WWW.UK.X-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Книги, видання, автореферати

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:     | 1 |   ...   | 16 | 17 || 19 | 20 |   ...   | 59 |

«Екоморфічний аналіз консорцій ґрунтових тварин BOOK · JANUARY 2009 DOI: 10.13140/RG.2.1.2029.7764 READS 1 AUTHOR: Alexander Zhukov Dnepropetrovsk National University ...»

-- [ Страница 18 ] --

Розбіжності між виділеними в такий спосіб типами гідробіонтів і едафобіонтів достовірні фізіологічно і візуально помітні за морфологічними показниками (рис. 2. 5). Однак існує цілий спектр дискретних форм із комбінацією ознак сусідніх типів. Проміжне й за Екоморфічний аналіз консорцій ґрунтових тварин екологією, і за морфофізіологічними показниками положення більшості цих форм у випадку віднесення їх до вже виділених типів позбавляє сенсу всю типізацію. З погляду основ еволюційного формоутворення найбільш природно об’єднати їх у тип гемігідробіонтів, сама назва якого відбиває їх проміжне положення, форми, що наближаються за розглянутими ознаками до представників чітко виражених типів гідробіонтів і едафобіонтів, згрупувати у два перехідних класи, що зв’язують всю систему. Дробова градація усередині типів обумовлена зміною морфологічних структур під впливом щільності й рухливості середовища.

Адаптивні зміни морфологічних структур відбуваються під впливом комплексу факторів, властивих конкретним умовам, але простежується й прямий зв’язок між станом певного фактора й ступенем зміни ознак. Так, фактор вологості середовища безпосередньо пов’язаний зі співвідношенням у личинок площ покривів з різною проникністю (хетоїдні поля й глянсові ділянки), покреслених гофруванням або позбавлених їх, співвідношенням діаметра й довжини дихального сифона, величиною анальних бугрів і будовою деталей ротового апарата. Фактори щільності й рухливості середовища вплинули на зміну форми тіла, і особливо каудального сегмента, біляанальних утворень, форму й величину рухових горбків, а також їх озброєння, ступінь склеротизації деталей голови. Своєрідною адаптивною структурою є також стигмальний шип на кінці дихального сифона, відомий спочатку для личинок роду Chrysops, а нині і для представників родів Tabanus і Hybomitra. Всі ці личинки живуть у сильно зволоженому глинистому або мулистому ґрунті й формування стигмального шипа допомагає уникнути засмічення дихального сифона.

У процесі пристосування організмів до навколишнього середовища відбувається перетворення не тільки видимих зовнішніх структур, а й внутрішніх, відповідальних за фізіологічні функції, при цьому фізіологія відрізняється більшою чутливістю до впливів середовища й мінливіша за морфологію (Бей-Биенко, 1959). Дослідження діапазону адаптивних перетворень ряду морфофізіологічних показників дозволили встановити, що в личинок ґедзів різних життєвих форм істотно відрізняються: товщина й характер розташування на сегментах епікутикулярного шару; вміст у покривах жироподібних речовин; концентрація сухої речовини й білка у гемолімфі.

ТИП ЕДАФОБІОНТИ

Личинки в розвитку менш пов’язані з водним середовищем або індиферентні до його наявності. Трапляються, як правило, вдалині від водойм у ґрунті, під каменями, у гнилій деревині. Розвиваються в місцях, де відсутні постійні джерела зволоження ґрунту й можливе пересихання верхнього шару внаслідок високої інсоляції. Виняток становлять личинки деяких дрібних видів ґедзів, мешканців південних регіонів, що звичайно дотримуються мезофільних ділянок уздовж берегів рік і водойм. Освоєння перехідними формами у бік едафобіонтності більш мезофільних ділянок пов’язане з поступовою зміною морфофізіологічних ознак, особливо у видів середземноморського фауністичного комплексу. Хоча вологість повітря між частками ґрунту звичайно дорівнює 100 %, однак на ділянках, віддалених від берегової лінії, нерідкі зміни режиму вологості.

