WWW.UK.X-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Книги, видання, автореферати

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:     | 1 |   ...   | 29 | 30 || 32 | 33 |   ...   | 59 |

«Екоморфічний аналіз консорцій ґрунтових тварин BOOK · JANUARY 2009 DOI: 10.13140/RG.2.1.2029.7764 READS 1 AUTHOR: Alexander Zhukov Dnepropetrovsk National University ...»

-- [ Страница 31 ] --

Велике загальне значення ґрунтових тварин як педотурбаторів підкреслюється високою часткою фороморф В 4, тобто тих, які активно прокладають свердловини в ґрунті зміною товщини тіла. Виняток складають або дуже бідні, або занадто багаті ґрунти. Остання обставина скоріше за все пов’язана з тим, що в найбагатших ґрунтах фактор мінералізації часто співпадає з фактором дефіциту вологи (фізична сухість) або з ризиком засолення (фізіологічна сухість).

Екоморфічний аналіз консорцій ґрунтових тварин

Альтеративним доповнювачем фороморф В 4 є фороморфи В 7, тобто ті, що мають С-подібно зігнуту форму тулуба. Ці тварини переважають або в бідних, або в дуже багатих ґрунтах.

У градієнті умов вологості частка форомрф В 4 монотонно збільшується зі зростанням вологості ґрунтів (рис. 5. 2). Частка фороморф А 3 незначно змінюється залежно від зволоження порівняно з фороморфами А 1 та А 2. Очевидно, причиною тут є фактор розмірів тварин: крупніші представники фороморфи А 3 мають меншу питому площу поверхні, тому загалом більше витривалі стосовно дефіциту вологи. Представники фороморфи В 7 найбільше значення мають у ксерофільних умовах, тому що С-подібна форма є адаптацією до нестачі вологи у ґрунті.

1,0 0,8 0,6 0,4

–  –  –

5.5. Роль птахів у розселенні ґрунтових тварин Ґрунтові тварини можуть розселюватися на значні відстані за допомогою птахів. Так, проникнення ґрунтових мікроартропод на віддалені від материків острови через значні водні та льодові простори Північного Льодовитого океану, які є нездоланною перешкодою поширенню малорухливих видів, може відбуватися тільки завдяки існуванню потужного фактора розселення. Таким фактором розселення ґрунтових артропод можуть бути тільки птахи, які здатні долати простори в тисячі кілометрів від островів до материків. Відкрите Н. В. Лебедєвою та Д. О. Криволуцьким (2003) явище існування орибатид в оперенні птахів дозволяє пояснити багато положень у біогеографії панцирних кліщів та інших ґрунтових тварин. У пір’яному покриві птахів практично завжди можна знайти різні групи ґрунтових непаразитичних кліщів (панцирні, гамазові, хлібні, тромбідієформні, простигамати), а також ногохвісток, личинок двокрилих, стафілінід та ін. (Лебедева, Криволуцкий, 2003). Як було доведено цими дослідниками, орибатиди та колемболи розмножуються в пір’ї птахів.

Жуков О. В.

Фабричний аспект 6 консортивних зв’язків ґрунтових тварин Близько до поняття метабіозу примикає концепція «інженерної діяльності» (ecosystem engineering; Jones et al., 1994, Wright et al., 2006). Однак її основний зміст полягає не в описанні або вимірюванні впливу одного виду на інший за допомогою модифікації середовища, а в послідовному аналізі двохетапного процесу: спочатку впливу «інженера» на середовище (=середовищетворення), а потім вплив модифікованого середовища на інші організми (Тиунов, 2007; Wright, Jones, 2006).

Велика кількість ґрунтових безхребетних активно змінюють ґрунтову структуру, розміри ґрунтових часток і просторовий розподіл рослинної підстилки, виступаючи як діяльна екосистемна група («ecosystem engineers» (Jones et al., 1994)).

