WWW.UK.X-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Книги, видання, автореферати

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:     | 1 |   ...   | 31 | 32 || 34 | 35 |   ...   | 59 |

«Екоморфічний аналіз консорцій ґрунтових тварин BOOK · JANUARY 2009 DOI: 10.13140/RG.2.1.2029.7764 READS 1 AUTHOR: Alexander Zhukov Dnepropetrovsk National University ...»

-- [ Страница 33 ] --

До екологічних пристосувань можна віднести всі елементи поведінки, що забезпечують тваринам перебування в сприятливих умовах з точки зору захисту від висихання. Вертикальна міграція в пошуках оптимального режиму вологості є досить простим та поширеним пристосуванням у ґрунтових тварин. Найбільше поширені вертикальні міграції на відкритих ділянках, позбавлених лісової рослинності. Ступінь горизонтальної диференціації рослинного покриву степових або лугових екосистем незначний. Горизонтальні міграції мають короткочасний період. У лісових екосистемах безхребетні мають змогу знайти різні умови існування в межах одного шару підстилки або ґрунту. Наприклад, скупчення листового опаду може бути резервом води. Тому міграції в горизонтальному напрямку можуть мати значення щодо адаптації до дефіциту води.

Личинки хрущів захищаються від втрати вологи в сухому ґрунті створенням навколо свого тіла камери з ущільненими стінками, повітря в якій насичується вологою, що випаровується личинкою. Обертаючись у печерці, личинка ущільнює її стінки. Відскобливши щелепами небагато ґрунту, личинка скороченням черевної мускулатури підгинає голову, причому передня частина тіла ковзає уздовж низу черевця.

При зменшенні вологості ґрунтового повітря можуть відбуватися зміни трофічного режиму ґрунтових мешканців. В умовах засухи багато з сапрофагів (багатоніжки, стоноги, личинки комах) можуть годуватися живими тканинами рослин, багатих на воду. Зміна сапрофагії на фітофагію є однією з адаптацій до засухи.

Прокладення ходів безхребетними у багатьох випадках пов’язане зі збільшенням щільності ґрунту, з якого утворюються стінки ходу. Крім того, іноді на стінки наноситься секрет, що цементує хід. Все це допомагає ізолювати хід і підвищити вологість повітря в ньому майже до 100%, що захищає мешканців ґрунту від випару води з поверхні тіла.

Панцирні кліщі в цілому є дуже вологолюбною групою, чисельність якої досягає високих значень в умовах достатнього зволоження. Багаторазово підтверджуються дані про те, що після дощів, коли повітря насичене водяними парами, панцирні кліщі піднімаються на трав’янисту рослинність, а в деяких випадках – навіть на дерева, досягаючи верхівок.

У сонячну погоду кліщі залишають верхні горизонти підстилки і переміщаються в її нижні шари й у ґрунт.

При вивченні Humerobates rostrolamellatus, Platynothrus peltifer і Tectocepheus velatus не виявлено значних розходжень у посухостійкості, незважаючи на значні варіації в морфології цих видів (Jalil, 1972). Відзначено тенденцію до зростання посухостійкості в міру зміцнення покривів у процесі розвитку кліщів, а також розходження в стійкості до висихання в популяціях одного виду з різних помешкань. Аналогічні спостереження з використанням мікрокамер були проведені Меджем (Madge, 1964), який експериментально установив оптимальні умови зволоження деяких видів орибатид і розділив вивчені види на ксерофілів, мезофілів і гігрофілів. Також в експерименті встановлено, що Phthiracarus pulcherrimus і Ph. globozus є дуже стійкими до низької відносної вологості повітря, витримуючи до 90 годин при 10°С в абсолютно сухому повітрі, тоді як види родів Hoploderma і Oribotritia у цих умовах виживали тільки протягом 12 годин (Riha, 1951). Висока стійкість до сухої атмосфери відзначена також для Steganacarus magnus (до 55% відносної вологості), a Phthircarus piger і Physotritia ardua залишаються активними тільки при 90–100% вологості і швидко впадають у заціпеніння при її зниженні (Hayes, 1963).

Екоморфічний аналіз консорцій ґрунтових тварин

У працях багатьох авторів установлено, що орибатиди віддають перевагу вологій атмосфері, а перебування в сухому повітрі переносять тільки деякі види, що мають міцні покриви з епікутикулою на поверхні (Семенова, 1963; Тарба,1974).

Існує ряд спостережень у вивченні впливу затоплення заплавних біоценозів на панцирних кліщів, що їх населяють. Установлено, що орибатиди можуть переносити тривале перебування у воді, причому його тривалість зростає при зниженій температурі (Крамной, 1974; Москачева, 196; Шалдыбина, 1956). При проведенні досліджень у заплаві р. Волги в Астрахані відзначене зменшення чисельності орибатид після паводкового затоплення, викликане, головним чином, змивом кліщів разом з підстилкою і загибеллю в результаті поверхневого замулення ґрунту.

