WWW.UK.X-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Книги, видання, автореферати

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:     | 1 |   ...   | 32 | 33 || 35 | 36 |   ...   | 59 |

«Екоморфічний аналіз консорцій ґрунтових тварин BOOK · JANUARY 2009 DOI: 10.13140/RG.2.1.2029.7764 READS 1 AUTHOR: Alexander Zhukov Dnepropetrovsk National University ...»

-- [ Страница 34 ] --

На основі даних, отриманих в Австралії в межах території, що характеризується середньоморським кліматом, був проведений множинний регресійний аналіз взаємозв’язку загальної щільності населення дощових черв’яків і їх біомаси з різними фізичними і хімічними властивостями ґрунту. Він показав у цілому слабкий зв’язок між цими параметрами (значимий Екоморфічний аналіз консорцій ґрунтових тварин коефіцієнт кореляції перебував у межах 0,53 до 0,1), особливо для біомаси. Відносно сильний позитивний зв’язок відзначений між загальною щільністю дощових черв’яків і ґрунтовим рН, вологістю і стабільністю ґрунтових агрегатів. Цей зв’язок найбільшою мірою з усіх досліджених видів характерний для дощового черв’яка A. caliginosa. Для дощового черв’яка L. rubellus виявлений позитивний зв’язок щільності розподілу з кількістю органічного вуглецю в ґрунті і негативний зв’язок з кількістю в ньому калію. Виявлено позитивний зв’язок між річною кількістю опадів і кількістю дощових черв’яків. При зміні цього показника від 300 до 1100 мм на рік коефіцієнт кореляції з кількістю дощових черв’яків склав 0,35 (Mele, Carter, 1999).

Водний режим ґрунтів є найважливішим екологічним фактором, що визначає особливості життєдіяльності ґрунтових організмів і властивості угруповань ґрунтових тварин.

Ґрунтові тварини мають ряд специфічних пристосувань до особливостей водного режиму ґрунту. Ці особливості ґрунтових тварин займають проміжне положення між адаптаціями водних і наземних тварин, що показано в роботах М. С. Гілярова (1949). Ґрунтова вологість визначає розподіл ґрунтових тварин. Дефіцит вологи є лімітуючим фактором, тому що багато ґрунтових тварин не мають захисних структур проти випарювання й дуже швидко висихають у посушливих умовах. Надлишок вологи також негативно впливає на педобіонтів. Дощові черв’яки й енхітреїди здатні жити протягом декількох місяців зануреними під воду доти, поки в ній є розчинений кисень (Roots, 1956). Деякі види дощових черв’яків здатні виживати під водою за допомогою анаеробного метаболізму протягом двох днів в умовах аноксії (Zebe, Heiden, 1983).

7.2. Локальний коефіцієнт зволоження Л. П. Травлєєва як основа обчислення міри гігрофільності видів З погляду стаціального розподілу тварин їх можна віднести до певних екологічних груп – гігроморф. Гігроморфи ґрунтових тварин виділяються за ознакою тісного зв’язку в просторовому розподілі з певними гігротопами. Гігротоп є категорією, що бере участь у виділенні типів наземних біогеоценозів і найчастіше застосовується в типології лісової рослинності.

Олександр Люціанович Бельгард (1971) вказує, що в основу запропонованої ним типологічної схеми покладено тип лісу, який являє собою єдність трофо- і гігротопу й пов’язаний з фактором заплавності. Далі наведено визначення: «Тип лісу – уявлення досить широкого обсягу, що охоплює всі ділянки рослинності, об’єднані екологічною спільністю едафотопу, і характеризується загальним набором подібних трофо- і гігроморф. Отже, у той самий тип лісу можна включити корінні й похідні ценози, що формуються на місцеперебуваннях, більш-менш рівноцінних з екологічної точки зору. Ця рівноцінність у першу чергу визначається умовами зволоження й ґрунтової родючості. … тип лісу визначається приналежністю до того або іншого трофо- і гігротопу; крім того, враховується ще заплавність даного місцеперебування».

