WWW.UK.X-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Книги, видання, автореферати

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:     | 1 |   ...   | 12 | 13 || 15 | 16 |   ...   | 23 |

«Кафедра загальної психології та психодіагностики Кафедра вікової та педагогічної психології Кафедра практичної психології та психотерапі ї Актуальні питання психологічної науки Альманах ...»

-- [ Страница 14 ] --
Муравська Наталія, студентка 4 курсу РДГУ Керівник: Сторож О.В., кандидат психологічних наук, доцент Проблема стресу є досить актуальною в умовах сьогодення, адже всесвітня глобалізація ставить перед сучасною особистістю багато вимог, які створюють дискомфорт, сприяють виникненню напруги і дисбалансу. Слід відмітити, що навіть надмірні позитивні емоції, що пов’язані із радісними ситуаціями, можуть викликати стрес. Однак, незалежно від своєї природи, стрес мобілізує людину, яка намагається вийти за межі власних можливостей, розширює Випуск 6 сферу її діяльності і стає для неї стимулом, джерелом активності і розвитку.

Аналіз наукової літератури показав, що дослідженням стресу займалися такі вчені: П. К. Анохін, Я. Н. Воробейчик, У. Кеннон, Р.

Лазарус, Г.Сельє, Ч.Д. Спілбергер, С. Фолкман, С. Хобфолл та ін.

Для психологічного операціоналізування поняття стресу у сучасній науковій літературі цей термін використовується у трьох значеннях. По-перше, поняття “стрес” визначається як будь-які зовнішні стимули чи події, що викликають у людини дискомфорт.

По-друге, стрес відноситься до суб'єктивної реакції і відображає внутрішній психічний стан напруги і збудження; він інтерпретується як емоції, захисні реакції, що відбуваються у самій людині. Такі процеси можуть сприяти розвитку і вдосконаленню функціональних систем, а також викликати активність. По-третє, стрес може бути фізичною реакцією організму на запропоновану вимогу чи шкідливий вплив. Саме в цьому сенсі У. Кеннон і Г.

Сельє вживали цей термін. Функцією таких фізіологічних реакцій, ймовірно, є підтримка поведінкових дій і психічних процесів з подолання цього стану [1, с. 23].

Теоретичне опрацювання психологічних та медичних словників дає можливість стверджувати, що більшість із них наголошують на негативному аспекті стресу. Наприклад, Р.С.

Немов дає визначення поняттю “стрес” як “негативний емоційний стан, що виникає в результаті фрустрації або серйозних невдач в житті людини і полягає в неадекватній і дезадаптованій поведінці” [2, с. 242]. Однак позитивний аспект був виділений основоположником вчення про стрес канадським вченим Г. Сельє.

У своїх пізніх працях він трактував поняття “стрес” як неспецифічну реакцію організму на будь-яку вимогу, що є захисним механізмом біологічної системи. Вчений розрізняв конструктивний і деструктивний стреси, вказуючи, що не будьякий стрес є шкідливим. Він вважав, що стресова активація може бути позитивною мотивуючою силою, яка поліпшує суб'єктивну “якість життя” – евстрес, і негативною, з якою організм людини не в силах впоратися, вона руйнує моральне здоров'я людини і навіть може призвести до важких психічних захворювань – дистрес [4, с.

30]. Його позицію підтримав канадський психотерапевт Я. Н. Воробейчик, який запропонував розділяти дистреси на шкідливі і мобілізуючі. Останні актуалізують внутрішні ресурси і Актуальні питання психологічної науки збільшують активність особистості [5, с. 13].

Формування концепції стресу знайшло своє відображення у ряді наукових теорій і моделей, які суттєво різняться між собою, але в той же час у певних моментах доповнюють і розвивають один одного.

Г. Сельє виділив три фази стресу: 1. стадія тривоги; 2. стадія опору; 3. стадія виснаження. Стадія тривоги є найбільш ефективною у збільшенні активності особистості. Перші етапи розвитку стресового стану характеризуються тим, що загальна емоційна напруженість ще не досягає свого максимуму, тому вона надає переважно позитивний вплив і на психічні процеси, і на загальну організацію діяльності. Тут емоційна активація підвищує продуктивність виконання основних управлінських функцій.

Зовнішні стресори виступають в ролі своєрідних стимулів для інтенсифікації психічних процесів і для повного залучення потенціалу особистості в діяльність. У стані “підвищеної готовності” збільшується оригінальність, продуктивність і креативність мислення (феномен гіперактивації мислення). Зростає здатність до формулювання альтернатив і їх аналізу, що підвищує ефективність процесів прийняття рішення. Способи та методи організації діяльності стають також більш адекватними і різноманітними. У цілому цю фазу слід розглядати як мобілізуючу реакцію психіки і організму на ускладнення зовнішньої ситуації.

Якщо на даній стадії не було знайдено певного рішення, або потреба залишилась незадоволеною, то наступні тільки погіршують стан і знижують активність [3, с. 74].

Когнітивна теорія психологічного стресу пов’язана з ім’ям Р.

