WWW.UK.X-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Книги, видання, автореферати

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:     | 1 |   ...   | 53 | 54 || 56 | 57 |   ...   | 59 |

«Екоморфічний аналіз консорцій ґрунтових тварин BOOK · JANUARY 2009 DOI: 10.13140/RG.2.1.2029.7764 READS 1 AUTHOR: Alexander Zhukov Dnepropetrovsk National University ...»

-- [ Страница 55 ] --

Інтерпретація розташування центроїдів у просторі канонічних змінних 3 та 4 дещо утруднена, оскільки це є тільки двовимірною проекцією багатовимірного простору, у якому реальне розташування центроїдів відрізняється від того, що спостерігається в одній проекції Жуков О. В.

(рис. 14. 8). Але у розташуванні центроїдів можна знайти певну закономірність. Так, канонічна змінна 3 диференціює угруповання ґрунтових тварин у градієнті змін консортивної структури: степові + лугові–болотні типи кругообігу. Головну роль у визначенні канонічної змінної 3 відіграє протилежна динаміка факторів 5 та 6 (табл. 14. 5), які описують співвідношення лугового та болотного типів кругообігів (фактор 5) і степового та лугового (фактор 6).

Дискримінантна функція 4 пов’язана з протилежною динамікою факторів 6 (співвідношення степових та лугових консорцій) та 7 (співвідношення лісових та лугових консорцій).

Тобто у цьому випадку диференціальним градієнтом є така зміна функціональної структури:

степові–лугові–лісові консорції.

Відповідним чином можуть бути інтерпретовані інші канонічні змінні, в основі кількісних оцінок яких лежать протилежні динаміки різних комбінацій факторів.

Таким чином, дискримінантний аналіз угруповань тварин різних типів ґрунтів за допомогою інтегральних показників динаміки консортивного складу – багатовимірних факторів – дозволив продемонструвати діагностичні властивості ґрунтових тварин. Функціональна структура комплексів педобіонтів у вигляді екологічних властивостей консорцій є інформаційним показником, який вказує на хід ґрунтотвірного процесу, отже, може використовуватися для діагностики ґрунтів.

–  –  –

Консорції ґрунтових тварин виникають як скупчення функціональної активності живих істот у екологічному гіперпросторі, діяльність яких безпосередньо пов’язана з виконанням біологічного кругообігу речовин та потоком енергії. Біологічний кругообіг визначає особливості структурної та функціональної організації біогеоценозів, а також хід та напрямок процесів ґрунтоутворення. Відповідно до основних типів кругообігу речовин відбувається структурне оформлення функціональних комплексів ґрунтових тварин у вигляді ценоморфічних угруповань, які є найважливішими консортивними об’єднаннями. В умовах степової зони в зональних, азональних та інтразональних біогеоценозах це степові, лугові, лісові та болотні ценоморфи.

Консорції ценоморфічного рангу є певним чином дискретними у функціональному сенсі утвореннями, але в реальному просторово-часовому континуумі формують різноманітні строкаті утворення. Моноценотичні комплекси найбільш властиві степовим зональним біогеоценозам, тоді як азональні та інтразональні біогеоценози в аспекті функціональної організації угруповань ґрунтових тварин мають переважно псевдомоноценотичну або амфіценотичну структуру.

Якісна своєрідність тваринного населення як активного учасника процесу ґрунтоутворення формується внаслідок кількісної комбінації ценоморфічних консорцій. Кожна ценоморфа як утворення консортивного рівня має якісні та кількісні особливості кругообігу речовин, трансформації органічних залишків, просторової спрямованості основної активності.

Ці особливості проявляють себе, тобто можуть бути визначені та кількісно оцінені на практиці, у трофічній, топічній, форичній, ценотрофоморфічній структурах. Консорція – це екосистема, яка є результатом внутрішньосистемних взаємодій та зазнає впливу навколишнього середовища. Вплив навколишнього середовища віддзеркалюється через особливості реагування живих істот на нього, тобто через відповідні екоморфи – гігроморфи, трофоценоморфи, клімаморфи, термоморфи і т. д. Усі ці ознаки є результатом застосування екоморфічного аналізу.