За умов перебування на межі дефіциту вологи й високої інсоляції виникає підвищена потреба захисту організму від втрати води, відповідно площа хетоїдних полів у едафобіонтів скорочується до 15–11 %, вміст жироподібних речовин у покривах збільшується до 1,08–1,36 %, більше ніж удвічі порівняно з гідробіонтами зростає товщина епікутикулярного шару, концентрація сухих речовин у гемолімфі становить у середньому 14,5 %, білка 10,96 %. Передній кінець тіла дуже рухливий, подібний з таким у личинок Muscidae, форма каудального сегмента від широкоовальної до підрубленої, його ширина звичайно в 1,5 раза й більше перевищує довжину. За ступенем розвитку морфоадаптивних структур і відповідно особливостей екології едафобіонтних личинок

Жуков О. В.

можна розділити на два основних класи: клас перехідних форм і клас справжніх едафобіонтів.

Клас перехідних форм. Включає особин, які на початковому етапі розвиваються поблизу постійних або тимчасових водойм. Потім зміцнілі личинки 3–4 віку мігрують на відстань до декількох десятків метрів від води. За формою тіла й станом адаптивних ознак більшість представників цього класу перебуває в проміжному положенні між гемігідробіонтами й едафобіонтами. До складу класу можна включити личинок більшості видів роду Haematopota, деяких видів роду Tabanus із груп Т. bromius (Т. indrae, Т. maculicornis), T. bovinus (Т. sudeticus, Т. prometheus) і деяких видів родів Hybomitra, Atylotus, Therioplectes.

Клас справжніх едафобіонтів. Розвиток відбувається у мезофільних або ксерофільних біотопах і не пов’язаний з наявністю водного середовища. За спеціалізацією до перебування в певному типі біоценозу, характером пересування в субст раті й морфоадаптивними особливостями розглянутий клас, у свою чергу, диференційований на два підкласи. Морфофізіологічні показники, характерні для типу едафобіонтів, виражені в представників обох підкласів значно більше, ніж у видів із класу перехідних форм.

Підклас цеспітобіонтів. Включає личинок видів, що розвиваються в щільній дерновині відкритих галявин, лугів або під пологом деревної рослинності. Зменшення шпаруватості ґрунту й підвищення його щільності сприяли формуванню більш компактного обтічного тіла (співвідношення ширини до довжини 1:6) з рухливими передніми сегментами, що витягаються. Задня частина тіла, приймаючи опорне навантаження при пересуванні, стає широкоовальною або тупою за формою. При спрощенні умов дихання сифон коротшає і його довжина стає меншою ширини підстави. Максимально скорочені уздовж довжини рухові придатки у підставі розширюються паралельно міжсегментним паскам, ніби прагнучи утворити опорний валик навколо сегмента тіла. Їх апікальна поверхня у більшому або меншому ступені вкрита слабкими безбарвними щетинками, часто відсутніми з дорсального боку. Анальні бугри розвинені слабко, при переміщенні закриваються невеликими біляанальними складками, позбавленими щетинок. Мандибули частіше сильно склеротизовані, майже чорні, тупо округлені. Латеральні склерити незначно розвинені або відсутні. До цього підкласу належать личинки більшості видів групи Т. bifarius і видів Т. persimilis, T. tergestinus, деякі представники роду Hybomitra (Н. semipollinosa, H. hunnorum, H. turkestana, H. sogdiana) підроду Mouchaemyia і всіх видів родів Philipomyia, Dasyrhamphis.

Підклас псамобіонтів. Включає досить своєрідних за морфоадаптивними ознаками й екологією личинок едафобіонтів із ландшафтної групи пустельно-степової локалізації. Такі ознаки як тонке подовжене тіло (відношення ширини до довжини 1:10), округлі рухові придатки, що видаються з боків та із черева, свідчать про життя в пухкому сипучому субстраті. Здатність сегментів утягуватися телескопічно майже до половини (два задніх сегменти втягуються майже повністю) і наявність у частини видів спеціальних щільних складок, що прикривають анальні бугри, виявляють у цьому випадку високий ступінь пристосованості до життя в середовищі з великим дефіцитом вологи.