Зоогенна просторова гетерогенність ґрунтового профілю робить свій внесок у підтримку високої розмаїтості ґрунтових організмів і впливає на біогеохімічну циркуляцію речовин (Anderson, 1978, 1988; Beare et al., 1995). Харчування, екскреторна діяльність і риття нір дощових черв’яків сильно змінює ґрунтову структуру, мікробіальне угруповання і динаміку хімічних процесів. Вплив дощових черв’яків на ґрунтові процеси розрізняється між їх екологічними групами і видами. Дощові черв’яки Lumbricus terrestris та інші норники можуть розглядатися як одні з найбільш функціонально діяльних ґрунтових тварин помірної зони. Bouche (1975) визначив зону товщиною 2 мм поблизу нір дощових черв’яків як «дрилосферу». Однак реальний простір, що зазнає впливу дощових черв’яків, може бути як меншим, так і більшим зазначеної межі. Пізніше термін «дрилосфера» був використаний у більш широкому розумінні як частина ґрунту, яка зазнала впливу будь-якого виду діяльності дощових черв’яків, включаючи екскреторну (Lavelle, 1988; Brown, 1995). У сучасних працях зустрічається розуміння зазначеного терміна як простору, який безпосередньо контактує зі стінкою ґрунтового ходу дощового черв’яка (Tiunov, Scheu, 1999). Ці автори провели роботу з вивчення мікробіального дихання і біомаси, рівня поживних речовин у норах дощового черв’яка Lumbricus terrestris.

У світлих ґрунтах липового і дубового лісів ходи дощових черв’яків виділяються темним зафарбленням. Товщина темної смуги на глибині 5–10 см змінюється від 0 до 15 мм.

Ходи черв’яків заповнені здебільшого екскрементами цих тварин, або рідше можна в них знайти фрагменти рослинної підстилки. В усіх біотопах вміст органічного вуглецю й азоту був значно вищий у дрилосфері (на відстані 2 мм від ходу нори). Ґрунт на відстані 10 мм мав проміжні характеристики порівняно з навколишнім ґрунтом.

В усіх біотопах зростання кількості азоту в стінці ходу було трохи меншим, ніж вуглецю, унаслідок чого відношення C/N сильно зростає поблизу нори черв’яків. Спостерігається також зростання рН ґрунту і його вологість у дрилосфері.

Дихання мікрофлори зростає в дрилосфері дощових черв’яків у 3,7–9,2 раза. Зміна мікробіальної біомаси відповідає тій же закономірності.

Екоморфічний аналіз консорцій ґрунтових тварин

Кількість нір дощових черв’яків залежить від кількості цих тварин і способу обробки ґрунту, якщо такий є, і може досягати декількох сотень на квадратний метр (Lee, 1985).

У біотопах з високою щільністю населення дощових черв’яків об’єм нір може складати істотну частину загального простору шпар у ґрунті і забезпечувати важливий напрямок для руху води і повітря в ґрунті (Lee, 1985; Tomlin et al., 1995). Наприклад, на пасовищі, де переважали дощові черв’яки-норники, об’єм нір склав 5 л, а площа поверхні нір – 4,9 м2/ м2 (Kretzschmar, 1978).

Екскременти дощових черв’яків залишаються в норах, за рахунок чого стінки збагачуються органічними речовинами. Збільшений вміст органічної речовини і мінеральних поживних речовин у дрилосфері стимулює зростання коренів рослин (Graff, 1970).

У стінках нір дощових черв’яків збільшується кількість вуглецю й азоту порівняно з навколишнім ґрунтом (Graff, 1970). Кількість органічного вуглецю може зростати в 1,8–3,5 раза у дрилосфері. Зростання рН у дрилосфері можна частково пояснити накопиченням рослинних залишків, що мають більший рН, ніж навколишній ґрунт (Tiunov, Scheu, 1999). Крім того, виділення дощових черв’яків у вигляді мукусу можуть також сприяти зростанню рН ґрунту (Schrader, 1994).

Дощові черв’яки впливають на ґрунтову мікрофлору. Одним із найважливіших механізмів впливу олігохет на мікроорганізми є перенесення останніх по ґрунтовому профілю.

