WWW.UK.X-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Книги, видання, автореферати

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:     | 1 |   ...   | 44 | 45 || 47 | 48 |   ...   | 59 |

«Екоморфічний аналіз консорцій ґрунтових тварин BOOK · JANUARY 2009 DOI: 10.13140/RG.2.1.2029.7764 READS 1 AUTHOR: Alexander Zhukov Dnepropetrovsk National University ...»

-- [ Страница 46 ] --

gurgistanus, на відміну від більшості видів дротянок, у сухий жаркий літній період розташовуються у верхніх ґрунтових горизонтах і активно живляться рослинами. Степовий ковалик віддає перевагу суглинним ґрунтам, важкому супіску та рідко його можна знайти на легкому супіску (Топчиев, 1960).

На відміну від представників вищевказаного роду, ковалики роду Selatosomus злаковими рослинами не живляться, а віддають перевагу насінню, вміст якого вигризають, підземним стеблам, кореням та коренеплодам. Для нормального розвитку личинок роду Selatosomus потрібна їжа тваринного походження (Долин, 1987). У плакорних степових ценозах рід Selatosomus представлений видом Selatosomus latus F. – широкий ковалик, імаго якого мають матове зафарблення, на противагу імаго Selatosomus aenus L., які віддають перевагу ґрунту легкого механічного складу та мають блискучі покриви (Гиляров, 1939, 1965).

Личинки широкого ковалика віддають перевагу відкритим просторам, а в лісових ценозах зустрічаються до змикання крон і при наявності трав’янистої рослинності, віддають перевагу сухуватим, рідше – свіжуватим позиціям, суглинкам та важкому супіску (Топчиев, 1960).

1.6 1.2 0.8 2 0.4 Рис. 12. 9. Екологічний ареал консорції Agriotes gurgistanus у просторі умов мінералізації ґрунтового розчину (вісь абсцис – трофотопи) та вологості (вісь ординат – гігротопи) Ізолінії – рівні загальної чисельності консорції (в логарифмованому масштабі) Комплекс фітофагів доповнюється личинками чорнишів – Alphitophagus bifasciatus, Asida lutosa, Crypticus quisquilius, Oodescelis polita, Tentyria nomas, Uloma culinaris (зустрінутий у трухлявому пні на арені р. Самара). Здатність до фітофагії та шкідливість личинок чорнотілок відомі давно (Линдеман, 1888 – цит. за Кабанов, 1981). Личинки ушкоджують насіння та підземну частину стебел (Оглоблин и др., 1927).

Екоморфічний аналіз консорцій ґрунтових тварин

Жуки можуть виїдати сім’ядолі просапних, активно живляться листям та стеблами культурних рослин (Добровольский, 1951). Важливе місце в харчуванні імаго займають пересохлі рослинні залишки (Миноранский, 1973; Кабанов, 1977, 1978).

За даними А. Г. Топчієва (1960), брудна чорнотілка Asida lutosa зустрічається всюди у штучних лісах степової зони України. Ці чорнотілки селяться в усіх типах деревостану, але в масі поширені на узліссях, просіках, галявинах, молодих посадках, вирубках і лісосмугах.

У деревостані тіньових структур (дуба, клена, ільмових) з підліском у середній частині насаджень їх менше, ніж по краях лісу. Скупчуються у великій кількості там, де багато личинок хруща. У деревостані без підліску Asida lutosa розподілені більш рівномірно, ніж у деревостані з підліском. Пересуваються у ґрунті на досить значні відстані, особливо в сиру погоду. Личинки пересуваються зиґзаґоподібно на відстань до півтора метра. Личинки брудної чорнотілки віддають перевагу сухуватим та свіжим позиціям зволоження (Топчиев, 1960).

А. Г. Топчієв (1960) установив, що дерновий медляк (Crypticus quisquilius) значно поширений у штучних лісах степової зони України, але не був знайдений у лісах підзони темно-каштанових ґрунтів. Характерні місцеперебування дернового медляка – відкриті простори степу, галявини, просіки, молоді лісові посадки, лісові захисні смуги до змикання.

