WWW.UK.X-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Книги, видання, автореферати

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:     | 1 |   ...   | 52 | 53 || 55 | 56 |   ...   | 59 |

«Екоморфічний аналіз консорцій ґрунтових тварин BOOK · JANUARY 2009 DOI: 10.13140/RG.2.1.2029.7764 READS 1 AUTHOR: Alexander Zhukov Dnepropetrovsk National University ...»

-- [ Страница 54 ] --

Концепція ЕГП (елементарних ґрунтових процесів) (Герасимов, Глазовская, 1960) була успішно застосована для зоологічної діагностики ґрунтів (Стебаев, 1976; Мордкович, 1977, 1981, 1991; Сметана, 1993). Цей підхід виявився досить продуктивним при діагностиці таксономічних ґрунтових одиниць у межах локальних катен, коли значимих якісних відмінностей тваринного населення не відмічається. У цьому випадку основна увага приділяється вивченню кількісного співвідношення різних екологічних груп, які розглядаються як індикатори відповідних елементарних ґрунтових процесів. В основі застосування мови екогруп міститься уявлення про типи кількісного розподілу видів у місцевій системі ландшафтів і про ландшафтно-екологічний ареал видів (Стебаев, 1971, 1976).

Структура угруповання ґрунтових безхребетних відбиває деякі особливості ґрунтового покриву. Типові й підтипові одиниці ґрунтового покриву чітко розрізняються складністю систематичної структури угруповань мікрофауни й розподілом морфоекологічних типів і груп орибатидних кліщів (Сметана, 1993). Цей же автор відзначає, що підтипи ґрунтів досить помітно розрізняються видовим складом домінантів безхребетних, а ґрунтові види – тільки індикаторними плеядами мікрофауни. До недоліків методу індикаторних плеяд можна віднести те, що склад плеяд специфічний тільки для конкретного географічного регіону й не може бути застосований для ареалу того або іншого ґрунтового типу або більш дрібної систематичної одиниці ґрунтового покриву в цілому (Сметана, 1993).

Еволюція ґрунтових тварин та їх комплексів почалася одночасно з виникненням ґрунтів і наземної рослинності та відбувалася у зв’язку з еволюцією ґрунтів, тому за даними про історичний розвиток ґрунтових тварин можна робити висновки про розвиток ґрунтів (Криволуцкий, 1966). Аналіз формування ґрунтового покриву з використанням даних про давні організми дозволяє одержати достовірні висновки про утворення мікрорельєфу й ґрунтового покриву, коли інші методи не дають результатів (Иванов и др., 1976).

Ґрунтові тварини відбивають специфіку середовища існування не тільки природних біогеоценозів, а й культурбіогеоценозів. Вони можуть застосовуватися для індикації різних властивостей сільськогосподарських угідь і для оцінки ступеня придатності різних культур (Белоусова, 1978; Грюнталь, Сапарбеков, 1978; Петрусенко, Карпенко, 1978; Душенков, 1984;

Сметана, 1993). Представники ґрунтової мезофауни реагують на застосування різних Жуков О. В.

агротехнічних прийомів, що може використовуватися при плануванні й з’ясуванні ефективності різних способів обробки ґрунту в сільському господарстві (Долин, Стовбчатый, 1978;

Миноранский, 1978). Глибоке розпушування ґрунтів впливає на зміну складу, чисельності й зоомаси мезо- та мікрофауни ґрунтів (Гельцер, Гельцер, 1980). Ґрунтові безхребетні виступають як біологічні індикатори типів орних ґрунтів (Алейникова, 1976). Характерними для типу ґрунтів є сумарна чисельність мезофауни й чисельність окремих груп безхребетних.

Видове різноманіття ґрунтових тварин також великою мірою визначається типом ґрунтів.

Особливо яскраво це проявляється у співвідношенні облігатних сапрофагів і хижих форм.

