WWW.UK.X-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Книги, видання, автореферати

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:     | 1 |   ...   | 39 | 40 || 42 | 43 |   ...   | 59 |

«Екоморфічний аналіз консорцій ґрунтових тварин BOOK · JANUARY 2009 DOI: 10.13140/RG.2.1.2029.7764 READS 1 AUTHOR: Alexander Zhukov Dnepropetrovsk National University ...»

-- [ Страница 41 ] --

Таким чином, термоморфа гіпертермофілів представлена двома циркадними групами:

денною і нічною. Розходження денних і нічних термофілів полягають у характері реакції на зміну температури. Денні термофіли віддають перевагу тенденції похолодання, а нічні – тенденції нагрівання навколишнього середовища.

–  –  –

Кластер 2 характеризується середньою оптимальною температурою +14,8°С (95% довірчий інтервал – 13,9–15,7°С). Дельта температур, властива цьому кластеру, помірно позитивна (+5,1°С, 95% довірчий інтервал – 3,9–6,3°С). Цей кластер можна охарактеризувати як групу мезотермофілів.

Кластер 3 можна ідентифікувати як гіпотермофілів, тому що оптимальна температура цієї групи становить +7,7°С (95% довірчий інтервал – 5,7–9,7°С). Дельта температур найбільша серед усіх кластерів – +15,9°С (95% довірчий інтервал – 13,0–18,9°С).

У цілому, чим нижча оптимальна температура, тим вища оптимальна дельта температур. При відхиленні оптимальної температури даного виду від оптимальної температури, характерної для групи в цілому, дельта температур прагне повернути активність тварин в область, ближню до оптимальної для групи.

З погляду структури термоморф найбільш різноманітними серед циркадних груп є нічні види. До складу нічних видів входять гіпер-, мезо- і гіпотермні види (табл. 10. 8). Денні й ранкові види переважно є гіпертермними.

10.7. Аналіз відповідностей екологічних груп Виділені екологічні групи (ценоморфи, сезонні й циркадні групи, термоморфи) не є незалежними між собою. Кожна ценоморфа має відмінну структуру сезонних і циркадних груп, види, які вона включає, відрізняються особливим спектром термопреферендуму. Установити відповідність між екологічними групами – це значить дати інтерпретацію однієї групи в термінах інших.

Аналіз відповідностей (рис. 10. 6) дозволяє встановити зв’язок між елементами екологічної розбивки угруповань павуків.

–  –  –

Рис. 10. 6. Розміщення екологічних груп павуків у просторі перших трьох вимірів, отриманих у результаті аналізу відповідностей Умовні позначки: X – вимір 1; (20,88% інерції); Y – вимір 2; (17,44% інерції); Z – вимір 3; (13,57% інерції);

ценоморфи (St 1, St 2 – степанти, Stev – евритопні степанти, St P – петрофільні степанти), сезонні групи (В – весняні, ВЛ – весняно-літні, Л – літні, О – осінні), циркадні групи (Дн – денні, Ран – ранкові, Ніч – нічні), термоморфи (Гіпер – гіпертермні, Мезо – мезотермні, Гіпо – гіпотермні)

Жуков О. В.

Група степантів St 1 є весняними видами, а група St 2 – літніми. Таким чином, диференціація ценоморфи степантів на дві групи відбувається в площині сезонної динаміки.

На рисунку 10. 6 до двох цих груп – весняних і літніх степантів близька – категорія ранкової циркадної групи. Таким чином, для степових видів у весняний і літній період характерним є ранковий тип добової активності.

Для петрофільних і евритопних степантів більшою мірою властивий весняно-літній і осінній типи активності, представники цих ценотичних угруповань є нічними мезотермними видами.

Гіпертермні види закономірно тяжіють до весняного й літнього періодів, а гіпотермні – до весняного й осіннього.

