WWW.UK.X-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Книги, видання, автореферати

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:     | 1 | 2 || 4 | 5 |   ...   | 59 |

«Екоморфічний аналіз консорцій ґрунтових тварин BOOK · JANUARY 2009 DOI: 10.13140/RG.2.1.2029.7764 READS 1 AUTHOR: Alexander Zhukov Dnepropetrovsk National University ...»

-- [ Страница 3 ] --

У межах кожного класу можна виділити відповідні форми та різновиди консорцій:

1) ендобіонтні трофічні (з різновидами: паразитичним, симбіотичним, екрисотрофним, сапротрофним); 2) ендобіонтні топічні (медіопатичні); 3) епібіонтні трофічні (паразитичні, симбіотичні, екрисотрофні, сапротрофні); 4) епібіонтні топічні (медіопатичні).

В. В. Мазінг (1966) і Т. А. Работнов (1969, 1970) вважають, що консорції являють собою ніби концентричні кола навколо центрального виду, яким є автотрофна неепіфітна вища рослина. Консорція, за В. В. Мазінгом, може бути представлена не обов’язково одним видом рослин, але групою близьких видів, наприклад сфагновими мохами. За Т. А. Работновим, до складу консорції слід включити й сапрофагів, оскільки між уживанням у їжу відмерлих частин живих рослин і мертвих, не пов’язаних із живими організмами залишків, принципової різниці немає.

В. В. Мазінг (1966) виділяє у складі консорції кілька концентрів, пропонуючи враховувати у складі консорції не тільки консортів I концентра, а й організми, які впливають на I концентр (II концентр). Мазінг вважав основою консорцій трофічні зв’язки. На його думку, організми II концентра, великою мірою впливаючи на консортів I концентра, впливають на центральний вид (ядро) консорції. За аналогією ним виділялися III і IV концентри. Цей підхід був використаний О. Л. Пономаренком (2004) для візуалізації консорцій птахів у дібровах Присамар’я (рис. 1.1). При цьому Мазінг підтримував думку про те, що центральним видом (ядром) консорції може бути тільки автотрофна неепіфітна рослина, оскільки вона є елементарною «енергетичною установкою» БГЦ.

Як основу консорції Мазінг розумів не окрему особину рослини, а її популяцію. Більш широке розуміння консорції, таким чином, було сформульоване В. В.

Мазінгом у визначенні:

«Консорцією називається сукупність усіх організмів, пов’язаних життєдіяльністю з певним видом з автотрофних, неепіфітних вищих рослин». Також цим автором було висвітлене питання про спільну еволюцію організмів, що належать до однієї консорції (Мазинг, 1970).

Консортивні відношення не можна зводити лише до ланцюга живлення. Трофічні взаємозв’язки властиві консорції, проте значна частина зв’язків є топічними, фабричними, форичними, а також медіопатичними (найменше вивчені) (Царик, Царик, 2002).

Важливий внесок у вчення про консорції зробив Т. А. Работнов (1965, 1969, 1970, 1973, 1974, 1976, 1979), який відзначав, що центром консорції можна вважати всяку автотрофну рослину (у тому числі водорості, лишайники). Він запропонував розрізняти концентри живих рослин та їх відмерлих частин. Таким чином він виділяв консортивні зв’язки консументів та редуцентів. Завдяки його працям було звернено увагу на функції мікроорганізмів, що використовують прижиттєві виділення рослин (екристотрофи), а також важливий процес розкладання мертвої органічної речовини. Також Работновим було проаналізовано характер топічних зв’язків. Він розділяв такі типи топічних зв’язків як використання тіла автотрофа як субстрату для життя та середовищетвірну роль центрального виду консорції.

Він також є автором однієї з перших оглядових праць, які акумулювали усі теоретичні розробки того часу (Rabotnov, 1972).

