WWW.UK.X-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Книги, видання, автореферати

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:     | 1 |   ...   | 35 | 36 || 38 | 39 |   ...   | 59 |

«Екоморфічний аналіз консорцій ґрунтових тварин BOOK · JANUARY 2009 DOI: 10.13140/RG.2.1.2029.7764 READS 1 AUTHOR: Alexander Zhukov Dnepropetrovsk National University ...»

-- [ Страница 37 ] --

На іншому полюсі діапазону мінералізації ґрунтового розчину розташувалися бідні піщані ґрунти. Явище збіднення мінеральними речовинами ґрунтового розчину пов’язане з певними додатковими екологічними особливостями, які суттєво перетворюють біогеоценотичні обставини. Ценотичними формами, здатними заселяти бідні ґрунти, є соснові бори. Опад соснової хвої здатен утворювати потужний шар підстилки, але вона за своїми хімічними властивостями має значно уповільнену швидкість розкладання. Це обумовлено тим, що великі сапрофаги здатні використовувати її для їжі не одразу, як тільки хвоя опинилася на поверхні ґрунту, а через певний час, після вилуження речовин-репелентів. Як наслідок, хвоя без мацерації сапрофагами не може зазнати впливу мікроорганізмів-деструкторів. З іншого боку, потужний шар підстилки формує середовище, в якому волога може утримуватися певний час, що надає можливості для закінчення життєвого циклу деяких тварин. Крім того, ця підстилка може бути осередком, де ховаються в несприятливі періоди тварини-мігранти.

Серед дощових черв’яків у підстилці хвойного лісу можна зустріти D. octaedra, чисельність якого тісно пов’язана з вологістю місцеперебувань. З дерновим процесом у бідних ґрунтах пов’язані черв’яки A. rosea та A. c. trapezoides. Дощовий черв’як A. rosea дуже чутливий до ступеня гумусованості ґрунтового горизонту, що безпосередньо пов’язано в легких за механічним складом ґрунтах із дерновим процесом. Черв’як A. c. trapezoides більш чутливий до вологості ґрунту, але ця власне ґрунтова форма потребує ходів для свого пересування, а саме певного рівня структурованості ґрунту, що в легких ґрунтах пов’язано з системою коренів трав’янистої рослинності в дерновинах.

Таким чином, збідненість ґрунтового розчину мінеральними речовинами безпосередньо не впливає на тварин – ґрунтових мешканців. Характер цього впливу перетворюється через призму кількості екологічних взаємодій на рівні лісової підстилки і ґрунтового покриву.

Але, з іншого боку, скоординованість загальної динаміки екологічних взаємозв’язків формує певний континуум змін, найважливішим серед визначальних факторів якого є мінералізація ґрунтового розчину.

У середній частині діапазону умов трофності едафотопу також відбуваються важливі біогеоценотичні процеси, пов’язані з рівнем мінералізації ґрунтового розчину. Так, у липоясеневих дібровах спостерігається найбільша продуктивність лісових угруповань, що безпосередньо відбивається на функціональних властивостях угруповань ґрунтових тварин. Цим біогеоценозам властива висока чисельність ґрунтових сапрофагів, висока активність продукційних процесів, збалансована екологічна структура угруповань. Важливим аспектом, пов’язаним із трофністю едафотопу, є склад деревостану, який впливає на склад підстилки.

Види опаду відрізняються за преференцією споживання сапрофагами, що безпосередньо впливає на швидкість і якість його розкладання.

Жуков О. В.

Консортивні зв’язки 9 тваринного населення урочища Яців Яр

9.1. Біогеоценологічні умови функціонування консорцій ґрунтових тварин Особливий географічний варіант байрачних угруповань становлять ліси колишньої порожистої частини Дніпра (Бельгард, 1971), які є складовою частиною екологічної мережі півдня України (Травлеев и др., 2005).

