WWW.UK.X-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Книги, видання, автореферати

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:     | 1 |   ...   | 30 | 31 || 33 | 34 |   ...   | 59 |

«Екоморфічний аналіз консорцій ґрунтових тварин BOOK · JANUARY 2009 DOI: 10.13140/RG.2.1.2029.7764 READS 1 AUTHOR: Alexander Zhukov Dnepropetrovsk National University ...»

-- [ Страница 32 ] --

Негативна кореляція (r = –0,802, р0,01) між кількістю піску та розміром органічних часток у копролітах свідчить про те, що мінеральні частки відіграють ключову роль у процесі подрібнення опаду. Можна було б очікувати, що частина піщинок утримується (подібно гастролітам хребетних) у мускульному шлунку тривалий строк, але експериментальні дані не підтверджують цього. Повне очищення травного тракту від мінеральних часток відбувається за 4–5 діб. У копролітах L. terrestris та інших видів дощових черв’яків, зібраних у польових умовах, також переважали дрібні (0,01 мм2) фрагменти органічного матеріалу. Середній розмір органічних часток був вірогідно вищий у копролітах підстилкових черв’яків Lumbricus rubellus (0,098 мм2), ніж у копролітах L. terrestris (0,044 мм2) і двох ендогейних видів, Aporrectodea caliginosa і Octolasion tyrtaeum (0,019 і 0,021 мм2, відповідно) (Тиунов, 2007).

У дрилосфері дощового черв’яка Lumbricus terrestris відзначений підвищений вміст нітратів порівняно з навколишнім ґрунтом (Parkin, Berry, 1999).

Слід розрізняти процеси збагачення ґрунту поживними речовинами (Nutrient-enrichment processes NEP), пов’язані з механічним залученням органічної речовини в ґрунт, і процеси, пов’язані з проходженням органіки через кишечник черв’яків (gut-associated processes GAP). Перший комплекс процесів (NEP) відповідальний за збільшення кількості мікроорганізмів, що відмічається в умовах присутності дощових черв’яків у ґрунті. Пасаж органіки через кишечник (GAP-процеси), наприклад у Lumbricus terrestris, може викликати зниження метаболічної активності в екскреціях. Це виявляється у зменшенні виділення копролітами вуглекислого газу порівняно з навколишнім ґрунтом. Така тенденція може розглядатися як сприятлива для накопичення у ґрунті мікробіальної біомаси і для структурних перебудов мікробіального комплексу в напрямку переваги так званих К-стратегів (Devliegher, Verstraete, 1995).

Екоморфічний аналіз консорцій ґрунтових тварин

Основним механізмом формування мікробної активності в стінках нір є збагачення органічною речовиною у формі копролітів. Інші механізми, у тому числі екскреція мукусу та продуктів азотного обміну тварин, відіграють підлеглу роль. На це вказують: а) явна подібність ключових показників мікробної активності в стінках нір та в «старих» копролітах черв’яків; б) незначне збільшення мікробної активності в стінках нір, не вистелених копролітами (Tiunov et al., 2001); в) залежність параметрів мікробної активності від властивостей ґрунту та опаду, як у польових умовах, так і у лабораторному експерименті; г) тривале збереження високої мікробної активності після видалення черв’яка з нори (Тиунов, 2007).

Пасаж ґрунту через кишечник дощового черв’яка Lumbricus rubellus не викликав до достовірного збільшення маси органічного вуглецю в ґрунті. Швидкість проходження їжі через кишечник склала 6–8 годин. Однак було відзначене збільшення швидкості виділення вуглекислого газу в ґрунті, що пройшов через кишечник, а також зростання чисельності бактерій, вмісту вологи і розчинного органічного вуглецю (Daniel, Anderson, 1992).

