WWW.UK.X-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Книги, видання, автореферати

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы



Работа в Чехии по безвизу и официально с визой. Номер вайбера +420704758365

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:     | 1 |   ...   | 51 | 52 || 54 | 55 |   ...   | 59 |

«Екоморфічний аналіз консорцій ґрунтових тварин BOOK · JANUARY 2009 DOI: 10.13140/RG.2.1.2029.7764 READS 1 AUTHOR: Alexander Zhukov Dnepropetrovsk National University ...»

-- [ Страница 53 ] --

Сучасна діагностика ґрунтів опирається в основному на дані з морфології, хімії й мінералогії ґрунтів, а також на характеристики кліматичних умов їх ареалу та властивої їм рослинності (Травлеев, 1971, 1976; Роді, 1971; Волобуєв, 1973). Особливе значення має мікроморфологічний метод. Мікроґрунтознавство – особливий розділ ґрунтознавства, що має й самостійне, і прикладне значення в пізнанні складних процесів генезису та еволюції ґрунтів (Травлеев, 1981; Белова, 1986, 1987; Ярилова, 1972; Ярилова и др., 1979; Kubiena, 1938). Досить цікавою та багатообіцяючою виявилася інтеграція мікроморфологічного й зоологічного методів індикації ґрунтів (Булик, Белова, 1980).

Ґрунт – природно-історичне тіло, далеко не пізнане нами у своїх особливостях. Тому правомірно й доцільно розглядати генезис ґрунтів багатопланово або в різних аспектах, тобто як самостійне і як компонентне тіло більш складних природних і антропогенних систем – біогеоценозів, екосистем та ін. (Карпачевский, 1980; Зонн, 1964; Зонн, Травлеев, 1989).

Біогеоценотичний напрямок вивчає якісні й кількісні взаємозв’язки між усіма компонентами природного комплексу, що відбиваються у ґрунтах, у їх будові, складі й властивостях (Сукачев, 1942; Зонн, 1964; Бельгард, Травлеев, 1980; Карпачевский, 1977, 1983).

У багатьох випадках ґрунтові організми виявляються значно чутливішими індикаторами зміни режиму й властивостей ґрунтів порівняно з показниками, отриманими за допомогою фізичних і хімічних методів дослідження (Гельцер, 1989). Серед різних методів біоіндикації фітоіндикація розроблена досить ґрунтовно. Широко відомі дослідження в цій галузі Л. Г. Раменського (1938), О. Л. Бельгарда (1950), Д. В. Воробйова (1953), П. С. Погребняка (1955), С. В. Вікторова (1962), Б. В. Виноградова (1964).

Екоморфічний аналіз консорцій ґрунтових тварин Крім вищих рослин для цілей біоіндикації ґрунтового покриву застосовуються водорості й інші нижчі рослини (Штина, Голлербах, 1976, 1980). Певне діагностичне значення мають ґрунтові мікроорганізми (Мишустин, 1966, 1976). Дослідження, проведені в лісах степової зони України, показали, що співвідношення основних груп мікроорганізмів та їх чисельність відбивають особливості перетворення органічних речовин і зольних елементів у ґрунті (Долгова, Кучма, 1975). Ґрунтові ферменти є інформативними показниками різних особливостей ґрунтотвірного процесу (Галстян, 1980). Активність ферментів в умовах Присамар’я залежить від вологості ґрунту, сезону року й лісорослинних умов (Долгова, Кучма, 1975; Долгова, Скрибицкая, 1975). Особливого значення набуває вивчення біологічної активності ґрунтів і лісових підстилок рекультивованих ділянок (Гельцер и др., 1985) і техногенних територій, які зазнали забруднення хімічними речовинами (Долгова и др., 1988). Аналіз даних про стан мікробоценозу дозволяє зробити висновки про основні напрямки трансформації органічної речовини на експериментальних ділянках лісової рекультивації Західного Донбасу (Цветкова, Гельцер, 1989).

Зооценоз є важливим компонентом біогеоценозу. Близько 90 % видів тварин помірного поясу в тому або іншому ступені пов’язані із ґрунтом (Букли, 1923: цит. за: Криволуцкий, 1994). Основи вчення про ґрунт як середовище існування тварин були закладені М. С. Гіляровим (1949). Тісний взаємозв’язок життєвих циклів ґрунтових безхребетних і ґрунтотвірних процесів визначає діагностичну значимість цієї групи живих організмів (Гиляров, 1965).

