WWW.UK.X-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Книги, видання, автореферати

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:     | 1 |   ...   | 38 | 39 || 41 | 42 |   ...   | 59 |

«Екоморфічний аналіз консорцій ґрунтових тварин BOOK · JANUARY 2009 DOI: 10.13140/RG.2.1.2029.7764 READS 1 AUTHOR: Alexander Zhukov Dnepropetrovsk National University ...»

-- [ Страница 40 ] --

10.2. Циркадні групи павуків Динаміка угруповань павуків складається з наступних компонент: добова, сезонна та пов’язана з особливостями місцеперебування. Добова й сезонна мінливість тісно залежить від кліматичних умов (температура повітря, температура ґрунту, вологість, опади, кількість сонячного світла, утворення роси й т. ін.). Біотопічні особливості трансформують зазначені кліматичні фактори. При цьому важливу роль відіграють властивості рослинності, ґрунту й рельєфу місцеперебування.

Зазначені фактори виконують структуруючу роль стосовно тваринного населення, внаслідок чого виділяються угруповання, які формують у просторово-часовому континуумі цілісні спільності (екологічні групи, функціональні групи, екоморфи, гільдії тощо). Екологічні фактори взаємозалежні між собою, однак у межах деякого масштабу можна виділити провідний фактор, що найбільшою мірою в рамках зазначеного просторово-часового масштабу виконує структуруючу функцію. Тому в добовій динаміці можна виділити деякі сукупності видів, активні в певному добовому інтервалі (циркадні групи). Аналогічно можна виділити сезонні й біотопічно пов’язані групи (ценотичні групи, або ценоморфи).

У методичному плані завдання класифікації об’єктів виконує кластерний аналіз. Це формальна процедура, яка на основі інформації про статистичні властивості досліджуваних об’єктів здійснює розбивку цілого на частини (кластери). Тому, якщо нас цікавить розбивка цілого на частини з певними властивостями, вихідний масив даних для кластерного аналізу повинен містити максимальну кількість інформації про властивість, що цікавить, і мінімальну кількість інформації про інші структуруючі властивості цілого. Інакше кажучи, перед процедурою кластерного аналізу інформаційний масив повинен зазнати процедури фільтрації з метою виділення компоненти, яка більшою мірою цікавить дослідника.

Увесь масив інформації про поведінку павуків у просторі (різні біотопи – різнотравно-типчаково-ковиловий степ і петрофільний степ) і в часі (добова динаміка й сезонна динаміка) міститься в таблиці (матриці) вихідних даних. У ній у стовпцях наведено дані про кожен вид павуків, а в рядках – інформація про кожну точку збору інформації в просторі й у часі. Групування видів із подібною динамікою може здійснюватися за допомогою аналізу Жуков О. В.

відповідностей. У результаті в межах одного простору вимірів (вимір – латентна змінна, котра виділяється в результаті аналізу відповідностей, аналогічна факторові або головній компоненті у факторному аналізі й аналізі головних компонент) можуть бути розміщені як досліджувані види (стовпці), так і властивості середовища (рядки), тобто таким способом установлюється відповідність між ними.

Аналіз може проводитися як зі змінними, що вказують на властивості середовища, так і без них. Уведення в аналіз змінних-сигніфікаторів властивостей середовища дозволяє змістовно інтерпретувати природу угруповань видів, які виділяються в ході аналізу.

Угруповання видів можуть виникати як унаслідок впливу навколишнього середовища, так і внаслідок внутрішньовидових взаємодій. Включення в аналіз змінних-сигніфікаторів факторів середовища можна розглядати як запит на виділення тих угруповань, які із цими факторами пов’язані.

