WWW.UK.X-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Книги, видання, автореферати

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:     | 1 |   ...   | 23 | 24 || 26 | 27 |   ...   | 59 |

«Екоморфічний аналіз консорцій ґрунтових тварин BOOK · JANUARY 2009 DOI: 10.13140/RG.2.1.2029.7764 READS 1 AUTHOR: Alexander Zhukov Dnepropetrovsk National University ...»

-- [ Страница 25 ] --

Ґрунтові тварини, що мають трахейну систему, не позбавлені можливості газообміну через покриви. Обмін газами з середовищем можливий не тільки через вологу поверхню тіла черв’яків, а і через сухі покриви личинок комах або інших артропод.

У випадку, коли погіршується структурованість ґрунтів, або коли шпари зайняті водою, газовий режим ґрунту може значно погіршитися. Брак кисню є лімітуючим фактором, що обмежує проникнення тварин у глибину ґрунту. Зміна співвідношення води та повітря в шпарах призводить до міграцій педобіонтів. При зменшені кількості кисню в ґрунті відбуваться переміщення тварин у його верхні шари.

Адаптація до нестачі кисню та надлишку СО2 є дуже важливим пристосуванням до життя в ґрунті. Педобіонти повинні швидко переключитися з аеробного до анаеробного типів метаболізму. Тому важливою запасною речовиною ґрунтових тварин є глікоген.

Латеральне переміщення підстилки під впливом вітру, води або зносу під дією сили ваги призводить до утворення місць її скупчення і ділянок ґрунту без мертвого рослинного покриву. У місцях скупчення підстилки коливання фізичних факторів середовища зменшуються, що наближає такі ділянки за деякими властивостями до ґрунтових умов. Ці ділянки є Екоморфічний аналіз консорцій ґрунтових тварин рефугіумами підстилкової фауни на мікрорівні. У них відбувається скупчення епігейних форм у відносно несприятливі періоди доби (або сезону). Таким чином виникає необхідність у горизонтальних міграціях епігейних тварин.

Адаптації тварин для пересування й орієнтації в горизонтальному напрямку в підстилці відмінні від тих, які необхідні для адаптації до переміщення і орієнтації в системі ґрунтових ходів. Відповідно, проникнення епігейних форм у товщу ґрунту, а ендогейних форм – у підстилку є явищами рідкісними. Для епігейних форм звичайно це пов’язано з періодом спокою, а для ендогейних – із періодом розселення. Так, широко відомий факт збільшення міграційної активності ґрунтових дощових черв’яків під час численних опадів. У нормі переміщення між підстилкою і ґрунтом характерне для екологічної групи норників.

Адаптація для горизонтального переміщення епігейних форм пов’язана з необхідністю пристосовування до екстремальних і мінливих кліматичних умов підстилки. Часто це щільні покриви тіла (молюски, мокриці, багатоніжки, личинки комах). У підстилкових дощових черв’яків покриви залишаються м’якими, але, на відміну від ґрунтових форм, шар зовнішньої кутикули в них набагато товщий. Адаптивні механізми, спрямовані на стабілізацію умов внутрішнього середовища організму, характерні для тварин із довгим життєвим циклом – К-стратегів. Великі розміри вже є морфологічною адаптацією для стабілізації внутрішнього середовища, тому що відносна поверхня тіла в силу алометричних залежностей у більших тварин менша. У свою чергу, r-стратеги швидко досягають статевої зрілості у сприятливий період при відносно малих розмірах тіла (енергія витрачається на репродукцію, а не на накопичення біомаси).

Як у підстилці, так і в ґрунті, представлені r-стратеги й К-стратеги, але в підстилці переважають r-стратеги, а в ґрунті – К-стратеги. У підстилковому горизонті спостерігається більше видове багатство і метаболічна активність, у ґрунті – більше накопичення біомаси угруповань тварин.

4.2. Топоморфи ґрунтових тварин Ґрунт як середовище існування є складним гетерогенним полідисперсним утворенням. Особливості сприйняття ґрунтовими тваринами екологічної обстановки залежать від їх розмірів і від гетерогенності ґрунту. Гетерогенність, або строкатість ґрунту, змінюється в горизонтальному й вертикальному напрямках. Вертикальна гетерогенність проявляє себе в закономірній зміні ґрунтових горизонтів. Потужність генетичних горизонтів, їх фізичні, хімічні, механічні і біологічні властивості формують генетичну своєрідність ґрунтового покриву і тваринного населення.

