИ ТА ЙОГО ОКОЛИЦЯХ Розглянуто особливості біотопічного розподілу дрозда співочого (Turdus phylomelos Br.) у заповіднику Медобори та його околицях. Ya.I. Kapeliukh – Natural Reserve Medobory The peculiarities of Turdus phylomelos Br. biotopic distribution in the natural reserve Medobory and its outskirts The article deals with the...»

«МІЖРЕГІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА дисципліни “ОСНОВИ МЕНЕДЖМЕНТУ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я” (для бакалаврів, спеціалістів) Київ 2005 Підготовлено доктором біологічних наук, професором О. В. Баєвою Затверджено на засіданні кафедри менеджменту (протокол № 9 від 15.06.04) Схвалено Вченою радою Міжрегіональної Академії управління персоналом Баєва О. В. Навчальна програма дисципліни “Основи менеджменту охорони здоров’я” (для бакалаврів, спеціалістів). — К.: МАУП, 2005. — 22 с....»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2013 www.uk.x-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»