Як змінна-сигніфікатор властивості середовища, що вказує на час відбору, виступає додатковий вектор-стовпець матриці вихідних даних (або просто – стовпець у таблиці), що містить «1», якщо властивість або час має місце, або «0» – якщо вони відсутні. Наприклад, для вказівки сезонів збору (весна, літо, осінь) необхідно три змінних. Перша змінна буде містити «1» там, де збори проводилися навесні й «0» – в інших стовпчиках. Друга змінна матиме «1» у літніх зборах і «0» – в інших. Третя зміна відзначатиме «1» осінні збори й «0» – усю решту.

У таблиці 10. 1 наведені результати аналізу відповідностей угруповань павуків, де як зміні – сигніфікатори застосовані індикатори часу доби (показані тільки перші 4 виміри).

Очевидно, що для класифікації видів із метою виділення циркадних груп необхідно для кластерного аналізу використати тільки виміри 1–3, бо саме в цих вимірах змінні-сигніфікатори мають найбільші за модулем координати.

У вимірі 4 та інших (у таблиці не показані) координати змінних-сигніфікаторів малі.

Це значить, що вимір 4 та інші описують мінливість угруповань павуків, не пов’язану з добовою динамікою.

–  –  –

Виміри 1–3 були застосовані для проведення кластерного аналізу (евклідова відстань, метод Ворда) (рис. 10. 1). У результаті аналізу можна виділити 3 кластери (табл. 10. 1), які відповідають денним, нічним і ранковим групам видів.

Природу кластерів можна встановити на підставі інформації про розподіл чисельності кластерів у різні періоди часу (табл. 10. 2). Очевидно, що максимальна чисельність кластера 1 спостерігається під час збору в період із першої години ночі й до сьомої ранку. Тому кластер 1 слід ідентифікувати як групу нічних видів. Аналогічно, представники кластера 2 зустрічаються практично винятково у зборах о сьомій ранку, тому кластер 2 – це ранкові види. Кластер 3 треба визначити як групу денних видів. Таким чином, виділені кластери досить добре відбивають добову складову у структуруванні тваринного населення павуків.

–  –  –

10.3. Сезонні групи павуків Для виділення сезонних груп в аналіз були уведені змінні-сигніфікатори сезону відбору проб (табл. 10. 3). Перші два виміри, отримані у результаті аналізу відповідностей, тісно пов’язані зі змінними-сигніфікаторами. Саме їх слід застосовувати для виділення сезонних груп павуків за допомогою кластерного аналізу.

Координати сигніфікаторів у просторі вимірів допоможуть описати характер сезонної динаміки угруповання. Так, вимір 1 чітко розділяє періоди активності тварин навесні з одного боку, та влітку й восени – з іншого. Вимір 2 відрізняє літній період активності від інших.

–  –  –

Результати кластерного аналізу наведено на рисунку 10. 2. Було виділено 4 кластери.

Розподіл числа зібраних тварин із різних сезонних груп залежно від часу збору показано в таблиці 10. 4.

Кластер 1 і кластер 4 мають максимум чисельності у весняний період. Однак улітку чисельність видів, що входять у кластер 1, плавно знижується, а тих, що складають кластер 4, різко падає. Тому кластер 1 можна ідентифікувати як весняно-літню групу видів, а кластер 1 – як весняну групу видів. Відповідно, кластер 2 можна визначити як групу літніх видів, а кластер 3 – групу осінніх видів.

–  –  –

10.4. Ценоморфи павуків Для виділення ценотично пов’язаних груп видів (ценоморф) як змінних-сигніфікаторів застосовані змінні, які вказують на місце відбору проб – петрофільний степ (ПФС) і різнотравно-типчаково-ковиловий степ (РТК). Тільки вимір 1 (табл. 10. 5) має значення для диференціації комплексу павуків на ценотичні групи.

Таблиця 10. 5

–  –  –

Можна припустити, що тваринне населення павуків з погляду біотопічного зв’язку (ценоморфічна структура населення) розподіляється на дві групи – степантів (St), пов’язаних із різнотравно-типчаково-ковиловим степом, і петрофільних степантів (St P), пов’язаних із кам’янистим степом. Однак результати кластерного аналізу (рис. 10. 3) свідчать про те, що ценоморфічна структура має складніший характер. Правильніше виділити не 2, а 4 групи видів.