Експериментальні дані показали, що діяльність рийних дощових черв’яків сприяє проникненню бактерій з поверхні ґрунту в його більш глибокі горизонти (Thorpe et al., 1996).

Вміст травного тракту дощових черв’яків надає різні умови для існування порівняно з навколишнім ґрунтом. У кишечнику формуються умови, сприятливі як для аеробних, так і анаеробних мікроорганізмів, у той час як у ґрунті частіше умови сприятливі для аеробних мікробів (Karsten, Drake, 1995).

Для вивчення впливу дощових черв’яків на різні властивості ґрунтів, протікання ґрунтотвірних процесів і динаміку мікробіальної активності широко використовують польові і лабораторні експерименти. Лабораторні експерименти проводяться в мікрокосмах ємкостях, у яких моделюються умови природних екосистем або їх компонентів.

Лабораторний експеримент із використанням мікрокосмів і радіоактивної мітки у вигляді важкого азоту дозволив виявити характер впливу дощового черв’яка Lumbricus terrestris на динаміку азоту в ґрунті. Дощові черв’яки споживали 13 мг сухої речовини рослинної підстилки на 1 г сирої ваги черв’яка за добу. Швидкість вивільнення азоту за присутності дощових черв’яків зростала втричі. Потік азоту через біомасу тварин склав 0,13 мг азоту на 1 г за добу. Розрахунок швидкості потоку азоту через популяцію цих дощових черв’яків показав, що 10 % запасу азоту в популяції обновляється протягом 85 днів (Binet, Trehen, 1992). Біомаса мікробіального вуглецю знижується в дрилосфері дощового черв’яка Lumbricus terrestris на 34–82 %, а швидкість мінералізації вуглецю зростає в 2,3–7,5 раза порівняно з ґрунтом. Крім того, у норах черв’яків чисельність нематод зростає в 3,7–6,5 раза, а рівень неорганічного азоту збільшується на 21–78 % (Goerres, 1997).

Дощові черв’яки значною мірою збільшують у ґрунті кількість нітрат-іона й амонію, які можуть бути екстраговані. При цьому скорочується кількість азоту, що міститься в біомасі ґрунтових мікроорганізмів. Очевидно, черв’яки збільшують кількість форм азоту, які можуть бути екстраговані, шляхом споживання мікробіальної біомаси, збільшенням швидкості її обігу і мінералізації (Bohlen, Edwards, 1995). Однак вплив дощових черв’яків на біомасу ґрунтових мікроорганізмів фіксується не завжди. Так, Willems та ін. (1996) не вдалося виявити змін кількості в ґрунті NH4+, який може бути екстрагований, і біомаси мікроорганізмів за присутності дощових черв’яків Lumbricus terrestris і Aporrectodea tuberculata. Ці черв’яки викликали зростання концентрації іона NO3– й інтенсифікацію процесів мінералізації азоту в ґрунті. За оцінкою цих авторів, зазначені види дощових черв’яків із чисельністю 5 екз./м2 можуть мінералізувати близько 90 кг/га азоту за рік. У цілому для екскрементів дощових Жуков О. В.

черв’яків властиве насичення азотом порівняно з навколишнім ґрунтом. Джерелом азоту є споживані черв’яками рослинні залишки (Parkin, Berry, 1994).

Присутність дощових черв’яків L. rubellus і E. fetida збільшувала інтенсивність ґрунтового метаболізму і доступність азоту в умовах експерименту незалежно від температури (15 і 22,5°С) і виду рослинних залишків як джерела поживних речовин. На фоні збагачення ґрунту азотом і зростання виділення вуглекислого газу під дією дощових черв’яків відбуваться зменшення біомаси мікроорганізмів (Jerez et al., 1992).

Дощові черв’яки є динамічним учасником ґрунтових екосистем. Вони споживають органічні залишки і полегшують перерозподіл органічної речовини вздовж ґрунтового профілю (MacKay, Kladivko, 1985; Scheu, 1987; Zhang, Hendrix, 1995). Існує безліч досліджень, у яких показаний вплив дощових черв’яків на потік поживних речовин у ґрунті. Виявлено, що копроліти дощових черв’яків містять підвищену кількість NH4, NO3, Mg, K і P відносно навколишнього ґрунту (Lunt, Jacobson, 1944; Parle, 1963; Gupta, Sakal, 1967; Syers et al., 1979).

