WWW.UK.X-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Книги, видання, автореферати

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:     | 1 |   ...   | 45 | 46 || 48 | 49 |   ...   | 59 |

«Екоморфічний аналіз консорцій ґрунтових тварин BOOK · JANUARY 2009 DOI: 10.13140/RG.2.1.2029.7764 READS 1 AUTHOR: Alexander Zhukov Dnepropetrovsk National University ...»

-- [ Страница 47 ] --

Основою консортивної структури тваринних угруповань чорноземного ґрунту у степу є екологічна група норних дощових черв’яків. Поряд із власне ґрунтовою формою A. rosea в степових умовах комплекс дощових черв’яків складається з норних видів (O. transpadanum та D. mariupolienis). Але, за винятком заповідних місцеперебувань, степової рослинності, яка б не зазнала антропогенного впливу, ніде не залишилося. У зв’язку з тим, що черв’якинорники досить чутливі до цілісності ґрунтового покриву, в залишках степової рослинності (так звані степові цілинки) мешкають тільки черв’яки A. rosea. Норні види дощових черв’яків – активні ґрунтоутворювачі. Вони виконують значну роботу з педотурбації та перетворення рослинних залишків. Унаслідок їх діяльності формується значно розвинута дрилосфера, яка є центром комплексу процесів ґрунтоутворення. Ці тварини здатні затягувати рослинні залишки у мінеральні шари ґрунту, при цьому значно збільшується гумусований горизонт. Копроліти дощових черв’яків сприяють утворенню водостійкої структури ґрунту. Система ходів черв’яків, яка поширюється на значну глибину у ґрунті, дає можливість переживати несприятливі періоди року (взимку – промерзання ґрунту, влітку – пересихання). Безумовно, інтенсивність процесів гумусоутворення в степу залежить від функціональної активності консорцій, де ядром виступають дощові черв’яки.

Діапазон активності черв’яків-норників простягається уздовж усього ґрунтового горизонту, в цьому полягає особлива функціональна важливість цієї групи, але ця ж обставина пояснює їх чутливість до змін середовища, особливо антропогенного походження. Розорювання, випас худоби порушують цілісність ґрунтового покриву, що негативно впливає на черв’яків-норників.

Власне ґрунтова форма A. rosea пов’язана з ґрунтовою товщею, тому більш толерантна до зовнішньому впливу. У більшості степових угруповань основу функціонального блоку ґрунтових тварин-гуміфікаторів складає саме цей вид.

Жуков О. В.

Важливою особливістю степового типу кругообігу є то, що значна кількість органічної речовини потрапляє у ґрунт з опадом коріння, що відбувається в активній фазі вегетації.

Тому навесні біологічна активність чорноземних ґрунтів значно активізується, спостерігається збільшення кількості гумусоутворювачів r-стратегів – малощетинкових черв’яків Enchytraeidae. Звичайно це спостерігається згодом після танення снігу: коли ґрунт сильно насичений вологою, він швидко прогрівається і відбувається співпадіння значної кількості вологості з температурою ґрунту, достатньою для діяльності ґрунтових тварин. Активна діяльність дощових черв’яків та енхітреїд попереджує формування анаеробних умов, які можуть виникнути при перезволоженні ґрунту, коли підвищується температура середовища. Комбінація аеробних та анаеробних умов сприяє активізації процесів гумусоутворення. Цей період сприятливий для діяльності підстилкових сапрофагів – диплопод та ізопод. Збільшення чисельності сапрофагів призводить до зростання кількості ґрунтових хижаків. У подальшому, коли чисельність сапрофагів зменшується і вони поступаються фітофагам, саме на них спрямовуться прес хижаків.

Після тимчасового періоду достатнього зволоження навесні наступає дефіцит вологи, що є звичайним для степу. Сапрофаги переходять на живлення живими рослинними тканинами, домінуючою групою стає комплекс облігатних фітофагів. Існують дві зони функціональної активності фітофагів у степу: куртини злаків та ґрунт між ними. Наприклад з корінням злаків пов’язані личинки жуків-коваликів роду Agriotes, а дротянки роду Selatosomus злаковими рослинами не живляться, а віддають перевагу насінню, вміст якого вигризають, підземним стеблам, кореням та коренеплодам. Личинки пластинчастовусих також живляться більш грубим корінням, під час травлення вміст кишечника цих тварин зазнає впливу сильно лужного середовища. Внаслідок діяльності фітофагів переважним процесом є мінералізація органічної речовини.

Діяльність як ґрунтових сапрофагів, так і фітофагів призводить до розпушення ґрунту, внаслідок чого порушуються його капілярні канальці, а таким чином зменшується інтенсивність випаровування води з поверхні чорнозему.

Серед хижаків у степу переважають власне ґрунтові форми, насамперед губоногі та сколопендрові багатоніжки.