–  –  –

11.1. Фактори урбанізації Вивчення типів динаміки тваринного населення й екологічних процесів в урбанізованому середовищі є відносно новим напрямком в екології (Grimm et al., 2000). Мала кількість екологічних досліджень урбанізованих територій особливо критична в галузі охорони навколишнього середовища (Miller, Hobbs, 2002). Більшість досліджень живих організмів у містах зосереджено на вивченні птахів (Marzluff et al., 2001). Значно менше відомо про інших хребетних тварин урбанізованих ландшафтів і майже нічого не відомо про вплив діяльності людини в сильно забруднених територіях на угруповання артропод (McIntyre, 2000). Ряд досліджень, спрямованих на вивчення урбанізації й угруповань артропод, переважно розглядають вплив фрагментації природних місцеперебувань в урбанізованих територіях (Miyashita et al., 1998; Bolger et al., 2000; Gibbs, Stantos 2001; Gibb, Hochuli, 2002). Ці дослідження зосереджені на змінах складу угруповань артропод у фрагментах лісових і чагарникових місцеперебувань, при цьому ігнорувалися угруповання артропод, які живуть в урбанізованих місцеперебуваннях (Shochat et al., 2004).

Важливим є з’ясування питання про те, як різні таксономічні групи реагують на зміни ландшафтної структури (Shochat et al., 2004). Наприклад, угруповання птахів урбанізованих територій збільшує свою чисельність і зменшує видове розмаїття порівняно із природними умовами (Marzluff, 2001). Оскільки механізми цього явища не ясні (Marzluff et al., 2001), вивчення типів динаміки інших таксономічних груп може допомогти генерувати гіпотези про процеси, які формують структуру населення тваринних урбанізованих територій (Shochat et al., 2004). Іншою причиною вивчення артропод у середовищі, що зазнає значного антропогенного впливу, є те, що багато артропод є сільськогосподарськими шкідниками або факторами біологічного контролю (McIntyre, 2000). Серед артропод павуки є ключовою групою хижаків, що також може відбивати зміни в трофічній структурі екосистем, які зазнають впливу людини (Shochat et al., 2004).

На чисельність павуків можуть впливати мозаїчність структури місцеперебувань у цілому (Whitehouse et al., 2002) і антропогенні зміни в екосистемі, такі як урбанізація й фрагментація життєвого простору (Miyashita et al., 1998; Bolger et al., 2000).

Відомо, що продуктивність місцеперебувань є найважливішим чинником, що впливає на видову розмаїтість (Rosenzweig, 1992). Поряд з тим, що дуже продуктивні місцеперебування можуть підтримувати високу чисельність населення, за різних причин їх видове різноманіття часто нижче, ніж у помірно продуктивних умовах (Rosenzweig, Abramsky, 1993). Градієнт продуктивності в урбанізованому середовищі може бути найважливішим фактором, що впливає на тваринне населення (Emlen, 1974; Marzluff, 2001).

При вивченні населення павуків в умовах м. Фенікс (Аризона, США) було виділено шість типів місцеперебувань: пустеля, урбанізовані пустельні фрагменти, промислові, сільськогосподарські, ксерофільні й мезофільні урбанізовані ділянки (Shochat et al., 2004). Кожне місцеперебування було розміщене в просторі станів, які визначаються двома головними осями навколишнього середовиЖуков О. В.

ща: це розмір фрагментів (результат фрагментації пустелі як зонального типу рослинності) і продуктивність (результат перетворення пустельних місцеперебувань на житлові або сільськогосподарські угіддя, які одержують додаткове водне постачання) (рис. 11. 1).

Антропогенні ефекти, господарське освоєння місцеперебувань і заходи охорони були досить повно вивчені в аграрних екосистемах (Bell et al., 2001). Багато менше відомо про вплив урбанізації на угруповання павуків. Найбільш загальною реакцією павуків на урбанізацію є зниження розмаїтості й збільшення загальної чисельності (Shochat et al., 2004). Ці процеси подібні до загальних типів динаміки угруповань птахів урбанізованих територій (Marzluff, 2001).

