WWW.UK.X-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Книги, видання, автореферати

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:     | 1 |   ...   | 50 | 51 || 53 | 54 |   ...   | 59 |

«Екоморфічний аналіз консорцій ґрунтових тварин BOOK · JANUARY 2009 DOI: 10.13140/RG.2.1.2029.7764 READS 1 AUTHOR: Alexander Zhukov Dnepropetrovsk National University ...»

-- [ Страница 52 ] --

Фактор 4 відбиває таку важливу функціональну особливість як ефективність метаболічних процесів, яка відображається індексом питомої продукції P/B. Цей індекс тим вищий, чим більша частка підстилкових форм в угрупованні, але зменшується при збільшенні ролі норних ґрунтових тварин. Більш інтенсивний енергетичний обмін властивий ультрамегатрофоценоморфам. Імовірно, інтенсивність енергетики угруповання підвищується внаслідок зменшення функціонального багатства. Фактор 4 відбиває локальні кількісні особливості, які можуть відбуватися в усіх типах консортивних структур, незалежно від їх ценоморфічної структури.

Екоморфічний аналіз консорцій ґрунтових тварин

Фактор 5 відбиває протилежну динаміку змін в екологічній структурі тваринного населення степових та лугових угруповань, з одного боку, та болотних – з іншого. В топічній структурі це пов’язано зі зростанням чисельності та функціональної активності епігейних форм у болотних типів консортивних утворень, а власне ґрунтових форм – у степових та лугових. У структурі фороморф фактор 5 пов’язаний зі збільшенням ролі в болотних ценозах представників групи А 1 – це тварини, які використовують існуючу шпаруватість ґрунту, а їх розміри менші, ніж розміри шпар у ґрунті або підстилці. На трофічній структурі цей фактор суттєво не позначається. Щодо гігроморфічної структури фактор 5 розділяє степових та лугових мезофілів з одного боку, та болотних гігро- та ультрагігрофілів – з іншого. Збільшення ступеня прояву степового та лугового процесів, на противагу болотному, пов’язане зі зростанням екологічної організації та складності функціональної структури угруповань.

Фактор 6 відокремлює степові та лугові функціональні групи ґрунтових тварин.

Степові функціональні групи, на відміну від лугових, мають більш високу частку представників фороморфи А 2, тоді як для лугових властива більша чисельність фороморф А 1. Для степових консорцій більше властива висока чисельність хижаків у трофічній структурі, а ксерофілів – у гігроморфічній. Особливо важливими є більш високе видове різноманіття та вирівняність, притаманні степовим угрупованням порівняно з луговими. З іншого боку, для лугових угруповань властива більш складна таксономічна структура, що позначається у збільшенні показника VarDtax.

Фактор 7 диференціює лугові та лісові функціональні комплекси. Для лісових консорцій більш властиве зростання загальної функціональної активності, що виражається у збільшенні чисельності та біомаси угруповання. Для лісових консорцій більше притаманні фороморфи черв’якоподібної форми (А 2), розміри тіла яких дещо перевищують розміри шпар у ґрунті, тоді як для лугових консорцій властиві фороморфи, які активно прокладають свердловини без зміни форми тіла (В 5) та ті, що риють нори кінцівками (Ф 6). Зоофаги переважають у лісових ценозах, а фітофаги – в лугових. Відмінності між консортивними угрупованнями лісових та лугових комплексів мають не тільки структурну, а й функціональну компоненту. Так, лугові консорції мають більш високу екологічну організацію, а лісові угруповання складніші у таксономічному аспекті.

