WWW.UK.X-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Книги, видання, автореферати

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:     | 1 |   ...   | 20 | 21 || 23 | 24 |   ...   | 34 |

«Вуглець, клімат та землеуправління в Україні: лісовий сектор (Carbon, climate, and land-use in Ukraine: Forest sector) Book · May 2014 READS 5 authors, including: Anatoly Shvidenko ...»

-- [ Страница 22 ] --

5. АДАПТАЦІЯ ЛІСІВ ТА РОЛЬ ЛІСОВИХ ЕКОСИСТЕМ У ПОМ’ЯКШЕННІ КЛІМАТИЧНИХ ЗМІН лісових екосистем на зміни зовнішнього середовища і постановку управлінських цілей в лісовому господарстві. Разом із тим очевидно, що очікувані зміни клімату і зовнішнього середовища, складні взаємозв’язки між лісовими екосистемами, новим кліматом та системою доцільних лісогосподарських заходів можуть створювати ситуації, при яких людський мозок і професійна підготовка не здатні справитися з кількістю інформації, яку треба врахувати, та пошуком оптимальних рішень дуже складних задач в умовах невизначеності. В такому випадку велику допомогу може надати перехід до систем прийняття рішень на основі різних типів моделювання з застосуванням основних принципів системного аналізу.

На сьогодні існує значна кількість моделей, придатних для цього.

Це моделі різного призначення і складності. Традиційно, найбільш вживаними в лісогосподарській практиці є емпіричні або ж напівемпіричні моделі статистичного типу. Таблиці ходу росту є типовим прикладом статистичних моделей. Вони створювалися на основі ретроспективного аналізу росту насаджень, що давало задовільні результати при мінливості клімату в межах природно зумовлених флуктуацій.

Зрозуміло, що це «не спрацьовує» при наявності значних трендових змін із підвищеною мінливістю. Тому в останні два-три десятиріччя статистичні моделі росту вдоско-налювалися від традиційних ТХР до створення ростових імітаторів (Forest Growth Simulators), що базуються на моделюванні окремих дерев (individual-tree simulators), які вразовують специфіку зовнішнього середовища. В першу чергу це пов’язано з необхідністю передбачати ріст і продуктивність насаджень в умовах настільки швидких змін клімату, які даються взнаки протягом життя одного покоління деревних порід. Теоретично, найбільш придатні для цього «процесні» моделі, що прогнозують ріст дерев і деревостанів, базуючись на знанні фундаментальних фізіологічних процесів (таких як ефективність використання світла фотосинтетичним апаратом рослин, інтенсивність фотосинтезу, продихова провідність, дихання екосистем, роль води і елементів харчування в процесі функці-онування екосистеми тощо). Хоча процесні моделі мають значні обмеження в практичному застосуванні, що зумовлено особливостями їх ініціаллізації, обмеженістю масштабу і високою чутливістю до значень змінних і параметрів, що використовуються, вони дуже важливі для

ВУГЛЕЦЬ, КЛІМАТ ТА ЗЕМЛЕУПРАВЛІННЯ В УКРАЇНІ: ЛІСОВИЙ СЕКТОР

прогнозу відгуку лісових екосистем на кліматичні та інші зміни довкілля.

Спроби використати переваги та недоліки статистичних і процесних моделей та мінімізувати до можливої межі їх недоліки привели до розробки моделей нового типу, т.з. гібридних моделей, очевидною перевагою яких є можливість внести поправки в статистичні моделі, зумовлені кліматичними змінами, спростити набір даних, необхідних для впровадження процесних елементів у статистичні моделі та включити в розгляд вплив господарських заходів на ріст лісових насаджень. Розробка гібридних моделей в Україні тільки починається.

Найбільше відповідає проблемам обґрунтування адаптивного лісового господарства клас ландшафтних моделей – так званих моделей сукцесій і порушень (Landscape Models of Disturbances and Successions), які дозволяють досліджувати очікуваний вплив кліматичних змін у варіантному режимі спільно з моделюванням спеціально відібраних лісогосподарських заходів або ж повного їх комплексу (наприклад, Gustafson et al., 2010, 2011).