13.3. Сильванти Тваринне населення лісів зазнає впливу багатьох ценотичних чинників та залежно від екологічних умов несе відбиток степового, лугового або болотного типів кругообігу. Навіть у моноценозах щодо структури рослинності тваринне населення лісового ґрунту в умовах степової зони завжди має особливості степових зональних чинників. Загалом, найхарактернішою властивістю лісового комплексу ґрунтових безхребетних є значне функціональне різноманіття екологічної структури. Функціональною діяльністю безхребетних у лісі охоплені всі ґрунтові горизонти: підстилка, гумусовані горизонти і навіть верхня частина ґрунтотвірної породи.

Лісова підстилка є важливим осередком функціональності тваринного населення ґрунту у лісі. Основу консорцій степантів формує підстилковий дощовий черв’як Dendrobaena octaedra. Цей вид здатен досить швидко розмножуватися, його особини швидко рухаються.

Порівняно з іншими видами дощових черв’яків ця підстилкова форма має малі розміри, а відповідно – високу питому активність метаболізму та споживання їжі. Живиться лісовою підстилкою, що розкладається. Максимальної чисельності та активності досягає у мезофільних та гігрофільних стаціях, але здатен існувати і в порівняно посушливих умовах у лісі. Потребує значного розвитку лісової підстилки. В містах скупчення рослинних залишків, а особливо в деревині, що гниє, зустрічається ще один лісовий підстилковий черв’як – Dendrodrilus rubidus tenuis. Просторовий розподіл цих сапротрофних олігохет співпадає з розподілом хижих турунівЕкоморфічний аналіз консорцій ґрунтових тварин сильвантів Pterostichus oblongopunctatus, P. strenuus, Anisodactilus signatus, Carabus granulatus та інших. Безумовно, між цими видами існує трофічний консортивний зв’язок. Важливу консортивну роль відіграють також і коротконадкрилі жуки-стафіліни. Серед них багато хижих форм, але досить звичайними є міцетофаги, фітофаги та некрофаги. Найважливішою особливістю стафілінів є тісний зв’язок із лісовою підстилкою. На процеси у підстилці коротконадкрилі жуки чутливо реагують, а також беруть у них активну участь.

До консортивних угруповань сильвантів належать також тварини, що живляться живими рослинними тканинами. Це личинки жуків-коваликів Adrastus limbatus, Agriotes lineatus.

До сильвантів належать також тварини, що живляться живими рослинними тканинами. Це личинки жуків-коваликів Adrastus limbatus, Agriotes lineatus. Жуки Agriotes lineatus відкладають яйця у верхні шари ґрунту невеликими групами у зволожені місця. За нестачі вологи яйця не розвиваються й гинуть. Формування осередків розмноження пов’язане із трав’янистою злаковою рослинністю. Личинки харчуються насінням, проростками, молодими стеблами, корінням і коренеплодами, які знаходять по запаху. Здатні обходитися без їжі тривалий час, але без контактного зволоження швидко гинуть. Личинки дуже чутливі до посухи й у пошуках оптимальних умов здійснюють постійні переміщення. Так, ранньої весни вони піднімаються у верхній шар ґрунту, який добре прогрітий, а пізньої осені переміщаються на більшу глибину від верхнього шару, який промерзає. Тіло добре пристосоване до пересування в ґрунті: циліндричне, гладке й тверде. Копальним органом служить клинчаста голова, ноги виконують опорну й рухову функцію, загострений каудальний сегмент використовується для фіксації положення тіла й зворотного руху. Гігрофіл, екологічно пластичний. У лісовій і лісостеповій зонах звичайний на суходільних і заплавних лугах, на орних угіддях, у степу зустрічається переважно в заплавах річок і в лугових стаціях із підвищеною зволоженістю. Віддають перевагу ґрунту з більшим умістом рослинних залишків і гумусу (лугові, лучно-торф’янисті ґрунти й торфовища) (Гурьева, 1979). Жук Agriotes lineatus більше відповідає екологічному стандарту лугових видів, але в умовах степової зони зустрічається переважно у лугово-лісових заплавних угрупованнях та функціонально тісно пов’язаний саме з видами-сильвантами.

Підстилковий (епігейний) функціональний блок сильвантів переважає ґрунтовий (ендогейний) блок у 10 разів за чисельністю і у 25 – за біомасою. Домінуючою функціональною групою за чисельністю та біомасою серед сильвантів є сапрофаги. Серед фітофагів переважають факультативні форми з широким трофічним спектром, серед якого фітофагія – один із можливих трофічних режимів. Цим блок лісових фітофагів суттєво відмінний від степантів, де важливу роль відіграють облігатні фітофаги, або факультативні, у яких фітофагія є головним серед можливих трофічних режимів.

