WWW.UK.X-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Книги, видання, автореферати

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:     | 1 |   ...   | 33 | 34 || 36 | 37 |   ...   | 59 |

«Екоморфічний аналіз консорцій ґрунтових тварин BOOK · JANUARY 2009 DOI: 10.13140/RG.2.1.2029.7764 READS 1 AUTHOR: Alexander Zhukov Dnepropetrovsk National University ...»

-- [ Страница 35 ] --

z j 1 (3 * j 1) /(3 * N 1), де Ф–1 – зворотна кумулятивна функція нормального розподілу, j – ранг, N – число елементів у вибірці.

Спостережувані значення необхідно розмістити як ординати точок, а z-значення – як абсциси. Якщо розподіл випадкової величини відповідає нормальному закону, то всі точки на рисунку повинні лягати на пряму лінію. Нормальний розподіл виникає тоді, коли на випадкову величину не впливає яка-небудь суттєва сила, або діючих сил багато й серед них немає провідної.

На рисунку 7. 1 видно, що лінія складається із трьох ізольованих відрізків, кожний з яких близький до прямої лінії. Це дає нам підстави припустити, що стосовно умов вологості вивчені види ґрунтових тварин можуть бути віднесені до трьох дискретних і однорідних груп. Перша група охоплює діапазон значень міри гігрофільності від 0 до 1, друга – від 1 до 1,2, третя – від 1,2 до 1,4, четверта – від 1,4 до 2 (і більше).

Види ґрунтових тварин, які характеризуються мірою гігрофільності від 0 до 1, можуть бути віднесені до гігроморфи ксерофілів. До групи ксерофілів належить 57 видів (12,1%) із числа вивчених у даному дослідженні. Ґрунтові тварини з мірою гігрофільності від 1 до 1,2 можуть бути віднесені до групи мезофілів – їх 112 видів (23,7%). Гігрофіли характеризуються мірою гігрофільності в інтервалі від 1,2 до 1,4. Таких видів виявлено 170 (36%). Якщо міра гігрофільності виду перебуває в інтервалі від 1,4 до 2 (та більше), такий вид є амфібіонтом-ультрагігрофілом. До числа цієї гігроморфи належать 133 види (28,2%) (Жуков и др., 2007).

Гігроморфічна структура тваринного населення ґрунтів закономірним чином змінються в градієнті умов вологості ґрунту (Жуков, 2007).

За законом мінімуму-максимуму екстремальними умовами вологості є умови сухості або надлишкового зволоження. Тому саме серед гігроморфи ксерофілів, з одного боку, і серед гігроморфи ультрагігрофілів, з іншого, слід очікувати представників, що характеризуються вираженими адаптаціями до специфічних умов вологості.

Відомою адаптацією до дефіциту вологості є трофічний режим ґрунтових тварин (Гиляров, 1949; 1970), тому серед ксерофілів набагато більше фітофагів і хижаків, ніж сапрофагів.

Вертикальні міграції тварин також сприяють пошуку оптимальних умов зволоження, тому серед ксерофілів переважають власне ґрунтові форми, а серед гігрофілів – підстилкові. Немає серед ксерофілів і гігрофілів норників, тому що норникам необхідні оптимальні умови для існування в інтервалі підстилки й ґрунтової товщі, що досягається в мезофільних стаціях.

Зміна умов вологості ґрунту призводить до зміни екологічної структури угруповань ґрунтових тварин. Простежується виразна динаміка трофічної і топічної структур комплексів ґрунтової мезофауни в градієнті умов вологості (Жуков, 2007).

Екологічна поведінка видів олігохет, яка може бути описана індикаторними значеннями, типами стратегії й життєвих форм (Graefe, 1993), дозволяє виділити типи угруповань-деструкторів (Beylich, Graefe, 2002). Типи угруповань-деструкторів виділяються за характеристичними видами. Оскільки тільки анеліди були вивчені в процесі цитованого дослідження, назви виділених одиниць стали похідними з латинських назв характеристичних видів. Так, порядки (таксономічні одиниці найвищого рангу) називаються Lumbricetalia, Cognettietalia, Henleetalia. Розвиток рослинних угруповань, ґрунтових типів, форм гумусу й угруповань ґрунтових деструкторів відбувається в різних просторових і часових масштабах.