Панцирні кліщі віддають перевагу невисокій температурі навколишнього середовища. У дослідах установлено, що Belba geniculosa з Європи концентрувалася на ділянках з температурою 12–16°С (Madge, 1964 a, b), види зі США віддавали перевагу температурі 16– 20°, тоді як види із Західної Африки – 24–30°С (Wallwork, I960). На думку Воллворка, температура середовища може впливати на формування та динаміку комплексів орибатид.

Проведені в польових умовах Московської області Д.О. Криволуцьким (1980) дослідження показали, що після сильних морозів (від -24 до -35°С), що настали в майже безсніжний період після порівняно теплої погоди, щільність домінуючих за чисельністю видів різко зменшилася. Відзначено, що витримування проб на морозі навіть протягом декількох годин спричиняло майже повну загибель орибатид, виживали тільки поодинокі особини підстилкових видів.

Аналогічні результати отримані в Сибіру на півночі Евенкії при вивченні населення орибатид у зоні вічної мерзлоти. Фауна орибатид багатша за кількістю видів і чисельніша там, де сильніше відтають ґрунти влітку (Пузаченко, Криволуцкий, 1969).

У різних типах ялинників поширення більш теплолюбних неморальних видів пов’язане з характером зимового промерзання ґрунту. Вони більше поширені в біотопах, промерзання ґрунту в яких короткочасне (Криволуцкий, 1970).

Експериментальне вивчення стійкості до температури трьох видів орибатид провели Вудринг і Кук (Woodring, Cook, 1962). Вони установили, що орибатиди активно рухаються при зниженні температури до +5°С, при цьому Oppia neerlandica відкладає нормальну кількість яєць, С. cisalpinus – явно зменшену, a Sch. laevigatus взагалі не відкладає яєць. Виділення сперматофорів відбувається і при +3°С, а рух і живлення у вивчених видів – аж до +2 – -3°С.

Що ж стосується стійкості до високих температур, то самці і самки Ceratozetes cisalpunus зберігають життєздатність при +35°С. При цій температурі самці здатні до відкладення сперматофорів, однак самки не відкладають яєць. Нормальна яйцекладка спостерігалася при +25°С.

Експерименти показали, що при температурі +35°С через 1–2 години відбувається теплова стерилізація сперми, що міститься в сперматофорах. Однак у природі така температура впливає на кліщів не часто, а самі кліщі можуть знайти придатні сховища. Прикладом може бути Середня Азія, де кліщі (С. cisalpinus) живуть у ялівцевих і горіхових лісах передгір’їв КопетДагу, коли в літній період температура на поверхні ґрунту може досягати +35°С. Дуже багато видів орибатид населяють поверхневі шари ґрунту в Каракумах, де влітку температура може підніматися до +64°С. В умовах африканських пустель ґрунт може прогріватися і до більш високих значень.

Таким чином, високі температури в природі цілком можуть бути чинником, що впливає якщо не на скорочення чисельності, то на придушення розмноження орибатид. За даними Вудринга і Кука (Woodring, Cook, 1962), відкладені яйця при низькій температурі (+4°С) у С. cisalpinus зберігали життєздатність протягом кількох тижнів, а в Sch. laevigatus – протягом одного тижня. Негативні температури призводили до загибелі яєць усіх трьох видів. Проби для дослідження відбирали на лузі під льодом ковзанки, що існувала усю зиму. Для дорослих особин Sch. laevigatus низькі температури і шар льоду на поверхні не були згубними, але передЖуков О. В.

імагінальних стадій виявлено не було. Є відомості, що в Середній Європі більшість видів панцирних кліщів проводять зиму на стадії імаго (Riha, 1951). Інші результати отримані в Гренландії, де встановлено, що усі види орибатид зимують на стадії тритонімф (Haariov, 1942).

Проведені в природі спостереження дають можливість зробити висновок, що найбільш морозотривкими є види, які живуть у підстилці і на поверхні ґрунту. Імовірніше всього, що у форм, не здатних уникати впливу низьких температур шляхом міграції в нижні шари ґрунту, виробилися фізіологічні особливості, що дозволяють переносити сильне тривале охолодження.