Проблема розробки перспективної стратегії адаптації лісів до кліматичних змін відноситься до невідкладних проблем лісового господарства України. Ліси особливо чутливі до змін клімату, оскільки тривалий період росту та розвитку дерев унеможливлює їх швидку адаптацію до змін зовнішнього середовища. Ліс повинен адаптуватися не тільки до змін середніх кліматичних показників, а також до наростаючої мінливості погоди зі збільшенням ризику екстремальних погодних явищ, таких як тривалі засухи, ураганні вітри та повені. Адаптивний потенціал лісів включає природні адаптаційні властивості дерев та екосистем, що склалися в процесі еволюції, а також соціально-економічні чинники, що визначають можливості реалізації відповідних заходів з планової адаптації.

Природна адаптивна здатність включає еволюційні механізми та процеси, які дозволяють деревам пристосуватися до нових умов зовнішнього середовища. Існують різноманітні еволюційні механізми генетичної адаптації, які «спрацьовують» на різних рівнях ієрархічної організації екосистем (напр. Lindner та ін., 2010).

Знання адаптивного потенціалу і регіональної чутливості лісів до кліматичних змін вивчені в Україні недостатньо. Зрозуміло, що

5. АДАПТАЦІЯ ЛІСІВ ТА РОЛЬ ЛІСОВИХ ЕКОСИСТЕМ У ПОМ’ЯКШЕННІ КЛІМАТИЧНИХ ЗМІН кліматичні зміни будуть впливати як на ресурсну, так і на інші функції лісових есосистем. Однак якщо відносно проблем, пов’язаних з виробництвом деревини, потенційні впливи і ризики до певного рівня зрозумілі, то щодо інших функцій і корисностей лісів знань набагато менше.

Очевидно, що будь-які заходи з адаптації та пом’якшення наслідків змін клімату у лісовому секторі повинні бути частиною значно ширшої стратегії, яка залучала би всі необхідні сектори національної економіки, зокрема енергетику, промисловість, сільське господарство, туризм тощо, об’єднані в загальні політичні та організаційні системи дій.

Відправною точкою для адаптації повинні бути не можливі наслідки зміни клімату, а суспільство, яке потерпає від них.

Визначення видів діяльності та стратегії, які в змозі забезпечити зведення до мінімуму негативних наслідків зміни клімату, є однією з головних задач адаптації.

Приведемо деякі передумови, що є загально-теоретичним базисом переходу до адаптивного лісового господарства. Лісові екосистеми являють собою типовий приклад складних адаптивних систем (Levin, 1998), для яких основним є поняття емерджентності, адаптації і ризику. Емерджентність (emergence) стосується явища, коли система утворює нові структури і типи поведінки на різних масштабах, які не могли спостерігатися раніше (Holland, 2008).

Адаптація (adaptation) відноситься до ситуації, коли деяка сукупність компонентів (агентів) отримує інформацію один від одного, що веде до покращання функціонування системи і «обновлення правил» (rule discovery). Обновлення правил означає здібність заміни неефективних правил новими, які здаються доцільними з точки зору їх розуміння агентами (Holland, 2006]. Адаптація та емерджентність характеризують границі, в межах яких система може змінити свою поведінку без втрати своїх суттєвих властивостей. Еластичність (resilience) є властивість системи відновити і стабілізувати специфічне для системи протікання процесів, не зважаючи на зовнішні порушення або зміни в рушійних силах (Carpenter, Folke, 2006). Поняття емерджентності базується на гіпотезі, що екосистема може мати різні рівні рівноваги, тоді як стійкість (stability) допускає наявність мінливості навколо єдиного стану рівноваги (Holling, 1973).