Тому той самий тип угруповань деструкторів може зустрічатися в комбінації з різними рослинними угрупованнями й ґрунтовими типами (Beylich, Graefe, 2002). Типи угруповань ґрунтових Жуков О. В.

деструкторів чітко можуть бути диференційовані за допомогою урахування інформації про екологічну структуру угруповань дощових черв’яків.

Важливу роль у диференціації кислих і вологих ґрунтів відіграють норники, які уникають ділянок із зазначеними умовами.

Гігроморфи ґрунтових тварин є екологічними групами, які виділені за ознакою віддання спільної переваги певним умовам вологості. Приналежність тварини до певної гігроморфи свідчить про те, що саме в конкретних умовах зволоження едафотопу вид із найбільшою ймовірністю може досягти своєї максимальної чисельності й повною мірою виявити свої функціональні властивості. Крім того, взаємодія між видами може відбуватися з більшою ймовірністю, якщо вони належать до однієї гігроморфи. Приналежність до однієї гігроморфи збільшує ймовірність зустрічі особин видів і їх взаємодії в різних аспектах. Тому гігроморфу слід розглядати як зоосоціальну категорію, що відбиває один із напрямків екологічного структурування угруповань тварин. Складова частина терміна «морфа» вказує на здатність уявлення гігроморфи для характеристики екологічної структури угруповань (морфології угруповань), а не на морфологічні адаптації тварин до умов зволоження. Через системний взаємозв’язок різних ієрархічних рівнів в екосистемі у межах гігроморф можуть бути виділені групи видів, які мають подібні ряди морфологічних ознак, що відбивають їх адаптацію до подібних умов зволоження. Гігроморфа є системною категорією, що належить до угруповання, тому, крім сукупності морфологічних адаптацій, у межах гігроморф можуть бути виділені адаптації фізіологічні, біохімічні, етологічні тощо.

Безумовно, фітоценоз і зооценоз тісно взаємозалежні між собою, але при цьому мають певну автономію у просторі й у часі й відносно масштабної незалежності сприйняття простору та часу. Гігроморфи тварин виділяються на підставі первинного структурування екологічного простору на засадах фітоценотичного оцінювання (рівні зволоження – гігротопи – первісно виділяються за властивостями рослинного покриву).

Уведення концепції міри гігрофільності видів дозволяє на основі ідеї про принциповий взаємозв’язок тваринного населення та рослинного покриву визначити позиціювання видів ґрунтових тварин у градієнті умов вологості. Спрямованість цього градієнта визначається зміною властивостей рослинного покриву, а місце тварини в цьому екологічному просторі залежить від ставлення тварини до фізичного фактора середовища, її стосунків із тваринами і рослинами, з якими вони взаємодіють.

Особливості ставлення тварини до фізичного фактора середовища залежать від сукупності адаптивних механізмів морфологічного, фізіологічного й етологічного порядку, сформованих у процесі філогенезу виду або таксономічної групи.

Особливості взаємодії з рослинами й тваринами залежать від поточної екологічної обстановки й у цілому формують ценотичне середовище. Тому гігроморфу слід оцінювати як зоосоціальну категорію.

–  –  –

8.1. Трофотоп як структуротвірний чинник консорцій ґрунтових тварин Тип лісу як екологічна категорія може бути задіяний як основа організації тваринного населення ґрунту в силу зв’язку між рослинністю та тваринними угрупованнями. Видове багатство рослинності та ґрунтового населення тварин може бути пов’язане з причин, указаних у праці Hooper et. al. (2000).

Таксони, які належать до рослинності й ґрунтового тваринного населення, подібним чином реагують на найважливіші перемінні навколишні середовища, особливо вздовж значних трансформаційних градієнтів, кліматичних і ґрунтових умов або географічних просторів.

До цієї категорії зв’язку належить кореляційна зміна розмаїття рослинності й тваринного населення у градієнті умов вологості.