У зоологічному методі діагностики ґрунтів виділяються такі напрямки (Криволуцкий, 1992):

Функціонально-біогеоценотичний: традиційні дослідження структури й динаміки тваринного населення ґрунту, у яких основна увага приділяється найбільш повному виявленню всіх його компонентів, взаємозв’язків і динаміки у часі й просторі. Дослідження в цьому напрямку проводилися ще в 1920–1930 роки (Догель, Ефремов, 1921; Догель, 1924; Четыркина, 1926; Баскина, Фридман, 1928; Бродский, Янковская, 1928; Бойцова, 1931; Беклемишев, 1931, 1934; Беклемишев, Четыркина, 1935). Як продовження цього напрямку слід розглядати пошук нових показників для оцінки стану тваринного населення ґрунту, таких як біомаса, хімічний склад, біорізноманіття, інформаційна насиченість і т. д. (Второв, 1966;

Гиляров, Перель, 1974; Пилипенко, 1979; Криволуцкий, 1983; Криволуцкий и др., 1982; Криволуцкий, Покаржевский, 1986; Покаржевский, Криволуцкий, 1992; Ганин, 1989). Енергетична характеристика ґрунтової мезофауни виступає важливим критерієм біологічної продуктивності ґрунтів під різними типами лісових насаджень (Веремеев, 1976).

Другий традиційний шлях – ландшафтна індикація – одержав розвиток наприкінці 1930-х років на базі вже опублікованих на той час праць фундаментального характеру з екології угруповань організмів ґрунту (Бей-Биенко и др., 1939; Березина, 1937; Сент-Илер, 1938;

Шиперович, 1939; Гиляров, 1939, 1942). Цей напрямок знайшов широке визнання зоологів після опублікування монографії М. С. Гілярова «Особливості ґрунту як середовища існування і його значення в еволюції комах» (1949). Застосування зоологічного методу дозволило вирішити ряд спірних питань діагностики ґрунтів (Гиляров, 1949, 1965). Зоологічний метод використовувався для з’ясування деяких питань генезису ґрунтів під лісовою рослинністю в степу (Апостолов, Травлеев, 1972, 1975; Травлеев и др., 1981; Пилипенко, 1980; Лиховидов, 1981). Ґрунтово-зоологічні дослідження проведені в багатьох ландшафтах і фізикогеографічних зонах, що дозволило виконати діагностику ґрунтів різного генезису (Арнольди, 1952, 1956; Алейникова, 1964, 1976; Воронова, 1987; Гаврилов, Перель, 1958; Крышталь, 1955; Прохина, 1966; Стебаев, 1966). Для діагностики заплавних ґрунтів досить інформативними є відомості про їх тваринне населення (Стриганова, 1966; Добровольский, 1968; Матвєєва, 1966, 1972; Гельцер и др., 1975; Лупоносова, Миноранский, 1975; Надворный, Шаталина, 1975). За допомогою зоологічних даних виконана діагностика інших компонентів біогеоценозів, тісно пов’язаних із ґрунтовим покривом. Ґрунтові безхребетні є чутливиЖуков О. В.

ми індикаторами типу лісу (Перель, 1959; Артемьева, 1966; Феоктистов, 1978). Є дані про можливості діагностики стану насаджень за комплексами ґрунтових безхребетних (Гиляров, 1956; Перель, 1958, 1969; Лаврів, 1970; Андрианова, 1976). Сукцесійні зміни рослинності знаходять своє відбиття у структурі й особливостях функціонування комплексів ґрунтових безхребетних (Верещагина, 1984).

Третій підхід – ареалогічний, за якого особлива увага приділяється не тільки реакції угруповань, а й реакції популяцій і окремих видів на такі властивості ґрунту як його механічний склад, ступінь гуміфікації й характер відкладення гумусу, реакції pН і сольового режиму, вміст кальцію, гідротермічний режим, характер ґрунтового профілю. В умовах Присамар’я біомаса ґрунтової мезофауни й особливо дощових черв’яків корелює з умістом гумусу в ґрунті.

