WWW.UK.X-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Книги, видання, автореферати

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:     | 1 |   ...   | 24 | 25 || 27 | 28 |   ...   | 59 |

«Екоморфічний аналіз консорцій ґрунтових тварин BOOK · JANUARY 2009 DOI: 10.13140/RG.2.1.2029.7764 READS 1 AUTHOR: Alexander Zhukov Dnepropetrovsk National University ...»

-- [ Страница 26 ] --

Об’єм ґрунтового повітря умовно дорівнює об’єму шпар аерації та відрізняється в ґрунтах певних типів. Цей параметр також сильно залежить від температури та вологості ґрунту. Наприклад, об’єм ґрунтового повітря дерново-підзолистого ґрунту приблизно дорівнює 42% від об’єму ґрунту, для чорнозему – 20%, для каштанових ґрунтів – 30%. Найбільш сприятливий склад ґрунтового повітря, що може спостерігатися у верхньому шарі ґрунту при добрій аерації, становить: кисень – 20%, вуглекислий газ – 0,3%. У дерново-підзолистих ґрунтах безхребетні споживають від 2,3 до 6,1% від запасу кисню в ґрунті. У чорноземі безхребетні потребують понад 18% кисню, що є в ґрунті. В каштановому ґрунті вони потребують значно менше кисню – тільки 0,54%. Таким чином, безхребетні як фактор, що обумовлює формування градієнта кисню в ґрунтовому профілі, виконують дуже важливу роль.

У дерново-підзолистому ґрунті при вдиханні кисню за добу вони можуть зменшити його концентрацію в ґрунтовому повітрі на 0,5–1,2% (Бызова, 1986).

–  –  –

5.1. Форезія як консортивний зв’язок Форичні зв’язки в біогеоценозі та між різними біогеоценозами створюють можливість фізичного транспорту об’єктів екосистеми. Активне пересування є специфічною особливістю тварин. Ґрунтові тварини можуть утворювати зв’язки, сприяючи перенесенню інших живих організмів, або самі можуть використовувати інших тварин або рослин для перенесення в просторі.

Ґрунт потребує особливих адаптацій для пересування в ньому, але не всі тварини, навіть власне ґрунтові, володіють такими пристосуваннями. Деякі групи ґрунтових тварин або самі виступають як активні агенти пересування живих організмів ґрунтовим профілем, або значно цьому сприяють. З іншого боку, в географічному аспекті розселення ґрунтових тварин на значні відстані за допомогою власних пристосувань не можливе. Тому більш рухливі організми на поверхні ґрунту або в повітрі є активним фактором розселення педобіонтів.

Характеристикою особливості активної участі ґрунтового безхребетного у форичних зв’язках є його адаптації до пересування.

Пересування тварин у щільному середовищі здійснюється або при використанні ними природної шпаруватості середовища, або шляхом розсовування й дроблення її часток. У тваринних різних груп, що живуть у ґрунті, деревині й інших рослинних тканинах та щільних субстратах, виробляються різноманітні морфологічні пристосування. Безхребетні, зокрема комахи, для прокладання ходів використовують кінцівки, останній черевний сегмент, частини головної капсули, іноді в них розвиваються спеціальні опорні структури на черевних і грудних сегментах. У ряді випадків основну роль у русі тварини відіграє скорочення мускулатури тіла (Стриганова, 1966).

У системі біоморф М. П. Акімова характер пересування тварин відповідає ІІІ порядку топоморф. Ґрунтові тварини в цій системі охарактеризовані як рийники або свердлувальники. Безумовно, це неповна характеристика всього спектра можливих адаптацій педобіонтів до пересування в ґрунті. Але Михайло Павлович не мав на меті дати вичерпну характеристику саме екологічних властивостей ґрунтових тварин, а створив робочу систему. Важливими є принципи, які в цю систему закладені.

Порядок І топоморф робочої системи найбільшою мірою відповідає ценоморфам О. Л. Бельгарда, тобто горизонтальній диференціації живого покриву, порядок ІІ відповідає зв’язку з певними біогоризонтами, тобто вертикальній диференціації, а порядок ІІІ топоморф відображає особливості освоєння твариною середовища як комбінації горизонтальної та вертикальної строкатості.

