WWW.UK.X-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Книги, видання, автореферати

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:     | 1 |   ...   | 10 | 11 || 13 | 14 |   ...   | 31 |

«Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: Біологія. — 2012. — № 1 (50). — 158 с. Друкується за рішенням вченої ради ...»

-- [ Страница 12 ] --

ISSN 2078-2357. Наук. зап. Терноп. нац. пед. ун-ту. Сер. Біол., 2012, № 1 (50) 62 ЕКОЛОГІЯ Первый опыт был заложен в ассоциации Poo palustris – Alopecuretum pratensis Carex vulpina var., занимающей неширокие межгривные понижения. Почва аллювиально-дерновая пылевато-песчанисто-легкосуглинистая оглеенная влажная, слабокислая, умеренно богатая азотом. Травостой пепельно-зеленый от соцветий содоминантных видов лисохвоста лугового (Alopecurus pratensis) и мятлика болотного (Poa palustris) с рассеянными желтыми соцветиями лютика ползучего (Ranunculus repens). Проективное покрытие травостоев 75 %, высота 50 (80) см. На пробных площадках отмечено от 15 до 17 видов, а всего сообщество ассоциации включает 24 вида сосудистых растений.

Второй опыт заложен в ассоциации Poo - Festucetum pratensis typica var., которая представлена сообществами центральной поймы р. Сож на плоских повышенных, средневысоких гривах и грядах, неглубоких ложбинах (средний уровень). Почвы легкосуглинистые, средневлажные, слабокислые, умеренно богатые азотом. Травостой сообществ серо-зеленый от соцветий содоминантных видов овсяницы луговой (Festuca pratensis) и мятлика лугового (Poa pratensis). Проективное покрытие травостоя составляет 90 %, высота 45 (90) см. На учетных площадках от 16 до 20 видов, а в составе ассоциации 31 вид сосудистых растений.

Влияние минеральных удобрений на продуктивность травостоев изучалось укосным методом на учетных площадках размером 50 х 50 см в 10-ти кратной повторности по схеме: 1ый вариант – контроль (без удобрения) и подсева клеверов; 2-ой вариант-удобрение естественного травостоя из расчета N60P45K60 кг/га; 3-ий – подсев клевера ползучего (Trifolium repens) 3кг/га на фоне Р60К60 кг/га; 4-ый подсев клевера лугового (Trifolium pratense) 4кг/га на фоне Р60К60 кг/га.

Результаты исследований и их обсуждение Результаты изучения урожайности пойменного луга р. Сож ассоциации Poo palustris – Alopecuretum pratensis Carex vulpina var. по годам исследований в зависимости от вариантов опыта представлены в таблице 1.

Таблица 1 Динамика урожайности (ц/га сухой массы) ассоциации Poo palustris-Alopecuretum pratensis Carex vulpina var.

Вариант В среднем за 2008 г. 2009 г. 2010 г. 2011 г.

опыта четыре года 1 36,4 38,9 36,6 37,4 37,3 2 65,8 78,8 75,5 77,6 74,4 3 49,7 62,1 50,9 52,7 53,8 4 55,9 70,8 47,5 48,8 55,8 НСР0,5 ц/га 3,1 3,4 2,8 3,3 Примечания: 1-ый вариант – контроль (без удобрения) и подсева клеверов; 2-ой вариант – удобрение естественного травостоя из расчета N60P45K60 кг/га; 3-ий – подсев клевера ползучего 3 кг/га на фоне Р60К60 кг/га; 4-ый подсев клевера лугового – 4 кг/га на фоне Р60К60 кг/га.