Необхідність захисту організму від втрати вологи призвела до максимального скорочення дихального сифона, що не виступає у псамобіонтів за краї муфти. Значно відрізняється в цих видів структура покривів на міжсегментних пасках і рухових горбках. Дрібновічкові зі стовщеним епікутикулярним шаром покриви зазначених ділянок позбавлені густих дрібних тонких хетоїдів і лише подекуди на них є невеликі групи щільних конічних щетинок.

Мандибули серпоподібно загострені, латеральні склерити відсутні. До підкласу входять личинки видів роду Tabanus (T. accipiter, T. sabuletorur, Т. subsabuletorum, Т. mistshenkoi, Т. beschkenticus) і монотипичного роду Nanorhinchus (Nanorhinchus crassmervis).

Екоморфічний аналіз консорцій ґрунтових тварин

2.12. Екологічні групи турунів (Carabidae) Систему життєвих форм імаго та личинок жужелиць (Carabidae) розроблено Інесою Христіанівною Шаровою (1981).

При виділенні життєвих форм імаго жужелиць були використані такі екологічні принципи: тип харчування, спосіб пересування, займаний ярус, особливості добової активності (Шарова, 1981). До морфологічних критеріїв життєвих форм залучаються такі ознаки як форма тіла, типи мандибул, ніг, органів чуттів, розвиненість крил, скульптура й зафарблення покривів. Для характеристики цих ознак використовуються структурні особливості й морфометричні показники. Вищі категорії життєвих форм імаго жужелиць виділені на основі найважливіших екологічних принципів, з якими пов’язаний великий комплекс ознак, що визначають адаптивний вигляд. Класи виділені з комплексу ознак, пов’язаних із типом харчування, підкласи – за адаптаціями до перебування у певному ярусі біоценозу й характером пересування. Морфологічно ці категорії життєвих форм охарактеризовані типом ротового апарату, особливостями будови кишечника, типом кінцівок, ступенем розвитку органів чуттів і найістотнішими рисами габітусу. Нижчі категорії життєвих форм виділені з комплексу адаптацій більш часткового характеру. Серії, групи, підгрупи виділені на підставі пристосувань до перебування в мікростаціях ярусів біоценозів, до специфічних особливостей руху, характеру добової активності. Морфологічно нижчі категорії життєвих форм охарактеризовані варіантами будови ротового апарату, органів чуттів і деяких часткових особливостей габітусу, ступенем склеротизації, зафарбленням, хетотаксією покривів.

Послідовність категорій життєвих форм у системі відповідає еволюційному принципу й відбиває найбільш істотні тенденції в морфоекологічній еволюції родини.

Основні контури ієрархічної системи життєвих форм імаго жужелиць окреслюються у такий спосіб. Усього виділено три класи життєвих форм за трофічною спеціалізацією: зоофаги, міксофітофаги й симфіли-мірмекофіли. Першими в системі стоять зоофаги, до яких належить переважна більшість жужелиць, у тому числі найбільш примітивні, реліктові. Зоофаги займають різноманітні яруси в біоценозах і підрозділяються на підкласи: фітобіос (мешканці рослинності), епігеобіос (мешканці поверхні ґрунту), стратобіос (мешканці підстилки, шпар і порожнин ґрунту), геобіос (мешканці ґрунту), псамоколімбети (мешканці товщі піску). Менша частина жужелиць належить до класу міксофітофагів, що включає жужелиць зі змішаним харчуванням, але вони мають морфологічно виражені адаптації до фітофагії. Цей тип харчування для жужелиць є вторинним, похідним від зоофагії. Клас міксофітофагів розташований у системі після зоофагів. У класі міксофітофагів виділені підкласи за типом ярусного розподілу жужелиць: стратобіос (мешканці підстилки), стратохортобіос (мешканці підстилки, шпар ґрунту й травостою), геохортобіос – мешканці товщі ґрунту й травостою. Одночасно цей ряд підкласів відбиває збільшення адаптації до фітофагії. Завершує систему клас симфілів-мірмекофілів, який різко відхилився за морфоадаптивними особливостями у зв’язку з переходом до симбіозу з мурахами й термітами. Цей клас – також похідний від зоофагів. Його найбільш спеціалізовані представники самі не добувають їжу, а одержують її від своїх хазяїв.