Ґрунтовий субстрат надзвичайно щільний і тому форма тіла ґрунтових безхребетних тварин визначається силовими відносинами із середовищем, у якому вони прокладають свої ходи. Особливо це стосується органів руху, декотрі з яких унаслідок еволюційних адаптацій зникають зовсім, іноді заміняючись своїми функціональними «дублерами», у тому числі і на нових ділянках тіла в порядку зміни функцій (Гиляров, 1939, 1957, 1964; Стебаев, Колпаков, 2003). У ерукоподібних личинок пластинчастовусих жуків (Scarabaeidae) і навіть позбавлених головної капсули личинок Diptera (підряд Brachycera Cyclorrhapha) мандибули перетворюються на органи пересування (розпушування ґрунту, чіпляння за ґрунтові частки). У ряді випадків вирости на тілі, що слугують для опори і проштовхування тіла вперед, а також для засипання позаду зробленого в ґрунті ходу, не завжди виникають на місцях подібних попередників. Це особливо властиво личинкам примітивних таксономічних груп жуків як серед Polyphaga, так і серед Adephaga (Стриганова, 1966; Гиляров, Стриганова, 1986).

Жуков О. В.

Різні генетичні горизонти ґрунту формують особливі вимоги до ґрунтових тварин. У процесі еволюційного розвитку у тварин виникли конвергентні ряди адаптивних змін, що надає можливості виділити особливі екологічні групи ґрунтових тварин – топоморфи.

Топоморфа – це екологічна група ґрунтових тварин, виділена на підставі віддання переваги певному ґрунтовому горизонту, що проявляється в сукупності морфологічних і фізіологічних адаптацій, а також в особливостях просторового розподілу організмів.

Топоморфа – функціонально значима категорія, що вказує, у якому ґрунтовому горизонті варто очікувати найбільшої функціональної активності того або іншого виду тварин або фази його онтогенезу, які належать до певної топоморфи.

Очевидно, що системи розбиття ґрунтових тварин на морфоадаптивні групи за ознакою віддання переваги певному ґрунтовому горизонту, яких дотримуються Краузе (Krausse, 1928), Акімов (1948), Буше (Bouche, 1971, 1977) і Стебаєв, Колпаков (2003), не є суперечливими, а є лише різними рівнями деталізації членування тваринного населення.

Використовуючи ідеологію М. П. Акімова (1948), всі запропоновані підходи можна поєднати в одну систему, що включає три порядки топоморф (табл. 4. 2) (Жуков и др., 2007).

–  –  –

У рамках морфологічних адаптацій личинок до перебування на різній глибині у ґрунті Краузе (Krausse, 1928) запропонував виділяти дев’ять морфоадаптаційних типів: екзобіонти (мешканці поверхні), екзостратобіонти (поверхнево-підстилкові), акростратобіонти (підстилкові), гіпостратобіонти (нижньопідстилкові), геміедафобіонти (підстилково-ґрунтові), акроедафобіонти (верхньоґрунтові), мезоедафобіонти (ґрунтові), гіпоедафобіонти і гіпоеуедафобіонти (глибокоґрунтові) (цит. за Стебаев, Колпаков, 2003). У роботі І. В. Стебаєва і В. Е. Колпакова (2003) для класифікації екоморф ґрунтових личинок комах наведена система морфоадаптаційних типів Краузе взята за основу. Але для використання екоморф для зоодіагностики режиму ґрунтів використана менш детальна система, що розбиває грунтових личинок не на дев’ять, а на чотири групи – підстилкові, ґрунтово-підстилкові, верхньоґрунтові і власне ґрунтові. Було встановлено, що просторовий розподіл різних екоморф, який демонструє ознаки адаптації до перебуЕкоморфічний аналіз консорцій ґрунтових тварин вання в різних генетичних горизонтах ґрунту, закономірно змінюється в сукцесійному ряду гігрогенних місцеперебувань. Клімаксовий зональний педозооценоз характеризується великим різноманіттям екоморф у підстилковому й ґрунтовому горизонтах (Стебаев, Колпаков, 2003).

Серед ґрунтових тварин можна виділити такі топоморфи: епігейні, ендогейні й норні.

Це розбиття запропоноване Буше (Bouche, 1971, 1977) для дощових черв’яків, але воно може бути спроектоване на решту ґрунтових безхребетних. Так, у роботі T. Decaens et al. (1998) ґрунтова макрофауна розбита на три екологічних групи: серед дощових черв’яків виділені епігейні, ендогейні і норники, серед мурах – норники й епігейні, жуки розподілені на епігейних і ендогейних, до епігейних віднесені губоногі й двопарноногі багатоніжки, мокриці, павуки, черевоногі молюски. Було показано, що в трав’янистих угрупованнях переважають ендогейні форми, а в лісових – епігейні; хвойні ліси чітко диференціюються за перевагою епігейних форм від пасовищних і широколистяних угруповань, де спостерігається збалансована топічна структура з вираженим ядром з ендогейних форм і норників (Decaens et al., 1998).

