WWW.UK.X-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Книги, видання, автореферати

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:   || 2 |

«Хронічний гастрит (ХГ) (gastritis chronica) є найбільш розповсюдженим захворюванням шлунково-кишкового тракту (ШКТ): 25-35% населення індустріально розвинутих країн та країн, що ...»

-- [ Страница 1 ] --

УДК 615.32: 549.456.1]. 03:616.33-002.27

Клінічний досвід внутрішнього застосування розчину полімінерального

комплексу у хворих на хронічний атрофічний гастрит

Н.В. Драгомирецька, Г.М. Іжа, Н.О. Шевченко, М.В. Калініченко

Український НДІ медичної реабілітації та курортології (Одеса)

Хронічний гастрит (ХГ) (gastritis chronica) є найбільш розповсюдженим захворюванням

шлунково-кишкового тракту (ШКТ): 25-35% населення індустріально розвинутих країн та країн, що

розвиваються, страждають на ХГ, а серед захворювань шлунка на частку ХГ припадає близько 85% всіх випадків [1]. ХГ – це самостійна нозологічна форма, в основі якої полягає специфічний морфологічний каскад, який характеризується запальною інфільтрацією, згодом структурною перебудовою слизової оболонки шлунка (СОШ) з розвитком спочатку атрофії, потім метаплазії чи дисплазії шлункового епітелію, а з рештою – аденокарциноми шлунка [2]. Саме тому хронічний атрофічний гастрит (ХАГ) займає особливе місце в структурі гастроентерологічної патології, що пов’язано з високим ризиком розвитку раку шлунка [3, 4, 5].

Поліетіологічність ХАГ, особливості патогенезу, різноманітність клінічних проявів, залучення до патологічного процесу інших органів травлення (жовчний міхур, печінка, підшлункова залоза, кишечник), недостатній арсенал сучасних препаратів та необхідність їх довготривалого використання створюють значні труднощі при лікуванні цієї патології. У зв’язку з цим вважаємо необхідним розробку нових заходів щодо лікування хворих на ХАГ на підставі застосування природних чинників.

Останнім часом все більш уваги привертає такий унікальний природний мінерал, як бішофіт. У світі відомо всього три промислових родовища бішофіту - у Росії, Туркменістані та в Україні. Саме український бішофіт (родовище у Полтаві) має самий великий вік, і відповідно - більш широкі біологічні ефекти. Завдяки життєво важливим елементам, що складають «Полтавський бішофіт» (магній, хлор, калій, бром, йод), він має різноманітний та багатопрофільний вплив на більшість біологічних процесів. Доведено, що бішофіт володіє протизапальним, спазмолітичним, трофічним, репаративним, імуномодулюючим ефектами [6]. В наступний час бішофіт широко використовується при захворюваннях опорно-рухового апарату, периферичної нервової системи, серцево-судинної системи [7]. Однак, зовсім не вивченими залишаються можливості внутрішнього використання цього розчину при захворюваннях органів травлення, зокрема при ХАГ.

Тому метою нашої роботи було вивчення ефективності внутрішнього прийому розчину «Полтавський бішофіт» у хворих на ХАГ.

Матеріали і методи дослідження. Обстежено 52 хворих на ХАГ віком від 24 до 68 (49,8±1,6) років: із них 29 чоловіків (55,7%) та 23 жінки (44,2%), які знаходилися на амбулаторному лікуванні у поліклінічному відділенні Українського НДІ медичної реабілітації та курортології.

Діагноз верифікували на підставі комплексного обстеження, що включало вивчення анамнезу, фізикальне дослідження, проведення загальноприйнятих клінічних та біохімічних досліджень, інструментальних методів дослідження.