Усі перераховані класи й підкласи підрозділені на серії, групи й підгрупи життєвих форм за морфоекологічними особливостями.

Система життєвих форм личинок жужелиць ієрархічна, еволюційно-екологічна (Шарова, 1976). Вона розпадається на залежні категорії життєвих форм різного рангу.



Pages:     | 1 |   ...   | 16 | 17 || 19 | 20 |   ...   | 59 |
Похожие работы:

«ЛІСІВНИЦТВО І АГРОЛІСОМЕЛІОРАЦІЯ Харків: УкрНДІЛГА, 2009. – Вип. 115 УДК 502.201 М. М. ПРИХОДЬКО * ЗАГРОЗИ БІОРІЗНОМАНІТТЮ НА ТЕРИТОРІЇ ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ ТА ШЛЯХИ ЇХ УСУНЕННЯ Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу Наведено оцінку загроз біорізноманіттю на території Івано-Франківської області. Розглянуті питання збереження й відтворення біотичної складової в антропогенних ландшафтах. К л ю ч о в і с л о в а : біорізноманіття, забруднення, фрагментація,...»

«Науковий вісник, 2003, вип. 13.3 УДК 630* 182.21 Проф. В.І. Парпан, д-р біол. наук; мол. наук. співроб. Р.М. Вітер; мол. наук. співроб. Т.В. Парпан –УкрНДІгірліс; Я.П. Целень – об'єднання Львівліс ЕКОЛОГІЧНА CУКЦЕСІЯ ТРАВ'ЯНОГО ВКРИТТЯ НА ЗРУБАХ В РІВНИННИХ БУКОВИХ ЛІСАХ УКРАЇНИ Наведено систематичну і еколого-біологічну структуру трав'яного вкриття зрубів букових лісів Українського Опілля. Виділено і охарактеризовано етапи і стадії сукцесій та проаналізовано динаміку різних екологічних груп...»

«УДК:635.25/26:631.52:575.41. КОРЕЛЯЦІЯ І ЕФЕКТИВНІСТЬ ДОБОРІВ В СЕЛЕКЦІЇ РІЗНИХ ВИДІВ ЦИБУЛІ Л.Д. БОРИСЕНКО, здобувач Донецька дослідна станція Інституту овочівництва і баштанництва УААН1 Наведено аналіз кореляційного зв’язку нових сортів різних видів цибулі. Доведено ефективність доборів морфологічних ознак, за якими слід проводити прискорений добір на продуктивність. Вихідний матеріал, селекція, добір, джерела, кореляція. Малопоширені овочеві рослини, до яких належать види цибулі батун,...»

«ISSN 2077-1746. Вісник ОНУ. Сер.: Біологія. 2014. Т. 19, вип. 1(34) УДК 577.156:577.15.072 і. Л. Вовчук, д.б.н., професор Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, кафедра біохімії, вул. дворянська, 2, Одеса, 65082, Україна, тел.: (0482) 687875, e-mail: irvov@mail.ru ДіАГНОстИЧНЕ тА ПРОГНОстИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ ВИЗНАЧЕННЯ ОНКОФЕтАЛЬНОГО АНтИГЕНА сА-125 ЗА ПУХЛИННОГО ПРОЦЕсУ В ЯЄЧНИКАХ (ОГЛЯД) Наведені літературні дані про сучасну класифікацію пухлинних маркерів, діагностичну та...»