Необхідно відзначити, що до складу функціональної структури тваринного населення лісових ґрунтів в умовах степової зони належать консорції, що відповідають різним типам кругообігів. Самі консорції є функціонально унікальними та своєрідними для степової зони. Тобто компоненти, які за умов власне лісової зони є сильвантами, відповідно до правила зональної зміни стацій в умовах степової зони входять до функціонального блоку пратантів або палюдантів. Але більш високий рівень інтеграції в систему лугового або болотного типів кругообігу не перешкоджає виконувати важливу функціональну роль в межах лісового типу кругообігу і доповнювати власне консорції сильвантів. Крім того, лісові угруповання зазнають значного впливу степових зональних факторів і за рахунок консорцій степантів значно збільшується функціональне різноманіття лісових біогеоценозів.

Зоною головної функціональної напруженості сильвантів є лісова підстилка. Процеси розкладу органічної речовини підстилки, їх інтенсивність та спрямованість (мінералізація та гуміфікація) перебувають під впливом консорцій тварин-сильвантів. Екологічна лабільність видів-консортів значною мірою визначає здатність стійкого функціонування лісового комплексу в екстремальних умовах степового оточення, як на рівні впливу кліматичних факторів, так і на рівні конкурентних відносин між сильвантами та степантами.

Жуков О. В.

13.4. Пратанти Ґрунтові тварини-пратанти, або лугові види, є дуже складним комплексом видів своєрідного генезису в умовах степової зони. Відповідно до правила зональної зміни стацій багато лісових видів пересуваються в екологічному просторі, значно змінюючи умови свого існування порівняно з тими, які їм властиві в умовах лісової зони. Відбувається немовби спресовування розподілу видів під впливом факторів степового зонального оточення, а місцем екологічного оптимуму стають лугові місцеперебування.

Дефіцит вологи та нестабільний водним режим ґрунтів є важливим лімітуючим фактором в умовах степової зони. Лісові біогеоценози володіють значним пертинентним потенціалом, але навіть ліс не завжди здатен протидіяти зональному оточенню. Відсутність водного живлення за рахунок ґрунтових вод притаманна багатьом місцеперебуванням, де розвивається лісова рослинність у степовій зоні.

Ґрунтове живлення призводить до розвитку лугового процесу. Ґрунти лугового ряду пов’язані з ділянками центральної та притерасної заплав степових річок, пониженнями рельєфу на арені, нижніми третинами крутих берегів річок, а також із тальвегами байраків та балок. Близький рівень стояння ґрунтових вод значно сприяє оптимізації водного режиму ґрунтів щодо вимог безхребетних тварин, які в них мешкають. Крім того, зв’язок із депресіями рельєфу призводить до накопичення маси гумусованого ґрунту. Лугові ґрунти часто характеризуються значним гумусованим горизонтом.



Pages:     | 1 |   ...   | 45 | 46 || 48 | 49 |   ...   | 59 |
Похожие работы:

«УДК 502.5 (045) ВПЛИВ БІОТИЧНИХ ФАКТОРІВ НА СТАН ПАРКОВО-ВУЛИЧНИХ НАСАДЖЕНЬ ДЕРЕВ КАШТАНА Е.М. ПОПОВА, доктор біологічних наук А.В. ДРАЖНІКОВА, аспірантка* Т.В. ЛУЦЕНКО, студентка магістратури Національний авіаційний університет Встановлено, що поява фітопатогенних грибів на листі дерев каштана запобігає його ушкодженню мінуючою міллю Cameraria ohridella. Така взаємодія визначає стан дерев каштана наприкінці вегетаційного періоду. Спори фітопатогенних грибів, потрапляючи в повітря поблизу...»

«ISSN 2304-1439. Вісник ОНУ ім. І.І. Мечникова. Соціологія і політичні науки. 2013. Т. 18. Вип. 2 (18). Ч. 1 УДК 316.39 В. М. Онищук д-р соціол. наук, проф., завідувач кафедри соціології Одеського національного університету імені І. І. Мечникова кв. 10, б. 2, вул. 40 років оборони Одеси, м. Одеса-69, 65069, Україна, тел.: 0675515436 e-mail: onushuk.v@yandex.ua КОНТУРИ ЕТНІЧНОСТІ ЯК СУСПІЛЬНОГО ІДЕАЛУ У статті здійснено комплексний аналіз проблеми етнічності в умовах корінних суспільно-політичних...»

«УДК 631.44 (477.83) Семащук Р. Б. Морфологічні особливості та валовий хімічний склад ініціальних рендзинних ґрунтів урочища Біла Гора Львівський національний університет імені Івана Франка, м. Львів e-mail: kfgeogrunt@franko.lviv.ua Аннотація. Наведено результати досліджень морфологічної будови профілю та хімічних властивостей слаборозвинених рендзинних ґрунтів урочища Біла Гора. Ключові слова: ініціальні рендзинні ґрунти, морфологічні особливості, валовий хімічний аналіз. Вступ Слаборозвинені...»

