WWW.UK.X-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Книги, видання, автореферати

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:     | 1 |   ...   | 2 | 3 || 5 | 6 |   ...   | 59 |

«Екоморфічний аналіз консорцій ґрунтових тварин BOOK · JANUARY 2009 DOI: 10.13140/RG.2.1.2029.7764 READS 1 AUTHOR: Alexander Zhukov Dnepropetrovsk National University ...»

-- [ Страница 4 ] --

Ніші, поєднувані певними типами зв’язків, утворюють великі функціональні підсистеми (блоки) угруповання. Як такі блоки виступають синузії (сукупність автотрофів, що подібним чином використовують той самий ресурс (Gams, 1918)), гільдії (аналогічна сукупність гетеротрофів (Root, 1973)), консорції (вся сукупність ніш, пов’язаних прямими зв’язками з однією й тією ж нішею – ядром консорції (Мазинг, 1966)), синузіальні консорції (сукупність консорції членів однієї синузії), гільдійні консорції (те ж для членів однієї гільдії), трофічні мережі (сукупність ніш, поєднаних прямими трофічними зв’язками), трофічні рівні (сукупності ніш, що займають аналогічне положення в різних трофічних мережах), регуляторні блоки (сукупності ніш, поєднаних асиметричними за знаком зв’язками й здатних за рахунок цих зв’язків регулювати одна одну).

Кожна ніша входить одночасно в кілька функціональних блоків. Ніші в межах одного блоку можуть перекриватися, ступінь їх перекривання характеризує щільність їх упакування в блоці. У ньому можуть бути виділені також ніші домінуючих (ядерних) і підлеглих (сателітних) ценопопуляцій (Жерихин, 1994).

–  –  –

1.2. Консорції ґрунту: зоомікробіологічні комплекси Сапротрофні консорти мають не безпосередній трофічний зв’язок із ядром – рослинним організмом, а через середовище спільного існування, тобто зв’язок цей топічний (Голубець, Чорнобай, 1983).

Особливу роль у функціонуванні детермінантів консорцій відіграють сапротрофні організми: нематоди, дощові черви, кліщі, личинки комах, багатоніжки. У більшості випадків усі вони (крім фітогельмінтів) пов’язані з детермінантом консорції топічними зв’язками.

Їх функціональне значення полягає в тому, що вони беруть участь у деструкції мертвої органіки, а звільнені від неї елементи того ж року будуть використані для формування живої органічної маси детермінанта консорцій (Царик, Царик, 2002).

Рис. 1.2. Схема співвідношення фундаментальної (F n) і реалізованої (R n) ніші (О – організація носія ніші, R – ресурси, L – лімітуючі фактори нересурсної природи) У передньому відділі кишкового тракту сапрофагів та фітофагів відбувається інтенсивний розвиток у першу чергу звичайної ґрунтової мікрофлори, що також супроводжується розвитком і специфічної кишкової флори. У сапрофагів має місце скорочення кількості грибів та збільшення кількості бактерій. Подальший розвиток цієї тенденції спостерігається в екскрементах тварин. При перетравленні рослинних решток відбувається форсування мікробіологічної сукцесії, звичайної для ґрунтів та підстилок. Специфіка розвитку мікрофлори в кишковому тракті фітофагів пов’язана з інтенсивним розвитком целюлозорозкладальних бактерій.

Зоомікробіологічний ґрунтовий комплекс (ЗМК) – це особливий функціональний блок біогеоценозу, що має симбіотичну природу як наслідок взаємодії ґрунтових мікроорганізмів та тварин. Регулярний пасаж частки популяцій вільноживучих мікроорганізмів через тіла та екскременти тварин є важливою умовою підтримання популяцій мікроорганізмів у ландшафті.

Існування ядра консорції автотрофного організму також неможливе без діяльності деструкторів, які мінералізують мертву органічну речовину, продукують фізіологічно активні метаболіти, синтезують гумусові речовині:. Живлення автотрофного організму – одна з передумов існування детермінанта, а отже, і консорції в цілому (Голубець, Чорнобай, 1983).