При виділенні гігротопів і трофотопів насамперед спираються на фітоіндикаційну інформацію: «У визначенні властивостей екотопу провідне місце належить рослинності, яка найповніше відбиває всю багатогранність життєвої обстановки. … Порівнюючи індикаторну значимість деревинних і трав’янистих рослин на основі численних екологічних аналізів, можна зробити такі висновки, що трави, мохи й лишайники в першу чергу реагують на зміну умов зволоження; певне сполучення деревинних організмів найчастіше визначає якість того або іншого трофотопу» (Бельгард, 1971).

Жуков О. В.

Гігротоп як одна з характеристик едафотопу може бути встановлений за допомогою фітоіндикації. Види ґрунтових тварин віддають перевагу угрупованням в інтервалі певного ряду гігротопів й уникають угруповань в інтервалі інших гігротопів. Сукупність адаптацій, які є у видів, що віддають перевагу певному гігротопу, може бути різною. Ці адаптації можуть бути морфологічними, екологічними, біохімічними, фізіологічними й т. ін. (Гиляров, 1949; 1970). Але, подібно тому, як рослини групуються в екологічні групи за ознакою переважання певного гігротопу – гігроморфи, серед тварин також можуть виділятися гігроморфи. Гігроморфу варто розглядати як синекологічну категорію на противагу такій аутекологічній категорії як морфоекологічний тип адаптацій до умов зволоження. Тому для встановлення приналежності виду ґрунтових тварин до конкретної гігроморфи необхідно враховувати два аспекти: аутекологічний – розподіл виду уздовж ординати зволоження й синекологічний – відносна участь виду в угрупованні в інтервалі певного гігротопу. На основі цих принципів нами запропоновано алгоритм визначення приналежності видів ґрунтових тварин до конкретних гігроморф, який може бути застосований до інших груп живих організмів. Природно, що отримані результати екологічної класифікації справедливі для угруповань у межах дослідженого регіону.

Концепція індикаторних значень була розроблена для анелід на основі інформації про преференції й потреби видів (Graefe, 1993). Ця концепція ідеологічно пов’язана із системою індикаторних значень рослин (Ellenberg et al., 1992). Система складається з індикаторних значень анелід для вологості, ґрунтової кислотності та солоності. Поряд із типом стратегії виду і життєвою формою індикаторні значення можуть описувати екологічне поводження виду (Graefe, Schmelz, 1999). Для визначення індикаторних значень виходять із припущення, що фізичні фактори середовища мають провідне значення для ґрунтових тварин, при цьому те, як враховується взаємодія факторів, зовсім не ясно. Роль взаємозв’язку тварин також не ясна, виходячи з концепції індикаторних значень. Тому ми пропонуємо концепцію міри гігрофільності (а далі – трофоценоморфічності) виду (Жуков, 2006, 2007).

Упорядковане розташування гігротопів від сухих до ультрагігрофільних визначає напрямок континууму умов зволоження едафотопу. Із практичних і методичних точок зору континуум розбитий на градації зволоження. Для ідентифікації градацій зволоження використовується фітоіндикаційний метод. Реакція тварин і рослин на зміни умов вологості може бути різною, тому біоіндикація може давати додаткову інформацію про режим вологості ґрунтів. Положення зони оптимальності для кожного виду є видоспецифічною ознакою і не задається цілим числом на противагу гігротопам, яким відповідають цілі числа.

Число, що вказує на координату точки оптимальності виду в градієнті умов вологості, яким відповідають цілі числа-характеристики гігротопів, називається мірою гігрофільності виду (Жуков, 2006).

Умовам зволоження гігротопу може бути дана характеристика за допомогою локального коефіцієнта зволоження (ЛКЗ) Л. П. Травлєєва (1982), який є континуальною мірою, на противагу дискретним рівням зволоження гігротопів.