Зоологічний метод може бути застосований для діагностики різних типів антропогенного впливу (Пилипенко, Надвірний, 1981; Криволуцкий, 1994). Ґрунтові безхребетні є індикаторами рекреаційної деградації біогеоценозів (Лаврів, 1984).

14.6. Зоологічна діагностика ґрунтів за допомогою екоморфічної структури консорцій ґрунтових тварин Зоологічна діагностика ґрунтів – це встановлення відповідності та інформаційного зв’язку між типологічними одиницями ґрунтового покриву та емерджентними властивостями тваринного населення ґрунтів.

Класифікація та діагностика ґрунтів повинна основуватися та тих ознаках, що відбивають хід ґрунтотвірного процесу. Ґрунтові тварини беруть безпосередню участь у процесах ґрунтоутворення, в чому і полягає їх діагностичне значення.

Особливості функціональної активності ґрунтових тварин відбиваються в консортивній структурі їх угруповань. Тому розвитком функціонального підходу до зоологічної діагностики ґрунтів є застосування консорцій для встановлення характеру участі комплексів педобіонтів у здійсненні ґрунтових процесів, а таким чином – у встановленні типологічної приналежності одиниць ґрунтового покриву.

Якісна та кількісна характеристика консорціям ґрунтових тварин може бути надана за допомогою екоморфічного аналізу. Зоологічна компонента ґрунтотвірного процесу відбувається в екологічному просторі, де функціонують угруповання тварин. Цей простір відображається за допомогою методології екологічних матриць.

На статистичну мову завдання діагностики ґрунтів перекладається як розв’язання задачі класифікації з навчанням. Для ґрунтів із відомою типологічною приналежністю встановлюються екологічні ознаки, які на високому вірогідному рівні здатні відрізняти відповідні типи ґрунту. Завдання у такому вигляді може бути виконане засобами дискримінантного аналізу.

Як екологічні ознаки для дискримінації ґрунтів були використані перші сім факторів, одержані в результаті багатовимірного факторного аналізу. Як указувалося вище, вони в інтегральній формі відображають найхарактерніші властивості динаміки тваринного населення ґрунтів степового Придніпров’я. Якісний сенс цих екологічних ознак також був установлений.

Завдання полягало у встановленні за зоологічними даними якісних та кількісних особливостей 12 головних типів та підтипів ґрунтів степової зони. Також на основі літературних джерел до аналізу були залучені дані про тваринне населення темно-сірих лісових ґрунтів лісостепової зони.

Усі фактори-ознаки мають високі дискримінаційні властивості, щоб бути використаними для побудови аналітичного правила встановлення приналежності невідомого ґрунтового утворення до одного з тих, що були використані як навчальна вибірка (табл. 14. 4).

Екоморфічний аналіз консорцій ґрунтових тварин Важливою статистикою, що вказує на дискримінаційні можливості ознаки, є лямбда Вілкса.

Вона змінюється від 0 (найкраща можливість) до 1 (можливість дискримінації відсутня). Всі ознаки, використані для дискримінантного аналізу, характеризуються лямбдою Вілкса, яка не перевищує рівня 0,05, що є досить добрим показником.

Таблиця 14. 4 Статистичні властивості ознак (фактори багатовимірного факторного аналізу) для дискримінантного аналізу

–  –  –

Сенс дискримінантного аналізу полягає у тому, щоб знайти так звані канонічні змінні, в просторі яких хмара точок, яка відповідає експериментальним даним, найчіткіше могла б бути розрізнена на групи, які нас цікавлять. Ці канонічні змінні є лінійними комбінаціями похідних ознак. Значення ознак для встановлення канонічних змінних, або дискримінантних коренів, характеризується відповідними коефіцієнтами, які в стандартизованій формі наведені в таблиці 14. 5. Стандартизовані коефіцієнти дозволяють порівняти внесок ознак у формування канонічних змінних. Крім того, коефіцієнти дозволяють одержати змістовну інтерпретацію канонічних змінних як причин диференціації тваринного населення в умовах різних типів ґрунтотвірного процесу – безумовно, у тому випадку, якщо канонічна змінна насправді відповідає деякій природній причині. Таким чином, можливість змістовної інтерпретації канонічних змінних є також важливим результатом використання дискримінантного аналізу для зоологічної діагностики ґрунтів.

