WWW.UK.X-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Книги, видання, автореферати

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:     | 1 |   ...   | 22 | 23 || 25 | 26 |   ...   | 59 |

«Екоморфічний аналіз консорцій ґрунтових тварин BOOK · JANUARY 2009 DOI: 10.13140/RG.2.1.2029.7764 READS 1 AUTHOR: Alexander Zhukov Dnepropetrovsk National University ...»

-- [ Страница 24 ] --

жуків (див. табл. 3. 2). Чорниші, що становлять основу населення солонцевих частин степових катен (Gonocephalum pusillum), відрізняються таким же високим рівнем споживання, як типово степові види, але настільки ж низьким рівнем екскреції, як пустельно-степові.

Навантаження чорнишів на підстилку може бути продемонстроване співвідношенням сумарної потенційної потреби жуків у їжі до запасу підстилки, якою вони харчуються, і по суті означає ту частину її, що деструктують безпосередньо чорниші. Зазначене співвідношення залежить від запасу підстилки й від питомої чисельності й біомаси конкретних видів у біогеоценозі.

У родині Aileculidae також є групи, пов’язані зі зруйнованою деревиною (личинки підродини Alleculinae) і ґрунтові коренегризучі форми (підродина Omophlinae). Друга підродина вважається більш молодою порівняно з Alleculinae (Оглоблин, Знойко, 1950). На це вказує висока морфологічна спеціалізація личинок Omophlinae і особливості їх ареалу – ця група майже повністю відсутня на Американському континенті. Серед представників Omophlinae багато шкідників сільського господарства (Оглоблин і Рейхардт, 1932;

Гуссаковский, 1949). Таким чином, у личинок Tenebrionidae і Alleculidae вихідним режимом харчування була, ймовірно, сапрофагія. Потім із переходом від перебування у зруйнованій деревині до перебування у ґрунті з’явилися личинки-фітофаги. Тут фітофагія, напевно, розвинулася на основі сапрофагії (Стриганова, 1966).

Особливу групу фітофагів становлять міцетофаги – споживачі живих бактерій і грибів. При визначенні режиму харчування комах сапрофагів і фітофагів слід ураховувати, що «видима» їжа часто не відповідає дійсній (Кузнєцов, 1953). Гнойовики часто харчуються бактеріями й найпростішими, що розвиваються в екскрементах у великій кількості. Однак при вивченні харчування Geotrupes (Scarabaeidae) було встановлено, що при стерилізації гною від мікроорганізмів режим харчування цих жуків не змінився (Vaternahm, 1924 – цит. за Стриганова, 1966).

Щипавки (Dermaptera) мешкають на поверхні ґрунту та під камінням, у деревині, що гниє. За властивостями живлення це типові поліфаги. Вони мають гризучий ротовий апарат і здатні роздрібнювати щільні рослинні тканини, живляться залишками рослин та тварин у ґрунті, в деяких випадках переходячи до фітофагії або факультативного хижацтва (Стриганова, 1980).

<

–  –  –

4.1. Екологічні особливості ґрунту та підстилки як середовищ існування тварин Більшість місцеперебувань структурно стратифіковані, а в різних біогоризонтах живуть різні групи видів тварин (Basset et al., 2001).

Ґрунтова підстилка й мінеральні ґрунтові горизонти безпосередньо контактують між собою, вони тісно пов’язані з речовинним і енергетичним обміном і значно впливають одне на одного. Однак екологічні властивості цих біогоризонтів дуже відрізняються (табл. 4. 1) (Жуков и др., 2007). У напрямку від поверхні підстилки в глиб ґрунту відбувається зменшення амплітуди коливання ряду фізичних факторів середовища, таких як температура та вологість. Так, у результаті еколого-кліматологічних досліджень Ю. І. Грицаном (2000) установлено, що в чорноземних ґрунтах на плакорі степової зони України найбільшою амплітудою відрізняються добові зміни температури на поверхні ґрунту і у верхніх горизонтах до 10 см.

