WWW.UK.X-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Книги, видання, автореферати

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:     | 1 |   ...   | 37 | 38 || 40 | 41 |   ...   | 59 |

«Екоморфічний аналіз консорцій ґрунтових тварин BOOK · JANUARY 2009 DOI: 10.13140/RG.2.1.2029.7764 READS 1 AUTHOR: Alexander Zhukov Dnepropetrovsk National University ...»

-- [ Страница 39 ] --

Розмаїтість надає певні можливості для взаємодії усередині угруповання та з середовищем існування. Внутрішньоекосистемні взаємозв’язки й середовище впливають на угруповання, при цьому відбувається його організація. Таким чином, організація є формою угруповання, яка виникає внаслідок вибору деякої екологічної й таксономічної конфігурації з тих можливостей, які виникають унаслідок розмаїтості. Сам вибір, власне кажучи, є інформаційною взаємодією.

Первинний характер розмаїтості стосовно організації існує в контексті деякого масштабно-ієрархічного рівня. Кількість розмаїтості як міра можливостей залежить від властивостей організації іншої, більш об’ємної системи, наприклад системи байраку в цілому, системи ландшафту й т. д. Тому індексні міри організації й розмаїтості тісно пов’язані в обчислювальному й змістовному розумінні. Екологічне (таксономічне) розмаїття для свого повного описання вимагає ряду індексів, які відбивають окремі сторони розмаїтості як природного феномену.

Дисперсія екологічної відстані як додатковий індекс за властивостями наближається за своїм виразом до міри організації, тому що чутлива до складності зв’язків у системі.

Асиметрія також доповнює індекси розмаїтості, але сама вказує на інтенсивність зовнішнього або внутрішнього організуючого впливу. Асиметрія, близька до нуля, характерна для симетричного розподілу довжин екологічних (таксономічних) зв’язків, що властиво, наприклад, нормальному розподілу. Зрушення вліво розподілу (негативна асиметрія) свідчить про те, що в угрупованні переважають короткі зв’язки, а меншість представників в угрупованні значно екологічно відрізняється від досить екологічно однорідної більшості. Зрушення вправо розподілу (позитивна асиметрія) свідчить про збільшення числа угруповань, екологічно відмінних від інших, тобто в угрупованні частіше зустрічаються тривалі (високий рівень розбіжності) екологічні зв’язки. Наявність екологічно однорідного ядра або декількох таких комплексів в угрупованні, безумовно, відбиває рівень його організації.

Таким чином, характеристики екологічної структури угруповання створюють основу для обчислення індексів екологічної й таксономічної розмаїтості та організації. Розмаїтість формує передумови для організаційних процесів у угрупованні. Факторами, які визначають організацію угруповання, є внутрішньосистемні взаємодії й вплив зовнішнього середовища.

Як зовнішні фактори стосовно герпетобію виступають абіотичні фактори, а також вплив екосистем вищого ієрархічного рівня. Умови мінералізації ґрунтового розчину (трофотоп) і вологості (гігротоп) прямо або опосередковано через біогеоценотичний зв’язок виступають як фактор, що організує угруповання герпетобіонтів.

Екоморфічний аналіз консорцій ґрунтових тварин

–  –  –

10.1. Життєвий цикл павуків На сучасний момент у світовій фауні відомо близько 40000 видів павуків. Усі вони – хижаки, які харчуються переважно комахами. Незважаючи на винятково хижий спосіб харчування, павуки не є однорідною функціональною групою, а демонструють значну розмаїтість типів стратегії хижацтва, способів пересування й істотну здатність протистояти негативним факторам середовища (Patric et al., 1999).

Павуки колонізували найширший спектр місцеперебувань. Високою видовою розмаїтістю й чисельністю характеризуються угруповання павуків природних і антропогенних біогеоценозів. Павуки становлять одну з найбільш значимих груп хижаків серед макробезхребетних наземних екосистем (Specht, Dondale, 1960; Tischler, 1965; Van Hook, 1971; Moulder, Reichle, 1972; Schaefer, 1974; Edwards et al., 1976; Lyoussoufi et al., 1990). Екологічні особливості павуків дозволяють розглядати цю групу як важливих контролерів чисельності шкідливих комах, а також як біоіндикаторів (Patric et al., 1999).

Відповідно до термінології, запропонованої Canard (1987), життєвий цикл павуків може бути розподілений на чотири періоди.

Ембріональний і первинний періоди мають місце в коконі й тривають від відкладення яєць до появи з них тварин. На цій стадії розвитку тварини не харчуються, однак вони самі можуть бути з’їдені іншими павуками (Araneidae, Clubionidae, Dysderidae, Heteropodidae, Thomisidae) (Lecaillon, 1905; Canard, 1984; Marc, 1993). Ювенільні особини, що вижили та з’явилися із частково з’їденої маси яєць, виростають швидше, ніж у тому випадку, коли особини з’являються з недоторканої маси яєць.

