WWW.UK.X-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Книги, видання, автореферати

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:     | 1 |   ...   | 41 | 42 || 44 | 45 |   ...   | 59 |

«Екоморфічний аналіз консорцій ґрунтових тварин BOOK · JANUARY 2009 DOI: 10.13140/RG.2.1.2029.7764 READS 1 AUTHOR: Alexander Zhukov Dnepropetrovsk National University ...»

-- [ Страница 43 ] --

Рис. 11. 4. Дендрограма класифікації морфотипів на підставі морфологічних ознак Для діагностики морфотипів було побудовано класифікаційні дерева, де як індикаторні ознаки використовуються морфологічні характеристики (рис. 11. 3) і значення головних компонент (рис. 11. 4). Із практичної точки зору коректнішим є перший підхід, тому що морфологічні ознаки підлягають прямому виміру, а перелік необхідних вимірів для діагностики морфотипів досить обмежений. Цей перелік включає найістотніші морфологічні ознаки, необхідні для діагностики морфотипів. Пріоритетна індикаційна значимість ознаки говорить про те, що ця ознака навряд чи важливіша, ніж будь-яка інша, з нею скорельована.

Однак для розуміння сенсу морфологічних особливостей павуків важливий підхід із застосуванням як індикаторних ознак, так і головних компонент.

Так, із рисунка 11. 4 видно, що для діагностики морфотипів важливу роль відіграє компонента 1 (у дихотомічному ключі вона зустрічається найчастіше). Компонента 1 зустрічається в дихотомічних ключах на верхньому, середньому й нижньому рівнях дерева класифікації. У процесі формування морфологічної розмаїтості розміри тварин тісно переплітаються зі змінами форми тіла.

Крім головної компоненти 1, у класифікаційному дереві беруть участь компоненти 2 і

5. Компоненти 3, 4 і 6 мають меншу індикаційну значимість для діагностики морфотипів, тому в побудові класифікаційного дерева не беруть участі.

Рис. 11. 5. Дендрограма класифікації морфотипів на підставі головних компонент Таким чином, у диференціації морфотипів ключову роль відіграють такі патерни як розмірні характеристики тварин, розміри основи головогрудей й очного поля та пов’язана із цим довгочеревцевість, а також розміри хеліцер.

11.7. Розподіл морфотипів у просторі Питання про адаптивну цінність морфотипів у даному дослідженні не може бути вирішене. Але отримані дані переконливо свідчать про те, що екологічний простір у межах градієнта урбанізації не є однорідним з погляду морфологічної розмаїтості популяції Pardosa lugubris. Для встановлення зв’язку між морфотипами й біотопами був проведений множинний аналіз відповідностей (рис. 11. 6, 11. 7). Аналізу була піддана таблиця зустрічальності морфотипів у різних біотопах (табл. 11. 2). Спільне розміщення морфотипів і біотопів у просторі перших чотирьох вимірів дозволяє встановити зв’язок між ними.

Морфотип 1 розташований у просторі вимірів відособлено, що говорить про інваріантість розподілу цього морфотипу серед обраних біотопів.

Морфотип 2 тяжіє до природних біотопів (Ясинувата). Морфотипи 4 і 7 тяжіють до біотопів Ленком і Путилівка, морфотипи 3 і 5 – до Щербаківки. Немає морфотипів, специфічних для Раківки.

Вимір 1 можна інтерпретувати як градієнт умов урбанізації. Уздовж цього виміру розташовані біотопи за ступенем зростання трансформації як наслідок впливу комплексу факторів у міському середовищі. Вимір 2 дозволяє диференціювати біотопи, які формуються на плакорних місцеперебуваннях (штучне лісове насадження Раківка) і місцеперебування в депресіях рельєфу (байраки в ярах або заплавні угруповання й похідні від них). Виміри 3 і 4 відбивають перетворення морфологічної структури популяцій павука Pardosa lugubris у маргінальних угрупованнях, тобто на початкових фазах зростання умов урбанізації. Тому на рисунку 11. 6 ліворуч розташований біотоп, де трансформація ще не відбулася (Ясинувата) і в центрі розташований біотоп, де відбулася корінна трансформація (Щербаківка). Той факт, Екоморфічний аналіз консорцій ґрунтових тварин що навколо точки, яка відповідає на рисунку 11. 6 Щербаківці, розташовані інші менш трансформовані ділянки, говорить про багатоваріантність перетворення морфологічної структури популяцій павуків Pardosa lugubris на ранніх етапах трансформації місцеперебувань.