Установлена прямо пропорційна залежність чисельності ґрунтової мезофауни від вмісту гумусу й активної реакції ґрунтів степового Придніпров’я. Зі збільшенням відсотка гумусу збільшується чисельність тварин, в основному за рахунок дощових черв’яків та інших сапрофагів, що збагачують ґрунт біологічно активними речовинами (Пилипенко, 1972, 1973).

Дощові черв’яки дуже чутливі до кислотності ґрунту, тому вони звичайно відсутні в кислих болотних ґрунтах і в грубому гумусі (Arrhenius, 1921). Однак навіть у найкисліших ґрунтах дощові черв’яки, хоч і в малій кількості, але присутні (Шилова, 1951). Було показано, що ґрунти з різною величиною pН, які належать до різних типів, населені різними комплексами дощових черв’яків (Baltzer, 1955). У Литві О. П. Атлавініте (1975) встановила, що розмаїття видів люмбрицид залежить від pН ґрунтового розчину. Деякі види дротянок (Agriotes lineatus, Agriotes obscurus) можуть служити певною мірою показниками слабкокислої реакції ґрунту, тому що в кислих ґрунтах вони звичайно більш чисельні (Гиляров, 1976). Багато з ґрунтових безхребетних чутливо реагують на зволоження ґрунтів і рівень залягання ґрунтових вод (Булик, Травлеев, 1975).

У ряді випадків ґрунтові безхребетні можуть бути показниками механічного складу ґрунту. Личинки пилкоїдів у ґрунтах степової України віддають перевагу важким безструктурним ґрунтам (Дубровина, 1972). Щільність ґрунту багато в чому визначає заселення його травневим хрущем (Покозий, 1981). Чисельність популяцій жужелиць залежить від хімічного й механічного складу ґрунтів (Басангова, 1984).

Безхребетні можуть служити показником гідротермічного режиму ґрунтів. Можна вказати чимало форм мокриць, які характеризуються поступовим підвищенням вимог до вологості субстрату, що дозволяє використовувати їх як індикаторів ступеня зволоження ґрунту.

У ряді Philosica muscorium – Oniscus asellus – Porcellio scaber – Armadillidium vulgare мокриці розташовані в індикаційний ряд від показника високої вологості до сухості місцеперебування (Cloudsley–Thompson, 1959).

Серед личинок коваликів роду Selatosomus більш вологолюбним є S. aeneus. Він швидше витрачає вологу, ніж S. latus, який живе в більш сухих місцях та має розвинену епікутикулу (Семенова, 1960; Овчинникова, 1960).

Багато видів можуть бути гарними індикаторами сольового режиму ґрунтів – серед ґрунтових комах багато галофілів, таких як Dyschirius similis, Laccobium decorum, Heterocerus flexuousus. Стафілініди роду Bledius і чорниші роду Belopus показові для солончаковосолонцевого комплексу ґрунтів (Блинштейн, 1972). Серед личинок коваликів – мешканців ґрунту можна виділити екологічні групи, які є показниками механічного складу, надмірного зволоження й ступеня засолення ґрунтів (Долін, 1966). Добре відомий зв’язок багатьох груп безхребетних (мокриць Armadillididae, ківсяків, молюсків, дощових черв’яків O. lacteum) з високим умістом у ґрунті кальцію (Бызова, 1970; Гиляров, 1957, 1976). Ґрунтові безхребетні реагують на природний підвищений рівень деяких радіоактивних елементів (Криволуцкий и др., 1975).

В основі ранніх праць із діагностики ґрунтів полягав ареалогічний підхід. У ряді випадків ареали ґрунтів і ареали безхребетних збігаються, що іноді може бути підставою для віднесення ґрунту з дискусійним діагнозом до того або іншого типу. Однак цей підхід має Екоморфічний аналіз консорцій ґрунтових тварин цілий ряд обмежень (Криволуцкий, 1994), що спонукало розвивати зоологічний метод у напрямку поглиблення з’ясування генетичної сутності взаємозв’язку комплексів ґрунтових безхребетних і ґрунтотвірного процесу. У пізніших працях М. С. Гілярова бачимо, що основна увага приділяється особливостям структурно-функціональної організації комплексів ґрунтових безхребетних як показників ґрунтотвірного процесу (Гиляров, Перель, 1973; Гиляров, 1979). Було показано, що видовий склад, чисельність і біомаса тваринного населення можуть використовуватися як діагностичні показники ґрунтових типів (Самедов и др., 1980).

