WWW.UK.X-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Книги, видання, автореферати

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:     | 1 |   ...   | 14 | 15 || 17 | 18 |   ...   | 59 |

«Екоморфічний аналіз консорцій ґрунтових тварин BOOK · JANUARY 2009 DOI: 10.13140/RG.2.1.2029.7764 READS 1 AUTHOR: Alexander Zhukov Dnepropetrovsk National University ...»

-- [ Страница 16 ] --

Для того, щоб запропонувати новий підхід для біодіагностики, розробляються нові комп’ютерні бази даних для угруповань павуків Західної Франції, що включає понад 30000 записів для 660 видів павуків з більше ніж 500 місць. Створення бази даних має на меті визначення теоретично зв’язаних угруповань павуків для кожного типу місцеперебувань регіону (Canard et al., 1999). Склад цих теоретичних стандартних угруповань павуків для даного біотопу виводиться з комп’ютерної компіляції, що дозволяє перегрупувати всі зібрані види в одному біотопі в Західній Франції. Це вимагає стандартизованого списку типології місцеперебувань. Теоретичні угруповання точно відповідають найбільш різноманітним комплексам павуків, які можуть бути знайдені в досліджуваному біотопі. Таким чином, найбільш високий індекс видової розмаїтості (так званий індекс біотопічної якості) задається теоретичним стандартним угрупованням. Використовуючи контрольну індексну шкалу, комп’ютерна програма оцінює розходження між видовою розмаїтістю в біотопі, який цікавить, і стандартним контрольним угрупованням. Цей метод дозволяє порівняти якість біотопів у декількох подібних місцеперебуваннях.

Деякі специфічні екологічні особливості павуків лежать в основі їх біоіндикаційних властивостей.

Безліч переваг використання павуків для біоіндикації можуть бути представлені в такий спосіб (Maelfait, Baert, 1988; Mulhauser, 1990; Furst et al., 1993; Neet, 1995):

2.6. Життєві форми комах

До різних категорій життєвих форм у комах належать такі (Яхонтов, 1969):

1. Геобіонти – мешканці ґрунту, які можуть бути підрозділені на дрібніші угруповання:

а) ризобіонти – комахи, пов’язані з кореневою системою рослин: кореневі попелиці, деякі личинки жуків довгоносиків (Curculionidae) і златок (Buprestidae) та ін.;

б) сапробіонти – мешканці органічних залишків, що розкладаються: личинки жуків бронзівок (Cetoniini), багатьох мух (Diptera) та ін.;

в) сирфетобіонти, або копробіонти – мешканці гною, у тому числі гною, заготовлюваного деякими жуками-гнойовиками (Coprini) для харчування їхніх личинок;

г) ботробіонти – мешканці нір, наприклад, личинки жуків-кравчиків (Lethrini), що харчуються заготовленою жуками їжею, а почасти й дорослі кравчики, личинки жуківмайок (Meloe sp. sp.), що розвиваються в гніздах земляних бджіл за рахунок пилку й нектару квіток, заготовлених бджолами, і т. д.;

д) планофіли – комахи, яким властиве пересування; наприклад, хижі жужелиці (Саrabidae).

Виділення такої групи життєвих форм комах, звичайно, не означає нерухомості інших геобіонтів, але підкреслює типову властивість цієї групи, яка призвела до специфічних морфобіологічних особливостей.

М. Френцель (1936) пропонує підрозділити ґрунтових комах за ступенем їх зв’язку із ґрунтом на три групи: а) геобіонти – мешканці ґрунту в усі періоди їх розвитку;

б) геофіли – населяють ґрунт тільки в певні періоди їх онтогенезу та в) геоксени – використовують ґрунт більш-менш випадково для тимчасового укриття.

2. Епігеобіонти – комахи, що тримаються більш-менш відкритих ділянок поверхні ґрунту.