Таким чином, морфологічна структура популяцій павуків Pardosa lugubris зазнає впливу від природних (вимір 2) і антропогенних (виміри 1, 3 і 4) факторів. Основною тенденцією зміни морфологічної структури в умовах зростання факторів урбанізації є зниження морфологічної розмаїтості. Питання про природу селективного виживання в міському середовищі одних морфологічних типів стосовно інших на даний момент є відкритим. Для його з’ясування необхідно встановити характер адаптивного значення різних морфологічних типів. Можливим засобом виявлення адаптивного значення морфологічних змін може бути порівняння рядів морфологічної мінливості у близьких таксономічних або екологічних групах павуків.

–  –  –

Рис. 11. 6. Розподіл місць відбору проб і морфотипів (кластерів, позначених цифрами) у просторі вимірів 1 і 2, отриманих у результаті множинного аналізу відповідностей Умовні позначки: X – вимір 1 (14,08% інерції); Y – вимір 2 (13,26% інерції); морфотипи позначені цифрами, позначення біотопів – див. у тексті Рис. 11. 7. Розподіл місць відбору проб і морфотипів (кластерів, позначених цифрами) у просторі вимірів 3 і 4, отриманих у результаті множинного аналізу відповідностей Умовні позначки: X – вимір 3 (12,38% інерції); Y – вимір 2 (10,37% інерції); морфотипи позначені цифрами, позначення біотопів – див. у тексті

12.1. Просторово-часові екосистеми ґрунтових організмів Консорція містить ті ж функціональні блоки, що й біогеоценоз (екосистема). Вона структурована. Для неї характерна динаміка в часі, зумовлена як онтогенезом детермінанта консорції, так і особливостями функціонування самих консортів (Рудишин, Царик, 1982).

Кожна консорція є системою дрібних (підпорядкованих) консорцій, ядра яких є консортами першого, другого та наступних концентрів (Голубець, Чорнобай, 1983).

У межах індивідуальної консорції відбувається елементарний акт адаптації організмів різних систематичних та екологічних груп один до одного, які закріплюються або не закріплюються на рівні популяції. Вона належить до класу елементів формальної структури біогеоценозу (Царик, Царик, 2002).

Різноманіття використання ґрунтовими тваринами середовища дозволяє виділити три просторово-часові екосистеми, пов’язані між собою тільки потоком органічної речовини та киснем, що виробляють вищі рослини та водорості (Покаржевский, Терыце, 1993).

Перша – це бактеріально-водоростево-протозойна екосистема, чи екосистема одноклітинних, хоч в її межах діють і багатоклітинні організми, такі як ротаторії, нематоди та тардигради. Ця екосистема відповідає нанофауні. Екологічний час поміж окремими стадіями сукцесій в такій просторово-часовій екосистемі налічує від декількох годин до місяця.

Час повного біологічного кругообігу (час, за який через біомасу проходить кількість речовини, що дорівнює кількості речовини в біомасі) становить від години до доби.

І. Й. Царик та Й. В. Царик (2007) вважають, що коли в центрі консортивної екосистеми є популяція, яка може відноситися до різних типів стратегій (r–K), то відповідно консортивні екосистеми також можуть бути різних типів стратегій.

У центрі ґрунтових консорцій перебуває біокосне утворення – ґрунт. Біотичними детермінантами ґрунтових консорцій виступають або мортмаса, або підземні частини вищих рослин. Джерелом динаміки ґрунтових консорцій є взаємодія багатовидових угруповань. Вони також можуть бути розподілені у градієнті екологічних стратегій від r-стратегів до K-стратегів. У цьому сенсі бактеріально-водоростево-протозойна екосистема може бути віднесена до r-стратегів.

Друга просторово-часова екосистема – фунгіально-мікроартроподна, або екосистема малих багатоклітинних, таких як кліщі, колемболи, нематоди, енхітреїди, хоча в ній можуть існувати ювенільні стадії деяких великих членистоногих та черв’яків. Вона відповідає розЕкоморфічний аналіз консорцій ґрунтових тварин мірному угрупованню мікрофауни. Екологічний час цієї екосистеми коливається від кількох діб до кількох місяців, а час повного біологічного кругообігу – від доби до місяця.

Слід зауважити, що визначення r–K типів стратегії має відносний характер. Тому порівняно з бактеріально-водоростево-протозойною екосистемою, фунгіально-мікроартроподну слід вважати K-стратегом. Порівняно з наступною, люмбрицидно-рослинною, її слід вважати r-стратегом.

Межі третьої екосистеми – люмбрицидно-рослинної – співпадають з межами біогеоценозу. Екологічний час становить від місяців до десятків років, а час повного екологічного кругообігу займає такий же період. Загалом, люмбрицидно-рослинну екосистему слід вважати K-стратегом, але при внутрішньогруповому порівнянні в межах цієї екосистеми можна виділити свій r–K-градієнт.