Лазаруса, який наголошував на ролі суб’єктивної пізнавальної оцінки загрози неприємного впливу і своєї можливості подолання стресу. Він вважав, що процеси оцінки загрози, пов’язані з аналізом значення ситуації і ставленням до неї, мають складний характер:

вони включають не тільки прості перцептивні функції, але і пізнавальні процеси, елементи минулого досвіду, особистісні фактори. С.Фолкман разом із Р. Лазарусом розробили копінгстратегії, що об’єднують когнітивні, емоційні і поведінкові стратегії, які використовуються, щоб справитися із запитами буденного життя. Вони стверджували, що активність людини під час стресу залежить від суб’єктивної оцінки загрози, а також від неповторного характеру структури особистості кожної людини [1, Випуск 6 с. 28].

На думку С. Хобфолла, людські ресурси включають предметну сферу (поведінкова активність), ресурси стану, особистісні характеристики та енергетичні показники.

Психологічний стрес розвивається при реальній чи уявній втраті частини ресурсу або затримці з відновленням витраченого ресурсу.

Люди використовують різні способи компенсації втрат: пряме їх відшкодування, компенсація, переоцінка ситуації і переключення уваги на виграшні моменти нової ситуації. Таким чином, втрата певного ресурсу є стимулом активного пошуку нового [1, с. 32].

Отже, стрес має не лише деструктивний вплив на особистість і організм в цілому, але й мобілізує, активізує і об’єднує сили, ресурси та індивідуальні властивості, створюючи новий ґрунт для саморозвитку, прийняття новаторських і ефективних рішень. Як говорив Г. Сельє : “Стрес – це аромат і смак життя... Треба навчитися не уникати стресу, а керувати ним.”

Список використаних джерел:

1. Бодров В. А. Информационный стресс: Учебное пособие для вузов/ В.А. Бодров. – М.: ПЕР СЭ, 2000. – 352 с.

2. Немов Р.С. Психология: Словарь-справочник: В 2 частях/ Р.С. Немов. – М.: Изд-во ВЛАДОС-ПРЕСС, 2003. – Часть 2. – 352 c.

3. Селье Г. Очерки об адаптационном синдроме/ Г. Сельє. – М.:

Медгиз, 1960. – 255 с.

4. Селье Г. Стресс без дистресса / Г. Селье / Пер. с англ. – М.:

Прогресс, 1982. – 128 с.

5. Щербатых Ю. В. Психология стресса / Ю.В. Щербатых. – М.:

Эксмо, 2008. – 304 с.

УДК 82.0:008-057.875

РОЗУМІННЯ ПОЕТИЧНОГО ТЕКСТУ ЯК ФАКТОР

ФОРМУВАННЯ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ КУЛЬТУРИ

СТУДЕНТА-СЛОВЕСНИКА

Ногачевська Інна, викладач РДГУ Новітні завдання, які постають перед вищою школою, потребують активного пошуку резервів підвищення ефективності вузівської освіти. У суспільстві з’явились нові цінності, що Актуальні питання психологічної науки вимагають від майбутнього фахівця, а особливо від студентафілолога, проектування саморозвитку, самоосвіти, високого рівня творчого мислення, компетентності у роботі із різними видами текстів.

Процес навчання майбутніх словесників ґрунтується, значною мірою, на їх самостійній, дослідницькій діяльності, що вимагає достатньо високого рівня інтелектуальної культури.

Значну роль у її становленні відіграє здатність розуміти та інтерпретувати художні тексти, зокрема поетичні.

Навчання філологів у вузі, на даному етапі, спрямоване здебільшого на засвоєння знань, їх закріплення та перевірку, недостатньо аналізується операціональна сторона учіння, не приділяється увага розвитку розуміння художніх текстів. Саме тому актуальним, на нашу думку, постає проблема формування способів пізнавальної діяльності як вияву інтелектуальної культури в роботі з текстом, а особливо з поетичним. У наукових дослідженнях проблеми інтелекту та розуміння розглядались, в основному, як незалежні категорії, хоча у феномені інтелектуальної культури вони представлені в єдності та взаємозв’язку.

В семантиці поняття інтелекту присутній момент знання, момент творчості і проникнення у раніше незвідане.

Купить саженцы и черенки винограда

Более 140 сортов столового винограда.


Специфіка феномену інтелектуальної культури, розкривається як у його функціях так і в структурі. Інтелектуальна культура розглядається як певний симбіоз, що поєднує в собі різні сторони мислення. Це нагромадження асоціацій (Д.Гардлі, Дж.Прістлі та ін.), процес вирішення задач (Н.Ах, К.Марбе та ін.), інтелектуальні операції (О.Зельц), акт переструктурування ситуацій (М.Вертгеймер, К.Дункер та ін.), логічні структури пізнання (Ж.Піаже) та ін. В контексті досліджуваної тематики цінною є концепція Л.Виготського, що дає можливість вважати основним компонентом інтелекту – рефлексію та метазнання (2).

