«Книга скачана с сайта kniga.in.ua Издательская группа «Основа» — «Электронные книги» Харків Видавнича група «Основа» УДК 37.016 ББК 74.262.8 Г18 Схвалено для використання у ...»
2. Листові живці пеларгоній надріжте з нижнього боку листків у місцях, де сходяться жилки.
3. Надрізані листові живці покладіть надрізами вниз на пісок у заздалегідь підготовлені горщики або коробки, а стеблові живці заглибте у ґрунт на глибину двох вузлів під кутом 45. Руками добре утрамбуйте ґрунт і присипте зверху піском.
4. Висаджені живці добре полийте, накрийте склом або плівкою й поставте в тепле місце, захищене від прямих сонячних променів.
5. Листки сентполії і стеблові живці таких кімнатних рослин, як пеларгонія або фікус поставте у склянку з водою.
6. Проведіть спостереження, заносячи результати до таблиці. Для спостереження рекомендується вибрати три-п’ять видів рослин.
Рослина Дата процеси, що відбуваються
7. Зробіть висновок, у якому вкажіть, чим вегетативне розмноження відрізняться від інших способів розмноження рослин і які способи вегетативного розмноження вам відомі.
І. організаційний етап II. Актуалізація опорних знань і мотивація навчальної діяльності учнів питання для бесіди
1. Які типи вегетативного розмноження можна виділити?
2. Що таке бульба?
3. Як правильно розмножувати рослини з допомогою живців?
4. Які способи розмноження рослин, крім вегетативного, вам відомі?
III. Вивчення нового матеріалу Використовуючи малюнок і таблицю розмноження папоротей, учитель розповідає про розмноження з допомогою спор. На малюнку та в гербарії необхідно знайти пучки дрібних «мішечків» на нижньому боці листка папороті. Ці «мішечки» називаються спорангіями, а їхній уміст — спорами. В одному спорангії папороті може міститися величезна кількість дрібних спор.
Для того щоб підвести учнів до відповіді на запитання, яку роль відіграють спори в житті папороті, учитель розповідає про особливості її розмноження.
Спори висипаються з дозрілих спорангіїв і потрапляють у ґрунт. Потрапивши у вологий ґрунт, спора проростає. Рослина, що виросла зі спори, являє собою маленьку, розміром з десятикопієчну монетку, зелену пластинку, схожу на серце (заросток). Це цілком самостійний організм. Він здатен до фотосинтезу, на нижньому його боці розміщуються вирости, що складаються з ланцюжків клітин — з їх допомогою він одержує з ґрунту воду й мінеральні речовини.
Якщо не знати, що цьому організму дала життя спора папороті, неможливо повірити, що перед вами його нащадок.
Слід особливо звернути увагу учнів на зовнішні відмінності між папороттю й рослиною, що з’явилася на світ у результаті розмноження спорами. Чи є відмінності в їх внутрішній будові? Щоб відповісти на це питання, з’ясуємо, що являє собою спора, з якої виросла «зелена пластинка».
Як і будь-яка інша клітина папороті, спора утворилася в результаті поділу клітини її твірної тканини. Однак процес поділу такої клітини відрізняється від звичайного. Під час утворення спор материнська клітина ділиться не на дві, а на чотири частини. Отже, з однієї материнської клітини утворюється чотири спори.
Спора — особлива клітина організму папороті. Вона відрізняється тим, що в її ядрі міститься лише половина тієї кількості хромосом, що перебуває в ядрах кожної з інших клітин організму. Інакше кажучи, у будь-якій клітині цього рослинного організму міститься удвічі більше хромосом, ніж у клітині-спорі.
Біологи говорять так: спори — це клітина з одинарним набором хромосом, а решта клітин містить подвійний набір хромосом.
Клітини з одинарним набором хромосом називають гаплоїдними, а клітини з подвійним набором — диплоїдними.