Зменшення добової різниці починається з глибини 15 см, при найменшому значенні її в горизонті 40 см.

Світловий режим у явному вигляді існує тільки в підстилці, у ґрунті ж освітлення немає. З іншого боку, коливання рівня ґрунтових вод у гідроморфних ґрунтах можуть також бути важливим фактором мінливості середовища перебування для ґрунтових тварин.

У весняний період підстилка прогрівається раніше за мінеральні ґрунтові горизонти і при досить високому рівні вологості утворює сприятливі місцеперебування для активної життєдіяльності педобіонтів. Підстилка виконує термоізолювальну функцію, тому в літній період ґрунт нагрівається пізніше підстилки, довше зберігає оптимальний рівень вологості, і в ньому триваліший період часу ґрунтові тварини можуть бути фізіологічно активними до початку періоду літнього спокою. При випаданні нечастих, але рясних літніх дощів у підстилці тимчасово можуть виникати осередки чисельності тварин, у той час як власне ґрунтові тварини звичайно не реагують на такі явища.

Добова динаміка фізичних факторів найвідчутніша в підстилці, тому для епігейних і норних тварин чітко виражений циркадний ритм активності. Для ендогейних тварин циркадні ритми виражені меншою мірою, частіше можна говорити про деяку зміну глибини активності цих тварин протягом доби: у нічний час активність зміщується ближче до поверхні ґрунту, а вдень – у більш глибокі ґрунтові горизонти.

У підстилковому горизонті дуже важлива роль органів зору для орієнтації, у той час як у ґрунтових тварин органи зору відсутні, нерозвинені або просто мають менше функціональне значення. Важливу роль для орієнтації в ґрунті виконують органи хімічного чуття, тактильні органи і сприйняття коливань субстрату. Ґрунтові тварини видають специфічні звуки, за якими педобіонти можуть бути ідентифіковані і кількісно визначені за допомогою Жуков О. В.

–  –  –

технічних акустичних засобів (Brandhorst–Hubbard et al., 2001). Цілком імовірно, що ґрунтові хижаки здатні використовувати ці звуки для пошуку жертв.

Підстилкові тварини пігментовані або повністю, або у верхній частині тулуба. У власне ґрунтових тварин забарвлення звичайно відсутнє або світліше, ніж у підстилкових представників близьких таксономічних груп.

Ендогейні педобіонти або активно прокладають ґрунтові ходи, або використовують ходи, прокладені іншими тваринами, а також природну шпаруватість ґрунту. Локомоторна активність ендогейних форм спрямована на засвоєння обсягу ґрунтових ходів, тоді як локомоторна активність епігейних форм має горизонтальну спрямованість. Нори мають менше значення для епігейних тварин, тому що структура підстилки природно надає великий лабіринт структурованого простору.

Дихання завжди здійснюється у водному середовищі – цей принцип призводить до цілого ряду труднощів, що потребують для свого вирішення формування комплексу адаптацій у наземних тварин, в тому числі і ґрунтових мешканців. Умови дихання потребують тонких покривів дихальної поверхні, яка легко висихає на повітрі. Загроза загибелі від висихання може бути виключена завдяки розвитку пристосувань, що зберігають вологу в тілі тварини. Тому найкраще пристосовані до умов існування на суші ті групи тварин, які мають найбільш досконалі органи захисту від висихання та у яких розвинулись внутрішні дихальні порожнини. До них належать вищі хордові та комахи.

Швидкість випарування води з поверхні залежить від кількох факторів: вологості повітря, що оточує поверхню, та температури середовища. Інтенсивність цього процесу тим вища, чим вища температура та менша вологість. При наявності руху повітря над поверхнею процес випарування прискорюється. Повітря в ґрунті завжди насичене водою. Тільки в аридних умовах у верхніх горизонтах ґрунту рівень насиченості повітря водою може знижуватися. Це значно поліпшує можливості дихання в ґрунті порівняно з відкритим простором завдяки запобіганню витрат води.