Елементарною топологічною структурною одиницею виду є група особин, що перебуває в рамках конкретного біогеоценозу. Такі групи особин, що є екологічно локалізованими, але репродуктивно пов’язаними частинами популяційного континууму, називаються демами (Майр, 1971). Популяцію цілої катени можна розподілити на суму демів (Мордкович и др., 1985).

Ступінь, за яким одним біотопам віддається перевага порівняно з іншими, можна показати за допомогою частки, яку складає число особин окремих демів від загальної чисельності екземплярів у популяції цілої катени. За ступенем перевищення щільності одного дема над іншими можна робити висновок про екологічні претензії виду (Стебаев, 1971).

Якщо число зустрічей деякого виду ґрунтових безхребетних у межах певного гігротопу розділити на загальне число зустрічей у діапазоні умов вологості, то одержимо частоту

–  –  –

Міра гігрофільності може змінюватися від 0 до 2, вказуючи на положення оптимуму виду в градієнті умов вологості, охарактеризованому за допомогою ЛКЗ. Малі значення міри гігрофільності вказують на тяжіння виду до ксерофільних стацій, а більші – до гігрофільних.

Так, наприклад, личинки ковалика Agriotes sputator мають міру гігрофільності 0,77, що свідчить про приуроченість виду до ксерофільних стацій (табл. 7. 1). Справді, цей вид зустрічається у степових угрупованнях, є фітофагом, що вважається адаптацією до дефіциту вологості.

Інший вид коваликів Agrypnus murinus (МГ=1,01) частіше трапляється під пологом лісу в більш вологих стаціях. Серед дощових черв’яків Aporrectodea trapezoides і A. rosea перший є більш вологолюбним (МГ=1,26). Цей вид віддає перевагу луговим угрупованням, у той час як дощовий черв’як A. rosea (МГ=1,14) часто може бути зустрінутий у степових угрупованнях. Дощовий черв’як Eiseniella tetraedra (МГ=1,86) є амфібіонтом і може жити в сильно зволожених ґрунтах і переносити довгий час існування у водному середовищі.

Жуков О. В.

Концепція міри гігроморфності ґрунтових тварин тісно перегукується з концепцією індикаторних значень, розробленою для анелід, заснованою на інформації про переважання тваринами певних місцеперебувань (Graefe, 1993). Система складається з індикаторних значень для ґрунтової вологості, ґрунтової кислотності й рівня засолення ґрунту.

7.3. Гігроморфи ґрунтових тварин та їх консортивна роль На підставі приуроченості ґрунтових тварин до градацій зволоження едафотопу – гігротопу – можуть бути встановлені гігроморфи ґрунтових тварин. Гігроморфа – це сукупність живих організмів, що віддають перевагу певному режиму зволоження. Якщо мова йде про ґрунтових тварин, то це режим зволоження ґрунтового покриву. Гігротоп є основою при встановленні гігроморф, але за своєю природою гігротоп є категорією, що у першу чергу застосовується для типології лісових біогеоценозів. Механічне перенесення типологічних одиниць рослинного покриву на процес виділення екологічних груп ґрунтових (і, втім, інших груп) тварин не є правомочним. Гігроморфи ґрунтових тварин є синекологічними одиницями, які відбивають особливості організації саме угруповань ґрунтових тварин. Тільки на підставі цього принципу можна очікувати від такого методичного підходу додаткової інформації про особливості організації комплексів ґрунтових тварин та індикаційної і діагностичної цінності отриманих синекологічних одиниць (Жуков, 2006).