Личинки дернового медляка віддають перевагу сухим, сухуватим та рідше – свіжуватим місцеперебуванням як на суглинних, так і на супіщаних (рідше) ґрунтах.

Типовим мешканцем чорноземних ґрунтів є рослиноїдна личинка Dorcadion carinatum.

Міксофітофагами є туруни Amara aenea та Amara ingenua.

До зоофагів належать личинки дротянок Lacon punctatus, Athous hirtus. Вид Athous hirtus – ковалик волохатий – звичайний для орних угідь і лісів лісостепової зони. Можлива міграція в степові ценози з прилеглих лісових насаджень.

Хижаками є туруни: бігаючий рийний геобіонт Broscus cephalotes, підстилковий Calathus erratus, підстилково-шпаруватий Cymindis angularis.

Таким чином, консорція Agriotes gurgistanus складається переважно із ксерофільних фітофагів та хижаків. Для стійкого функціонування в умовах степу така композиція найбільше відповідає умовам існування. Головна функціональна роль цієї консорції – інтенсифікація кругообігу речовин та мінералізація за умов дефіциту вологи.

13.1. Ценоморфи Консорції є проявом організації угруповань живих організмів, в основі якої перебуває їх функціональний взаємозв’язок між собою та навколишнім середовищем. Консорція характеризується екосистемною структурно-функціональною організацією, специфічним матеріально-енергетичним обміном і, безумовно, особливим, створеним у процесі життєдіяльності детермінанта і всіх пов’язаних із ним консортів, мікросередовищем. Тобто консорція відзначається всіма властивими для екологічних систем показниками, включаючи живі компоненти й середовище їх існування, кругообіг речовин і трансформацію енергії (Голубець, Чорнобай, 1983).

Кожне консортивне угруповання розташовується у певному місці в загальній системі перетворення речовини та потоці енергії. Тому К-консорції утворюють закономірну ієрархічну структуру, котра становить основу простору, в якому відбувається динаміка r-консорцій.

Розподіл різних типів та різновидів консорцій у просторі визначається екологічними властивостями середовища. Консорції ґрунтових тварин унаслідок своєї функціональної активності здатні активно змінювати середовище. В межах одного біогеоценозу або типу ґрунту можна спостерігати декілька консортивних угруповань, які зазнають динамічного розвитку. Спектр консорцій та їх динаміка, а також процеси ґрунтоутворення тісно пов’язані і перебувають у руслі генезису ґрунтів.

Відповідно до типу біологічного кругообігу формуються ценотичні групи, які мають функціональні особливості. О. Л. Бельгард (1950) визначає ценоморфи як пристосування видів загалом до фітоценозу.

Сукупність живих організмів, які формують ценотичну групу та відіграють роль у її функціонуванні, становить ценоморфу. В умовах степової України для ґрунтових тварин можна виділити такі ценоморфи: степові (степанти), лісові (сильванти), лугові (пратанти) та болотні (палюданти).

Динаміка К-консорцій відбувається за більш тривалий період часу, ніж динаміка r-консорцій. Багатоваріантність консортивної структури може розглядатися як основа функціональної стійкості ґрунтової екосистеми. Але за умов певної мінливості та динамічності композиції у складі консорцій, для типів біогеоценозів та типів ґрунту можна визначити характерні спектри функціональної структури.

За особливостями консортивної структури можна виділити групи біогеоценозів, які характеризуються подібними спектрами консортивних угруповань.

За своїми властивостями К-консорції більш стійкі та більш характерні для конкретних екологічних умов, що визначають специфіку біогеоценозу або спрямованість процесу Екоморфічний аналіз консорцій ґрунтових тварин ґрунтоутворення. Тому на основі властивостей саме цієї категорії консорцій місцеперебування різного біогеоценотичного статусу можуть бути класифіковані. Для цілей класифікації був застосований кластерний аналіз (відстань Чебишева, засіб Ворда для процедури кластеризації, рис. 13. 1).