Видове розмаїття у різних таксонах може корелювати через острівний біогеографічний ефект, що виникає залежно від розмірів фрагментів, придатних для існування й дистанції їх від джерела колонізації. В умовах степової зони лісові угруповання мають острівний характер, тому закономірності острівної біогеографії істотно впливають на розмаїття як надземного, так і підземного ярусів (Hooper et. al., 2000).

Структура лісового біогеоценозу й стадії сукцесії знаходять своє відбиття в трофічній структурі герпетобію (Pontegniea et al., 2005).

Видове багатство наземного й підземного ярусів біогеоценозу може бути скорельоване в силу наявності прямого екологічного зв’язку, при якому формуються причинно-наслідкові відносини. До числа таких відносин можна віднести ті властивості комплексів одного трофотопу, що формують властивості подібності угруповань. О. Л. Бельгард (1971) ординату трофності у трактуванні П. С. Погребняка замінив ординатою мінералізованості на підставі того, що від останнього фактора залежить родючість (трофність), яка змінюється за правилом біологічної кривої – мінімум, оптимум і песімум.

Тип лісу, власне кажучи, є типом біогеоценозу й несе істотне смислове навантаження, що виходить за рамки властивостей фітоценозу й охоплює всі біогеоценотичні властивості.

Кожний тип лісу є однією з реалізацій лісового типу кругообігу речовин і потоку енергії. Крім особливостей флористичного складу, тип лісу має свої особливості відносно первинної і вторинної продуктивності (Дрюк, 1972; Цветкова, 1992; Жуков, 1996; Белова, 1997; Белова, Травлеев, 1999, 2000; Булахов, Пахомов, 2006). Запас підстилки й опаду, швидкість деструкційних процесів, типологічні властивості підстилки, її фракційний склад залежать від типу лісу (Дрюк, 1972; Цвєткова, 1992). Пертинентний ефект лісової рослинності перебуває в тісному зв’язку з типом лісу (Грицан, 2000). Тип лісу тісно пов’язаний із властивостями едафотопу – гранулометричним складом ґрунтів, коефіцієнтом оструктуреності, водостійкістю структурних агрегатів, кількістю скоагульованого або характером біогенного структуроутворення, гумусовим станом ґрунту, поглинальними основами, які в інтегральному вигляді відбиваються додатковою Жуков О. В.

характеристикою у типологічному шифрі рівнем морфологічної організації ґрунту – РМО (Белова, 1997). Безумовно, що весь комплекс типологічно залежних екологічних властивостей знаходить своє відбиття в структурі комплексу ґрунтових безхребетних.

Основним корелятом гігротопу на рівні фітоценозу є гігроморфи, а корелятом ординати мінералізованості – трофоморфи. Для тваринного населення уявлення про гігроморфи є також цілком адекватним і відбиває особливості гігропреферендуму ґрунтових тварин. Адекватного аналога трофоморфам рослин для тваринного населення в сучасних системах екологічного групування не існує, тому доцільно ввести уявлення трофоценоморф. Необхідно відзначити, що трофоморфами тварин є трофічні групи тварин – хижаки, фітофаги, сапрофаги й паразити.

Тому що мінералізованість ґрунтового розчину в едафотопі (трофічний аспект диференціації рослинності) на тваринному населенні ґрунту відбивається через сукупність ценотичних взаємодій, найпридатнішим терміном є трофоценоморфа.

8.2. Міра трофоценоморфічності Угруповання ґрунтової макрофауни (у вітчизняній літературі – мезофауни) насамперед реагують на структурний градієнт, що відбиває зміни у вегетаційній структурі і є результатом модифікації розмаїття мікромісцеперебувань і життєвих умов (тобто диверсифікованість рослинного біогоризонту, присутність і ступінь розвитку підстилкового шару) (Decaens et al., 1998). Просторова мінливість рослинного покриву значно впливає на розмаїття інших функціональних груп біогеоценозу (Babel et al., 1998).