Тут також можна намітити кілька підлеглих угруповань, наприклад:

а) псамобіонти – комахи, пристосовані до життя на піщаному субстраті: деякі види жуків-чорнишів (Tenebrionidae), саранові роду Hyalorrhipis та ін.;

б) пет робіон ти – мешканці кам’янистих ділянок, наприклад, саранові роду Pezotmethis Uv.;

в) галобіонти – мешканці засолених ділянок ґрунту, наприклад, клоп Halosalda lateralis Fall, або жужелиця Dyschirius salinus Schaum.

3. Герпетобіонти – комахи, що живуть серед рослинних та інших органічних залишків на поверхні ґрунту, наприклад, під опалим листям і т. д., причому мешканців лісової підстилки звичайно називають стратобіонтами.

Деякі екологічні угруповання комах, властиві геобіонтам, зустрічаються й серед герпетобіонтів, але представлені тут звичайно іншим комплексом видів, як, наприклад, сапробіонти: деякі трипси (Thysanoptera), личинки багатьох двокрилих (Diptera), єгипетський тарган (Polyphaga aegiptiaca L.) та ін., або планофіли: багато жуків сімейства Staphylinidae, жужелиці (Carabidae).

–  –  –

Сирфетобіонти (копробіонти) навіть більше звичайні тут, ніж серед ґрунтових шарів, наприклад, жуки-карапузики (Histeridae), гнойовики (Coprini), багато личинок мух род. Sarcophagidae і Muscidae.

4. Хортобіонти – мешканці трав’яного покриву.

2.7. Екологічні групи личинок коваликів (Elateridae)

За типом харчування В. Г. Долін (1961) поділяє дротянок на такі групи:

1. Усеїдні, але переважно фітофаги, пов’язані зі злаковою рослинністю (роди Agriotes, Ectinus). Нормальний розвиток личинок може відбуватися і без споживання тваринної їжі.

2. Усеїдні, із сильно вираженою фітофагією, але потребують для нормального розвитку їжу тваринного походження (роди Corymbites, Selatosomus).

3. Усеїдні, зі слабко вираженою фітофагією, які віддають перевагу рослинним залишкам і хижацтву (роди Melanotus, Limonius, Athous). За дефіциту вологи в ґрунті або відсутності тваринної їжі личинки цієї групи серйозно пошкоджують насіння, підземні стебла і коріннябульбоплоди.

4. Хижаки і некрофаги, здатні до сапрофагії, що не пошкоджують живі рослини (роди Cardiophorini, Elater, Synaptus, Prosternon, деякі підроди роду Athous).

5. Облігатні хижаки (роди Lacon, Adelocera, Hypoganus, Calambus і підроди роду Athous:

Diacanthous, Stenagostus).

За типом харчування відповідні групи дротянок слід назвати так: 1) фітофаги; 2) фітозоофаги; 3) зоофітофаги: 4) хижаки; 5) облігатні хижаки.

2.8. Екологічні групи личинок пластинчастовусих (Scarabaeidae)

За способом життя і харчування серед личинок Scarabaeidae виділяються такі групи (Медведев, 1952):

1. Личинки, що вільно живуть у ґрунті й активно розшукують їжу, яка складається з коренів (узагалі підземних частин) рослин, переважно живих, а також відмерлих. Ці личинки, особливо в молодому віці, значною мірою харчуються і перегноєм. Сюди відносяться личинки хрущів із триб Ratelini, Melolonthini, Rhizotrogini, Pachydemini, Sericini, Hopliini, Glaphyrini і, частково, Dynastini (Pentadon). Значна частина личинок цієї групи є шкідниками сільськогосподарських і лісових культур. Багато видів шкодять і в імагінальній фазі.

2. Личинки, що живуть у ґрунті в місцях скупчення рослинних детритів (гнізда мишей, ховрашків, скупчення перегною, сміття, стружок тощо), що активно розшукують корм і годуються мертвими рослинними залишками. Сюди відносяться частково носороги (Oryctes), кукурудзяні гнойовики (Pentodon), деякі бронзівки (Epicometis hirta, Oxythyrea funesta, Potosia (Netocia) hungarica та інші види підроду Netocia, деякі Aphodiini (Pleurophorus, Mothon, Aphodius plagiatas). Усі види цієї групи в личинковій фазі нешкідливі, але багато з них шкодять у імагінальній фазі.