Експериментально вивчався вплив дощових черв’яків на процеси міграції вуглецю у ґрунті. У досліді були задіяні два види люмбрицид ґрунтово-підстилковий Lumbricus rubellus і власне ґрунтовий Aporrectodea calliginosa. Міткою ґрунтового вуглецю служив вуглець 14С, а ізотоп, що міститься в підстилці, – 13С. Діяльність обох видів на статистично значимому рівні збільшувала потік вуглецю через ґрунтову екосистему. Ця тенденція пов’язана зі зменшенням біомаси мікрофлори у верхніх ґрунтових горизонтах і підстилці. Діяльність Aporrectodea calliginosa приводить також до зменшення біомаси і ґрунтової мікрофлори (Zhang, Hendrix, 1995).

Багато хімічних і мікробіологічних особливостей копролітів дощових черв’яків та інших ґрунтових тварин можуть бути наслідком зміни фізичної структури ґрунту та опаду в кишечнику, насамперед механічного руйнування рослинних залишків (Satchell, 1967; Swift et al., 1979; Стриганова, 1980; Lee, 1985). Особливої уваги заслуговує вплив механічного руйнування рослинних залишків на мінералізацію азоту, оскільки підвищення рухливості біогенних елементів у копролітах вважається одним із основних механізмів позитивного впливу дощових черв’яків на продуктивність рослин (Edwards, Bohlen, 1996; Scheu, 2003).

Ряд експериментів показав, що механічне руйнування рослинного опаду дощовими черв’яками викликає істотне підвищення ефективності екстракції рухливого азоту. Залежність можливості екстракції рухливого азоту від розміру часток досить добре описується степінною функцією (r2 = 0,560 і 0,770 для липового та букового опаду відповідно). Медіанний розмір часток опаду в копролітах L. terrestris (за відсутності мінерального ґрунту) становить менше 0,003 мм2. Відповідно до розрахунків, у свіжих копролітах L. terrestris частка рухливого азоту, звільненого з опаду завдяки його механічному руйнуванню, становить близько 50% від загального вмісту рухливого азоту (Тиунов, 2007).

Добова екскреція азоту дощовими черв’яками Lumbricus terrestris і Allolobophora caliginosa, що харчуються листям ільма, складає 268,8 і 87,5 мкг N/г живої ваги черв’яка відповідно (Needham, 1957). Властиве для копролітів дощових черв’яків збільшення рухливості азоту, яке звичайно відбувається за рахунок екскреції та/або стимуляції мікробної мінералізації азоту в кишечнику (Needham, 1957; Scheu, 1987; Тиунов, 1989), можна (принаймні для підстилкових і норних видів) більше ніж наполовину пояснити фізичним впливом на харчові субстрати (Тиунов, 2007).

Гриби і дощові черв’яки є важливими членами ґрунтових угруповань і їх взаємодії значно впливають на мікробіальні процеси в ґрунті. Дощові черв’яки можуть діяти на гриби безліччю засобів, включаючи зміну фізичних і хімічних властивостей навколишнього середовища (Visser, 1985). Гриби є важливим компонентом дієти дощових черв’яків (Dash et al., 1984; Edwards, Fletcher, 1988). Було показано, що дощові черв’яки віддають перевагу харчовим субстратам, колонізованим певними видами грибів, а гриби ушкоджуються при пасажі через травний тракт дощових черв’яків.

Жуков О. В.

Механічна діяльність дощових черв’яків, пов’язана з пересуванням у ґрунтовому профілі, поліпшує умови повітрообміну, зволоження, міграції поживних речовин. Так, популяція дощового черв’яка Aporrectodea caliginosa щільністю 100 екз./м2 здатна створити 1058 км ходів на 1 га поверхні ґрунту протягом одного тижня і втягнути в механічний оборот близько 7,9 т ґрунту (Cook, Linden, 1996). Цей вид здатний продукувати за добу близько 362 мг сухої ваги копролітів на 1 м сирої ваги черв’яків при температурі 5°С і до 2353 мг при температурі 15°С. Для ювенільних стадій Lumbricus terrestris цей показник складає 242 мг при температурі 5°С і 713 мг при 10°С. Вміст кишечника складає 6,7–15,5 % від сирої ваги тварини в Aporrectodea caliginosa і 9,7–14,7 % у Lumbricus terrestris. Популяції цих видів щільністю 346–471 екз./м2 із середньою біомасою 56,9–61,2 г/м2 можуть продукувати близько 18–22 кг/м2 копролітів за рік. Біологічна продукція може варіювати від 81,7 до 218,5 г/м2.