–  –  –

Рис. 11. 1. Розміщення місцеперебувань у просторі провідних змінних середовища – продуктивність та розмір фрагментів місцеперебувань. Стрілки вказують процеси, під впливом яких модифікуються розмір місцеперебувань, структура і продуктивність (Фенікс, Аризона, США, за Shochat et al., 2004) Збільшення чисельності павуків відбувалося переважно за рахунок різкого зростання чисельності павуків-вовків (Lycosidae). Вони знаходять особливо сприятливими в межах вивченого екологічного градієнта мезофільні стації й сільськогосподарські поля. Значне збільшення їх частки в угрупованні радикально змінює структуру угруповання й локальне розмаття. Наступною за чисельністю групою є Linyphiidae, їх чисельність збільшується майже удвічі в мезофільних стаціях і сільгоспугіддях порівняно з іншими ксерофільними стаціями.

Ці дві родини включають більшість видів і особин, виявлених у сільгоспугіддях Центральної й Північної Європи (Toft, 1999). Подібність у складі угруповань павуків Американського південного заходу і Європи, як уважають автори дослідження (Shochat et al., 2004), узгоджується з гіпотезою, запропонованою Blair (2001), про те, що урбанізація призводить до формування гомогенної фауни птахів. Гомогенізація може також включати інші таксономічні групи й інші місцеперебування, які зазнають впливу діяльності людини (Shochat et al., 2004).

Екоморфічний аналіз консорцій ґрунтових тварин

Високий рівень домінування павуків-вовків у більш продуктивних місцеперебуваннях спричиняє зниження видового різноманіття угруповання (Shochat et al., 2004).

Огляд результатів ряду досліджень показав, що біологічна розмаїтість збільшується, а потім знижується зі зростанням продуктивності екосистем (Rosenzweig, 1992; Rosenzweig, Abramsky, 1993). Збільшення продуктивності є найважливішою причиною зниження розмаїтості угруповання павуків (Shochat et al., 2004). В інших дослідженнях було встановлено зростання розмаїтості угруповань артропод, а також трофічного рівня хижаків у місцеперебуваннях, де продуктивність була експериментально збільшена (Siemann,1998). Kaspari et al. (2000) установили збільшення розмаїтості угруповання мурах зі збільшенням продуктивності від пустель до вологих тропічних лісів.

Не ясно, як достатня кількість харчових ресурсів впливає на чисельність павуків і їх розподіл. Було показано, що розмаїтість павуків більшою мірою реагує на структуру рослинності, ніж на багатство харчових ресурсів (Greenstone,1984). Продуктивність місцеперебувань, що є найважливішим чинником, який впливає на чисельність і розмаїтість павуків, може поєднувати в собі дію інших змінних середовища, таких як структура місцеперебувань або достатня кількість трофічних жертв (Shochat et al., 2004).

11.2. Алометричне зростання Павуки були зібрані в п’яти біотопах, послідовно розташованих по злегка вигнутій кривій у напрямку від північного кордону м. Донецьк через центр міста до його південнозахідного кордону. Ясинуватський ліс (YF) являє собою байрачну діброву. Він розташований між Донецьком і Ясинуватою і характеризується найбільшою збереженістю природного рослинного покриву. Путилівський ліс (PF) також є байрачною дібровою й розташований біля північного кордону міста. Як і два наступні біотопи, зазнає значного рекреативного впливу.

Парк ім. Ленінського комсомолу (LK) оточений районами одно- й багатоповерхової забудови й по заплаві р. Кальміус з’єднується із заміськими природними й малотрансформованими біотопами. Парк ім. Щербакова (PSh) розташований в історичному центрі міста й оточений багатоповерховою забудовою й промисловими підприємствами. Штучний лісовий масив «Раківка» (AFR) розташований біля південно-західного кордону міста й примикає до агроценозів і дачних ділянок (матеріали розділу наведені за публікацією: Прокопенко, Жуков, 2008).

У процесі збільшення розмірів тварин в онтогенезі пропорції між частинами організму змінюються.

