WWW.UK.X-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Книги, видання, автореферати

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:     | 1 |   ...   | 21 | 22 || 24 | 25 |   ...   | 59 |

«Екоморфічний аналіз консорцій ґрунтових тварин BOOK · JANUARY 2009 DOI: 10.13140/RG.2.1.2029.7764 READS 1 AUTHOR: Alexander Zhukov Dnepropetrovsk National University ...»

-- [ Страница 23 ] --

М. Лакстен (Luxton, 1972), спираючись на праці ряду авторів, поділив панцирних кліщів за типами харчування на три групи: макрофітофаги, мікрофітофаги і панфітофаги.

Частина асимільованої енергії живлення витрачається на ріст тіла, запасається в його тканинах і розглядається як оцінка продуктивності, а інша частина витрачається на процеси обміну і може бути оцінена через енергетичні витрати на дихання. Величини витрат на продукцію (Р) і респірацію (R) у більшості тварин приблизно рівні. У різних стадій розвитку і різних видів панцирних кліщів відношення P/R перебуває в діапазоні від 0,4 до 1,8. М. Лакстен (Luxton, 1981) висунув гіпотезу, відповідно до якої види з відношенням P/R 1 є корінними мешканцями даного біогеоценозу; види, у яких Р приблизно дорівнює R, являють собою першу хвилю вселенців у дане місцеперебування; а популяції видів, у яких P/R 1, змушені запасати енергію в тканинах тіла.

Зв’язок між продукцією і витратами дихання може бути виражений, за Лакстеном, рівнянням:

log Р = 1,1392 log R – 0,3488,

де Р та R виміряються у джоулях на квадратний метр.

Показник ефективності продукції біомаси (Р/В, де В – біомаса) у дорослих орибатид різних видів складає 1,6–7,5, а з урахуванням усіх стадій розвитку – 0,4–22,0, у той час як в інших групах ґрунтових тварин – 0,3–7,8. Види орибатид, у яких цей індекс перевищує 2,5, використовують К-стратегію популяційної динаміки. Види з відношенням Р/В 2,5 користуються r-стратегією. Види першої групи мають велику масу і розміри тіла, відкладають більше яєць, ніж види другої групи, і тривалість їх життєвого циклу довша (Luxton, 1981).

Види, у яких величини продукції і біомаси приблизно рівні, завершують цикл протягом року.

Однак у природних умовах таких видів поки знайти не вдалося.

Ефективність росту визначена як відношення енергії, що витрачається на ріст тканин, до асимільованої (Р/А), у панцирних кліщів (як і в більшості ґрунтових детритофагів) досить велика і складає в різних видів і стадій розвитку 25–65%. Низька ефективність росту характерна для дрібних короткоживучих видів. Більшість макрофітофагів характеризується високою ефективністю метаболізму.

Ефективність метаболізму як відношення енергії, що розсіюється, до асимільованої – (R/A), складає в панцирних кліщів 35–75%, а за даними різних авторів, для угруповань орибатид у цілому – 47–95%.

Як фізіологічний процес дихання залежить від маси тіла, температури і частки живих тканин, яку можна визначити, знаючи масу тіла, його зольність і вміст води в тілі. Експериментально знайдено залежності, що дозволяють оцінити інтенсивність дихання через калорійність і зольність кліща, вміст води в його тілі, але для практичних цілей найбільш зручні залежності, обумовлені через температуру і суху масу. Коефіцієнт Q10, що визначає ступінь зміни інтенсивності дихання при зміні температури, складає для орибатид від 2 до 5–6.

У цілому величина енергії метаболізму, що розсіюється панцирними кліщами, складає в різних природних угрупованнях, за даними різних авторів, від 2,87 до 90,3 КДж/м2.

Екоморфічний аналіз консорцій ґрунтових тварин

Узагальнюючи праці багатьох авторів, А. Райський (Rajski, 1966) зробив ряд висновків:

1. Орибатиди, як правило, не споживають свіжого корму, він стає доступним для їх живлення тільки на певному етапі мікробіального розкладання.