Жуков О. В.

З термінологічного боку порядок І топоморф М. П. Акімова слід за О. Л. Бельгардом визначати як ценоморфи. Значення просторової (топічної) складової у ценотичних зв’язках є похідною, а первинною є функціональна своєрідність зв’язків, які формуються в межах певного типу кругообігу речовин, чим, власне і визначається тип ценозу, або тип кругообігу – лісовий, степовий, луговий, болотний. Просторова компонента діє в тих межах, у яких простирається той або інший ценоз.

Саме просторова (топічна) компонента найважливіша для визначення порядку ІІ топоморф, тому за цим порядком і слід залишити назву – «топоморфи». Зв’язок між горизонтальним розміщенням живої істоти в біогеоценозі та її екологічними особливостями дуже міцний.

Порядок ІІІ на рівні деталізації в системі М. П. Акімова тісно пов’язаний з порядком ІІ, тому точно відповідає топічній детермінації. Тобто, якщо тварина едафобіонт – то це або рийник, або свердлувальник, якщо тварина стратобіонт – то вона або бродяча, або бігаюча.

При більш детальній характеристиці ґрунтових тварин (або тварин з інших біогоризонтів) виникає більш широкий екологічний спектр життєвих форм, а топічна компонента дещо відходить на задній план, а на перший виходять інші. З точки зору консортивних зв’язків, порядок ІІІ відповідає форичним та фабричним зв’язкам. Адаптації до пересування вказують на те, чи може тварина сприяти переміщенню інших тварин, рослин або органічних речовин, чи, навпаки, сама для свого пересування в шарі ґрунту потребує сприяння інших. Фабрична компонента також пов’язана з рухом тварин у ґрунті, бо саме утворення ходів є основою активності, внаслідок якої виникають зоогенні форми (дрилосфера, термітники). Фабрична діяльність у ґрунтових тварин тісно пов’язана з трофічною. Тому порядок ІІІ системи М. П. Акімова більшою мірою відповідає форичним зв’язкам ґрунтових безхребетних.

Екологічні групи ґрунтових тварин, які відокремлені на основі їх адаптацій до переміщення в ґрунті та вказують на роль в утворенні форичних зв’язків, слід назвати фороморфами.

Умови пересування в ґрунті настільки своєрідні, що призвели до утворення спеціальних пристосувань у багатьох мешканців цього середовища (табл. 5. 1).

Ґрунт є трифазною системою: між твердими частками та їх конгломератами (структурними окремостями) є порожнини, зайняті повітрям та плівками води. Крім того, ґрунт має й більші порожнини – сліди коренів, тріщини, ходи, що вже зроблені крупнішими тваринами. Завдяки цим структурним особливостям ґрунту пересування в ньому тварин можливе або за допомогою використання вже існуючих свердловин, порожнин та ходів, або за допомогою активного прокладання у ґрунті ходів, як у твердому субстраті.

5.2. Фороморфа А А. 1. Екологічна група тварин, розміри тіла яких менші, ніж розміри шпар у ґрунті Геогідробіонти – це найпростіші та деякі малі за розмірами багатоклітинні організми, що пересуваються в ґрунті як у водному середовищі, використовуючи плівки води для існування та пересування. Особливістю ґрунтових форм найпростіших є порівняно менші розміри, ніж у аналогічних форм із прісних водоймищ. Специфічних адаптацій у геогідробіонтів до пересування у ґрунті немає. При пересуванні ці тварини використовують існуючу шпаруватість ґрунту та пасивний рух води профілем ґрунту. Для прискорення пересування як у горизонтальному, так і вертикальному напрямку вони потребують форичної допомоги з боку більш активних педобіонтів. Форична роль цих тварин пов’язана з поширенням мікроорга

–  –  –

Жуков О. В.

нізмів – грибів та бактерій. Найбільш відома роль нематод як поширювачів фітопатогенних мікроорганізмів.