Кількість і якість підстилки, що потрапляє на поверхню ґрунту, безпосередньо залежить від структури й природи рослинного покриву (Цветкова, 1991). Таким чином, підстилка може виступати як фактор фундаментальної важливості для динаміки ґрунтової фауни (Anderson, 1977). Більше ніж харчовий ресурс, важливість підстилки визначається тим, що вона надає придатні умови існування для безлічі видів безхребетних. Зміни структури й хімічного складу підстилки мають значні наслідки для структури тваринного населення ґрунту (Decaens et al., 1998).



Pages:     | 1 |   ...   | 33 | 34 || 36 | 37 |   ...   | 59 |
Похожие работы:

«Національний лісотехнічний університет України Література 1. Лех П., Сєрота З., Гриник Г. Фітопатологічний моніторинг як частина загальнодержавного біологічного моніторингу у Польщі: звіт за 2001 р.// Наук. вісник УкрДЛТУ: Зб. наук.-техн. праць. – Львів: УкрДЛТУ. – 2002, вип. 12.4. – С. 177-191.2. Новик В., Грузинка Ф., Стари Б. Атлас комах шкідників лісових порід. – Харків, 2004.3. Падій М.М. Лісова ентомологія. – К: УСГА, 1993. – 236 с.4. Станек В.Я. Иллюстрированная энциклопедия насекомых. –...»

«УКРАЇНСЬКА АКАДЕМІЯ АГРАРНИХ НАУК ДЕРЖАВНИЙ НІКІТСЬКИЙ БОТАНІЧНИЙ САД МОЙСІЄНКО Іван Іванович УДК 582.998 (477.72) УРБАНОФЛОРА ХЕРСОНА 03.00.05 ботаніка Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук Ялта 1999 Дисертацією є рукопис. Робота виконана в Херсонському державному педагогічному університеті Міністерства освіти. Науковий керівник: доктор біологічних наук, професор Бойко Михайло Федосійович, Херсонський державний педагогічний університет, завідувач...»

«179 ВПЛИВ ІОНІВ ВАЖКИХ МЕТАЛІВ НА РОСТОВІ ТА ФІЗІОЛОГО-БІОХІМІЧНІ РЕАКЦІЇ ПІЩАНИХ І ВОДНИХ КУЛЬТУР МОХУ. УДК 582.32:54.06 ВПЛИВ ІОНІВ ВАЖКИХ МЕТАЛІВ НА РОСТОВІ ТА ФІЗІОЛОГО-БІОХІМІЧНІ РЕАКЦІЇ ПІЩАНИХ І ВОДНИХ КУЛЬТУР МОХУ DREPANOCLADUS ADUNCUS (HEDW.) WARNST. О. І. Щербаченко Інститут екології Карпат НАН України, вул. Стефаника, 11, Львів 79000, Україна е-mail: morphogenesis@mail.lviv.ua Досліджено вплив іонів важких металів на регенераційну здатність пагонів, інтенсивність люмінесценції...»

«НАУКОВИЙ ВІСНИК МЕЛІТОПОЛЬСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО ПЕДАГОГІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ УДК 378.6:371.32(54+57) Савчук П.Н. ОРГАНІЗАЦІЯ НАВЧАННЯ ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ ДИСЦИПЛІН ХІМІЇ І БІОЛОГІЇ В ПЕДАГОГІЧНОМУ КОЛЕДЖІ Постановка проблеми. В умовах сьогодення, як зазначається у Національній доктрині розвитку освіти України в ХХI столітті [2], виникла потреба в підготовці освічених, моральних, мобільних, конструктивних і практичних людей, здатних до співпраці. Виконання цього відповідального завдання підвищує...»

«Науковий вісник НЛТУ України. – 2009. – Вип. 19.6 22. Афанасьєва М.М., Великанов Л.Л. Участие микромицетов в биодеструкции лесного опада и их влияние на прорастание семян ели // Микология и фитопатология. – 1989. – 23.– Вып. 4. – С. 305-309.23. Рипачек В. Биология дереворазрушающих грибов. – М. : Изд-во Лесн. пром-сть, 1967. – 276 с. УДК 631.524+712.41 Ст. наук. співроб. А.І. Івченко, канд. с.-г. наук; ст. наук. співроб. І.М. Пацура, канд. с.-г. наук; ст. наук. співроб. А.С. Мельник; інж. О.С....»