Якщо кількісну характеристику частини організму (довжину, вагу або об’єм) співвіднести з якою-небудь кількісною характеристикою іншої частини організму, або організму в цілому, то такий зв’язок може бути описаний степінною функцією:

Y A*XB, де X і Y – кількісні характеристики частин організму, або організму в цілому; А і В – коефіцієнти.

Коефіцієнт А потрібен для перетворення одиниць виміру X на одиниці виміру Y.

Точніше можна сказати, що коефіцієнт А потрібний для співвіднесення масштабу двох величин, тому що він потрібний навіть у тому випадку, коли X і Y формально мають одну розмірність. Коефіцієнт В вказує на характер зв’язку між X і Y. Якщо В=1, то зв’язок ізометричний.



Pages:     | 1 |   ...   | 39 | 40 || 42 | 43 |   ...   | 59 |
Похожие работы:

«МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ ЗАПОРІЗЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ МАСЛОВА ІРИНА МИКОЛАЇВНА УДК: 611.316+612.313.5].068.8:616-097]-053.13 ВІКОВА МОРФОФУНКЦІОНАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ВЕЛИКИХ СЛИННИХ ЗАЛОЗ ЩУРІВ В ПОСТНАТАЛЬНОМУ ПЕРІОДІ В НОРМІ ТА ПІСЛЯ ВНУТРІШНЬОУТРОБНОЇ АНТИГЕННОЇ ДІЇ 14.03.01 – нормальна анатомія Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук Запоріжжя – 2016 Дисертацією є рукопис. Робота виконана в Запорізькому державному медичному...»

«ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД „ЗАПОРІЗЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ” МІНІСТЕРСТВА ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ КАФЕДРА САДОВО-ПАРКОВОГО ГОСПОДАРСТВА ТА ГЕНЕТИКИ РОСЛИН “ЗАТВЕРДЖУЮ” Декан біологічного факультету Л.О. Омельянчик “_” 2007 р. РОБОЧА ПРОГРАМА дисципліни “МЕТОДИ ТА МЕТОДИКИ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ В БІОЛОГІЇ” для студентів денної та заочної форм навчання спеціальностей: 8.070402 «Біологія» Запоріжжя, 2007 ВСТУП Мета курсу: дати студентам комплекс сучасних знань, необхідних для...»

«120 Науковий вісник. Серія «Філософія». – Харків: ХНПУ, 2015. – Вип.45 (частина І) УДК 130.26:17.035.1 ФЕНОМЕН АЛЬТРУЇЗМУ У СВІТЛІ ЧОЛОВІЧОГО ТА ЖІНОЧОГО (ГЕНДЕРНИЙ ПІДХІД) О.Б. Фельдман, канд. філософських наук, докторант кафедри філософії ХНПУ імені Г.С. Сковороди У статті на основі гендерного підходу досліджується феномен альтруїзму у контексті чоловічого та жіночого начал. Доводиться, що чоловічій альтруїзм містить «етику справедливості». Жіночий альтруїзм спирається на «етику турботи»,...»

«ЕКОНОМІЧНІ ТА ЕКОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ БІОЕНЕРГЕТИКИ (ВИРОБНИЦТВА БІОПАЛИВА) УДК 620.92:330.3 РОЗВИТОК РИНКУ БІОПАЛИВА – ЯК ФАКТОР ЕКОНОМІЧНОГО ЗРОСТАННЯ СЕЛА Денисюк В.О., Іонаш І.В., Юрчук Н.П. Вінницький національний аграрний університет Висвітлено основні проблеми розвитку ринку біопалива в сільському господарстві та їх вплив на розвиток села. Обґрунтовано використання біопалива як альтернативного джерела енергії. Освещены основные проблемы развития рынка биотоплива в сельском хозяйстве и их...»