Таким чином, багатовимірний факторний аналіз на основі інформації, що міститься в екологічній матриці, дозволяє визначити структуру екологічного простору, в якому функціонують угруповання ґрунтових тварин степового Придніпров’я. Основні тенденції динаміки екологічної структури визначаються функціональними особливостями угруповань, які залежать від напрямків основних типів кругообігів у біогеоценозах. Функціональними одиницями цієї активності є консорції ґрунтових тварин, які складають групи степантів, пратантів, сильвантів та палюдантів. Основним джерелом напруги функціональних зв’язків є конкуренція на різних рівнях організації живих систем, тому багатовимірний факторний аналіз виявляє функціональну структуру як відповідні дихотомії. Типи кругообігу, що найбільше взаємодіють між собою, формують пари протилежностей (дихотомії), в напрямку напруги яких і відкриваються головні тенденції змін у функціональній структурі угруповань.

Перелік особливостей для кожного типу динаміки своєрідний, чим і визначаються характерні риси відповідних типів кругообігів та консорцій.

Виділені фактори також є статистичними змінними, які можуть використовуватися для подальшого аналізу. Їх характерною особливістю є те, що вони в інтегральній формі відображають найважливіші тенденції змін в екологічній та функціональній структурі угруповань. Фактори кількісно можуть бути виміряні, але вони також якісно визначені. Якісна та кількісна визначеність таких абстрактних конструкцій як латентні фактори виникає внаслідок їх зв’язку з реальними вимірюваними змінними. Інформаційне значення реальних фізичних змінних, з яких і складається екоморфічна матриця, виникає в результаті визначення їх ролі у формуванні факторної структури.

Жуков О. В.

На основі результатів факторного аналізу може бути одержане кластерне рішення, яке містить класифікацію угруповань ґрунтових тварин (рис. 14. 5). Рівень виділення кластерів досить довільний, тому ми зупинилися на виділенні восьми груп біогеоценозів.

Кожному кластеру може бути дана ценоморфічна характеристика (рис. 14. 6), унаслідок чого можна поставити діагноз кожній відповідній групі біогеоценозів.

–  –  –

Рис. 14. 5. Кластерний аналіз угруповань ґрунтових тварин на основі перших семи факторів (метод Ворда, евклідова відстань) Примітка: вертикальною лінією позначений рівень виділення 8 кластерів Кластер 1 поєднує біогеоценози, де співіснують два головних типи кругообігу – луговий та лісовий. Це переважно угруповання заплавних лісів у прирусловій та центральній заплавах. Відповідно, для них характерний лугово-лісовий тип функціональної активності ґрунтових безхребетних.

Кластер 2 поєднує біогеоценози, де одночасно здійснюються степовий та луговий типи кругообігу речовин. Це степові ценози, штучні лісові насадження на плакорі та верхні третини схилів байраків та балок, а також берегів степових річок. Таке функціональне поєднання можна охарактеризувати як лугово-степове.

Для біогеоценозів, які відповідають кластеру 3, характерне поєднання лугового та болотного кругообігів. Це ольси та вербняки з болотним великотрав’ям у заплавах річок.

Функціонування цих біогеоценозів відповідає лугово-болотному типу.

Кластер 4 за ценоморфічною структурою дуже нагадує кластер 2, тому також може бути охарактеризований як лугово-степовий. Він поєднує типи лісу лісостепової зони та темносірих ґрунтів. Особливістю цих угруповань є більш висока частка лісових видів ґрунтових тварин.

Кластер 5 поєднує, як і кластер 1, два типи кругообігів – лісовий та луговий, але з переважанням лугового типу. До цього кластера належать переважно лісові біогеоценози в нижніх третинах схилів байраків та берегів лісових річок, які формуються на лугово-лісових Екоморфічний аналіз консорцій ґрунтових тварин чорноземах. Відповідно, для них характерний лісово-луговий тип функціональної активності ґрунтових безхребетних.

Кластер 6 має найскладнішу функціональну структуру – степово-лугово-лісову. Кластер 6 дуже об’ємний і його можна розділити на підкластери. Це група біогеоценозів, які формуються на чорноземах лісових у байраках. Для них характерне високе значення лісових та степових функціональних груп. Іншу групу в межах кластера 6 утворюють заплавні біогеоценози, які формуються на заплавних лугово-лісових ґрунтах. Головну функціональну роль у них виконують лісові та лугові елементи на фоні активності степових консортивних утворень. Лісові та степові елементи відіграють важливу роль у суборах та в колках на арені.