О. Л. Бельгард (1971) наводить такий опис: «Ярово-балкова система, що прорізає правобережжя порожистої частини Дніпра, дає притулок байрачним лісам і переліскам, що становлять один із південних форпостів байрачних лісів. Лісова рослинність зосереджена головним чином у верхів’ях балок і частково по схилах північних експозицій. Тальвег і південні схили найчастіше безлісі; якщо південні схили прорізані поперечними водориїнами, то деревинночагарникова рослинність розташовується по цих улоговинках. Дендрофлора цих лісів відрізняється відсутністю таких видів як ільм (Ulmus scabra) і клен гостролистий (Асеr platanoides). Деякі види: липа (Tilia cordata) і ліщина (Corylus avellana) — зустрічаються рідко й перебувають тут на грані свого загасання. Із груп типів, що утворюють основу лісової рослинності байрачних лісів порожистої частини Дніпра, треба в першу чергу відзначити Dn і Е. Перша група типів представлена пакленовими дібровами, друга – бересто-чорнокленовими дубняками».

Пастки Барбера були встановлені в урочищі Яців Яр у період з 15 вересня по 30 жовтня 2007 року. У кожному біогеоценозі розмістили по три пастки Барбера, які розташовувалися на вершинах рівностороннього трикутника з довжиною ребра 3 м (Desender et al., 1999;

Pontegnie et al., 2005). Як пастки Барбера застосовували скляні ємності об’ємом 0,5 л з діаметром отвору 7,5 см, заповнені на 1/5 1 % розчином формальдегіду. Виймали тварин із пасток тричі за зазначений період, у підсумковій таблиці зазначене сумарно число виловлених екземплярів (табл. 9. 1) (Кунах и др., 2008; Жуков и др., 2008).

Проби відібрані в сімох біогеоценозах уздовж катени, закладеної поперек головного напрямку байраку в середній його частині: степова цілинка (F 1) (верхня третина схилу байраку північної експозиції), бересто-пакленова діброва з грястицею (Dac 1-2) (верхня третина схилу північної експозиції), липо-ясенева діброва із зірочником (Dac 2), липо-ясенева діброва із широкотрав’ям (Dac 2-3) (нижня третина схилу північної експозиції), пакленова діброва з яглицею (Dn 3) (тальвег байраку), бересто-ясенева діброва з келерією лісовою (Dn 2) (нижня третина схилу південної експозиції) і степова цілинка (F 2) (середня третина південної експозиції). Пробні площі охоплюють діапазон умов вологості від мезоксерофільних сухуватих (степова цілинка у верхній третині схилу) до мезогігрофільних вологих у тальвезі. Діапазон умов мінералізації ґрунтового розчину (трофність) перебуває в межах від Dac до F.

–  –  –

З метою екологічної класифікації ґрунтових безхребетних була застосована процедура TWINSPAN-аналізу (Hill, 1979; Dufrene, Legendre, 1997).

Максимальна чисельність тваринного населення герпетобію відзначена в тальвегу байраку (263 екз.). Групу домінантів у цій ділянці байраку становлять хижі безхребетні: жужелиці (Bembidion (Metallina) ustulatim Hbst., Bembidion (Metallina) lampron Hbst., Pterostichus niger Schall., Agonum (Platynus) assimile Pk., Pterostichus oblongopunctatus F.), коротконадкрилі жуки (Staphilinus sp., Bledius sp., Philonthus decorus Gr.). Характерними мешканцями тальвегу є личинки м’якотілок (Cantharis sp.). Личинки м’якотілок – хижаки, живуть у верхніх шарах ґрунту, у моху, у лісовій підстилці й під корою дерев, віддаючи перевагу зволоженим місцеперебуванням. Харчуються яйцями й личинками дрібних комах. Для личинок м’якотілок властиве позакишкове травлення (Стриганова, 1964). Підстилкові сапрофаги представлені мокрицями (Trachelipus rathkii C.L. Koch), ківсяками (Rossiulus kessleri (Lohmander, 1927), Rossiulus kessleri (Lohmander, 1927)) і полідесмусами (Schizothuranius dmitriewi (Timotheew, 1897)). Личинки лускокрилих (Apotelinae sp.) і листоїдів (Chrysomelidae), а також імаго пластинчастовусих (Scarabaeidae) становлять ядро комплексу фітофагів.