«С.А. Вдовенко Вирощування їстівних грибів УДК 635.82:635-1/-2 ББК 42.349я73 В 25 Рецензенти: Петриченко В.Ф. доктор сільськогосподарських наук, професор, членкореспондент НААН України, директор Інституту кормів НААН України Підпалий І.Ф. д.с.-г. н., професор, завідувач кафедри кормовиробництва, луківництва та сільськогосподарської меліорації Вінницького національного аграрного університету Рекомендовано до друку Вченою радою Вінницького національного аграрного університету (протокол № 11 від 23...»

«Правила для авторів журналу “Вісник Харківського національного агарного університету. Серія – Біологія.” І. Профіль серії У журналі публікуються результати оригінальних досліджень з таких напрямів біологічних наук: фізіологія, біохімія, генетика і селекція рослин, біотехнологія, проблеми вивчення і збереження біорізноманіття, агроекологія.До публікації приймаються: – закінчені оригінальні роботи, ніде раніше не видані (статті обсягом до 0,75 друк. аркуша – 18 стор. машинопису, 30 рядків на...»

«Вчені записки Таврійського національного університету ім. В.І. Вернадського Серія «Біологія, хімія». Том 26 (65). 2013. № 1. С. 172-178. УДК 581.132:632.954:633.15 ВМІСТ ФОТОСИНТЕТИЧНИХ ПІГМЕНТІВ ТА ТБК-АКТИВНИХ РЕЧОВИН У РОСЛИН СОЇ ЗА СУМІСНОГО ЗАСТОСУВАННЯ ГЕРБІЦИДІВ ТА МІКРОДОБРИВ Радченко М.П., Сорокіна С.І, Гуральчук Ж.З., Мордерер Є.Ю. Інститут фізіології рослин і генетики Національної академії наук України, Київ, Украина E-mail: mpalanytsya.ifrg@i.ua Вивчали вміст фотосинтетичних...»

«УДК 001.8.641.1.002.2 Шифр роботи 15-08-10 Б № держреєстрації 0107U010138 Міністерство освіти і науки України Харківський державний університет харчування та торгівлі Кафедра гігієни харчування та мікробіології 61051, м. Харків-51, вул. Клочківська, 333; тел. (057) 349-45-62 ЗАТВЕРДЖУЮ Ректор ХДУХТ д-р. техн. наук, проф. _О.І. Черевко (підпис) (ініціали, прізвище) «» 2010 р. ЗВІТ ПРО НАУКОВО-ДОСЛІДНУ РОБОТУ «НАУКОВІ ОСНОВИ СИСТЕМНОГО ВИКОРИСТАННЯ ПРОДУКТІВ ОЗДОРОВЧОЇ ДІЇ ДЛЯ РІЗНИХ ВЕРСТВ...»

«ЗЕМЛЕРОБСТВО УДК631.8:631.559 К.В. ПОЛІЩУК, науковий співробітник Інститут водних проблем і меліорації НААН E-mail: polishchuk.k@mail.ru ВПЛИВ УДОБРЕННЯ НА ВМІСТ ПОЖИВНИХ РЕЧОВИН У ГРУНТІ НА ПОСІВАХ КУКУРУДЗИ Представлені результати досліджень вмісту поживних речовин (азоту сполук, що гідролізуються, рухомих сполук фосфору, обмінного калію) за застосування біопрепарату біогран та різних систем удобрення на дерново-підзолистих ґрунтах Поліської зони. Ключові слова: біопрепарат, системи...»

«АДМІНІСТРАТИВНО ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ВИРОБНИЦТВА ТА СПОЖИВАННЯ ГЕНЕТИЧНО МОДИФІКОВАНИХ Медичне право України: правовий статус пацієнтів в Україні та його законодавче забезпечення (генезис, розвиток, проблеми ХАРЧОВИХ ПРОДУКТІВ і перспективи вдосконалення). Матеріали II Всеукраїнської науково практичної конференції 17—18.04.2008, м. Львів Макаровська Вікторія Ростиславівна, Тернопільський національний економічний університет Генетично модифіковані продукти — це продукти, які отримані за рахунок...»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2013 www.uk.x-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»