WWW.UK.X-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Книги, видання, автореферати

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:     | 1 |   ...   | 28 | 29 || 31 | 32 |   ...   | 59 |

«Екоморфічний аналіз консорцій ґрунтових тварин BOOK · JANUARY 2009 DOI: 10.13140/RG.2.1.2029.7764 READS 1 AUTHOR: Alexander Zhukov Dnepropetrovsk National University ...»

-- [ Страница 30 ] --

Сильний розвиток шипиків на анальному стерніті, особливо їх симетричних рядів, має місце в трибах Rutelini, Melolonthini, Rhizotrogini та інших, близьких до них. У представників цих триб шипики звичайно загнуті назад, розширені в сторони і розташовані двома рядами уздовж головної осі, даючи, таким чином, максимальну стійкість проти зрушування в сторони і назад. При цьому подовження цих рядів і розходження їх у задній частині в сторони у вигляді дуг властиве, в основному, для мешканців щільних ґрунтів, наприклад Amphimallon, Rhizotrogus. У видів, що живуть тільки в щільному ґрунті, це пристосування ще підсилюється: шипики товщають і трохи подовжуються, особливо в задній частині, де ряди їх подвоюються і потроюються, наприклад у Rhizotrogus aequinoctialis Hrbst.

Іноді шипи розташовуються у вигляді поперечних дуг – однієї (у Sericini) або двох (у Tanyproctus), причому шипи в таких форм (і ті, що містяться в цих рядах (дугах), і позарядові) вирізняються сильним розвитком, гострі і спрямовані трохи назад і усередину – до середньої осі тіла. Очевидно, це інше пристосування для досягнення тих же результатів (у розумінні додання стійкості тілу), що і при подовжньому розташуванні шипів.

При пересуванні в легкому піщаному ґрунті, де легше досягається стійкість тіла, симетричні ряди шипиків коротшають, а іноді і цілком зникають; так, наприклад, у видів Melolontha, що живуть як у легкому піщаному, так і у важкому суглинному ґрунті, подовжні симетричні ряди шипиків довгі, а в Polyphylla, пов’язаних в основному з легкими ґрунтами, вони сильно коротшають, у Anoxia ж цілком зникають. У видів Chioneosoma, які живуть у піску Жуков О. В.

(Ch. pulvereum Knoch., Ch. aralense Sem. et Medv., Ch. arnoldii Medv., Ch. komarovi Brske), задня частина рядів, що розходяться в сторони і складаються з довгих шипів, зникає і залишається лише передня їх частина, причому кінці рядів зближаються, утворюючи в такий спосіб овал; величина останнього досить значна у Ch. pulvereum – мешканця задерненних пісків і дуже мала в Ch. komarovi – мешканця барханних пісків.

У той же час у мешканців пісків розвивається ряд інших пристосувань, зокрема, у структурі голови. У той час як у мешканців щільних ґрунтів поверхня головної капсули, лиштви, а часто і верхньої губи буває гладкою, блискучою, у піщаних мешканців вона стає більш-менш шорсткуватою, принаймні в передній частині. У деяких же представників вона буває зернистою, покритою ямкоподібними крапками, що у деяких видів Chioneosoma несуть шипики і лусочки. Очевидно, цим запобігається ковзання по кварцових частках і досягається відповідна стійкість при русі в піску. У личинок Phyllopertha, Melolontha, Amphimallon, які живуть в різних ґрунтах, а також у Rhizotrogus, що живуть в щільному ґрунті, голова гладка, у той час як у специфічних мешканців пісків і супісків голова шорстка в різному ступені: у Monotropus nordmanni є шорсткість на чолі, а лиштва покрита сильними зморщечками, у Anoxia, Anomala і піщаних мешканців роду Chioneosoma уся голова стає шорстко-зморшкуватою, причому в деяких видів вона покрита густими ямкоподібними крапками (Ch. aralense), іноді з конічними або лускоподібними шипиками (Ch. pulvereum, Ch. arnoldii, Ch. komarovi). Така структура головної капсули не спостерігається в мешканців щільних суглинних ґрунтів, тому що це пристосування було б тут недоцільним: дрібні глинисті частки набивалися б у ямки, прилипали до шорсткуватої поверхні голови, що перешкоджало б нормальній життєдіяльності личинки.