А. Г. Воронов (1974) висловив такі положення, відмінні від позиції В. В. Мазінга та

Т. А. Работнова:

1. Кожна особина якого-небудь виду, що є центром, ядром консорції, має безліч консортивних зв’язків. Отже, кожний екземпляр якого-небудь виду рослин, що є центральним у наведеному вище сенсі, утворює консорцію (індивідуальну консорцію за Биковим). Однак уся повнота консортивних зв’язків даного виду може бути пізнана тільки на основі вивчення всіх особин даного виду, що утворюють популяцію в рамках певного біоценозу – його ценопопуляцію (що відповідає популяційній консорції у розумінні Бикова). Таким чином, консорцію можна розглядати й у індивідуальному та у типологічному планах. Індивідуальні консорції неповні, іноді однобічні, популяційні повно відбивають характер консортивних зв’язків даного виду у фітоценозі.

Екоморфічний аналіз консорцій ґрунтових тварин

2. Як основоположники вчення про консорції, так і багато авторів, що практично працюють із консорціями, відзначали з більшою або меншою чіткістю, що консорція включає тільки прямі зв’язки організмів, що належать до видів-консортів із центральним видом, який утворює ядро консорції. У цьому є глибокий зміст, тому що консорції повинні бути неоднозначні з іншими структурними, морфофункціональними одиницями біоценозу. Навряд чи є сенс створювати уявлення про консорції, якщо вони становлять явище того ж порядку, що й непрямі ланцюгові трофічні зв’язки між організмами, які лише включають, на відміну від трофічних ланцюгів, також зв’язки фабричні, форичні, топічні. Призначення поняття консорції, як вважає А. Г. Воронов, – показати, які й навколо яких організмів фокусуються комплекси прямо пов’язаних із ними й залежних від них тварин і рослин.

Екосистемний характер консорції був установлений М. А. Голубцем та Ю. М. Чорнобаєм (1983). Ці дослідники особливу увагу приділили значенню навколишнього середовища у функціонуванні консорції. Відрив консорції від зовнішнього середовища спотворює уявлення про її структуру, призводить до вилучення з її складу організмів, що пов’язані з детермінантом не лише трофічно, а й топічно, форично чи фабрично. У консорції об’єднуються всі трофічні групи організмів: автотрофи, фітофаги, зоофаги, сапрофаги, некрофаги, копрофаги, редуценти, тобто в ній відбуваються всі біотичні процеси, властиві екологічним системам, починаючи від продукування фітомаси, її споживання і переміщення через усі відомі трофічні ланцюги й закінчуючи мінералізацією.

Консорцією є така сукупність особин різноманітних видів, у функціональному центрі якої міститься особина будь-якого автотрофного чи гетеротрофного виду, компоненти якої пов’язані з цим центром трофічно, топічно, фабрично або форично, і під впливом якої формується специфічне мікросередовище (Голубець, Чорнобай, 1983).

Класифікація біогеоценозів на основі їх фізіономічної картини малоперспективна, хоча остання в окремих випадках буває й чітко позначеною. Біогеоценологічна класифікація повинна будуватися на ступені подібності процесу перетворення речовини й енергії (Сукачев, 1965), вона повинна бути типологічною, а не просторовою, – підкреслював Н. В. ТимофєєвРесовський (1961). При цьому не має значення склад видів, поєднуваних свідомістю людини в біоценоз; ту саму роботу виконують особини різних видів. Потрібна характеристика їх діяльності (Зубков, 1996).

У біогеоценозі яскраво виражена мозаїчність у складі як рослинного покриву, так і тваринних угруповань. На її основі можна виділити незліченну кількість екосистем різного терміну життя, розміру, але наскільки ця редукція буде відповідати критерію цілісності системи за замкненістю кругообігу речовини, настільки вона й буде органічною (Зубков, 1996). Доки таких біо(гео)ценотичних систем у літературі визнано дві: парцела (горизонтальна синузія) та консорція Беклемішева (індивідуальна консорція). Остання не володіє біогеоценотичною повнотою зв’язків, включаючи взаємодію між кожним з консортонів із собі подібними із сусідніх консорцій, тобто при роботі з розрізненими консорціями не враховується внутрішньовидова конкуренція. Це стосується в першу чергу засновника консорції – рослини-едифікатора.