Морфофункціональний стан езофагогастродуоденальної зони (ЕГДЗ) вивчали на підставі даних езофагогастродуоденоскопії (ЕГДС), яку проводили за загальноприйнятою методикою з використанням фіброгастродуоденоскопів «Olympus» (Японія). Під час ендоскопічного дослідження вивчали анатомо-функціональні особливості ЕГДЗ, проводили детальну оцінку стану СО стравоходу, шлунка, дванадцятипалої кишки, отримували біопсійний матеріал (за міжнародною Модифікованою Сіднейською системою) [8]. Наявність Helicobacter pylori (HP) вивчали за допомогою цитологічного дослідження мазків-відбитків, забарвлених за Романовським-Гімза або уреазним хелік-тестом.

Концентрацію гастрину-17 (G-17) для діагностики атрофічних змін в СОШ визначали імуноферментним аналізом на діагностичній панелі «ГастроПанель» ООО «Біохіт». Нормальними вважали показники гастрину-17 крові від 3,9 до 12,9 пмоль/л.

Кислотоутворювальна функція шлунка оцінювалася за результатами комп’ютерної рН-метрії (експрес-методика Чернобрового В.Н., 1998).

Пацієнти були розподілені на 2 групи. Першу (основну) склали 35 хворих, яким призначали внутрішньо розчин «Полтавського бішофіту» по 2,5-5,0 мл на 200 мл дистильованої води 3 рази на день за 30 хвилин до їди та дієтотерапію (дієта №2, дрібна). Другу (контрольну) групу склали 17 хворих, яким призначали стандартне медикаментозне лікування: плантаглюцид, ацидин-пепсин, ферментні препарати в умовах амбулаторного лікування в поліклінічному відділенні Українського НДІ МР та курортології протягом місяця. Усім хворим при наявності НР призначалася стандартна антихелікобактерна терапія 1 лінії. Тривалість лікування склала 30 діб.

При опитуванні хворих до початку лікування виявляли різного ступеня вираженості диспепсичний, больовий абдомінальний та астенічний синдроми.

Найбільш характерними ознаками диспепсичного синдрому були скарги хворих на відчуття важкості у епігастральній ділянці після їди (57,7%), нудоту (51,9%), відриг повітрям чи їжею (46,2%), метеоризм (42,3%). Серед проявів, що характеризують больовий абдомінальний синдром, домінували болі у епігастральній ділянці (53,8%), болі у лівому (44,2%) та правому (32,7%) підребер’ях.

Порушення моторно-евакуаторної функції кишечнику проявлялося наявністю закрепів у 24 хворих (46,2%) та схильністю до проносів у 21 пацієнта (40,4%). Основні прояви астенічного синдрому – слабкість, підвищену стомлюваність – відзначали при надходженні до лікування у 42,3% пацієнтів.

При об’єктивному обстеженні найчастіше визначалась болісність при пальпації у пілородуоденальній ділянці у 59,6% хворих, декілька рідше – болісність у лівому підребер’ї (42,3% пацієнтів), болісність у ділянці правого підребер’я була відмічена у 30,7% осіб. Пальпаторна болісність відділів товстої кишки зареєстрована у 26,9% обстежених.

Аналізуючи результати ЕГДС перед початком лікування слід відмітити наявність запальних змін гастродуоденальної зони (ГДЗ) у всіх залучених до дослідження хворих. В усіх обстежених визначали потоншення та блідо-сіруватий колір СОШ, зниження кровообігу судинної сітки – у 92,3% осіб, набряк СОШ – в 80,8% випадків. У 63,5% хворих спостерігали виражену гіперемію СОШ, помірну гіперемію у 36,5% осіб відповідно, що відповідало ознакам антрум-гастриту. У 44,2% обстежених були визначені ендоскопічні ознаки помірного дуоденіту. Слід відмітити високу частоту порушень моторно-евакуаторної функції ГДЗ, що характеризувалося наявністю дуоденогастрального рефлюксу у 36,5% хворих та гастроезофагеального рефлюксу у 23,1% пацієнтів.