Швидкість повернення азоту в ґрунт у зв’язку зі смертністю тварин складає 1,5–3,9 г/м2 (Curry et al., 1995).

Вивчення дрилосфери дощових черв’яків Lumbricus terrestris L. і Aporrectodea caliginosa Sav., які мешкають разом, показало, що довжина нір цих тварин складає 180 і 1260 м/м2 на глибинах 80 і 30 см відповідно. Коренями рослин зайняті 18 і 60 % нір на глибинах 15 і 80 см відповідно (Pitkaenen, Nuutinen, 1997).

Відома роль дощових черв’яків у формуванні стабільних ґрунтових агрегатів.

Дослідження, проведені в Каліфорнії, показали, що в діброві віком 41 рік під дією дощових черв’яків сформувався зоогенний шар А товщиною 7 см, що складається майже цілком із копролітів. Горизонт містить близько 90 % водостабільних агрегатів, а вміст органічного вуглецю перебуває на рівні 35 г/кг. Характерна дуже висока насиченість профілю гіфами грибів. У хвойному насадженні того ж віку, де щільність дощових черв’яків набагато нижча, горизонт А має товщину близько 1 см і цілком позбавлений копролітів, містить 78 % водостабільних агрегатів і 12,9 г/кг органічного вуглецю (Graham et al., 1995). Ґрунтові агрегати, що пройшли через кишечник дощових черв’яків, збільшують свою механічну міцність і водостабільність. При цьому міцність на розрив агрегатів, що містяться в копролітах, тим вища, чим більший вміст глини і карбонатів у навколишньому ґрунті. Механічні процеси в кишечнику дощових черв’яків дестабілізують ґрунтові агрегати, а біохімічні процеси виступають як їх антагоністи і ведуть до стабілізації (Schrade, Zhang, 1997).

–  –  –

7.1. Режим зволоження ґрунтів як регулятор консортивних зв’язків Ґрунт є більш сприятливим середовищем порівняно з наземними екосистемами відносно умов вологості. Насиченість ґрунтового повітря водяним паром знижує вірогідність висихання та втрати води тваринами. Це дозволяє очікувати відсутності пристосувань до захисту від висихання майже так, як вони відсутні і у власне водних організмів. На відкритому повітрі загибель ґрунтових безхребетних відбувається дуже швидко. Швидкість висихання та загибелі в багатьох випадках залежить від розмірів тіла; у крупніших організмів вона менша. Це має місце тому, що витрати води відбуваються у багатьох ґрунтових тварин не тільки через трахейну систему, якщо вона є, і через усю поверхню тіла. Тому висока проникність кутикули і чутливість личинок багатьох комах, що мешкають у ґрунті, до вже не великого дефіциту вологості демонструє, що значний розвиток кутикули цих тварин не може розглядатися як пристосування до висихання. Ця особливість виникла як адаптація до умов пересування в ґрунтовому середовищі.

У деяких випадках вологість ґрунтового повітря може знижуватися за межі оптимуму ґрунтових тварин. Тому може створюватися загроза загибелі тварин від висихання.

Пристосування до захисту від висихання у ґрунтових тварин дуже різноманітні і можуть бути поділені на наступні категорії:

1) морфологічні;

2) фізіологічні;

3) екологічні.

До морфологічних пристосувань до дефіциту води можна віднести структуру покривів, наявність непроникної кутикули, що зменшує випарування вологи, та будову органів дихання.

