WWW.UK.X-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Книги, видання, автореферати

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:     | 1 |   ...   | 15 | 16 || 18 | 19 |   ...   | 59 |

«Екоморфічний аналіз консорцій ґрунтових тварин BOOK · JANUARY 2009 DOI: 10.13140/RG.2.1.2029.7764 READS 1 AUTHOR: Alexander Zhukov Dnepropetrovsk National University ...»

-- [ Страница 17 ] --

Незалежно від тривалості генерації усі личинки пластинчастовусих і близьких до них сімейств рогачів і троксів мають три віки, тобто линяють тричі і після останнього линяння перетворюються на лялечок. Личинки, які вийшли з яйця і ще не перелиняли, називаються личинками 1-го віку, що перелиняли 1 раз – личинками 2-го віку і перелиняли двічі – личинками 3-го віку. Розмір личинок поступово збільшується в проміжках між линьками, причому їхні зовнішні покриви, крім сильно хітинизованих частин (голови, вусиків, кінцівок), поступово розтягуються. Тому хоча за розміром личинки і можна судити приблизно про її вік, при цьому можливі помилки, тому що розмір личинок уже після виходу з яйця може розрізнятися, а Екоморфічний аналіз консорцій ґрунтових тварин личинка, яка щойно перелиняла, розміром може не відрізнятися від личинки попереднього віку перед линянням. Для виміру личинки проміряють її довжину по спині від переднього краю лоба (основи верхніх щелеп) до анального отвору. Більш надійне визначення віку личинки за розміром головної капсули – її довжиною і шириною. Довжина виміряється від потилиці до переднього краю лоба (без лиштви), ширина в найширшому місці голови – відразу за основою вусиків, або посередини довжини, залежно від форми голови.

Якщо личинка перебуває в одному віці понад рік, то визначити, скільки часу вона прожила, неможливо. За станом верхніх щелеп можна лише довідатися, чи давно перелиняла дана личинка. У личинки травневого хруща верхня щелепа неперелинялої або, навпаки, давно перелинялої личинки відрізняється притупленим кінцем і наявністю западини, що перетинає її верхню частину. Верхня щелепа недавно перелинялої личинки відрізняється насамперед загостреним кінцем, а, крім того, верхня її частина на деякій відстані від ріжучого краю перетинається двома поперечними післялиньковими борозенками, від яких до ріжучого краю мандибули тягнуться численні післялинькові зморщечки. З часом унаслідок постійного тертя об ґрунт кінець щелепи притупляється, післялинькові борозенки і зморщечки стираються і щелепа стає такою, як у личинки, що не перелиняла.

2.9. Екологічні групи личинок ґрунтових лускокрилих (Lepidoptera) За характером живлення на основі класифікації М. С. Гілярова та Л. С. Семенової (1977) гусениць Macroheterocera можна розподілити на дві трофічні групи: сапрофагів та фітофагів. За іншою класифікацією (Яхонтов, 1969) гусениці лускокрилих-геофілів є стратобіонтами (сапрофаги, що мешкають у підстилці) та ризобіонтами (фітофаги, пов’язані з кореневою системою рослин). До стратобіонтів належать представники совок та п’ядениць з підродин Herminiinae та Scopulinae відповідно (Усков, 2003). Гусениці стратобіонтів живляться мертвим листям дерев та кущів, а також опадом трав’янистих рослин. Сапрофагія гусениць прискорює розклад рослинної органіки та гуміфікації, збагачує ґрунт речовиними, необхідними для живлення рослин. До ризобіонтів належать представники підродин Ipimorphinae, Hadeninae, Noctuinae. Умовно гусениць-ризобіонтів можна розподілити за характером контакту з ґрунтовими та надґрунтовими частинами рослин на дві групи. Перша група містить гусениць, які живляться тільки підземними частинами рослин. Це личинки тонкопрядів Alphus sylvinus, та Herpialus humuli та совок – Hydraecia micacea, H. ultima, Stauraphora celsia, Cerapteryx graminis, Agrotis exclamationis, A. ipsilon, A. vestigalis (Усков и др., 2000). До складу другої групи належать гусениці, які можуть поряд з корінням використовувати як їжу ще й близько розташовані до поверхні ґрунту листя та частини стебла: Apamea lateralia, Mesapamea didyma, Rhizidra lutosa, Amphipoea fucosa, Celaena leucostigma та ін.