При морфологічному дослідженні біоптатів СОШ спочатку визначали ступінь обсіменіння СОШ інфекцією НР. Так, до початку лікування хелікобактеріоз різного ступеня було визначено у 71,2% хворих. При подальшому гістологічному дослідженні біоптатів у всіх обстежених (100%) були визначені явища вираженої атрофії СОШ, наявність елементів «структурної перебудови» слизової оболонки за типом повної кишкової метаплазії та дисплазії переважно I-II ступеня виявляли у 48,1% хворих. Вищеозначені гістологічні зміни супроводжувалися інфільтрацією строми СОШ лімфоїдними елементами та гістіоцитами, збільшенням в ній кількості фіброзних волокон (96,2% осіб).

Аналіз отриманих даних по дослідженню шлункової секреції засвідчив, що вищевисвітлені патологічні зміни у СОШ більшості пацієнтів (86,5%) супроводжувалися зсувами функціонального стану шлунка у вигляді пригнічення кислотопродукції. Так, у 55,8% осіб було визначено помірну гіпоацидність, а у 30,8% обстежених – виражену гіпоацидність. Лише у 13,5% хворих показники рН відповідали значенням нормоацидності.

Дослідження рівня гастрину-17 у хворих на ХАГ до початку лікування визначило підвищення в більшості випадків (84,6% обстежених) значень цього показника, так в середньому він складав (26,1±4,26) пмоль/л, що свідчить про наявність процесів атрофії у слизовій оболонці тіла шлунка. У 6 хворих середній рівень гастрину-17 був нормальним, а у 2 пацієнтів рівень гастрину був нижчим за норму і складав у середньому (1,92±0,4) пмоль/л.

На тлі лікування в обох групах відбулися позитивні клінічні зміни, але проведений аналіз за ефективністю різних лікувальних методів продемонстрував суттєві різниці.

Різним був вплив внутрішнього застосування розчину «Полтавський бішофіт» (I група) та стандартної медикаментозної терапії (II група) на основні прояви диспепсичного синдрому. Так, явища диспепсичного синдрому у вигляді нудоти, відригу зникли майже у всіх обстежених хворих (р0,001), достовірними також були зміни відносно зменшення почуття важкості у шлунку після їди (р0,05). Порівняно з цими даними, достовірних змін щодо зникнення або зменшення скарг диспепсичного характера в контрольній групі не відмічено (р0,05).


Купить саженцы и черенки винограда

Более 140 сортов столового винограда.


Стосовно проявів больового синдрому треба відзначити той факт, що наприкінці лікування було відмічено практично повну відсутність суб’єктивних та об’єктивних проявів больового абдомінального синдрому (р0,001) у хворих I групи, на відміну від пацієнтів контрольної групи, де спостерігалася тільки тенденція (р0,05) до зменшення вираженості ознак захворювання, що вивчалися.

Привертає на себе увагу повна нормалізація дефекації у хворих I групи, які протягом тривалого часу до початку лікування страждали на закрепи. Поява у них нормальних випорожнень (1 раз в 1-2 дні) без вживання медикаментозних засобів спостерігалася вже на 3, 4 день прийому «Полтавського бішофіту». Втім, у пацієнтів із проносами курсовий питний прийом зазначеного розчину суттєвого ефекту не надавав, а у деяких хворих відмічено збільшення частоти випорожнень. У пацієнтів контрольної групи під впливом проведеної стандартної терапії достовірних змін відносно зменшення скарг на закрепи або проноси не сталося (р0,05).

Аналіз даних щодо зникнення ознак астенічного синдрому свідчив про більш повільну динаміку у хворих контрольної групи.

Згідно результатам ЕГДС, проведене лікування із внутрішнім призначенням розчину «Полтавський бішофіт» обумовлювало зменшення проявів запалення, що виражалося достовірним (р0,05) зменшенням гіперемії та набряку СОШ. На відміну від хворих I групи, у пацієнтів контрольної групи була визначена лише тенденція (р0,05) до зменшення ознак запалення в СОШ. Не сталося достовірної нормалізації розладів моторно-евакуаторної функції ГДЗ у хворих обох груп (р0,05).