–  –  –

Рис. 13. 1. Кластеризація угруповань тварин за властивостями К-консорцій Штрих-пунктиром показаний рівень виділення 12 кластерів У результаті кластерного аналізу одержана ієрархічна дендрограма, яка вказує на міру подібності консортивної структури угруповань ґрунтових тварин біогеоценозів степового Придніпров’я. Рівень виділення однорідних груп біогеоценозів в результаті кластерного аналізу досить довільний та більшою мірою визначається суб’єктивною оцінкою дослідника.

Треба прагнути до компромісу, в якому, з одного боку, є необхідність одержати більшу кількість кластерів, які б могли відображати детальніше екологічні умови, а з іншого – кластери повинні бути більш представницькими (містити більшу кількість варіантів, тобто бути більш загальними та менш випадковими). В нашому випадку можна виділити 12 кластерів (рівень подібності на рисунку показаний штрих-лінією).

Кожна функціональна група біогеоценозів характеризується складною композицією консорцій, які належать r- та К-типам (табл. 13. 1).

Спектри консорцій дають можливість дати змістовну характеристику відповідним функціональним групам біогеоценозів.

13.2. Степанти Степові зональні угруповання на рівні функціональної структури тваринного населення ґрунтів утворюються за допомогою зв’язку двох типів К-консорцій: Aporrectodea rosea та Lepidoptera (кластери 3 та 4). Основна функціональна роль першої з них – виконання процесів гуміфікації рослинних залишків, другої – мінералізація органіки. Суттєву роль у степових ценозах відіграє r-консорція Agriotes gurgistanus, здатна функціонувати за умов дефіциту вологи. Разом ці консорції виконують важливу роль у степовому типу кругообігу речовин. У дерново-степових чорноземоподібних ґрунтах арени функціональна роль консорції Agriotes gurgistanus значно знижена, чим ці ґрунти у зоологічному відношенні відрізняються від чорноземів справжніх степів.

Важливу роль у степових угрупованнях виконують консорції, де ключову роль відіграють власне ґрунтові хижаки: Dolichopodidae, Geophilus proximus, Pachimerium ferrugineum.

Представники підстилкового функціонального блоку також займають своє місце у функціональній структурі степових угруповань, але вони належать до лісових функціональних блоків (Rossiulus kessleri) або лугових (Trachelipus rathkii). Слід відзначити, що предЕкоморфічний аналіз консорцій ґрунтових тварин ставники лісових або лугових консорцій у степу можуть бути або мігрантами з сусідніх біогеоценозів, або постійними мешканцями степу. Найповніше вони інтегровані у функціональну структуру відповідного типу кругообігу (лісового або лугового). У степу лугові та лісові елементи інтегруються в домінуючі степові консортивні взаємозв’язки, при цьому привносять особливості того типу кругообігу, до якого вони найбільше пристосовані. Це явище тимчасове та спостерігається обмежений відрізок часу, коли кліматичні умови в степу дещо відповідають особливостям лісового або лугового мікроклімату, наприклад рано навесні після танення снігу або восени після значних опадів. Такі особливості є характерними для степу, але повторюються через декілька років.

Степовий тип кругообігу також проникає в ті біогеоценози, де панівними є інші типи біологічного кругообігу. Вплив зональних факторів у формі проникнення степових елементів відслідковується в багатьох азональних та інтразональних біогеоценозах.

Представники ценоморфи степантів формують функціональну основу діяльності ґрунтових безхребетних у більшості біогеоценозів степової зони. При цьому відповідно до екологічних умов функціональна структура угруповань доповнюється іншими компонентами.

Особливістю степового кругообігу під пологом лісової рослинності у штучних насадженнях є доповнення функціональної структури К-консорцією Melolontha melolontha.