Аналіз розподілу чисельності виділених видів за біотопами і сезонами (табл. 10. 6) дозволяє встановити, що представники кластера 1 і 2 тісно пов’язані з різнотравно-типчаково-ковиловим степом, однак вони розділені в часі. Тому представників цих кластерів необхідно віднести до степантів (St) та розрізняти за сезонними групами: St 1 – весняні, а St 2 – літні.

Рис. 10. 3. Кластерний аналіз угруповання павуків для виділення ценоморф Представники кластера 3 зустрічаються в обох біотопах, тому їх слід віднести до евритопних степантів – Stev. Евритопні павуки не віддають перевагу якому-небудь зі степових біоценозів.

Представники кластера 4 заселяють переважно петрофільний степ, тому їх можна охарактеризувати як петрофільних степантів – St P.

Таким чином, з погляду ценотичної структури, тваринне населення павуків розпадається на два комплекси: степантів та петрофільних степантів. Існує комплекс видів, які не віддають переваги жодному з досліджених степових варіантів.

–  –  –

10.5. Термопреферендуми павуків У градієнті температурних умов змінюється активність павуків. Мінливість активності відповідає дзвіноподібній залежності від температури. При дуже низькій температурі (трохи вище нуля) або при дуже високій спостерігається мінімальна активність цих тварин. У зоні оптимуму активність павуків досягає найбільших із можливих значень. У діапазоні температур від мінімальних до оптимальних спостерігається позитивний зв’язок між температурою й активністю. У цьому випадку збільшення температури викликає активізацію рухової активності (як видно, й іншої активності: рівень обміну речовин, дихання, інтенсивність споживання їжі тощо). При значному перевищенні оптимальної температури спостерігається негативний зв’язок між температурою й активністю. У зоні оптимуму температурні коливання не призводять до істотних змін активності: температура в зоні оптимуму не є лімітуючим фактором.

Ця загальна схема залежності активності від температури властива для всіх видів павуків. Види павуків відрізняються значенням зони оптимальних температур і діапазоном оптимальності. За цією ознакою павуків можна розподілити на наступні групи: гіпотермні – віддають перевагу відносно низьким температурам (нижче температурного оптимуму за групою павуків у цілому); мезотермні (температурний оптимум перебуває в межах оптимуму групи павуків); гіпертермні – теплолюбні, віддають перевагу температурам вищим температурного оптимуму групи павуків у цілому.

Температурні преференції тварин графічно можна зобразити у вигляді гістограми зустрічальності залежно від температурних інтервалів (рис. 10. 4).

Очевидно, що температурним оптимумом виду буде середня зважена температур, при яких спостерігається активність тварини:

M

–  –  –

Жуков О. В.

Негативна оптимальна дельта температур указує на те, що для тварини є кращою динаміка зниження температури (охолодження), позитивна дельта вказує на перевагу прогріву середовища, нульова дельта вказує на вузькість температурного оптимуму й на стенотермність тварини. Перепади температур пов’язані з іншими кліматичними факторами, такими як вологість і росоутворення.

–  –  –

Рис. 10. 5. Кластерний аналіз термопреферендумів павуків (ліворуч) і значення Topt і Topt для чотирьох виділених кластерів

10.6. Термоморфи павуків Дані про температурні преферендуми (табл. 10. 7) можна використати для розподілу угруповання павуків на термоморфи. Процедура розподілу (класифікації) може бути проведена засобами кластерного аналізу (рис. 10. 5). У результаті аналізу виділено чотири кластери, котрі характеризуються певними значеннями температур, яким тварини віддають перевагу. Кластери 1 і 3 можна віднести до групи гіпертермофілів – види, які входять у ці кластери, віддають перевагу відносно високим температурам (середня оптимальна температура 22,6°С, 95% довірчий інтервал – 21,4–23,8°С). Розходження між кластерами 1 і 3 стосується значень дельти температур. Для кластера 1 цей показник становить –7,88°С, а для кластера 3 – +6,57°С.