Кількість повітря в ґрунті залежить від його шпаруватості та вологості. У важких за механічним складом та вологих ґрунтах кількість повітря менша, ніж у легких та сухих. За кількістю кисню ґрунтове повітря мало відрізняється від атмосферного. Таке становище має місце завдяки постійному обміну газами між ґрунтом та атмосферою, що характеризується повітропроникними властивостями ґрунту. Останні також визначаються вологістю та гранулометричним складом.

На поновлення повітря у ґрунті впливають атмосферний тиск та коливання температури на поверхні землі. Вночі при охолоджені поверхні ґрунту відбувається поглинання повітря атмосфери, вдень процес має зворотний напрямок: ґрунт віддає повітря при нагріванні.

Найважливішім фактором поновлення повітря у ґрунті є дифузія. Швидкість дифузії обумовлена парціальним тиском газу в суміші. Тому ґрунтове повітря більше насичене водою та CO2 порівняно з атмосферою, а кількість кисню майже однакова.

Можливість дихання киснем при найменших витратах води під час дихання робить умови газообміну в ґрунті мовби проміжними між тими, що існують у водному середовищі з одного боку та атмосферою – з іншого.

Процес обміну та дифузії газів у водному та повітряному середовищі суттєво відрізняється. Умови постачання киснем кращі в атмосферному середовищі, а виведення вуглекислого газу – у водному. Буферні властивості води, яка в природних умовах є завжди розчином багатьох солей, призводять до зв’язування оксиду вуглецю в інші хімічні сполуки, тому насичення води цією речовиною не відбувається. При цьому різниця парціальних тисків CO2 у воді та рідинах тіла тварини перебуває на постійному рівні.

Товщина шару рідини, що завжди вкриває дихальну поверхню, є лімітуючим фактором, який впливає на активність газообміну. У воді цей шар дуже тоненький, а в наземних умовах він досить товстий. При постійній високій насиченості ґрунтового повітря водою Жуков О. В.

мешканці ґрунту можуть мати мінімальну товщину шару рідини, що вкриває поверхню органа дихання.

Шкірний епітелій, що має контакт із навколишнім середовищем, може виконувати функцію органа дихання. У багатьох тварин він є єдиним органом, завдяки якому виконується газообмін. Великий вміст кисню у ґрунтовому повітрі порівняно з водою іноді забезпечує у мешканців ґрунту повну компенсацію потреб у газообміні шкірним диханням навіть у тих випадках, коли у водному середовищі у близьких форм крім шкіри для дихання використовуються спеціалізовані органи (зябра).

Спеціалізовані органи дихання відсутні у нематод і олігохет, у яких дихальну функцію несе вся поверхня тіла. Шкірне дихання найбільш ефективне в ґрунті. При мешканні на відкритій поверхні ефективність шкірного дихання зменшується, бо шкіра повинна бути покрита більш товстим шаром слизу, що охороняє організм від висихання.

У водному середовищі концентрація кисню значно менша, ніж на суші. Тому швидкість дифузії газів у воді значно менша, хоч вона і здійснюється через тонкий шар слизу дихальної поверхні водних тварин. Таким чином, шкірне дихання найбільш ефективне в ґрунтовому середовищі порівняно як з водним середовищем, так і сушею. Тому серед мешканців ґрунту зустрічаються найбільш крупні з наземних безхребетних, що позбавлені спеціалізованих органів дихання. Наприклад, дощові черви, розміри яких досягають декількох метрів завдовжки.

У олігохет є добре розвинена циркуляційна система і кров містить дихальний пігмент (розчинений гемоглобін). Це може розглядатися як пристосування до підвищення ефективності газообміну через шкіру.