Функціонування ЗМК визначається шістьма ланками (рис. 1. 3). Вони перетворюють ту частину біологічного потоку речовин, що проходить через ЗМК, на найбільш форсований та керований механізмами регуляції.

Жуков О. В.

1. Ланка управління кругообігом за допомогою пошуку найбільш ефективного для мінералізації об’єкта у фітомасі або мортмасі. Рух тварин у межах рослинних асоціацій не випадковий та хаотичний. Часто вони переміщуються в напрямку певних видів рослин. Вибірковість поїдання та перетравлення засновані на фізіологічній сумісності організму консумента та редуцента, а також здатності останнього до підтримання життєдіяльності тварин.

2. Ланка управління за допомогою розвитку синергічних зоомікробіотичних процесів при переробці живої та мертвої рослинної маси. Має місце фізіологічна ефективність засвоєння тільки малої частки корму, що поглинається безхребетними. Це проявляється в асиміляції тваринами переважно речовин, що легко засвоюються. Захват залишкових кількостей їжі становить основу розвитку мікроорганізмів. Цьому сприяє порушення целюлозних оболонок рослинних тканин щелепами тварин, що відкриває доступ мікроорганізмів до сполук азоту, які екрановані целюлозою.

–  –  –

Достатній спектр ґрунтових мікроорганізмів разом із їжею отримують безхребетнісапрофаги та фітофаги. Так створюються умови для початку функціонування особливої мікробіологічної гілки процесів розкладання та мінералізації фітомаси.

Сукцесійні зміни нормальної мікрофлори в процесі переробки кормової маси в кишковому тракті характеризуються збільшенням кількості флюоресцентів, пектинорозкладальних форм та, особливо, підвищенням співвідношення між числом мікроорганізмів, що розвиваються на КАА та МПА. Це співвідношення може розумітися як коефіцієнт мінералізації (КМ).

Фітофаги спричиняють збудження та активну реалізацію мікробіотичної сукцесії, що звичайно відбувається в підстилці та ґрунті, але в цих середовищах вона займає довгий час.

Сапрофаги наближають сукцесію до фінальних стадій, але вже до тих, що звичайні в самому ґрунті. Тварини сприяють швидкому закінченню звичайної мікробіологічної сукцесії, що відбувається у профілі ґрунту.

3. Ланка управління кругообігом за допомогою корекції розвитку мікрофлори з боку популяційних та групових факторів. На активність ЗМК впливає статева структура популяцій тварин. Різні статеві та вікові групи тварин відрізняються особливостями своєї екології.

Тому часто спостерігається, що їх кишковий тракт різною мірою заселений мікрофлорою.

Це обов’язково впливає на особливості ЗМК. Екологічний стан популяції є важливим чинником, що керує ЗМК. Чим вища чисельність безхребетних, тим вища загальна кількість мікроорганізмів в екскрементах тварин.

4. Ланка управління кругообігом завдяки підвищенню ефективності засвоєння рослинами кінцевих продуктів діяльності ЗМК здійснюється за допомогою синтезу в екскрементах біологічно активних речовин типу біотину, що стимулюють ріст та проростання рослин.

Екоморфічний аналіз консорцій ґрунтових тварин

5. Ланка управління за допомогою корекції місця потрапляння екскрементів у ґрунт.

Властивості екскрементів тварин через певний час зникають. Склад мікрофлори з часом після дефекації наближається до того, який є в навколишньому ґрунті. Тому важливим є місцезнаходження екскрецій. Діяльність фітофагів пов’язана з дерниною рослин, тому їх екскреції концентруються саме там. Вертикальні міграції великих сапрофагів забезпечують інокуляцію активної мікрофлори до глибоких шарів ґрунту. В ґрунті, позбавленому личинок комах чи інших безхребетних, мікробна активність дуже знижується.

