WWW.UK.X-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Книги, видання, автореферати

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:     | 1 |   ...   | 19 | 20 || 22 | 23 |   ...   | 59 |

«Екоморфічний аналіз консорцій ґрунтових тварин BOOK · JANUARY 2009 DOI: 10.13140/RG.2.1.2029.7764 READS 1 AUTHOR: Alexander Zhukov Dnepropetrovsk National University ...»

-- [ Страница 21 ] --

тивних ознак. У підзагоні Polyphaga хижацтво характерне для личинок Staphylinidae, Hydrophilidae, Lampyridae, Drilidae, Lycidae, Cantharididae і деяких інших груп (Crowson, 1955;

Стриганова, 1966).

При розгляді закономірностей харчування в межах родин або надродин жуків виявляється, що коли у групі личинок є хижаки, сапрофаги й фітофаги, то хижацтво властиве найбільш древнім формам. Однак сучасні хижі личинки жуків мають риси високої морфологічної й біологічної спеціалізації до даного способу харчування. Сильно відхилилися від вихідних форм типи хижих личинок Adephaga, які оформилися в тривалому еволюційному процесі (Стриганова, 1966).

Важливим пристосуванням хижаків до харчування тваринними тканинами є розвиток позакишкового травлення (Кузнєцов, 1953). Їжа обробляється кишковими соками поза організмом тварини. Виділення травного секрету з кишечника в тіло жертви властиве для живлення павуків, а також відоме для ряду личинок жуків із родин Dytiscidae, Hydrophilidae, Garabidae, Lampyridae. Дія цього секрету дуже сильна: м’язи й інші органи жертви розчиняються за кілька хвилин. Завдяки цьому хижі личинки дуже швидко справляються зі здобиччю, що навіть значно перевершує їх вагою й об’ємом (Стриганова, 1966).

Таблиця 3.1 Трофічні групи ґрунтової мезофауни

–  –  –

Хижаки з позакишковим травленням усмоктують «бульйон» із тканин жертви, що розчинилися. У багатьох із них ротові органи дуже специфічні й пристосовані лише до прийняття рідини. Найменше спеціалізована форма позакишкового травлення спостерігається в личинок жужелиць, у яких секрет середньої кишки виливається в тіло жертви через ротовий отвір. Личинки й імаго Carabus мнуть свою їжу мандибулами й максилами, одночасно поливаючи її травним соком, а потім заковтують у рідкому й напіврідкому видгляді. Часток тваринних тканин у шлунку жужелиць при розтинанні не виявляється. Личинки Dytiscidae уводять кишковий секрет у тіло жертви через внутрішньомандибулярні канали, проколюючи покриви своєї здобичі гострими кінцями щелеп. Темна рідина швидко заповнює порожнину тіла жертви, і тканини її відразу розчиняються (Blunk, 1918 – цит. за Стриганова, 1966).

Усмоктування їжі відбувається через ці ж мандибулярні канали.

Личинки світляків, що харчуються молюсками, також переварюють свою їжу поза кишечником. Вони вбивають здобич отрутними укусами (уколами мандибул), причому отрутна Екоморфічний аналіз консорцій ґрунтових тварин рідина впорскується через внутрішньомандибулярні канали. Травний секрет виливається в них через рот (Bugnion, 1929).