Екоморфічний аналіз є засобом кількісного та якісного аналізу консорцій ґрунтових тварин різних рівнів. У процесі екоморфічного аналізу встановлюються головні екологічні групи живих організмів – екоморфи, їх об’єм та функціональне значення.

Функціонування консорцій відбувається в екологічному просторі, відображенням якого є екологічна матриця. Консорція є системою, відповідно до цього й екологічна матриця містить ознаки екосистемного рівня – емерджентні властивості екосистеми. Властивості інших рівнів організації живого, які мають екологічне значення, можуть бути перекладені на мову екологічних матриць за допомогою екоморфічного аналізу. Таким чином, екологічні матриці на базисі одного семантичного рівня поєднують структурні та функціональні властивості екосистем, у результаті чого може бути проведений відповідний аналіз.

Акимов М. П. Биоморфический метод изучения биоценозов // Бюллетень Московского о-ва исп.

1.

природы. – Т. LIX (3).– 1954. – С. 27–36.

Акимов М. П. Биоценотическая рабочая схема жизненных форм – биоморф // Науч. зап.

2.

Днепропетр. госун-та. Днепропетровск. – 1948. – С. 61–64.

Акимов М. П., Берестов А. И. Сравнительный биоценотический анализ животного населения 3.

порожистой части Днепра и Днепровского водохранилища в первые годы его существования // Сборник работ биолог. ф-та. Науч. зап. – 1948. – Т. XXXII. – С. 161–176.

4. Александрова В. Д. Классификация растительности. – Л.: Наука, 1969. – 275 с.

Андреева Р. В. Определитель личинок слепней. К.: Наукова думка. – 1990. – 172 с.

5.

Андриевская Н. Ю. К экологии жука-кравчика (Lethrus apterus Laxm) в условиях 6.

Днепропетровской области УССР // Праці Одеського держ. ун-ту ім. Мечникова. – 1946. – Т. 3, вип.

3 (64). – С. 33–53.

Арнольди К. В. Жизненные формы у муравьев // Докл. АН СССР. – 1937. – Т. 20, № 16. – С. 37–59.

7.

Арнольди К. В. Очерк энтомофауны и характеристика энтомокомплексов лесной подстилки в 8.

районе Деркула // Тр. ин-та леса. – 1956. – Т. 30. – С. 279–342.

Арнольди К. В. К выяснению зональных закономерностей образования группировок насекомых и 9.

заселения лесопосадок ксерофильными видами при степном лесоразведении // Зоолог. журн. –

1952. Т. 2. № 3. – С. 329–345.

Арнольди К. В., Арнольди Л. В. О биоценозе как одном из основных понятий экологии, его 10.

структуре и объеме. // Зоологический журнал – 1963. – Т. 42, Вып. 2. – С. 161 – 183.

Арнольди Л. В. Краткие методические указания по изучению консортивных связей насекомых при 11.

биокомплексных исследованиях // Программно-методическая записка по биокомплексному и геоботаническому изучению степей и пустынь Центрального Казахстана.– М.–Л.: АН СССР. – 1960.

– С.9–14.

Арнольди Л. В., Борисова И. В. Опыт исследования консортивных связей степных растений и 12.

животных. // Бюллетень МОИП. Отд. биол. – 1966. –Т. 77, Вып. 4. С. – 109 – 122.

Арнольди Л. В., Борисова И. В., Скалон И. С. Консорции и типы консортивных связей. // 13.

Биокомплексная характеристика основных ценообразователей растительного покрова Центрального Казахстана. – Ч. 2. – Л.: Наука. – 1969. – С. 21 – 26.

Арнольди Л. В., Лавренко Е. М. Краткая программная записка по изучению консортивных связей 14.

животных и низших растений с доминантными видами высших растений в растительных сообществах // Программно-методическая записка по биокомплексному и геоботаническому изучению степей и пустынь Центрального Казахстана.– М.–Л.: АН СССР. – 1960. – С.5–8.