Аналізуючи динаміку морфологічних змін СОШ, нами встановлено достовірні зміни щодо зменшення лімфоплазмоцитарної інфільтрації власної пластинки СОШ у пацієнтів I групи (р0,05). У той же час, застосування стандартної медикаментозної терапії не надавало істотного впливу щодо зникнення гістологічних ознак запалення. Також у пацієнтів контрольної групи проведене лікування не впливало на процеси клітинного оновлення, що характеризувалося зберіганням явищ атрофії, кишкової метаплазії, на відміну від хворих I групи, в яких була визначена тенденція до зменшення атрофічних змін СОШ (р0,05). Після проведеної антихелікобактерної терапії I лінії у пацієнтів основної групи вдалося досягти елімінації НР у 17 хворих (до початку лікування НР визначався в 26 хворих), на відміну від пацієнтів контрольної групи, де ерадикаційного ефекту було досягнуто лише у половини обстежених.

Дослідження даних комп’ютерної рН-метрії продемонструвало відсутність вірогідного впливу обраних методів лікування на кислотоутворювальну функцію шлунка обстежених хворих.

Вивчаючи рівень гастрину-17 наприкінці лікування у пацієнтів I групи з вихідними підвищеними показниками, виявили зниження рівня гастрину-17 крові (середній показник складав – (15,21±2,43) пмоль/л), але вірогідних змін при цьому досягнуто не було (р0,05). У пацієнтів I групи з нормальними та зниженими значеннями гастрину-17 наприкінці лікування цей показник продовжував залишатися у первісних межах. Зовсім не визначено динаміки змін рівня гастрину-17 під впливом лікування у хворих контрольної групи.

Порівняльний аналіз щодо дослідження ефективності запропонованих методів лікування свідчив на користь пацієнтів основної групи, яким було призначено внутрішній прийом розчину «Полтавський бішофіт», де ефективність лікування була вищою та складала 88,6% на відміну від хворих контрольної групи, де ефективність становила 73,3%.

Висновки.

1. Внутрішнє застосування розчину «Полтавський бішофіт» у хворих на ХАГ сприяє достовірному зникненню проявів диспепсичного, больового абдомінального, астенічного синдромів, зменшенню ендоскопічних, морфологічних ознак запального та атрофічного процесу у СОШ, вірогідної ерадикації НР у більшості хворих. Разом з цим внутрішній прийом «Полтавського бішофіту» суттєво не впливає на моторно-евакуаторні розлади гастродуоденальної зони та показники інтрагастральної рН. Сумарний позитивний ефект лікування складав 88,6%.

2. Доведено, що призначення стандартної медикаментозної терапії в контрольній групі хворих на ХАГ не приводило до вірогідного зменшення основних клінічних симптомів захворювання, ендоскопічних та морфологічних ознак патологічного процесу у СОШ, зовсім не впливало на стан кислотоутворювальної функції шлунка, моторно-евакуаторні порушення ГДС, ефективність ерадікаційної терапії склала 50,0%. Сумарний позитивний ефект лікування становив 73,3%.

3. Уперше проведені клінічні дослідження щодо внутрішнього використання розчину «Полтавський бішофіт» у хворих на ХАГ, доведено його позитивний вплив на основні клінічні прояви захворювання, ліквідацію запального процесу у СОШ у більшості хворих, регрес атрофічних змін СОШ, підвищення рівня гастрину-17 сироватки крові, нормалізацію випорожнень у всіх пацієнтів із схильністю до закрепів. Все це обумовлює доцільність використання цього розчину у лікуванні хворих на ХАГ для підвищення ефективності терапії та запобігання подальшого хронізації атрофічного процесу із розвитком аденокарциноми шлунка.

Циммерман Я.С. Клиническая гастроэнтерология: избранные разделы / Я.С. Циммерман. - М.:

1.

ГЭТАР - Медиа, 2009. - 416 с.

Кашин С.В. Атрофия, метаплазия, дисплазия — факторы риска развития рака желудка:

2.

обратимы ли эти изменения слизистой оболочки? / С.В. Кашин, А.С. Надежин, И.О.