Епігейні тварини віддають перевагу підстилці й верхнім ґрунтовим горизонтам. Ендогейні віддають перевагу мінеральним ґрунтовим горизонтам. Норники активно опановують як підстилку, так і мінеральні ґрунтові горизонти, тому мають здатність прокладати потужні вертикальні системи ходів або користуватися прокладеними іншими тваринами в інтервалі всієї ґрунтової товщі.

Очевидно, ступінь деталізації екологічного описання топічної структури тваринного населення залежить від цілей дослідження й особливостей досліджуваного об’єкта. Далі наведене описання топічної структури ґрунтових тварин відповідає рівню топоморф першого порядку.

4.3. Роль безхребетних тварин у формуванні складуґрунтового повітря

Важлива особливість ґрунту як середовища, де відбувається дихання тварин, полягає в його складному та різко мінливому в коротких межах часу газовому режимі. Для ґрунтових тварин у середовищі мешкання відмічені значні коливання парціального тиску кисню, нерідко з його дефіцитом. Для цього середовища властиве збільшення (мінімум у 10 разів порівняно з атмосферними умовами) вмісту діоксиду вуглецю. По профілю ґрунту завжди утворюється градієнт кисню, що зменшується, та діоксиду вуглецю, який збільшується.

Розміри коливань концентрацій цих основних газів, що беруть участь у газообміні, залежать від типу ґрунту та сезону року. Газовий режим ґрунту може різко змінюватися під впливом природних чи антропогенних чинників. Так, при затопленні ґрунту чи під час замерзання вологи в його верхньому шарі в нижчих шарах можуть створюватись умови дефіциту кисню та залишку оксиду вуглецю.

У ґрунті можна відрізняти місця мешкання на поверхні шпар аерації та всередині зволожених агрегатів, що містять затиснуте повітря. Мешканці шпар аерації, тобто тих, що мають контакт з атмосферним повітрям, повинні бути віднесені до аеробних організмів, а продукти їх життєдіяльності повинні легко виноситися в атмосферу при газообміні ґрунту.

Велике значення для утворення складу ґрунтового повітря має мікробіальна флора. Спільна діяльність зооценозу та мікробоценозу, а також система адаптацій цих живих організмів до спільного життя в ґрунтовому середовищі визначають склад повітря в ґрунті. Формування анаеробних зон у ґрунті визначається зволоженням та присутністю органічної речовини.

Мікробне дихання призводить до швидкого використання розчиненого кисню, а перенесення газу проміж його бульбашками та розчином обмежує загальну швидкість процесу. Продукти Жуков О. В.

анаеробного обміну дуже повільно виносяться в атмосферу, бо спочатку вони мігрують до шпар аерації. Ґрунтові безхребетні споживають із ґрунтового повітря кисень та виділяють у нього вуглекислий газ та інші газоподібні продукти обміну: аміак, водень, леткі органічні сполуки.



Pages:     | 1 |   ...   | 23 | 24 || 26 | 27 |   ...   | 59 |
Похожие работы:

«ЗЕМЛЕРОБСТВО УДК631.8:631.559 К.В. ПОЛІЩУК, науковий співробітник Інститут водних проблем і меліорації НААН E-mail: polishchuk.k@mail.ru ВПЛИВ УДОБРЕННЯ НА ВМІСТ ПОЖИВНИХ РЕЧОВИН У ГРУНТІ НА ПОСІВАХ КУКУРУДЗИ Представлені результати досліджень вмісту поживних речовин (азоту сполук, що гідролізуються, рухомих сполук фосфору, обмінного калію) за застосування біопрепарату біогран та різних систем удобрення на дерново-підзолистих ґрунтах Поліської зони. Ключові слова: біопрепарат, системи...»

«See discussions, stats, and author profiles for this publication at: https://www.researchgate.net/publication/262376344 Вуглець, клімат та землеуправління в Україні: лісовий сектор (Carbon, climate, and land-use in Ukraine: Forest sector) Book · May 2014 READS 5 authors, including: Anatoly Shvidenko Dmitry Schepaschenko International Institute for Applied Systems. International Institute for Applied Systems. 176 PUBLICATIONS 3,972 CITATIONS 85 PUBLICATIONS 573 CITATIONS SEE PROFILE...»

«Збірник матеріалів ІІ-го Всеукраїнського з’їзду екологів з міжнародною участю УДК 159.922.2: 502.3 Бондарчук В.В., Дудатьєва Н.А., Злепко С.М. (Україна, Вінниця) ПСИХОСОМАТИЧНА МОДЕЛЬ СТРЕСУ В УМОВАХ НЕСПРИЯТЛИВОЇ ЕКОЛОГІЇ Кожна людина підлягає постійному стресовому впливу екстремальних факторів, які негативно впливають на здоров’я, тому надзвичайно актуальним являється індивідуальний підхід до вивчення виникнення і розвитку «адаптаційних захворювань» [1]. Ця проблема тісно пов’язана із...»