Відсутність загрози висихання при мешканні в ґрунті робить можливим існування в ньому тварин, у яких покриви порівняно легко пропускають воду та гази. Проникність покривів для води, що визначає високу чутливість ґрунтових тварин до висихання, визначає і їх проникність до газів. Існування тільки за рахунок шкірного дихання можливе для обмеженого кола тварин. Це залежить від розмірів тіла та інтенсивності метаболізму.

Зі збільшенням розмірів тіла відносна поверхня тіла, через яку власне і здійснюється газообмін у багатьох ґрунтових тварин, зменшується. Для організмів розміром менше 1 мм достатньо простої дифузії для газообміну. Але якщо тканини на глибині тіла знаходяться від поверхні більш ніж на 0,5 мм, то необхідна якась додаткова транспортна система, крім тих випадків, коли інтенсивність метаболізму дуже низька.

Для типово наземних груп ґрунтових безхребетних – комах та багатоніжок – властиве дихання за допомогою трахей. Але найбільш примітивні та малі форми комах, що мешкають у ґрунті та екологічно подібних субстратах, позбавлені трахей і дихають усією поверхнею тіла.



Pages:     | 1 |   ...   | 22 | 23 || 25 | 26 |   ...   | 59 |
Похожие работы:

«УДК 591.5:598.296.1 Інж. Я.І. Капелюх – Природний заповідник Медобори ОСОБЛИВОСТІ БІОТОПІЧНОГО РОЗПОДІЛУ ДРОЗДА СПІВОЧОГО (TURDUS PHYLOMELOS BR.) У ЗАПОВІДНИКУ МЕДОБОРИ ТА ЙОГО ОКОЛИЦЯХ Розглядаються особливості біотопічного розподілу дрозда співочого, який у всіх біотопах заповідника має надзвичайно важливе значення, оскільки в переважній більшості з них він знаходиться на домінуючих позиціях. Обмежуючим фактором для нього виступає лише архітектоніка крон, що утруднює будівництво гнізд. Велика...»

«МІСТОБУДУВАННЯ ТА ТЕРИТОРІАЛЬНЕ ПЛАНУВАННЯ Київ-КНУБА МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БУДІВНИЦТВА І АРХІТЕКТУРИ СПІЛКА УРБАНІСТІВ УКРАЇНИ МІСТОБУДУВАННЯ ТА ТЕРИТОРІАЛЬНЕ ПЛАНУВАННЯ Науково-технічний збірник Заснований у 1998 році Випуск №32 Київ КНУБА 2009 УДК 711.11; 711.112 Містобудування та територіальне планування: Наук.-техн. збірник / Відпов. ред. М.М. Осєтрін. – К., КНУБА, 2009. – Вип. 32. – 517 с. Українською та російською мовами. В збірнику...»

«Т.І. Мантула. Періоди взаємодії людства з природою УДК 502. 573 Т.І. Мантула, викладач (Кіровоградський ОІППО) ПЕРІОДИ ВЗАЄМОДІЇ ЛЮДСТВА З ПРИРОДОЮ У статті представлено характеристику періодів взаємодії людства з природою. Особлива увага акцентується як на екологічно виваженій поведінці, так і на споживацькому ставленні людей до природи. Останнім часом вчені звертають увагу на глобальні проблеми, що стосуються інтересів всіх націй, держав, усього людства. До їх числа належать: встановлення...»

«Біомедичні вимірювання і технології Література 1. Методи і засоби психофізіологічного відбору кандидатів на службу за контрактом в Збройні Сили України: монографія / [С. М. Злепко, Л. Г. Коваль, В. В. Петренко, Р. С. Белзецький]. – Вінниця: ВНТУ, 2010. – 204 с. – ISBN 978-966-641-344-7.2. Тестовий психологічний комплекс для визначення типу особистості за опитувальником Айзенка / С. М. Злепко, Л. Г. Коваль, Д. Х. Штофель, В. В. Мельников // Вимірювальна та обчислювальна техніка в технологічних...»