За винятком деяких спеціалізованих видів (аранеофагів й мірмекофагів) павуки, які живуть у природних умовах, переважно є хижаками-еврифагами артропод (Hexapoda, Myriapoda, Crustacea, Arachnida). Перебуваючи на вершині трофічної піраміди, павуки впливають на широкий спектр первинних і вторинних консументів. Цілий ряд прямих і непрямих експериментів, пов’язаних із вивченням екологічної ролі харчування павуків, які включали маніпуляції із щільністю павуків у природних умовах і застосування радіоактивних міток, точно довели, що популяції павуків можуть спожити значну кількість вторинної продукції природних екосистем (Wise, 1993). Так, кількість поглинених павуками жертв, що залежить від загальної кількості потенційних жертв (частина вторинної продукції), може бути індикатором біологічної якості місцеперебування. Із цією метою деякі біологічні параметри популяцій павуків були досліджені для оцінки рівня споживання їжі в природних умовах. Було встановлено, що кількість спожитої їжі павуками в польових умовах корелює з довжиною тіла в період між линяннями (Riechert, Tracy, 1975; Palanichamy, 1986; Vollrath, 1988; Tanaka, 1991; Ysnel, 1993), метаболічною активністю (Tanaka, 1991), продукцією екскрецій (Humphreys, 1975), швидкістю репродукції (Kessler, 1973; Riechert, Tracy, 1975; Wise, 1979;

Riechert, Harp, 1987; Ysnel, 1993).

Незважаючи на велику кількість даних, у дуже малому числі досліджень визначено споживання їжі окремим видом у різних місцеперебуваннях. Vollrath (1988) запропонував метод, що дозволяє провести порівняння якості місцеперебувань у двох місцях: у внутрішній частині лісу і на узліссі шляхом порівняння параметрів зростання у двох популяціях павуків-колопрядів Nephila clavipes у Панамі. Обчислювався середній приріст поживних речовин між линьками. У лабораторних умовах павуки вирощувалися у двох трофічних режимах («бідний» й «багатий») і в умовах постійної температури й вологості. Відносини між вагою опістосоми (сховище резервів павука) і швидкістю збільшення розмірів (задані довжиною гомілки + коліна) були встановлені з експерименту. Середню швидкість збільшення розмірів павуків в обох місцеперебуваннях установили на основі вимірів розподілу вікових стадій, застосовуючи пік розподілу як індикатор середнього розміру вікової стадії. Було встановлено, що швидкість споживання їжі павуками на узліссі була на 70 % вища, ніж у центральній частині. Це дослідження приводить до висновку, що крайові місцеперебування надають більше різноманітної їжі.

Вплив чисельності жертв на швидкість репродукції павуків було досліджено в польових умовах. Експеримент Wise (1979) ясно демонструє позитивну кореляцію між експериментальним збільшенням чисельності жертв у польових умовах і мінливістю швидкості репродукції павуків-тенетників M. labyrinthea і M. lemniscata у змішаних хвойно-широколистяних лісах у Меріленді (США). У цьому експерименті павукам пропонувався додатковий корм (дрозофіли) для збільшення доступності жертв порівняно з природним рівнем. Швидкість репродукції групи самок, які одержували додаткове харчування, була порівняна із групою із природним рівнем харчування. Самки обох видів відреагували приблизно дворазовим збільшенням продукції яєць. Було збільшене як число коконів, вироблених кожною самкою, так і число яєць у кожному коконі.

Кліматичний вплив здатний змінювати як швидкість росту, так і швидкість репродукції павуків, незалежно від якості й кількості спожитої їжі. Це ясно показано в дослідженні Tanaka (1991), який порівняв споживання їжі у двох популяціях павука Agelena limbata (Agelenidae) у лісових і відкритих місцеперебуваннях. Доступність їжі була встановлена на основі двох індексів, тобто співвідношення добового споживання їжі до сухої ваги хижака й добового стандартного метаболізму. Добове споживання їжі дорослими особинами у відкритих місцеперебуваннях було майже удвічі менше, ніж у дорослих особин із лісових стацій.

Таке низьке споживання їжі у відкритих стаціях обумовлене зменшенням фуражної активЖуков О. В.