Таблиця 14. 5 Стандартизовані коефіцієнти для визначення канонічних змінних

–  –  –

Центр ваги хмари точок у просторі дискримінантних функцій, який відповідає певному класу, є центроїдом цього класу, або найбільш типовою точкою. Чим більше яка-небудь точка наближена до центроїда, тим більше вона відповідає характерним особливостям цього класу. Частина екологічного простору, утвореного дискримінантними функціями, найбільше наближена до центроїда ґрунту порівняно з центроїдами інших ґрунтів, є екологічним ареалом цього ґрунту. Всі точки, розміщені в межах цього ареалу, повинні бути віднесені до відповідЖуков О. В.

ного типу ґрунту. Положення центроїдів ґрунтів у просторі перших чотирьох дискримінантних функцій наведено на рисунках 14.7 та 14.8.

Лямбда Вілкса свідчить про те, що дискримінантні функції 1 та 2 володіють найбільшими дискримінантними можливостями (табл. 14. 5). Дискримінантна функція 1 дозволяє чітко відрізнити дерново-борові та дерново-степові ґрунти від інших (центроїди справа на рисунку 14. 7). Чорноземи звичайні та чорноземи лісополіпшені займають близьке положення (центр), темно-сірі лісові та чорнозем лучно-лісовий формують групу ґрунтів зліва на рисунку. Для диференціації між собою чорноземів звичайних та лісополіпшених, а також темно-сірих лісових та чорноземів лучно-лісових необхідна дискримінантна функція

–  –  –

-1

-2

-3

-4

-5

-4 -2 0 2 4 6 8 10 12

–  –  –

Рис. 14. 7. Положення ґрунтів у просторі канонічних змінних 1 та 2 Умовні позначки: 1 – чорнозем лісополіпшений; 2 – чорнозем лучно-лісовий; 3 – лучно-лісовий ґрунт; 4 – чорнозем лісовий; 5 – заплавний лучно-лісовий; 6 – заплавний лісовий ґрунт; 7 – темносірий лісовий ґрунт; 8 – дерно-боровий супіщаний; 9 – солодь; 10 – заплавний болотно-лісовий ґрунт; 11 – дерно-степовий піщаний ґрунт; 12 – дерно-боровий піщаний; 13 – чорнозем звичайний 2. Інші грунти в просторі перших двох дискримінантних функцій формують щільну хмару точок.

У кількісному визначенні дискримінантної функції 1 головну роль відіграють фактори 1 та 2. Тобто головними чинниками диференціації функціональної структури тваринного населення є чисельність та біомаса угруповань, частка сапрофагів, співвідношення епігейного та ендогейного блоків, частка оліготрофоценоморф, екологічна організація та різноманіття (фактор 1) та видове різноманіття (фактор 2). У загальній динаміці угруповань ці аспекти мінливості синекологічних властивостей (фактор 1 та фактор 2) певним чином не пов’язані між собою (це вимога факторного аналізу при виділенні факторів), але як осі диференціації

Екоморфічний аналіз консорцій ґрунтових тварин

функціональної структури угруповань ґрунтових тварин різних ґрунтів вони співпадають між собою.

