WWW.UK.X-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Книги, видання, автореферати

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:     | 1 || 3 | 4 |   ...   | 59 |

«Екоморфічний аналіз консорцій ґрунтових тварин BOOK · JANUARY 2009 DOI: 10.13140/RG.2.1.2029.7764 READS 1 AUTHOR: Alexander Zhukov Dnepropetrovsk National University ...»

-- [ Страница 2 ] --

Конструкція екоморфічної матриці може змінюватися залежно від цілей дослідження та специфіки досліджуваного об’єкта. Пластичність підходу дозволяє застосовувати його для виконання різних завдань. Ключовим є дотримання принципів методу Акімова– Бельгарда для диференціації живих організмів на екологічні групи.

Автор вдячний своїм учителям А. П. Травлєєву, О. Ф. Пилипенку, В. О. Барсову, Г. М. Ганіну, А. М. Мисюрі, Ю. Б. Смирнову, зоологам О. М. Сумарокову, М. М. Ярошенку, О. В. Прокопенко, О. М. Кунах, О. Л. Пономаренку, О. В. Косьяненко, а також редактору В. Д. Маловик за допомогу й підтримку в роботі.

1.1. Виникнення та розвиток учення про консорції Як подальший розвиток уявлень про взаємодію організмів між собою і середовищем існування в межах біогеоценозу виникло вчення про консорцію. Біогеоценоз – це біокосна система, яка складається із косного середовища (екотопу) та організмів, які утворюють біоценоз (Сукачев, 1964). Взаємодія між біоценозом та екотопом супроводжується кругообігом хімічних елементів і потоком енергії (Царик, Царик, 2002).

Термін консорцій уперше був запропонований ботаніком Грізенбахом (1872 – цит. за Яхонтов, 1969) для позначання спільного існування синьо-зелених водоростей з деякими трав’янистими рослинами чи водоростей та грибів, що формують лишайники.

Елементарною одиницею функціональної структури біогеоценозу є консорція. Засновниками вчення про консорцію стали В. М. Беклемішев (1951) та Л. Г. Раменський (1952).

У своїй роботі Беклемішев відзначав, що кожен організм входить до складу БГЦ не сам по собі, а в складі якого-небудь консорція (автор застосовує даний термін у чоловічому роді).

Важливо відзначити, що коли суб’єктом екологічних взаємодій, на погляд цього дослідника, є особина, то як центр консорції визначається не популяція, а особина домінуючого виду (рослини чи тварини).

В. М. Беклемішев розглядає консорцію під час обговорення тієї групи зв’язків між організмами, яку він називає прямими топічними зв’язками типу 1-а. Під прямими топічними зв’язками вчений розуміє «створення однією видовою популяцією субстрату або середовища перебування, необхідних або хоча б сприятливих для життя іншої видової популяції».

При цьому субстратом для насельника можуть служити: а) живе тіло організму – творця субстрату; б) його виділення; в) його мертві залишки; г) його спорудження. Таким чином, за

В. М. Беклемішевим, консорція є сукупністю насельників живого тіла організму. Він пише:

«За своїм поширенням у природі зв’язки типу 1-а – використання живого організму як субстрату для поселення іншого організму – незлічимі; огляд їх потребує цілого тому». Справді, кожний організм входить до складу біоценозу не сам по собі, а в складі якого-небудь консорцію, що складається з однієї особини виду – едифікатора консорцію й цілого ряду особин епібіонтів і ендобіонтів, що поселяються на тілі або в тілі едифікатора.

За В. М. Беклемішевим, консорція включає не популяції видів, а особини, кожний центральний вид консорції: едифікатор консорції за термінологією Беклемішева утворює в угрупованні стільки консорцій, скількома екземплярами він представлений. Консорція обмежена (за В. М. Беклемішевим) прямими топічними зв’язками з живим організмом, тому до складу консорції не входять організми, що харчуються мертвими едифікаторами, їхніми виділеннями й т. ін., хоча харчування органами й тканинами живого едифікатора консорції може мати місце, але не обов’язково (паразити харчуються його живими тканинами, а епіфіти – ні) (Воронов, 1974).