Рівномірно округлена форма заднього кінця тіла при зазначеному способі пересування личинок у ґрунті найбільш зручна, тому у всіх личинок, що вільно живуть у ґрунті, кінець черевця завжди має саме таку форму. Слід зазначити, що рівномірно округлену вершину черевця має личинка Odontaeus armiger, що вільно живе в ґрунті, чим вона істотно відрізняться від личинок інших Geotrupini, які мешкають у гної і мають складно улаштовану анальну площадку. До цього ж типу наближаються і личинки Aphodiini, що мають слабку дволопатеву вершину черевця, без сплощеної анальної площадки; це, безумовно, пов’язано з особливостями їх способу життя.

Щетинисті валики на черевних тергітах найсильніше розвинуті в ґрунтових мешканців (Rutelini, Dynastini, Melolonthini, Rhizotrogini, Pachydemini, Sericini, Hopliini).

Хоча кінцівки не відіграють великої ролі для поступального руху личинки, однак їх значення велике для розпушення й відгрібання ґрунту, тому вони краще розвинуті саме у вільно живучих мешканців ґрунту (Rutelini, Melolonthini, Rhizotrogini, Pachydemini, Sericini, Hopliini). Подовження ноги тут досягається завжди за рахунок подовження тазика. Це пов’язано зі способом руху кінцівки, що при відгрібанні ґрунту викидається спочатку вперед, а потім рухається назад; подовження тазика збільшує рухливість ноги в цьому напрямку. Заслуговує на увагу те, що подовження тазиків має місце в комах із хватальними передніми кінцівками, які при лові жертви викидаються вперед, як, наприклад, у богомольців (Mantodea), Mantispa styriaca, Ranatra linearis. Збільшення площадки (для відгрібання ґрунту) досягається розвитком щетинок на ногах, що добре розвинені в мешканців ґрунту і гниючої деревини і майже відсутні в гнойовиків. Для розпушення землі служать сильно розвинені кігтики, що є у всіх типових мешканців ґрунту (триби Rutelini, Melolonthini, Rhizotrogini, Sericini, Hopliini).

У гнойовиків сильний розвиток кігтиків має місце лише в Aphodiini у зв’язку з зазначеними вище особливостями їх способу життя.

Оскільки личинка розпушує ґрунт при русі за допомогою верхніх щелеп, причому основна робота припадає на їх кінці і зовнішні краї, то в личинок, що вільно живуть у ґрунті, порівняно з іншими, спостерігається найсильніший розвиток дистальних кінців щелеп.

Унаслідок постійного тертя об частинки ґрунту відбувається поступове стирання не тільки Екоморфічний аналіз консорцій ґрунтових тварин внутрішнього, а ще більше зовнішнього краю і вершини щелеп. Тому в давно перелинялих личинок щелепи сильно коротшають, а вершини їх притупляються.

У зв’язку з необхідністю розшукувати собі їжу в личинок, що вільно живуть у ґрунті, добре розвинені органи нюху і дотику. Вусики в Rutelini, Melolonthini, Rhizotrogini, Pachydemini, Sericini, Hopliini довгі, складаються з 4 члеників, причому 4-й членик завжди добре розвинутий, стовщений і несе одну або кілька нюхових площадок. У личинки Odontaeus armiger, що вільно живе і ґрунті, останній членик вусика добре розвинутий і стовщений, на відміну від представників тієї ж триби (Geotrupini), що живуть у перегної.