Чисельність та біомаса угруповань є важливою вказівкою на інтенсивність виконання ґрунтовими безхребетними ґрунтотвірних функцій. Але ці ознаки досить мінливі протягом року та рік від року, тому вони володіють значною пояснювальною здатністю, якщо існують дані за певний період часу. В цьому полягає важливість моніторингових досліджень. Але як діагностичні ознаки повинні використовуватися інші, які більш інваріантні до часової мінливості. Хоча структурні властивості угруповань пов’язані кореляційним зв’язком із чисельністю та біомасою, але, будучи відносними індексами (частка сапрофагів, співвідношення епігейних до ендогейних, частка оліготрофоценоморф і т. д.), є більш характерними для від

–  –  –

-0.5

-1.0

-1.5 1

-2.0

-1.5 -1.0 -0.5 0.0 0.5 1.0 1.5 2.0 2.5 3.0

–  –  –

повідних типів ґрунтотвірного процесу та, таким чином, можуть використовуватися для зоологічної діагностики.

Головною ознакою, що впливає на дискримінантну функцію 2, є фактор 3, але велике значення також мають фактори 4, 5 та 7. Кожний із факторів пов’язаний з індикацією парного переважання одного з типів кругообігу, тому дискримінантна функція 2 відображає загальний градієнт змін функціональної структури угруповань у послідовності переходу типів кругообігів: степового–лугового–лісового–болотного.



Pages:     | 1 |   ...   | 52 | 53 || 55 | 56 |   ...   | 59 |
Похожие работы:

«ХАРКІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ Гарбузенко Ольга Борисівна УДК 577.12:577.112:577.24 ВПЛИВ МЕХАНІЧНОГО НАВАНТАЖЕННЯ НА СИНТЕЗ КОЛАГЕНУ, ЕЛАСТИНУ ТА В(ЯЗКО-ПРУЖНІ ВЛАСТИВОСТІ СПОЛУЧНОЇ ТКАНИНИ 03.00.04 – біохімія Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук Харків – 1999 Дисертацією є рукопис Робота виконана у НДЧ Харківського державного університету Міністерства освіти України Науковий керівник: доктор біологічних наук, старший науковий співробітник,...»

«УДК 630*907.11 (477.82) Ст. наук. співроб. П.Т. Ященко, канд. біол. наук – Інститут екології Карпат НАН України; ст. наук. співроб. А.А. Горун; наук. співроб. В.І. Матейчик; мол. наук. співроб. В.В. Турич – Шацький національний природний парк ПРО РЕЗУЛЬТАТИ ЗАСТОСУВАННЯ АКТИВНОЇ ОХОРОНИ БЕРЕЗИ НИЗЬКОЇ (BETULA HUMІLІS SCHRANK) У ШАЦЬКОМУ НАЦІОНАЛЬНОМУ ПРИРОДНОМУ ПАРКУ Розглянуто результати експериментальних робіт зі збереження берези низької шляхом зниження конкурентних відносин в її локалітетах...»

«ЗЕМЛЕРОБСТВО Список використаних літературних джерел 1. Шевченко М.С. Екологічні гербіциди в системі вирощування зерна / Шевченко М.С., Шевченко О.М., Романенко О.А. //Хранение и переработка зерна.– 2004. – №8. – С. 21-23.2. Барабаш М. Використання біологічних препаратів – крок до біологічного землеробства / М.Барабаш, Г. Круковська // Пропозиція. – 2003. – №4. – С. 65-66.3. Громова А.А. Эффективность регуляторов роста и биопрепаратов на озимой пшенице и просе / Громова А.А., Щукин В.Б, Варавва...»

«УДК 664.8.047 ПЕРЕРОБКА ПЛОДООВОЧЕВОЇ СИРОВИНИ НА СУШЕНУ ПРОДУКЦІЮ Ю.Ф. СНЄЖКІН, член кореспондент НАН України Р.О. ШАПАР, Ж.О. ПЕТРОВА, Д.М. ЧАЛАЄВ, кандидати технічних наук, В.С. ШАВРІН, Г.К. ВОСПІТАННІКОВ, наукові співробітники Інститут технічної теплофізики НАН України Представлено результати експериментальних досліджень процесів сушіння плодоовочевої сировини з метою інтенсифікації процесу та розробки енергоефективної технології. Плодоовочева сировина, експериментальні дослідження,...»