Таким чином, гранули екскрементів, багаті на мікрофлору, органогени та біостимулятори росту рослин, безпосередньо спрямовуються тваринами до кореневих шийок рослин.

Це, в свою чергу, повинно підвищувати ефективність відновлення біомаси рослин та активізувати приріст продукції.

6. Ланка управління строками потрапляння рослинного опаду в ґрунт. Це відбувається періодично в кінці вегетаційного періоду. Живлення мертвим опадом та підстилкою або живими тканинами рослин протягом вегетаційного періоду можна розглядати як зміну та корекцію строків попадання в ґрунт речовин, що містяться в рослинах. Ці речовини потрапляють у ґрунт тоді, коли вони найбільш потрібні вегетуючим рослинам, а умови найбільш сприятливі до розкладу та перетворення мертвих решток.

Зоомікробіологічний ґрунтовий комплекс – це продукт довгої коеволюції рослин, тварин та мікроорганізмів. Він забезпечує кооперацію цих організмів у використані ресурсу, а також прискорене відновлення кругообігу органогенів та вертикальної міграції речовин у біогеоценозах.

1.3. Функціональне розмаїття тваринного населення ґрунту У характеристиці функціональної розмаїтості фауни ґрунту першорядне значення надається таким процесам як організація трофічних ланцюгів, оцінка продуктивності за енергетичними та хімічними параметрами у кожній трофічній ланці (Покаржевский, Криволуцкий, 1985; Faber, 1991; та ін.), визначення кормових раціонів тварин у природному реальному середовищі, перенесення і баланс елементів у харчових ланцюгах (Криволуцкий, Покаржевский, 1990). Для цих цілей велику роль відіграє кількісне визначення трофічних взаємодій між тваринами і мікроорганізмами. Експериментально доведено, що накопичення екотоксикантів, особливо важких металів і радіонуклідів ґрунтовою мікрофауною і рядом груп мезофауни відбувається через трофічні взаємодії з грибами і мікрофлорою, а основною ланкоюнагромаджувачем – найчастіше виявляються гриби.

Вивільнення азоту і фосфору з опаду і споживання їх коренями рослин залежить насамперед від співвідношення процесів мінералізації й іммобілізації. Ґрунтові тварини в лісах помірної зони, очевидно, не беруть прямої участі в цих процесах, а значно впливають на рівень чистої мінералізації завдяки взаємодії з грибним і бактеріальним населенням. Ступінь цього впливу розрізняється як кількісно, так і якісно між основними групами ґрунтових тварин.

Мінералізація й іммобілізація біогенів – два нерозривно пов’язаних процеси, що незмінно беруть участь у розкладанні, у той час як катаболізм забезпечує енергію і поживні речовини, необхідні для підтримки, росту і розмноження сапротрофних організмів. Баланс між цими процесами (чиста мінералізація) визначає рівень постачання вищих рослин поживними речовинами і безпосередньо пов’язаний із доступністю того чи іншого елемента для організмів (грибів, бактерій і тварин), утягнених у розкладання органічного матеріалу.

У визначенні кругообігу біогенів і екотоксикантів постійно доводиться мати на увазі взаємодію фауни і мікрофлори.

Жуков О. В.

Мікробна біомаса і рівень дихання перевищують ці показники ґрунтової фауни на 1–2 порядки величин. Часто здається, що роль фауни (за винятком термітів і рийних дощових червів) у ґрунтових процесах незначна. За останні роки, однак, усе більше визнається, що рівні мікробної активності – це сумарний ефект явищ, які відбуваються в мозаїчних, дуже варіабельних у просторі і часі біотопах підстилки, ґрунту і ризосфери. При подібному підході фауна, мабуть, впливає на ґрунтові процеси і побічно – сприяючи утворенню мікробіотопів (роздрібнення підстилки завдяки рийній діяльності, агрегація екскрементів), і прямо – живлячись грибами і бактеріями (Fenchel et al., 1976).