Атлавините О. П. Экология дождевых червей и их влияние на плодородие почвы в Литовской 15.

ССР. – Вильнюс: Моклас. – 1975. – 200 с.

Балуев В. К. Дождевые черви основных почвенных разностей Ивановской области. // 16.

Почвоведение. – 1950. Т. 4. – С. 219–227.

Бей-Биенко Г. Я. Общая энтомология. – М. : Высшая школа, 1966. – 496 с.

17.

Беклемишев В. Н. Суточные миграции беспозвоночных в комплексе наземных биогеоценозов // 18.

Тр. биол НИИ при Пермском гос. ун-те. – 1934. – Т. 6, вып. 3–4.

Беклемишев В. Н. Основные понятия биоценологии в приложении к животным компонентам 19.

наземных сообществ // Тр. по защите растений. 1931. – Т. 6, вып. 2.

Беклемишев В. Н. О классификации биогеоценологических (симфизиологических) связей // 20.

Бюллетень МОИП. – 1951. – Т. 55, Вып. 5 – С. 3–30.

Беклемишев В. Н., Четыркина И. К. К биологии половодья // Вопр. экологии и биоценологии. – 21.

1935. – Вып. 2. – С. 120–136.

Беклемишев В. Н. О классификации биоценотических (симфизиологических) связей // Бюллетень 22.

МОИП. Отд. биол. – 1951. – Т. 11. – С. 3–30.

Белова Н. А. Экология, микроморфология, антропогенез лесных почв степной зоны Украины. – Д.:

23.

Изд-во Днепропетр. гос. ун-та, 1997. – 264 с.

Екоморфічний аналіз консорцій ґрунтових тварин

24. Белова Н. А., Травлеев А. П. Естественные леса и степные почвы. – Днепропетровск: Изд-во Днепропетр. гос. ун-та, 1999. – 346 с.

25. Бельгард А. Л. Лесная растительность юго-востока УССР. – Киев.: Изд-во КГУ, 1950. – 263 с.

26. Бельгард А. Л. Степное лесоведение. – М.: Лесная промышленность, 1971. – 336 с.

27. Бельгард А. Л., Травлеев А. П. Роль почвенной фауны в индикации эдафотопов // Проблемы и методы биологической диагностики и индикации почв. – М.: Изд-во МГУ. – 1980. – С. 155–163.

28. Бригадиренко В. В. Использование топологических спектров в зоологической диагностике почв на примере семейства жужелиц (Coleoptera, Carabidae) // Екологія та ноосферологія, 2003. – Т. 13, № 1–2. – С. 119–130.

29. Булахов В. Л., Пахомов О. Є. Біологічне різноманіття України. Дніпропетровська область. Ссавці (Mammalia). – Д.: Вид-во Дніпропетр. ун-ту, 2006. – 356 с.

30. Бызова Ю. Б. Роль беспозвоночных животных в формировании состава почвенного воздуха // Роль организмов в газообмене почв. – М.: Изд-во МГУ. – 1986. – С. 27–40.

31. Быков Б. А. Введение в фитоценологию. – Алма-Ата: Наука, 1970. – 231 с.

32. Быков Б. А. Фитоценоз как саморегулирующаяся система. // Вести. АН КазССР. – 1967. – № 1. – С. 29 – 37.

33. Быков Б. А. Экологический словарь. – Алма-Ата: Наука, 1988.– 246 с.

34. Василевич В. И., Ипатов В. С. Некоторые черты структуры надорганизменных системных уровней // Журн. общ. биол. – 1969, Т. 30, № 6. – С. 643–651.

35. Викторов С. В., Востокова Е. А., Вышивкин Д. Д. Введение в индикационную геоботанику. – М.: Изд-во МГУ, 1962. – 227 с.

36. Виленский Д. Г. Почвоведение. – М.: Учпедгиз, 1954. – 375 с.

37. Вильямс В. Р. Почвоведение. – М.: Сельхозгиз, 1947. – 455 с.

38. Виноградов Б. В. Растительные индикаторы и их использование при изучении природных ресурсов. – М.: Высшая школа, 1964. – 328 с.