(Усков, 2003).

2.10. Екологічні групи личинок двокрилих (Diptera) Личинки двокрилих комах представлені рядом родин (табл. 2. 5), які відрізняються сукупністю морфологічних і екологічних особливостей (рис. 2. 4). У трофічному відношенні двокрилі можуть бути розподілені на п’ять груп – фітосапрофаги; зіскрібачі з поверхні підстилки, мікрофаги, міцетофаги та хижаки (табл. 2. 5).

До числа фітосапрофагів належать Tipulidae, Bibionidae, мікрофагами є Stratiomyidae, хижий спосіб харчування властивий Asilidae, Dolichopodidae, Rhagionidae, Tabanidae і Therevidae.

У цілому, личинки двокрилих пов’язані з підстилкою та верхніми ґрунтовими горизонтами і зі збільшенням глибини ґрунту кількість цих тварин зменшується.

Жуков О. В.

2.11. Екологічні групи личинок ґедзів (Tabanidae) Прогрес в еволюції табанід, так само як і представників усього ряду двокрилих, адекватний удосконалюванню функціональних систем організму, властивому комахам у всіх стадіях розвитку (Родендорф, 1964). В сучасному поширенні й розквіті табанід у системі ряду значну роль зіграло вдосконалювання життєво важливих процесів, що забезпечили високу фізіологічну лабільність саме личинкової стадії, яка визначає тривалість їх життєвого циклу (Андреева, 1990).

Набуття в ході історичного розвитку личинками двокрилих червоподібної форми тіла, яка дозволила жити й укриватися в товщі живильного субстрату, виділена Б. Б. Родендорфом (1964) як визначальна тенденція в еволюції цих комах. Удосконалення форми тіла й способу життя спричинило ряд інших адаптивних перебудов, серед яких найважливішими є редукція ніг, зміна будови голови й ротових органів, розвиток багатоїдності й позакишкового травлення (Андреева, 1990).

–  –  –

Гумусовий горизонт є середовищем перебування для багатьох безхребетних, які своєю діяльністю поліпшують його структуру, а отже, і умови перебування. Деякі з них (дощові черв’яки, личинки двокрилих, молюски та ін.) служать джерелом їжі для хижих личинок ґедзів. У літературі неодноразово згадується про приуроченість личинок ґедзів різних видів до конкретних біотопів, наприклад личинок Ch. pictus до перебування в берегах водойм і заболоченостей із заростями вільхи чорної, черемшини й ліщини, личинок Ch. caccutiens – до піщаних берегів струмків і річок із чистою проточною водою, личинок роду Hybomitra найчастіше знаходять у купинах, що поросли мохами й осоками, і берегах евтрофних боліт (Скуфьин, 1968; Лутта, 1970; Thomas, 1971; Васюкова, 1972; Lane, 1976). Існує залежність розподілу місць виплоду від характеру субстрату (мінералізація й гумусованість (Teskey, 1969;

Dukes et al., 1974) і його хімізму, хоча значення рН середовища для розвитку личинок не встановлено. Пристосованість ґрунтових комах до природних коливань концентрації ґрунтових розчинів порівняно висока. Личинки ряду родів, здебільшого середземноморського й пустельного комплексів, пристосовані до життя у водоймищах із підвищеною мінералізацією (Tabanus subsabuletorum, T. sabuletorum, Hybomitra acuminata, H. erberi, H. nigrivitta, H. peculiaris, H. staegeri, Atylotus quadrifarius, A. flavoguttatus, A. pulchellus, Haematopota turkestanica) (Шевченко, 1961).