Тобто кластер 6 поєднує генетично відмінні групи біогеоценозів, у межах яких спостерігається конвергентна подібність функціональної структури. Всі ці біогеоценози є амфіценозами.

Складний характер функціональних утворень азональних та інтразональних комплексів є найважливішою ознакою степової зони.

–  –  –

Рис. 14. 6. Розподіл ценоморф за кластерами угруповань ґрунтових тварин степового Придніпров’я Кластер 7 відповідає болотним угрупованням ґрунтових тварин. Представники степового типу кругообігу майже відсутні у цьому функціональному комплексі, певна роль належить лісовим та луговим елементам.

Кластер 8 поєднує степові зональні моноценози. Значення лугового типу кругообігу для біогеоценозів в межах кластера 8 найменше, ознак лісового та болотного типів не спостерігається.

Таким чином, у результаті класифікації угруповань ґрунтових тварин за допомогою кластерного аналізу факторних ознак виділені класифікаційні одиниці, для яких властиві відповідні функціональні режими. Майже у всіх угрупованнях важливу функціональну роль виконує степове консортивне угруповання. Це є ознакою впливу степових зональних факторів на загальний вигляд та функціональні особливості всіх біогеоценозів степової зони. Якісна та кількісна специфіка для різних типів біогеоценозів та типів ґрунтів утворюється як комбінації типів консортивних структур – степової, лісової, лугової та болотної.

Жуков О. В.

14.5. Екологічні аспекти зоологічної діагностики ґрунтів Об’єктом аналізу при зоологічному методі діагностики ґрунтів є комплекси видів ґрунтових тварин, які являють собою живу фазу в багатофазній ґрунтовій системі (Роде, 1971), для котрих ґрунт виступає середовищем, що цілком визначає їх життєдіяльність, еволюцію та географічне розміщення (Гиляров, 1949). Наслідком такого тісного зв’язку є співпадіння екологічних стандартів ґрунтів та комплексів тварин, що в них мешкають (Мордкович, 1977).

Основні положення генетичного ґрунтознавства були закладені Докучаєвим у його фундаментальній праці «Російський чорнозем» (1883). Він розглядав ґрунт як природносторичне тіло, що володіє комплексом специфічних властивостей, які виникають у ґрунтотвірному процесі під впливом факторів навколишнього середовища. Географогенетичний підхід був надалі творчо розвинений М. М. Сибірцевим (1953). В основу вирішення проблеми класифікації й діагностики ґрунтів був покладений принцип відповідності генетичних типів ґрунтів найважливішим особливостям їх географічного поширення. Спроба класифікувати ґрунти за провідними факторами ґрунтоутворення була здійснена К. Д. Глинкою (1931). Факторно-генетичний підхід знайшов своє відображення в працях С. А. Захарова (1931), Д. Г. Віленського (1954), Г. Н. Висоцького (1962). Генетичний напрямок у ґрунтознавстві розвивав положення, що генетична ґрунтова класифікація повинна базуватися на внутрішніх властивостях і особливостях самих ґрунтів (Гедройц, 1912; Неуструев, 1937).

Головне завдання наукової класифікації різних предметів і явищ – це встановлення історико-генетичних зв’язків між ними. Історико-генетичний (причинний) зв’язок між предметами і явищами повинен базуватися на виявленні найбільш істотних і правильно систематизованих їх властивостях (Герасимов, 1954). Докучаєвський підхід установлює зв’язок і функціональне співвідношення власних властивостей ґрунту з основними ґрунтотвірними факторами. Завдання встановлення генетичної сутності корелятивних зв’язків між факторами і властивостями ґрунтів було виконане в процесі розвитку неодокучаєвської парадигми (Герасимов, Глазовская, 1960; Герасимов, 1976; Зонн, Травлеев, 1989).