Для малих за розмірами геоатмобіонтів, які менші порівняно з розмірами існуючих у ґрунті свердловин, пересування по них у ґрунті принципово не відрізняється від пересування по поверхні твердого субстрату. Тому в таких тварин (кліщі, ногохвістки, нематоди, тихохідки та інші) також немає специфічних пристосувань до пересування в ґрунті.

А. 2. Екологічна група тварин, розміри тіла яких такі самі або трохи більші за розмір шпар у ґрунті Личинки комах, що використовують існуючу шпаруватість ґрунту, мають переважно камподеоподібну форму тіла. Вона дуже поширена серед личинок жуків та сітчастокрилих.

Головним локомоторним органом таких личинок є кінцівки, пристосовані до пересування по поверхні твердого субстрату. Камподеоподібна форма є пристосуванням до швидкого пересування по звивистих ходах більш широких, ніж тіло тварини. Це дуже важливо, тому що личинки, які мають таку форму тіла, є переважно хижаками. Їм необхідно швидко переслідувати здобич без витрат часу на прокладання ходів. Ця група здатна підтримувати існуючу шпаруватість ґрунту. Переважно самостійно швидко рухаються галереями ходів, сприяючи розповсюдженню бактерій, грибів, найпростіших, яєць та ювенільних фаз паразитів. Є переважно хижаками, тому важливим аспектом є форичне вирівнювання трофічного навантаження.

Енхітреїди, які належать або до геогідробіонтів, або до малих геоатмобіонтів, на мікрорівні виконують функцію великих екосистемних інженерів – дощових черв’яків. Вони сприяють аерації, особливо в занадто зволожених ґрунтах (перенесення кисню вглиб ґрунту та міграція окису вуглецю до поверхні). Ця функція по суті форична, особливо важлива в ґрунтах, які зазнають періодичного короткочасного зволоження. Енхітреїди, як тварини малі за розмірами, є r-стратегами, на відміну від крупніших дощових черв’яків – К-стратегів. Життєва стратегія енхітреїд дає можливість швидко та суттєво збільшувати свою чисельність. Періоди швидкого зростання чисельності цих тварин пов’язані зі значним зволоженням ґрунту, яке може викликати розвиток анаеробних умов у ґрунті. Висока чисельність та активність цих малих черв’яків сприяє активізації міграції газів у ґрунті та вирівнюванню їх концентрацій.

Зі збільшенням розмірів тіла тварин ґрунт перестає бути для них тільки системою шпар та ходів і з’являється необхідність у формуванні спеціальних адаптацій до пересування в ґрунті.

<

А. 3. Екологічна група тварин, розміри тіла якихбільші за порожнини у підстилці

Великі герпетобіонти, які мешкають у підстилці на поверхні, або у верхніх пухких шарах, також не мають специфічних адаптацій до пересування у ґрунті. Їх пересування відбувається поверхнею субстрату. Розміри великих герпетобіонтів перевищують розміри між частками ґрунту або підстилки, але щільність цих субстратів незначна, тому ці частки легко розсуваються при локомоції тварин. Адаптації цієї групи тварин більше пов’язані з тим, що їх середовище існування (поверхня ґрунту та підстилка) екстремальніше, ніж власне ґрунт. Міцніші покриви (черепашка у молюсків), менша питома поверхня тіла, здатність скручуватися в кулю (деякі мокриці, багатоніжки) є адаптаціями до життя у підстилці. Ці особливості впливають на локомоційну активність. Ще одним аспектом пристосувань до пересування є сенсорні системи для орієнтації в просторі.

Можливість використання зору або коливань субстрату для орієнтації як у ґрунті, так і на його поверхні, у підстилці,. обмежені. Тому найважливішим джерелом інформації про навколишній світ у тварин є органи тактильних відчуттів. Це органи, які значно виступають уперед або назад від тіла – антени, кінцівки, що волочаться (багатоніжки), церки (комахи), стебла, на яких міститьЕкоморфічний аналіз консорцій ґрунтових тварин ся чутлива поверхня шкіри (молюски). Добре розвинуті бігаючі кінцівки є адаптацією до пересування тварин по поверхні ґрунту. Вони також здатні виконувати сенсорну функцію. Широко розставлена підошва у молюсків добре виконує функцію локомоції та органа тактильного відчуття.