3. Личинки, що живуть у ґрунті та харчуються підземними грибами. Сюди належить Odontaeus armiger. В усіх фазах нешкідливий.

4. Личинки, що живуть у мурашниках та харчуються матеріалами мурашиного гнізда. Сюди належить Potosia metallica. Личинка нешкідлива, жук пошкоджує квіти рослин.

5. Личинки, що живуть у порохнявій деревині і деревній потерті та харчуються рослинними детритами. Сюди відносяться всі Lucanidae, Dynastini (частково), Trichiini, Valgini, Celoniini з пологів Cetonia, Liocola, Potosia. Личинки нешкідливі, але деякі з них є проміжними хазянами паразитів домашніх тварин, деякі види шкодять в імагінальній фазі.

Жуков О. В.

6. Личинки, що живуть у трупах тварин. Сюди відносяться види Trox. Нешкідливі.

7. Личинки, що розвиваються в природних купах калу тварин і харчуються ним. Здатні до пересування в межах даної купи. Сюди належить більшість личинок Aphodiini. Нешкідливі.

Деякі види в імагінальній фазі є проміжними хазяїнами паразитів людини.

8. Личинки, що живуть у субстраті, підготовленому для них батьками та харчуються ним і не здатні до відшукування собі їжі. Сюди відносяться дві підгрупи:

а) ті, що живляться калом тварин, заготовленим у вигляді ковбасок, груш тощо – гнойовики з триб Coprini і Geotrupini. Для культурних рослин нешкідливі. Деякі види в імагінальній фазі є проміжними хазяїнами паразитів людини і домашніх тварин;

б) ті, що живляться рослинною масою, заготовленою в ґрунті в особливих осередках – кравчики (рід Lethrus). Шкодять в імагінальній фазі.

Тривалість генерації в різних представників розглянутих сімейств коливається від двох до шести генерацій на рік.

Тут можна розрізнити такі типи:

1. Багаторічна генерація, остання зимівля в імагінальній фазі. Наприклад: травневий хрущ (Melolontha) має чотири- або п’ятирічну генерацію. Після зимівлі літає весною і відкладає яйця, з яких того ж літа виходять личинки. Вони зимують тричі (при чотирирічній генерації) або чотири рази (при п’ятирічній генерації), наприкінці літа перетворюються на лялечок, восени виходить жук, що зимує. Квітневий хрущ (Rhizotrogus aequinoctialis) та інші види цього роду мають трирічну генерацію. Після зимівлі жук літає весною і відкладає яйця. Личинки, які з’явилися того ж літа, зимують двічі, наприкінці літа перетворюються на лялечок, восени виходять жуки, що зимують. Вірогідно, такий же тип генерації мають хрущі роду Chioneosoma.

2. Багаторічна генерація, усі зимівлі відбуваються у фазі личинки, яка після останньої перезимівлі перетворюється на лялечок навесні; виліт жуків відбувається наприкінці весни або влітку. Личинки з яєць відроджуються того ж літа, коли були відкладені яйця. Наприклад: жук-олень (Lucanus cervus) має шестирічну генерацію, личинка зимує 6 разів; жукносоріг (Oryctes nasicornis) має чотирирічну генерацію, личинка зимує 4 рази; мармуровий хрущ (Polyphylla fullo) і волосатий хрущ (Anoxia pilosa) мають трирічну, а іноді чотирирічну генерацію, личинки зимують 3 або 4 рази; червневий хрущ (Amphimallon solstitialis), хрущ Нордманна (Monotropus nordmanni), хлібний кузька (Anisoplia austriaca) мають дворічну генерацію, личинки зимують 2 рази.