Иваников // Клинические персперктивы гастроэнтерологии, гепатологии. - 2006. - № 2. С. 12-14.

3. Бабак О.Я. Хронический атрофический гастрит — точка отсчета начала канцерогнеза / О.Я.

Бабак, Ю.В. Протас // Сучасна гастроентерологія. - 2005. - № 5 (25). - С. 9-14.

4. Kapadia CR Gastric atrophy, metaplasia and dysplasia: a clinical perspective/ CR Kapadia // J Clin Gastroenterol. - 2003. - № 5. - C. 29 - 36.

El-Zimaity HM Gastric atrophy, diagnosing / El-Zimaity // World J Gastroenterol. - 2006. - №12. - C.

5.

57-62.



Pages:   || 2 |
 
Похожие работы:

«УДК 371.7+37.014.5+613 Здоров’язбережувальна діяльність у школах здоров’я: зарубіжний досвід Валентина Єфімова У статті подано аналіз закордонного досвіду діяльності шкіл сприяння здоров’ю в Європі, виявлено значну актуальність цього питання для української педагогіки, розглянуто головні проблеми професійної підготовки майбутніх учителів до організації збереження здоров’я дітей і молоді шкільного віку. Ключові слова: здоров’я, здоров’язбереження, школи сприяння здоров’ю, професійна підготовка,...»

«НАЦІОН АЛ ЬНИЙ ПРИРОДН ИЙ П АРК «ХОТ ИНСЬКИЙ» МІНІСТЕРСТВО ЕКОЛОГІЇ ТА ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ УКРАЇНИ ЗАЯВКА НА УЧАСТЬ У КОНФЕРЕНЦІЇ Національний п риро дний парк «Хотинський» ство рено НАЦІОНАЛЬНИЙ ПРИРОДНИЙ ПАРК «ХОТИНСЬКИЙ» Указом Прези дент а У країни від 22 січня 2010 р. (№ 56/20-10). Заявка на участь у конференції надсилається Цей заповідний об’єкт є важ ливим структурним елементом ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОБЛАСНИЙ КРАЄЗНАВЧИЙ МУЗЕЙ еколог ічної мережі Чернівецької о бласт і. окремим файлом. БУКОВИНСЬКЕ...»

«Міністерство освіти і науки України Дніпропетровський національний університет ім. Олеся Гончара МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО ВИКОНАННЯ ЛАБОРАТОРНИХ РОБІТ ІЗ КУРСУ «ВІРУСОЛОГІЯ» Міністерство освіти і науки України Дніпропетровський національний університет ім.Олеся Гончара Кафедра мікробіології, вірусології та біотехнології МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО ВИКОНАННЯ ЛАБОРАТОРНИХ РОБІТ ІЗ КУРСУ «ВІРУСОЛОГІЯ» Дніпропетровськ РВВ ДНУ Наведено рекомендації щодо виконання лабораторних робіт, метою яких є засвоєння...»

«Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України Вінницький національний технічний університет Й. Й. Білинський, П. М. Ратушний МЕТОДИ ТА СИСТЕМА ОБРОБЛЕННЯ СЛАБОКОНТРАСТНИХ ЗОБРАЖЕНЬ ДЛЯ ОЦІНЮВАННЯ ПОКАЗНИКІВ МІКРОКАПІЛЯРІВ КІНЦІВОК ЛЮДИНИ Монографія Вінниця ВНТУ УДК 004.93 : 681.7 ББК 32.973. Б Рекомендовано до видання Вченою радою Вінницького національного технічного університету Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України (протокол № 4 від 24.11.2011 року). Рецензенти:...»

«Київський національний університет імені Тараса Шевченка БІОМЕТРІЯ методичні вказівки для студентів біологічного факультету Біометрія / Упорядн. Ю.І.Прилуцький, О.В.Оглобля, Ю.П.Скляров. – К.: ВПЦ “Київський університет”, 2003. – 46 с. Рецензент М.В. Макарець, к.ф.-м. наук, доц. Затверджено вченою радою біологічного факультету 10 лютого 2003 року ПЕРЕДМОВА Це навчальне видання призначене для студентів біологічного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка, які...»