Из таблицы видно, что уже в год подсева бобовых трав, прибавка в варианте с подсевом клевера ползучего по сравнению с контролем составила 13,3 ц/га, а в варианте с клевером луговым соответственно – 19,5 ц/га. Наибольшая прибавка в урожае отмечена в варианте N60P45 K60 кг/га – 29,4 ц/га. На второй год после подсева наблюдалось дальнейшее увеличение урожайности травостоя в изучаемых вариантах. Во втором варианте прибавка составила 39,9 ц/га, в третьем варианте – 23,2 ц/га, а в четвёртом – 31,9 ц/га. Следует подчеркнуть увеличение урожая клевера лугового на второй год жизни по сравнению с первым годом на 14,9 ц/га, а у клевера ползучего – на 12,4 ц/га. На третий год наблюдалось уменьшение урожайности клевера лугового по сравнению со вторым годом на 23,3 ц/га, а клевера ползучего на 11,2 ц/га. По сравнению с контролем прибавка в урожайности клевера лугового составила 10,9 ц/га, а у клевера ползучего – 14,3 ц/га, а больше всего во втором варианте – 38,9 ц/га. На четвертый год прибавка в третьем варианте составила 16,3 ц/га сухой массы, а в четвертом 11,4 ц/га. В среднем за четыре года наибольшая урожайность отмечена во втором варианте, в третьем и

–  –  –

В данной ассоциации у клевера лугового в первый год жизни в онтогенетическом составе отмечено 4 онтогенетические группы: проростки, ювенильные, иммматурные и виргинильные.

Наибольшее участие оказалось у ювенильных растений (36,4 %).

На второй год после подсева в онтогенетическом составе оказалось три онтогенетические группы, высокая плотность отмечалась у молодых генеративных растений (62,5 %); на 3-ий год в онтогенетическом составе осталось только две онтогенетические группы: средневозрастные ISSN 2078-2357. Наук. зап. Терноп. нац. пед. ун-ту. Сер. Біол., 2012, № 1 (50) 65 ЕКОЛОГІЯ (53,4 %) и старые генеративные (46,6 %), на четвертый год также сохранились эти две группы:

средневозрастные (19,6 %) и старые генеративные (80,4 %).

Плотность от первого года жизни к четвертому уменьшилось на 28,7 особь/м погонный (75,7 %).

У клевера ползучего наблюдались такие же закономерности, как и в ассоциации Poa palustris-Alopecuretum pratensis Carex vulpine var. (табл. 3). В год посева особи клевера ползучего достигли имматурного состояния (39,6 %); на второй год особи достигли уже средневозрастного состояния (6,2 %), а наибольшее участие было у виргинильных растений (45,0 %) и молодых генеративных (48,8 %), на третий год после подсева в онтогенетическом составе наблюдались следующие онтогенетические группы: молодые генеративные (16,5 %);

средневозрастные генеративные (56,6 %); старые генеративные (26,9 %), на четвертый год – две онтогенетические группы: средневозрастные (39,9 %) и старые генеративные (60,1 %).

Плотность особей на один погонный метр уменьшилась от первого года жизни к четвертому на 22,6 особей (41,3 %).

Выводы Таким образом, используя подсев клеверов в дернину пойменного луга, и применяя фосфорнокалийные удобрения в дозе Р60К60 кг/га, можно увеличить продуктивность луга в 1,4 – 1,6 раза.

На второй год после подсева свыше 50 % в составе травостоя составляли бобовые травы.

М.М. Дайнеко, Л.М. Сапегін. C.Ф. Тимофієв Гомельский державний університет ім. Ф. Скорини, Гомель, Республіка Білорусь

ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ КОНЮШИНИ ЛУГОВОЇ І КОНЮШИНИ ПОВЗУЧОЇ ЗА ЇХ

ПІДСІВАННЯ В ДЕРНИНУ ЗАПЛАВНОГО ЛУГУ Р. СОЖ ПЕРЕДМІСТЯ М. ГОМЕЛЯ

Дослідженнями доведено, що використовуючи підсівання конюшини у дернину заплавної луки, та застосовуючи фосфатно-калійні добрива у дозі Р60К60 кг/га, можна збільшити продуктивність луки у 1,4 – 1,6 рази. На другий рік після підсівання понад 50% складу травостою становлять бобові трави.