Екосистеми більш низького розмірного рівня розвиваються та існують усередині екосистеми вищого розмірного рівня. Тому строкатість та плямистість розподілу видів малих тварин у біогеоценозі є відображенням розподілу екосистем меншого розмірного рівня усередині нього (Покаржевский, Терыце, 1993). За екологічний час люмбрицидно-рослинної екосистеми відбувається певна послідовність фунгіально-мікроартроподних екосистем, екологічний час яких менший. Аналогічно, за екологічний час фунгіально-мікроартроподної екосистеми відбувається зміна ряду екосистем бактеріально-водоростево-протозойного типу.

Тому одному типу ґрунтових консортивних екосистем більш високого ступеня відповідає не одна, а декілька консортивних екосистем більш низького ступеня. Крім того, можна припустити існування не жорсткого детермінантного зв’язку між консорціями різних ступенів.

Таким чином, консорція більш низького ступеня може входити до складу не однієї, а декількох консорцій більш високого ступеня.

12.2. Виділення консорцій ґрунтових безхребетних

В основі консорцій ґрунтових тварин міститься комплекс екологічних зв’язків: топічні, трофічні, форичні та фабричні. Головним чинником у формуванні та існуванні консорцій є можливість функціональної взаємодії між тваринами, рослинами та їх середовищем. Ця можливість виникає як часово-просторове співпадіння простору, в якому існують організми. Якщо ритміка просторових міграцій, активності, живлення, росту, перетворення навколишнього середовища синхронізована у певної групи тварин, то між ними можлива взаємодія. Конкретна форма взаємодії має імовірнісний характер, але сама ймовірність взаємодії залежить від того, чи є можливість контакту між живими організмами безпосередньо або опосередковано через результати їх діяльності.

Тобто, якщо у просторі та часі існують стійкі угруповання тварин, то напевно між ними існують функціональні, тобто консортивні, зв’язки.

Утворення угруповань тварин, між якими не існує стійких функціональних зв’язків, можливе, але ці утворення існують тільки у часі (певний період часу) або локально (протягом певного просторового діапазону), але не утворюються в інший час або в іншому місці, тобто є випадковими.

Існування внутрішньосистемних зв’язків принципово відрізняє систему від утворення, або множини (Петрушенко, 1973).

Таким чином, установлення просторово-часового співпадіння розподілу організмів може бути основою для визначення консортивних угруповань тварин. Подальша екоморфічна характеристика компонент консорції дає можливість для виявлення природи консорції.

Жуков О. В.

Для визначення стійких угруповань тварин можуть бути використані статистичні класифікаційні процедури. До однієї з них належить так звана TWINSPAN-процедура (Twoway indicator species analysis) (Hill, 1979). Цей аналіз дозволяє отримати одночасно ординаційне рішення як для видів (R-метод), так і для угруповань (Q-метод), у чому і полягає подвійність (Two-way) процедури.

У таблиці 12. 1 наведено результати класифікації видів ґрунтових тварин. Кожну з виділених груп можна розглядати як консорцію. Назва консорції дана за латинським ім’ям найбільш поширеного виду з відповідної групи. Всі консорції розподілені на дві великих групи за характером їх динаміки – це r- та К-консорції.



Pages:     | 1 |   ...   | 41 | 42 || 44 | 45 |   ...   | 59 |
Похожие работы:

«ХАРКІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ Гарбузенко Ольга Борисівна УДК 577.12:577.112:577.24 ВПЛИВ МЕХАНІЧНОГО НАВАНТАЖЕННЯ НА СИНТЕЗ КОЛАГЕНУ, ЕЛАСТИНУ ТА В(ЯЗКО-ПРУЖНІ ВЛАСТИВОСТІ СПОЛУЧНОЇ ТКАНИНИ 03.00.04 – біохімія Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук Харків – 1999 Дисертацією є рукопис Робота виконана у НДЧ Харківського державного університету Міністерства освіти України Науковий керівник: доктор біологічних наук, старший науковий співробітник,...»

«АДМІНІСТРАТИВНО ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ВИРОБНИЦТВА ТА СПОЖИВАННЯ ГЕНЕТИЧНО МОДИФІКОВАНИХ Медичне право України: правовий статус пацієнтів в Україні та його законодавче забезпечення (генезис, розвиток, проблеми ХАРЧОВИХ ПРОДУКТІВ і перспективи вдосконалення). Матеріали II Всеукраїнської науково практичної конференції 17—18.04.2008, м. Львів Макаровська Вікторія Ростиславівна, Тернопільський національний економічний університет Генетично модифіковані продукти — це продукти, які отримані за рахунок...»

«УДК 712.253:541.54(477.44) ОЦІНКА СУЧАСНОГО СТАНУ ДЕНДРОФЛОРИ ПАРКІВ М. ВІННИЦІ Н.О. СИПЛИВА, аспірантка* Досліджено дендрофлору парків відповідно до умов навколишнього середовища та дії екологічних факторів. Вказана кількісна видова характеристика дендрофлори за основними показниками інтродукції. Декоративна ознака, дендрофлора, зимостійкість, інтродукція, парк, мегатрофи, мезофіти. Інтродукція деревних видів рослин, що значно збагатила флору на території України в тому числі і Вінничини,...»