Умови існування в гниючій деревині і потерті загалом нагадують умови життя в ґрунті, але є і ряд відмінностей. Личинки не роблять тут великих міграцій у пошуках їжі у зв’язку з зимівлею або зміною умов вологості. При поступальному русі їм доводиться не тільки розпушувати, а й дробити, різати субстрат (деревину). Усі такі личинки мають набагато товще тіло, причому в личинок з більш слабко вираженою С-подібною формою тіла (Cetoniini) зменшується відносний розмір головної капсули, а щетинисті валики є не тільки на черевних, а і на грудних стернітах (ймовірно, в зв’язку з трохи іншим положенням тіла при прокладанні ходу). Шипики на анальному стерніті менше розвинуті. У личинок Lucanidae, з добре вираженою С-подібною формою, розташування спинних щетинок майже таке саме, як у ґрунтових мешканців. В усіх випадках ноги коротшають за рахунок скорочення довжини тазиків. Найістотніша відмінність у будові верхніх щелеп: вони сильно коротшають за рахунок скорочення дистального кінця, стають ширшими, набувають форми, близької до трикутної, а внутрішній край їх має численні зубці для розрізування субстрату. Часто спостерігається редукція кігтиків, що перетворюються на тупі придатки конічної або циліндричної форми з щетинками на кінцях. Вусики 4-членикові, причому у всіх Scarabaeidae (триби Trichiini, Valgini, Cetoniini) скорочені, товсті, але з добре розвинутим останнім члеником, з кількома нюховими площадками, що пов’язано, очевидно, з вибором їжі. У Lucanidae останній членик вусика дуже маленький, тонкий. Можливо, що нюх у них слабко розвинутий у зв’язку з безвибірковим заковтуванням шматочків деревини, де личинка прокладає хід.

Найбільше відхилення від зазначеного вище типу складають личинки, що живуть у субстраті, спеціально заготовленому для них батьками. Таким субстратом у видів нашої фауни є кал хребетних тварин (в основному ссавців) у Coprini і Geotrupini і рослинна маса в Lethrini.

Через те, що личинкам тут не доводиться пересуватися в ґрунті або в іншому субстраті, зникають і відповідні пристосування до цього. Тіло стає більш товстим і коротким, що дає можливість вміщатися в обмеженому за розмірами просторі камери. У Coprini на середніх черевних тергітах часто буває більш-менш сильне мішкоподібне розширення у вигляді горба. Тіло стає майже голим, тверді щетинки на спині відсутні, шипики на анальному стерніті або зовсім відсутні (Copris), або являють собою симетричні фігури з дрібних коротких шипиків, що є, можливо, рудиментарним утворенням. Ноги сильно ослаблені, майже позбавлені щетинок, у Lethrus перетворені на короткі конічні придатки. Кігтики в основному перетворені на тупі придатки або зовсім відсутні. У зв’язку з харчуванням м’якою їжею верхні щелепи стають більш слабкими, тонкими, жувальні поверхні на внутрішньому боці в основі, порівняно з такими в розглянутих вище личинок, слабкіше розвинуті. У зв’язку з безвибірковим харчуванням вусики розвиваються слабко: вони складаються в Coprini з 4, у Geotrupini і Lethrini з 3 члеників, відносно короткі, особливо в Lethrini, тонкі, а останній їх членик дуже малий. Особливістю цих личинок є розвиток анальної площадки. Задній кінець тіла в них сплощений і утворює особливу площадку, покриту складками й узвишшями, з лопатями різної форми по краях. Посередині цієї площадки розміщений анальний отвір, прикритий сильно розвинутими клапанами або заслінками. Очевидно, ця площадка служить для утрамбовування стінок у камері личинки, що міститься усередині живильного субстрату. З цією функцією, напевно, пов’язаний і сильний розвиток заслінок, що закривають анальний отвір.

Жуков О. В.

Aphodiini за рядом ознак наближаються до вільних мешканців ґрунту, однак у зв’язку з характером харчування в них зберігається властива для копрофагів будова ротового апарата і вусиків (Медведев, 1952).

Протягом онтогенезу пристосування до руху у ґрунті змінюються. Твердість покривів є важливою адаптацією до специфіки пересування. Вона також варіює впродовж розвитку ґрунтової тварини. Максимальна твердість тергіту личинок дротянок дорівнює 0,81–0,89 кг/м2, а стерніту – 0,53–0,73 кг/м2. Найтвердіше тіло мають личинки старшого віку, що ведуть активне життя та мають більший розмір.