ності. Павуки у відкритих стаціях уникають теплового стресу опівдні влітку, коли температура висока й павутиння зазнає прямого сонячного опромінення. Навпаки, кількість світла в лісі набагато менша. Отже, локальні розбіжності в споживанні їжі не мають безпосереднього зв’язку з надходженням їжі, але сильно залежать від локальних умов температурного й теплового стресу. Цей висновок підтверджують також Riechert і Tracy (1975), які виявили, що тепловий стрес знижує активність пустельного павука A. aperta. Багаторічні польові дослідження цього виду вказують, що репродуктивні параметри в межах популяції можуть також змінюватися залежно від температури (Riechert, Harp, 1987).

Результати багатьох польових експериментів свідчать про наявність відносин, що залежать від чисельності популяцій павуків та їх жертв. Павуки-тенетники й павукиблукальники, будуть скупчуватися в місцях з великою кількістю жертв (висока продуктивність місцеперебувань) (Wise, 1993). Ця агрегаційна відповідь може бути результатом як збільшення числа продукованих нащадків, так і міграції (Riechert, Harp, 1987). Однак ступінь агрегації в багатьох випадках сильно обмежений конкуренцією між павуками, а також паразитизмом і хижацтвом з боку інших тварин (Riechert, Harp, 1987; Wise, 1993).

Хижацтво між членами однієї гільдії може мати значні наслідки для харчових ланцюгів і динаміки популяцій (Polis et al., 1989). Павуки часто демонструють канібалізм. Це може бути сексуальний (Spence et al., 1996) або несексуальний канібалізм, який може бути важливим лімітуючим фактором, особливо серед павуків-вовків Lycosidae (Anthony, 2003).

Вважається, що канібалізм серед павуків-вовків найчастіше зустрічається, коли їжі не вистачає (Wise, 1993; Samu et al., 1999). Канібалізм звичайніший між особинами, різними за розмірами (Anthony, 2003).

Біологія й різні стратегії полювання павуків впливають на характер розподілу в екологічному оточенні, а, отже, і на тип споживаної жертви. Для захоплення жертви необхідний просторово-часовий збіг чисельності павуків та їх харчових об’єктів. Павуки-блукальники шукають жертви, керуючись візуальними або тактильними каналами сприйняття протягом обмеженого періоду протягом доби. Тільки зустрінута в цей період жертва може бути захоплена й ужита в їжу. Захоплення їжі пауками-засадниками й павуками-тенетниками залежить від розташування ловчого знаряддя щодо їх жертви (яка може летіти, стрибати, бігти).

Розміри жертви також є важливим чинником, що впливає на можливість її захоплення павуком. Павуки, які перебувають на певному етапі розвитку, захоплюють жертви певного розмірного діапазону. Вони уникають крупніших тварин і не атакують занадто малих жертв.

Nentwig і Wissel (1986) провели польові й лабораторні експерименти для визначення впливу розмірів жертв на швидкість їх споживання павуками. В експеримент із вивчення харчування були включені 13 видів павуків. За жертву були обрані цвіркуни. Було показано, що розмір жертв, який відповідає 50–80 % розмірів павуків, дає максимальний рівень споживання жертв.

Цвіркуни, удвічі крупніші за павуків, споживалися в їжу тільки двома видами павуків. Павуки, які будують павутиння, перевершують у своїй здатності захоплювати крупніших жертв порівняно з павуками, які таких сітей не тчуть.

Важливо нагадати, що деякі види клейких сітей захоплюють дрібних жертв, котрі не викликають хватальної поведінки павука. Ці жертви в такий спосіб нейтралізуються. Деякі з них скидаються пізніше з павутини, інші з’їдаються разом зі старим павутинням перед будівлею нової ловчої сіті.

Навіть у межах одного виду розмірний спектр жертв може залежати від багатьох факторів, таких як фізіологічний стан павука (Turnbull, 1960), структура рослинності, спосіб пересування жертв (поле, стрибки або біг), типу конструкції ловчої сіті.