«ЛІСІВНИЦТВО І АГРОЛІСОМЕЛІОРАЦІЯ Харків: УкрНДІЛГА, 2009. – Вип. 116 УДК 630.2; 630.22; 630.182; 630.187 Ю. В. ПЛУГАТАР * ТИПОЛОГІЧНА СТРУКТУРА ЛІСІВ КРИМУ Кримськая гірсько-лісова науково-дослідна станція УкрНДІЛГА Наведено загальну характеристику типологічної структури лісів Криму та у розрізі головних типоутворювальних порід: дубів пухнастого і скельного, сосон – кримської, гачкуватої (звичайної), Станкевича, бука кримського (східного) та ялівця високого. Проаналізовано розподіл деревостанів...»

«УДК 346.54+351.824.11 О.Ю. Трач Національний університет “Львівська політехніка” РЕГУЛЮВАННЯ ВИРОБНИЦТВА І СПОЖИВАННЯ ЕНЕРГЕТИЧНИХ РЕСУРСІВ В УКРАЇНІ © Трач О.Ю., 2012 Проланалізовано основні закони України, постанови Кабінету Міністрів України та постанови Національної комісії регулювання електроенергетики України, що стосуються регулювання ринку енергетики в державі. Наведено основні пільги, що стосуються енергозбереження в Україні та основні пільги щодо енергозбереження в Європі. Наведено...»

«Серія «Біологічні науки», 2013 УДК 581.524.1 В.Г. Скляр ОСОБЛИВОСТІ ОНТОГЕНЕТИЧНОГО РОЗВИТКУ КЛЕНА ГОСТРОЛИСТОГО В ЛІСАХ НОВГОРОД-СІВЕРСЬКОГО ПОЛІССЯ Представлено декілька можливих моделей онтогенетичного розвитку особин клена гостролистого. Надана інформація про реалізацію зазначених моделей в різних лісових фітоценозах Новгород-Сіверського Полісся. Показана широка представленість в лісах регіону у клена гостролистого незавершеного онтогенезу Ключові слова: онтогенез, періодизація онтогенезу,...»

«УДК 631.16:636.932.3 К.О. Свириденко, аспірант* Інститут тваринництва УААН ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИРОБНИЦТВА ПРОДУКЦІЇ НУТРІЇВНИЦТВА Постановка проблеми. З 1999 р. умови утримання та забою хутрових звірів на фермах Європи регламентуються вимогами Рекомендацій Постійної комісії Ради Європи з дотримання Європейської конвенції захисту тварин, яких розводять на фермах [6]. В сучасних умовах розвитку суспільства та на виконання загального державного курсу щодо входження до Євросоюзу і адаптації...»

«1 Руйнування озонового шару Подивіться вгору: озоновий шар Автори: Клімент Мінджов, Iвелiна Ангелова, Леонід Фірсов Основна концепція Руйнування озонового шару становить істотну загрозу для здоров’я людей та інших живих істот на планеті. Тривалість 2-3 навчальні години Дата проведення Будь-яка Місце проведення Класна кімната Обладнання Bідеоколекція «Зеленого пакета» Навчальні предмети Природознавство, біологія, екологія, географія Цілі • Навести інформацію про проблеми, спричинені руйнуванням...»

«ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД „ЗАПОРІЗЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ” МІНІСТЕРСТВА ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ КАФЕДРА САДОВО-ПАРКОВОГО ГОСПОДАРСТВА ТА ГЕНЕТИКИ РОСЛИН “ЗАТВЕРДЖУЮ” Декан біологічного факультету Л.О. Омельянчик “_” 2007 р. РОБОЧА ПРОГРАМА дисципліни “МЕТОДИ ТА МЕТОДИКИ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ В БІОЛОГІЇ” для студентів денної та заочної форм навчання спеціальностей: 8.070402 «Біологія» Запоріжжя, 2007 ВСТУП Мета курсу: дати студентам комплекс сучасних знань, необхідних для...»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2013 www.uk.x-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»