Е. М. Лавренком та Н. В. Дилісом (1968) був унесений ще один аспект у розуміння консорції, а саме що тільки популяція може виконувати функцію детермінанта. Завдяки працям М. І. Селіванова (1974), М. А. Голубця, Ю. М. Чорнобая (1983) ці суперечності усунуто.

Екоморфічний аналіз консорцій ґрунтових тварин Сучасні погляди полягають у тому, що детермінантом консорції можуть бути як гетеротрофні, так і автотрофні організми. Консорції можна розділити на дві групи: гетеротрофно детерміновані та автотрофно детерміновані. Якщо ядром консорції є особина, то таку консорцію називають індивідуальною. Індивідуальні консорції об’єднують у популяційні або інші (видові, родові, біоморфні). За походженням консорції можуть бути первинними та вторинними, а за складом консортів (організмів, які пов’язані з детермінантом) – повно- і неповночленними (Царик, Царик, 2002).

Розглядаючи крім прямих і непрямих зв’язків різних типів – топічних, трофічних, фабричних і форичних, В. М. Беклемішев указує: «Розглянуті нами непрямі зв’язки являють окремий випадок більш широкого поняття – ланцюгових зв’язків». Він вважає, що дотепер щодо цього зверталася увага тільки на трофічні зв’язки – ланцюги харчування Д. Н. Кашкарова.

Таким чином, ланцюгові зв’язки В. М. Беклемішев чітко відмежовує від консортивних (Воронов, 1974).

Важливою особливістю роботи В. М. Беклемішева є концепція біоценотичних зв’язків.

У своїй роботі він виділив чотири типи подібного роду взаємодій: 1) трофічні (прямі й непрямі); 2) топічні (прямі й непрямі); 3) фабричні (прямі й непрямі); форичні (прямі й непрямі).

Л. Г. Раменський (1952) пропонує визначення консорції як «сукупність різнорідних організмів, тісно пов’язаних між собою у своїй життєдіяльності певною спільністю долі».

Особливістю визначення є вказівка на спільну еволюцію (спільність долі) різнорідних організмів у складі консорції. Як приклад такої консорції автор наводить консорції деревних порід (ялина, береза, липа, дуб). На відміну від В. М. Беклемішева, Л. Г. Раменський вважав, що центром консорції може бути тільки автотрофна неепіфітна рослина. Також цей дослідник розглядав консорції під кутом взаємодій популяцій, тобто фактично заклав підвалини популяційного рівня дослідження консорцій.

Найчітше підкреслив характер міжпопуляційних відносин у своїй праці Е. М.Лавренко (1959). Він вважав консорцію сполученням популяції виду вищої рослини у даному рослинному угрупованні з пов’язаними з цією вищою рослиною популяціями нижчих рослин та тварин. Таким чином, у склад консорції цей дослідник не ввів мікроорганізми – деструктори мертвої речовини. Він також запропонував термін «консорція» замість «консорцій», який використовувався у роботі Беклемішева.

Відмінність в інтерпретації В. М. Беклемішева від поглядів Е. М. Лавренка полягає в тому, що перший автор розуміє консорцію як конкретну одиницю біоценозу (подібно поняттю фітоценозу в геоботаніці), а другий – як типологічну одиницю (подібно поняттю «асоціація»

в геоботаніці).

Консорція визначається К. В. Арнольді та Л. В. Арнольді (1963) як угруповання синузіального типу, яке демонструє наявність прямих зв’язків між організмами, як результат спільного історичного розвитку та їх пристосування одне до одного. Таким чином підтримується точку зору Раменського щодо досить вузького кола організмів, які беруть участь у консорції, а також про популяційний рівень взаємодії між організмами.