Ключові слова: пойма, онтогенетична структура, врожайність, бобові, дернина N.M. Dajneko, L.M. Sapegin, S.F. Timofeev Educational Establishment «Francisk Skorina Gomel State University», Gomel, Republic of Belarus

PECULIARITIES IN ONTOGENESIS OF TRIFOLIUM PRATENSE L AND TRIFOLIUM REPENS

L. UNDER SOD SEEDING OF THE FLOOD MEADOW OF SOZH RIVER IN THE SUBURBS

OF GOMEL

The study of the productivity dynamics, ontogenetic structure and density of the interplanted into sod cover of the flood-meadow Trifolium pratense L. and Trifolium repens L. was carried out on the rightbank flood plain of the Sozh River on the territory of V.I.Lenin Agricultural Unitary Enterprise, Gomel district, Gomel region from May 2008 till September 2011.

During the four experimental years in both tests the second variant was characterized by the highest productivity level, the difference between the control variant and both the third and the fourth ones being 16,5 – 17,7 centner/hectare and 18,5 – 18,8 centner/hectare dry solid matter.

By the fourth year the ontogenetic structure of Trifolium pratense L. and Trifolium repens L.

consisted of two ontogenetic groups: middle aged generative plants and old generative plants.

Thus, using clover interplanting into the sod cover of a flood-meadow and applying phosphorus and potassium fertilizers in application rate equaling Рh60P60 kg/hectare can increase the productivity of a grassland 1,4 – 1,6 times and improve its botanical composition. By the second year after the interplanting legumes comprised more than 50 % of the grass.

Key words: flood-plain, ontogenetic structure, productivity, legumes, sod

–  –  –

ЕКОЛОГІЯ УДК 502.4 (477.51) Ю.О. КАРПЕНКО, С.О. ПОТОЦЬКА Чернігівський національний педагогічний університет ім. Т.Г. Шевченка вул. Гетьмана Полуботка, 53, Чернігів ОПТИМІЗАЦІЯ ПРИРОДНО-ЗАПОВІДНОЇ МЕРЕЖІ МІСТ ЛІВОБЕРЕЖНОГО ПОЛІССЯ (НА ПРИКЛАДІ М.

Купить саженцы и черенки винограда

Более 140 сортов столового винограда.


ЧЕРНІГОВА) Природно-заповідна мережа міст Лівобережного Полісся поєднує об’єкти поліфункціонального значення та штучного блоку охорони, що мають місцевий статус. Охорона природної складової у природно-заповідній мережі міста Чернігова, забезпечується в системі 21 об’єкту місцевого статусу площею 171,41 га та п’яти категорій. Створення восьми нових об’єктів, з метою оптимізації природно-заповідного фонду, збільшить відсоток заповідності до 4,32 у порівнянні з існуючим – 2,19. Серед пропонованих об’єктів – парк-пам’ятка садово-паркового мистецтва – парк "імені М.М. Коцюбинського"; регіональний ландшафтний парк "Ялівщина"; ботанічний заказник загальнодержавного значення "Кордівка"; 4 групи багатовікових дерев в якості ботанічних пам’яток місцевого значення. Підходи до оптимізації міського заповідного фонду полягають у створенні паркових територій, охороні приміських та заплавних лісів, охороні меморіальних та історичних об’єктів.