Форична функція цієї екологічної групи дуже значна, особливо в аспекті межбіогеоценотичних зв’язків, у силу значної здатності до горизонтальних міграцій. Зона активності багатьох великих герпетобіонтів виходить за межі одного біогеоценозу протягом сезону. Відомі міграції ківсяків із заплавних місцеперебувань в інші (Пришутова, 1988). Подібною міграційною активністю володіють туруни, павуки та інші герпетобіонти.



Pages:     | 1 |   ...   | 24 | 25 || 27 | 28 |   ...   | 59 |
Похожие работы:

«МІЖРЕГІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА дисципліни “ОСНОВИ МЕНЕДЖМЕНТУ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я” (для бакалаврів, спеціалістів) Київ 2005 Підготовлено доктором біологічних наук, професором О. В. Баєвою Затверджено на засіданні кафедри менеджменту (протокол № 9 від 15.06.04) Схвалено Вченою радою Міжрегіональної Академії управління персоналом Баєва О. В. Навчальна програма дисципліни “Основи менеджменту охорони здоров’я” (для бакалаврів, спеціалістів). — К.: МАУП, 2005. — 22 с....»

«Тадеуш Глов’як 300-річчя Вроцлавського університету Tadeusz Gowiak 300-lecie Uniwersytetu Wrocawskiego Міністерство освіти і науки України Львівський національний університет імені Івана Франка Серія «DOCTOR HONORIS CAUSA» Тадеуш ГЛОВ’ЯК 300-річчя Вроцлавського університету Львів • 2003 УДК 378.4.096:548.3(438.26-25)(092)Т.Глов’як ГЛОВ’ЯК Тадеуш. 300-річчя Вроцлавського університету / Укладач Б.Котур. Вступ. сл. Я.Каличака та Б.Котура. Редкол.: І.Вакарчук (голова) та ін. – Львів, 2003. – 28 с....»

«МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ВНУТРІШНІХ СПРАВ ФАКУЛЬТЕТ № 2 НАВЧАЛЬНО–МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ для студентів 1–К–П курсу з підготовки фахівців освітньо–кваліфікаційного рівня «бакалавр» з галузі знань 0301 «Соціально–політичні науки» за спеціальністю «Психологія» (6.030102) факультету № 2 (термін навчання-5 років) на основі повної загальної середньої освіти на умовах договору з фізичними та юридичними особами Національної академії внутрішніх справ Київ – 2015 ББКХ Н156...»

«115 ВПЛИВ БІОГЕННИХ ПОВЕРХНЕВО-АКТИВНИХ РЕЧОВИН І МІКРОБНОГО ПРЕПАРАТУ НА МОРФОМЕТРИЧНІ ПОКАЗНИКИ. УДК: 579.222.2:663.18 ВПЛИВ БІОГЕННИХ ПОВЕРХНЕВО-АКТИВНИХ РЕЧОВИН І МІКРОБНОГО ПРЕПАРАТУ НА МОРФОМЕТРИЧНІ ПОКАЗНИКИ ПРОРОСТКІВ RAPHANUS SATIVUS L. І PISUM ARVENSE L. А. Р. Баня1, В. І. Баранов2, І. В. Карпенко1, Н. І. Корецька1, Р. І. Вільданова1, О. В. Карпенко1 Відділення фізико-хімії горючих копалин ІнФОВ ім. Л. М. Литвиненка НАН України вул. Наукова, 3а, Львів, 79053, Україна Львівський...»

«Міжнародна науково-практична конференція “Перший Всеукраїнський з’їзд екологів” Збірник тез доповідей. СЕКЦІЯ 1 ТЕХНОГЕННО-ЕКОЛОГІЧНА БЕЗПЕКА УКРАЇНИ І ПРОГНОЗУВАННЯ РИЗИКІВ. ПЕРЕРОБКА ТА УТИЛІЗАЦІЯ ПРОМИСЛОВИХ І ПОБУТОВИХ ВІДХОДІВ УДК 557.4 : 577.486 Голубець М.А. (Україна, Львів) ЕКОЛОГІЯ: СУТЬ, СТРУКТУРА, НАУКОВІ ПРОБЛЕМИ, ПРИКЛАДНІ ЗАВДАННЯ Екологія – у науковому розумінні – розділ біології, що вивчає взаємовідношення живих істот та їх сукупностей між собою і з навколишнім середовищем,...»