Надзвичайна пристосовність личинок окремих видів ґедзів дозволяє їм заселяти місцеперебування з високим вмістом не тільки солей, а й органічних з’єднань, що розкладаються, наприклад стоки тваринницьких ферм, басейн для вимочування кенафу, береги водойм, забруднені побутовими відходами або мазутом (Джафаров, 1960; Gingrich, Hoffman, 1967;

Екоморфічний аналіз консорцій ґрунтових тварин

–  –  –

Кадырова, 1975). Очевидно, приуроченість місць розвитку личинок до конкретних біотопів пов’язана не стільки з хімізмом середовища, скільки з комплексом умов, характерних для типу ґрунту цих біотопів, що порівняно незмінно формуються під впливом подібних умов навіть у різних кліматичних зонах. До них можна віднести механічний склад ґрунту, що впливає на тепловий і водний режими, насиченість ґрунту киснем і вміст певних мікроелементів, що залежить від характеру мікрофлори. Останнє має чи не найосновніше значення, з огляду на значну поширеність сапрофагії й мікрофагії (Андреева, 1990).

Мікрофлора ґрунтів складається з водоростей, бактерій і грибів. Життєдіяльність мікроорганізмів залежить від характеру ґрунтів і складених на них рослинних асоціацій, що впливають на гуміфікацію ґрунту. Дуже небагата мікрофлора, з переважанням специфічних груп, у кислих торф’янистих ґрунтах, де поряд із загальною бідністю ґрунтової фауни відмічаються лише рідкі знахідки личинок ґедзів – переважно широко розповсюджених видів-убіквістів (Tabanus autumnalis, Т. bromius, Haematopota pluvialis). Таким чином, найімовірніше, що еволюційна радіація личинок ґедзів різних видів у межах не тільки однотипних, а й різко відмінних за умовами біотопів, обумовлена пошуком достатніх харчових ресурсів з найменшою кількістю можливих конкурентів (Андреева, 1990).

Системи життєвих форм будуються на підставі урахування морфоекологічних ознак, вони можуть поєднувати не тільки близькі таксони й звичайно не збігаються з філогенетичними системами. У свою чергу, наявність ряду певних морфоадаптивних ознак в організмів служить індикатором умов їх розвитку. Вивчення життєвих форм організмів допомагає розкрити різноманіття шляхів їх історичного розвитку й вносить істотний вклад у вирішення багатьох питань, у тому числі поширення й таксономії (Криволуцкий, 1971; Алеев, 1980; Шарова, 1987; Андреева, 1990).

Жуков О. В.

Ґрунтуючись на вибірковості до тих або інших умов перебування, К. В. Скуф’їн (1956) запропонував першу емпіричну систему «циклічних суббіоморф», виділивши п’ять типів личинок: водні лімнофіли, водні реофіли, напівводні, ґрунтові гігрофільні й мезофільні.

Тип місцеперебування, з яким у конкретній місцевості пов’язані личинки тих або інших видів ґедзів, не може бути достатньою основою для надійної класифікації їх життєвих форм (Андреева, 1990). Як аргумент на доказ цієї тези автор наводить той факт, що серед личинок з більш повно вивченою екологією відомі форми з різною екологічною валентністю – від вузьких стенотопів до евритопів-убіквістів. Локалізація місцеперебувань личинок частини видів ґедзів з інтразональними ареалами залежить від кліматичних умов у конкретних зонах (Бей-Биенко, 1966). Це підтверджується відомостями про основні типи місцеперебувань личинок ґедзів у різних регіонах, отриманими у результаті багаторічних досліджень (Скуфьин, 1949; Лутта, 1970; Соболева, 1977; Андреева, 1984). Типізація личинок ґедзів має велике систематичне, екологічне й еволюційне значення й потребує надійного обґрунтування.

Вивчення екології й функціональної морфології личинок ґедзів, що живуть у різних умовах, показало, що певним умовам перебування відповідають конкретні морфоадаптивні показники личинок (Андреева, 1982). Вони пов’язані зі структурами, що формуються в процесі еволюції й забезпечують єдність організму й умов життя. Поєднання морфоадаптивних ознак, характерних для ряду життєвих форм личинок, запропоноване як новий критерій для обґрунтування первісної системи, а подальші дослідження допомогли доповнити й поглибити саму систему й оцінити роль адаптації у формуванні ареалів представників родини (Андреева, 1987; Бургер, Андреева, 1988).