Ключові слова: природно-заповідний фонд, категорії об’єктів, підходи до оптимізації, поліфункціональність Збереження різноманітності дендрофлори в системі охоронних територій та в умовах культури забезпечує існуюча мережа природно-заповідного фонду, що є сукупністю природних територій та об’єктів (заповідники, заказники, заповідні урочища, пам’ятки природи, національні природні та регіональні ландшафтні парки), так і об’єктів колекційно-паркового типу (ботанічні сади, дендрологічні та зоологічні парки, парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва), що мають певний статус (загальнодержавного або місцевого значення), знаходяться під особливою охороною держави і складають національне багатство України [1, 2]. Більшість об’єктів, у яких охороняється дендрофлора, мають наукову, історико-культурну, освітню, естетичну, рекреаційну та оздоровчу цінність [3]. Вони є складовими національної та регіональних схем екомережі як окремі екологічні вузли, але переважно у складі екокоридорів [2, 5]. Специфіка міських систем полягає у комплексному поєднанні природних складових та урбосистем, а тому це позначається на стані природно-заповідних територій і межах міста.

Метою роботи є оцінка стану природно-заповідної мережі м. Чернігова за впливу антропічних чинників міста.

Матеріал і методи досліджень В період 2005 – 2011 рр. вивчали території зеленої зони м. Чернігова. Дослідження проводилися стаціонарно та маршрутним методом. При вивченні вікової та кількісної структури зелених насаджень Чернігова було виокремлено дві групи (І група – це території зелених насаджень, які мають площу до 20 га, ІІ група – більше 20 га).

Стан вікових дерев оцінювався за 5-бальною шкалою оцінки стану деревних рослин у вуличних насадженнях (С.І. Кузнецов, Ф.М. Левон, Ю.О. Клименко, В.Ф. Пилипчук, М.І.

Шумик). Координати та окремі територіальні прив’язки фіксувалися за допомогою навігаційного приладу eXplorist 100 "Magellan".

Результати досліджень та їх обговорення За даними М.А. Голубця, міська системає функціональною єдністю живих компонентів міста, середовища їхнього існування та процесів, що пов’язані з їхньою взаємодією та з складовими міської геосоціосистеми [4]. Зміни рослинного покриву, ґрунтові трансформації, адвентизація та синантропізація біоти, створення штучних субстратів (будівлі, асфальтоване покриття) – це чинники, що є трансформаційними у міському середовищі. Місто та природні екосистеми взаємодіють. В межах цієї взаємодії здійснюється матеріально-енергетичні процеси та формуються динамічні складові міського середовища. В його складі є природна (екологічна) компонента, яка має стабілізуюче, рекреаційне та поліфункціональне значення. Значна роль в ISSN 2078-2357. Наук. зап. Терноп. нац. пед. ун-ту. Сер. Біол., 2012, № 1 (50) 67 ЕКОЛОГІЯ міському екологічному середовища належить природним територіям та об’єктам природнозаповідного фонду.

Мережа природно-заповідного фонду міста Чернігова станом на 01.01.2011 р. налічує 21 об’єкт природно-заповідного фонду місцевого статусу площею 171,41 га п’яти категорій. В цілому, в існуючій природно-заповідний мережі міста переважають ботанічні пам’ятки місцевого значення – багатовікові дерева або їх групи (15 об’єктів площею 0,97 га), Старовинна ялинова алея, 2 гідрологічні пам’ятки природи – озера "Глушець" і "Магістрацьке", лісовий заказник "Ялівщина", 2 парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва – "Болдині гори" і "Міський сад" та заповідне урочище "Святе" (рисунок І).

Більшість історичних об’єктів природно-заповідного фонду міста Чернігова створено у 60 – 70-і роки ХХ ст. Це переважно території гідрологічного статусу (103 га) та ботанічні пам’ятки незначної площі – багатовікові дерева (11), які на сучасному етапі знаходяться у задовільному або доброму стані, а окремі з них (в урочищі "Маліїв рів") потребують лікування стовбурів та запобігання подальшому руйнуванню.

Серед інших об’єктів міста Чернігова з природоохоронним статусом, які є осередками охорони дендрофлори, слід виділити лісовий заказник "Ялівщина" та заповідне урочище "Святе". Важливе історичне, природно-екологічне, рекреаційне і оздоровче значення для міста Чернігова, також мають 2 парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва – "Болдині гори" і "Міський сад".