UHg Hg Значення, що очікуються при

–  –  –

-1

-2

-3

-4 0.0 0.2 0.4 0.6 0.8 1.0 1.2 1.4 1.6 1.8 2.0 2.2

–  –  –

Рис. 7.1. Упорядковані значення міри гігрофільності ґрунтових тварин (МГ), їх очікувані значення при нормальному розподілі, а також розподіл на гігроморфи Умовні позначки: Ks – ксерофіли; Ms – мезофіли; Hg – гігрофіли; UHg – ультрагігрофіли Гігроморфа як екологічна група повинна мати властивості однорідності й відносної дискретності. Запропонована міра гігрофільності дозволяє упорядкувати види ґрунтових тварин у градієнті умов вологості від тих видів, які віддають перевагу більш ксерофільним умовам до тих, які віддають перевагу більш гігрофільним умовам. Для виділення дискретних і однорідних угруповань тварин може бути застосована процедура Хазена–Хардінга (Hazen, 1913; Harding, 1949; Крамаренко, 2006). Кількісні дані про міру гігрофільності ґрунтових Екоморфічний аналіз консорцій ґрунтових тварин тварин можуть бути перетворені у вигляді z-значень (рис. 7. 1). Для обчислення z-значення необхідно упорядкувати відхилення досліджуваної величини від середнього в порядку зростання.

Після цього z-значення розраховується таким чином:



Pages:     | 1 |   ...   | 32 | 33 || 35 | 36 |   ...   | 59 |
Похожие работы:

«ФІЗИКО-МАТЕМАТИЧНА ОСВІТА (ФМО) випуск 3(6), 2015. ISSN 2413-158X (online) Scientific journal ISSN 2413-1571 (print) PHYSICAL AND MATHEMATICAL EDUCATION Has been issued since 2013. Науковий журнал ФІЗИКО-МАТЕМАТИЧНА ОСВІТА Видається з 2013. http://fmo-journal.fizmatsspu.sumy.ua/ Стучинська Н.В., Лисенко Т.А. Формування предметних компетентностей з фізики та хімії при вивченні поверхневих явищ та їх ролі у медико-біологічних процесах // Фізико-математична освіта. Науковий журнал. – 2015. –...»

«Національний лісотехнічний університет України У процесі створення вуличних посадок вздовж автомобільних шляхів звичайно необхідно враховувати газостійкість деревних рослин. Згідно з [5], високий ступінь стійкості мають ільм, дуб північний, вільхи чорна та сіра, каркас, шелюга червона, спірея, лох вузьколистий, дещо нижчий серед хвойних: модрини: європейська, Сукачова, сибірська і японська, ялівець козацький, туя, тис, дуб звичайний, тополя канадська, ясен зелений, в'яз, верби сіра і козяча,...»

«Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского Серия «Биология, химия». Том 24 (63). 2011. № 4. С. 292-302. УДК 581.524.1 РОЗМІРНА СТРУКТУРА ДЕРЕВОСТАНІВ СОСНИ ЗВИЧАЙНОЇ В ЛІСАХ НОВГОРОД-СІВЕРСЬКОГО ПОЛІССЯ Скляр В.Г. Сумський національний аграрний університет, Суми, Україна E-mail: geminiz@ukr.net Здійснена оцінка величин розмірних параметрів дерев та розмірної структури деревостанів сосни звичайної в різних лісових фітоценозах Новгород-Сіверського Полісся....»

«УДК 619:616:981:55 В.П.РИЖЕНКО, доктор ветеринарних наук, професор Г.Ф.РИЖЕНКО, кандидат біологічних наук, доцент О.І.ГОРБАТЮК, кандидат ветеринарних наук, доцент В.О.АНДРІЯЩУК, науковий співробітник Л.С.МІЛЬКО, провідний лікар ветеринарної медицини М.С.ЮЩЕНКО, аспірант* Інститут ветеринарної медицини УААН (м. Київ) СТАН ТА ПЕРСПЕКТИВИ УДОСКОНАЛЕННЯ СПЕЦИФІЧНОЇ ПРОФІЛАКТИКИ ФУЗОБАКТЕРІОЗУ (НЕКРОБАКТЕРІОЗУ) Висвітлені результати розробки та ефективності засобів специфічної профілактики...»