3. Однорічна генерація, зимівля тільки в імагінальній фазі. Наприклад: оленка волохата (Epicometis hirta), угорська бронзівка (Potosia hungarica), гнойовики з триб Coprini, Geotrupini, кравчики (Lethrus), деякі Aphodiini.

4. Однорічна генерація, зимівля у фазі личинки. Наприклад: садовий хрущик (Phyllopertha horticola), квіткоїди (Anomala), піскорийки (Hoplia), листові хрущики (Homaloplia), багато видів кузьок (Anisoplia segetum, A. leucaspis, A. deserticola), деякі бронзівки (Cetonia aurata, Potosia metaliica), пістряки (Trichius, Gnorimus), кравчик (Lethrus apterus), деякі Aphodiini.

5. Однорічна генерація, зимівля в личинковій та імагінальній фазах. Наприклад: рудий нічний хрущик (S erica brunnea), шовковистий нічний хрущик (Maladera holosericea), золотава бронзівка (Cetonia aurata), короткокрилий пістряк (Valgus hemipterus). hydrochoeris).

6. У році дві генерації. Наприклад: деякі види Aphodius (Aphodius melanostictus, A. hydrochoeris).



Pages:     | 1 |   ...   | 14 | 15 || 17 | 18 |   ...   | 59 |
Похожие работы:

«ЗЕМЛЕРОБСТВО Список використаних літературних джерел 1. Шевченко М.С. Екологічні гербіциди в системі вирощування зерна / Шевченко М.С., Шевченко О.М., Романенко О.А. //Хранение и переработка зерна.– 2004. – №8. – С. 21-23.2. Барабаш М. Використання біологічних препаратів – крок до біологічного землеробства / М.Барабаш, Г. Круковська // Пропозиція. – 2003. – №4. – С. 65-66.3. Громова А.А. Эффективность регуляторов роста и биопрепаратов на озимой пшенице и просе / Громова А.А., Щукин В.Б, Варавва...»

«ЛІСІВНИЦТВО І АГРОЛІСОМЕЛІОРАЦІЯ Харків: УкрНДІЛГА, 2009. – Вип. 116 УДК 630.2; 630.22; 630.182; 630.187 Ю. В. ПЛУГАТАР * ТИПОЛОГІЧНА СТРУКТУРА ЛІСІВ КРИМУ Кримськая гірсько-лісова науково-дослідна станція УкрНДІЛГА Наведено загальну характеристику типологічної структури лісів Криму та у розрізі головних типоутворювальних порід: дубів пухнастого і скельного, сосон – кримської, гачкуватої (звичайної), Станкевича, бука кримського (східного) та ялівця високого. Проаналізовано розподіл деревостанів...»

«УДК 630*114.5 ФАКТОР ТРОФНОСТІ У ЛІСОВІЙ ТИПОЛОГІЇ Б.Ф. ТАНЦЮРА, кандидат сільськогосподарських наук, А.Є. ЧЕРВОННИЙ, кандидат біологічних наук, ВП НАУ Боярська лісова дослідна станція Розглянуті результати дослідження одного з важливих чинників лісової типології. Трофність, родючість грунту, тип лісу, деревостан, фітомаса, трав’яні рослини Трофність є першою складовою поняття родючості ґрунту в частині вмісту в ньому поживних речовин. Другою частиною родючості є урожай на певній ділянці....»

«Збірник №36 Вип.4 Захист рослин наукових праць ВНАУ 2012 При обробці даних використовували методи математичної статистики [4]. Результати досліджень та їх обговорення. Ефективність мікробних препаратів вивчали в порівнянні з хімічним фундазолом. Результати дослідів (табл. 1) свідчать, що біологічні препарати не тільки не поступалися хімічному препарату фундазолу, а й перевищували його за багатьма показниками. Дані обліку засвідчують достовірні переваги мікробного препарату хетоміка над іншими...»