2. Під час пошуків корму орибатиди керуються смаковими відчуттями, у чому їм допомагають педипальпи і перша пара ніг. Смак корму, імовірно, визначається мікрофлорою, яка його населяє.

3. Деякі види орибатид, наприклад Oppiella nova, живляться безупинно протягом усього життя, а дорослі особини Scheloribates laevigatus, Ceratozetes cisalpinus та ін. живляться з 2–3-тижневими перервами.

4. Панцирні кліщі звичайно не захоплюють мінеральні частки ґрунту, як деякі ґрунтові безхребетні.

5. Макро-, мікро- і панфітофаги мають розходження в будові хеліцер, що зокрема виявляється в різній довжині рухливого і нерухомого пальців.

Таким чином, орибатиди, живлячись не тільки рослинними, а й тваринними тканинами, можуть помітно впливати на життя біогеоценозу. Орибатиди – одна з найважливіших груп в економіці природи. У сприятливих умовах температури і вологості в лісах (особливо хвойних) відносна роль орибатид може настільки зростати, що вони виходять на 2–3-е місце за біомасою чи енергією метаболізму серед усіх наземних мешканців.

Дощові черв’яки як сапрофаги виконують наступні функції в деструкційних процесах (Стриганова, 1980):

1) механічне руйнування листкової підстилки та гниючої деревини (первинне розкладання);

2) мацерація рослинних тканин, механічне та хімічне розкладання клітинної структури;

3) мінералізація та гуміфікація органічного матеріалу;

4) нейтралізація кислих продуктів розпаду рослинних тканин за допомогою сполук Са в травному тракті;

5) вибіркове стимулювання деяких груп бактерій та грибів, що беруть участь у розкладанні структурних компонентів рослинних тканин та трансформації азотних сполук;

6) мінералізація органіки з вивільненням деяких зольних елементів у рухливій формі.

Незважаючи на широке різноманіття трофічних об’єктів, наземні мокриці є переважно фітосапрофагами, та основне їх значення у функціонуванні комплексів ґрунтових безхребетних полягає в первинному руйнуванні рослинних залишків на поверхні ґрунту. Мокриці, на відміну від інших груп підстилкових сапрофагів, слабко вибіркові відносно ступеня вилугованості листяного опаду. Слабко розкладене листя з верхнього шару підстилки вони споживають так же активно, як і те, що зазнало попередньої обробки мікроорганізмами у ферментативному шарі. Мокриці не так чутливі до вмісту поліфенолів в опаді, як диплоподи або дощові черв’яки, на яких ці сполуки чинять репелентну дію (Стриганова, 1980).

Диплоподи становлять спеціалізовану групу споживачів рослинних залишків на поверхні ґрунту – первинних руйнівників листяного опаду та деревини. Їх трофічна активність сприяє формуванню модерового профілю та стимулює мікробіальні процеси розкладу.

У кишковому тракті багатьох форм відбуваються активний розклад клітковини та часткова мінералізація органічних залишків. Вуглеводні складають основні енергетичні резерви цієї групи, а азотувмісні сполуки перетравлюються ними меншою мірою. Багато видів сполучають сапро- та фітофагію, утилізуючи структурні вуглеводні як мертвих, так і живих тканин (Стриганова, 1980).

Сапрофагія характерна для більшості личинок комах, що належать до примітивних типів (Staphylinoidea, Byrrhoidea, нижчі Cucujoidea). Сапрофагами є також і багато представників більш спеціалізованих груп жорсткокрилих із сильно модифікованими ротовими оргаЖуков О. В.

нами. У ряді випадків у того самого виду сапрофагія сполучається з іншими режимами харчування – з хижацтвом або фітофагією, як, наприклад, у личинок коваликів (Долін, 1964), у личинок Corynetidae (Brues, 1930 – цит. за Стриганова, 1966), у личинок Scarabaeidae (Медведєв, 1952). У родинах Silphidae і Anisatoiftidae є личинки-некрофаги, що харчуються трупами тварин. Іноді в цих групах спостерігаються випадки змішаного живлення (Стриганова, 1966).