У лісових біогеоценозах на схилі байраку північної експозиції (нижня й середня третина) число виловлених тварин істотно менше, ніж у тальвегу – 94 і 98 відповідно. Домінантами в цих угрупованнях є жужелиця Carabus marginalis F., коротконадкрилі жуки (Staphilinus sp., Bledius sp.), пластинчастовусі жуки, мокриці Trachelipus rathkii, щипавка Forficula auricularis L., ківсяки Megaphyllum sjaelandicum (Meinert, 1868), личинки лускокрилих (Apotelinae sp.), а також личинки двокрилих (Chloromyia sp.).

У маргінальних амфіценозах, розташованих на межі між лісом і степом, відзначене зростання чисельності герпетобіонтів. У верхній третині схилу північної експозиції й у нижній третині південної експозиції виловлено 185 і 191 екземпляр тварин відповідно. У сусідніх ділянках степу виявлено 114 і 66 екземплярів відповідно. У маргінальних угрупованнях продовжує зберігати домінуюче положення мешканець лісу Carabus marginalis F., важливу роль грають жужелиці Pterostichus strenuus F., Ophonus puncticollis Pk., Pterostichus Жуков О. В.

(Morphnosoma) melanarius Ill., Asaphidion flavipes L., стафілініди Lomechusa strumosa Gr., Staphilinus sp., мокриці Trachelipus rathkii, щипавки Forficula auricularis, ківсяки Rossiulus kessleri і Megaphyllum sjaelandicum, полідесмуси Polydesmus inconstans Latzel, 1884.

Домінантами в степу є жужелиці Calathus (Neocalathus) melanocephalus L., Zabrus tenebrioides Gz., Leistus ferrugineus, диплоподи Megaphyllum kievense і Megaphyllum sjaelandicum, тарган Ectobius duskei, довгоносики Curculionidae sp.sp. і пластинчастовусі жуки (Scarabaeidae), активно із сусідніх лісових біогеоценозів проникають Carabus marginalis і Trachelipus rathkii.

9.2. Ординація угруповань Багатовимірний факторний аналіз даних за чисельністю й видовим складом герпетобіонтів байраку дозволив виявити основні складові мінливості в структурі угруповання безхребетних (рис. 9. 1). Фактор 1, що описує 38,36% мінливості простору ознак, диференціює угруповання уздовж градієнта умов мінералізації ґрунтового розчину. На рисунку праворуч розташовані угруповання, які формуються в умовах високої мінералізації ґрунтового розчину й високої родючості ґрунтів (трофотоп F). Лівіше від угруповань трофотопу F розташовані угруповання трофотопу Dn, які характеризуються меншою мінералізацією ґрунтового розчину. Більш вилужені едафотопи характерні для трофотопу Dac, які на рисунку розташовані ліворуч. Таким чином, фактор 1 можна ідентифікувати як структуруючу угруповання герпетобіонтів причину, пов’язану з мінералізацією едафотопу.

1.0

–  –  –

Мінералізація едафотопу визначає трофність місцеперебування й сильно впливає на рослинність. Стосовно пристосованості жити у відповідних умовах трофності виділяють екологічні групи рослин, які називаються трофоморфами – оліготрофи, мезотрофи, мегатрофи, ультрамегатрофи (Бельгард, 1950). Мінералізація ґрунтового розчину тільки в деяких випадках є прямим фізіологічним фактором, що впливає на ґрунтових тварин (наприклад, при Екоморфічний аналіз консорцій ґрунтових тварин засоленні ґрунту). У цілому, характер впливу мінералізації на тварин опосередкований через рослинність. Цей вплив можна охарактеризувати як ценотичний. Тому диференціація тваринного населення під впливом фактора трофності едафотопу дозволяє виділити екологічні групи тварин – трофоценоморфи (Жуков, 2007; Жуков и др., 2007).

У діапазоні екологічних умов байрачних угруповань можуть активно функціонувати мезотрофоценоморфи, мегатрофоценоморфи й ультрамегатрофоценоморфи. В умовах бідних ґрунтів, які більшою мірою характерні для борових угруповань на аренах рік, зустрічаються оліготрофоценоморфи. В умовах засолення ґрунту можуть жити галотрофоценоморфи.