Консорція, як і екоїд Негрі, не може служити базою для утворення елементарної одиниці екосистемної структури. Такою основою може стати тільки група безпосередньо взаємодіючих рослин-продуцентів. Такою групою є ценокомірка Іпатова (1966).

В. І. Василевич і B. C. Іпатов (1969) поширили уявлення про ценокомірку на всі організми. З автотрофною ценокоміркою тісно пов’язані численні гетеротрофи, поєднувані взаєминами у свої ценокомірки. Сукупність косних компонентів і безпосередньо взаємодіючих між собою ценокомірок автотрофів, консументів і редуцентів, що відповідає поняттю про елементарну біогеоценотичну систему, названа «геоценоконсорцією», оскільки ці уявлення є розвитком поняття про консорцію як елементарну одиницю біогеоценозу (Зубков, 1996). Геоценоконсорції, трансгресуючи своїми рослинними ценокомірками, утворюють початковий екосистемний Жуков О. В.

континуум, посилюваний перекриттям сусідніх або навіть віддалених ценоконсорцій ценокомірками рухливих гетеротрофів. Геоценоконсорція А. Ф. Зубкова (1996) близька за задумом, але не адекватна поняттям «ценекуля» Б. А. Бикова (1988) і «екоїд» Г. Негрі (Negri, 1954, цит. за Александрова, 1969). Останні два терміни-аналоги визначають ту ж саму взаємодію рослини (індивіда) з навколишнім середовищем (Зубков, 1996).

Геоценоконсорції – реальні відносно цілісні об’єкти біогеоценозу, з досить чіткими функціональними зв’язками між компонентами, що існують більший час, ніж особини, що їх складають. Вони мають деяку замкнутість біоценотичних процесів, що дозволяє здійснюватися в них мінімальному біогеохімічному кругообігу речовини.

Із ценоконсорцій складаються й парцели – проміжні за ступенем цілісності субсистеми біогеоценозу. Парцели втрачають функціональну визначеність зв’язків між частинами, наявну усередині геоценоконсорції, і не набувають ще цілісності стохастичної макробіосистеми – біогеоценозу (Зубков, 1996).

Часто функціональну структуру угруповання намагаються охарактеризувати в термінах взаємодій популяцій або видів – у поняттях, запозичених з інших концептуальних рядів.

Популяція являє собою репродуктивну або генетико-статистичну, а вид – таксономічну одиницю. У загальному випадку ні популяція, ні тим більше вид не обмежені рамками одного угруповання, що відразу ж робить їх використання в моделях угруповань украй незручним.

Крім того, і популяція, і вид є членами певних концептуальних ієрархій, тому їх перенесення в біоценологію призводить до появи в ній також інших понять того ж ряду (Жерихин, 1994).

У випадку виду, наприклад, це таксоцени – сукупності членів одного таксона в угрупованні. Тим часом таксоцен не має функціонально-екологічного змісту, і на некоректність його використання в біоценології неодноразово вказувалося (Арнольди, Арнольди, 1963; Жерихин, 1994).

В екології виду відповідає поняття фундаментальної ніші за Д. Хатчинсоном (1965) – гіпероб’єм в n-вимірному екологічному просторі, що може бути зайнятий видом і характеризується через екологічну функцію виду й межі його толерантності. Невизначено велику кількість вимірів ніші можна для простоти звести до трьох узагальнених: організації носія ніші, використовуваних ресурсів і лімітуючих факторів, нересурсної природи (умов).