Спори — це єдині гаплоїдні клітини в організмі папороті. Потрапивши у вологий і теплий ґрунт, спора ділиться так само, як і всі інші клітини папороті.
З однієї гаплоїдної клітини-спори утворюється безліч клітин нового організму — «зеленої пластинки». Усі його клітини є гаплоїдними. Цим і відрізняється організм-нащадок від організму-предка папороті, в якого всі клітини диплодні.
Розглянувши будову заростка, необхідно підвести учнів до розуміння біологічної ролі нестатевого розмноження. Для цього розглядають будову органів статевого розмноження, утворення сперматозоїдів і яйцеклітин (гамет), умов, необхідних для запліднення, — злиття гамет. Зигота відразу ж після запліднення починає ділитися, утворюючи зародок нової рослини.
Утворення гамет, їх злиття в зиготу й утворення зародка нового організму називають статевим розмноженням. Рослині, на якій утворюються статеві клітини, біологи дали особливу назву — гаметофіт, що означає «той, що вирощує гамети». Функція гаметофіта — участь у статевому розмноженні.
Рослину, на якій утворюються спори, називають спорофітом — «той, що вирощує спори». Спорофітом є рослина, яку ми зазвичай називаємо папороттю.
Розмноження з допомогою спор називають нестатевим розмноженням.
На завершення уроку вчитель розповідає про те, що нестатеве розмноження спорами, за якого утворюються окремі особини — рослини-гаметофіти, властиво не тільки папоротям, але й багатьом іншим видам (групам) рослин. Серед них водорості, мохи, плауни, хвощі — групи рослин, з якими ви познайомитеся пізніше.
IV. Узагальнення, систематизація й контроль знань і вмінь учнів Дати відповіді на питання Навіщо рослинам потрібні спори?
Що таке спорофіт?
Що таке гаметофіт?
І. організаційний етап II. Актуалізація опорних знань і мотивація навчальної діяльності учнів питання для бесіди
1. Навіщо рослинам потрібні спори?
2. Чи можуть квіткові рослини розмножуватися вегетативно?
3. Що таке спорофіт?
III. Вивчення нового матеріалу Навесні на яблуні з’являються квіти. Розглянемо малюнок — зазирнемо у квітку яблуні. Ми побачимо, що посередині квітки знаходиться маточка, схожа на колбочку. Її оточують тичинки. Кожна тичинка складається з тонкої тичинкової нитки, на кінці якої розташовується пильник.
У цих двох органах квітки й відбуваються всі події, пов’язані з нестатевим і статевим видами розмноження цієї рослини. Там містяться спорангії, де утворюються спори яблуні. Спори в яблуні різних розмірів: у спорангіях маточки формуються великі спори, а в спорангіях пиляка — маленькі.
Як улаштована маточка? Її верхня розширена частина — це рильце, нижня стовщена частина — зав’язь, їх з’єднує тонкий стовпчик.
Усередині зав’язі є порожнина, де розташовуються два спорангії. У квіткових рослин вони називаються насінними бруньками. Там утворюються чотири гаплоїдні клітини — чотири великі спори. Але тільки одна із цих спор проростає: з неї всередині зав’язі утворюється гаметофіт, що складається лише із семи клітин. І тільки одна із цих клітин (уявіть, тільки одна із семи!) є гаметою. Це яйцеклітина, а гаметофіт, на якому вона утворена, — жіночий гаметофіт (його часто називають зародковим мішком).
Далі вчитель розповідає, що саме відбувається в пиляку квітки яблуні та як утворюються спорангії, а в них — спори маленького розміру. З кожної спори утворюється чоловічий гаметофіт, що складається лише з двох клітин, оточених міцною оболонкою. Він називається пилковим зерном (пилком). Пилкових зерен у пиляку утворюється безліч.
Пилковий мішок розкривається, і на допомогу рослині приходять комахи.
Вони переносять пилок з пиляків на приймочку маточки. Так відбувається запилення в яблуні.