ВУГЛЕЦЬ, КЛІМАТ ТА ЗЕМЛЕУПРАВЛІННЯ В УКРАЇНІ: ЛІСОВИЙ СЕКТОР

У цілому, базуючись на теорії складних адаптивних систем (напр., Heinimann, 2010), можна зробити такі висновки:

1. Поняття емерджентності, адаптації та еластичності дозволяють побудувати концепцію, яка є продуктивною для опису динамічної поведінки лісових екосистем у світі, що швидко змінюється. Вони характеризують можливості системи до цілеспрямованих трансформацій. Взаємодії різномасштабних процесів є тією рушійною силою, яка формує трансформаційні зміни.

2. На відміну від традиційного лісівництва, адаптивне лісове господарство повинно розглядати розширену множину об’єктів – від клітини – до листка – до дерева – до окремої екосистеми – до індивідуального ландшафту – до країни в цілому.

3. Управління лісовими екосистемами, що враховує можливі ризики, повинно починатися з ідентифікації критичних впливів та чисельного визначення відношення «доза-відгук». Це відношення є базовим для розуміння емерджентності.

4. Теорія управління системами є тим базисом, який може дозволити утримати регульовану динаміку системи за наявності зовнішніх деструктивних впливів, навіть коли моделі, що використовуються, базуються на недосить чіткому знанні і реальні процеси моделюються лише частково.

5. Управління лісовими екосистемами повинно бути орієнтоване на процеси, що охоплюють різні просторово-часові масштаби, замість розгляду статичних структур, таких як окремі дерева та деревостани.

Зрозуміло, що втілення цих досить абстрактних системних положень у лісову науку і практику управління лісовими еко-системами потребує значних змін у філософії лісівництва та множині критеріїв, які використовуються для обґрунтування системи доціль-них лісогосподарських заходів. У цілому, управління лісовими екосистемами, як складними об’єктами сучасного світу, є предметом інтегрального моделювання. Теорія інтегрального моделювання, що спільно розглядає економічні, екологічні і соціальні складові адаптивних динамічних систем у всій складності їх взаємодії, знаходиться на початкових стадіях ефективного її застосування.

Разом із тим, першочергові проблеми, розв’язання яких необхідне для успішного розуміння стратегії прийняття рішень, методологічно зрозумілі:

5. АДАПТАЦІЯ ЛІСІВ ТА РОЛЬ ЛІСОВИХ ЕКОСИСТЕМ У ПОМ’ЯКШЕННІ КЛІМАТИЧНИХ ЗМІН (1) потрібно визначення множини основних «повільних» змінних, що визначають головні динамічні властивості системи; (2) знання процесів та рушійних сил, які визначають динаміку цієї множини змінних і (3) мати на увазі, що існують неформальні ознаки, які треба враховувати, наприклад, роль біорізноманіття в цьому контексті (Folke et al., 2002).

Перехід до адаптивного лісового господарства можливий тільки занаявності трьох типів знань – (1) системне знання (systems knowledge) відносно структур, функцій, механізмів лісових і соціальних систем та їх взаємодій, (2) цільове знання (target knowledge) про майбутній бажаний стан мегасистеми лісове господарство в комплексі взаємодій з прогнозованими соціальними системами і (3) знання процесу трансформації (transformation knowledge) – знання про те, як забезпечити перехід від сучасного до майбутнього стану. Зрозуміло, що головні невизначеності пов’язані з цільовим знанням.

Будь-який успішний процес адаптації вимагає створення усвідомлених і системно обґрунтованих стратегій, сильної і послідовної інституційної бази, нарощування потенціалу, виявлення та створення фінансових ресурсів, а також впровадження проектів з адаптації. Національні стратегічні рамки для адаптації включають у себе (UNEP, 1998): (1) короткострокові заходи з адаптації до екстремальних подій з метою зменшення вразливості до довгострокового ефекту зміни клімату, і (2) стратегію та заходи адаптації, які повинні бути визначені в рамках загальної політики національного розвитку, та можуть і повинні бути реалізовані на різних рівнях (національному, регіональному, місцевому).