Ювенільний період (від появи з яйця до дорослих линянь). Групова фаза поза коконом триває від декількох днів до чотирьох–п’яти тижнів. Ювенільні форми відразу після того, як з’явилися з кокона, часто бувають недорозвиненими й продовжують харчуватися за рахунок жовтка або іноді – нерозвиненими яйцями у виводку (Clubionidae) (Marc, 1993). У деяких видів самки відкладають трофічні яйця протягом трьох днів після появи молоді. Молодь споживає цю масу яєць і потім линяє. Далі мати сама споживає молодь, перш ніж відбудеться останнє линяння групової фази. Кілька днів по тому, після другого линяння, молодь стає здатною захоплювати жертви, які споживаються колективно. Колективне споживання їжі відбувається доти, поки ювенільні особини мають відносно малі розміри. Близько двох тижнів по тому починається прогресуюче розселення, що може тривати наступні два тижні (Tahiri et al., 1989).

У Pisauridae молодь споконвічно живе в ясельному павутинні, побудованому самкою в траві за кілька днів до появи малюків на світ. Вони залишаються в захисному павутинні із самкою протягом майже двох тижнів перед розселенням. У Lycosidae ювенільні форми проводять початковий період життя на черевці самки, яка продовжує рухатися.

Жуков О. В.

Після групового періоду, що минає або в місці відкладення яєць, або на черевці самки, або в ясельному павутинні, молодь розселяється, що означає початок одиночної фази існування павуків. Розселення звичайно відбувається після одного-двох линянь, однак у деяких видів (Coelotes, Amaurobiidae) відбувається чотири линьки перед фазою розселення. У деяких видів самка піклується про молодь тривалий час. Існує близько 20 видів суспільних павуків, які зустрічаються переважно в тропічних регіонах. Вони продовжують жити на загальній павутині все своє життя, а також розподіляють деякі функції (наприклад, Mistaria consociate, Agelenidae і Mallos gregalis, Dictynidae).

Одиночна фаза розпочинається з розселення, що звичайно спостерігається від першого до третього линяння. Павуки в період одиночної фази є хижаками. Конкретна стратегія полювання варіює в різних видів. Майже всі види полюють на живі об’єкти (переважно комахи). Відомо дуже мало видів, які харчуються мертвими організмами. Такі види живуть у специфічних умовах, наприклад, Антарктика (Myro, Desidae) (Ysnel, Ledoux, 1988).

Дорослий період безпосередньо пов’язаний з репродукцією. Життєвий період самців звичайно коротший, ніж у самок. Ця розбіжність може бути пояснена тим, що самці більш активно переміщаються в пошуках самок, піддаючи себе ризику з боку хижаків. Більше того, самці багатьох видів у період пошуку самки нічим не харчуються. У цілому, тривалість життя самців у природних умовах не перевищує одного-півтора місяця.

У сім’яприймачах самки сперма залишається життєздатною протягом декількох місяців. Самка здатна відкладати яйця тривалий період після копуляції. У деяких видів із коротким життєвим циклом (майже всі Araneomorphae) самка ховає кокони в рослинності й гине, перш ніж з’явиться молодь із кокона. Інші можуть охороняти свої яйця й гинуть тільки після розселення молоді.

Тривалість розвитку залежить від умов навколишнього середовища, особливо температури. Тому життєвий цикл змінюється географічно (Juberthie, 1954; Penicaud, 1979). Проте життєвий цикл європейських павуків може бути розподілений на два типи, залежно від тривалості: тривалий (понад три роки) і короткий. У деяких особливих випадках життєвий цикл може бути довшим – приміром, у печерних або деяких домашніх видів.

Тривалий цикл характерний для Mygalomorphae і деяких Araneomorphae (Filistatidae, Eresidae). Цикл триває понад три роки, самки живуть довше. У деяких тропічних видів самки живуть більше 10 та навіть аж до 20 років. При дозріванні самки продовжують линяти, це найчастіше спостерігається серед Mygalomorphae і Filistatidae.

Короткий життєвий цикл характерний майже для всіх Araneomorphae (97–100% європейських видів). Тривалість життя становить один–два, максимум три роки. Дорослі не линяють (за рідкісним винятком) і часто гинуть, не досягши року. Schaefer (1976, 1987) розрізняє три типи біологічного циклу: еврихронний, стенохронний і диплохронний. У дійсності, тільки два перших є чистими типами, а диплохронний тип є особливим випадком стенохронного. Необхідно відзначити, що відношення кожного типу біологічного циклу (еврихронний, стенохронний) в угрупованні й тривалість циклу змінюються відповідно з кліматичними умовами. Даний вид із значним географічним поширенням може здійснити цикл за два роки в Північній Європі й за один рік на півдні, а в центральній частині популяція завершить цикл частково за один рік, а частково – за два.