Приймочка маточки виділяє особливі клейкі речовини, до яких приклеюються пилкові зерна.
Що відбувається із чоловічим гаметофітом, який потрапив на приймочку маточки? На приймочці маточки одна з його клітин ділиться, утворюючи дві чоловічі гамети — два спермії. Тут слід акцентувати увагу учнів на тому, що для запліднення чоловіча й жіноча гамети повинні злитися, і тільки тоді з’явиться зигота. Як можуть злитися ці дві гамети, якщо одна з них перебуває на приймочці маточки, а інша — у зав’язі?
За доставку сперміїв у зав’язь «відповідає» друга клітина чоловічого гаметофіта. Цю клітину називають «клітиною трубки», і така її назва не випадкова.
Розглядаючи малюнок, учні бачать, як «клітина трубки» починає проростати крізь стовпчик маточки, дійсно утворюючи трубку, якою просуваються спермії. Коли трубка досягає входу в зародковий мішок, вона проривається, і з неї виходять спермії. Один з них зливається з яйцеклітиною, утворюючи зиготу.
Що відбувається із другим спермієм? Крім яйцеклітини, у жіночому гаметофіті є ще одна особлива клітина — центральна. Вона відрізняється від усіх інших тим, що в ній міститься два ядра. Саме з нею зливається другий спермій.
Так у зав’язі маточки відбувається відразу два запліднення: один спермій зливається з яйцеклітиною, утворюючи зиготу, другий спермій — із центральною клітиною. Цей процес називається подвійним заплідненням.
Із зиготи розвивається зародок майбутньої рослини. Що відбувається із другою заплідненою клітиною? Вона дає початок запасної тканини. За рахунок її речовин спочатку ростиме зародок. Із тканин, що оточували жіночий гаметофіт, утвориться покривна тканина — оболонка. Так формується насінина — пристосування, з допомогою якого розмножується яблуня.
Що в цей час відбувається з маточкою? Зав’язь розростається, і з її тканин утворюється плід, усередині якого ховається насіння.
IV. Узагальнення, систематизація й контроль знань і вмінь учнів Дати відповіді на питання Як відбувається запліднення у квіткових рослин?
Як утворюється насінина?
Як утворюється плід?
І. організаційний етап II. Актуалізація опорних знань і мотивація навчальної діяльності учнів питання для бесіди
1. Як відбувається запліднення у квіткових рослин?
2. Як утворюється насінина?
3. Що таке спорофіт?
4. Що таке гаметофіт?
III. Вивчення нового матеріалу Розповідь учителя починається з аналізу вже відомих учням таблиць розмноження папороті та яблуні. Необхідно звернути увагу, що в процесі розмноження особини, що дають спори, змінюють одна одну, чергуючись із особинами, які виробляють статеві клітини. Таке явище називається чергуванням поколінь.
Повторивши один цикл розмноження, продовжити його знову, рухаючись по колу від одного зображення до іншого. На новій папороті — спорофіті — утворюються спори, зі спори виросте гаметофіт, на гаметофіті утворяться гамети, гамети зіллються, утвориться зигота, із зиготи утвориться… Звичайно, знову папороть-спорофіт! Що далі? Те саме, що було раніше, — етапи життя рослини повторюватимуться, і ця історія триватиме з покоління в покоління. Покоління, що розмножується нестатевим шляхом (спорами), зміниться поколінням, яке розмножується статевим шляхом (гамета + гамета = зигота).
Зробити висновок про те, що в життєвому циклі відбувається постійна зміна статевого й нестатевого поколінь — за спорофітом іде гаметофіт, а за ним знову з’являється спорофіт...
Простеживши в такий же спосіб розмноження квіткової рослини, відповісти на запитання:
— Яким є життєвий цикл квіткових рослин?
— Як виглядає їх нестатеве покоління — спорофіт? Де шукати спори?
— Де міститься гаметофіт квіткової рослини?
— Як і де зливаються гамети?