«ЕКОНОМІЧНІ ТА ЕКОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ БІОЕНЕРГЕТИКИ (ВИРОБНИЦТВА БІОПАЛИВА) УДК 620.92:330.3 РОЗВИТОК РИНКУ БІОПАЛИВА – ЯК ФАКТОР ЕКОНОМІЧНОГО ЗРОСТАННЯ СЕЛА Денисюк В.О., Іонаш І.В., Юрчук Н.П. Вінницький національний аграрний університет Висвітлено основні проблеми розвитку ринку біопалива в сільському господарстві та їх вплив на розвиток села. Обґрунтовано використання біопалива як альтернативного джерела енергії. Освещены основные проблемы развития рынка биотоплива в сельском хозяйстве и их...»

«ЛІСІВНИЦТВО І АГРОЛІСОМЕЛІОРАЦІЯ Харків: УкрНДІЛГА, 2009. – Вип. 115 УДК 502.201 М. М. ПРИХОДЬКО * ЗАГРОЗИ БІОРІЗНОМАНІТТЮ НА ТЕРИТОРІЇ ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ ТА ШЛЯХИ ЇХ УСУНЕННЯ Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу Наведено оцінку загроз біорізноманіттю на території Івано-Франківської області. Розглянуті питання збереження й відтворення біотичної складової в антропогенних ландшафтах. К л ю ч о в і с л о в а : біорізноманіття, забруднення, фрагментація,...»

«49 Експериментальна та клінічна фізіологія і біохімія, 2014, № 4 УДК 577.121.2 Н. РАКША, О. САУК,. КОНОПЕЛЬНЮК, Л.І. ОСТАПЕНКО Навчально-наукови центр «Інститут біології» Київського національного університету ім. Тараса Шевченка, м. Київ nkudina@ukr.net Пептиди як основа для створення фармакологічних препаратів спрямованої дії Останні десятиліття охарактеризувалися бурхливим розвитком пептидоміки – одного з нових напрямів ізико-хімічної біології, в межах якого вивчають склад, ункції, механізми...»

«УДК 504.054 131:551. 3 П.К. Волошин Львівський національний університет імені Івана Франка МОНІТОРИНГОВІ ДОСЛІДЖЕННЯ ПІДЗЕМНИХ ВОД УРБОСИСТЕМИ ЛЬВОВА Розглянуто особливості створення спеціального моніторингового полігону для спостереження за екологічним станом підземних вод в історичній частині м. Львова. Охарактеризовано просторово-часові закономірності зміни глибини залягання вод, їх хімічного складу і якості. Виявлено основні джерела порушення природного гідрохімічного і гідродинамічного...»

«ISSN 2304-1439. Вісник ОНУ ім. І.І. Мечникова. Соціологія і політичні науки. 2013. Т. 18. Вип. 2 (18). Ч. 1 УДК 316.39 В. М. Онищук д-р соціол. наук, проф., завідувач кафедри соціології Одеського національного університету імені І. І. Мечникова кв. 10, б. 2, вул. 40 років оборони Одеси, м. Одеса-69, 65069, Україна, тел.: 0675515436 e-mail: onushuk.v@yandex.ua КОНТУРИ ЕТНІЧНОСТІ ЯК СУСПІЛЬНОГО ІДЕАЛУ У статті здійснено комплексний аналіз проблеми етнічності в умовах корінних суспільно-політичних...»

«УДК 556.531.3/.4 + 53.072 Н.М.Мостова ОСОБЛИВОСТІ ТЕМПЕРАТУРНОГО І КИСНЕВОГО РЕЖИМІВ ВОДОЙМ В УМОВАХ ТЕПЛОВОГО НАВАНТАЖЕННЯ За матеріалами експериментальних і експедиційних досліджень на водоймі-охолоджувачі Запорізької АЕС і прилеглій акваторії Каховського водосховища досліджено особливості формування температурного і кисневого режимів водойм в умовах теплового навантаження та виявлено умови і чинники, що їх визначають. Вступ Температура води належить до найбільш універсальних екологічних...»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2013 www.uk.x-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»