Серед Tenebrionidae є види, личинки яких живуть у зруйнованій деревині або плодових тілах грибів. Їхні личинки є сапрофагами. Найповніший зв’язок із деревиною зберегли представники підродини Tenebrioninae. У цій підродині спостерігаються риси найбільшої морфологічної й біологічної примітивності (Волгін, 1951). Представники інших підродин чорнишів – Blaptinae, Opatrinae, Sepidiinae, Erodiinae (за класифікацією Волгіна) – мають ґрунтових коренегризучих личинок (Стриганова, 1966).

3.4. Консортивна роль фітофагів Величезне число ґрунтових тварин, пристосованих до харчування різноманітними тканинами вищих рослин, включається в групу фітофагів. Серед них розрізняють гризучих, які пережовують щільні рослинні тканини, і сисних. До перших належать личинки жуків.

У ряді Coleoptera до фітофагів належать найбільш прогресивні групи, наприклад Chrysomelidae, Curculionidae. У тих родинах жуків, де окремі представники мають різні способи харчування, фітофагія є, як правило, вторинним, похідним режимом (Стриганова, 1966).

Більшість наземних молюсків є рослиноїдними. Але серед них є хижаки – Daudebardia, Trigochlamydidae, Zonitidae. В екскрементах рослинних видів також зустрічаються грибні гіфи та залишки тварин. Серед рослиноїдних молюсків виділяють 2 групи: 1) споживачів грибів та рослинних залишків; 2) споживачів грибів та зелених рослин. До перших належать представники Pupilidae, Vallonidae, Clausilidae, Endodontidae, Phylomycus, Euconulus. Це малі та середніх розмірів равлики, що мешкають переважно в лісовій підстилці. Деякі з них споживають лишайники, в яких перетравлюють грибні компоненти. До другої групи належать найбільші представники фауни наземних молюсків – Eulota, Trichia, Arianta, Cepaea, Helix.

Молюски активно залучаються до розкладу клітковину та мінералізації рослинних залишків. Неперетравлені залишки в їх екскрементах збагачуються азотумісними сполуками зі слизу, який виділяється в кишечнику. В ґрунті в екскрементах молюсків розвиваються процеси гуміфікації. Трофічна активність молюсків призводить до формування тонкозернистого гумусового шару мулового типу на поверхні ґрунту (Стриганова, 1980).

Походження фітофагії відмінне в комах різних груп. Фітофагія часто вдруге виникає з хижацтва (Coccinellidae). Можна припустити, що в деяких інших групах Coleoptera, де серед личинок є хижаки й фітофаги, фітофагія також виникла від хижацтва. У надродині Cantharidoidea більшості личинок Cantharididae властиве змішане харчування – рослинні й тваринні тканини, а більш давні форми цієї групи, такі як представники Lycidae і Lampyridae, є спеціалізованими хижаками (Сгоwson, 1955).

Сполучення хижацтва й фітофагії спостерігається також у представників Carabidae.

Личинки деяких видів цієї родини – яскраво виражені фітофаги й відомі як шкідники сільськогосподарських культур.

У родині Elateridae серед личинок зареєстровані різні способи харчування. Долін (1964) за типом трофічних зв’язків виділяє серед дротянок п’ять груп: 1) всеїдні, переважно рослиноїдні личинки, пов’язані зі злаками (риди Agrioles, Ectinus); 2) всеїдні із сильно вираженою фітофагією, потребують для нормального розвитку тваринної їжі: (роди Corymbites, Selatosomus); 3) всеїдні, але які віддають перевагу сапрофагії та хижацтву (роди Melanotus, Limonius, деякі види Athous). При нестачі вологи ці личинки харчуються живими рослинними тканинами; 4) хижі форми й некрофаги, здатні до сапрофагії (Cardiophorus, Elaler, Synaplus, Екоморфічний аналіз консорцій ґрунтових тварин