Тепер очевидно, що життєвий цикл квіткової рослини схожий на життєвий цикл папороті. У ньому так само присутні нестатеве покоління — рослина-спорофіт з коренем і пагоном, і статеве покоління — чоловічі й жіночі гаметофіти.
Підбиваючи підсумок вивчення цієї теми, доцільно намалювати на дошці, у рядок, а не по колу, зміну кількох поколінь у їх чергуванні. Це необхідно для того, щоб в учнів не виникло помилкового уявлення про чергування поколінь, що може скластися через використання кругових схем. Так, на гаметофіті утворюється нова рослина — спорофіт, така ж, як і попередня, зі спор якої гаметофіт виріс, але це інший, новий організм. На цьому слід особливо акцентувати увагу учнів.
Звернути особливу увагу на те, що на відміну від папороті гаметофіти яблуні не є окремими самостійними особинами, а утворюються і живуть у квітках рослини-спорофіта. Чоловічий гаметофіт — у пилкових зернах, а жіночий (зародковий мішок) — у зав’язі маточки. Ці гаметофіти мікроскопічно дрібні, не здатні до фотосинтезу. Нестатеве покоління (спорофіт) постачає статеве покоління (гаметофітів) необхідними їм поживними речовинами.
IV. Узагальнення, систематизація й контроль знань і вмінь учнів Дати відповіді на питання Яким є життєвий цикл квіткових рослин?
Що є спорофітом квіткових рослин?
Де міститься гаметофіт квіткової рослини?
Як і де зливаються гамети квіткових рослин?
І. організаційний етап II. Актуалізація опорних знань і мотивація навчальної діяльності учнів питання для бесіди
1. Що є спорофітом квіткових рослин?
2. Де міститься гаметофіт квіткової рослини?
3. Як і де зливаються гамети квіткових рослин?
III. Вивчення нового матеріалу Використовуючи модель і зображення квітки яблуні, необхідно разом з учнями розібрати його будову й скласти схему будови. Найкраще при цьому послідовно виконувати на дошці малюнок.
Спочатку зображують маточку й тичинки — частини квітки, в яких утворюються гамети. У маточки є зав’язь, в якій розвивається жіночий гаметофіт.
Ця його частина товща за інші: хоча жіночий гаметофіт і мікроскопічно малий, для його розміщення необхідний певний простір. Стовпчик утримує рильце маточки над зав’яззю в такому положенні, щоб на нього міг потрапити пилок.
Тепер можна розібратися з будовою «чоловічої» частини квітки — тичинками. Вони мають пиляки — місце утворення пилка, що містить чоловічі гаметофіти. Очевидно, пиляки мають розташовуватися над маточкою, інакше пилок не потрапить на рильце. Цю функцію виконують тичинкові нитки.
Зобразивши основні елементи квітки, «прикріпляємо» її до пагона рослини з допомогою квітконіжки. Через її провідні тканини квітка одержуватиме всі необхідні речовини.
Наша квітка вже має необхідний «комплект» частин для статевого розмноження. Але її тичинки й маточка занадто уразливі — їх можуть пошкодити й сильні пориви вітру, і весняні зливи. Тому їм потрібен захист.
Непросто розмістити на тоненькій квітконіжці й захисні елементи квітки, і маточку, і тичинки. Тому в місці прикріплення всіх частин квітки квітконіжка розширюється й утворює квітколоже.
Що служить захистом головних органів — маточки й тичинок? Насамперед, пелюстки квітки. Сукупність усіх пелюстків учені називають віночком.
Крім нього, додатковим захистом є чашолистки, що утворюють чашечку квітки. Вона особливо важлива, поки квітка ще не розпустилася й перебуває в стані бутона. Чашолистки не тільки захищають решту частин квітки, але і здатні «підгодовувати» їх, адже клітини чашолистків фотосинтезують. Захисні частини квітки — віночок і чашечку — називають оцвітиною.
«