На думку А.Брудного, інтелект – це здатність розуміти, а розуміння – це здатність осягнути смисл та значення, та досягнутий завдяки цьому результат (1). Якщо мислення розглядається як процес, то інтелект виступає як його якісна своєрідність. Це дає можливість розуміти інтелектуальну культуру як певний рівень та характеристику пізнавальної діяльності, що формується на основі інтелектуальних дій та Випуск 6 стратегій, які дають можливість збагнути глибинний смисл отриманої інформації.

Досліджуючи особливості розуміння студентами наукового тексту, Іванова В.П. зазначає, що феномен інтелектуальної культури включає змістовий, операціональний та особистісний компоненти (4, с.3-10).

На нашу думку, розуміння поетичного тексту є необхідною складовою формування інтелектуальної культури майбутнього філолога-спеціаліста та включає засвоєння ним науковометодологічних та предметних аспектів знань. Рівень розуміння поезії визначається ефективністю оволодіння стратегіями розуміння, які можуть бути вироблені у студентів на основі засвоєння ними спектру прийомів діалогічної взаємодії з поетичним текстом. Розуміння поезії може бути вдосконалене спеціально розробленою системою лекцій, семінарів та тренінгових занять, що значно підвищать рефлексію процесу розуміння, дадуть змогу усвідомити авторську концепцію.

Важлива роль особистісного компоненту, який виражається, у даному випадку, в усвідомленні професійно-особистісного смислу отриманої інформації та шляхів його творчого використання. Вважаємо, що всі зазначені дії, в комплексі, значно підвищать рівень інтелектуальної культури словесників та рівень розуміння ними поетичного тексту.

У продуктивній сумісній діяльності виникає оптимальна зона реалізації всіх можливостей не лише студентів-філологів, але й викладача, що сприяє формуванню творчого мислення (О.Матюшкін, В.Ляудіс, В.Рубцов та ін.) Саме така ситуація є необхідною для роботи з поетичним текстом як джерелом формування інтелектуальної культури студентів.

Для якісного забезпечення психологічної підтримки молодих спеціалістів, ми пропонуємо розроблений нами “Тренінг розуміння поезії” як метод створення умов професійного вдосконалення та саморозкриття майбутніх фахівців, у якому „тренер” бере на себе відповідальність за створення для учасників сприятливих умов, у яких є можливим активне професійне самовдосконалення.



Pages:     | 1 |   ...   | 12 | 13 || 15 | 16 |   ...   | 23 |
Похожие работы:

«See discussions, stats, and author profiles for this publication at: http://www.researchgate.net/publication/276864502 ОЦІНКА ВПЛИВУ НА ФЛОРУ І ФАУНУ ВОДНИХ ТА НАВКОЛОВОДНИХ УГРУПОВАНЬ БУДІВНИЦТВА ПРОТИПАВОДКОВОЇ ЄМНОСТІ НА р. БОРЖАВА (ок. с. БЕРЕЗНИКИ, СВАЛЯВСЬКОГО РАЙОНУ, ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ). TECHNICAL REPORT · APRIL 2007 DOI: 10.13140/RG.2.1.1544.0805 DOWNLOADS VIEWS 7 AUTHORS, INCLUDING: Andrey Kovalchuk Natalia Kovalchuk Uzhhorod National University Uzhhorod National University...»

«МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ХАРЧОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ ЗАТВЕРДЖУЮ Ректор С.В. Іванов (підпис) 13 грудня 2013 р. БІОТЕХНОЛОГІЇ СОЛОДУ І ФЕРМЕНТНИХ ПРЕПАРАТІВ МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ до вивчення дисципліни та виконання контрольної роботи для студентів напряму підготовки 6.051701 «Харчові технології та інженерія» денної та заочної форм навчання Всі цитати, цифровий СХВАЛЕНО та фактичний матеріал на засіданні кафедри бібліографічні відомості біотехнології продуктів...»

«Збірник наукових №1 (56) Серія: Економічні науки праць ВНАУ 2012 innovative technologies in agriculture is the key to highly efficient and profitable process of production. The development of the domestic crop is by bringing into circulation of agriculture of the new plants, equipments, technologies, economy of labor and energy cost, and its increase quality and competitive of products in the world market. УДК 60:167.2 (477/9) АНАЛІТИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ УПРАВЛІННЯ ТА ЕФЕКТИВНОСТІ БІОТЕХНОЛОГІЙ В...»

«УДК 621.436:665.75 UDC 621.436:665.75 ВПЛИВ МАСИ ВАНТАЖУ НА ВИТРАТУ ПАЛИВА ТА ВИКИДИ ШКІДЛИВИХ РЕЧОВИН ВАНТАЖНИМ АВТОМОБІЛЕМ ПРИ РУСІ НА БІОДИЗЕЛЬНОМУ ПАЛИВІ Корпач А.О., кандидат технічних наук, Національний транспортний університет, Київ, Україна Левківський О.О., Публічне акціонерне товариство «Київське автотранспортне підприємство «Укрпродконтракт», Київ, Україна EFFECT OF LOAD MASS ON FUEL CONSUMPTION AND HARMFUL EMISSIONS OF TRUCKS OPERATING ON BIODIESEL Korpach A.О., candidate of...»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2013 www.uk.x-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»