–  –  –

Найвищий рівень споживання характерний для чорнишів типово степових ксерофілів, що тяжіють до елювіальних (степових) ділянок катен (О. sabulosum, P. femoralis – 50 мг і більше на 100 мг маси жуків). При цьому в них зберігається високий рівень екскреції (9,5–9,7 мг). Втрати вологи з екскрементами компенсуються, очевидно, більшою кількістю споживаної їжі. У сухостепових ксерофілів (Blaps halophila, Tentyrla nomas, Oodescelis polita, Platyscelis hypolithos) рівень екскреції різко знижений порівняно з раніше охарактеризованими видами (6,6–7,6 мг). Це дозволяє їм дещо знизити рівень споживання їжі (до 34–38 мг на 100 мг маси жуків). Найощадливіше витрачають спожиту їжу пустельно-степові види елювіальних БГЦ на південній окраїні степів. Вони екскретують менше 17% спожитої маси.

Решта йде на потреби метаболізму. Досягається це при збереженні того ж рівня споживання, що й у сухостепових видів, за рахунок зниження рівня екскреції до 5,7–6 мг на 100 мг маси Жуков О. В.



Pages:     | 1 |   ...   | 21 | 22 || 24 | 25 |   ...   | 59 |
Похожие работы:

«179 ВПЛИВ ІОНІВ ВАЖКИХ МЕТАЛІВ НА РОСТОВІ ТА ФІЗІОЛОГО-БІОХІМІЧНІ РЕАКЦІЇ ПІЩАНИХ І ВОДНИХ КУЛЬТУР МОХУ. УДК 582.32:54.06 ВПЛИВ ІОНІВ ВАЖКИХ МЕТАЛІВ НА РОСТОВІ ТА ФІЗІОЛОГО-БІОХІМІЧНІ РЕАКЦІЇ ПІЩАНИХ І ВОДНИХ КУЛЬТУР МОХУ DREPANOCLADUS ADUNCUS (HEDW.) WARNST. О. І. Щербаченко Інститут екології Карпат НАН України, вул. Стефаника, 11, Львів 79000, Україна е-mail: morphogenesis@mail.lviv.ua Досліджено вплив іонів важких металів на регенераційну здатність пагонів, інтенсивність люмінесценції...»

«УДК 636 Денисюк П.В., кандидат біологічних наук Інститут свинарства ім. О.В. Квасницького УААН БІОРИТМИ У ТВАРИННИЦТВІ У статті обґрунтовується необхідність підтримання біоритмічної життєдіяльності теплокровних організмів, яке дасть змогу покращити їх здоров’я, підвищити репродуктивний потенціал та продуктивність. Пропонується відповідний спосіб, яким можна цього досягти цієї мети, а саме за допомогою осциляторних прийомів утримання та годівлі. Постановка проблеми. Організація життєдіяльності...»

«ТОМ 10 ЕКОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ РЕГІОНУ ТОМ 10. ЕКОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ РЕГІОНУ УДК 543.48 Масенко Я.В., Зайтова О.О., Клімова Я.Г., студенти гр. Х-12 1/9 Науковий керівник: Мещерякова Н.Р., к.х.н., викладач Державний ВНЗ «Дніпропетровський політехнічний коледж», м. Дніпропетровськ, Україна ДОСЛІДЖЕННЯ ВПЛИВУ ЗОВНІШНІХ ФАКТОРІВ НА СТРУКТУРУ ВОДИ Про роль води в житті людини багато написано. Її унікальні фізичні та біологічні властивості ще до кінця не вивчені. Особливо це стосується структури води....»

«Геодезія, картографія і аерофотознімання. Вип. 67. 2006 УДК 528.4 В.М. Сай Національний університет “Львівська політехніка” СУЧАСНИЙ СТАН ВОДНИХ РЕСУРСІВ ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ © Сай В.М., 2006 Проаналізовано на основі вивченого матеріалу сучасний стан водних ресурсів. Визначено основні напрями у галузях охорони і використання водного фонду. The modern state of waters resources is analysed in the article on the basis of the studied material. Basic directions are certain in industry of guard and use...»