«Вчені записки Таврійського національного університету ім. В.І. Вернадського Серія «Біологія, хімія». Том 26 (65). 2013. № 1. С. 172-178. УДК 581.132:632.954:633.15 ВМІСТ ФОТОСИНТЕТИЧНИХ ПІГМЕНТІВ ТА ТБК-АКТИВНИХ РЕЧОВИН У РОСЛИН СОЇ ЗА СУМІСНОГО ЗАСТОСУВАННЯ ГЕРБІЦИДІВ ТА МІКРОДОБРИВ Радченко М.П., Сорокіна С.І, Гуральчук Ж.З., Мордерер Є.Ю. Інститут фізіології рослин і генетики Національної академії наук України, Київ, Украина E-mail: mpalanytsya.ifrg@i.ua Вивчали вміст фотосинтетичних...»

«УДК 631.811.98: 577.125:635.72 ЕФЕКТИВНІСТЬ ЗАСТОСУВАННЯ РЕГУЛЯТОРА РОСТУ РОСЛИН ГАРТ НА ПОСАДКАХ М’ЯТИ ПЕРЦЕВОЇ Mentha piperita L. В РІЗНІ ЗА АГРОМЕТЕОРОЛОГІЧНИМИ УМОВАМИ РОКИ ЇЇ ВИРОЩУВАННЯ О.П. ПОПОВ кандидат біологічних наук Прилуцька дослідна станція УААН Наведенорезультати вивчення впливу різних доз регулятора росту Гарт на урожайність надземної маси та ефіроолійну продуктивність м’яти перцевої Mentha piperita сорту Удайчанка в різні за метеорологічними показниками роки вирощування. М’ята...»

«Титульний аркуш Підтверджую ідентичність електронної та паперової форм інформації, що подається до Комісії, та достовірність інформації, наданої для розкриття в загальнодоступній інформаційній базі даних Комісії. В.О. директора Лукієнко Олександр Михайлович (посада) (підпис) (прізвище та ініціали керівника) 25.04.2015 (дата) М.П. Річна інформація емітента цінних паперів за 2014 рік I. Загальні відомості 1. Повне найменування емітента Акціонерне товариство АТП 16361 2. Організаційно-правова...»

«Науковий вісник НЛТУ України. – 2010. Вип. 20.6 5. Дем'яненко М.Я. Державна підтримка як фактор забезпечення конкурентоспроможного аграрного виробництва / М.Я. Дем'яненко, Ф.В. Іванина // Економіка АПК. – 2009. – № 9. – С. 3-9.6. Державна цільова програма розвитку українського села на період до 2015 року // Економіка АПК. – 2007. – № 11. – С. 3-50.7. Діброва А.Д. Сучасне трактування сутності державного регулювання агарного сектора економіки / А.Д. Діброва // Економічна теорія. – 2007. – № 1. –...»

«115 ВПЛИВ БІОГЕННИХ ПОВЕРХНЕВО-АКТИВНИХ РЕЧОВИН І МІКРОБНОГО ПРЕПАРАТУ НА МОРФОМЕТРИЧНІ ПОКАЗНИКИ. УДК: 579.222.2:663.18 ВПЛИВ БІОГЕННИХ ПОВЕРХНЕВО-АКТИВНИХ РЕЧОВИН І МІКРОБНОГО ПРЕПАРАТУ НА МОРФОМЕТРИЧНІ ПОКАЗНИКИ ПРОРОСТКІВ RAPHANUS SATIVUS L. І PISUM ARVENSE L. А. Р. Баня1, В. І. Баранов2, І. В. Карпенко1, Н. І. Корецька1, Р. І. Вільданова1, О. В. Карпенко1 Відділення фізико-хімії горючих копалин ІнФОВ ім. Л. М. Литвиненка НАН України вул. Наукова, 3а, Львів, 79053, Україна Львівський...»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2013 www.uk.x-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»