Консорції степового типу біологічного кругообігу проникають і у природні лісові біогеоценози, але доповнюються там консорціями Octodrilus transpadanus, Octolasion lacteum та Amphimalon solstitialis (кластер 5). Ці консорції найчастіше зустрічаються в межах біогеоценозів, що належать лісового типу кругообігу. Разом із консорціями степового типу вони формують якісно своєрідну функціональну основу, внаслідок діяльності якої в байрачних та пристінних біогеоценозах формуються чорноземи лісові.

Необхідно відзначити, що у сучасний період степові біогеоценози зазнали суттєвого перетворення, внаслідок чого значно змінилась функціональна структура тваринного населення. Але можливо відтворити ту структуру, внаслідок діяльності якої власне і були сформовані степові ценози та результат їх діяльності – чорноземні ґрунти.



Pages:     | 1 |   ...   | 44 | 45 || 47 | 48 |   ...   | 59 |
Похожие работы:

«ФІЗИКО-МАТЕМАТИЧНА ОСВІТА (ФМО) випуск 3(6), 2015. ISSN 2413-158X (online) Scientific journal ISSN 2413-1571 (print) PHYSICAL AND MATHEMATICAL EDUCATION Has been issued since 2013. Науковий журнал ФІЗИКО-МАТЕМАТИЧНА ОСВІТА Видається з 2013. http://fmo-journal.fizmatsspu.sumy.ua/ Стучинська Н.В., Лисенко Т.А. Формування предметних компетентностей з фізики та хімії при вивченні поверхневих явищ та їх ролі у медико-біологічних процесах // Фізико-математична освіта. Науковий журнал. – 2015. –...»

«МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ВНУТРІШНІХ СПРАВ ФАКУЛЬТЕТ № 2 НАВЧАЛЬНО–МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ для студентів 1–К–П курсу з підготовки фахівців освітньо–кваліфікаційного рівня «бакалавр» з галузі знань 0301 «Соціально–політичні науки» за спеціальністю «Психологія» (6.030102) факультету № 2 (термін навчання-5 років) на основі повної загальної середньої освіти на умовах договору з фізичними та юридичними особами Національної академії внутрішніх справ Київ – 2015 ББКХ Н156...»

«Національний лісотехнічний університет України 2. Розроблено дві семибальні шкали для здійснення візуальної оцінки ступеня пошкодження омелою білою деревних рослин: 1) шкала ступеня пошкодження крони; 2) шкала ступеня пошкодження стовбура та скелетних гілок.3. Запропоновано коефіцієнт комплексної оцінки пошкодження омелою білою (Ккопо).4. Визначено ступінь пошкодження омелою білою деревних рослин в історичній частині дендропарку на прикладі 28 кварталу. Література 1. Кузнецов С.І. Сучасний стан...»

«Науковий вісник НЛТУ України. – 2009. – Вип. 19.6 22. Афанасьєва М.М., Великанов Л.Л. Участие микромицетов в биодеструкции лесного опада и их влияние на прорастание семян ели // Микология и фитопатология. – 1989. – 23.– Вып. 4. – С. 305-309.23. Рипачек В. Биология дереворазрушающих грибов. – М. : Изд-во Лесн. пром-сть, 1967. – 276 с. УДК 631.524+712.41 Ст. наук. співроб. А.І. Івченко, канд. с.-г. наук; ст. наук. співроб. І.М. Пацура, канд. с.-г. наук; ст. наук. співроб. А.С. Мельник; інж. О.С....»

«Технічні науки  придатна для ефективного врахування її в процесі проектування взуття і сприяє забезпеченню високої якості і оперативності впровадження нового асортименту. Висновки Проведений аналіз анатомії, морфологічних і функціональних характеристик будови стоп дозволяє раціонально проектувати ДВВ та суттєво підвищити якість та споживчі властивості взуття. Література 1. Бегняк В. І. Основи конструювання і проектування виробів із шкіри: Навч. посібник. – Хмельницький, 2002. – 260 с. 2....»