«УДК 330.101.5 Ю.М.Коваленко, канд. екон. наук Національний університет державної податкової служби України НЕФОРМАЛЬНІ НОРМИ ФІНАНСОВОГО СЕКТОРА ЕКОНОМІКИ: ЕКОНОМІЧНА МЕНТАЛЬНІСТЬ ТА ІНСТИТУЦІЙНА ДОВІРА Подано загальну характеристику впливовості неформальних (традиційних) норм на функціонування фінансового сектора економіки. Запропоновано розширення сфери економічних досліджень за рахунок залучення економічної ментальності й інституційної довіри. Показано модель етичної економічної людини. У...»

«НАУКОВИЙ ВІСНИК МЕЛІТОПОЛЬСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО ПЕДАГОГІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ УДК 378.6:371.32(54+57) Савчук П.Н. ОРГАНІЗАЦІЯ НАВЧАННЯ ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ ДИСЦИПЛІН ХІМІЇ І БІОЛОГІЇ В ПЕДАГОГІЧНОМУ КОЛЕДЖІ Постановка проблеми. В умовах сьогодення, як зазначається у Національній доктрині розвитку освіти України в ХХI столітті [2], виникла потреба в підготовці освічених, моральних, мобільних, конструктивних і практичних людей, здатних до співпраці. Виконання цього відповідального завдання підвищує...»

«Збірник матеріалів ІІ-го Всеукраїнського з’їзду екологів з міжнародною участю УДК 634.0232+502.7 Зверковський В.М., Грицан Ю.І., Котович О.В., Романова Н.В., Карась О.Г. (Україна, Дніпропетровськ) ВІДНОВЛЕННЯ ЕКОСИСТЕМ Високі темпи господарського освоєння територій, у тому числі і Західного Донбасу, супроводжуються техногенною трансформацією природного середовища. Комплекс негативних змін довкілля немає аналогів у вітчизняній практиці. Наші дослідження спрямовані на розробку принципів...»

«Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского Серия «Биология, химия». Том 26 (65). 2013. № 2. С. 67-74. УДК 577.151:54-38 ВПЛИВ НАВАНТАЖЕННЯ МАРГАНЦЕМ НА ВМІСТ МАКРОЕЛЕМЕНТІВ В ОРГАНАХ ЩУРІВ Коновалова О.О., Гончаренко О.В. Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна, Харків, Україна E-mail: valeolog@univer.kharkov.ua Створено реальну модель дослідження механізму розвитку марганцевого мікроелементозу на основі застосування підгострих доз хлориду...»

«Правила для авторів журналу “Вісник Харківського національного агарного університету. Серія – Біологія.” І. Профіль серії У журналі публікуються результати оригінальних досліджень з таких напрямів біологічних наук: фізіологія, біохімія, генетика і селекція рослин, біотехнологія, проблеми вивчення і збереження біорізноманіття, агроекологія.До публікації приймаються: – закінчені оригінальні роботи, ніде раніше не видані (статті обсягом до 0,75 друк. аркуша – 18 стор. машинопису, 30 рядків на...»

«УДК 524.581.630.907.1 Доц. О.Т. Данчук, канд. с.-г. наук – Природний заповідник Розточчя; доц. І.М. Горбань, канд. біол. наук – ЛНУ ім. Івана Франка МОНІТОРИНГ СТАНУ ПРИРОДНИХ ЕКОСИСТЕМ УКРАЇНСЬКОГО РОЗТОЧЧЯ Наведено пріоритетні напрямки організації моніторингу в лісових екосистемах. Розглянуто питання оцінки стану біологічного різноманіття, визначення основних параметрів екосистем регіону Розточчя. Рекомендовано запровадити систему регіонального моніторингу досліджень процесів дефоліації....»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2013 www.uk.x-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»