–  –  –

Розвиток личинок ґедзів пов’язаний або з водним середовищем, або із ґрунтами різного ступеня вологості. Характер впливу навколишнього середовища, умови харчування й дихання личинок залежно від умов місцеперебування істотно відрізняються й визначають будову й величину відповідних функціональних структур. Аналізуючи умови, під впливом яких відбувався еволюційний розвиток морфологічних і фізіологічних адаптацій личинок ґедзів, установили такі основні фактори: вологість середовища перебування, його щільність і рухливість (швидкість течії). Ступінь розвитку конкретних адаптацій до вологості середовища прийнятий як основний критерій для виділення вищих категорій системи – типів (Андреева, 1990).



Pages:     | 1 |   ...   | 15 | 16 || 18 | 19 |   ...   | 59 |
Похожие работы:

«ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ “ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА” ШЕКЕТА Марія Леонтівна УДК 541.14:678.746:744.339 ДОСЛІДЖЕННЯ ЗАКОНОМІРНОСТЕЙ ФОТОПОЛІМЕРИЗАЦІЇ МЕТАКРИЛОВИХ ЕФІРІВ У ПРИСУТНОСТІ ПОЛІВІНІЛПІРОЛІДОНУ 02.00.06 – хімія високомолекулярних сполук АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата хімічних наук Львів – 1998 Дисертацією є рукопис Робота виконана в Державному університеті “Львівська політехніка” Міністерства освіти України Науковий керівник: доктор хімічних наук, професор...»

«115 ВПЛИВ БІОГЕННИХ ПОВЕРХНЕВО-АКТИВНИХ РЕЧОВИН І МІКРОБНОГО ПРЕПАРАТУ НА МОРФОМЕТРИЧНІ ПОКАЗНИКИ. УДК: 579.222.2:663.18 ВПЛИВ БІОГЕННИХ ПОВЕРХНЕВО-АКТИВНИХ РЕЧОВИН І МІКРОБНОГО ПРЕПАРАТУ НА МОРФОМЕТРИЧНІ ПОКАЗНИКИ ПРОРОСТКІВ RAPHANUS SATIVUS L. І PISUM ARVENSE L. А. Р. Баня1, В. І. Баранов2, І. В. Карпенко1, Н. І. Корецька1, Р. І. Вільданова1, О. В. Карпенко1 Відділення фізико-хімії горючих копалин ІнФОВ ім. Л. М. Литвиненка НАН України вул. Наукова, 3а, Львів, 79053, Україна Львівський...»

«УКРАЇНСЬКА АКАДЕМІЯ АГРАРНИХ НАУК ДЕРЖАВНИЙ НІКІТСЬКИЙ БОТАНІЧНИЙ САД МОЙСІЄНКО Іван Іванович УДК 582.998 (477.72) УРБАНОФЛОРА ХЕРСОНА 03.00.05 ботаніка Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук Ялта 1999 Дисертацією є рукопис. Робота виконана в Херсонському державному педагогічному університеті Міністерства освіти. Науковий керівник: доктор біологічних наук, професор Бойко Михайло Федосійович, Херсонський державний педагогічний університет, завідувач...»

«С.А. Вдовенко Вирощування їстівних грибів УДК 635.82:635-1/-2 ББК 42.349я73 В 25 Рецензенти: Петриченко В.Ф. доктор сільськогосподарських наук, професор, членкореспондент НААН України, директор Інституту кормів НААН України Підпалий І.Ф. д.с.-г. н., професор, завідувач кафедри кормовиробництва, луківництва та сільськогосподарської меліорації Вінницького національного аграрного університету Рекомендовано до друку Вченою радою Вінницького національного аграрного університету (протокол № 11 від 23...»