В експериментах із використанням лабораторних мікрокосмів, що містять проростки дерев, опад, ґрунт, багатоніжки і мікробний компонент, було показано, що тварини відіграють істотну роль у переміщенні 137Cs з підстилки в рослини. Подібні результати отримані також для К і Mg. Додавання багатоніжок чи равликів до листового опаду, що розкладається, і поїдання ними мікрофлори знижувало мікробіальну іммобілізацію 137Cs від 36 до 10,8% первісного вмісту в опаді. Закріплення N, Р і К у мікробній біомасі було найвищим влітку і восени і низьким – навесні, у період максимального росту коренів. Переміщення поживних речовин у меншу за обсягом біомасу фауни в цей період було найактивнішим. Але надлишки поживних речовин стосовно потреб сапротрофів не неслися потоками ґрунтових вод, а посилено використовувалися коренями рослин. Ґрунтова фауна була представлена переважно мікрофагами і споживала 86% грибної продукції на цій ділянці.

Мікроартроподи живляться селективно грибами, і гнітюча дія такого виїдання може бути більш помітною, ніж для тварин, що живляться опадом.



Pages:     | 1 |   ...   | 2 | 3 || 5 | 6 |   ...   | 59 |
Похожие работы:

«ОДЕСЬКА ДЕРЖАВНА АКАДЕМІЯ ХАРЧОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ Мельник Ірина Василівна УДК 664. 84: 633. 654 РОЗРОБКА ТЕХНОЛОГІЇ КОНСЕРВОВАНИХ ХАРЧОВИХ ПРОДУКТІВ ІЗ НУТУ Спеціальність 05.18.13 – технологія консервованих продуктів Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук Одеса – 1999 Дисертацією є рукопис Робота виконана в Одеській державній академії харчових технологій, Міністерство освіти України Наукові керівники: доктор технічних наук, професор, академік-радник академії...»

«Прилади і системи біомедичних технологій УДК 615.837. 3 ОЦІНКА ВПЛИВУ УЛЬТРАЗВУКОВОГО СИГНАЛУ НА БІОЛОГІЧНІ ТКАНИНИ. Частина 1 Терещенко М.Ф., Кирилова А.В., Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут», м. Київ, Україна Проведено дослідження впливу ультразвукового сигналу на біологічні тканини. Визначені закономірності зміни концентрацій речовин в при мембранних шарових просторах. Запропонована модель дифузії та отримана математична залежність впливу параметрів...»

«ЛІСІВНИЦТВО І АГРОЛІСОМЕЛІОРАЦІЯ Харків: УкрНДІЛГА, 2009. – Вип. 115 УДК 502.201 М. М. ПРИХОДЬКО * ЗАГРОЗИ БІОРІЗНОМАНІТТЮ НА ТЕРИТОРІЇ ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ ТА ШЛЯХИ ЇХ УСУНЕННЯ Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу Наведено оцінку загроз біорізноманіттю на території Івано-Франківської області. Розглянуті питання збереження й відтворення біотичної складової в антропогенних ландшафтах. К л ю ч о в і с л о в а : біорізноманіття, забруднення, фрагментація,...»

«УДК 591.5:598.296.1 Я.І. Капелюх – Природний заповідник Медобори ОСОБЛИВОСТІ БІОТОПІЧНОГО РОЗПОДІЛУ ДРОЗДА СПІВОЧОГО (TURDUS PHYLOMELOS BR.) У ЗАПОВІДНИКУ МЕДОБОРИ ТА ЙОГО ОКОЛИЦЯХ Розглянуто особливості біотопічного розподілу дрозда співочого (Turdus phylomelos Br.) у заповіднику Медобори та його околицях. Ya.I. Kapeliukh – Natural Reserve Medobory The peculiarities of Turdus phylomelos Br. biotopic distribution in the natural reserve Medobory and its outskirts The article deals with the...»