«УДК 631.811.98: 577.125:635.72 ЕФЕКТИВНІСТЬ ЗАСТОСУВАННЯ РЕГУЛЯТОРА РОСТУ РОСЛИН ГАРТ НА ПОСАДКАХ М’ЯТИ ПЕРЦЕВОЇ Mentha piperita L. В РІЗНІ ЗА АГРОМЕТЕОРОЛОГІЧНИМИ УМОВАМИ РОКИ ЇЇ ВИРОЩУВАННЯ О.П. ПОПОВ кандидат біологічних наук Прилуцька дослідна станція УААН Наведенорезультати вивчення впливу різних доз регулятора росту Гарт на урожайність надземної маси та ефіроолійну продуктивність м’яти перцевої Mentha piperita сорту Удайчанка в різні за метеорологічними показниками роки вирощування. М’ята...»

«МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ ЗАПОРІЗЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ МАСЛОВА ІРИНА МИКОЛАЇВНА УДК: 611.316+612.313.5].068.8:616-097]-053.13 ВІКОВА МОРФОФУНКЦІОНАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ВЕЛИКИХ СЛИННИХ ЗАЛОЗ ЩУРІВ В ПОСТНАТАЛЬНОМУ ПЕРІОДІ В НОРМІ ТА ПІСЛЯ ВНУТРІШНЬОУТРОБНОЇ АНТИГЕННОЇ ДІЇ 14.03.01 – нормальна анатомія Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук Запоріжжя – 2016 Дисертацією є рукопис. Робота виконана в Запорізькому державному медичному...»

«Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского Серия «Биология, химия». Том 24 (63). 2011. № 4. С. 292-302. УДК 581.524.1 РОЗМІРНА СТРУКТУРА ДЕРЕВОСТАНІВ СОСНИ ЗВИЧАЙНОЇ В ЛІСАХ НОВГОРОД-СІВЕРСЬКОГО ПОЛІССЯ Скляр В.Г. Сумський національний аграрний університет, Суми, Україна E-mail: geminiz@ukr.net Здійснена оцінка величин розмірних параметрів дерев та розмірної структури деревостанів сосни звичайної в різних лісових фітоценозах Новгород-Сіверського Полісся....»

«ГРОМАДСЬКА ОРГАНІЗАЦІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА НАУКОВА ПЛАТФОРМА» (за підтримки Торговельно-Промислової Палати України та Iraqi-Ukrainian Business Council) МАТЕРІАЛИ МІЖНАРОДНОЇ НАУКОВО-ПРАКТИЧНОЇ КОНФЕРЕНЦІЇ «АКТУАЛЬНІ ПИТАННЯ СУЧАСНИХ НАУК» 17 листопада 2015 року ТОМ 1 м. Вінниця УДК 001(08) ББК 72.4(4УКР)я 431 H 34 Актуальні питання сучасних наук: матеріали міжнародної науково-практичної конференції H 34 (м.Вінниця, 17 листопада 2015 р.) / відп. за випуск Панасюк М. А. Вінниця : ФОП Рогальська І. О.,...»

«ОДЕСЬКА ДЕРЖАВНА АКАДЕМІЯ ХАРЧОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ Мельник Ірина Василівна УДК 664. 84: 633. 654 РОЗРОБКА ТЕХНОЛОГІЇ КОНСЕРВОВАНИХ ХАРЧОВИХ ПРОДУКТІВ ІЗ НУТУ Спеціальність 05.18.13 – технологія консервованих продуктів Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук Одеса – 1999 Дисертацією є рукопис Робота виконана в Одеській державній академії харчових технологій, Міністерство освіти України Наукові керівники: доктор технічних наук, професор, академік-радник академії...»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2013 www.uk.x-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»