Л. В. Арнольді та І. В. Борисова (1963) вважають, що тільки в межах одного біоценозу, тобто під впливом обмеженого, тривалий час більш або менш постійного набору супутніх видів можуть формуватися стійкі зв’язки центрального виду консорції та її компонентів.

Докладно розроблену методику вивчення консорції було запропоновано Л. В. Арнольді зі співавторами (Арнольди, 1960; Арнольди, Лавренко, 1960; Арнольди, Борисова, 1966; Арнольди и др., 1969). Ця методика спрямована на вивчення консортивних зв’язків комах. У процесі досліджень визначалася специфіка консортів рідкісних і звичайних рослин різних таксонів.

Якщо основою консорції є вища рослина, яка є «енергетичним пристроєм біоценозу», то така консорція вважається головною. Основою другорядної консорції є ґрунтові гриби, водорості, бактерії, якщо вони не є компонентами головної консорції (Арнольди, Лавренко, 1960).

Жуков О. В.

Також було запропоновано основи класифікації консортів за їх просторовим розподілом та, частково, за участю у мероконсорціях окремих органів трав’янистих рослин степів Казахстану, дано характеристику зв’язків консортів із центральними видами. Оскільки коло організмів у консорції з погляду цих авторів досить вузьке, то і зв’язки не відрізнялися великою різноманітністю. Виділялися трофічні, механічні (епіфітизм) та симбіотичні зв’язки. Другий тип є фактично топічним зв’язком із центральним видом (Арнольди и др., 1969).

За основу при вивченні консортивних зв’язків безхребетних із рослинами у працях Л. В. Арнольді використовується життєва форма. Комахи розподіляються залежно від трофічної спеціалізації, місця, яке вони займають у ярусній структурі біоценозу. Екологічні особливості визначалися з урахуванням фази життєвого циклу (для личинкових та імагінальних стадій окремо). У межах ярусних екологічних груп визначаються відповідні трофічні режими членів консорцій.

У цей же час з’являються спроби класифікації консорцій за роллю їх центральних видів у формуванні рослинного покриву, а також за шириною спектра живлення консортів (Емельянов, 1961, 1965). А. Ф. Ємельянов у своїх працях розрізняє такі ступені консортивних зв’язків: 1 – консортивні зв’язки монофагів; 2 – вузьких олігофагів; 3 – широких олігофагів; 4 – поліфагів.

Також він розрізняє консорції домінантів, асектаторів.

Класифікація консорцій І. Л. Селіванова (1968) враховує просторове розташування консортів, а також характер взаємодії з детермінантом консорції. Автор вважав, що консортами можна назвати тільки організми, безпосередньо пов’язані з автотрофом. Ця класифікація певною мірою дає змогу охарактеризувати також і хребетних тварин, що беруть участь у роботі консорції. Важливим аспектом цієї роботи стало також визначення основних напрямків у дослідженні консорцій: флористично-фауністичного, морфолого-структурного, функціонально структурного, еколого-ценотичного, походження й еволюції консорцій.

В індивідуальній консорції відбувається елементарний акт біотичного кругообігу і перетворення енергії. Трансформації речовин та енергії в індивідуальній консорції досягаються завдяки двом процесам: синтезу речовин та енергії і деструкції мертвої органіки. Якщо перший процес залежить від біологічних особливостей детермінанта і діяльності консортів (паразитів, симбіонтів, фітофагів), то другий – переважно від роботи сапротрофів.

Крім того, на рівні індивідуальної консорції відбувається взаємоадаптація детермінанта і консортів та зміна мікросередовища (Царик, Царик, 2002).

Ідея багатоступінчастості консортивних зв’язків була запропонована Б. А. Биковим (1967, 1970). Цей автор дійшов висновку про існування, крім консорцій автотрофних рослин, ще й консорцій з гетеротрофним ядром, які є складовими частинами більших консорцій автотрофних рослин. Такі консортивні угруповання належать до консорцій другого розряду.

Важливим аспектом стало також описання принципів формування біогеоценозу із сукупності окремих популяцій та консорцій.

Б. А. Биковим була запропонована також класифікація консорцій.