«ЗБІРНИК НАУКОВИХ ПРАЦЬ №8/2011 р. УДК631.3:636 (075.8) Прасолов Є.Я. Знова Л.В. (Полтавська державна аграрна академія) ВДОСКОНАЛЕННЯ УСТАТКУВАННЯ ПО ВИРОБНИЦТВУ БІОГАЗУ ТА БІОДОБРИВ У статье проведено анализ перспектив внедрение альтернативных источников энергии в АПК. Разработана биогазавая установка которая имеет аератор-обеззараживач, что позволяет получить экологически чистый биогаз и биоудобрения. Ключевые слова: биогаз, аератор-обеззараживач, реактор, охрана окружающей среды. At clause...»

«УДК 634.11 : 663.293 : 663.1 : 653 ЗАХИСТ ПЛОДОВОГО РОЗСАДНИКА ВІД ВІЧКОВОЇ ГАЛИЦІ ТА ОСОБЛИВОСТІ ЇЇ БІОЛОГІЇ Й ШКІДЛИВОСТІ В ЦЕНТРАЛЬНОМУ ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ Й.Т. ПОКОЗІЙ, доктор біологічних наук, Ю.П. ЯНОВСЬКИЙ, доктор сільськогосподарських наук, І.С. КРАВЕЦЬ, кандидат сільськогосподарських наук, О.Г. СУХОМУД, кандидат сільськогосподарських наук Національний аграрний університет Мліївський інститут садівництва ім. Л.П. Симиренка УААН Уманський державний аграрний університет Наведено результати...»

«ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ “ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА” ШЕКЕТА Марія Леонтівна УДК 541.14:678.746:744.339 ДОСЛІДЖЕННЯ ЗАКОНОМІРНОСТЕЙ ФОТОПОЛІМЕРИЗАЦІЇ МЕТАКРИЛОВИХ ЕФІРІВ У ПРИСУТНОСТІ ПОЛІВІНІЛПІРОЛІДОНУ 02.00.06 – хімія високомолекулярних сполук АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата хімічних наук Львів – 1998 Дисертацією є рукопис Робота виконана в Державному університеті “Львівська політехніка” Міністерства освіти України Науковий керівник: доктор хімічних наук, професор...»

«Науковий вісник, 2007, вип. 17.8 13. Кохно Н.А. Об оценке успешности интродукции древесных растений// Интродукция древесных растений и озеленение городов Украины. – К.: Наук. думка, 1963. – С. 3-7.14. Кохно Н.А. Эколого-географическая классификация видов клена для интродукции на Украине// Интродукция растений и зеленое строительство. – К.: Наук. думка, 1973. – С. 86-88.15. Кохно Н.А. Эколого-географическая оценка района интродукции как этап прогнозирования ее успешности// Всесоюзн. конф. по...»

«Науковий вісник НЛТУ України. – 2009. – Вип. 19.6 22. Афанасьєва М.М., Великанов Л.Л. Участие микромицетов в биодеструкции лесного опада и их влияние на прорастание семян ели // Микология и фитопатология. – 1989. – 23.– Вып. 4. – С. 305-309.23. Рипачек В. Биология дереворазрушающих грибов. – М. : Изд-во Лесн. пром-сть, 1967. – 276 с. УДК 631.524+712.41 Ст. наук. співроб. А.І. Івченко, канд. с.-г. наук; ст. наук. співроб. І.М. Пацура, канд. с.-г. наук; ст. наук. співроб. А.С. Мельник; інж. О.С....»

«УДК 636 Денисюк П.В., кандидат біологічних наук Інститут свинарства ім. О.В. Квасницького УААН БІОРИТМИ У ТВАРИННИЦТВІ У статті обґрунтовується необхідність підтримання біоритмічної життєдіяльності теплокровних організмів, яке дасть змогу покращити їх здоров’я, підвищити репродуктивний потенціал та продуктивність. Пропонується відповідний спосіб, яким можна цього досягти цієї мети, а саме за допомогою осциляторних прийомів утримання та годівлі. Постановка проблеми. Організація життєдіяльності...»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2013 www.uk.x-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»