«1 Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича УДК: 597.08/57.014 (477.71) Демченко Віктор Олексійович ЗАКОНОМІРНОСТІ ТРАНСФОРМАЦІЇ ІХТІОФАУНИ ВОДОЙМ АЗОВСЬКОГО БАСЕЙНУ ЗА ВПЛИВУ ПРИРОДНИХ ТА АНТРОПОГЕННИХ ЧИННИКІВ 03.00.16 екологія АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня доктора біологічних наук Чернівці – 2013 Дисертацією є рукопис. Робота виконана на кафедрі гідробіології Національного університету біоресурсів...»

«Збірник матеріалів ІІ-го Всеукраїнського з’їзду екологів з міжнародною участю УДК 159.922.2: 502.3 Бондарчук В.В., Дудатьєва Н.А., Злепко С.М. (Україна, Вінниця) ПСИХОСОМАТИЧНА МОДЕЛЬ СТРЕСУ В УМОВАХ НЕСПРИЯТЛИВОЇ ЕКОЛОГІЇ Кожна людина підлягає постійному стресовому впливу екстремальних факторів, які негативно впливають на здоров’я, тому надзвичайно актуальним являється індивідуальний підхід до вивчення виникнення і розвитку «адаптаційних захворювань» [1]. Ця проблема тісно пов’язана із...»

«УДК 346.54+351.824.11 О.Ю. Трач Національний університет “Львівська політехніка” РЕГУЛЮВАННЯ ВИРОБНИЦТВА І СПОЖИВАННЯ ЕНЕРГЕТИЧНИХ РЕСУРСІВ В УКРАЇНІ © Трач О.Ю., 2012 Проланалізовано основні закони України, постанови Кабінету Міністрів України та постанови Національної комісії регулювання електроенергетики України, що стосуються регулювання ринку енергетики в державі. Наведено основні пільги, що стосуються енергозбереження в Україні та основні пільги щодо енергозбереження в Європі. Наведено...»

«УДК 631.3:528.8:681.518 О.О. БРОВАРЕЦЬ* МАТЕМАТИЧНИЙ АПАРАТ ДЛЯ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОГНОСТИЧНОКОМПЕНСАЦІЙНОЇ ТЕХНОЛОГІЇ ЗМІННИХ НОРМ ВНЕСЕННЯ ТЕХНОЛОГІЧНОГО МАТЕРІАЛУ НА ОСНОВІ УТОЧНЕНИХ ДАНИХ ҐРУНТУ * Національний університет біоресурсів і природокористування України, Київ, Україна Анотація. У статті наведена прогностично-компенсаційна технологія змінних норм внесення технологічного матеріалу на основі уточнених даних ґрунту, що дозволяє на основі даних моніторингу параметрів стану...»

«УДК 631.44 (477.83) Семащук Р. Б. Морфологічні особливості та валовий хімічний склад ініціальних рендзинних ґрунтів урочища Біла Гора Львівський національний університет імені Івана Франка, м. Львів e-mail: kfgeogrunt@franko.lviv.ua Аннотація. Наведено результати досліджень морфологічної будови профілю та хімічних властивостей слаборозвинених рендзинних ґрунтів урочища Біла Гора. Ключові слова: ініціальні рендзинні ґрунти, морфологічні особливості, валовий хімічний аналіз. Вступ Слаборозвинені...»

«УДК 330.101.5 Ю.М.Коваленко, канд. екон. наук Національний університет державної податкової служби України НЕФОРМАЛЬНІ НОРМИ ФІНАНСОВОГО СЕКТОРА ЕКОНОМІКИ: ЕКОНОМІЧНА МЕНТАЛЬНІСТЬ ТА ІНСТИТУЦІЙНА ДОВІРА Подано загальну характеристику впливовості неформальних (традиційних) норм на функціонування фінансового сектора економіки. Запропоновано розширення сфери економічних досліджень за рахунок залучення економічної ментальності й інституційної довіри. Показано модель етичної економічної людини. У...»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2013 www.uk.x-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»