Рис. І. Картосхема територій та об’єктів природно-заповідного фонду міста Чернігова

Умовні позначення до рис. І. Існучі об’єкти природно заповідного фонду:

- лісовий заказник: "Ялівщина"; - парк-памятка садово-паркового мистецтва: 1 – "Міський сад"; 2 – "Болдині гори"; - заповідне урочище – "Святе"; – ботанічні пам’ятки природи; - гідрологічні пам’ятки природи: 1 – озеро "Глушець", 2 – озеро "Магістрацьке";

- регіонально-ландшафтний парк:

Пропоновані об’єкти природно-заповідного фонду:

- ботанічний заказник: "Кордівка"; -парк пам’ятка садово-паркового "Ялівщина";

мистецтва: "імені М.М. Коцюбинського"; ботанічні пам’ятки природи (групи вікових дерев).

ISSN 2078-2357. Наук. зап. Терноп. нац. пед. ун-ту. Сер. Біол., 2012, № 1 (50)



Pages:     | 1 |   ...   | 10 | 11 || 13 | 14 |   ...   | 31 |
 
Похожие работы:

«МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ М.П. ДРАГОМАНОВА КНЯЗЕВА ОЛЕНА ВОЛОДИМИРІВНА УДК 373.5.016:57(043.3) ТЕХНОЛОГІЯ ВИКОРИСТАННЯ ТВОРЧИХ ЗАВДАНЬ У НАВЧАННІ БІОЛОГІЇ УЧНІВ ОСНОВНОЇ ШКОЛИ 13.00.02 – теорія та методика навчання (біологія) Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук Київ – 2012 Дисертацією є рукопис Робота виконана в Національному педагогічному університеті імені М.П.Драгоманова,...»

««Екологія Малополіського Погориння в умовах зростаючого антропогенного впливу» ВП «Атомпроектінжиніринг» ДП НАЕК «Енергоатом» ВП «Хмельницька АЕС» Українське ядерне товариство Національний науково-природничий музей НАН України Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Хмельницькій області Управління освіти Славутської міської ради Міський краєзнавчий музей м. Нетішин ПРОГРАМА регіональної науково-практичної конференції «Екологія Малополіського Погориння в умовах...»

«Міністерство освіти і науки, молоді і спорту України Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна Центр українських студій імені Дмитра Багалія Філософський факультет Кафедра українознавства ЕТНОГРАФІЯ НАРОДІВ СВІТУ Навчально-методичний комплекс для самостійної роботи студентів Харків УДК 39(=00)(075.8) ББК 63.521я73 Е 88 Рецензенти: Затверджено до друку рішенням Науково-методичної ради Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна (протокол № від 2012 р.) Е 88...»

«УДК 94(477.41) ТРУСКАВЕЦЬКА Ірина Ярославівна, канд. іст. наук, ст. викладач ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди» (м. Переяслав-Хмельницький) ДІЯЛЬНІСТЬ НАУКОВИХ ТОВАРИСТВ НА ТЕРЕНАХ УКРАЇНИ У ЦАРИНІ БІОЛОГІЧНОЇ НАУКИ (ДРУГА ПОЛОВИНА ХІХ – ПОЧАТОК ХХ СТ.) У статті висвітлюються основні напрями роботи наукових товариств дослідників природи, які активно діяли на теренах України в другій половині ХІХ – на початку ХХ ст. Здійснено аналіз наукової...»

«ЕПІДЕМІОЛОГІЯ ТА ДОЗИМЕТРІЯ ISSN 2304 8336. Проблеми радіаційної медицини та радіобіології. 2013. Вип. 18. УДК: 616 004 084:614:876 О. О. Колосинська Державна установа “Національний науковий центр радіаційної медицини Національної академії медичних наук України”, вул. Мельникова, 53, м. Київ, 04050, Україна ОЦІНКА ПОКАЗНИКІВ РИЗИКУ РОЗВИТКУ РОЗСІЯНОГО СКЛЕРОЗУ СЕРЕД НАСЕЛЕННЯ, ЯКЕ ПРОЖИВАЄ НА ТЕРИТОРІЯХ ЗАБРУДНЕННЯ ВНАСЛІДОК ЧОРНОБИЛЬСЬКОЇ КАТАСТРОФИ Розсіяний склероз є однією з найбільш...»