До фізіологічних пристосувань для захисту від висихання належать зв’язування води в організмі гідрофільними колоїдами, реабсорбція води нижніми відділами мальпігієвих судин. До них же слід віднести пристосування для відновлення запасу води в організмі. Цей процес може відбуватися за рахунок вологи, що міститься в їжі та виділяється під час метаболізму. В цьому відношенні дуже важливою запасною речовиною є жири. Наприклад, у Жуков О. В.

ґрунтових нематод родин Cephalobidae та Dorylaimidae жири присутні протягом усього року, в той час коли глікоген було знайдено тільки в ті сезони, коли навколишня температура була низькою. При низьких температурах жирні кислоти не можуть бути джерелом енергії внаслідок порушення ферментативних реакцій. У цей час глікоген виступає як альтернативне енергетичне джерело. Коли температура підвищується і вірогідність висихання зростає, ефективність жирового обміну відновлюється.



Pages:     | 1 |   ...   | 30 | 31 || 33 | 34 |   ...   | 59 |
Похожие работы:

«УДК 636.4.084/087 Колесник М.Д., Баньковська І.Б., кандидати сільськогосподарських наук Троцький М.Я., ст. науковий співробітник Інститут свинарства ім. О.В. Квасницького УААН ВИКОРИСТАННЯ РОЗТОРОПШІ ПЛЯМИСТОЇ ПОРОСЯТАМСИСУНАМ Встановлено системний вплив на підвищення продуктивності та збереженості молодняку свиней при застосуванні кормових добавок з насіння та самих рослин розторопші плямистої. Постановка проблеми. Негативний вплив на якість продукції та шкідливу дію на здоров'я людей змусило...»

«УДК 631.4/95: 632.95 ВИВЧЕННЯ ЗАБРУДНЕННЯ АГРОЦЕНОЗІВ ПЕСТИЦИДАМИ В.Й. ЛОХАНСЬКА, кандидат біологічних наук Розглянуто проблему антропогенного впливу на забруднення агроценозів. Представлено результати пошукових досліджень щодо вивчення рівнів мікро кількостей пестицидів у грунтах та рослинності на територіях, прилеглих до складів непридатних пестицидів у Львівській та Черкаській областях. Агроценози, пестициди, забруднення, грунти Світова громадськість, особливо економічно розвинені країни,...»

«БІОТЕХНОЛОГІЯ, МІКРОБІОЛОГІЯ УДК 615.281:615.451:615.453:438.135 О.Є. Макарова, ВИВЧЕННЯ АНТИМІКРОБНОЇ канд. фарм. наук, АКТИВНОСТІ ДОСЛІДНИХ Національний університет ЗРАЗКІВ ПРЕПАРАТУ харчових технологій, Київ «ПРОПОЦИД» Л.Ф. Сілаєва, канд. біол. наук Національний фармацевтичний університет, Харків Проведено вивчення антимікробної активності дослідних зразків присипки під умовною назвою «Пропоцид» на основі поєднання фармакотерапевтичноі дії екстрактивних речовин настойки прополісу з...»

«ЛІСІВНИЦТВО І АГРОЛІСОМЕЛІОРАЦІЯ Харків: УкрНДІЛГА, 2009. – Вип. 116 УДК 630.2; 630.22; 630.182; 630.187 Ю. В. ПЛУГАТАР * ТИПОЛОГІЧНА СТРУКТУРА ЛІСІВ КРИМУ Кримськая гірсько-лісова науково-дослідна станція УкрНДІЛГА Наведено загальну характеристику типологічної структури лісів Криму та у розрізі головних типоутворювальних порід: дубів пухнастого і скельного, сосон – кримської, гачкуватої (звичайної), Станкевича, бука кримського (східного) та ялівця високого. Проаналізовано розподіл деревостанів...»