«НАУКОВІ ПРАЦІ ІНСТИТУТУ БІОЕНЕРГЕТИЧНИХ КУЛЬТУР І ЦУКРОВИХ БУРЯКІВ, випуск 21 БІОТЕХНОЛОГІЯ УДК 581.143.6: 635.21 БОРОДАЙ В.В., кандидат біол. наук, доцент, КЛЯЧЕНКО О.Л., кандидат біол. наук, доцент Національний університет біоресурсів і природокористування України e-mail: veraboro@gmail.com ОСОБЛИВОСТІ ІНДУКОВАНОГО МОРФОГЕНЕЗУ ТА РЕГЕНЕРАЦІЇ ГЕНОТИПІВ SOLANUM TUBEROSUM L. УКРАЇНСЬКОЇ СЕЛЕКЦІЇ Досліджено особливості морфогенетичних реакцій Solanum tuberosum L. у культурі in vitro для низки...»

«1 Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича УДК: 597.08/57.014 (477.71) Демченко Віктор Олексійович ЗАКОНОМІРНОСТІ ТРАНСФОРМАЦІЇ ІХТІОФАУНИ ВОДОЙМ АЗОВСЬКОГО БАСЕЙНУ ЗА ВПЛИВУ ПРИРОДНИХ ТА АНТРОПОГЕННИХ ЧИННИКІВ 03.00.16 екологія АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня доктора біологічних наук Чернівці – 2013 Дисертацією є рукопис. Робота виконана на кафедрі гідробіології Національного університету біоресурсів...»

«УДК 630*907.11 (477.82) Ст. наук. співроб. П.Т. Ященко, канд. біол. наук – Інститут екології Карпат НАН України; ст. наук. співроб. А.А. Горун; наук. співроб. В.І. Матейчик; мол. наук. співроб. В.В. Турич – Шацький національний природний парк ПРО РЕЗУЛЬТАТИ ЗАСТОСУВАННЯ АКТИВНОЇ ОХОРОНИ БЕРЕЗИ НИЗЬКОЇ (BETULA HUMІLІS SCHRANK) У ШАЦЬКОМУ НАЦІОНАЛЬНОМУ ПРИРОДНОМУ ПАРКУ Розглянуто результати експериментальних робіт зі збереження берези низької шляхом зниження конкурентних відносин в її локалітетах...»

«УДК 504.054 131:551. 3 П.К. Волошин Львівський національний університет імені Івана Франка МОНІТОРИНГОВІ ДОСЛІДЖЕННЯ ПІДЗЕМНИХ ВОД УРБОСИСТЕМИ ЛЬВОВА Розглянуто особливості створення спеціального моніторингового полігону для спостереження за екологічним станом підземних вод в історичній частині м. Львова. Охарактеризовано просторово-часові закономірності зміни глибини залягання вод, їх хімічного складу і якості. Виявлено основні джерела порушення природного гідрохімічного і гідродинамічного...»

«Збірник №8 (48) Рослинництво наукових праць ВНАУ 2011 9. Baylis A. D. The effects of lodging and a paclobutrazol – chlormequat chloride mixture on the yield and quality of oilseed rape / A. D. Baylis, I. T. J. Wright // Ann. Appl. Biol. – 1990. – Vol. 116, № 2. – P. 287-295.10. Bouchereau A. Water stress effects on rapeseed quality / A. Bouchereau, N. Clossais-Besnard, A. Bensaoud // Eur. J. Agron. – 1996. – Vol. 5, № 1-2. – P. 19-30. 11. May W. E. Free fatty acid contents in developing seed of...»

«УДК 630*174.753 Доц. Ю.М. Дебринюк, канд. с.-г. наук – УкрДЛТУ ДО ПИТАННЯ ВИРОЩУВАННЯ ЛІСОВИХ КУЛЬТУР ЗА УЧАСТЮ МОДРИНИ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ У ЗАХІДНОМУ РЕГІОНІ УКРАЇНИ1 На підставі досліджень росту і продуктивності 202-ох 18-160-річних чистих і змішаних насаджень за участю модрини за період 1986-2000 рр. рекомендується застосування схем і способів змішування при створенні лісових культур за участю модрини європейської. У статті дискутується проблема, положення якої стали об'єктом критичних зауважень...»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2013 www.uk.x-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»