«НАУКОВИЙ ВІСНИК МЕЛІТОПОЛЬСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО ПЕДАГОГІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ УДК 378.6:371.32(54+57) Савчук П.Н. ОРГАНІЗАЦІЯ НАВЧАННЯ ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ ДИСЦИПЛІН ХІМІЇ І БІОЛОГІЇ В ПЕДАГОГІЧНОМУ КОЛЕДЖІ Постановка проблеми. В умовах сьогодення, як зазначається у Національній доктрині розвитку освіти України в ХХI столітті [2], виникла потреба в підготовці освічених, моральних, мобільних, конструктивних і практичних людей, здатних до співпраці. Виконання цього відповідального завдання підвищує...»

«Національний лісотехнічний університет України 15. Юглічек Л.С. Нарис рослинності східної частини Малого Полісся// Наукові записки Тернопільського державного педагогічного ун-ту ім. В. Гнатюка. Серія: Біологія, 2002, № 2 (17). – С. 30-36.16. Юглічек Л.С. Нові місцезнаходження рідкісних гігрофітних видів у східній частині Малого Полісся// Укр. ботан. журн, 2001, т.58., № 1. – С. 40-47.17. Юглічек Л.С. Раритетна компонента флори східної частини Малого Полісся// Зб. праць Всеукраїнська науково –...»

«Науковий вісник, 2003, вип. 13.5 3. Голубець М.А., Царик Й.В. Стійкість і стабільність – важливі ознаки живих систем// Ойкумена. – 1992, №1. – С. 21–26.4. Козловський М.П. Біотичне різноманіття ґрунтових фітонематод рослинних поясів Українських Карпат// Наук. вісник Львівського НУ. Серія біологічна. – 2001, вип. 28. – С. 65–71.5. Козловський М.П. Оцінка функціональної організації ґрунтових безхребетних на основі фітонематодних угруповань// Наук. вісник Львівського НУ. Серія біологічна. – 2002,...»

«Геніальні відкриття – це 99% праці та 1 % таланту Томас Едісон РІК, ЩО МИНАЄ. Через продовження воєнного конфлікту, стрімку інфляцію та гальмування довгоочікуваних реформ рік 2015 видався дуже складним для України загалом та для науково-освітньої галузі зокрема. Проте, незважаючи на всі негаразди та перешкоди, колектив кафедри біохімії та біотехнології намагався та продовжує професійно робити свою справу, а саме: проводити дослідження світового рівня, публікуватися у визнаних наукових виданнях...»

«Прилади і системи біомедичних технологій УДК 615.837. 3 ОЦІНКА ВПЛИВУ УЛЬТРАЗВУКОВОГО СИГНАЛУ НА БІОЛОГІЧНІ ТКАНИНИ. Частина 1 Терещенко М.Ф., Кирилова А.В., Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут», м. Київ, Україна Проведено дослідження впливу ультразвукового сигналу на біологічні тканини. Визначені закономірності зміни концентрацій речовин в при мембранних шарових просторах. Запропонована модель дифузії та отримана математична залежність впливу параметрів...»

«Науковий вісник, 2005, вип. 15.6 Звичайно ж, це далеко не всі напрямки, про які варто вести переорієнтацію держави на екологічно спрямовану політику в економічній, природоохоронній, політичній, соціальній сферах, однак варто починати саме з цього сьогодні, і тоді майбутнє країни буде захищено. Література 1. Кислий В.Н., Лапин Е.В., Трофименко Н.А. Экологизация управления предприятием: Монография. – Суми: ВТД Университетская книга, 2002. – 232 с.2. Синякевич І.М., Олійник О.І. Методи...»

«УДК 635. 82 : 631.81.036 ПОРІВНЯЛЬНА ОЦІНКА СПОСОБІВ ТЕРМІЧНОЇ ОБРОБКИ СУБСТРАТІВ ПРИ ВИРОБНИЦТВІ КСИЛОТРОФНИХ ГРИБІВ О.С. Мироничева, кандидат сільськогосподарських наук І.І. Бандура, аспірант* Таврійський державний агротехнологічний університет Досліджено мікробіологічні показники та врожайність субстрату за різних способів термічної обробки на прикладі гливи звичайної (Pleurotus ostrеatus (Jacq.: Fr.) Kumm). Встановлено, що найвищу врожайність забезпечує технологія аеробної ферментації в...»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2013 www.uk.x-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»