39. Воронов А. Г. К понятию о консорциях // Журн. общей биологии. – 1974, Т. 35, № 2. – С. 236–241.

40. Высоцкий Г. Н. Избранные сочинения. – М.: Изд-во АН СССР. – 1962. – 730 с.

41. Галстян А. Ш. Ферментативная диагностика почв // Проблемы и методы биологической диагностики и индикации почв. – М.: Изд-во МГУ, 1980. – С. 110–121.

42. Ганин Г. Н. Роль диплопод в разложении и трансформации лесного опада на юге Хабаровского края // Зоологический журнал, – 1989, т. 68, вып. 1. – С. 145–149.

43. Гедройц К. К. Коллоидальная химия в вопросах почвоведения. – СПб, 1912, – 36 с.

44. Гельцер Ю. Г. Почвенные простейшие (Protozoa) как компонент почвенной биоты. – Автореф.

докт. дисс. М., 1989. – 48 с.

45. Герасимов И. П., Глазовская М. А. Основы почвоведения и географии почв.– М.: 1960. – 236 с.



Pages:     | 1 |   ...   | 53 | 54 || 56 | 57 |   ...   | 59 |
Похожие работы:

«ГРОМАДСЬКА ОРГАНІЗАЦІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА НАУКОВА ПЛАТФОРМА» (за підтримки Торговельно-Промислової Палати України та Iraqi-Ukrainian Business Council) МАТЕРІАЛИ МІЖНАРОДНОЇ НАУКОВО-ПРАКТИЧНОЇ КОНФЕРЕНЦІЇ «АКТУАЛЬНІ ПИТАННЯ СУЧАСНИХ НАУК» 17 листопада 2015 року ТОМ 1 м. Вінниця УДК 001(08) ББК 72.4(4УКР)я 431 H 34 Актуальні питання сучасних наук: матеріали міжнародної науково-практичної конференції H 34 (м.Вінниця, 17 листопада 2015 р.) / відп. за випуск Панасюк М. А. Вінниця : ФОП Рогальська І. О.,...»

«НАУКОВІ ПРАЦІ ІНСТИТУТУ БІОЕНЕРГЕТИЧНИХ КУЛЬТУР І ЦУКРОВИХ БУРЯКІВ, випуск 21 АГРОХІМІЯ ТА ГРУНТОЗНАВСТВО 14. Розподіл важких металів у ґрунтах південнополіських ландшафтів Києва та приміської зони / [І.В. Кураєва, А.І. Самчук, Л.Ю. Сорокіна та ін.] // Мінералогічний журнал.– 2010. – 32, № 1. – С. 77-90.15. Соколов О.А. Экологическая безопасность и устойчивое развитие. Кн. 1. Атлас распределения тяжелых металлов в объектах окружающей среды / О.А. Соколов, В.А. Черников. – Пущино : ОНТИ ПНЦ РАН,...»

«30 РОЗДІЛ 2. ЗООЛОГІЯ ТА ЕКОЛОГІЯ ТВАРИН УДК 564: 574.5 ЗНАЧЕННЯ ДРЕЙСЕНИ У ФОРМУВАННІ ІНДИВІДУАЛЬНИХ КОНСОРЦІЙ Домбровський К.О., к.б.н., доцент Запорізький національний університет Розглядаються питання загальнобіологічного характеру, що пов’язані з утворенням та функціонуванням консорції водних безхребетних, у яких детермінуючим центром є Dreissena. З’ясовано середовищеутворююче значення дрейсени у формуванні супутніх видів-консортів. Ключові слова: дрейсена, двостулкові молюски, консорція,...»

«Науковий вісник НЛТУ України. – 2010. Вип. 20.6 5. Дем'яненко М.Я. Державна підтримка як фактор забезпечення конкурентоспроможного аграрного виробництва / М.Я. Дем'яненко, Ф.В. Іванина // Економіка АПК. – 2009. – № 9. – С. 3-9.6. Державна цільова програма розвитку українського села на період до 2015 року // Економіка АПК. – 2007. – № 11. – С. 3-50.7. Діброва А.Д. Сучасне трактування сутності державного регулювання агарного сектора економіки / А.Д. Діброва // Економічна теорія. – 2007. – № 1. –...»