Мікробіальна трансформація азоту, пов’язана з норами дощових черв’яків, спричиняє зростання нітрифікації і денітрифікації.

Діяльність підстилкових і норних дощових черв’яків відіграє ключову роль у механічному руйнуванні та подрібненні рослинного опаду. Зміна розміру часток органічної речовини викликає модифікацію якості харчових ресурсів і умов життя практично всіх мешканців ґрунту та підстилки. У лабораторному експерименті при утриманні L. terrestris в суміші великих ( 4 см2) фрагментів липового опаду та промитого піску середній розмір органічних часток у копролітах становив 0,035 мм2. При перенесенні тварин в опад без піску розмір часток опаду збільшувався при зниженні частки мінеральної фракції в копролітах. Дощові черв’яки не мають склеротизованого ротового апарата, тому рослинний матеріал потрапляє у стравохід відносно великими фрагментами. Основне подрібнення відбувається в мускульному шлунку за участі мінеральних часток. Підстилкові та норні черв’яки віддають перевагу суміші ґрунту та опаду чистому опаду і можуть активно вибирати та заковтувати мінеральні частки (Heine, Larink 1993; Doube et al., 1997).



Pages:     | 1 |   ...   | 29 | 30 || 32 | 33 |   ...   | 59 |
Похожие работы:

«Національний лісотехнічний університет України 2. Розроблено дві семибальні шкали для здійснення візуальної оцінки ступеня пошкодження омелою білою деревних рослин: 1) шкала ступеня пошкодження крони; 2) шкала ступеня пошкодження стовбура та скелетних гілок.3. Запропоновано коефіцієнт комплексної оцінки пошкодження омелою білою (Ккопо).4. Визначено ступінь пошкодження омелою білою деревних рослин в історичній частині дендропарку на прикладі 28 кварталу. Література 1. Кузнецов С.І. Сучасний стан...»

«Прилади і системи біомедичних технологій УДК 615.837. 3 ОЦІНКА ВПЛИВУ УЛЬТРАЗВУКОВОГО СИГНАЛУ НА БІОЛОГІЧНІ ТКАНИНИ. Частина 1 Терещенко М.Ф., Кирилова А.В., Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут», м. Київ, Україна Проведено дослідження впливу ультразвукового сигналу на біологічні тканини. Визначені закономірності зміни концентрацій речовин в при мембранних шарових просторах. Запропонована модель дифузії та отримана математична залежність впливу параметрів...»

«Міжнародна науково-практична конференція “Перший Всеукраїнський з’їзд екологів” Збірник тез доповідей. СЕКЦІЯ 1 ТЕХНОГЕННО-ЕКОЛОГІЧНА БЕЗПЕКА УКРАЇНИ І ПРОГНОЗУВАННЯ РИЗИКІВ. ПЕРЕРОБКА ТА УТИЛІЗАЦІЯ ПРОМИСЛОВИХ І ПОБУТОВИХ ВІДХОДІВ УДК 557.4 : 577.486 Голубець М.А. (Україна, Львів) ЕКОЛОГІЯ: СУТЬ, СТРУКТУРА, НАУКОВІ ПРОБЛЕМИ, ПРИКЛАДНІ ЗАВДАННЯ Екологія – у науковому розумінні – розділ біології, що вивчає взаємовідношення живих істот та їх сукупностей між собою і з навколишнім середовищем,...»

«ХАРКІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ Гарбузенко Ольга Борисівна УДК 577.12:577.112:577.24 ВПЛИВ МЕХАНІЧНОГО НАВАНТАЖЕННЯ НА СИНТЕЗ КОЛАГЕНУ, ЕЛАСТИНУ ТА В(ЯЗКО-ПРУЖНІ ВЛАСТИВОСТІ СПОЛУЧНОЇ ТКАНИНИ 03.00.04 – біохімія Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук Харків – 1999 Дисертацією є рукопис Робота виконана у НДЧ Харківського державного університету Міністерства освіти України Науковий керівник: доктор біологічних наук, старший науковий співробітник,...»