Уздовж фактора 2 (20,74% сумарної мінливості простору ознак) угруповання впорядковані відповідно до зміни умов вологості едафотопу. У верхній частині рисунка 9.2 розташовані більш ксерофільні угруповання, у нижній – більш гігрофільні.

9.3. Трофоценоморфи, гігроморфи й ценоморфи Значення факторів 1 і 2 (табл. 9. 2) можна використати для встановлення приналежності виду безхребетного до відповідної екологічної групи. Фактор 1 дає можливість виділити трофоценоморфи (рис. 9. 2), а фактор 2 – гігроморфи герпетобіонтів (рис. 9. 3).

1,0 0,5

–  –  –

Рис. 9. 2. Значення фактора 1 у представників різних трофоценоморф герпетобіонтів Розподіл видів на трофоценоморфи зроблено за такими критеріями. Види тварин, для яких значення фактора 1 менше 0, були віднесені до мезотрофоценоморф, якщо фактор 1 змінюється від 0 до 0,65, то такий діапазон відповідає мегатрофоценоморфам, а якщо фактор 1 більше 0,65, то мова йде про ультратрофоценоморфи.



Pages:     | 1 |   ...   | 35 | 36 || 38 | 39 |   ...   | 59 |
Похожие работы:

«УДК 712.253:541.54(477.44) ОЦІНКА СУЧАСНОГО СТАНУ ДЕНДРОФЛОРИ ПАРКІВ М. ВІННИЦІ Н.О. СИПЛИВА, аспірантка* Досліджено дендрофлору парків відповідно до умов навколишнього середовища та дії екологічних факторів. Вказана кількісна видова характеристика дендрофлори за основними показниками інтродукції. Декоративна ознака, дендрофлора, зимостійкість, інтродукція, парк, мегатрофи, мезофіти. Інтродукція деревних видів рослин, що значно збагатила флору на території України в тому числі і Вінничини,...»

«МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ХАРЧОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ МІКРОБІОЛОГІЯ ЖИРІВ ТА ЖИРОЗАМІННИКІВ МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ до вивчення дисципліни та виконання лабораторних робіт для студентів спеціальності 6.091700 Технологія жирів та жирозамінників (ТЖ-ІV) напряму 0917 “Харчова технологія та інженерія” денної форми навчання Всі цитати, цифровий та факСХВАЛЕНО тичний матеріал, бібліографічні на засіданні кафедри відомості перевірені. біотехнології мікробного Написання одиниць...»

«SWorld – 19-30 March 2013 http://www.sworld.com.ua/index.php/ru/conference/the-content-of-conferences/archives-of-individual-conferences/march-2013 MODERN DIRECTIONS OF THEORETICAL AND APPLIED RESEARCHES ‘2013 Статья/Технические науки – Технологии продовольственных товаров УДК 641.528:635.82 Орлова Н.Я., Нестеренко Н.А. МОДЕЛІ ЯКОСТІ ШВИДКОЗАМОРОЖЕНИХ НАПІВФАБРИКАТІВ ІЗ КУЛЬТИВОВАНИХ ПЕЧЕРИЦЬ КОРИЧНЕВОЇ РАСИ Київський національний торговельно-економічний університет Київ, Кіото 19, 02156 UDC...»

«Національний лісотехнічний університет України Література 1. Стойко С.М. Біогеоценологічні основи заповідної справи, охорони фітогенофонду і фітоценофонду // Флора і рослинність Карпатського заповідника / С.М. Стойко. – К. : Вид-во Наук. думка, 1982. – С. 5-28.2. Стойко С.М. Наукові основи охорони раритетних фітоценозів // Раритетні фітоценози західних областей України (Регіональна зелена книга) / за ред. проф. С.М. Стойка. – Львів : Вид-во Поллі, 1998. – С. 7-15. 3. Стойко С.М. Автоматизована...»

«УДК 630*114.5 ФАКТОР ТРОФНОСТІ У ЛІСОВІЙ ТИПОЛОГІЇ Б.Ф. ТАНЦЮРА, кандидат сільськогосподарських наук, А.Є. ЧЕРВОННИЙ, кандидат біологічних наук, ВП НАУ Боярська лісова дослідна станція Розглянуті результати дослідження одного з важливих чинників лісової типології. Трофність, родючість грунту, тип лісу, деревостан, фітомаса, трав’яні рослини Трофність є першою складовою поняття родючості ґрунту в частині вмісту в ньому поживних речовин. Другою частиною родючості є урожай на певній ділянці....»