Еврихронні види розмножуються й розселюються від весни до осені й зимують на різних стадіях. Ця фаза регулюється тільки температурними змінами. Стану діапаузи немає.

Деякі Linyphiidae, Clubionidae (Clubiona phragmitis) і Tetragnathidae (Meta mengei) мають цей тип біологічного циклу.

Стенохронні види демонструють вузький період репродукції й розселення.

Весняно-літні (весняні стенохрони). Ці види проводять зиму як статевонезрілі фази, стають дорослими навесні або влітку й розселюються протягом літа. Такий тип життєвого циклу характерний для багатьох видів із різних родин, включаючи Pisauridae (Pisaura Екоморфічний аналіз консорцій ґрунтових тварин mirabilis), Clubionidae (Clubiona corticalis) та інші. На ритміку життєвого циклу впливає температура й фотоперіодичність. Зниження температури викликає запізнювання постембріонального розвитку з діапаузою або стан заціпеніння. Короткі дні збільшують тривалість періоду між линяннями та іноді викликають діапаузу. Температура й фотоперіодичність спільно впливають на розвиток гонад.

Види, які вказуються Schaefer (1976, 1987) як диплохрони, насправді є весняно-літними стенохронами, у яких відбуваються два періоди парування протягом року – навесні й восени. Якщо дорослі здатні до парування восени, то самки не відкладають яйця до весни (деякі Lycosidae); дорослі зимують у цьому випадку. Коротка тривалість денного часу доби гальмує виробництво жовтка й у такий спосіб відкладання яєць.

Осінні (осінні стенохрони). Яйця відкладаються восени й перебувають у стані облігатної діапаузи, що є стадією гібернації. Види Linyphiidae (Floronia bucculenta) і Araneidae (Araneus diadematus) характеризуються таким типом життєвого циклу й звичайно лупляться з яєць і поширюються навесні. У деяких випадках (Argiope bruennichi) вилуплення з яєць відбувається перед зимовим періодом, молодь зимує в коконі, а розселення відбувається в травні.

Зимові (зимові стенохрони). Репродукція відбувається взимку. Це характерно для багатьох видів Linyphiidae. Фотоперіодичність є важливим чинником, що регулює цей тип життєвого циклу: зі збільшенням денного часу доби збільшується інтервал між линяннями.

Механізми, що регулюють біологічні цикли, дозволяють синхронізувати періоди появи молоді й дорослих особин з моментом високої чисельності можливих харчових об’єктів.



Pages:     | 1 |   ...   | 37 | 38 || 40 | 41 |   ...   | 59 |
Похожие работы:

«Національний лісотехнічний університет України 2. Розроблено дві семибальні шкали для здійснення візуальної оцінки ступеня пошкодження омелою білою деревних рослин: 1) шкала ступеня пошкодження крони; 2) шкала ступеня пошкодження стовбура та скелетних гілок.3. Запропоновано коефіцієнт комплексної оцінки пошкодження омелою білою (Ккопо).4. Визначено ступінь пошкодження омелою білою деревних рослин в історичній частині дендропарку на прикладі 28 кварталу. Література 1. Кузнецов С.І. Сучасний стан...»

«УДК 631.16:636.932.3 К.О. Свириденко, аспірант* Інститут тваринництва УААН ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИРОБНИЦТВА ПРОДУКЦІЇ НУТРІЇВНИЦТВА Постановка проблеми. З 1999 р. умови утримання та забою хутрових звірів на фермах Європи регламентуються вимогами Рекомендацій Постійної комісії Ради Європи з дотримання Європейської конвенції захисту тварин, яких розводять на фермах [6]. В сучасних умовах розвитку суспільства та на виконання загального державного курсу щодо входження до Євросоюзу і адаптації...»

«Збірник матеріалів ІІ-го Всеукраїнського з’їзду екологів з міжнародною участю УДК 634.0232+502.7 Зверковський В.М., Грицан Ю.І., Котович О.В., Романова Н.В., Карась О.Г. (Україна, Дніпропетровськ) ВІДНОВЛЕННЯ ЕКОСИСТЕМ Високі темпи господарського освоєння територій, у тому числі і Західного Донбасу, супроводжуються техногенною трансформацією природного середовища. Комплекс негативних змін довкілля немає аналогів у вітчизняній практиці. Наші дослідження спрямовані на розробку принципів...»