«НАУКОВІ ПРАЦІ ІНСТИТУТУ БІОЕНЕРГЕТИЧНИХ КУЛЬТУР І ЦУКРОВИХ БУРЯКІВ, випуск 21 АГРОХІМІЯ ТА ГРУНТОЗНАВСТВО 14. Розподіл важких металів у ґрунтах південнополіських ландшафтів Києва та приміської зони / [І.В. Кураєва, А.І. Самчук, Л.Ю. Сорокіна та ін.] // Мінералогічний журнал.– 2010. – 32, № 1. – С. 77-90.15. Соколов О.А. Экологическая безопасность и устойчивое развитие. Кн. 1. Атлас распределения тяжелых металлов в объектах окружающей среды / О.А. Соколов, В.А. Черников. – Пущино : ОНТИ ПНЦ РАН,...»

«Випуск 173. Том 185 УДК 577.156; 612.015.349 Чорна В. І., Лянна О. Л., Бразалук О. З. ІНІЦІАЦІЯ АДАПТИВНОЇ ВІДПОВІДІ КЛІТИН ГОЛОВНОГО МОЗКУ НА ВПЛИВ НИЗЬКИХ ДОЗ ІОНІЗУЮЧОГО ВИПРОМІНЮВАННЯ Метою даної роботи було дослідження адаптивної відповіді клітин головного мозку на вплив низьких доз іонізуючого випромінювання, яку визначали за зміною активності лізосомного цистеїнового катепсину L у структурах головного мозку щурів. Показано, що дозова залежність активності катепсину L структур головного...»

«УДК 631.3:528.8:681.518 О.О. БРОВАРЕЦЬ* МАТЕМАТИЧНИЙ АПАРАТ ДЛЯ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОГНОСТИЧНОКОМПЕНСАЦІЙНОЇ ТЕХНОЛОГІЇ ЗМІННИХ НОРМ ВНЕСЕННЯ ТЕХНОЛОГІЧНОГО МАТЕРІАЛУ НА ОСНОВІ УТОЧНЕНИХ ДАНИХ ҐРУНТУ * Національний університет біоресурсів і природокористування України, Київ, Україна Анотація. У статті наведена прогностично-компенсаційна технологія змінних норм внесення технологічного матеріалу на основі уточнених даних ґрунту, що дозволяє на основі даних моніторингу параметрів стану...»

«30 РОЗДІЛ 2. ЗООЛОГІЯ ТА ЕКОЛОГІЯ ТВАРИН УДК 564: 574.5 ЗНАЧЕННЯ ДРЕЙСЕНИ У ФОРМУВАННІ ІНДИВІДУАЛЬНИХ КОНСОРЦІЙ Домбровський К.О., к.б.н., доцент Запорізький національний університет Розглядаються питання загальнобіологічного характеру, що пов’язані з утворенням та функціонуванням консорції водних безхребетних, у яких детермінуючим центром є Dreissena. З’ясовано середовищеутворююче значення дрейсени у формуванні супутніх видів-консортів. Ключові слова: дрейсена, двостулкові молюски, консорція,...»

«ЛІСІВНИЦТВО І АГРОЛІСОМЕЛІОРАЦІЯ Харків: УкрНДІЛГА, 2009. – Вип. 116 УДК 630.2; 630.22; 630.182; 630.187 Ю. В. ПЛУГАТАР * ТИПОЛОГІЧНА СТРУКТУРА ЛІСІВ КРИМУ Кримськая гірсько-лісова науково-дослідна станція УкрНДІЛГА Наведено загальну характеристику типологічної структури лісів Криму та у розрізі головних типоутворювальних порід: дубів пухнастого і скельного, сосон – кримської, гачкуватої (звичайної), Станкевича, бука кримського (східного) та ялівця високого. Проаналізовано розподіл деревостанів...»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2013 www.uk.x-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»