«БІОТЕХНОЛОГІЯ, МІКРОБІОЛОГІЯ УДК 615.281:615.451:615.453:438.135 О.Є. Макарова, ВИВЧЕННЯ АНТИМІКРОБНОЇ канд. фарм. наук, АКТИВНОСТІ ДОСЛІДНИХ Національний університет ЗРАЗКІВ ПРЕПАРАТУ харчових технологій, Київ «ПРОПОЦИД» Л.Ф. Сілаєва, канд. біол. наук Національний фармацевтичний університет, Харків Проведено вивчення антимікробної активності дослідних зразків присипки під умовною назвою «Пропоцид» на основі поєднання фармакотерапевтичноі дії екстрактивних речовин настойки прополісу з...»

«УДК:635.25/26:631.52:575.41. КОРЕЛЯЦІЯ І ЕФЕКТИВНІСТЬ ДОБОРІВ В СЕЛЕКЦІЇ РІЗНИХ ВИДІВ ЦИБУЛІ Л.Д. БОРИСЕНКО, здобувач Донецька дослідна станція Інституту овочівництва і баштанництва УААН1 Наведено аналіз кореляційного зв’язку нових сортів різних видів цибулі. Доведено ефективність доборів морфологічних ознак, за якими слід проводити прискорений добір на продуктивність. Вихідний матеріал, селекція, добір, джерела, кореляція. Малопоширені овочеві рослини, до яких належать види цибулі батун,...»

«УДК 631.811.98: 577.125:635.72 ЕФЕКТИВНІСТЬ ЗАСТОСУВАННЯ РЕГУЛЯТОРА РОСТУ РОСЛИН ГАРТ НА ПОСАДКАХ М’ЯТИ ПЕРЦЕВОЇ Mentha piperita L. В РІЗНІ ЗА АГРОМЕТЕОРОЛОГІЧНИМИ УМОВАМИ РОКИ ЇЇ ВИРОЩУВАННЯ О.П. ПОПОВ кандидат біологічних наук Прилуцька дослідна станція УААН Наведенорезультати вивчення впливу різних доз регулятора росту Гарт на урожайність надземної маси та ефіроолійну продуктивність м’яти перцевої Mentha piperita сорту Удайчанка в різні за метеорологічними показниками роки вирощування. М’ята...»

«ЛІСІВНИЦТВО І АГРОЛІСОМЕЛІОРАЦІЯ Харків: УкрНДІЛГА, 2009. – Вип. 115 УДК 630*575.17:582.475 В. В. МИТРОЧЕНКО * РЕГІОНАЛЬНИЙ ПРИНЦИП ВИКОРИСТАННЯ ГЕНЕТИЧНО ПОКРАЩЕНОГО НАСІННЯ СОСНИ ЗВИЧАЙНОЇ ДП Київська лісова науково-дослідна станція УкрНДІЛГА Визначено структуру синтетичних популяцій плюсових дерев сосни звичайної восьми областей і природного насадження Київської області за формами череззерності шишок. Виявлені відмінності за структурою природного насадження та синтетичної популяції однієї...»

«УДК 631.3:528.8:681.518 О.О. БРОВАРЕЦЬ* МАТЕМАТИЧНИЙ АПАРАТ ДЛЯ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОГНОСТИЧНОКОМПЕНСАЦІЙНОЇ ТЕХНОЛОГІЇ ЗМІННИХ НОРМ ВНЕСЕННЯ ТЕХНОЛОГІЧНОГО МАТЕРІАЛУ НА ОСНОВІ УТОЧНЕНИХ ДАНИХ ҐРУНТУ * Національний університет біоресурсів і природокористування України, Київ, Україна Анотація. У статті наведена прогностично-компенсаційна технологія змінних норм внесення технологічного матеріалу на основі уточнених даних ґрунту, що дозволяє на основі даних моніторингу параметрів стану...»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2013 www.uk.x-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»