Теоретичні передумови і технічні особливості робіт по адаптації лісових екосистем опрацьовані досить детально.

Наприклад, зменшення дострокових ризиків для лісів з інтенсивним рівнем господарювання пов’язується з такими пропозиціями лісо-господарської стратегії:

(1) цілеспрямований відбір деревних порід та місцевостей їх походження, максимально адаптованих до майбутніх особливостей клімату; (2) допустиме зменшення обороту господарства для прискореного розвитку більшої пристосованості деревних порід; (3) використання суміші гермоплазми з високим рівнем генетичної мінливості і (4) проведення довгострокових дослідів з відповідними деревними

ВУГЛЕЦЬ, КЛІМАТ ТА ЗЕМЛЕУПРАВЛІННЯ В УКРАЇНІ: ЛІСОВИЙ СЕКТОР



Pages:     | 1 |   ...   | 20 | 21 || 23 | 24 |   ...   | 34 |
Похожие работы:

«1 Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича УДК: 597.08/57.014 (477.71) Демченко Віктор Олексійович ЗАКОНОМІРНОСТІ ТРАНСФОРМАЦІЇ ІХТІОФАУНИ ВОДОЙМ АЗОВСЬКОГО БАСЕЙНУ ЗА ВПЛИВУ ПРИРОДНИХ ТА АНТРОПОГЕННИХ ЧИННИКІВ 03.00.16 екологія АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня доктора біологічних наук Чернівці – 2013 Дисертацією є рукопис. Робота виконана на кафедрі гідробіології Національного університету біоресурсів...»

«aurea: обидві таксономічні назви вказують на золотисте забарвлення поверхні тіла та крил метеликів [Ключко 2006, 193, рис. 131] (Panchrysia – від грец.: pa/j( pa/sa( pa/n всякий, crusi,on to, золото, cru,sioj 3, 2 золотий, тому перекладається як повністю золота; aurea – лат. aureus, a, um золотий, золотоносний, позолочений’) та ін. Отже, непрямі, метафоричні назви-етноніми переважно асоціативно відображають особливості забарвлення (223), будови (74), поведінки (29) біологічних об’єктів. Аналіз...»

«УДК 611.01:001.4 Тетяна Король, Соломія Бичкова, Володимир Манько Львівський національний університет імені Івана Франка СУЧАСНА УКРАЇНСЬКА АНАТОМІЧНА ТЕРМІНОЛОГІЯ В ПРОФЕСІЙНІЙ ОСВІТІ ТА ПРАКТИЦІ © Король Т. В., Бичкова С. В., Манько В. В., 2012 Статтю присвячено проблематиці вживання анатомічних термінів у сучасній українській науковій практиці. Автори висвітлюють суть проблеми через аналіз літературних джерел та формулюють власне бачення важливості дотримання міжнародного й національного...»

«Біомедичні вимірювання і технології Література 1. Методи і засоби психофізіологічного відбору кандидатів на службу за контрактом в Збройні Сили України: монографія / [С. М. Злепко, Л. Г. Коваль, В. В. Петренко, Р. С. Белзецький]. – Вінниця: ВНТУ, 2010. – 204 с. – ISBN 978-966-641-344-7.2. Тестовий психологічний комплекс для визначення типу особистості за опитувальником Айзенка / С. М. Злепко, Л. Г. Коваль, Д. Х. Штофель, В. В. Мельников // Вимірювальна та обчислювальна техніка в технологічних...»

«УДК 630*174.753 Доц. Ю.М. Дебринюк, канд. с.-г. наук – УкрДЛТУ ДО ПИТАННЯ ВИРОЩУВАННЯ ЛІСОВИХ КУЛЬТУР ЗА УЧАСТЮ МОДРИНИ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ У ЗАХІДНОМУ РЕГІОНІ УКРАЇНИ1 На підставі досліджень росту і продуктивності 202-ох 18-160-річних чистих і змішаних насаджень за участю модрини за період 1986-2000 рр. рекомендується застосування схем і способів змішування при створенні лісових культур за участю модрини європейської. У статті дискутується проблема, положення якої стали об'єктом критичних зауважень...»