У польових умовах більшість проведених досліджень пов’язана з вивченням харчування павуків, які будують ловчі сіті. Стосовно цих видів тварин значно легше зібрати дані про швидкість споживання жертв. Споживання жертв павуком Larinioides cornutus, видом, що живе у високій траві у вологих умовах, вивчене у працях Kajak (1965, 1967), Nyffeler Екоморфічний аналіз консорцій ґрунтових тварин (1982) і Ysnel (1992). У природних екосистемах одна особина цього виду споживає в середньому близько 6000 жертв протягом життя, якщо досягає дорослого стану (Ysnel, 1992).

Кількість жертв, спожитих популяцією Larinioides cornutus на одному гектарі, становить понад 7 мільйонів особин протягом життєвого циклу павуків, що займає 12–14 місяців. Це число відповідає вилученню з екосистеми 18,6 кг артропод (суха вага), майже всі з яких – комахи (99,6 %). Основна частина жертв Larinioides cornutus має малі розміри; більш ніж 4/5 їхніх жертв (80,45 %) не перевищує 3 мм, але вони становлятьь тільки близько 2/5 (41 %) свіжої маси спожитих жертв (Ysnel, 1992). Ці результати співпадають з даними Kajak (1967).

Трофічна поведінка Larinioides cornutus більш-менш еквівалентна поведінці інших видів із подібною стратегією харчування.



Pages:     | 1 |   ...   | 19 | 20 || 22 | 23 |   ...   | 59 |
Похожие работы:

«Науковий вісник НЛТУ України. – 2010. Вип. 20.6 5. Дем'яненко М.Я. Державна підтримка як фактор забезпечення конкурентоспроможного аграрного виробництва / М.Я. Дем'яненко, Ф.В. Іванина // Економіка АПК. – 2009. – № 9. – С. 3-9.6. Державна цільова програма розвитку українського села на період до 2015 року // Економіка АПК. – 2007. – № 11. – С. 3-50.7. Діброва А.Д. Сучасне трактування сутності державного регулювання агарного сектора економіки / А.Д. Діброва // Економічна теорія. – 2007. – № 1. –...»

«ХАРКІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ Гарбузенко Ольга Борисівна УДК 577.12:577.112:577.24 ВПЛИВ МЕХАНІЧНОГО НАВАНТАЖЕННЯ НА СИНТЕЗ КОЛАГЕНУ, ЕЛАСТИНУ ТА В(ЯЗКО-ПРУЖНІ ВЛАСТИВОСТІ СПОЛУЧНОЇ ТКАНИНИ 03.00.04 – біохімія Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук Харків – 1999 Дисертацією є рукопис Робота виконана у НДЧ Харківського державного університету Міністерства освіти України Науковий керівник: доктор біологічних наук, старший науковий співробітник,...»

«Експериментальна та клінічна фізіологія і біохімія, 2010, № 4 35 УДК 547.466: 578/ 579: 620.169.462.21: 616 — 005.6: 612.6.052.4 Н.В.ЗАІЧКО Науково дослідний інститут реабілітації інвалідів Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова Рівні гомоцистеїну, цистеїну та гідрогенсульфіду в плазмі крові пацієнтів з тромбозами глибоких вен нижніх кінцівок: зв’язок з поліморфізмом С677Т в гені метилентетрагідрофолатредуктази З кожним роком з’являється все більше даних про те, що...»

«УДК 664.8.047 ПЕРЕРОБКА ПЛОДООВОЧЕВОЇ СИРОВИНИ НА СУШЕНУ ПРОДУКЦІЮ Ю.Ф. СНЄЖКІН, член кореспондент НАН України Р.О. ШАПАР, Ж.О. ПЕТРОВА, Д.М. ЧАЛАЄВ, кандидати технічних наук, В.С. ШАВРІН, Г.К. ВОСПІТАННІКОВ, наукові співробітники Інститут технічної теплофізики НАН України Представлено результати експериментальних досліджень процесів сушіння плодоовочевої сировини з метою інтенсифікації процесу та розробки енергоефективної технології. Плодоовочева сировина, експериментальні дослідження,...»

«МІЖРЕГІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА дисципліни “ОСНОВИ МЕНЕДЖМЕНТУ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я” (для бакалаврів, спеціалістів) Київ 2005 Підготовлено доктором біологічних наук, професором О. В. Баєвою Затверджено на засіданні кафедри менеджменту (протокол № 9 від 15.06.04) Схвалено Вченою радою Міжрегіональної Академії управління персоналом Баєва О. В. Навчальна програма дисципліни “Основи менеджменту охорони здоров’я” (для бакалаврів, спеціалістів). — К.: МАУП, 2005. — 22 с....»

«МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ХАРЧОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ МІКРОБІОЛОГІЯ ЖИРІВ ТА ЖИРОЗАМІННИКІВ МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ до вивчення дисципліни та виконання лабораторних робіт для студентів спеціальності 6.091700 Технологія жирів та жирозамінників (ТЖ-ІV) напряму 0917 “Харчова технологія та інженерія” денної форми навчання Всі цитати, цифровий та факСХВАЛЕНО тичний матеріал, бібліографічні на засіданні кафедри відомості перевірені. біотехнології мікробного Написання одиниць...»

«Національний лісотехнічний університет України 5. ІНФОРМАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ ГАЛУЗІ УДК 517.9:577.4:303.101 Доц. В.М. Онишкевич, канд. фіз.-мат. наук; доц. В.З. Холявка, канд. екон. наук; студ. Х.О. Гапаляк – НЛТУ України, м. Львів МАТЕМАТИЧНЕ МОДЕЛЮВАННЯ ЕКОЛОГІЧНИХ ПРОЦЕСІВ ЗА ДОПОМОГОЮ СИСТЕМ ЛІНІЙНИХ ДИФЕРЕНЦІАЛЬНИХ РІВНЯНЬ Зроблено спробу математичного опису взаємодії кількох біологічних змінних в екосистемі. Для цього запропоновано використати систему лінійних диференціальних рівнянь першого...»

«1 Руйнування озонового шару Подивіться вгору: озоновий шар Автори: Клімент Мінджов, Iвелiна Ангелова, Леонід Фірсов Основна концепція Руйнування озонового шару становить істотну загрозу для здоров’я людей та інших живих істот на планеті. Тривалість 2-3 навчальні години Дата проведення Будь-яка Місце проведення Класна кімната Обладнання Bідеоколекція «Зеленого пакета» Навчальні предмети Природознавство, біологія, екологія, географія Цілі • Навести інформацію про проблеми, спричинені руйнуванням...»

«Національний лісотехнічний університет України 26. Соболев Н.А. Особо охраняемые природные территории и охрана природы Подмосковья// Научн. чтения, посвящ. памяти Н.Ф. Реймерса: Докл. 4-й конф. в связи с 850летием г. Москвы. – М.: Изд-во МНЭПУ, 1998. – С. 26-56.27. Углубленный обзор расширенной программы работы по биологическому разнообразию лесов. UNEP/CBD/SBSTTA/13/3. 13 November 2007. [Електрон. ресурс]. – Доступний з:...»

«МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ б іл о ц е р к ів с ь к и й д е р ж а в н и й а г р а р н и й у н ів е р с и т е т ВІСНИК БІЛОЦЕРКІВСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО АГРАРНОГО УНІВЕРСИТЕТУ Збірник наукових праць Випуск 12 Біла Церква Редакційна колегія: В.М. Власенко (відповідальний редактор), Г.Г. Харута (заступник відповідального редактора), ЬА. Рудик, 0.1. Кононськнй (відповідальні за випуск), М.З. Басовський, Є. І. Адмін, М.М. Пономаренко, М. Я. Єфіменко, В.Г. Герасименко, В.П. Новак, В.І....»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2013 www.uk.x-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»