У таблиці 10. 8 показано розподіл числа видів за кластерами термопреферендумів і циркадними групами. З неї видно, що розбіжності кластерів 1 і 3 обумовлені приналежністю їх до денної групи (кластер 1) і нічної групи (кластер 3).



Pages:     | 1 |   ...   | 38 | 39 || 41 | 42 |   ...   | 59 |
Похожие работы:

«УДК 630*174.753 Доц. Ю.М. Дебринюк, канд. с.-г. наук – УкрДЛТУ ДО ПИТАННЯ ВИРОЩУВАННЯ ЛІСОВИХ КУЛЬТУР ЗА УЧАСТЮ МОДРИНИ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ У ЗАХІДНОМУ РЕГІОНІ УКРАЇНИ1 На підставі досліджень росту і продуктивності 202-ох 18-160-річних чистих і змішаних насаджень за участю модрини за період 1986-2000 рр. рекомендується застосування схем і способів змішування при створенні лісових культур за участю модрини європейської. У статті дискутується проблема, положення якої стали об'єктом критичних зауважень...»

«МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ б іл о ц е р к ів с ь к и й д е р ж а в н и й а г р а р н и й у н ів е р с и т е т ВІСНИК БІЛОЦЕРКІВСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО АГРАРНОГО УНІВЕРСИТЕТУ Збірник наукових праць Випуск 12 Біла Церква Редакційна колегія: В.М. Власенко (відповідальний редактор), Г.Г. Харута (заступник відповідального редактора), ЬА. Рудик, 0.1. Кононськнй (відповідальні за випуск), М.З. Басовський, Є. І. Адмін, М.М. Пономаренко, М. Я. Єфіменко, В.Г. Герасименко, В.П. Новак, В.І....»

«УДК 630*114.5 ФАКТОР ТРОФНОСТІ У ЛІСОВІЙ ТИПОЛОГІЇ Б.Ф. ТАНЦЮРА, кандидат сільськогосподарських наук, А.Є. ЧЕРВОННИЙ, кандидат біологічних наук, ВП НАУ Боярська лісова дослідна станція Розглянуті результати дослідження одного з важливих чинників лісової типології. Трофність, родючість грунту, тип лісу, деревостан, фітомаса, трав’яні рослини Трофність є першою складовою поняття родючості ґрунту в частині вмісту в ньому поживних речовин. Другою частиною родючості є урожай на певній ділянці....»

«179 ВПЛИВ ІОНІВ ВАЖКИХ МЕТАЛІВ НА РОСТОВІ ТА ФІЗІОЛОГО-БІОХІМІЧНІ РЕАКЦІЇ ПІЩАНИХ І ВОДНИХ КУЛЬТУР МОХУ. УДК 582.32:54.06 ВПЛИВ ІОНІВ ВАЖКИХ МЕТАЛІВ НА РОСТОВІ ТА ФІЗІОЛОГО-БІОХІМІЧНІ РЕАКЦІЇ ПІЩАНИХ І ВОДНИХ КУЛЬТУР МОХУ DREPANOCLADUS ADUNCUS (HEDW.) WARNST. О. І. Щербаченко Інститут екології Карпат НАН України, вул. Стефаника, 11, Львів 79000, Україна е-mail: morphogenesis@mail.lviv.ua Досліджено вплив іонів важких металів на регенераційну здатність пагонів, інтенсивність люмінесценції...»