Діагностичне значення різних груп ґрунтових безхребетних не однакове. Так, диплоподи чутливо реагують на дефіцит кальцію у ґрунті, а чисельність кістянок пов’язана з потужністю підстилки. Співвідношення чисельності деяких родів коваликів має значення для діагностики дернового й підзолистого процесів в умовах Центрально-лісового заповідника (Коробів, 1976).

З’ясування особливостей ґрунтів за допомогою вивчення комплексів безхребетних тварин передбачає встановлення однозначної відповідності між ґрунтовими генетичними горизонтами і певною систематичною групою, екологічним оптимумом таксона, специфічним комплексом безхребетних, що живуть у ньому, а також сумарною чисельністю й біомасою безхребетних, які є мірою інтенсивності біогеохімічних процесів у ґрунті (Гришина, Короткова, 1976).

Біологічна діагностика відіграє важливу роль в оцінці ґрунтових процесів і дозволяє виявити напрямок процесів на найраннішій стадії, що важливо при сільськогосподарському освоєнні ґрунтів (Карпачевский, 1976).



Pages:     | 1 |   ...   | 51 | 52 || 54 | 55 |   ...   | 59 |
Похожие работы:

«Енергетика: економіка, технології, екологія ISSN 1813-5420 ЕКОЛОГІЯ ECOLOGY УДК 628.33 М.Ю. КОЗАР, Л.А САБЛІЙ ЕФЕКТИВНІСТЬ БІОЛОГІЧНОГО ВИДАЛЕННЯ СПОЛУК ФОСФОРУ ІЗ СТІЧНИХ ВОД В РІЗНИХ КИСНЕВИХ УМОВАХ M.KOZAR, L. SABLIY EFFICIENCY OF BIOLOGICAL PHOSPHORUS REMOVAL FROM WASTEWATER IN DIFFERENT OXYGEN CONDITIONS Анотація. В роботі представлено вплив кисневих умов на ефективність видалення сполук фосфору із стічних вод. Практично підтверджено закономірності зниження ефективності в залежності від...»

«МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ХАРЧОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ О.С. ВОЛОШИНА М.М. АНТОНЮК МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ПОТЕНЦІЙНИХ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ для студентів напряму 6.051401 «Біотехнологія» (спеціальність «Біотехнологія біологічно активних речовин») денної та заочної форм навчання СХВАЛЕНО на засіданні кафедри біотехнології мікробного синтезу Протокол № 12 від 16.03.2010 р. Київ НУХТ 2010 О.С. Волошина, М.М. Антонюк. Методи дослідження потенційних лікарських...»

«Збірник матеріалів ІІ-го Всеукраїнського з’їзду екологів з міжнародною участю УДК 159.922.2: 502.3 Бондарчук В.В., Дудатьєва Н.А., Злепко С.М. (Україна, Вінниця) ПСИХОСОМАТИЧНА МОДЕЛЬ СТРЕСУ В УМОВАХ НЕСПРИЯТЛИВОЇ ЕКОЛОГІЇ Кожна людина підлягає постійному стресовому впливу екстремальних факторів, які негативно впливають на здоров’я, тому надзвичайно актуальним являється індивідуальний підхід до вивчення виникнення і розвитку «адаптаційних захворювань» [1]. Ця проблема тісно пов’язана із...»

«Науковий вісник, 2003, вип. 13.5 3. Голубець М.А., Царик Й.В. Стійкість і стабільність – важливі ознаки живих систем// Ойкумена. – 1992, №1. – С. 21–26.4. Козловський М.П. Біотичне різноманіття ґрунтових фітонематод рослинних поясів Українських Карпат// Наук. вісник Львівського НУ. Серія біологічна. – 2001, вип. 28. – С. 65–71.5. Козловський М.П. Оцінка функціональної організації ґрунтових безхребетних на основі фітонематодних угруповань// Наук. вісник Львівського НУ. Серія біологічна. – 2002,...»