«Гігієна населених місць. №58. 2011 © ДУ ІГМЕ УДК 612.621:612.82:591.147.599.23:612.014.48 ОЦІНКА МОРФОФУНКЦІОНАЛЬНОГО СТАНУ ГІПОФІЗАРНО-ГОНАДНОЇ СИСТЕМИ САМОК ЩУРІВ ПІСЛЯ ОДНОРАЗОВОГО ТОТАЛЬНОГО ОПРОМІНЕННЯ В ДОЗІ 1,0 ГР Л.П. Дерев’янко, 1В.В. Талько, 1Н.П. Атаманюк, 2О.Г. Черненко, 1А.М. Яніна, 1Н.В.Діденко, Н.К. Родіонова, 1Н.О. Фролова ДУ «Науковий центр радіаційної медицини АМН України», м. Київ ДУ «Інститут нейрохірургії ім. акад. А. Ромоданова АМН України», м. Київ Актуальність роботи....»

«Національний лісотехнічний університет України НАУКОВИЙ ВІСНИК НЛТУ УКРАЇНИ З Б І Р Н И К Н А У К О В О Т Е Х Н І Ч Н И Х П РА Ц Ь Підп. до друку 10.01.12. Формат 6084/16. Папір офсетний. Друк офсетний. Ум. др. арк. 18,83. Ум. фарбо-відб. 19,07. Облік.-вид-арк. 18,95. Тираж 250 прим. Зам. № 01/2012 Видавець: Редакційно-видавничий центр НЛТУ України 79057, м. Львів, вул. Генерала Чупринки, 103 Тел.: (032) 240-23-50; 067-944-11-15 E-mail: nauk.visnyk@gmail.com Засновано в 1994 р. Випуск 21.19...»

«КАМ’ЯНЕЦЬ-ПОДІЛЬСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ІВАНА ОГІЄНКА ВІСНИК КАМ’ЯНЕЦЬ-ПОДІЛЬСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ІМЕНІ ІВАНА ОГІЄНКА ПСИХОЛОГІЧНІ НАУКИ Випуск 3 Кам’янець-Подільський УДК 378.4(082):159.9 ББК 74.5 В 53 Свідоцтво про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації: Серія КВ № 14578-3549 ПР від 11.11.2008 р. Друкується згідно з рішенням вченої ради Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка, протокол № 11 від 28 грудня 2010 р....»

«УДК 664.858(613.28) Бачинська Я.О., канд. с.-г. наук, доц., Степанова О.А. (ХТЕІ КНТЕУ, Харків) ВДОСКОНАЛЕННЯ ТЕХНОЛОГІЇ ВИРОБНИЦТВА ДЖЕМІВ ФУНКЦІОНАЛЬНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ НА ОСНОВІ ЕКСТРАКТУ СТЕВІЇ У статті розглянуто шляхи підвищення біологічної цінності, можливі шляхи вдосконалення технології виробництва за рахунок використання екстракту стевії, яка дозволяє знизити енергетичну цінність, збагатити джеми вітамінами та мінеральними речовинами, а також розширити асортимент продуктів функціонального...»

«Національний лісотехнічний університет України НАУКОВИЙ ВІСНИК НЛТУ УКРАЇНИ З Б І Р Н И К Н А У К О В О Т Е Х Н І Ч Н И Х П РА Ц Ь Підп. до друку 28.10.11. Формат 6084/16. Папір офсетний. Друк офсетний. Ум. др. арк. 23,02. Ум. фарбо-відб. 23,25. Облік.-вид-арк. 23,13. Тираж 250 прим. Зам. № 16/2011 Видавець: Редакційно-видавничий центр НЛТУ України 79057, м. Львів, вул. Генерала Чупринки, 103 Тел.: (032) 240-23-50; 067-944-11-15 E-mail: nauk.visnyk@gmail.com Засновано в 1994 р. Випуск 21.14...»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2013 www.uk.x-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»