«Н. В. Котова, Н. О. Бабій, І. В. Андріанова, М. Г. Люльчук, Н. О. Рингач Оцінювання сучасного стану ранньої діагностики ВІЛ інфекції в дітей, народжених ВІЛ позитивними матерями Н. В. Котова, Н. О. Бабій, І. В. Андріанова, М. Г. Люльчук, Н. О. Рингач Оцінювання сучасного стану ранньої діагностики ВІЛ інфекції в дітей, народжених ВІЛ позитивними матерями Київ – 201 УДК 616 072.5::616.98:578.828ВІЛ 053.3 ББК 55.148+57.33+53. К 73 Автори й укладачі: Котова Наталія Володимирівна – доктор медичних...»

«landbouw, natuur en voedselkwaliteit Фауна України: охоронні категорії (довідник) Видання друге, перероблене та доповнене Київ — УДК 598 (477) ББК 28.688 (2Uk) Ф Фауна України: охоронні категорії. Довідник / О. Годлевська, І. Парнікоза, В. Різун, Г. Фесенко, Ю. Куцоконь, І. Загороднюк, М. Шевченко, Д. Іноземцева; ред. О. Годлевська, Г. Фесенко. — Видання друге, перероблене та доповнене. — Київ, 2010. — 80 с. Видання містить перелік усіх видів фауни України, які мають охоронний статус згідно...»

«Національний лісотехнічний університет України НАУКОВИЙ ВІСНИК НЛТУ УКРАЇНИ З Б І Р Н И К Н А У К О В О Т Е Х Н І Ч Н И Х П РА Ц Ь Підп. до друку 25.10.12. Формат 6084/16. Папір офсетний. Друк офсетний. Ум. др. арк. 23,25. Ум. фарбо-відб. 23,48. Облік.-вид-арк. 23,37. Тираж 250 прим. Зам. № 25/10/2012 Видавець: Редакційно-видавничий центр НЛТУ України 79057, м. Львів, вул. Генерала Чупринки, 103 Тел.: (032) 240-23-50 E-mail: nauk.visnyk@gmail.com Засновано в 1994 р. Випуск 22.12 Свідоцтво про...»

«Міністерство освіти і науки України Донецький національний технічний університет Методичні вказівки до практичних занять з курсу «Екологічні технології та обладнання в гірництві» для студентів спеціалізації «Екологія гірництва» (частина 2) Затверджено на засіданні навчально-видавничої ради ДонНТУ Протокол № від Розглянуто на засіданні кафедри «Природоохоронна діяльність» Протокол № 3 від 18.11.2009 р. Донецьк-2009 УДК Методичні вказівки до практичних занять з курсу «Екологічні технології та...»

«УДК 634.0.114.3 (477.6) (045) © Ю. М. Попа ОСОБЛИВОСТІ ПЕРВИННОГО ҐРУНТОУТВОРЕННЯ НА ПОВЕРХНІ ТЕРИКОНІВ ВУГІЛЬНИХ ШАХТ ДОНБАСУ Національний авіаційний університет Визначено закономірності та надано екологічну оцінку процесів первинного ґрунтоутворення на поверхні териконів вугільних шахт Донбасу в природних умовах та під впливом рослинного покрову. Ключові слова: терикони, відвальна порода, ґрунтоутворення, рослинний покрив. Ю. Н. Попа Национальный авиационный университет ОСОБЕННОСТИ ПЕРВИЧНОГО...»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2013 www.uk.x-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»