«ОДЕСЬКА ДЕРЖАВНА АКАДЕМІЯ ХАРЧОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ Мельник Ірина Василівна УДК 664. 84: 633. 654 РОЗРОБКА ТЕХНОЛОГІЇ КОНСЕРВОВАНИХ ХАРЧОВИХ ПРОДУКТІВ ІЗ НУТУ Спеціальність 05.18.13 – технологія консервованих продуктів Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук Одеса – 1999 Дисертацією є рукопис Робота виконана в Одеській державній академії харчових технологій, Міністерство освіти України Наукові керівники: доктор технічних наук, професор, академік-радник академії...»

«УДК 556.531.3/.4 + 53.072 Н.М.Мостова ОСОБЛИВОСТІ ТЕМПЕРАТУРНОГО І КИСНЕВОГО РЕЖИМІВ ВОДОЙМ В УМОВАХ ТЕПЛОВОГО НАВАНТАЖЕННЯ За матеріалами експериментальних і експедиційних досліджень на водоймі-охолоджувачі Запорізької АЕС і прилеглій акваторії Каховського водосховища досліджено особливості формування температурного і кисневого режимів водойм в умовах теплового навантаження та виявлено умови і чинники, що їх визначають. Вступ Температура води належить до найбільш універсальних екологічних...»

«78 ЛІТЕРАТУРА 1. Скальный А.В. Химические элементы в физиологии и экологии человека / Скальный А.В. – М.: Оникс 21 век, 2004. – 216с.2. Хімічні елементи і речовини в організмі у нормі та в патології: укр.-рос.довідник / Ф.О. Чмиленко, Т.С.Чмиленко, Ю.С. Сапа та ін. – Д.: Вид-во Дніпропетр. ун-ту, 2006. – 216с.3. Tudor R. Zinc in health and chronic disease / R.Tudor, P.D.Zaleski, R.N.Ratnaike // J.Nutr. Health Aging. – 2005. – Vol. 9, №1. – P.45-51. 4. Кравців Р.Й. Цинк як модулятор імунної...»

«УКРАЇНСЬКА АКАДЕМІЯ АГРАРНИХ НАУК ДЕРЖАВНИЙ НІКІТСЬКИЙ БОТАНІЧНИЙ САД МОЙСІЄНКО Іван Іванович УДК 582.998 (477.72) УРБАНОФЛОРА ХЕРСОНА 03.00.05 ботаніка Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук Ялта 1999 Дисертацією є рукопис. Робота виконана в Херсонському державному педагогічному університеті Міністерства освіти. Науковий керівник: доктор біологічних наук, професор Бойко Михайло Федосійович, Херсонський державний педагогічний університет, завідувач...»

«Науковий вісник, 2007, вип. 17.8 13. Кохно Н.А. Об оценке успешности интродукции древесных растений// Интродукция древесных растений и озеленение городов Украины. – К.: Наук. думка, 1963. – С. 3-7.14. Кохно Н.А. Эколого-географическая классификация видов клена для интродукции на Украине// Интродукция растений и зеленое строительство. – К.: Наук. думка, 1973. – С. 86-88.15. Кохно Н.А. Эколого-географическая оценка района интродукции как этап прогнозирования ее успешности// Всесоюзн. конф. по...»

«ISSN 2304-1439. Вісник ОНУ ім. І.І. Мечникова. Соціологія і політичні науки. 2013. Т. 18. Вип. 2 (18). Ч. 1 УДК 316.39 В. М. Онищук д-р соціол. наук, проф., завідувач кафедри соціології Одеського національного університету імені І. І. Мечникова кв. 10, б. 2, вул. 40 років оборони Одеси, м. Одеса-69, 65069, Україна, тел.: 0675515436 e-mail: onushuk.v@yandex.ua КОНТУРИ ЕТНІЧНОСТІ ЯК СУСПІЛЬНОГО ІДЕАЛУ У статті здійснено комплексний аналіз проблеми етнічності в умовах корінних суспільно-політичних...»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2013 www.uk.x-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»