«УДК 001.8.641.1.002.2 Шифр роботи 15-08-10 Б № держреєстрації 0107U010138 Міністерство освіти і науки України Харківський державний університет харчування та торгівлі Кафедра гігієни харчування та мікробіології 61051, м. Харків-51, вул. Клочківська, 333; тел. (057) 349-45-62 ЗАТВЕРДЖУЮ Ректор ХДУХТ д-р. техн. наук, проф. _О.І. Черевко (підпис) (ініціали, прізвище) «» 2010 р. ЗВІТ ПРО НАУКОВО-ДОСЛІДНУ РОБОТУ «НАУКОВІ ОСНОВИ СИСТЕМНОГО ВИКОРИСТАННЯ ПРОДУКТІВ ОЗДОРОВЧОЇ ДІЇ ДЛЯ РІЗНИХ ВЕРСТВ...»

«УДК 630*5 Доц. Г.Г. Гриник, канд. с.-г. наук; студ. В.В. Пукман – НЛТУ України, м. Львів; директор М.В. Костриба; гол. лісопатолог В.Я. Буній – Івано-Франківське державне спеціалізоване лісозахисне підприємство Західлісозахист ПОПЕРЕДНІ МОНІТОРИНГОВІ ДОСЛІДЖЕННЯ САНІТАРНОГО СТАНУ ЛІСІВ ІВАНО-ФРАНКІВЩИНИ15 Наведено огляд нормативно-правових актів загальнодержавного і міжнародного рівня щодо ведення моніторингу довкілля. Описано передумови ведення, завдання та головні засади моніторингу...»

«С.А. Вдовенко Вирощування їстівних грибів УДК 635.82:635-1/-2 ББК 42.349я73 В 25 Рецензенти: Петриченко В.Ф. доктор сільськогосподарських наук, професор, членкореспондент НААН України, директор Інституту кормів НААН України Підпалий І.Ф. д.с.-г. н., професор, завідувач кафедри кормовиробництва, луківництва та сільськогосподарської меліорації Вінницького національного аграрного університету Рекомендовано до друку Вченою радою Вінницького національного аграрного університету (протокол № 11 від 23...»

«БІОТЕХНОЛОГІЯ УДК 631.862.1 М.Д. МЕЛЬНИЧУК, доктор біол. наук, професор В.М. БЕЛЬЧЕНКО, к. т. н., Інженерно-технологічний інститут «Біотехніка»; Б.М. ШЕЙКІН, Інженерно-технологічний інститут «Біотехніка»; В.С. ТАРГОНЯ, доктор с.-г. наук, В.В.ОВЕРЧЕНКО, кандидат с.-г. наук, Д.П. ГРОГУЛЕНКО, ТОВ НВЦ «Агробіотехнологія»; О. О. ПИЛИПЧУК, аспірантка, Національний університет біоресурсів і природокористування України E-mail: bulu32@yandex.ru ТЕХНІЧНА ЕНТОМОЛОГІЯ ВИРОБНИЦТВА БІОПРЕПАРАТІВ ЗАХИСТУ...»

«Національний лісотехнічний університет України Література 1. Лех П., Сєрота З., Гриник Г. Фітопатологічний моніторинг як частина загальнодержавного біологічного моніторингу у Польщі: звіт за 2001 р.// Наук. вісник УкрДЛТУ: Зб. наук.-техн. праць. – Львів: УкрДЛТУ. – 2002, вип. 12.4. – С. 177-191.2. Новик В., Грузинка Ф., Стари Б. Атлас комах шкідників лісових порід. – Харків, 2004.3. Падій М.М. Лісова ентомологія. – К: УСГА, 1993. – 236 с.4. Станек В.Я. Иллюстрированная энциклопедия насекомых. –...»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2013 www.uk.x-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»