«ISSN 2077-1746. Вісник ОНУ. Сер.: Біологія. 2014. Т. 19, вип. 1(34) УДК 577.156:577.15.072 і. Л. Вовчук, д.б.н., професор Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, кафедра біохімії, вул. дворянська, 2, Одеса, 65082, Україна, тел.: (0482) 687875, e-mail: irvov@mail.ru ДіАГНОстИЧНЕ тА ПРОГНОстИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ ВИЗНАЧЕННЯ ОНКОФЕтАЛЬНОГО АНтИГЕНА сА-125 ЗА ПУХЛИННОГО ПРОЦЕсУ В ЯЄЧНИКАХ (ОГЛЯД) Наведені літературні дані про сучасну класифікацію пухлинних маркерів, діагностичну та...»

«Національний лісотехнічний університет України 26. Соболев Н.А. Особо охраняемые природные территории и охрана природы Подмосковья// Научн. чтения, посвящ. памяти Н.Ф. Реймерса: Докл. 4-й конф. в связи с 850летием г. Москвы. – М.: Изд-во МНЭПУ, 1998. – С. 26-56.27. Углубленный обзор расширенной программы работы по биологическому разнообразию лесов. UNEP/CBD/SBSTTA/13/3. 13 November 2007. [Електрон. ресурс]. – Доступний з:...»

«ПРАВИЛА ДЛЯ АВТОРІВ I. Профіль журналу У журналі “Вісник Харківського національного аграрного університету. Серія Біологія” публікуються результати оригінальних досліджень в галузі біологічних наук з таких основних напрямів: фізіологія і біохімія рослин; генетика, селекція та біотехнологія; мікробіологія; проблеми вивчення і збереження біорізноманіття.До публікації приймаються: – закінчені оригінальні роботи, ніде раніше не видані (статті обсягом до 1 друк. арк. – 24 стор. тексту, 30 рядків на...»

«УДК 619:616:981:55 В.П.РИЖЕНКО, доктор ветеринарних наук, професор Г.Ф.РИЖЕНКО, кандидат біологічних наук, доцент О.І.ГОРБАТЮК, кандидат ветеринарних наук, доцент В.О.АНДРІЯЩУК, науковий співробітник Л.С.МІЛЬКО, провідний лікар ветеринарної медицини М.С.ЮЩЕНКО, аспірант* Інститут ветеринарної медицини УААН (м. Київ) СТАН ТА ПЕРСПЕКТИВИ УДОСКОНАЛЕННЯ СПЕЦИФІЧНОЇ ПРОФІЛАКТИКИ ФУЗОБАКТЕРІОЗУ (НЕКРОБАКТЕРІОЗУ) Висвітлені результати розробки та ефективності засобів специфічної профілактики...»

«УДК 664.8.047 ПЕРЕРОБКА ПЛОДООВОЧЕВОЇ СИРОВИНИ НА СУШЕНУ ПРОДУКЦІЮ Ю.Ф. СНЄЖКІН, член кореспондент НАН України Р.О. ШАПАР, Ж.О. ПЕТРОВА, Д.М. ЧАЛАЄВ, кандидати технічних наук, В.С. ШАВРІН, Г.К. ВОСПІТАННІКОВ, наукові співробітники Інститут технічної теплофізики НАН України Представлено результати експериментальних досліджень процесів сушіння плодоовочевої сировини з метою інтенсифікації процесу та розробки енергоефективної технології. Плодоовочева сировина, експериментальні дослідження,...»

«ФІЗИКО-МАТЕМАТИЧНА ОСВІТА (ФМО) випуск 3(6), 2015. ISSN 2413-158X (online) Scientific journal ISSN 2413-1571 (print) PHYSICAL AND MATHEMATICAL EDUCATION Has been issued since 2013. Науковий журнал ФІЗИКО-МАТЕМАТИЧНА ОСВІТА Видається з 2013. http://fmo-journal.fizmatsspu.sumy.ua/ Стучинська Н.В., Лисенко Т.А. Формування предметних компетентностей з фізики та хімії при вивченні поверхневих явищ та їх ролі у медико-біологічних процесах // Фізико-математична освіта. Науковий журнал. – 2015. –...»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2013 www.uk.x-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»