На відміну від інших кліщів, у орибатид ніколи не буває справжніх очей. У передній частині протеросоми (Hypochthoniella minutissima) чи гістеросоми (Scutovertex, Passalosetes, Diapterobates та ін.) іноді є світлі ділянки кутикули, що нерідко сприймалися за світлочутливі органи. У той же час установлено, що орибатиди реагують на світло (Riha, 1951), а Zetorchestes micronychus стрибають убік при спробі наблизитися до них ближче ніж на 30–40 см. Найбільш глибоке дослідження фототаксичних реакцій орибатид проведене Вудрингом (Woodring, 1966), який установив в експериментальних дослідженнях негативний фототаксис до білого та зеленого світла при зростанні його інтенсивності в імаго Scheloribates parabilis. При висвітленні синім світлом негативний фототаксис знижується в міру зростання інтенсивності висвітлення, до червоної частини спектра цей вид проявляє позитивний фототаксис. Личинки і німфи Sch. parabilis не реагували на зміну освітлення за кольором та інтенсивністю.

Досліди проводили в гігростаті, що містить насичений розчин хлористого цинку (ZnCl2), над поверхнею якого створювалася 10% відносна вологість повітря. Спочатку орибатид поміщали в скляні бюкси, затягнуті мірошницьким газом, а потім у гігростат. Через визначені проміжки часу бюкси з кліщами витягали з гігростата і визначали відсоток загиблих кліщів (Тарба, 1977).

За ступенем стійкості до висушення усі досліджені види можна поділити на три групи: 1) види зі слабкою стійкістю до дефіциту вологості. Значний відсоток загиблих відзначено при 24-годинній експозиції; 2) види із середньою сухостійкістю. Значний відсоток загиблих особин спостерігався при експозиції від 48 до 72 годин; 3) види з високою стійкістю до дефіциту вологості. Значний відсоток загиблих спостерігається лише при експозиції в 96 годин і більше.

При значному дефіциті вологості повітря загибель орибатид відбувається через надмірну втрату води організмом, а остання залежить від структури покривів тіла. Більшість видів із низькою сухостійкістю мають тонкі, слабо склеротизовані покриви; із середньою сухостійкістю – середньосклеротизовані покриви з темним забарвленням. Види з високою сухостійкістю відрізняються потужними, сильно склеротизованими і сильно пігментованими покривами.

Одним із найважливіших факторів, що визначають розподіл дощових черв’яків, є вологість ґрунту. Механізм цього впливу вивчався в роботі B. M. Doube і C. Styan (1996).

У завдання дослідження входило з’ясувати, що саме визначає вплив на дощових черв’яків:

кількість вологи, що міститься в ґрунті, чи його вологомісткість. Удалося встановити, що граничною величиною, після якої дощовий черв’як Aporrectodea rosea реагує на сухість ґрунту і намагається уникнути її, є 300 КПа (pF 3,4). Реакція на сухість у цього виду визначається усмоктувальною силою ґрунту і не залежить безпосередньо від кількості води в ґрунті. Для дощового черв’яка A. trapezoides знайдено, що гранична величина сприйняття сухості залежить від механічного складу ґрунту і змінюється в межах від 15 до 300 КПа відповідно від легких піщаних до глинистих ґрунтів.



Pages:     | 1 |   ...   | 31 | 32 || 34 | 35 |   ...   | 59 |
Похожие работы:

«Збірник матеріалів ІІ-го Всеукраїнського з’їзду екологів з міжнародною участю УДК 634.0232+502.7 Зверковський В.М., Грицан Ю.І., Котович О.В., Романова Н.В., Карась О.Г. (Україна, Дніпропетровськ) ВІДНОВЛЕННЯ ЕКОСИСТЕМ Високі темпи господарського освоєння територій, у тому числі і Західного Донбасу, супроводжуються техногенною трансформацією природного середовища. Комплекс негативних змін довкілля немає аналогів у вітчизняній практиці. Наші дослідження спрямовані на розробку принципів...»

«ЛІСІВНИЦТВО І АГРОЛІСОМЕЛІОРАЦІЯ Харків: УкрНДІЛГА, 2009. – Вип. 115 УДК 502.201 М. М. ПРИХОДЬКО * ЗАГРОЗИ БІОРІЗНОМАНІТТЮ НА ТЕРИТОРІЇ ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ ТА ШЛЯХИ ЇХ УСУНЕННЯ Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу Наведено оцінку загроз біорізноманіттю на території Івано-Франківської області. Розглянуті питання збереження й відтворення біотичної складової в антропогенних ландшафтах. К л ю ч о в і с л о в а : біорізноманіття, забруднення, фрагментація,...»

«ХАРКІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ Гарбузенко Ольга Борисівна УДК 577.12:577.112:577.24 ВПЛИВ МЕХАНІЧНОГО НАВАНТАЖЕННЯ НА СИНТЕЗ КОЛАГЕНУ, ЕЛАСТИНУ ТА В(ЯЗКО-ПРУЖНІ ВЛАСТИВОСТІ СПОЛУЧНОЇ ТКАНИНИ 03.00.04 – біохімія Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук Харків – 1999 Дисертацією є рукопис Робота виконана у НДЧ Харківського державного університету Міністерства освіти України Науковий керівник: доктор біологічних наук, старший науковий співробітник,...»