«УДК 339.137.2:338.439:663.35 ФОРМУВАННЯ ЯКОСТІ, ЦІНИ Й КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ СУНИЧНИХ ВИН А.Ю. Токар, кандидат сільськогосподарських наук О.Г. Мачушенко, старший викладач Н.С. Руда, аспірантка* Уманський національний університет садівництва В.І. Войцехівський, кандидат сільськогосподарських наук Національний університет біоресурсів і природокористування України Встановлено, що у формуванні ціни та конкурентоспроможності суничних вин важливу роль відіграє сорт суниці, з якого вони приготовлені....»

«Біомедичні вимірювання і технології Література 1. Методи і засоби психофізіологічного відбору кандидатів на службу за контрактом в Збройні Сили України: монографія / [С. М. Злепко, Л. Г. Коваль, В. В. Петренко, Р. С. Белзецький]. – Вінниця: ВНТУ, 2010. – 204 с. – ISBN 978-966-641-344-7.2. Тестовий психологічний комплекс для визначення типу особистості за опитувальником Айзенка / С. М. Злепко, Л. Г. Коваль, Д. Х. Штофель, В. В. Мельников // Вимірювальна та обчислювальна техніка в технологічних...»

«30 РОЗДІЛ 2. ЗООЛОГІЯ ТА ЕКОЛОГІЯ ТВАРИН УДК 564: 574.5 ЗНАЧЕННЯ ДРЕЙСЕНИ У ФОРМУВАННІ ІНДИВІДУАЛЬНИХ КОНСОРЦІЙ Домбровський К.О., к.б.н., доцент Запорізький національний університет Розглядаються питання загальнобіологічного характеру, що пов’язані з утворенням та функціонуванням консорції водних безхребетних, у яких детермінуючим центром є Dreissena. З’ясовано середовищеутворююче значення дрейсени у формуванні супутніх видів-консортів. Ключові слова: дрейсена, двостулкові молюски, консорція,...»

«МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ХАРЧОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ О.С. ВОЛОШИНА М.М. АНТОНЮК МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ПОТЕНЦІЙНИХ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ для студентів напряму 6.051401 «Біотехнологія» (спеціальність «Біотехнологія біологічно активних речовин») денної та заочної форм навчання СХВАЛЕНО на засіданні кафедри біотехнології мікробного синтезу Протокол № 12 від 16.03.2010 р. Київ НУХТ 2010 О.С. Волошина, М.М. Антонюк. Методи дослідження потенційних лікарських...»

«ТОМ 10 ЕКОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ РЕГІОНУ ТОМ 10. ЕКОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ РЕГІОНУ УДК 543.48 Масенко Я.В., Зайтова О.О., Клімова Я.Г., студенти гр. Х-12 1/9 Науковий керівник: Мещерякова Н.Р., к.х.н., викладач Державний ВНЗ «Дніпропетровський політехнічний коледж», м. Дніпропетровськ, Україна ДОСЛІДЖЕННЯ ВПЛИВУ ЗОВНІШНІХ ФАКТОРІВ НА СТРУКТУРУ ВОДИ Про роль води в житті людини багато написано. Її унікальні фізичні та біологічні властивості ще до кінця не вивчені. Особливо це стосується структури води....»

«Міжнародна науково-практична конференція “Перший Всеукраїнський з’їзд екологів” Збірник тез доповідей. СЕКЦІЯ 1 ТЕХНОГЕННО-ЕКОЛОГІЧНА БЕЗПЕКА УКРАЇНИ І ПРОГНОЗУВАННЯ РИЗИКІВ. ПЕРЕРОБКА ТА УТИЛІЗАЦІЯ ПРОМИСЛОВИХ І ПОБУТОВИХ ВІДХОДІВ УДК 557.4 : 577.486 Голубець М.А. (Україна, Львів) ЕКОЛОГІЯ: СУТЬ, СТРУКТУРА, НАУКОВІ ПРОБЛЕМИ, ПРИКЛАДНІ ЗАВДАННЯ Екологія – у науковому розумінні – розділ біології, що вивчає взаємовідношення живих істот та їх сукупностей між собою і з навколишнім середовищем,...»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2013 www.uk.x-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»