5.4. Структура фороморф у градієнті екологічних факторів У створенні екологічних умов біогеоценозів степового Придніпров’я важливу роль відіграють режим вологості та мінералізація ґрунтів. Ці фактори визначають типи лісу, а також особливості структури та функціонування біотичних компонентів біогеоценозу (Бельгард, 1950, 1971). У градієнті умов мінералізації ґрунтового розчину структура фороморф педобінтів демонструє закономірну динаміку (рис. 5. 1). Від найбідніших до найбагатших ґрунтів монотонно знижується частка фороморф А 2. У найбагатших ґрунтах особливо важливу роль відіграють фороморфи В 5. У градієнті умов трофності ці фороморфи взаємозамінні.

1,0 0,8 0,6 0,4

–  –  –



Pages:     | 1 |   ...   | 28 | 29 || 31 | 32 |   ...   | 59 |
Похожие работы:

«ГРОМАДСЬКА ОРГАНІЗАЦІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА НАУКОВА ПЛАТФОРМА» (за підтримки Торговельно-Промислової Палати України та Iraqi-Ukrainian Business Council) МАТЕРІАЛИ МІЖНАРОДНОЇ НАУКОВО-ПРАКТИЧНОЇ КОНФЕРЕНЦІЇ «АКТУАЛЬНІ ПИТАННЯ СУЧАСНИХ НАУК» 17 листопада 2015 року ТОМ 1 м. Вінниця УДК 001(08) ББК 72.4(4УКР)я 431 H 34 Актуальні питання сучасних наук: матеріали міжнародної науково-практичної конференції H 34 (м.Вінниця, 17 листопада 2015 р.) / відп. за випуск Панасюк М. А. Вінниця : ФОП Рогальська І. О.,...»

«78 ЛІТЕРАТУРА 1. Скальный А.В. Химические элементы в физиологии и экологии человека / Скальный А.В. – М.: Оникс 21 век, 2004. – 216с.2. Хімічні елементи і речовини в організмі у нормі та в патології: укр.-рос.довідник / Ф.О. Чмиленко, Т.С.Чмиленко, Ю.С. Сапа та ін. – Д.: Вид-во Дніпропетр. ун-ту, 2006. – 216с.3. Tudor R. Zinc in health and chronic disease / R.Tudor, P.D.Zaleski, R.N.Ratnaike // J.Nutr. Health Aging. – 2005. – Vol. 9, №1. – P.45-51. 4. Кравців Р.Й. Цинк як модулятор імунної...»

«ISSN 2077-1746. Вісник ОНУ. Сер.: Біологія. 2014. Т. 19, вип. 1(34) УДК 577.156:577.15.072 і. Л. Вовчук, д.б.н., професор Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, кафедра біохімії, вул. дворянська, 2, Одеса, 65082, Україна, тел.: (0482) 687875, e-mail: irvov@mail.ru ДіАГНОстИЧНЕ тА ПРОГНОстИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ ВИЗНАЧЕННЯ ОНКОФЕтАЛЬНОГО АНтИГЕНА сА-125 ЗА ПУХЛИННОГО ПРОЦЕсУ В ЯЄЧНИКАХ (ОГЛЯД) Наведені літературні дані про сучасну класифікацію пухлинних маркерів, діагностичну та...»

«МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ВНУТРІШНІХ СПРАВ ФАКУЛЬТЕТ № 2 НАВЧАЛЬНО–МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ для студентів 1–К–П курсу з підготовки фахівців освітньо–кваліфікаційного рівня «бакалавр» з галузі знань 0301 «Соціально–політичні науки» за спеціальністю «Психологія» (6.030102) факультету № 2 (термін навчання-5 років) на основі повної загальної середньої освіти на умовах договору з фізичними та юридичними особами Національної академії внутрішніх справ Київ – 2015 ББКХ Н156...»

«Національний лісотехнічний університет України 2. Розроблено дві семибальні шкали для здійснення візуальної оцінки ступеня пошкодження омелою білою деревних рослин: 1) шкала ступеня пошкодження крони; 2) шкала ступеня пошкодження стовбура та скелетних гілок.3. Запропоновано коефіцієнт комплексної оцінки пошкодження омелою білою (Ккопо).4. Визначено ступінь пошкодження омелою білою деревних рослин в історичній частині дендропарку на прикладі 28 кварталу. Література 1. Кузнецов С.І. Сучасний стан...»