«Геніальні відкриття – це 99% праці та 1 % таланту Томас Едісон РІК, ЩО МИНАЄ. Через продовження воєнного конфлікту, стрімку інфляцію та гальмування довгоочікуваних реформ рік 2015 видався дуже складним для України загалом та для науково-освітньої галузі зокрема. Проте, незважаючи на всі негаразди та перешкоди, колектив кафедри біохімії та біотехнології намагався та продовжує професійно робити свою справу, а саме: проводити дослідження світового рівня, публікуватися у визнаних наукових виданнях...»

«ЛІСІВНИЦТВО І АГРОЛІСОМЕЛІОРАЦІЯ Харків: УкрНДІЛГА, 2009. – Вип. 116 УДК 630.2; 630.22; 630.182; 630.187 Ю. В. ПЛУГАТАР * ТИПОЛОГІЧНА СТРУКТУРА ЛІСІВ КРИМУ Кримськая гірсько-лісова науково-дослідна станція УкрНДІЛГА Наведено загальну характеристику типологічної структури лісів Криму та у розрізі головних типоутворювальних порід: дубів пухнастого і скельного, сосон – кримської, гачкуватої (звичайної), Станкевича, бука кримського (східного) та ялівця високого. Проаналізовано розподіл деревостанів...»

«Науковий вісник НЛТУ України. – 2010. Вип. 20.6 5. Дем'яненко М.Я. Державна підтримка як фактор забезпечення конкурентоспроможного аграрного виробництва / М.Я. Дем'яненко, Ф.В. Іванина // Економіка АПК. – 2009. – № 9. – С. 3-9.6. Державна цільова програма розвитку українського села на період до 2015 року // Економіка АПК. – 2007. – № 11. – С. 3-50.7. Діброва А.Д. Сучасне трактування сутності державного регулювання агарного сектора економіки / А.Д. Діброва // Економічна теорія. – 2007. – № 1. –...»

«Міжнародна науково-практична конференція “Перший Всеукраїнський з’їзд екологів” Збірник тез доповідей. СЕКЦІЯ 1 ТЕХНОГЕННО-ЕКОЛОГІЧНА БЕЗПЕКА УКРАЇНИ І ПРОГНОЗУВАННЯ РИЗИКІВ. ПЕРЕРОБКА ТА УТИЛІЗАЦІЯ ПРОМИСЛОВИХ І ПОБУТОВИХ ВІДХОДІВ УДК 557.4 : 577.486 Голубець М.А. (Україна, Львів) ЕКОЛОГІЯ: СУТЬ, СТРУКТУРА, НАУКОВІ ПРОБЛЕМИ, ПРИКЛАДНІ ЗАВДАННЯ Екологія – у науковому розумінні – розділ біології, що вивчає взаємовідношення живих істот та їх сукупностей між собою і з навколишнім середовищем,...»

«МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ і НАУКИ УКРАЇНИ ДЕРЖАВНИЙ ЕКОНОМІКО-ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ТРАНСПОРТУ ЗБІРНИК НАУКОВИХ ПРАЦЬ СТУДЕНТІВ ЧАСТИНА 1 СЕРІЯ «ТРАНСПОРТНІ СИСТЕМИ І ТЕХНОЛОГІЇ» Київ·ДЕТУТ·2014 УДК 656 Збірник наукових праць студентів Державного економіко-технологічного університету транспорту: Серія «Транспортні системи і технології». К.: ДЕТУТ, 2014. 112с. До збірника увійшли матеріали науково-дослідних робіт студентів та магістрів, які присвячені теоретичним, методологічним та прикладним...»

«УДК 504.054 131:551. 3 П.К. Волошин Львівський національний університет імені Івана Франка МОНІТОРИНГОВІ ДОСЛІДЖЕННЯ ПІДЗЕМНИХ ВОД УРБОСИСТЕМИ ЛЬВОВА Розглянуто особливості створення спеціального моніторингового полігону для спостереження за екологічним станом підземних вод в історичній частині м. Львова. Охарактеризовано просторово-часові закономірності зміни глибини залягання вод, їх хімічного складу і якості. Виявлено основні джерела порушення природного гідрохімічного і гідродинамічного...»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2013 www.uk.x-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»