«Науковий вісник, 2005, вип. 15.6 Звичайно ж, це далеко не всі напрямки, про які варто вести переорієнтацію держави на екологічно спрямовану політику в економічній, природоохоронній, політичній, соціальній сферах, однак варто починати саме з цього сьогодні, і тоді майбутнє країни буде захищено. Література 1. Кислий В.Н., Лапин Е.В., Трофименко Н.А. Экологизация управления предприятием: Монография. – Суми: ВТД Университетская книга, 2002. – 232 с.2. Синякевич І.М., Олійник О.І. Методи...»

«Національний лісотехнічний університет України У процесі створення вуличних посадок вздовж автомобільних шляхів звичайно необхідно враховувати газостійкість деревних рослин. Згідно з [5], високий ступінь стійкості мають ільм, дуб північний, вільхи чорна та сіра, каркас, шелюга червона, спірея, лох вузьколистий, дещо нижчий серед хвойних: модрини: європейська, Сукачова, сибірська і японська, ялівець козацький, туя, тис, дуб звичайний, тополя канадська, ясен зелений, в'яз, верби сіра і козяча,...»

«ЛІСІВНИЦТВО І АГРОЛІСОМЕЛІОРАЦІЯ Харків: УкрНДІЛГА, 2009. – Вип. 116 УДК 630.2; 630.22; 630.182; 630.187 Ю. В. ПЛУГАТАР * ТИПОЛОГІЧНА СТРУКТУРА ЛІСІВ КРИМУ Кримськая гірсько-лісова науково-дослідна станція УкрНДІЛГА Наведено загальну характеристику типологічної структури лісів Криму та у розрізі головних типоутворювальних порід: дубів пухнастого і скельного, сосон – кримської, гачкуватої (звичайної), Станкевича, бука кримського (східного) та ялівця високого. Проаналізовано розподіл деревостанів...»

«УДК 712.253:541.54(477.44) ОЦІНКА СУЧАСНОГО СТАНУ ДЕНДРОФЛОРИ ПАРКІВ М. ВІННИЦІ Н.О. СИПЛИВА, аспірантка* Досліджено дендрофлору парків відповідно до умов навколишнього середовища та дії екологічних факторів. Вказана кількісна видова характеристика дендрофлори за основними показниками інтродукції. Декоративна ознака, дендрофлора, зимостійкість, інтродукція, парк, мегатрофи, мезофіти. Інтродукція деревних видів рослин, що значно збагатила флору на території України в тому числі і Вінничини,...»

«ISSN 2304-1439. Вісник ОНУ ім. І.І. Мечникова. Соціологія і політичні науки. 2013. Т. 18. Вип. 2 (18). Ч. 1 УДК 316.39 В. М. Онищук д-р соціол. наук, проф., завідувач кафедри соціології Одеського національного університету імені І. І. Мечникова кв. 10, б. 2, вул. 40 років оборони Одеси, м. Одеса-69, 65069, Україна, тел.: 0675515436 e-mail: onushuk.v@yandex.ua КОНТУРИ ЕТНІЧНОСТІ ЯК СУСПІЛЬНОГО ІДЕАЛУ У статті здійснено комплексний аналіз проблеми етнічності в умовах корінних суспільно-політичних...»

«УДК 630*174.753 Доц. Ю.М. Дебринюк, канд. с.-г. наук – УкрДЛТУ ДО ПИТАННЯ ВИРОЩУВАННЯ ЛІСОВИХ КУЛЬТУР ЗА УЧАСТЮ МОДРИНИ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ У ЗАХІДНОМУ РЕГІОНІ УКРАЇНИ1 На підставі досліджень росту і продуктивності 202-ох 18-160-річних чистих і змішаних насаджень за участю модрини за період 1986-2000 рр. рекомендується застосування схем і способів змішування при створенні лісових культур за участю модрини європейської. У статті дискутується проблема, положення якої стали об'єктом критичних зауважень...»

«ЛІСІВНИЦТВО І АГРОЛІСОМЕЛІОРАЦІЯ Харків: УкрНДІЛГА, 2009. – Вип. 115 УДК 630*575.17:582.475 В. В. МИТРОЧЕНКО * РЕГІОНАЛЬНИЙ ПРИНЦИП ВИКОРИСТАННЯ ГЕНЕТИЧНО ПОКРАЩЕНОГО НАСІННЯ СОСНИ ЗВИЧАЙНОЇ ДП Київська лісова науково-дослідна станція УкрНДІЛГА Визначено структуру синтетичних популяцій плюсових дерев сосни звичайної восьми областей і природного насадження Київської області за формами череззерності шишок. Виявлені відмінності за структурою природного насадження та синтетичної популяції однієї...»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2013 www.uk.x-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»