«125 ОСОБЛИВОСТІ РОЗПОВСЮДЖЕННЯ АЛЕРГЕННОГО ПИЛКУ ARTEMISIA В АТМОСФЕРІ МІСТ. УДК 581.162:582.632:616-056.3:(477) ОСОБЛИВОСТІ РОЗПОВСЮДЖЕННЯ АЛЕРГЕННОГО ПИЛКУ ARTEMISIA В АТМОСФЕРІ МІСТ СТЕПОВОЇ ТА ЛІСОСТЕПОВОЇ ЗОН УКРАЇНИ В. В. Родінкова Вінницький національний медичний університет ім. М. І. Пирогова вул. Пирогова, 56, Вінниця 21018, Україна e-mail: vikarodi@gmail.com У статті обговорюються інтенсивність і періодизація палінації рослин роду полин (Artemisia), пилок якого є чинником полінозу та...»

«МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ ЗАПОРІЗЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ МАСЛОВА ІРИНА МИКОЛАЇВНА УДК: 611.316+612.313.5].068.8:616-097]-053.13 ВІКОВА МОРФОФУНКЦІОНАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ВЕЛИКИХ СЛИННИХ ЗАЛОЗ ЩУРІВ В ПОСТНАТАЛЬНОМУ ПЕРІОДІ В НОРМІ ТА ПІСЛЯ ВНУТРІШНЬОУТРОБНОЇ АНТИГЕННОЇ ДІЇ 14.03.01 – нормальна анатомія Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук Запоріжжя – 2016 Дисертацією є рукопис. Робота виконана в Запорізькому державному медичному...»

«ЗЕМЛЕРОБСТВО Список використаних літературних джерел 1. Національна доповідь „Про стан родючості ґрунтів України” Блюк С.А., Медвєдєв В.В, Тараріко О.Г. – К., 2010 – 111с.2. Біопрепарати в біоорганічному землеробстві / Патика В.П., Патика М.В. // Сільськогосподарська мікробіологія : міжвідомчий тематичний науковий збірник. – 2006. – Вип. 4. – С. 7 – 20.3. Патика В.П. Біологічний азот / В.П. Патика, С.Я. Коць, В.В. Волкогон та ін. – К.:Світ, 2003.– 422 с. 4. Носко Б.С. Шляхи підвищення родючості...»

«Геодезія, картографія і аерофотознімання. Вип. 68. 2007 УДК 528.92 Л. Бабій, Н. Грицьків Національний університет “Львівська політехніка” КОСМІЧНІ МЕТОДИ ДЗЗ У ВИРІШЕННІ ЗАДАЧ ЛІСОВОГО ГОСПОДАРСТВА @ Бабій Л., Грицьків Н., 2007 Рассмотрены вопросы использования космических данных дистанционного зондирования Земли для применения в области лесоводства. Анализируются преимущества и возможности применения космических изображений для решения задач лесного хозяйства. There are considered questions of...»

«НАУКОВІ ПРАЦІ ІНСТИТУТУ БІОЕНЕРГЕТИЧНИХ КУЛЬТУР І ЦУКРОВИХ БУРЯКІВ, випуск 21 БІОТЕХНОЛОГІЯ УДК 581.143.6: 635.21 БОРОДАЙ В.В., кандидат біол. наук, доцент, КЛЯЧЕНКО О.Л., кандидат біол. наук, доцент Національний університет біоресурсів і природокористування України e-mail: veraboro@gmail.com ОСОБЛИВОСТІ ІНДУКОВАНОГО МОРФОГЕНЕЗУ ТА РЕГЕНЕРАЦІЇ ГЕНОТИПІВ SOLANUM TUBEROSUM L. УКРАЇНСЬКОЇ СЕЛЕКЦІЇ Досліджено особливості морфогенетичних реакцій Solanum tuberosum L. у культурі in vitro для низки...»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2013 www.uk.x-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»