Якщо обмежити діапазон ресурсів і умов рамками одного угруповання, а діапазон організації – тією частиною виду, що входить у це угруповання (ценопопуляцією), то отриманий гіпероб’єм, укладений усередині фундаментальної ніші, буде характеризувати реалізовану нішу ценопопуляції (рис. 1. 2). Вона є природною й надзвичайно зручною елементарною одиницею структури функціональних моделей (Жерихин, 1994).



Pages:     | 1 | 2 || 4 | 5 |   ...   | 59 |
Похожие работы:

«МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ХАРЧОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ О.С. ВОЛОШИНА М.М. АНТОНЮК МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ПОТЕНЦІЙНИХ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ для студентів напряму 6.051401 «Біотехнологія» (спеціальність «Біотехнологія біологічно активних речовин») денної та заочної форм навчання СХВАЛЕНО на засіданні кафедри біотехнології мікробного синтезу Протокол № 12 від 16.03.2010 р. Київ НУХТ 2010 О.С. Волошина, М.М. Антонюк. Методи дослідження потенційних лікарських...»

«УДК 630*907.11 (477.82) Ст. наук. співроб. П.Т. Ященко, канд. біол. наук – Інститут екології Карпат НАН України; ст. наук. співроб. А.А. Горун; наук. співроб. В.І. Матейчик; мол. наук. співроб. В.В. Турич – Шацький національний природний парк ПРО РЕЗУЛЬТАТИ ЗАСТОСУВАННЯ АКТИВНОЇ ОХОРОНИ БЕРЕЗИ НИЗЬКОЇ (BETULA HUMІLІS SCHRANK) У ШАЦЬКОМУ НАЦІОНАЛЬНОМУ ПРИРОДНОМУ ПАРКУ Розглянуто результати експериментальних робіт зі збереження берези низької шляхом зниження конкурентних відносин в її локалітетах...»

«МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ і НАУКИ УКРАЇНИ ДЕРЖАВНИЙ ЕКОНОМІКО-ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ТРАНСПОРТУ ЗБІРНИК НАУКОВИХ ПРАЦЬ СТУДЕНТІВ ЧАСТИНА 1 СЕРІЯ «ТРАНСПОРТНІ СИСТЕМИ І ТЕХНОЛОГІЇ» Київ·ДЕТУТ·2014 УДК 656 Збірник наукових праць студентів Державного економіко-технологічного університету транспорту: Серія «Транспортні системи і технології». К.: ДЕТУТ, 2014. 112с. До збірника увійшли матеріали науково-дослідних робіт студентів та магістрів, які присвячені теоретичним, методологічним та прикладним...»

«Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского Серия «Биология, химия». Том 26 (65). 2013. № 2. С. 67-74. УДК 577.151:54-38 ВПЛИВ НАВАНТАЖЕННЯ МАРГАНЦЕМ НА ВМІСТ МАКРОЕЛЕМЕНТІВ В ОРГАНАХ ЩУРІВ Коновалова О.О., Гончаренко О.В. Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна, Харків, Україна E-mail: valeolog@univer.kharkov.ua Створено реальну модель дослідження механізму розвитку марганцевого мікроелементозу на основі застосування підгострих доз хлориду...»

«ISSN 2077-1746. Вісник ОНУ. Сер.: Біологія. 2014. Т. 19, вип. 1(34) УДК 577.156:577.15.072 і. Л. Вовчук, д.б.н., професор Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, кафедра біохімії, вул. дворянська, 2, Одеса, 65082, Україна, тел.: (0482) 687875, e-mail: irvov@mail.ru ДіАГНОстИЧНЕ тА ПРОГНОстИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ ВИЗНАЧЕННЯ ОНКОФЕтАЛЬНОГО АНтИГЕНА сА-125 ЗА ПУХЛИННОГО ПРОЦЕсУ В ЯЄЧНИКАХ (ОГЛЯД) Наведені літературні дані про сучасну класифікацію пухлинних маркерів, діагностичну та...»