«Національний лісотехнічний університет України 15. Юглічек Л.С. Нарис рослинності східної частини Малого Полісся// Наукові записки Тернопільського державного педагогічного ун-ту ім. В. Гнатюка. Серія: Біологія, 2002, № 2 (17). – С. 30-36.16. Юглічек Л.С. Нові місцезнаходження рідкісних гігрофітних видів у східній частині Малого Полісся// Укр. ботан. журн, 2001, т.58., № 1. – С. 40-47.17. Юглічек Л.С. Раритетна компонента флори східної частини Малого Полісся// Зб. праць Всеукраїнська науково –...»

«Прилади і системи біомедичних технологій УДК 615.837. 3 ОЦІНКА ВПЛИВУ УЛЬТРАЗВУКОВОГО СИГНАЛУ НА БІОЛОГІЧНІ ТКАНИНИ. Частина 1 Терещенко М.Ф., Кирилова А.В., Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут», м. Київ, Україна Проведено дослідження впливу ультразвукового сигналу на біологічні тканини. Визначені закономірності зміни концентрацій речовин в при мембранних шарових просторах. Запропонована модель дифузії та отримана математична залежність впливу параметрів...»

«Шулдик Володимир кандидат педагогічних наук, доцент кафедри біології та методики навчання Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини ВЧИТЕЛЬ ПРИРОДНИЧОГО ЦИКЛУ І ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ПІДХІД В ОСВІТІ У статті розкриваються сучасні підходи до організації педагогічного процесу в загальноосвітній школі та вищому навчальному закладі, акцентується увага на їхньому особистісно орієнтованому характері. Автор дає коротку характеристику освітніх технологій, розкриває методичні можливості та...»

«УДК 631.3:528.8:681.518 О.О. БРОВАРЕЦЬ* МАТЕМАТИЧНИЙ АПАРАТ ДЛЯ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОГНОСТИЧНОКОМПЕНСАЦІЙНОЇ ТЕХНОЛОГІЇ ЗМІННИХ НОРМ ВНЕСЕННЯ ТЕХНОЛОГІЧНОГО МАТЕРІАЛУ НА ОСНОВІ УТОЧНЕНИХ ДАНИХ ҐРУНТУ * Національний університет біоресурсів і природокористування України, Київ, Україна Анотація. У статті наведена прогностично-компенсаційна технологія змінних норм внесення технологічного матеріалу на основі уточнених даних ґрунту, що дозволяє на основі даних моніторингу параметрів стану...»

«Випуск 173. Том 185 УДК 577.156; 612.015.349 Чорна В. І., Лянна О. Л., Бразалук О. З. ІНІЦІАЦІЯ АДАПТИВНОЇ ВІДПОВІДІ КЛІТИН ГОЛОВНОГО МОЗКУ НА ВПЛИВ НИЗЬКИХ ДОЗ ІОНІЗУЮЧОГО ВИПРОМІНЮВАННЯ Метою даної роботи було дослідження адаптивної відповіді клітин головного мозку на вплив низьких доз іонізуючого випромінювання, яку визначали за зміною активності лізосомного цистеїнового катепсину L у структурах головного мозку щурів. Показано, що дозова залежність активності катепсину L структур головного...»

«УДК 631.44 (477.83) Семащук Р. Б. Морфологічні особливості та валовий хімічний склад ініціальних рендзинних ґрунтів урочища Біла Гора Львівський національний університет імені Івана Франка, м. Львів e-mail: kfgeogrunt@franko.lviv.ua Аннотація. Наведено результати досліджень морфологічної будови профілю та хімічних властивостей слаборозвинених рендзинних ґрунтів урочища Біла Гора. Ключові слова: ініціальні рендзинні ґрунти, морфологічні особливості, валовий хімічний аналіз. Вступ Слаборозвинені...»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2013 www.uk.x-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»