«Геодезія, картографія і аерофотознімання. Вип. 67. 2006 УДК 528.4 В.М. Сай Національний університет “Львівська політехніка” СУЧАСНИЙ СТАН ВОДНИХ РЕСУРСІВ ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ © Сай В.М., 2006 Проаналізовано на основі вивченого матеріалу сучасний стан водних ресурсів. Визначено основні напрями у галузях охорони і використання водного фонду. The modern state of waters resources is analysed in the article on the basis of the studied material. Basic directions are certain in industry of guard and use...»

«ХАРКІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ Гарбузенко Ольга Борисівна УДК 577.12:577.112:577.24 ВПЛИВ МЕХАНІЧНОГО НАВАНТАЖЕННЯ НА СИНТЕЗ КОЛАГЕНУ, ЕЛАСТИНУ ТА В(ЯЗКО-ПРУЖНІ ВЛАСТИВОСТІ СПОЛУЧНОЇ ТКАНИНИ 03.00.04 – біохімія Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук Харків – 1999 Дисертацією є рукопис Робота виконана у НДЧ Харківського державного університету Міністерства освіти України Науковий керівник: доктор біологічних наук, старший науковий співробітник,...»

«УДК 502.5 (045) ВПЛИВ БІОТИЧНИХ ФАКТОРІВ НА СТАН ПАРКОВО-ВУЛИЧНИХ НАСАДЖЕНЬ ДЕРЕВ КАШТАНА Е.М. ПОПОВА, доктор біологічних наук А.В. ДРАЖНІКОВА, аспірантка* Т.В. ЛУЦЕНКО, студентка магістратури Національний авіаційний університет Встановлено, що поява фітопатогенних грибів на листі дерев каштана запобігає його ушкодженню мінуючою міллю Cameraria ohridella. Така взаємодія визначає стан дерев каштана наприкінці вегетаційного періоду. Спори фітопатогенних грибів, потрапляючи в повітря поблизу...»

«Геніальні відкриття – це 99% праці та 1 % таланту Томас Едісон РІК, ЩО МИНАЄ. Через продовження воєнного конфлікту, стрімку інфляцію та гальмування довгоочікуваних реформ рік 2015 видався дуже складним для України загалом та для науково-освітньої галузі зокрема. Проте, незважаючи на всі негаразди та перешкоди, колектив кафедри біохімії та біотехнології намагався та продовжує професійно робити свою справу, а саме: проводити дослідження світового рівня, публікуватися у визнаних наукових виданнях...»

«Випуск 173. Том 185 УДК 577.156; 612.015.349 Чорна В. І., Лянна О. Л., Бразалук О. З. ІНІЦІАЦІЯ АДАПТИВНОЇ ВІДПОВІДІ КЛІТИН ГОЛОВНОГО МОЗКУ НА ВПЛИВ НИЗЬКИХ ДОЗ ІОНІЗУЮЧОГО ВИПРОМІНЮВАННЯ Метою даної роботи було дослідження адаптивної відповіді клітин головного мозку на вплив низьких доз іонізуючого випромінювання, яку визначали за зміною активності лізосомного цистеїнового катепсину L у структурах головного мозку щурів. Показано, що дозова залежність активності катепсину L структур головного...»

«Міжнародна науково-практична конференція “Перший Всеукраїнський з’їзд екологів” Збірник тез доповідей. СЕКЦІЯ 1 ТЕХНОГЕННО-ЕКОЛОГІЧНА БЕЗПЕКА УКРАЇНИ І ПРОГНОЗУВАННЯ РИЗИКІВ. ПЕРЕРОБКА ТА УТИЛІЗАЦІЯ ПРОМИСЛОВИХ І ПОБУТОВИХ ВІДХОДІВ УДК 557.4 : 577.486 Голубець М.А. (Україна, Львів) ЕКОЛОГІЯ: СУТЬ, СТРУКТУРА, НАУКОВІ ПРОБЛЕМИ, ПРИКЛАДНІ ЗАВДАННЯ Екологія – у науковому розумінні – розділ біології, що вивчає взаємовідношення живих істот та їх сукупностей між собою і з навколишнім середовищем,...»

«УДК 630*174.753 Доц. Ю.М. Дебринюк, канд. с.-г. наук – УкрДЛТУ ДО ПИТАННЯ ВИРОЩУВАННЯ ЛІСОВИХ КУЛЬТУР ЗА УЧАСТЮ МОДРИНИ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ У ЗАХІДНОМУ РЕГІОНІ УКРАЇНИ1 На підставі досліджень росту і продуктивності 202-ох 18-160-річних чистих і змішаних насаджень за участю модрини за період 1986-2000 рр. рекомендується застосування схем і способів змішування при створенні лісових культур за участю модрини європейської. У статті дискутується проблема, положення якої стали об'єктом критичних зауважень...»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2013 www.uk.x-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»