«Збірник матеріалів ІІ-го Всеукраїнського з’їзду екологів з міжнародною участю УДК 577.47.003.2 : 613.004.4 : 613.95 Сергета І.В. (Україна, Вінниця) НАВКОЛИШНЄ СЕРЕДОВИЩЕ ТА ПРОБЛЕМИ ЗБЕРЕЖЕННЯ І ЗМІЦНЕННЯ ЗДОРОВ’Я ДІТЕЙ, ПІДЛІТКІВ ТА МОЛОДІ В СУЧАСНИХ УМОВАХ Здоров’я людини, за визначенням Всесвітньої органiзацiї охорони здоров’я, являє собою стан повного фізичного, психічного та соціального благополуччя, а не лише вiдсутнiсть захворювань або інших фізичних дефектів. Такий підхід досить чітко...»

«95 ПОДІЛЬСЬКІ ЛУЧНІ СТЕПИ В ЕКОЛОГІЧНОМУ КОНТИНУУМІ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ЧАСТИНИ СТЕПОВОЇ ОБЛАСТІ ЄВРАЗІЇ УДК 573.2:141.155 ПОДІЛЬСЬКІ ЛУЧНІ СТЕПИ В ЕКОЛОГІЧНОМУ КОНТИНУУМІ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ЧАСТИНИ СТЕПОВОЇ ОБЛАСТІ ЄВРАЗІЇ Г. М. Лисенко1, І. М. Данилик2 Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя вул. Кропив’янського, 2, Ніжин, Чернігівська область16600, Україна e-mail: lysenko_gena@yahoo.com Інститут екології Карпат НАН України, вул. Козельницька, 4, Львів 79026, Україна e-mail:...»

«УДК 591.5:598.296.1 Я.І. Капелюх – Природний заповідник Медобори ОСОБЛИВОСТІ БІОТОПІЧНОГО РОЗПОДІЛУ ДРОЗДА СПІВОЧОГО (TURDUS PHYLOMELOS BR.) У ЗАПОВІДНИКУ МЕДОБОРИ ТА ЙОГО ОКОЛИЦЯХ Розглянуто особливості біотопічного розподілу дрозда співочого (Turdus phylomelos Br.) у заповіднику Медобори та його околицях. Ya.I. Kapeliukh – Natural Reserve Medobory The peculiarities of Turdus phylomelos Br. biotopic distribution in the natural reserve Medobory and its outskirts The article deals with the...»

«ГРОМАДСЬКА ОРГАНІЗАЦІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА НАУКОВА ПЛАТФОРМА» (за підтримки Торговельно-Промислової Палати України та Iraqi-Ukrainian Business Council) МАТЕРІАЛИ МІЖНАРОДНОЇ НАУКОВО-ПРАКТИЧНОЇ КОНФЕРЕНЦІЇ «АКТУАЛЬНІ ПИТАННЯ СУЧАСНИХ НАУК» 17 листопада 2015 року ТОМ 1 м. Вінниця УДК 001(08) ББК 72.4(4УКР)я 431 H 34 Актуальні питання сучасних наук: матеріали міжнародної науково-практичної конференції H 34 (м.Вінниця, 17 листопада 2015 р.) / відп. за випуск Панасюк М. А. Вінниця : ФОП Рогальська І. О.,...»

«УДК 664.8.047 ПЕРЕРОБКА ПЛОДООВОЧЕВОЇ СИРОВИНИ НА СУШЕНУ ПРОДУКЦІЮ Ю.Ф. СНЄЖКІН, член кореспондент НАН України Р.О. ШАПАР, Ж.О. ПЕТРОВА, Д.М. ЧАЛАЄВ, кандидати технічних наук, В.С. ШАВРІН, Г.К. ВОСПІТАННІКОВ, наукові співробітники Інститут технічної теплофізики НАН України Представлено результати експериментальних досліджень процесів сушіння плодоовочевої сировини з метою інтенсифікації процесу та розробки енергоефективної технології. Плодоовочева сировина, експериментальні дослідження,...»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2013 www.uk.x-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»