Ним виділялися такі класи:

– консорції автотрофних видів із підкласами:

консорції вищих рослин – домінантів рослинних угруповань суходолу;

великих водоростей – домінантів рослинного покриву морського шельфу;

– консорції геміавтотрофних рослин (зелені рослини, які мають елементи гетеротрофії, наприклад, комахоїдні);

– консорції гетеротрофів (у розумінні Бикова ними є великі організми, які домінують за біомасою, чисельністю та значенням у ценозах) із підкласами:

консорції морських рослиноїдних тварин (в основному фітопланктонофагів) та морських хижаків;

наземних тварин (фітофагів та поліфагів).

–  –  –

Жуков О. В.



Pages:     | 1 || 3 | 4 |   ...   | 59 |
Похожие работы:

«УДК 339.137.2:338.439:663.35 ФОРМУВАННЯ ЯКОСТІ, ЦІНИ Й КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ СУНИЧНИХ ВИН А.Ю. Токар, кандидат сільськогосподарських наук О.Г. Мачушенко, старший викладач Н.С. Руда, аспірантка* Уманський національний університет садівництва В.І. Войцехівський, кандидат сільськогосподарських наук Національний університет біоресурсів і природокористування України Встановлено, що у формуванні ціни та конкурентоспроможності суничних вин важливу роль відіграє сорт суниці, з якого вони приготовлені....»

«УДК 630*174.753 Доц. Ю.М. Дебринюк, канд. с.-г. наук – УкрДЛТУ ДО ПИТАННЯ ВИРОЩУВАННЯ ЛІСОВИХ КУЛЬТУР ЗА УЧАСТЮ МОДРИНИ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ У ЗАХІДНОМУ РЕГІОНІ УКРАЇНИ1 На підставі досліджень росту і продуктивності 202-ох 18-160-річних чистих і змішаних насаджень за участю модрини за період 1986-2000 рр. рекомендується застосування схем і способів змішування при створенні лісових культур за участю модрини європейської. У статті дискутується проблема, положення якої стали об'єктом критичних зауважень...»

«Біомедичні вимірювання і технології Література 1. Методи і засоби психофізіологічного відбору кандидатів на службу за контрактом в Збройні Сили України: монографія / [С. М. Злепко, Л. Г. Коваль, В. В. Петренко, Р. С. Белзецький]. – Вінниця: ВНТУ, 2010. – 204 с. – ISBN 978-966-641-344-7.2. Тестовий психологічний комплекс для визначення типу особистості за опитувальником Айзенка / С. М. Злепко, Л. Г. Коваль, Д. Х. Штофель, В. В. Мельников // Вимірювальна та обчислювальна техніка в технологічних...»

«179 ВПЛИВ ІОНІВ ВАЖКИХ МЕТАЛІВ НА РОСТОВІ ТА ФІЗІОЛОГО-БІОХІМІЧНІ РЕАКЦІЇ ПІЩАНИХ І ВОДНИХ КУЛЬТУР МОХУ. УДК 582.32:54.06 ВПЛИВ ІОНІВ ВАЖКИХ МЕТАЛІВ НА РОСТОВІ ТА ФІЗІОЛОГО-БІОХІМІЧНІ РЕАКЦІЇ ПІЩАНИХ І ВОДНИХ КУЛЬТУР МОХУ DREPANOCLADUS ADUNCUS (HEDW.) WARNST. О. І. Щербаченко Інститут екології Карпат НАН України, вул. Стефаника, 11, Львів 79000, Україна е-mail: morphogenesis@mail.lviv.ua Досліджено вплив іонів важких металів на регенераційну здатність пагонів, інтенсивність люмінесценції...»

«Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского Серия «Биология, химия». Том 24 (63). 2011. № 4. С. 292-302. УДК 581.524.1 РОЗМІРНА СТРУКТУРА ДЕРЕВОСТАНІВ СОСНИ ЗВИЧАЙНОЇ В ЛІСАХ НОВГОРОД-СІВЕРСЬКОГО ПОЛІССЯ Скляр В.Г. Сумський національний аграрний університет, Суми, Україна E-mail: geminiz@ukr.net Здійснена оцінка величин розмірних параметрів дерев та розмірної структури деревостанів сосни звичайної в різних лісових фітоценозах Новгород-Сіверського Полісся....»

«УДК 630*5 Доц. Г.Г. Гриник, канд. с.-г. наук; студ. В.В. Пукман – НЛТУ України, м. Львів; директор М.В. Костриба; гол. лісопатолог В.Я. Буній – Івано-Франківське державне спеціалізоване лісозахисне підприємство Західлісозахист ПОПЕРЕДНІ МОНІТОРИНГОВІ ДОСЛІДЖЕННЯ САНІТАРНОГО СТАНУ ЛІСІВ ІВАНО-ФРАНКІВЩИНИ15 Наведено огляд нормативно-правових актів загальнодержавного і міжнародного рівня щодо ведення моніторингу довкілля. Описано передумови ведення, завдання та головні засади моніторингу...»

«Науковий вісник, 2004, вип. 14.6 заних показників з урожайністю, відповідно 0,75; 0,40; 0,38 і 0,35. Аналіз фактичного та теоретичного значень F-критерію свідчить про високу достовірність отриманих результатів [1]. Істотність впливу інших таксаційних показників (приросту пагонів, маси повітряно-сухого плоду і листка (7,2 %)) незначна. Ймовірно, їхня частка у формуванні запасу плодів применшується дією сукупності більш вагоміших факторів. Одержані дані можуть бути використання для визначенні...»

«УДК 631.3:528.8:681.518 О.О. БРОВАРЕЦЬ* МАТЕМАТИЧНИЙ АПАРАТ ДЛЯ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОГНОСТИЧНОКОМПЕНСАЦІЙНОЇ ТЕХНОЛОГІЇ ЗМІННИХ НОРМ ВНЕСЕННЯ ТЕХНОЛОГІЧНОГО МАТЕРІАЛУ НА ОСНОВІ УТОЧНЕНИХ ДАНИХ ҐРУНТУ * Національний університет біоресурсів і природокористування України, Київ, Україна Анотація. У статті наведена прогностично-компенсаційна технологія змінних норм внесення технологічного матеріалу на основі уточнених даних ґрунту, що дозволяє на основі даних моніторингу параметрів стану...»

«УДК:635.25/26:631.52:575.41. КОРЕЛЯЦІЯ І ЕФЕКТИВНІСТЬ ДОБОРІВ В СЕЛЕКЦІЇ РІЗНИХ ВИДІВ ЦИБУЛІ Л.Д. БОРИСЕНКО, здобувач Донецька дослідна станція Інституту овочівництва і баштанництва УААН1 Наведено аналіз кореляційного зв’язку нових сортів різних видів цибулі. Доведено ефективність доборів морфологічних ознак, за якими слід проводити прискорений добір на продуктивність. Вихідний матеріал, селекція, добір, джерела, кореляція. Малопоширені овочеві рослини, до яких належать види цибулі батун,...»

«УДК 630*907.11 (477.82) Ст. наук. співроб. П.Т. Ященко, канд. біол. наук – Інститут екології Карпат НАН України; ст. наук. співроб. А.А. Горун; наук. співроб. В.І. Матейчик; мол. наук. співроб. В.В. Турич – Шацький національний природний парк ПРО РЕЗУЛЬТАТИ ЗАСТОСУВАННЯ АКТИВНОЇ ОХОРОНИ БЕРЕЗИ НИЗЬКОЇ (BETULA HUMІLІS SCHRANK) У ШАЦЬКОМУ НАЦІОНАЛЬНОМУ ПРИРОДНОМУ ПАРКУ Розглянуто результати експериментальних робіт зі збереження берези низької шляхом зниження конкурентних відносин в її локалітетах...»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2013 www.uk.x-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»