«УДК 630*5 Доц. Г.Г. Гриник, канд. с.-г. наук; студ. В.В. Пукман – НЛТУ України, м. Львів; директор М.В. Костриба; гол. лісопатолог В.Я. Буній – Івано-Франківське державне спеціалізоване лісозахисне підприємство Західлісозахист ПОПЕРЕДНІ МОНІТОРИНГОВІ ДОСЛІДЖЕННЯ САНІТАРНОГО СТАНУ ЛІСІВ ІВАНО-ФРАНКІВЩИНИ15 Наведено огляд нормативно-правових актів загальнодержавного і міжнародного рівня щодо ведення моніторингу довкілля. Описано передумови ведення, завдання та головні засади моніторингу...»

«МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ і НАУКИ УКРАЇНИ ДЕРЖАВНИЙ ЕКОНОМІКО-ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ТРАНСПОРТУ ЗБІРНИК НАУКОВИХ ПРАЦЬ СТУДЕНТІВ ЧАСТИНА 1 СЕРІЯ «ТРАНСПОРТНІ СИСТЕМИ І ТЕХНОЛОГІЇ» Київ·ДЕТУТ·2014 УДК 656 Збірник наукових праць студентів Державного економіко-технологічного університету транспорту: Серія «Транспортні системи і технології». К.: ДЕТУТ, 2014. 112с. До збірника увійшли матеріали науково-дослідних робіт студентів та магістрів, які присвячені теоретичним, методологічним та прикладним...»

«ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД „ЗАПОРІЗЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ” МІНІСТЕРСТВА ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ КАФЕДРА САДОВО-ПАРКОВОГО ГОСПОДАРСТВА ТА ГЕНЕТИКИ РОСЛИН “ЗАТВЕРДЖУЮ” Декан біологічного факультету Л.О. Омельянчик “_” 2007 р. РОБОЧА ПРОГРАМА дисципліни “МЕТОДИ ТА МЕТОДИКИ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ В БІОЛОГІЇ” для студентів денної та заочної форм навчання спеціальностей: 8.070402 «Біологія» Запоріжжя, 2007 ВСТУП Мета курсу: дати студентам комплекс сучасних знань, необхідних для...»

«Збірник матеріалів ІІ-го Всеукраїнського з’їзду екологів з міжнародною участю УДК 634.0232+502.7 Зверковський В.М., Грицан Ю.І., Котович О.В., Романова Н.В., Карась О.Г. (Україна, Дніпропетровськ) ВІДНОВЛЕННЯ ЕКОСИСТЕМ Високі темпи господарського освоєння територій, у тому числі і Західного Донбасу, супроводжуються техногенною трансформацією природного середовища. Комплекс негативних змін довкілля немає аналогів у вітчизняній практиці. Наші дослідження спрямовані на розробку принципів...»

«УКРАЇНСЬКА АКАДЕМІЯ АГРАРНИХ НАУК ДЕРЖАВНИЙ НИКІТСЬКИЙ БОТАНІЧНИЙ САД УДК 581.412:581.524.342 (477.75) Подорожний Сергій Миколайович Пірогенні сукцесії кримськососнових лісів південного макросхилу Головного пасма Кримських гір 03.00.05 – ботаніка Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук Ялта – 1999 Дисертація є рукопис Робота виконана у відділі флори та рослинності Державного Никітського ботанічного саду УААН Науковий керівник: доктор біологічних наук,...»

«aurea: обидві таксономічні назви вказують на золотисте забарвлення поверхні тіла та крил метеликів [Ключко 2006, 193, рис. 131] (Panchrysia – від грец.: pa/j( pa/sa( pa/n всякий, crusi,on to, золото, cru,sioj 3, 2 золотий, тому перекладається як повністю золота; aurea – лат. aureus, a, um золотий, золотоносний, позолочений’) та ін. Отже, непрямі, метафоричні назви-етноніми переважно асоціативно відображають особливості забарвлення (223), будови (74), поведінки (29) біологічних об’єктів. Аналіз...»

«Збірник №36 Вип.4 Захист рослин наукових праць ВНАУ 2012 При обробці даних використовували методи математичної статистики [4]. Результати досліджень та їх обговорення. Ефективність мікробних препаратів вивчали в порівнянні з хімічним фундазолом. Результати дослідів (табл. 1) свідчать, що біологічні препарати не тільки не поступалися хімічному препарату фундазолу, а й перевищували його за багатьма показниками. Дані обліку засвідчують достовірні переваги мікробного препарату хетоміка над іншими...»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2013 www.uk.x-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»