«30 РОЗДІЛ 2. ЗООЛОГІЯ ТА ЕКОЛОГІЯ ТВАРИН УДК 564: 574.5 ЗНАЧЕННЯ ДРЕЙСЕНИ У ФОРМУВАННІ ІНДИВІДУАЛЬНИХ КОНСОРЦІЙ Домбровський К.О., к.б.н., доцент Запорізький національний університет Розглядаються питання загальнобіологічного характеру, що пов’язані з утворенням та функціонуванням консорції водних безхребетних, у яких детермінуючим центром є Dreissena. З’ясовано середовищеутворююче значення дрейсени у формуванні супутніх видів-консортів. Ключові слова: дрейсена, двостулкові молюски, консорція,...»

«Тадеуш Глов’як 300-річчя Вроцлавського університету Tadeusz Gowiak 300-lecie Uniwersytetu Wrocawskiego Міністерство освіти і науки України Львівський національний університет імені Івана Франка Серія «DOCTOR HONORIS CAUSA» Тадеуш ГЛОВ’ЯК 300-річчя Вроцлавського університету Львів • 2003 УДК 378.4.096:548.3(438.26-25)(092)Т.Глов’як ГЛОВ’ЯК Тадеуш. 300-річчя Вроцлавського університету / Укладач Б.Котур. Вступ. сл. Я.Каличака та Б.Котура. Редкол.: І.Вакарчук (голова) та ін. – Львів, 2003. – 28 с....»

«УДК 524.581.630.907.1 Доц. О.Т. Данчук, канд. с.-г. наук – Природний заповідник Розточчя; доц. І.М. Горбань, канд. біол. наук – ЛНУ ім. Івана Франка МОНІТОРИНГ СТАНУ ПРИРОДНИХ ЕКОСИСТЕМ УКРАЇНСЬКОГО РОЗТОЧЧЯ Наведено пріоритетні напрямки організації моніторингу в лісових екосистемах. Розглянуто питання оцінки стану біологічного різноманіття, визначення основних параметрів екосистем регіону Розточчя. Рекомендовано запровадити систему регіонального моніторингу досліджень процесів дефоліації....»

«МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ВНУТРІШНІХ СПРАВ ФАКУЛЬТЕТ № 2 НАВЧАЛЬНО–МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ для студентів 1–К–П курсу з підготовки фахівців освітньо–кваліфікаційного рівня «бакалавр» з галузі знань 0301 «Соціально–політичні науки» за спеціальністю «Психологія» (6.030102) факультету № 2 (термін навчання-5 років) на основі повної загальної середньої освіти на умовах договору з фізичними та юридичними особами Національної академії внутрішніх справ Київ – 2015 ББКХ Н156...»

«Науковий вісник, 2003, вип. 13.5 3. Голубець М.А., Царик Й.В. Стійкість і стабільність – важливі ознаки живих систем// Ойкумена. – 1992, №1. – С. 21–26.4. Козловський М.П. Біотичне різноманіття ґрунтових фітонематод рослинних поясів Українських Карпат// Наук. вісник Львівського НУ. Серія біологічна. – 2001, вип. 28. – С. 65–71.5. Козловський М.П. Оцінка функціональної організації ґрунтових безхребетних на основі фітонематодних угруповань// Наук. вісник Львівського НУ. Серія біологічна. – 2002,...»

«ХАРКІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ Гарбузенко Ольга Борисівна УДК 577.12:577.112:577.24 ВПЛИВ МЕХАНІЧНОГО НАВАНТАЖЕННЯ НА СИНТЕЗ КОЛАГЕНУ, ЕЛАСТИНУ ТА В(ЯЗКО-ПРУЖНІ ВЛАСТИВОСТІ СПОЛУЧНОЇ ТКАНИНИ 03.00.04 – біохімія Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук Харків – 1999 Дисертацією є рукопис Робота виконана у НДЧ Харківського державного університету Міністерства освіти України Науковий керівник: доктор біологічних наук, старший науковий співробітник,...»

«МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ ЗАПОРІЗЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ МАСЛОВА ІРИНА МИКОЛАЇВНА УДК: 611.316+612.313.5].068.8:616-097]-053.13 ВІКОВА МОРФОФУНКЦІОНАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ВЕЛИКИХ СЛИННИХ ЗАЛОЗ ЩУРІВ В ПОСТНАТАЛЬНОМУ ПЕРІОДІ В НОРМІ ТА ПІСЛЯ ВНУТРІШНЬОУТРОБНОЇ АНТИГЕННОЇ ДІЇ 14.03.01 – нормальна анатомія Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук Запоріжжя – 2016 Дисертацією є рукопис. Робота виконана в Запорізькому державному медичному...»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2013 www.uk.x-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»