«УДК 346.54+351.824.11 О.Ю. Трач Національний університет “Львівська політехніка” РЕГУЛЮВАННЯ ВИРОБНИЦТВА І СПОЖИВАННЯ ЕНЕРГЕТИЧНИХ РЕСУРСІВ В УКРАЇНІ © Трач О.Ю., 2012 Проланалізовано основні закони України, постанови Кабінету Міністрів України та постанови Національної комісії регулювання електроенергетики України, що стосуються регулювання ринку енергетики в державі. Наведено основні пільги, що стосуються енергозбереження в Україні та основні пільги щодо енергозбереження в Європі. Наведено...»

«Український державний лісотехнічний університет Література 1. Горшенин Н.М., Криницкий Г.Т., Савич И.П. Влияние трав'яного покрова вырубок на возобновление бука европейского и методы определения жизненности подроста// Лесоведение. – 1972, № 4. – С. 41-50.2. Работнов Т.А. Фитоценология. – М.: Изд-во МГУ, 1983. – 292 с.3. Бельков В.П. Некоторые закономерности развития живого покрова на вырубках// Докл. АН СССР. – Том 130. – М.: Изд-во АН СССР. – 1960. – С. 26-29. 4. Гроздов Б.В. Динамика покрова...»

«aurea: обидві таксономічні назви вказують на золотисте забарвлення поверхні тіла та крил метеликів [Ключко 2006, 193, рис. 131] (Panchrysia – від грец.: pa/j( pa/sa( pa/n всякий, crusi,on to, золото, cru,sioj 3, 2 золотий, тому перекладається як повністю золота; aurea – лат. aureus, a, um золотий, золотоносний, позолочений’) та ін. Отже, непрямі, метафоричні назви-етноніми переважно асоціативно відображають особливості забарвлення (223), будови (74), поведінки (29) біологічних об’єктів. Аналіз...»

«Шулдик Володимир кандидат педагогічних наук, доцент кафедри біології та методики навчання Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини ВЧИТЕЛЬ ПРИРОДНИЧОГО ЦИКЛУ І ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ПІДХІД В ОСВІТІ У статті розкриваються сучасні підходи до організації педагогічного процесу в загальноосвітній школі та вищому навчальному закладі, акцентується увага на їхньому особистісно орієнтованому характері. Автор дає коротку характеристику освітніх технологій, розкриває методичні можливості та...»

«49 Експериментальна та клінічна фізіологія і біохімія, 2014, № 4 УДК 577.121.2 Н. РАКША, О. САУК,. КОНОПЕЛЬНЮК, Л.І. ОСТАПЕНКО Навчально-наукови центр «Інститут біології» Київського національного університету ім. Тараса Шевченка, м. Київ nkudina@ukr.net Пептиди як основа для створення фармакологічних препаратів спрямованої дії Останні десятиліття охарактеризувалися бурхливим розвитком пептидоміки – одного з нових напрямів ізико-хімічної біології, в межах якого вивчають склад, ункції, механізми...»

«ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД „ЗАПОРІЗЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ” МІНІСТЕРСТВА ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ КАФЕДРА САДОВО-ПАРКОВОГО ГОСПОДАРСТВА ТА ГЕНЕТИКИ РОСЛИН “ЗАТВЕРДЖУЮ” Декан біологічного факультету Л.О. Омельянчик “_” 2007 р. РОБОЧА ПРОГРАМА дисципліни “МЕТОДИ ТА МЕТОДИКИ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ В БІОЛОГІЇ” для студентів денної та заочної форм навчання спеціальностей: 8.070402 «Біологія» Запоріжжя, 2007 ВСТУП Мета курсу: дати студентам комплекс сучасних знань, необхідних для...»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2013 www.uk.x-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»