Pages:     | 1 |   ...   | 50 | 51 || 53 | 54 |   ...   | 59 |
Похожие работы:

«УДК 631.44 (477.83) Семащук Р. Б. Морфологічні особливості та валовий хімічний склад ініціальних рендзинних ґрунтів урочища Біла Гора Львівський національний університет імені Івана Франка, м. Львів e-mail: kfgeogrunt@franko.lviv.ua Аннотація. Наведено результати досліджень морфологічної будови профілю та хімічних властивостей слаборозвинених рендзинних ґрунтів урочища Біла Гора. Ключові слова: ініціальні рендзинні ґрунти, морфологічні особливості, валовий хімічний аналіз. Вступ Слаборозвинені...»

«УДК 630*5 Доц. Г.Г. Гриник, канд. с.-г. наук; студ. В.В. Пукман – НЛТУ України, м. Львів; директор М.В. Костриба; гол. лісопатолог В.Я. Буній – Івано-Франківське державне спеціалізоване лісозахисне підприємство Західлісозахист ПОПЕРЕДНІ МОНІТОРИНГОВІ ДОСЛІДЖЕННЯ САНІТАРНОГО СТАНУ ЛІСІВ ІВАНО-ФРАНКІВЩИНИ15 Наведено огляд нормативно-правових актів загальнодержавного і міжнародного рівня щодо ведення моніторингу довкілля. Описано передумови ведення, завдання та головні засади моніторингу...»

«ХАРКІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ Гарбузенко Ольга Борисівна УДК 577.12:577.112:577.24 ВПЛИВ МЕХАНІЧНОГО НАВАНТАЖЕННЯ НА СИНТЕЗ КОЛАГЕНУ, ЕЛАСТИНУ ТА В(ЯЗКО-ПРУЖНІ ВЛАСТИВОСТІ СПОЛУЧНОЇ ТКАНИНИ 03.00.04 – біохімія Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук Харків – 1999 Дисертацією є рукопис Робота виконана у НДЧ Харківського державного університету Міністерства освіти України Науковий керівник: доктор біологічних наук, старший науковий співробітник,...»

«ФІЗИКО-МАТЕМАТИЧНА ОСВІТА (ФМО) випуск 3(6), 2015. ISSN 2413-158X (online) Scientific journal ISSN 2413-1571 (print) PHYSICAL AND MATHEMATICAL EDUCATION Has been issued since 2013. Науковий журнал ФІЗИКО-МАТЕМАТИЧНА ОСВІТА Видається з 2013. http://fmo-journal.fizmatsspu.sumy.ua/ Стучинська Н.В., Лисенко Т.А. Формування предметних компетентностей з фізики та хімії при вивченні поверхневих явищ та їх ролі у медико-біологічних процесах // Фізико-математична освіта. Науковий журнал. – 2015. –...»

«УДК 619:616:981:55 В.П.РИЖЕНКО, доктор ветеринарних наук, професор Г.Ф.РИЖЕНКО, кандидат біологічних наук, доцент О.І.ГОРБАТЮК, кандидат ветеринарних наук, доцент В.О.АНДРІЯЩУК, науковий співробітник Л.С.МІЛЬКО, провідний лікар ветеринарної медицини М.С.ЮЩЕНКО, аспірант* Інститут ветеринарної медицини УААН (м. Київ) СТАН ТА ПЕРСПЕКТИВИ УДОСКОНАЛЕННЯ СПЕЦИФІЧНОЇ ПРОФІЛАКТИКИ ФУЗОБАКТЕРІОЗУ (НЕКРОБАКТЕРІОЗУ) Висвітлені результати розробки та ефективності засобів специфічної профілактики...»