«УДК 346.54+351.824.11 О.Ю. Трач Національний університет “Львівська політехніка” РЕГУЛЮВАННЯ ВИРОБНИЦТВА І СПОЖИВАННЯ ЕНЕРГЕТИЧНИХ РЕСУРСІВ В УКРАЇНІ © Трач О.Ю., 2012 Проланалізовано основні закони України, постанови Кабінету Міністрів України та постанови Національної комісії регулювання електроенергетики України, що стосуються регулювання ринку енергетики в державі. Наведено основні пільги, що стосуються енергозбереження в Україні та основні пільги щодо енергозбереження в Європі. Наведено...»

«Вчені записки Таврійського національного університету ім. В.І. Вернадського Серія «Біологія, хімія». Том 26 (65). 2013. № 1. С. 172-178. УДК 581.132:632.954:633.15 ВМІСТ ФОТОСИНТЕТИЧНИХ ПІГМЕНТІВ ТА ТБК-АКТИВНИХ РЕЧОВИН У РОСЛИН СОЇ ЗА СУМІСНОГО ЗАСТОСУВАННЯ ГЕРБІЦИДІВ ТА МІКРОДОБРИВ Радченко М.П., Сорокіна С.І, Гуральчук Ж.З., Мордерер Є.Ю. Інститут фізіології рослин і генетики Національної академії наук України, Київ, Украина E-mail: mpalanytsya.ifrg@i.ua Вивчали вміст фотосинтетичних...»

«УДК 631.3:528.8:681.518 О.О. БРОВАРЕЦЬ* МАТЕМАТИЧНИЙ АПАРАТ ДЛЯ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОГНОСТИЧНОКОМПЕНСАЦІЙНОЇ ТЕХНОЛОГІЇ ЗМІННИХ НОРМ ВНЕСЕННЯ ТЕХНОЛОГІЧНОГО МАТЕРІАЛУ НА ОСНОВІ УТОЧНЕНИХ ДАНИХ ҐРУНТУ * Національний університет біоресурсів і природокористування України, Київ, Україна Анотація. У статті наведена прогностично-компенсаційна технологія змінних норм внесення технологічного матеріалу на основі уточнених даних ґрунту, що дозволяє на основі даних моніторингу параметрів стану...»

«Національний лісотехнічний університет України 3. ФАУНА, ЇЇ МОНІТОРИНГ ТА ОХОРОНА УДК 597.6/9 (477) Ст. наук. співроб. Л.І. Горбань – Природний заповідник Розточчя ФАУНА ЛІСОВИХ ВИДІВ АМФІБІЙ ЗАПОВІДНИКА РОЗТОЧЧЯ На території природного заповідника Розточчя виявлено 11 видів амфібій. Серед них лише шість лісових видів належать до переліку Бернської конвенції. Найбільш тісно своєю біологією з лісовими екосистемами пов'язані: Bufo bufo, Triturus vulgaris, Hyla arborea та два види жаб – Rana...»

«Титульний аркуш Підтверджую ідентичність електронної та паперової форм інформації, що подається до Комісії, та достовірність інформації, наданої для розкриття в загальнодоступній інформаційній базі даних Комісії. В.О. директора Лукієнко Олександр Михайлович (посада) (підпис) (прізвище та ініціали керівника) 25.04.2015 (дата) М.П. Річна інформація емітента цінних паперів за 2014 рік I. Загальні відомості 1. Повне найменування емітента Акціонерне товариство АТП 16361 2. Організаційно-правова...»

«Науковий вісник, 2007, вип. 17.8 13. Кохно Н.А. Об оценке успешности интродукции древесных растений// Интродукция древесных растений и озеленение городов Украины. – К.: Наук. думка, 1963. – С. 3-7.14. Кохно Н.А. Эколого-географическая классификация видов клена для интродукции на Украине// Интродукция растений и зеленое строительство. – К.: Наук. думка, 1973. – С. 86-88.15. Кохно Н.А. Эколого-географическая оценка района интродукции как этап прогнозирования ее успешности// Всесоюзн. конф. по...»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2013 www.uk.x-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»