«Науковий вісник, 2003, вип. 13.3 УДК 630* 182.21 Проф. В.І. Парпан, д-р біол. наук; мол. наук. співроб. Р.М. Вітер; мол. наук. співроб. Т.В. Парпан –УкрНДІгірліс; Я.П. Целень – об'єднання Львівліс ЕКОЛОГІЧНА CУКЦЕСІЯ ТРАВ'ЯНОГО ВКРИТТЯ НА ЗРУБАХ В РІВНИННИХ БУКОВИХ ЛІСАХ УКРАЇНИ Наведено систематичну і еколого-біологічну структуру трав'яного вкриття зрубів букових лісів Українського Опілля. Виділено і охарактеризовано етапи і стадії сукцесій та проаналізовано динаміку різних екологічних груп...»

«125 ОСОБЛИВОСТІ РОЗПОВСЮДЖЕННЯ АЛЕРГЕННОГО ПИЛКУ ARTEMISIA В АТМОСФЕРІ МІСТ. УДК 581.162:582.632:616-056.3:(477) ОСОБЛИВОСТІ РОЗПОВСЮДЖЕННЯ АЛЕРГЕННОГО ПИЛКУ ARTEMISIA В АТМОСФЕРІ МІСТ СТЕПОВОЇ ТА ЛІСОСТЕПОВОЇ ЗОН УКРАЇНИ В. В. Родінкова Вінницький національний медичний університет ім. М. І. Пирогова вул. Пирогова, 56, Вінниця 21018, Україна e-mail: vikarodi@gmail.com У статті обговорюються інтенсивність і періодизація палінації рослин роду полин (Artemisia), пилок якого є чинником полінозу та...»

«БІОТЕХНОЛОГІЯ, МІКРОБІОЛОГІЯ УДК 615.281:615.451:615.453:438.135 О.Є. Макарова, ВИВЧЕННЯ АНТИМІКРОБНОЇ канд. фарм. наук, АКТИВНОСТІ ДОСЛІДНИХ Національний університет ЗРАЗКІВ ПРЕПАРАТУ харчових технологій, Київ «ПРОПОЦИД» Л.Ф. Сілаєва, канд. біол. наук Національний фармацевтичний університет, Харків Проведено вивчення антимікробної активності дослідних зразків присипки під умовною назвою «Пропоцид» на основі поєднання фармакотерапевтичноі дії екстрактивних речовин настойки прополісу з...»

«НАУКОВІ ПРАЦІ ІНСТИТУТУ БІОЕНЕРГЕТИЧНИХ КУЛЬТУР І ЦУКРОВИХ БУРЯКІВ, випуск 21 БІОТЕХНОЛОГІЯ УДК 581.143.6: 635.21 БОРОДАЙ В.В., кандидат біол. наук, доцент, КЛЯЧЕНКО О.Л., кандидат біол. наук, доцент Національний університет біоресурсів і природокористування України e-mail: veraboro@gmail.com ОСОБЛИВОСТІ ІНДУКОВАНОГО МОРФОГЕНЕЗУ ТА РЕГЕНЕРАЦІЇ ГЕНОТИПІВ SOLANUM TUBEROSUM L. УКРАЇНСЬКОЇ СЕЛЕКЦІЇ Досліджено особливості морфогенетичних реакцій Solanum tuberosum L. у культурі in vitro для низки...»

«УДК 636 Денисюк П.В., кандидат біологічних наук Інститут свинарства ім. О.В. Квасницького УААН БІОРИТМИ У ТВАРИННИЦТВІ У статті обґрунтовується необхідність підтримання біоритмічної життєдіяльності теплокровних організмів, яке дасть змогу покращити їх здоров’я, підвищити репродуктивний потенціал та продуктивність. Пропонується відповідний спосіб, яким можна цього досягти цієї мети, а саме за допомогою осциляторних прийомів утримання та годівлі. Постановка проблеми. Організація життєдіяльності...»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2013 www.uk.x-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»